У ході телефонної розмови президенти України та Росії Володимир Зеленський та Володимир Путін могли обговорювати формат обміну затриманого українськими спецслужбами головного редактора агентства «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського на українського режисера Олега Сенцова. Таку думку InfoResist висловив співголова ГО «Права справа», військовий і політичний експерт Дмитро Снєгирьов.
“За великим рахунком, про що могли говорити президенти? Спочатку все йшло саме про обмін військовополоненими та відновлення роботи “нормандського формату”. Власне на цьому наполягає Україна, але РФ робить вигляд, що не розуміє, про що йде мова або зі свого боку нам висуває претензії щодо невиконання Мінських домовленостей. Відповідно, тепер, коли Україна в односторонньому порядку здійснила кроки, мається на увазі розведення військ і фактично припинення вогню, відповідно Зеленський натякав або може розмовляв про можливість зустрічі в “нормандському форматі”. Тобто вивести переговори на формат “Україна-Росія”. Але тут, знову таки, які це матиме наслідки?”, – зазначив експерт.
При цьому він додав, що Франція і Німеччина вітають подібні пропозиції Зеленського щодо прямих переговорів з РФ.
“Але тут є чітка позиція самої Росії, власне слова і Путіна, і Пєскова, які не розуміють, чому Росія повинна розмовляти з Києвом, а Київ, у свою чергу, не розмовляє з Луганськом і Донецьком. Тобто в позиції Росії, скажімо так, є певні червоні лінії. Вони виставили нам умови прямих переговорів не з Москвою, а власне з Луганськом і Донецьком. Переводять тим самим конфлікт у суто внутрішнє, громадянське протистояння. Якими можуть бути наслідки? Ніяких, поки не зміниться позиція Москви, відповідно, не телефонна розмова президента України, президента Франції або Німеччині ніяким чином не вплине на ситуацію на Донбасі”, – сказав Снєгирьов, зазначивши, що можна говорити тільки про можливість зустрічі.
За його словами, Росія стоїть на своїх позиціях, тобто п’ять років це повна імплементація Мінських домовленостей, в тому числі і політичної частини.
“Захід у цьому підтримує, до речі, не Україну, а Росію. Що Україна повинна виконати всі без винятку зобов’язання, в тому числі провести вибори, загальна амністія і особливий статус. Ось вам і сам факт розмови”, – сказав експерт.
Що стосується військовополонених, то тут, на думку Снєгирьова, можливі зрушення з місця самого процесу, але знову ж таки, тільки за умови участі ключового гравця, тобто Медведчука.
“Віддавати військовополонених будуть винятково через нього, це знову-таки зниження суб’єктності України і навпаки, підвищення суб’єктності як самого Медведчука, так і відповідно його політичної партії. Не виключаю, що, можливо, до закінчення виборів Росія ще піде на процес обміну або однобічне визволення військовополонених. Можливо, до речі, обговорювався формат обміну затриманого українськими спецслужбами редактора РИА Новости на Сенцова, ось цього я не виключаю. Швидше за все подібний сценарій і відпрацьовується, коли зараз мова йде про те, що Вишинський фактично вийде на свободу, це робиться правоохоронними структурами, щоб витягнути його з в’язниці і зробити його суб’єктом обміну. Ось це питання і піднімалося – обмін Сенцова на Вишинського. Інші великі обміни з участю Медведчука навряд чи можливі”, – вважає співголова ГО «Права справа».
На думку Снєгирьова, під час останньої поїздки Медведчука до Москви швидше за все і обговорювався механізм обміну Сенцова на Вишинського.
“З одного боку, це позитив, звільнення полонених. Але тут момент, коли його можуть віддати ще до закінчення виборів. Тобто показати, що Медведчук не просто так з Бойком, і відповідно з Козаком туди літав. Вони говорили не про телеміст, там обговорювалося питання транзиту російського газу і, відповідно, доля військовополонених. Швидше за все відпрацьовувався механізм обміну Сенцова на Вишинського. Зазначте ось ці збіги, що розмова відбулася після зустрічі Путіна з Медведчуком. Ось це показник. Власне йдеться про те, що Росія погодилася на телефонну розмову тільки після розмови з кумом Путіна. Тобто фактично це виставляється не як перемога Зеленського, а відповідно як домовленість Путіна зі своїм кумом про можливі взагалі якісь кроки назустріч Україні”, – резюмує експерт.