Минув один рік і сто двадцять один день війни. Все одно сьогодні цілий день всі тільки й роблять, що міркують про те, що ж таке це було? За крок від перемоги взяти і розгорнути колону, яка йде на Москву! Яка муха вкусила Пригожина? Що за пропозицію йому зробив Путін через Лукашенка, що від неї не можна було відмовитися?
Але раз розгорнув – так, напевно, зробили таку пропозицію. А інакше як? А, можливо, і не було ніякої пропозиції. Можливо, просто він сам не очікував, що все так піде. Чувак прийшов зіграти по маленькій, а йому привалив такий куш, який він не знає, куди подіти… ось і втік з казино…
Найбільше це нагадує знаменитий “стоп-наказ” Гітлера під Дюнкерком. Коли німецькі війська в кінці травня 1940 затиснули вже розбитий на полі бою британський експедиційний корпус (практично всю сухопутну армію Великобританії на той момент) у французькому порту Дюнкерк. Залишався один танковий кидок і з корпусом було б покінчено. Його б частково знищили, а частково – полонили. (У той момент у Черчилля не було можливості його швидко евакуювати).
Але Гітлер дав наказ зупинитися. Ця пауза тривала кілька днів. Їх виявилося достатньо для того, щоб мобілізувати всі посудини, які в той момент мала Англія, й евакуювати свою армію з Континенту на острів.
Історики досі ламають голову над питанням: що ж змусило Гітлера віддати цей дивний “стоп-наказ”? Чому він не розгромив англійську армію, а дав їй піти? Є тисячі версій і жодної, з якою б погодилися усі більш-менш серйозні дослідники.
Так і тут: немає жодного якогось прийнятного пояснення стоп-наказу Пригожина. Навіть його власні бійці дивуються: все йшло прекрасно, ми йшли на Москву, ніхто її захищати не збирався, Путін з усією своєю кодлою – втік… і тут наш отаман кіксанув… або як вони кажуть: фуфло прогнав.
У мене немає жодного іншого пояснення, крім єдиного: Пригожин не хотів захоплювати владу. Це не входило в його плани.
Він просто злякався свого успіху. Так само як і ми всі, Він сам, швидше за все, був вкрай здивований ступенем гнилості всієї тієї владної (перш за все – силової) вертикалі, якою нас так майстерно лякали двадцять з гаком років, та так, що ми вже майже повірили в її непереборну міць.
Корніловський заколот, який не зустрів ніякого опору. Змова Штауфенберга, при якому Гітлер фактично сам віддає йому ключі від рейхсканцелярії. Тимчасовий уряд, який зустрічає Троцького хлібом-сіллю…
Я тут це… Ви мене неправильно зрозуміли… Що ви мені тут суєте якісь ключі? Не треба мені цього … Я тут тільки про ось ці контракти для Вагнера хотів добазаритися… Ну і там по бабках, щоб мене не віджимали… А чого ці козли, Володимире Володимировичу! Скажіть їм! Нехай не дуріють! Кого я козлом назвав? Як кого? Шойгу з Герасимовим звичайно…. Кого ж ще? Ой! А ви про кого подумали, га?
Це мені нагадує старий анекдот про мужика з козою на безлюдному острові, який весь час намагався її прилаштувати і все у нього ніяк не виходило, оскільки коза крутила дупою. І тут через пару років він під час корабельної аварії біля берегів острова дивом врятував красуню. Вона йому: проси – що хочеш! А він їй: потримай козу!
Це і є масштаб путінського оточення. Всі вони – заручники якихось старих, чужих думок і схем. Примітивних і убогих. Як Патрушев, немов справжній брежнєвський політоглядач, все талдичить про підступи американського імперіалізму, так і Пригожин сидить ментально в 90-х, в своєму ресторані “Стара митниця” і мріє отримати підряд на годівлю військової частини в Сертолово, Ленінградської області.
Коротше: крила орла дісталися чижику. Полетіти – він полетів. Але не за кривавою здобиччю, а щоб крихти з путінського столу поклювати… Чижик він і є чижик. Тільки й може, що чірікати. А ми це його цвірінькання мало за орлиний клекіт не прийняли. Чорт його знає, можливо, це і добре, що не полетів він за здобиччю… що орлам залишив те, що тільки вони і можуть зробити…
До речі, про чижиків. Як тут не згадати класику: “Ведмідь на воєводстві” Салтикова-Щедріна.
“Від нього кровопролиття чекали, а він чижика з’їв”. Краще і не скажеш…
А, можливо, це все я напридумував… коротше, Немає У мене ніяких версій. Можливо, це взагалі не кінець історії і ми скоро побачимо ще більш несподівану розв’язку? Піди знай… одне ясно: Путін беззахисний і нікому не потрібен. Той, хто перший, володіючи силою, аналогічною ПВК “Вагнер”, це зрозуміє, той і буде правити Росією.
А ось і свіжі карти ISW приспіли. Я, чесно кажучи, ніяких істотних змін за минулу добу не побачив. Але може я не розумію чого. Я і не претендую.
Зеленський розмовляв з Байденом. Крім загального обговорення ситуації, я так зрозумів, що домовилися про постачання далекобійної зброї. Це дуже хороша новина з урахуванням того, як успішно ЗСУ обробляють російські тили. Зараз далекобійні ракети дуже б допомогли. Чим більше – тим краще.
Ще Зеленський розмовляв з прем’єрами Польщі та Канади. Каже, що це все в рамках підготовки до саміту НАТО у Вільнюсі. Сподіваюся, що там буде прорив. Дуже хочеться, щоб НАТО дало, нарешті, зелене світло на вступ України. Нехай Путіна покрутить.
І ще хочеться перемоги над цими виродками. Адже наша справа праведна. Отже, ворог буде розбитий і перемога буде за нами.
Слава Україні!