На перший погляд, в історії з пригожинським “окувалдуванням” втікача нічого нового немає.
Історик Олексій Тепляков розповідав років десять тому в програмі радіо “Свобода”:
“Більшовики перетворили справу смертної кари в дуже жорстоке і ретельно обставлене таємне вбивство. Кількість садистських способів позбавлення життя особливо в період загострення терору просто страхітлива.
По різних регіонах приклади один іншого страшніше, коли, скажімо, у Вологодській області незрозуміло навіщо чекісти рубають засуджених до розстрілу сокирами, потім п’ють, і начальник райвідділу НКВС каже: “які ми молодці, не маючи раніше подібного досвіду, рубали людське тіло як ріпу”.
Але ні, все-таки є нове. Ключове слово – “таємне”. Тоді правлячі садисти вбивали таємно. Їм і в голову не могло прийти, зняти звірячу розправу на камеру і показувати її в документальній хроніці перед фільмами. А їхні спадкоємці без тіні збентеження викладають ролик з садистським вбивством не сокирою, так кувалдою (до речі, НКВС теж вбивали кувалдами, ломами, дерев’яними молотками, наприклад, радянського повпреда в Китаї Івана Луганця-Орільського і його дружину) в інтернет.
Спадкоємці катів НКВС не приховують свої злочини, а, навпаки, хочуть, щоб про них знали якомога більше людей, знали і боялися, тремтіли від жаху.
Путінська братва навіть не розуміє – чого тут соромитися. Як для всіх бандитів-відморозків, вбивство і садизм для неї не гріх, а доблесть, ознака крутизни.
Головна відмінна риса путінського режиму – вражаючі безпрецедентні нахабство і безсоромність.