З початку війни в Україні Чорноморський флот втратив щонайменше 12 кораблів, зокрема флагман — крейсер «Москва». “Проект” проаналізував, чому флот виявився не готовим до війни.
Видання проаналізувало склад, озброєння та історію флоту, після чого дійшло кількох висновків.
Нестача кораблів
З 2014 року для Чорноморського флоту було збудовано близько 40 кораблів. Проте більшість із них — малі кораблі та катери. Через відсутність власних систем ППО вони вразливі для ракет та безпілотників і не можуть самостійно діяти у відкритому морі.
Також тривало будівництво кількох великих кораблів, але двигуни для них мали зробити в Україні. Після 2014 року постачання зірвалося, недобудовані кораблі було продано Індії.
Усього з 1990 до 2013 року кількість військових кораблів Чорноморського флоту скоротилася в 5 разів — з 274 до 46, а загальний корабельний склад — утричі: з понад 800 до 275 одиниць. На початок вторгнення в Україну кількість військових кораблів у флоті становила 74.
Застарілі кораблі
Після приєднання Криму до Росії флагман Чорноморського флоту «Москва» пообіцяли модернізувати та відправили у док на три роки. Однак замість повної модернізації на судноремонтному заводі Чорноморського флоту в Севастополі йому лише відремонтували двигуни: система ППО залишилася старою.
Спеціалісти, що ремонтували флагман, розповідали про жалюгідний стан корабля. Антени, за їхніми словами, на «Москві» тоді були згнилими, а днище з’їло корозію так, що в деяких місцях його пробили наскрізь піскоструєм.
Половину військових кораблів нинішнього складу Чорноморського флоту збудували ще за часів СРСР, а найстаріший — узагалі до революції. Рятувальне судно «Комуна», що входить до складу російського флоту з 1915 року, досі виходить у море на рятувальні операції, у тому числі його могли використовувати для підйому елементів озброєння з затонулого крейсера «Москва».
Майже всім великим кораблям флоту, у тому числі «Москві», десантним і сторожовим кораблям «Ладный» і «Пытливый», на момент початку війни було понад 30 років.
Низькі зарплати
У червні російські ЗМІ описали як подвиг вчинок генерал-майора Михайла Яснікова, який сам вийшов у море, щоб на плавучому крані занурити зенітний комплекс «Панцир» під час його транспортування на острів Зміїний.
Насправді генералові довелося вчитися керувати краном через те, що цивільних фахівців для виконання цієї роботи знайти не вдалося. На Чорноморському флоті цивільні службовці одержують від 15 до 60 тисяч рублів і через таку зарплату відмовляються виходити в море до району військових дій.
Моряки на Чорноморському флоті теж заробляють небагато: з 2014 року вони втратили надбавку за службу за кордоном, через що їхні зарплати впали на третину. Крім того, у відставних військових почали відбирати квартири, які їм при виході на пенсію давали у користування. Пенсіонери розповіли, що житло у будинках, збудованих для моряків до 2014 року, Міноборони знову вирішило зробити службовим.
Слабкий захист про безпілотників
Наприкінці жовтня на російському «Першому каналі» показали сюжет про те, як матрос Артем Жильцов, який чергував з біноклем, вчасно помітив атаку безпілотників і врятував кораблі, що знаходилися в Севастопольській бухті.
Насправді цей сюжет показує, що головна база Чорноморського флоту в Севастополі виявилася погано захищеною від атак безпілотників. На флоті не вистачає сучасних систем радіоелектронної боротьби та радарів для виявлення морських та повітряних дронів.
Міноборони після атаки 29 жовтня визнало, що пошкодження зазнав тральник «Іван Голубець», а військові аналітики повідомили про серйозні пошкодження у корабля «Адмірал Макаров», який після знищення «Москви» мав стати новим флагманом Чорноморського флоту. До атаки морських безпілотників у Севастопольській бухті навіть не було встановлено посилених мереж.