“А ЧОГО ВИ ПРО ДОРОЖКИ В КИЇВСЬКИХ ПАРКАХ ПИШЕТЕ, А ПРО ХАРЬКІВСЬКІ УКРІПЛЕННЯ НЕ ПИШЕТЕ?!!!111одинодин”
Ну, можу написати, але зрадофілам не сподобається.
Спроба харківського наступу росіян триває вже більше місяця. Росіяни використовували те, що українцям було заборонено вражати їхні сили на території РФ іноземною зброєю. Себто, до кордону вони були, по суті, “в хатці”, і могли навіть бити через кордон без остраху спіймати “отвєточку” чимось більшим за радянську зброю.
Так от, усією своєю заздалегідь зібраною потугою вони за місяць вони змогли просунутися на окремих відносно вузьких ділянках на глибину до 8 км максимум. Жодного “буферу довкола Белгорода” в них не вийшло, жодного “виходу до Харківа” теж. Це не означає, що небезпека минула, але конкретно ця спроба не дала їм жодних здобутків. Руйнація невеликого прикордонного міста військовим здобутком не є, тільки злочином.
Натомісь Україна отримала дозвіл бити по росіянах всім, чим треба, і зараз утюжить все те, що вони зібрали під кордоном, рекордними обсягами хімарсятини. Так, що виють навіть ті російські воєнкори, яким вити заборонено господарями.
Так, це вартувало конської напруги і великої жертовності. Але факти зараз такі.
Тому, серйозно, Клаузевиці кухонні, трішки запізно розповідати про провалену оборону тоді, коли противник, який цю оборону проривав, не зміг досягти жодної з поставлених цілей. Так, ситуація надважка. Але коли ви до реально надважкої ситуації додаєте відверту брехню просто тому, що вам так легше просувати свій зрадофіліс – ви огидні, як слимак в дерев’яному сортирі. Вибачте, але дістали.