Після авіакатастрофи «Боїнга 737» в Тегерані, яка забрала життя 176 осіб, з’явилася версія про можливу атаку російського зенітного ракетного комплексу «Тор» на український літак. Такі чутки породило фото фрагмента ракети, нібито знайденого на місці падіння літака. На цей знімок звернули увагу журналісти-розслідувачі Bellingcat і РНБО України, оскільки версія про ракетну атаку здається цілком реалістичною, враховуючи напружену ситуацію в Ірані. Ми вирішили розібратися, що відомо про ЗРК «Тор», який виробляє Росія.
Розробка і виробництво ЗРК «Тор»
Тактичний зенітний ракетний комплекс «Тор» був розроблений Науково-дослідним електромеханічним інститутом у Москві в 1975-1976 роках. Виробництвом ЗРК і комплектуючих займалися кілька російських заводів. У березні 1986 року комплекс взяли на озброєння.
Тактико-технічні характеристики
ЗРК «Тор» призначений для протиповітряної оборони. Основним режимом роботи комплексу є окрема робота кожної батареї, але є і режим централізованого управління керівництвом ППО. При цьому система «Тор» сама контролює визначений повітряний простір і самостійно збиває всі повітряні цілі, позначені як «чужий».
Ймовірність ураження однієї ракетою цілі типу «літак» – від 30 до 70%, типу «вертоліт» – від 50 до 88%, «безпілотник» – 85-95%.
До складу бойової машини “Тора” входять станція виявлення цілі (СВЦ), станція наведення, ракетна пускова установка, навігація, ЕОМ та інша апаратура.
СВЦ має круговий огляд і оснащена системою розпізнавання «свій-чужий». Старт керованих ракет 9М330 здійснюється вертикально за аналогією з ЗРС С-300.
Модифікації ЗРК
Одночасно з прийняттям на озброєння «Тора» були розпочаті роботи по його подальшій модернізації. Морська версія ЗРК отримала назву «Кинджал». Вона оснащена ракетою 9М330-2.
У 1991 році на озброєння був прийнятий модифікований «Тор-М1». Результатом модернізації стало введення другого цільового каналу і використання в ракеті 9М331 більш ефективної бойової частини. Зона ураження таким чином була збільшена.
Незабаром з’явилася модифікація «Тор-М1ТА». Апаратну кабіну цього комплексу розмістили на автомобілі «Урал», антенно-пусковий пост на напівпричепі «ЧМ3АП».
Після цього були розроблені ще такі варіанти ЗРК: “Тор-М2”, «Тор-М1Б» (обладнання на колісних напівпричепах), «Тор-М1ТС», «Тор-М1-2», «Тор-М2», «Тор-М2ДТ» (арктичний варіант), «Тор-М2К» (на колісному шасі) і «Тор-М2Е» (на гусеничному шасі).
На озброєнні яких країн
Згідно з відкритими джерелами, різні модифікації російського ЗРК «Тор» є на озброєнні РФ, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Венесуели, Греції, Єгипту, Китаю, Кіпру, України та Ірану.
На озброєнні іранської армії імовірно є 29 комплексів «Тор-М1» російського виробництва. Постачання даних ЗРК з РФ в Тегеран завершилося в січні 2007 року.
Фото можливої ракети “Тора” на місці падіння лайнера
Влада Ірану попередньо називає версію катастрофи літака МАУ – загоряння в двигуні. Проте міжнародні експерти не поспішають відкидати версію про теракт на борту або влучення ракети.
Підозри підігріває світлина з інтернету, нібито зроблена на місці катастрофи. На ній показана головка ракети з російського ЗРК «Тор». Відповідне фото опублікував в Twitter користувач під іменем Ashkan Monfared
Версію про збиття літака ракетою з російського зенітного комплексу перевірить Bellingcat і українські фахівці.