Російська влада у тому чи іншому вигляді вела переговори з ватажком “Вагнера” Євгеном Пригожиним з вечора 23 червня, коли той оголосив про початок свого “маршу справедливості”. Про це пише Медуза з посиланням на джерела.
“З ним намагалося спілкуватися військове керівництво, співробітники адміністрації президента, керівництво Росгвардії та близькі до нього чиновники. Але самі його дії були такими, що не дуже зрозуміло, про що взагалі перемовлятися. Вимоги теж були туманними та дивними: прибрати Шойгу, не лізти в справи «Вагнера» більше фінансувати. Но після таких дій у системі (Пригожину) місця не було. У будь-якому разі він (би щось) втрачав, навіть якщо отримував гарантії життя та збереження бізнесу у якомусь вигляді. Втрачати він не хотів”, – розповіло джерело.
Спершу Кремль сподівався вирішити ситуацію «менш мирним шляхом», але домовитися з лідером найманців не вдалося. Після цього Кремль розпорядився, щоб російські губернатори та політики публічно виступили із засудженням дій Пригожина та оголосили його «зрадником». Близько 10 ранку по Москві Путін сам виступив із телезверненням, у якому звинуватив Пригожина, не називаючи його прізвище, у «зраді» та «ударі в спину» — таким чином начебто повністю виключивши можливість мирного вирішення ситуації.
Пригожин відповів йому на це. На той час вагнерівці вже контролювали Ростов-на-Дону; протягом наступних годин вони абсолютно безперешкодно просувалися до Москви.
При цьому, як стверджують джерела Медузи, близькі до адміністрації Путіна, приблизно в середині дня 24 червня Пригожин почав намагатися сам вийти на зв’язок з Кремлем — і нібито навіть «намагався додзвонитися до Путіна, але президент не хотів з ним говорити».
За оцінкою співрозмовників, близьких до Кремля та уряду РФ, швидше за все, Пригожин зрозумів, що “перевищив міру”, а “перспективи руху його колон туманні”. До того моменту найманці перебували вже не так далеко від річки Оки — саме там російська армія та Росгвардія вирішили збудувати першу лінію оборони від вагнерівців. При цьому, незважаючи на заяви Пригожина про те, що з ним готово піти «півармії» (і незважаючи на те, що в регіонах він не отримав жодної відсічі з боку силовиків), додаткової підтримки за перші години повстання у ПВК не з’явилося.
Побачивши настрій Пригожина, Кремль нібито вирішив не йти на «криваве зіткнення», стверджують співрозмовники «Медузи». За їх твердженням, фінальними переговорами займалася велика група чиновників, до якої серед інших входили голова адміністрації президента Антон Вайно, секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев та посол Росії у Білорусі Борис Гризлов.
Фронтментом цього гурту виступив Лукашенко. За словами джерела, близького до Кремля, Пригожин наполягав, щоб у переговорах брали участь перші особи; враховуючи небажання Путіна контактувати із засновником ПВК, у переговорників виявилося не так багато варіантів.
«Пригожину потрібен був гідний конфідендент, щоб вийти з гри (зберігши обличчя). Таким є Лукашенко. Він любить піар і розуміє вигоду, тому й погодився», — стверджує співрозмовник видання. На його думку, «вигода» для Лукашенка очевидна: публічно саме він став людиною, яка «врятувала Росію як максимум від громадянської війни, а як мінімум від великої крові».
Джерела «Медузи», близькі до Кремля та уряду РФ, сходяться на думці, що за підсумками свого радикального виступу Пригожин програв: «Він витіснений із Росії. Президент такого не прощає». За їхніми словами, сторони ще «обговорюватимуть» подробиці угоди щодо нового положення Пригожина, але «колишнього впливу та ресурсів у нього не буде».
Водночас, співрозмовник, близький до Кремля, не виключив, що за підсумками заколоту можуть бути кадрові зміни в керівництві міністра оборони: «Але не на вимогу Пригожина, а через самоусунення міністерства оборони».
На самому початку заколоту генерал Сергій Суровікін (командував угрупуванням російських військ в Україні з початку жовтня 2022-го до початку січня 2023-го) виступив із відеозверненням, у якому закликав вагнерівців зупинитися та «вирішити питання мирним шляхом». Таке саме відео і в тому ж місці записав генерал-лейтенант армії Володимир Алексєєв: він назвав дії Пригожина «ударом у спину президенту» та «спробою держперевороту».
За кілька годин Пригожин у штабі Південного військового округу в Ростові-на-Дону зустрівся з Алексєєв та заступником міністра оборони РФ Юнус-Беком Євкуровим. Бізнесмен заявив їм, що збирається йти на Москву і хоче «отримати начальника Генштабу [Валерія Герасимова] та [міністра оборони Сергія] Шойгу» (на що Алексєєв з усмішкою відповів: «Забирайте»). Пригожин також повідомив армійським переговорникам, що вони «літні клоуни».
При цьому ні Шойгу, ні Герасимов досі жодного слова не сказали про повстання Пригожина. Також невідомо, де вони весь цей час перебували.
Джерело «Медузи», близьке до уряду, сумнівається, що кадрові рішення щодо Міноборони РФ можуть бути прийняті найближчим часом: «Путін майже ніколи не йде на поводу в обставин і не прогинається під тиском».
Співрозмовники, близькі до Кремля, водночас визнають, що заколот послабив позиції Путіна: «Він не міг знизитися до Пригожина, але його вчора [після телезвернення] ніде не було. Він „цар“, „перший“, але бляха-муха, коли треба — втручися, а не змушуй за себе світити фасадом Лукашенка та перемовлятися силовиків». У день, коли Пригожин рушив свою армію на Москву, Путін працював із документами у Кремлі, як стверджує його прессекретар Пєсков. При цьому літак Путіна, оснащений обладнанням для управління армією, вдень 24 червня вилетів із Москви і зник з радарів у районі Твері, повідомляли «Важливі історії» з посиланням на дані сервісу Flightradar.
За оцінкою одного з джерел “Медузи”, близьких до АП, тепер Путіну буде складніше “збирати вертикаль влади” – а спроб “перевлаштувати систему” з боку “російських еліт” стане тільки більше.