Вищий антикорупцій суд 12 грудня частково задовольнив клопотання захисника голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка та зняв з підозрюваного електронний браслет. Про це пише громадська організація Transparency International Ukraine.
Суд дозволив Кириленку відвідувати територіальні відділення Антимонопольного комітету з метою виконання службових обов’язків.
Водночас посадовця зобов’язали не покидати територію України без дозволу детектива, прокурора або суду. Він мав здати свої закордонні паспорти.
Зазначається, що Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на суму понад 72 млн грн. За версією слідства, набуте майно Кириленко реєстрував на своїх родичів, а у власних деклараціях не вказував.
Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко вніс заставу на суму 30,28 млн грн, яку Вищий антикорупційний суд 28 серпня призначив йому у вигляді запобіжного заходу. Про це повідомляє “Суспільне“.
Посадовця підозрюють у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації. У Центрі протидії корупції наголошують, що тесть Кириленка Олександр Матієнко на суді розповідав, що сім’я “заробила” $300 тис. на продажі малини.
“Під час допиту тестя Кириленка він пояснив походження своїх коштів так, що у 1991 році у Матієнка залишився спадок, а ще вони з друзями мали бізнес із автобусами та таксі, але основний прибуток він мав з обмінників. Після того, як сім’я переїхала до Ужгорода, Матієнко не захотів, щоб гроші просто лежали, і вони з сім’єю придбали 4 квартири і 4 паркомісця в новобудові”, – ідеться в матеріалі.
Також, за його словами, нерухомість купили за гроші, зароблені ним і дружиною. Якщо вірити цій версії, тільки на торгівлі малиною Матієнко заробив 300 тисяч доларів. Ці гроші інвестували у квартири в Ужгороді.
28 серпня суд відмовив у задоволенні клопотання детективів НАБУ, погодженого прокурором САП, про утримання під вартою та застосував до посадовця запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30,28 млн грн.
Прокурор не погоджується із зазначеним рішенням суду та оскаржить його в апеляційному порядку в Апеляційній палаті ВАКС.
Голові Антимонопольного комітету Павлу Кириленку повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та недостовірному декларуванні. Про це повідомляє прес-служба НАБУ.
За версією слідства, у 2020–2023 роках вказана особа, обіймаючи посаду керівника Донецької обласної державної адміністрації, набула 21 об’єкт нерухомого майна та 1 люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини.
Серед набутого посадовцем майна:
-7 квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м;
-будинок на понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки під Києвом;
-2 гаражних бокси;
-6 машино-місць;
-3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
-автомобіль ВМW Х3.
Бюро не називає прізвище підозрюваного, проте журналіст Олег Новіков пише, що мова йде про ексголову Донецької ОВА і нинішнього керівники антимонопольного відомства Павла Кириленка.
В ЦПК відмітили, що навіть після розслідування про незрозумілі статки посадовця, Кириленка включали до складу делегації, яка вела перемовини про вступ України до ЄС.
У березні видання “Схеми” знайшло майна на 70 млн грн у родини голови АМКУ. Це майно здебільшого оформлене на родичів дружини Кириленка (батьків-пенсіонерів та бабусю). При цьому, ніхто з родичів не має бізнесу і високих доходів.
Родина голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень. Про це повідомляється в розслідуванні “Схем“.
Йдеться про великий маєток та дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва та четверо апартаментів в Ужгороді.
Зазначається, що це майно здебільшого оформлене на родичів дружини Кириленка (батьків-пенсіонерів та бабусю), родина придбала у період, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію та до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023 році.
При цьому, ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно, йдеться в розслідуванні.
У коментарі «Схемам» Кириленко заявив, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалось.
Родичі Кириленка також не змогли надати документальних підтверджень цій версії походження статків сім’ї, заявляючи, що «все залишилось в окупованій Горлівці».
У квітні 2020 року – коли Павло Кириленко вже близько 9 місяців як очолював Донецьку облдержадміністрацію – його тесть Олександр Матієнко придбав у котеджному містечку на Київщині 25 соток землі та будинок у 228 квадратних метрів. Згідно з договором купівлі-продажу, який вдалось дістати «Схемам», ця нерухомість обійшлася Матієнку сукупно у 4 мільйони гривень.
Але відповідно до архівного оголошення про продаж згаданого будинку на одному із профільних сайтів, яке знайшли «Схеми», це майно у 2020-му році коштувало дорожче. Його вартість була 430 тисяч доларів (на той час – 10 мільйонів гривень).
У квітні 2021 року тесть Кириленка Олександр Матієнко придбав ще 25 соток у тому ж котеджному містечку за 1,8 мільйона гривень, як зазначено в договорі купівлі-продажу. Зараз на території можна розгледіти фундамент майбутньої будівлі.
У серпні 2022 року Матієнко придбав майнові права на апартаменти у преміальному житловому комплексі Residents Park в Ужгороді. На той час Павло Кириленко вже очолив Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію, переїхавши на схід саме з Ужгорода, де до цього два роки очолював військову прокуратуру.
За даними договорів купівлі-продажу, які є у розпорядженні «Схем», тесть Кириленка придбав майнові права на квартири в цьому ЖК площею 90 і 74 квадратних метри за 800 і 640 тисяч гривень відповідно. Як встановили журналісти, на момент придбання цієї нерухомості ринкові ціни на неї були суттєво вищими – 7 та 6 мільйонів гривень.
У квітні 2023 року тесть Кириленка купив в ужгородському ЖК майнові права на ще одну квартиру – площею 77 квадратних метрів за майже 670 тисяч гривень. Відповідно до даних сайту з нерухомості, їхня ринкова вартість – майже 6 мільйонів гривень.
Теща Кириленка Наталія Матієнко у той же період придбала майнові права на квартиру в комплексі Residents Park на 80 квадратних метрів, заплативши понад 670 тисяч гривень. Ринкова вартість апартаментів на той момент складала близько 6 мільйонів гривень.
Окрім квартир, подружжя Матієнків у період із 2022 по 2023 рік стали власниками чотирьох паркомісць в ужгородському ЖК, сукупною ринковою вартістю понад два з половиною мільйони гривень.
Таким чином, загальна ринкова вартість майна, яким володіє подружжя Матієнків в Ужгороді, складає 27 мільйонів гривень.
У березні 2023 року теща Кириленка стала власницею двох квартир у Києві в житловому комплексі Obolon Plaza, кожна площею у майже 90 квадратних метрів. Сукупна вартість цього майна, відповідно до договорів купівлі-продажу, які є у розпорядженні «Схем», склала 9,5 мільйонів гривень. Кошти за ці апартаменти були внесені у 2021 році.
У тому ж місяці, тесть Кириленка придбав у Obolon Plaza два паркомісця – на загальну суму, відповідно до ринкових цін, від 80 до 100 тисяч доларів.
Як з’ясували журналісти, у цьому ж столичному ЖК у травні 2023 року матір дружини Кириленка Наталія Матієнко стала власницею офісного приміщення у майже 200 квадратних метрів. Вона своєю чергою отримала його у подарунок від своєї матері Альбіни Віннікової. Віннікова (прабабуся дітей Кириленка) внесла майже 12 мільйонів гривень за цю нерухомість у 2021-му році, про що свідчить договір купівлі-продажу.
Також тесть Кириленка володіє Volkswagen Tiguan 2020 року випуску, а теща – люксовим кросовером BMW X3, на якому, як встановили «Схеми», пересувається сама дружина голови АМКУ Алла Кириленко.
Родичі Кириленка, як з’ясували «Схеми», не мали бізнесу та за останню чверть століття офіційно не отримували достатніх доходів, щоб все це придбати. Частиною цього майна користується сам посадовець, але не вказує це в своїй декларації.
Партнера юридичної компанії “Integrites” Сергія Шершуна, який був юристом олігарха Ігоря Коломойського, призначили державним уповноваженим Антимонопольного комітету. Про це свідчить указ президента Володимира Зеленського від 8 лютого, оприлюднений його пресслужбою.
За даними видання “Наші гроші”, минулого року Шершун захищав компанію “Укрнафта” Коломойського в суперечці проти АМКУ. Разом з іншими юристами олігарха він домігся скасування штрафу в розмірі 4,7 млрд грн за паливний картель автозаправок.
Крім того, фірми групи «Приват» переконали суд у тому, що АМКУ не мав права використовувати матеріали НАБУ в розслідуванні за змовою мереж автозаправок.
Наразі Шершун є партнером юркомпанії «Integrites». На сайті компанії повідомляється, що він спеціалізується на проєктах у сфері публічних закупівель, фармацевтики та роздрібної торгівлі, супроводжує клієнтів у справах антимонопольних розслідувань та захисту від недобросовісної конкуренції, а також консультує з питань державної допомоги.
Шершун вже працював держуповноваженим АМКУ в період з 2009 по 2015 рік. У комітеті він відповідав за дотримання законодавства про захист конкуренції у сферах телекомунікацій, фінансових послуг і транспорту. Указ про його призначення підписувала ще прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, а більшу частину його терміну АМКУ очолював Василь Цушко. Президентом у той період був Віктор Янукович.
У 2015 році президент Петро Порошенко звільнив Шершуна.
Батько юриста Микола Шершун був народним депутатом України від “Народного Блоку Литвина” і партії “За Єдину Україну”. Також він очолював Держкомітет лісового господарства.
У декларації Шершуна-молодшого зазначено, що за 2020 рік він заробив 2,29 млн грн від підприємницької діяльності, 126 тис. грн зарплати в адвокатському об’єднанні «Інтегрітес» і 101 тис. грн зарплати в міжнародній юрфірмі «Інтегрітес».
Він їздить на мотоциклі “Kawasaki” EX 650 (2020 р.В.) і автомобілі Hyundai IX35 (2010 р. в.). Володіє двома гаражами і квартирою в Києві, а також має два будинки в Стоянці та чотири земельні ділянки.
29 квітня Антимонопольний комітет вирішив оштрафувати всю енергетичну галузь України, включаючи ТЕС, ТЕЦ, Центренерго і Держвугілляпостач. Про це повідомляє “РБК-Україна“.
Як стверджує комітет, Міненерго схиляло компанії енергетичного сектора до вчинення схожих дій шляхом запрошення їх на наради в міністерство.
Підприємства енергетичного сектора в 2016 – першій половині 2019 року слідували рекомендаціям Міненерго і закуповували вугілля за схожими цінами, близькими до рекомендованих даними Міненерго для державних шахт.
У той же час, АМКУ звинуватив і основних покупців вугілля щодо встановлених Міністерством цін – тобто, операторів ТЕС і вугільних ТЕЦ. Державним і приватним генеруючим компаніям наказаний штраф понад 500 млн грн.
Як повідомляє Gerus online, АМКУ наклав такі штрафи:
Окружний адміністративний суд Києва за день до рішення Антимонопольного комітету (АМКУ) оштрафувати компанії групи Ігоря Коломойського вилучив зі справи основні докази, чим упросив бізнесмену скасування штрафу в судах. Про це заявив голова “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін з посиланням на судове рішення.
За його словами, ОАСК вилучив зі справи матеріали, надані Національним антикорупційним бюро (НАБУ), і зобов’язав АМКУ утриматися від їхнього використання.
«Це значно спрощує Коломойському скасування цього штрафу в українських судах. Чи означає це, що 4,7 млрд грн штрафу – всього лише піар Банкової? Не знаю, вам вирішувати”, – зазначив Шабунін.
Він нагадав, що раніше президент Володимир Зеленський подав законопроєкт, який забирає у голови ОАСК Павла Вовка “трохи неважливих повноважень”. А до цього в НАБУ заявляли, що генпрокурор Ірина Венедиктова заважає детективам Бюро оголосити про підозру Вовку та іншим суддям.
“Одним словом, або хтось в ОП постійно обманює по цій темі Зеленського, або він обманює нас», – наголосив очільник ЦПК.
Шабунін додав, що остаточні висновки зробить на підставі того, чи буде Венедиктова і далі заважати НАБУ в розслідуванні справи Вовка, і чи подасть Зеленський законопроєкт про ліквідацію ОАСК.
Антимонопольний комітет почав перевірку дій служб таксі через різке підвищення цін на послуги у зв’язку з обмеженням проїзду в громадському транспорті в Києві. Про це повідомив голова Київського обласного територіального відділення АМКУ Олексій Хмельницький у Facebook.
За його словами, в перший же день дії жорсткого карантину в столиці вартість замовлення таксі зросла в два-три рази. Таких скарг до їхнього відділення надійшло дуже багато.
“Особливо вразила киян цінова політика таких компаній, як «УБЕР», «БОЛТ» та «Уклон», що мають левову частку замовлень у Києві. Слід зазначити, що перші 2 компанії мають іноземне коріння та працюють через відповідні додатки. Таку кількість скарг ми не можемо ігнорувати”, – повідомив він.
Як зазначив Хмельницький, ситуація може свідчити про наявність в діях перевізників та особливо організаторів таких перевезень можливих ознак порушення, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону «Про захист економічної конкуренції» (антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання) та/або частиною першою статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції» (зловживання монопольним (домінуючим) становищем)
У зв’язку з цим Київське обласне територіальне відділення АМКУ розпочало розслідування щодо дотримання учасниками ринків надання послуг з перевезення пасажирів у Києві, а також організації таких перевезень (за допомогою відповідних додатків, вебсайтів, інформаційних платформ тощо) в період дії обмежувальних заходів, спричиненої коронавірусом.
З 5 квітня в Києві ввели більш суворі карантинні обмеження у зв’язку зі збільшенням темпів захворюваності коронавірусом. Зокрема, влада обмежила проїзд у громадському транспорті.
Антимонопольний комітет оштрафував компанію Google Україна на 1 мільйон гривень за ненадання інформації. Про це повідомляє прес-служба відомства.
Відповідне рішення було прийнято на підставі того, що Google більше року не надавала затребувану інформацію, що визначено як обтяжуюча обставина. Інформація запитувалася в рамках розслідування за заявою підприємця, який поскаржився на блокування свого облікового запису в додатку «Google Мій бізнес».
В результаті неотримання інформації АМКУ не зміг своєчасно, всебічно і повністю розглянути заяву про порушення законодавства Про захист економічної конкуренції.
АМОК оштрафував компанії групи Ігоря Коломойського майже на 5 млрд гривень.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ТОВ “Сільпо-Фуд”, який входить до торгово-промислової групи Fozzy group, придбати активи мережі супермаркетів “Фуршет”. Про це повідомляється в релізі комітету.
За даними АМКУ, сукупні частки учасників концентрації на регіональних ринках не досягають 30%, тому закон про конкуренцію не порушується. Також наголошується, що мережі супермаркетів висококонкурентні і відчувають конкуренцію з боку інших учасників задіяних регіональних ринків.
Як зазначено в повідомленні комітету, учасники концентрації відмовилися від покупки активів у населених пунктах, де їх частки були значними, а концентрація могла б призвести до обмеження конкуренції.
Оцінка діяльності учасників концентрації була перевірена у Вінниці, Івано-Франківську, Калуші, Кам’янському, Кам’янець-Подільському, Коростишеві, Малині, Нетішині, Нікополі, Обухові, Полтаві, Прилуках, Смілі, Трускавці, Умані, Хмельницькому, Черкасах, Ірпені, Києві, Кривому Розі та Кропивницькому.
“Враховуючи наведене, АМКУ прийняв рішення, що заявлена концентрація не призводить до монополізації або істотного обмеження конкуренції на товарних ринках України і надав відповідний дозвіл”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомила прес-служба Fozzy group в коментарі виданню LIGA.net, мережа “Сільпо” досягла угоди з мережею “Фуршет” про передачу права на оренду приміщень частини магазинів, а також викуп торгового обладнання.
Також у Fozzy group заявили, що після отримання дозволу від АМКУ почалися переговори про деталі угоди.
Fozzy Group – один із найбільших рітейлерів в Україні, якому належить понад 690 торгових точок по всій країні. Станом на 2019 рік загальна площа його магазинів перевищувала 1 млн кв. м.
Компанія розвиває торгові мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy Cash & Carry, магазини біля будинку “Фора”, дискаунтери Thrash!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, а також магазини електроніки Ringoo.
“Сільпо” – один із найбільших продуктових рітейлерів України. Перший супермаркет був відкритий у 1998 році в Києві. Станом на січень 2021 року налічує 273 магазини, включаючи 4 делікатес-маркети Le Silpo.
“Фуршет” – одна з найбільших національних мереж продовольчих супермаркетів України. Також заснована в 1998 році. Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group. Згідно з інформацією на сайті “Фуршет”, до теперішнього часу в мережу входять 25 магазинів у різних регіонах країни, в тому числі 11 у столиці.
У серпні 2020 року в одному з київських супермаркетів “Фуршет” помітили щура, яка поїдав хліб прямо на вітрині.
15 грудня Антимонопольний комітет України (АМКУ) прийняв рішення про накладення штрафу 176 млн грн на АТ “ДТЕК Західенерго” і 99,2 млн грн на ТОВ “Д.Трейдинг” з групи ДТЕК Ріната Ахметова за зловживання монопольним становищем на Бурштинському енергоострові в липні – жовтні 2019 року. Про це повідомляє прес-служба АМКУ.
“Острів Бурштинської ТЕС” – це особлива зона на заході України в межах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей, яка об’єднана з європейськими енергосистемами, але відключена від решти України. При цьому близько 90% електроенергії на “острові” виробляє “ДТЕК Західенерго”.
АМКУ зазначає, що “ДТЕК Західенерго” з 29 липня 2019 року зменшувало в заявках на продаж в сегменті “ринок на добу вперед “(РДН) обсяги пропонованої електроенергії в години мінімального навантаження, що призвело до зростання обсягів продажів генкомпанією на “балансуючому ринку” за вищими цінами.
Крім того, АТ встановлювало в заявках на РДН завищені і економічно необґрунтовані ціни в години максимального навантаження.
“Такі дії неможливо було зробити без збереження значних часток “ДТЕК Західенерго”. Цьому сприяла практика, до якої вдавалася “Д.Трейдинг”, обмежуючи доступ імпортованої електроенергії з території Словаччини в торговельну зону “Острів Бурштинської ТЕС”, – пояснили в АМКУ.
Комітет встановив, що “Д.Трейдинг” протягом липня – жовтня минулого року викуповував більшу частину пропускної спроможності, що призвело до зниження частки імпортованої електроенергії і, відповідно, збільшення частки “ДТЕК Західенерго” на території “Острів Бурштинської ТЕС”.
В АМКУ підкреслили, що вигоду від цього отримала і “Д.Трейдинг”, встановлюючи в договорах прив’язку цін на електроенергію до цін, які сформувалися на РДН. Постраждалими від таких дій енергетичних компаній виявилися всі, хто живе або працює на території енергоострова.
“Громадяни частково були захищені від апетитів енергетиків, оскільки підпадали під дію ПСО – механізму покладання спеціальних обов’язків учасників ринку з метою забезпечення доступності електроенергії для населення. Однак і вони відчули на собі подорожчання електрики, адже кожна копійка зростання вартості кіловата відображалася на вартості більшості товарів, вироблених у зазначених регіонах”, – ідеться в заяві АМКУ.
За результатами розслідування АМКУ, “ДТЕК Західенерго” у липні – жовтні минулого року зловживало монопольним становищем. Також комітет визнав, що дії “Д. Трейдинг” призводили до порушень з боку “ДТЕК Західенерго” і забезпечили трейдингової компанії додатковий дохід.
У “ДТЕК” вважають, що прийняте комітетом рішення – це спроба перекласти відповідальність за неповноцінне функціонування ринку на енергохолдинг. Компанія має намір відстоювати свої інтереси і свою репутацію в судовому порядку.
У червні АМКУ зібрав і проаналізував інформацію про зловживання “ДТЕК Західенерго» і «Д.Трейдинг» олігарха Ріната Ахметова в зоні “Бурштинського енергоострова”.
До цього ЗМІ повідомляли, що Антимонопольний комітет залишив Ахметову мільярдні пільги.
Антимонопольний комітет оштрафував матір народного депутата Максима Єфімова за придбання так званого вертолітного майданчика Януковича в Києві без відповідного дозволу АМКУ. Про це повідомляють “Наші гроші“.
Так, громадянка США Любов Єфімова була оштрафована на 170 тисяч гривень. У лютому 2019 року було укладено договір на придбання 100% частки в статутному капіталі компанії “Fineroad business llp”. За даними журналістів, зазначена компанія пов’язана з ТОВ “Амадеус Ко”, яке в свою чергу є власником будівлі КВЦ “Парковий”, де розміщений вертолітний майданчик екс-президента Януковича.
Слід зазначити, що АМКУ почав розслідування тільки 16 вересня 2020 року, коли сама Єфімова звернулася до відомства за отриманням необхідного дозволу. До слова, дохід пов’язаних з Єфімовою компаній за 2019 рік склав 2,1 млрд.грн.
У лютому 2019 року сам Максим Єфімов повідомив, що йому належить так званий вертолітний майданчик Януковича.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував компанії “Інтерпайп Україна”, “Ретек”, “Транспортні інвестиції” та “Фірма “Інтервторпром” на загальну суму понад 70 млн гривень за змову на тендерах. Про це повідомляє прес-служба АМКУ.
Торги на замовлення філій компанії «Укрзалізниця” проводили ще в 2018 році. Загальна очікувана вартість по 42 процедурам закупівель суцільнокатаних коліс і чорнових бандажів склала майже 700 млн гривень.
Переможцем у всіх процедурах стала компанія “Інтерпайп Україна” , яка належить українському олігархові Віктору Пінчуку. За даними АМКУ, боротьба була показною і всі учасники торгів були пов’язані домовленостями і спільними інтересами.
Крім покарання у вигляді штрафу, антимонопольний комітет вирішив позбавити порушників права брати участь у публічних закупівлях на 3 роки.
В “Інтерпайп” повідомили, що компанію оштрафували на 69,3 млн гривень і заявили, що мають намір оскаржити рішення комітету в суді.
“Подаючи подібні скарги до АМКУ, недобросовісні конкуренти намагаються дискредитувати національного виробника, щоб забезпечити поставку в Україну продукції російських виробників”, – йдеться в заяві “Інтерпайпу”.
У вересні в СБУ повідомили, що керівники “Укрзалізниці” присвоїти мільйони гривень і ховали їх у холодильнику.
Президент Володимир Зеленський призначив першим заступником Голови Антимонопольного комітету України Ольгу Музиченко. Про це говориться у президентському указі від 28 серпня.
“Призначити Музиченко Ольгу Валеріївну першим заступником голови Антимонопольного комітету України – державним уповноваженим”, – сказано в документі.
Іншим указом Музиченко звільнено з посади державного уповноваженого АМКУ, яку вона займала всього 10 днів.
Згідно декларації Музиченко, до держслужби вона працювала в ТОВ “Система плюс”, де її зарплата за рік склала 102 тисячі гривень. Її чоловік Сергій Сендзюк у цій же компанії заробив за рік трохи більше 119 тисяч.
Як повідомляють “Наші гроші”, у березні 2019 Сендзюк пожертвував 500 тисяч гривень на виборчу кампанію Зеленського. Гроші йому повернули за порушення податкового законодавства: на момент пожертвування у чоловіка залишався непогашеним податковий борг в 1,5 тисячі гривень, тому його оштрафували на 1190 гривень.
У липні Верховна Рада призначила головою АМКУ Ольгу Піщанську.
13 липня під час засідання фракції “Слуга народу” президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Денис Шмигаль представили кандидата на посаду голови Національного банку. Про це написав народний депутат Олександр Качура у своєму Telegram-каналі.
Також були представлені претенденти на посади голови Антимонопольного комітету та віцепрем’єр-міністра з питань промисловості.
За словами Качури, з кандидатурою голови НБУ партія визначиться 15 липня.
Нардеп розповів, що фракція затвердила на посаду голови АМКУ Ольгу Піщанську, яка зараз виконує обов’язки голови комітету. А віцепрем’єром з промислової політики, ймовірно, стане Олег Уруський.
Голосування за ці дві кандидатури, за словами депутата Євгенії Кравчук, відбудеться 15 липня. А обрання нового голови Нацбанку призначено на 17 липня.
Аналогічні кандидатури перед засіданням назвав голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Він обіцяв, що парламент розгляне низку кадрових питань в п’ятницю, передає “Інтерфакс-Україна”.
При цьому він зазначив, що главу НБУ поки обирати не будуть.
3 липня Верховна Рада проголосувала за звільнення голови АМКУ Юрія Терентьєва.
1 липня Яків Смолій оголосив про своє звільнення з посади голови Нацбанку. Його рішення підтримав парламент.
За словами банкіра, таке рішення він прийняв через «системний політичний тиск» на НБУ.
У п’ятницю, 3 липня, Верховна Рада проголосувала за звільнення голови Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Відзначається, що за відставку проголосували 226 парламентаріїв.
Кнопку «за» зокрема натиснули: 183 нардепів від пропрезидентської фракції «Слуга народу», 23 депутати з фракції «Опозиційна платформа – За життя», 6 народних обранців з групи «Партія «За майбутнє»», 10 осіб з групи «Довіра», 4 позафракційних нардепів.
«Європейська солідарність», «Батьківщина» і «Голос» не дали на підтримку цього рішення жодного голосу, але з них ніхто і не проголосував проти.
Як повідомляє «24», напередодні чиновник зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і після цього написав заяву про звільнення з посади.
За даними екс-нардепа Ігоря Мосійчука, розмова Терентьєва з главою держави була про стягнення штрафу з компанії «Тедіс».
АМКУ наклав на цю компанію 6,5 мільярда гривень штрафу, 23 червня почалися суди по його стягненню.
В ситуації боротьби за контроль над роздрібним ринком сигарет Зеленський нібито виступив на стороні монополіста – компанії «Тедіс», допомагаючи їм виграти справу про штраф.
У свою чергу головний редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов додав, що монопольна схема з цигарками була запущена ще в 2011 році при президенті Вікторі Януковичі. Рівно через десять років, у 2021 році, закінчилися терміни контрактів, а штраф АМКУ змусив би «Тедіс» пустити на роздрібний ринок інші компанії.
Пізніше журналіст повідомив, що Терентьєв відкликає свою заяву про відставку. Проте в день голосування в парламенті Telegram-канал «Правда Качури» повідомив, що це свою заяву чиновник анулював.
За даними Бутусова, голова АМКУ написав заяву під тиском глави держави в будівлі ОП.
Зазначається, що цим компаніям направлено подання, яке містить попередні висновки. Тепер у фірм – відповідачів є юридичний документ для підготовки до засідання АМКУ, на якому буде розглядатися питання їх діяльності.
У комітеті вирішили, що група «ДТЕК» у липні – жовтні минулого була у регіоні монополістом на регіональному ринку комерційного продажу електричної енергії і балансування під час як мінімального, так і максимального навантаження в торговельній зоні «Бурштинської ТЕС».
Так з кінця липня «ДТЕК Західенерго» скорочував обсяги електроенергії в години мінімального навантаження. В результаті це призводило до зростання обсягів продажу за більш високою для споживачів вартістю.
В липні-жовтні компанія встановлювала завищені і економічно необґрунтовані ціни «на добу вперед» в години максимального навантаження.
В АМКУ це було б неможливо, якби на ринку були порівнянні за вагомістю конкуренти компаніям Ахметова.
Комітет зазначив, що в зазначений період електроенергія в сусідніх країнах була дешевшою. У першу чергу це стосується Словаччини. Конкуренти могли б бути звідти, якби «Д. Трейдинг», викуповувала більшу частину пропускної спроможності відповідного напряму, обмежуючи імпорт. Таким чином, «ДТЕК Західенерго» було в змозі ставити умови всім учасникам ринку.
У разі, якщо висновки АМКУ будуть підтверджені в ході розгляду даного питання через місяць, компанії будуть оштрафовані на суму в розмірі до 10% доходу від реалізації продукції за останній звітний рік.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Антимонопольний комітет залишив Ахметову мільярдні пільги.
Антимонопольний комітет (АМКУ) почне розслідування щодо мережі магазинів «Епіцентр» і «Нової лінії» у зв’язку з порушенням карантинних обмежень. Про це повідомляє голова Київського обласного територіального відділення АМКУ Олексій Хмельницький на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, комітет отримав від поліції підстави розпочати розслідування у вигляді копій протоколів, складених за фактом торгівлі забороненими товарами в період карантину.
Хмельницький зазначив, що більшість торговельних мереж України і невеликих магазинів виконали приписи і призупинили торгівлю, щоб зменшити ризик поширення COVID-19.
У своїй колонці на сайті видання «Цензор.НЕТ» голова регіонального відділення АМКУ пояснює, що «Епіцентру» загрожує штраф у розмірі 5% від доходу за весь минулий рік, якщо підтвердиться факт порушення.
Хмельницький додав, що схожа ситуація склалася з деякими відомими ресторанами Києва.
«Збираємо матеріали і зважуємо можливості правозастосування. І перевіримо будь-які інші компанії, якщо матимемо підстави вважати, що вони вчинили аналогічні порушення», – підсумував він.
У свою чергу компанія «Епіцентр К» повідомляє, що АМКУ не надсилало жодних запитів щодо надання інформації.
«У разі надходження офіційних запитів, ТОВ «Епіцентр К» готове співпрацювати з АМКУ та всіма його територіальними відділеннями та сприяти об‘єктивному дослідженню стану конкуренції на ринку торгівлі непродовольчими товарами», – йдеться в повідомленні компанії.
Також в «Епіцентрі» наголосили, що не скоювали ніяких порушень конкуренції на ринку торгівлі непродовольчими товарами і працювали відповідно до законодавства.
Нагадаємо, 4 травня очільник МВС Арсен Аваков повідомив, що поліція виписала 29 адмінпротоколів за підсумками перевірки магазинів «Епіцентр».
Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) зобов’язало найбільші мережі столичних аптек зменшити націнку на медичні маски. Про це повідомляє голова київського відділення АМКУ Олексій Хмельницький на своїй сторінці в Facebook.
З 21 квітня найбільші мережі аптек у Києві зобов’язані зменшити націнку на маски до 1 грн на період карантину. Вартість масок буде знижена в таких аптеках:
“Альго-Фарм”;
“Аптека низьких цін К”;
“Аптека НЦ”;
“Аптекар”;
“Віталюкс”;
“Сіріус-95”;
“Столичний медичний альянс”;
“Фармація”.
Хмельницький зазначив, що мережа аптек «Альго-Фарм» взагалі прибрала торговельну націнку на медичні маски, а комунальне підприємство «Фармація» – знизила націнку на 56 копійок (до 4%). У Києві налічується 154 аптек «Фармації».
За словами Хмельницького, майже всі представники аптечних мереж заявили, що були «заручниками» зростання закупівельної ціни на маски. Вони стверджують, що завищили ціну виробники і перекупники, тому маски коштують так дорого – мінімум 12 грн.
У зв’язку з вищевказаним, АМКУ проведе письмове протокольне опитування виробників та постачальників медичних масок.
Також голова київського відділення комітету повідомив, що наразі триває розслідування справи щодо одночасного підняття цін на маски в Києві та області.
Нагадаємо, в кінці минулого місяця президент доручив Кабміну простежити за тим, щоб у всіх аптеках були маски і за доступними цінами.
Антимонопольний комітет відкрив справу проти НАК “Нафтогаз України” за встановлення завищеної ціни на природний газ. Про це повідомляє прес-служба відомства.
Так, з 1 листопада 2018 року “Нафтогаз” встановив ціну на природний газ на рівні, який неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції. В АМКУ звертають увагу на те, що продаючи газ для населення, компанія встановлює на цьому сегменті ринку ціни, засновані на ціні для промисловості, запропонованої цією ж компанією.
Разом з тим “Нафтогаз” встановлював для промислових споживачів ціни, які вище тих, що склалися в умовах конкуренції, зокрема, за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» та на європейських хабах за умовами доставки газу до кордону України.
Як повідомлялося раніше, радник президента України Ігор Новіков звинуватив НАК «Нафтогаз України» у високих цінах за газ для споживачів в січні.
Антимонопольний комітет відмовився погодити проект постанови НКРЕКП “Про затвердження змін до Кодексу Систем передачі”, який був спрямований на ліквідацію пільги для експортерів електроенергії. Про це повідомляють “Наші гроші” з посиланням на джерело в урядових структурах.
Зазначена пільга виникла завдяки НКРЕКП попереднього скликання. 1 липня 2019 року при запуску ринку електроенергії Нацкомісія не записала в правила обов’язок експортерів платити тариф “Укренерго”.
У зв’язку з цим у другому півріччі 2019 року компанія “Д. Трейдінг” з групи ДТЕК не заплатила тариф “Укренерго” 544,48 млн грн.
Слід зазначити, що глава АМКУ Юрій Терентьєв одноосібно погоджував подібні проекти регуляторних актів інших відомств. Приміром, у 2016 році він особисто погодив проект рішення НКРЕКП №289, яким була введена так звана формула “Роттердам +” на користь групи Ахметова. На цей раз Терентьєв не став особисто погоджувати документ, який змушував групу Ахметова платити державної компанії.
Проти того, щоб експортери електроенергії платили тариф “Укренерго” виступили представники ДТЕК, а також народні депутати Олексій Кучеренко (Батьківщина) і Вікторія Гриб (Опозиційний блок).
Як повідомлялося раніше, «Метінвест» Ахметова–Новинського знову почав постачати вугілля з Росії.
This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.
