У нашого мозку для всього є теорія. Наприклад, йому дуже важливо знати межі свого тіла. У нашого мозку є власне уявлення про те, що з себе представляє наше тіло. Які в нього межі. Який вигляд ми маємо в дзеркалі.
Якщо навести простіший приклад, то в нас є уявлення, який вигляд має наша Земля. Хтось уявляє собі її як кулю за аналогією з глобусом. Хтось як розгорнуту картинку, яка висіла на стіні в кабінеті географії.
Але у більшості людей немає уяви, з чого складається їх теорія харчування, і які в неї мають бути правила. Якщо ви один з таких людей, то ви можете взяти за основу теорію самого Гіппократа, який заклав основи медицини: “ми те, що ми їмо”. Він говорив, що хвороби людини – це результат порушення харчування. Згідно з його вченням, за правильного харчування організм працює правильно, оскільки він формується з тих елементів, які в нього надходять, набуваючи їхніх властивостей.
Не порушувати правила харчування, розуміти, як працює тіло, чим відрізняється стресове харчування від нормального, знайти свій стиль здорового харчування і навчитися в ньому жити – всього цього вчить на заняттях “Харчова пауза: психологія і фізіологія” Ліля Перція.
Тіло – ідеальний інструмент і вірний помічник. Ми просто не вміємо з ним жити. Для нормального стану йому потрібен мінімальний набір продуктів харчування.
За рідкісними винятками тіло розумніше за нас. Воно чинить опір зайвому цукру і білку щосили. Воно сигналізує прищами, соплями, кашлем, алергією, діатезом, загальною слабкістю, випаданням волосся, неприємним запахом з рота – усім, чим тільки може.
Поки не здається під натиском сміттєвої їжі, якою ми заїдаємо наші неврози і стрес.
Тому наше завдання не додати щось у харчування, а прибрати.
Якщо ми не хворіємо на цингу, нам не потрібні мінеральні добавки. Якщо ми не виснажені після місяців важкої фізичної роботи в пустелі, нам не потрібні внутрішньовенні вітамінні коктейлі. Не треба шукати, чого б такого з’їсти, щоб стало краще. Треба зрозуміти, що виключити з раціону. І одразу стане краще.
Наприклад, у програмі “Харчова пауза” учасників просять прибрат из холодильника сир, молоко і всі інші молочні продукти. Тому що нашому тілу, щоб там не говорили бабусі на базарі та реклама з телевізора, молоко не потрібне ні в якому вигляді.
Білок із молока, який, між іншим, слугує чудовим стимулятором внутрішніх запалень, виводить кальцій з організму, а не додає його! Тому що тіло використовує кальцій, раніше насилу накопичений, на нейтралізацію того, що з ним робить молочка.
Ми харчуємося не так, як потрібно жителям мегаполісу 21 століття, а так, як нас навчали бабусі-дідусі, які важко працювали на полях або на заводах. Їхнє фізичне навантаження вимагало великої кількості їжі. Навіть якщо вони переїдали, тіло справлялося. До виходу на пенсію.
Зараз нам не потрібно витрачати на день по п’ять тисяч кілокалорій (витрати на риття траншей протягом восьми годин). А ми їмо за трьох!
З нашим способом життя нам вистачило б два яблучка й огірочок на день. Нам потрібно до образливого мало, настільки мало, що ми навмисно шукаємо шляхи як отримати кайф від того, що сьогодні можна купити в супермаркеті.
І ми їмо, їмо і їмо, не залишаючи часу для того, щоб організм встиг очиститися.
Якщо ви хочете зрозуміти, як працює ваше тіло, як керувати своєю харчовою поведінкою, як позбутися харчової залежності, то у вас є два шляхи
Перший шлях – почати розбиратися у фізіології та психології харчування і витратити на це приблизно десять тисяч годин (десять років по двадцять годин на тиждень). І тоді у вас вийде побудувати свій режим харчування, сну і відпочинку.
Або пройти заняття “Харчова пауза: психологія і фізіологія”, які розробила і веде Ліля Перція. Ви отримаєте всю теорію фізіології та психології харчування ПЛЮС протягом місяця на практиці навчитеся керувати своїм тілом.