Президент РФ Володимир Путін поступово переходить до нової форми впливу за допомогою поєднання м’якої сили і військових загроз. Наприклад, Росія використовувала її, відмовившись від масштабної війни в Нагірному Карабасі, йдеться в статті The New York Times.
“Для Росії, яка довгий час була провокатором в Кавказькому регіоні, роль миротворця – це перемикання – нове випробування і можливість для країни, що щосили намагається зберегти свій вплив на пострадянських територіях”, – сказано в статті.
Зазначається, що в Нагірному Карабасі схоже, Путін дійсно зумів зупинити війну. Хоча для цього і відмовився від звичної тактики “залізного кулака”.
Зокрема, більш звичну тактику Росія використовувала, коли вторглася в Грузію і Україну.
“Така тактика, яка допомогла перетворити ці країни в жорстоких супротивників, здається, вийшла з моди в Кремлі, який, на думку аналітиків, все частіше застосовує більш тонку суміш м’якої і жорсткої сили”, – підкреслює NYT.
Також Росія пішла на більш м’які кроки в Білорусі, коли Кремль відбувся тільки помірною підтримкою Олександра Лукашенка, але утримався від прямого втручання, зазначають аналітики.
У питанні Нагірного Карабаху Путін, спираючись на військову міць РФ, змушував обидві сторони йти на поступки. Росія є військовим партнером Вірменії, але має близькі стосунки і з Азербайджаном.
“Це можливість зіграти роль миротворця в класичному розумінні. Я хочу сподіватися, що ми спостерігаємо процес навчання і зміни російської стратегії на пострадянському просторі”, – заявив гендиректор російської Ради з міжнародних справ Андрій Кортунов.
- Вірменія та Азербайджан домовилися про перемир’я в Нагірному Карабасі за посередництва Росії, яка ввела миротворчий контингент в Карабах на 5 років.
- За інформацією ЗМІ, Росія розмістила реактивні системи залпового вогню Град в наземному коридорі, який вона контролює між Вірменією і Нагірним Карабахом.