Велика кількість поправок, внесених нардепами у так званий «антиколомойський» законопроєкт, це спроба домогтися пом’якшення деяких норм цього закону. Таку думку в коментарі InfoResist висловив політолог Володимир Фесенко.
За його словами, в цьому випадку поправки – це спроба «як максимум поховати законопроєкт, а як мінімум поторгуватися».
«Для того, щоб все-таки домогтися пом’якшення деяких норм цього закону, щоб залишити для себе потенційну можливість компенсації за «ПриватБанк». Хоча насправді треба розуміти, що навіть якби у Зеленського і захотіли таким чином домовитися з Коломойським, відкупитися від нього, грошей на це немає. І не буде, як мінімум найближчі два роки», – зазначив політолог.
Фесенко вважає, що таким чином Коломойський намагається зберегти хоча б теоретичну можливість розв’язати питання з «ПриватБанком» полюбовно, тобто зберегти для себе лазівку оскаржити закон у судах і «якось відіграти цю ситуацію назад».
«Він сам визнає, що зацікавлений не стільки в поверненні банку, скільки в якійсь компенсації. Але в тому то й проблема – грошей на компенсацію немає. І найближчими роками не передбачається», – наголосив Фесенко.
На думку політолога, Коломойський ніколи не був патріотом України, як це подавалося в 2014 році, оскільки тоді його інтереси просто збіглися з інтересами України.
«І в 2014 році він був патріотом свого гаманця. Ось цей міф про те, що він був патріот України, це міф, створений піарниками. В команді у Коломойського, безсумнівно, було чимало людей з патріотичними поглядами. І те, що він підтримав патріотів, створення добровольчих батальйонів, це теж так. Але мотиви його – що тоді, що зараз – були егоїстичними. Просто тоді він захищав не всю Україну, він захищав базовий регіон для його бізнесу», – пояснив він.
Фесенко розповів, що у Коломойського не завжди методи захисту своїх інтересів були цивілізованими.
«Зараз він теж захищає свої інтереси, захищає такими нецивілізованими методами, як і в 2014 році. Просто тоді були заходи нормальні – фінансування добровольчих батальйонів, організаційна допомога, а були, наскільки я чув з різних джерел, і методи дуже сумнівні. Наприклад, договорняки з бандитами, були методи просто протизаконні, як з одним нинішнім народним депутатом, тоді він був великим чиновником, якого просто захопили в заручники і тримали певний час у незаконному ув’язненні», – розповідає політолог.
Наразі, стверджує Фесенко, Коломойський через своїх людей у Верховній Раді формально діє в рамках закону і регламенту, але, по суті, він застосовує «брудні політтехнології». При цьому зараз його інтереси кардинально суперечать інтересам держави.
«Тому треба рятуватися, і рятуватися за допомогою МВФ. Тут іншого виходу немає. Подобається, не подобається МВФ, але я зараз просто іншого виходу не бачу. Але Ігор Валерійович як би вперся і не хоче йти ні на які серйозні поступки, він грає ва-банк», – вважає Фесенко.
Він додав, що поки складно спрогнозувати, чим все закінчиться. Аналітики пророкують різні сценарії – від помірного до катастрофічного, в якому все може закінчитися економічною і політичною кризою.
«Я все-таки сподіваюся, що здорового глузду вистачить і у влади, і у більшості депутатів, тому знайдеться хоча б паліативне розв’язання цієї проблеми. Що можливо? Ну ось за цим законом, з такою великою кількістю поправок. Один сценарій, якщо будуть йти за буквою закону, то застрягнуть надовго, як мінімум до літа. Зрозуміло, що тоді закон буде ухвалений десь до літніх канікул. Чекати не можна. Тому може бути такий сценарій, частина якби рішення, наприклад, щодо земельної реформи, бюджету, будуть ухвалені от найближчим часом», – прогнозує політолог.
Фесенко підсумував, що Україна, ймовірно, отримає перший «антикризовий» транш від МВФ протягом найближчих декількох тижнів, але в повному обсязі програма почне діяти лише після ухвалення «антиколомойського» закону.
«Це один сценарій, такий нестандартний, але цілком можливий. Інший сценарій: треба буде змінювати регламент Верховної Ради і, враховуючи форс-мажорність ситуації, просто на рівні профільного комітету і з використанням іншої процедури відхиляти більшу частину цих поправок. Так, щоб можна було досить швидко ухвалити цей закон у другому читанні», – резюмував політолог.
Нагадаємо, 30 березня Верховна Рада підтримала в першому читанні так званий «антиколомойский» законопроєкт №2571-д щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Станом на 7 квітня, до законопроєкту внесли вже 16 тис. 335 поправок.