Синусит – це одностороннє або двостороннє запалення слизових оболонок навколоносових пазух носа. Захворювання може також торкнутися додаткових пазух та порушити їх функціональність. Інфекція, яка розвивається в дихальних шляхах, може стати причиною розвитку гнійного синуситу, який виникає при відсутності правильного лікування. Лікування синуситу має починатися відразу, щоб запальний процес не перейшов в хронічну форму.
Причини виникнення синуситу
Захворювання часто розвивається на тлі таких інфекційних хвороб як грип, кір тощо. Синусит може бути викликаний навіть звичайною легкою застудою. Нерідко причиною стає не до кінця вилікуваний риніт, або просто нежить. Серед несприятливих факторів можна також виділити:
- наявність сезонної або постійної алергії;
- порожнинні поліпи;
- ослаблений імунітет;
- захворювання зубів.
Синусит буває гострим і хронічним. Дуже важливо вчасно розпізнати симптоми, щоб вилікуватися і не запустити хворобу, адже в хронічній формі з нею впоратися буде складніше. Для правильного лікування потрібно також визначити, чим викликане захворювання, що допоможе підібрати відповідні препарати.
Симптоми і лікування синуситу
Захворювання може проявлятися по-різному в залежності від своєї форми. Серед характерних симптомів виділяють:
- тривала закладеність носа і нежить (більше ніж 7 днів);
- часткова або повна втрата нюху;
- часті мігрені, головний і зубний біль;
- підвищення температури тіла, набряклість повік.
Ще одним симптомом синуситу є загострення чутливості шкірного покриву в області уражених запаленням пазух. Лікувати синусит слід комплексно і дотримуватися рекомендацій лікаря, який призначить терапію на основі симптомів та загального стану пацієнта.
Також слід зазначити симптоми гострого синуситу:
- утруднене носове дихання;
- загальна слабкість організму;
- сухість в горлі та носоглотці;
- неприємний запах з рота;
- густі тягучі виділення з носа не характерного кольору;
- затяжні головні болі.
Ефективна програма лікування хронічного синуситу включає приймання антибіотиків, таблеток і використання спеціалізованих крапель. Препарати повинні призначатися лікарем після огляду й діагностики хворого. Акуратно слід вдаватися до допомоги судинозвужувальних крапель, щоб не розвинулося звикання та залежність від препарату.