Хоча яке передчуття. Перші ознаки очевидні. А драйвером її став Євген Пригожин. Він уже відкрито збунтувався проти військового керівництва. Пригожин заявив, що якщо не буде вирішено проблему з постачанням боєприпасів для «Вагнера», ЧВК залишить позиції в Бахмуті та оголить фронт. Так і написав Шойгу, а потім повідомив про це місто та світ.
В умовах воєнного часу така загроза називається заколотом. Якби це сталося в будь-якій армії під час Першої чи Другої світової війни, це була б екстраординарна надзвичайна ситуація. Подібний бунтівник з числа військового керівництва був би негайно заарештований і, найімовірніше, розстріляний.
А ось під час громадянської війни така поведінка польових командирів цілком буденно: оголив фронт, пішов у тил, підняв заколот, вдарив по своїх конкурентах.
Пригожин, Кадиров та різні ПВК, що конфліктують з керівництвом армії та один з одним, відкривають у Росії час отаманщини, тобто “домінування неконтрольованих збройних формувань в умовах відсутності чи недостатності державної влади”. А це і є найнебезпечніша форма Громадянської війни.
Пам’ятайте гасло Леніна: “Перетворимо імперіалістичну війну у війну громадянську”. Ще один лисий у кепочці на броньовичку “може повторити”.
Наступний крок – військові сутички між армійськими частинами та ПВК Вагнера. Вони можуть початися після нових поразок російської армії, коли лампаси і найманці намагатимуться звалювати один на одного відповідальність і ділити ресурси, що тануть.
PS. На відомій картині Сальвадора Далі “Перечуття громадянської війни”, виявляється, зображена епохальна сутичка між головою Пригожина і дупою Шойгу або навпаки, але це нічого не змінює, зрозуміти, де в них що, все одно неможливо.