Заява Луценка про американців, які виявляється вказують йому, кого не садити (напевно тому досі на волі Семочко, Гладковський і керівництво Херсонської області).
Демонстративне призначення у Верховний Суд всіх зашкварнних корупціонерів разом з баном для пристойного судді Рішення Конституційного Суду, яким відкочується реформа по боротьбі з корупцією і плюється в обличчя кредиторам, оголошуючи амністію корупціонерам.
Що це? Причому прямо перед виборами. У найбільш, здавалося б, не підходящий момент. Багато думаю, що це дурість, жадібність, божевілля. Та багато чого можна приписати.
Насправді це все схоже на підліткові комплекси. Коли забитий підліток отримує шанс показати язик вчителям, при переході в іншу школу. Коли ось зараз вже влади у них немає, а в майбутньому невідомо що ще чекає. І він починає розбивати вікна. Бити молодших. Напиватися перед школою. І мстить і мстить за те, що змушений був довгий час слідувати правилам. Що його змушували вчитися. Що не давали палити за школою. Заважали прогулювати. Загалом, знущалися як могли.
І ось тепер вони зловили момент. Раніше не могли, тому що Україна повністю залежна від підтримки кредиторів. І важко утримувати владу, коли в країні дефолт. А значить змушені були слухатися. Проводити реформи. Саботувати, але рухали вперед. А зараз вибори. І з однієї сторони, якщо вони програють – то хоч трава не рости. Яка їм різниця, тоді, буде дефолт чи не буде. А якщо виграють, то «можна почати з чистого аркуша». І тепер торгуватися і з приводу кроків у боротьбі з корупцією. Виторговувати кредити за менші поступки. Відкидати стару шкіру, як то продавати за кредит чергового генерального прокурора, який втратив довіру.
І втратив береги.
З іншого боку, вони впевнені, що вибору у заходу все одно немає. Як той самий підліток, який знає, що батьки його все одно не кинуть. І ось зараз, коли альтернативні кандидати виглядають ще гірше, вони дозволяють собі куражиться. Куди ж подеваться Захід, все одно підтримають їх. Можна і в чай плювати, і послів звинувачувати. Все можна. Тим більше, вони свято вірять, що Захід буде підтримувати Україну в будь-якому випадку. Адже у них теж геополітика головного мозку.
Логічно? Більш ніж. Особливо якщо ви підліток, у вас гормони і комплекси. І ви хочете довести всім навколо, що ви альфа-самець. Якщо ви вважаєте, що вас несправедливо принижено, а тепер ви мститеся. І гордо потім розповідаєте дівчаткам, як ви «опустили» цих старперів. Цих західних нудних бюрократів. Цих буржуїв. І тут згадується молодість, комсомольська, і всі уроки історії КПРС, які вони вивчили. І полум’яні промови, які штовхали всі ці Луценки у своїй юній боротьбі за щастя пролетаріату і протистоянні імперіалістам.
Біда в тому, що ми говоримо про керівництво країни, а не про підлітків, які хочуть щось довести всім навколо. Якщо ми говоримо про керівництво країни, яка зробила вибір на користь європейських цінностей, то це не тільки недоречно, але й нікчемно. Адже саме так і дивляться на такого підлітка.
З жалістю. І надією, що коли-то він подорослішає і порозумнішає.