У своєму блозі на “Економічній правді” Андрій Циганок розповів про загрозу повернення до радянських методів регулювання ринку деревини.
В Україні тривають дискусії щодо реформування ринку деревини, особливо в контексті ухвалення нового законопроєкту “Про ринок деревини”. Його основна ідея – створення прозорих ринкових механізмів, що передбачають реалізацію всієї необробленої деревини через ліцензовані товарні біржі. Це має забезпечити рівний доступ для всіх учасників ринку, сприяти конкуренції та запобігати зловживанням.
Однак деякі представники галузі виступають за альтернативний підхід – продаж деревини за принципом оферти. Такий механізм нагадує радянську систему розподілу ресурсів “за талонами”, коли обсяги деревини визначаються не ринковими механізмами, а адміністративними рішеннями. Подібний підхід може призвести до обмеження конкуренції, штучного дефіциту та створити умови для корупційних схем.
- Така система має надзвичайно багато суб’єктивізму та багато в чому залежить від прийнятих рішень конкретними посадовими особами. І саме такий підхід не дає розвиватись бізнесу та ринковим взаємовідносинам, – зазначає Андрій Циганок.
Практика “талонного” розподілу ресурсів означає, що деревообробники змушені будуть отримувати квоти та дозволи, залежно від рішень чиновників. Це не лише гальмує розвиток галузі, а й ускладнює ведення бізнесу, створюючи додаткові бюрократичні перепони. Крім того, наявність талона не гарантує фактичного отримання деревини, що може призвести до дискримінації частини учасників ринку.
Запровадження офертової системи суперечить ринковим принципам і ставить під загрозу конкурентоспроможність деревообробної галузі.
Виконавчий директор АДПУ наголошує, що Україна має рухатися до прозорого, відкритого ринку за європейськими стандартами, а не повертатися до адміністративного контролю над ресурсами, який вже показав свою неефективність у минулому.