Головною політичною подією вихідних стали вибори до Європейського парламенту — головного представницького органу Європейського Союзу.
Європейські ліві і праві центристи, тобто соціал-демократи і консерватори пережили страшну поразку. Загалом в ЄП 751 місце, але навіть разом вони отримали лише 329 мандатів. Це менше половини. Такого взагалі ніколи не було.
Зате успіху досягли ті, кого колись називали маргіналами — праві і ліві популісти, націоналісти, пірати, троцькісти, якісь підозрілі «зелені» без виразного порядку денного і подібна публіка, пише автор на сайті “Новое время”.
Єдина надія прихильників традиційних партій — це блок лібералів і демократів, у якому 107 осіб. Вони теж за Євросоюз і все таке, але є невелика проблема. Це партія великих банків і корпорацій, їхня підтримка буде тільки дратувати інших виборців.
Головний підсумок виборів: політичний рух правих націоналістів не зміг зібрати більше третини голосів у ЄП. Їхні об’єднані сили становитимуть приблизно 115−120 мандатів.
Вся Європа дуже боялася, що вони зможуть отримати третину голосів і, відповідно, блокуючий пакет акцій у Європейському парламенті. За його регламентом, ніяке рішення не може бути ухвалено, якщо проти нього виступають 33 відсотки депутатів.
Простіше кажучи, отримавши третину голосів, можна заблокувати роботу цього органу. Це, своєю чергою, заблокує роботу Єврокомісії та Європейської ради, чий склад затверджується парламентаріями. Весь Європейський Союз виявився б без керівництва і можливості приймати будь-які рішення. Це стало б початком його кінця.
Але, на щастя, цього не сталося. У всякому разі, поки що не сталося, бо ми ще не знаємо, як будуть поводитися всякі дрібні партії, що зайшли в Європарламент. Можливо, вони почнуть шантажувати всіх інших, погрожуючи блокуванням прийняття рішень. Зараз у Європі це вже звичайна справа.
Проте, результати виборів сенсацією не стали, оскільки соціологія в ЄС працює непогано. Але катастрофічний провал традиційних партій, які виступають за збереження нинішнього стану речей, все одно викликав у багатьох острах.
Політики, політологи, економісти, журналісти, дипломати і різнокаліберні експерти зараз думають, звідки взялося невдоволення людей, наскільки сильний його потенціал, і куди воно здатне завести ЄС. Це все досить серйозні питання. Річ у тім, що просто зараз вирішується доля Євросоюзу, як і в якому напрямку йому рухатися далі.
Тріумфатори нинішніх виборів пропонують зупинити політичну інтеграцію і повернутися до витоків ЄС. На ділі це означає збереження лише економічного спільного простору, та й то не в усьому. Наприклад, французький «Національний фронт» хоче відмовитися від єдиної валюти — євро.
Те саме стосується і Шенгенської угоди. Європейські націоналісти хочуть її скасувати, дуже ускладнивши громадянам інших країн поїздки між різними державами ЄС.
Але головна їхня мета — це повне припинення політичного співробітництва. Європейські націоналісти хочуть забрати і Європарламент, і Європейську комісію, і Європейську Раду. Вони мріють, щоб кожна країна була окремою і повністю незалежною — зі своєю релігією, своїми звичаями, своєю мовою, своєю культурою і своїми цінностями. Вони хочуть йти своїм шляхом, а не спільним.
Відповідно, ці люди будуть робити все можливе для руйнування нинішньої конфігурації ЄС, для його дроблення на окремі країни, які об’єднані хіба що географією. Протистоїть націоналістам умовний блок європейських інтеграторів, який зараз втрачає вплив і популярність.
Його прибічники — це, звичайно, дві категорії людей.
Бізнес. Для нього добре, коли всюди діють єдині закони і стандарти, коли всі говорять однією мовою, коли для грошей, людей, технологій і товарів немає жодних кордонів. З бізнесом у цьому сенсі все ясно. Йому було б ідеально, якби у всьому світі не було кордонів, була одна мова, одна столиця і одні закони.
Молоді, освічені, космополітично налаштовані люди, які взагалі не розуміють, для чого потрібні кордони. Вони звикли вільно подорожувати, жити, працювати і вчитися там, де побажають. Для них європейська інтеграція — це світоглядний вибір, цивілізаційний. Вони з жахом і жалістю зараз дивляться на британську молодь, яка опинилася відрізаною від Європи Brexit.
Але у бізнесу і молоді є велика проблема: вони ніяк не можуть придумати таку картину майбутнього Єдиної Європи, яка була б до душі широким масам звичайних європейських обивателів. Але насправді, їм вже потрібно сказати правду. Вони хочуть побудувати нову європейську континентальну імперію, на кшталт Римської або імперії Наполеона.
Так, для європейського вуха слово імперія звучить не дуже добре. Особливо для німецького, оскільки по-німецьки це буде Райх. Але треба розуміти, що за політичним устроєм це буде дуже м’який, демократичний режим, а від імперії там буде лише вплив у світі, а також культурний, науковий та економічний вплив.
Ангела Меркель нещодавно слушно зауважила, що тільки об’єднана Європа зможе протистояти викликам майбутнього з боку США, Китаю і Росії. Вона має рацію. Європа зобов’язана об’єднатися, якщо хоче залишатися важливою і привабливою силою в світі. В іншому разі її чекає доля великого музею просто неба, у якого немає ні своїх устремлінь, ні своєї волі, ні своїх інтересів.
Це було б дуже сумно, як саме по собі, так і ще з однієї важливої причини. Зараз розпад і поступову деградацію Європейського Союзу активно підтримує Москва.
Володимир Путін щосили хоче помститися Заходу за загибель Радянського Союзу. Він не шкодує грошей і зусиль для підтримки націоналістів і популістів в Європі. За задумом російського лідера, вони мають розвалити ЄС зсередини. А зовні він лякає обивателів там навалою мігрантів і європейською бюрократією.
Путін дуже боїться появи політично єдиної Європи з одним центром ухвалення рішень — на кшталт Вашингтона або Пекіна. У цьому випадку він не зможе більше грати на протиріччях між окремими країнами, залякувати і підкуповувати їх.
Тому прихильникам єдності зараз дуже важливо показати: з одного боку Європа може стати важливим центром сили у XXI столітті. Величезним вільним простором, привабливим для бізнесу, вчених, молоді.
З іншого — розлетітися на три десятки уламків, які з часом будуть замкнуті кожен на себе і цікаві лише китайським туристам.
Вибори до Європейського парламенту показали, що зараз справа йде до першого варіанту. Щоб його не допустити, потрібно терміново вживати серйозних заходів. Бо наступні вибори до Європейського парламенту ЄС може і не пережити.