Рада ухвалила заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.
Українські релігійні організації, які підозрюють у співпраці з РПЦ, матимуть 9 місяців, щоб розірвати ці зв’язки.
Що в цьому законі
Як пише BBC, депутати схвалили проєкт закону, який уряд подав ще в січні 2023 року. Спочатку документ був досить лаконічним і передбачав тільки процедуру судової заборони в Україні церков, пов’язаних з РПЦ.
Документ зустрів опір у парламенті в представників колишньої ОПЗЖ та навіть серед депутатів від “Слуги народу”. Після бурхливих суперечок у жовтні 2023 року його ухвалили в першому читанні та пообіцяли суттєво посилити до другого.
Так і сталось – до документа внесли дуже багато поправок, з двох сторінок він розрісся до 23. Туди додали купу питань – від майна до переходу релігійних громад.
Головна ідея закону – суди з подачі органів влади будуть забороняти діяльність церков, які є частиною РПЦ.
При цьому саму РПЦ у законі заборонили чітко і напряму, чого у первинному документі не було.
УПЦ в законі напряму не назвали, проте самі депутати відверто кажуть, що йдеться саме про неї.
За ухваленою схемою, державна служба з питань етнополітики та свободи совісті має визначити, які структури в Україні мають підлеглість та зв’язки з церквою з центром в Росії.
Після цього ДЕСС має дати їм приписи позбавитись цієї залежності, а коли ті відмовляться, то звертатись до суду щодо заборони їхньої діяльності.
ДЕСС раніше вже давала висновок, що УПЦ має підлеглість Російській православній церкві. Тому вона вже має готові аргументи щодо цієї церкви та звернення до суду.
Проте УПЦ не є однією юридичною особою, а складається з окремих єпархій та парафій – загалом їх близько 9 тисяч юросіб. І щодо кожної з них має бути окреме звернення.
Раніше оглядачі вказували, що ДЕСС почне спочатку звертатись щодо скасування реєстрації Київської митрополії та єпархій, а вже потім окремих парафій.
Як компроміс парламент відклав можливість подавати до суду на УПЦ – збільшили перехідний період з місяця до дев’ятьох. Ще не менше кількох місяців мають тривати окремі судові справи, тож до реальної заборони якихось структур УПЦ в Україні може дійти тільки за рік після підписання закону президентом.
Крапку в кожному такому позові ставитиме Верховний Суд.
Ще одна важлива новація закону – там передбачили, що ще до будь-яких судових рішень влада зможе забрати з оренди структур УПЦ державне чи комунальне майно.
Мова йде про храми-пам’ятки архітектури, договори про оренду яких закон фактично розриває автоматично за кілька місяців після схвалення.
Це близько трьох тисяч громад УПЦ, які мають у користуванні старовинні храми.