Справжній текст відомої бесіди.
– Володимире, навіщо ви напали на Україну?
– Зараз я швидко поясню. Усе почалося з Рюрика і Леніна. Рюрик створив Росію, а Ленін – Україну. Потім поляки змусили Гітлера на себе напасти. А австрійці навіщось ополячили росіян. Про це Богдан Хмельницький мені написав. Дмитре, принеси, листи!
Взагалі Богдан сватався до Катерини 2 і все вже було на мазі, але Хрущов навіщось відібрав у неї Крим і віддав Україні. Вона образилася і поскаржилася Сталіну, а Сталін – мені. Синку, каже, виручай, там же російські люди. Ну я й допоміг.
Далі нас із Ярославом Мудрим (ми з ним обидва мудрі, але довірливі) американці обдурили, надули просто. Розширили НАТО на Схід. Загалом довелося до хана Батия звертатися за підтримкою. Ну і до Бісмарка заодно. Він підтримав: головне, каже, потенціал.
А потім я послав батька Володі Зеленського на фронт, за язиком. Він самого Гітлера зловив і синові віддав, як живу іграшку. А Володя з Гітлером подружився і той його нацизму навчив. Я йому кажу, Володя, ну як же так?
Путін почав нервувати, плутати слова, поступово перейшов на нескладне бурмотіння. З рота в нього пішла піна. Можна було розрізнити тільки окремі вигуки: Надули, обдурили! Водили за ніс! Це не ми почали! Це ви підірвали! Україна! Україна! Рюрик! Петро! Катерина! Ленін! Сталін! Я! Я! Я!
Потім хворий впав без сил, знепритомнів і більше не реагував на запитання лікаря.