В результаті падіння літака Ан – 26 в Запорізькій області загинула одна людина. Про це повідомив спікер Запорізької ОВА Іван Ареф’єв.
За його словами, попередньою причиною аварії стало те, що літак задів високовольтну лінію електропередачі. На борту повітряного судна перебували три пілоти. В результаті події один з них загинув, двоє госпіталізовані.
У Запорізькій області внаслідок аварії літака Ан-26 загинула одна людина і двоє потерпілих. Про це повідомляє Запорізька обласна військова адміністрація в Telegram.
Аварія сталася о 09:00 в районі Михайлівки Запорізького району. За попередніми даними, літак належав Україні. Він виконував технічний рейс.
“Зараз відомо про одного загиблого і двох поранених. Кількість екіпажу і причини падіння з’ясовуються”, – йдеться в повідомленні.
В ОВА зазначили, що за непідтвердженою інформацією, літак зачепив електроопору, внаслідок чого загорівся двигун
На місці події працюють рятувальники ДСНС та відповідні органи.
Оновлення. Депутат Федір Вениславський заявив, що Ан-26, який зазнав аварії в Запорізькій області, був цивільним.
“Авіакомпанія, яка здійснювала технічний виліт цього літака, жодного відношення до військових дій не має”, – сказав він.
У Запорізькій області впав транспортний літак АН-26, що виконував технічний рейс. Про це інформує Запорізька обласна військова адміністрація.
Трагедія сталася сьогодні, 22 квітня, у Вільнянському районі Запорізької області.
“Є постраждалі. Обставини з’ясовуються. Подробиці пізніше”, – йдеться в повідомленні.
19-річний курсант Богдан Матвійчук, який загинув в авіакатастрофі Ан-26 біля міста Чугуїв Харківської області, називав літак труною. Про це повідомляє інформаційне агентство “УНІАН”.
За три дні до трагедії курсант говорив по телефону з батьками, які тепер вирішили оприлюднити розмову.
Матвійчук назвав літак “труною”. Батьки перепитали у нього, чому він так сказав. У відповідь на це курсант пояснив, що в літаку постійно щось ламається і мало що працює.
“Прилади можуть обманювати і не ті значення показувати”, – розповідав він.
Після загибелі свого сина мати Матвійчука пішла служити в українські Збройні сили в частину “Десна” для того, щоб виконати бажання Богдана Матвійчука.
Також зазначається, що вже близько восьми місяців батьки загиблого курсанта не можуть отримати статус членів сім’ї загиблого військового.
Основною причиною аварії військового літака Ан-26 в Чугуєві восени 2020 року був дозвіл здійснювати злети конвеєрним способом. Про це розповів начальник слідства Державного бюро розслідувань Вадим Приймачук, повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.
У ДБР зазначили, що дозвіл злетів конвеєрним чином з боку керівника польотів був незаконним. Цей дозвіл давався перед трагедією протягом останніх чотирьох польотів.
В кінцевому підсумку, при заході на свій останній зліт екіпаж Ан-26 не зміг своєчасно виявити поломку систему, що повідомляє про некоректну роботу одного з двигунів літака.
Слідчий розповів, що екіпаж Ан-26 злетів з поломкою, проте керівники польотів не надали практичну допомогу, необхідну для безпечної посадки літака.
Ан – 26 зазнав аварії через відсутність допомоги керівництва, а також через те, екіпаж літака був недостатньо підготовлений до нічних польотів.
Державне бюро розслідувань оголосило про підозру трьом фігурантам справи про авіакатастрофу літака Ан-26 під Чугуєвом, в якій загинули 26 осіб. Про це інформує пресслужба ДБР.
Слідчі вийшли на завершальну стадію розслідування та повідомили про підозру трьом особам: заступнику командира військової частини А4104, де зазнав аварії літак, заступнику командира даної військової частини з льотної підготовки та депутату Харківської обласної ради.
Перші два фігуранти підозрюються в порушенні правил підготовки і проведенні польотів, і недбалому ставленні до військової служби (ст.416 і ч. 3 ст. 425 КК України).
Депутата облради, який під час трагедії виконував обов’язки начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підозрюють у недбалому ставленні до військової служби.
Зазначеним особам вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
У ДБР додали, що завершення досудове розслідування справи про катастрофу Ан-26 планується на початку травня 2021 року.
Генерал Олександр Турінський, якого відсторонили від виконання обов’язків начальника Харківського національного університету Повітряних сил після авіакатастрофи літака АН-26, подав до суду для поновлення на посаді. Про це свідчить рішення Рівненського окружного адміністративного суду про прийняття до розгляду позовної заяви.
Примітно, що Турінський подав позов до суду міста Рівне, а не Харкова, де він, згідно з декларацією, проживає.
У суді генерал вимагає визнати протиправним та скасувати пункт 3 розпорядчої частини наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2021 року «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України». У цьому пункті зазначено, що Турінський був звільнений у зв’язку з катастрофою військового літака АН-26 під Чугуєвом та загибеллю 26 військових, оскільки він не вжив належних заходів безпеки.
Згідно з результатами перевірки урядової комісії, головними причинами катастрофи були системні порушення правил польоту в ХНУВС і недостатній професіоналізм екіпажу.
Судове засідання у Рівненському окружному адміністративному суді відбудеться 16 березня 2021 року о 09:00. Розглядатиме справу суддя Н. В. Друзенко.
Додамо, що в березні виповнюється рівно пів року з моменту катастрофи літака АН-26, на борту якого летіли курсанти Харківського університету Повітряних сил.
Літак АН-26, який розбився 25 вересня 2020 року в районі Чугуєва Харківської області, був несправний ще до вильоту. Про причини катастрофи пише Бабель.
Того дня злетом командував курсант-льотчик, а командир екіпажу Богдан Кишеня мав його підстраховувати. У момент зльоту борттехнік екіпажу помітив, що один з датчиків показав несправність лівого двигуна. Він не доповів про це належним чином, а курсант-льотчик скомандував продовжувати зліт.
Після того, як борттехнік уточнив, що мова йде про поломку двигуна, командир екіпажу повідомив про проблему керівнику польотами, який наказав судну заходити на посадку. Через три хвилини після отримання наказу літак розбився.
За даними слідства, після того, як керівник польотами Олексій Жук дізнався про поломку, він повинен був запропонувати допомогу, проте не зробив цього.
Розшифровки чорних ящиків показали, що після виявлення неполадки екіпаж встиг виконати п’ять дій, при цьому всі вони були невірними.
Чому літак розбився:
Кількість жертв збільшилася через те, що на борту перебували 27 курсантів замість 10.
Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід трьом військовослужбовцям, підозрюваним у причетності до катастрофи літака Ан-26 під Харковом, в результаті якої загинули 26 осіб. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
Зокрема, командир військової частини А4104 В’ячеслав Глазунов був заарештований на 60 діб без права внесення застави. Він підозрюється в порушенні правил польотів і підготовки до них, а також порушенні правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу і важкі наслідки, і в недбалому ставленні до служби.
Аналогічний запобіжний захід був обраний для керівника польотами групи управління польотами військової частини А4104 Олександра Жука, який підозрюється в порушенні правил польотів і підготовки до них, а також порушенні правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу і важкі наслідки.
Крім цього суд прийняв рішення відпустити під особисте зобов’язання командувача Повітряних сил ЗСУ Сергія Дроздова, який підозрюється в недбалості.
Причиною катастрофи літака Ан-26 під Чугуєвом була сукупність помилкових рішень і дій командира за відсутності контролю з боку керівництва управління польотами. Про це на брифінгу повідомив начальник відділу Головного слідчого управління ДБР Вадим Приймачок, повідомляє Укрінформ.
“Досудове розслідування встановило, що безпосередньою причиною катастрофи була сукупність помилкових рішень і дій командира за відсутності контролю з боку керівництва управління польотами… Не було правильно визначено посадкову конфігурацію… Були певні помилки в техніці пілотування, неправильно було обрано темп”, – сказав Приймачок.
За його словами, під час зльоту була виявлена поломка в одному із двигунів, а зліт потрібно було продовжувати, оскільки на той момент швидкість розгону була зльотною і літак пройшов на злітній смузі точку, за якою можливо було б здійснити безпечну посадку, а в подальшому у зв’язку із неправильним регулюванням потужностей двигунів фактично перейшов у режим зварювання та в подальшому – у некероване падіння.
За словами Приймачка, вивести із цього стану літак екіпаж не міг, але в такому випадку мали втрутитися представники керівництва управління польотами, бо знали, що допустили льотчиків з недостатніми навичками, і забезпечити безпечний політ і безпечну посадку, чого зроблено не було.
Державне бюро розслідувань оголосило підозру командувачу Повітряних сил ЗСУ Сергію Дроздову у справі катастрофи літака Ан-26 під Харковом. Про це було сказано на прес-конференції ДБР, передає 24 канал.
Дроздову оголосили підозру в недбалому ставленні до службових обов’язків, яке спричинило тяжкі наслідки. Тепер йому загрожує від 2 до 5 років позбавлення волі. Тим часом процесуальних підстав для затримання Дроздова не було.
Розслідування також проводиться за статтею про бездіяльність військової влади. Санкція статті передбачає від 7 до 10 років ув’язнення.
Крім цього було повідомлено про підозру керівнику польотами військової частини аеродрому в Чугуєві, а також командиру частини, який затвердив план польотів з порушеннями.
Згідно з версією ДБР, порушення допустили як на стадії підготовки польоту, так і під час самої авіакатастрофи. Так, на борт були допущені люди, які не мають досвіду і необхідних навичок польотів. Це курсанти і командир літака, який не збирався керувати літаком в нічний час.
У середу, 28 жовтня, відбулося урядове засідання, в рамках якого були озвучені катастрофи військового літака АН-26 в Харківській області. Про це повідомив нардеп від “європейської солідарності” Олексій Гончаренко.
За його словами, першою причиною є число злетів – на момент трагедії літак здійснював шостий зліт поспіль. Другою причиною катастрофи є відмова системи управління двигуна. Крім того, була порушена планова таблиця польотів, а також допущені системні порушення правил виконання польотів.
Ще однією причиною катастрофи була названа недостатня професійна підготовка екіпажу під час НП.
Урядова комісія з розслідування катастрофи військового літака АН-26, який розбився під Чугуєвом на Харківщині, встановила причини трагедії. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр з питань стратегічних галузей промисловості й голова комісії Олег Уруський в інтерв’ю “РБК-Україна”.
За його словами, комісія виявила системні порушення в організації польотів.
“Мається на увазі від командування Повітряних сил до бригади, де сталася ця трагедія», – зазначив віцепрем’єр.
Він пояснив, що під час розслідування були встановлені як основні причини авіакатастрофи, так і непрямі. Серед причин – помилки пілотів і технічні несправності літака, а саме відмова системи граничного регулювання температури (ПРТ-24).
Однак, пояснив Уруський, дана технічна несправність призвела до позаштатної ситуації на борту, але вона не могла спровокувати аварію. У цьому випадку не останню роль зіграв людський фактор.
«На превеликий жаль, комісія підтверджує, що під час польотів, не тільки цього – останнього, а й інших, було дуже багато порушень, зокрема з боку екіпажу і керівників польоту», – заявив міністр.
Він додав, що комісія після встановлення причин катастрофи завершує свою роботу.
Вчора, 22 жовтня, комісія схвалила попередній звіт про результати розслідування. Документ оприлюднять на засіданні Кабміну 28 жовтня.
Голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер розкритикував керівника вишу, курсанти якого загинули в авіакатастрофі АН-26 під Чугуєвом. Про це він заявив в інтерв’ю Дмитру Гордону.
За його словами, начальник Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба не має відношення до авіації. Кучер підкреслив, що на чолі головного льотного вузу країни стоїть зенічтік, який ще й займається політикою.
Губернатор переконаний, що після події ректор Олександр Туринський повинен піти із займаної посади.
“У нас літаки падають, тому що головним льотним вузом країни керують зенітники”, – підкреслив Кучер.
Разом з тим губернатор підтримав командувача Повітряними силами ЗСУ генерал-полковника Сергія Дроздова, засумнівавшись в тому, що командуючий міг віддати наказ надати пріоритет літаку, на борту якого перебував його син.
“Це було особисте рішення керівного складу університету. Для чого? Щоб вислужитися? Але думаю, що розумного, правильного генерала цим точно не пройняти”, – додав Кучер.
За результатами дешифрування бортових самописців АН-26, що розбився під Чугуєвом повністю відновлений політ літака, що закінчився катастрофою, а також встановлено зміст переговорів як між членами екіпажу, так і з керівництвом польотів. Про це на своїй сторінці в Facebook заявив керівник комісії Кабміну Олег Уруський.
“Встановлена технічна причина нештатної роботи лівого двигуна і спрацьовування датчика падіння тиску по «ІКМ» (вимірювач крутного моменту). Це сталося в результаті відмови в роботі одного з блоків системи управління двигуна», – написав він.
За словами чиновника, були грубі порушення при виконанні польотних завдань і взагалі в організації польотів.
В даний час робота комісії триває.
До 12 жовтня Міноборони має закінчити своє розслідування. Після цього всі матеріали будуть передані у військові комісаріати, а після 15 жовтня очікується початок виплати компенсацій сім’ям загиблих.
Голова Харківської ОДА Олексій Кучер заявив, що літак із сином командувача Повітряними силами ЗСУ Сергія Дроздова отримав пріоритет посадки в той час, як було відомо про несправність літака АН-26, який розбився під Чугуєвом. Про це Кучер сказав у п’ятницю в ефірі програми “Свобода слова” з Савіком Шустером.
“Ви сказали з приводу свого сина, який знаходився на другому борту (літак, який приземлився першим). Це те, про що я говорю, що пріоритет посадки був наданий другому борту, який був справний. Ви це підтвердили, я собі ніколи не дозволяв публічно до цієї розмови озвучувати цю історію, хоча я знав про все. При цьому було відомо на момент посадки першого борту, що другий несправний”, – заявив глава Харківської ОДА.
Дроздов при цьому запевнив, що ніякої вказівки керівнику польотів він не давав і попросив, “якщо людина не розбирається в порядку виконання польотів, організації, не робити поспішних висновків”.
Командування Повітряних сил ЗСУ відреагувало на заяву Кучера, назвавши його слова брехнею і маніпуляцією. У Командуванні написали, що “абсурдність тверджень цього чиновника підтвердили всі гості студії Шустера, а також однопартієць від” Слуги народу” Ірина Верещук”.
“Намагалися втихомирити молодого керівника області, наводили зрозумілі аргументи, але марно… Що це, політичний піар, чиєсь замовлення, хто знає? Мораллю зрештою тут і не пахне…” – йдеться в повідомленні.
У ВПС України також закликали зайнятися Кучером СБУ, оскільки “його риторику завтра радісно підхопить Скабєєва”. На думку Командування, це точно піде на користь країні.
“Шановні журналісти, блогери, державні діячі, які вчора ввечері скопіювали гучний “сенсаційний” заголовок з “літаком сина командувача”. Це відверта брехня і маніпуляція! Цей літак ніяк не впливав на катастрофу Ан-26Ш! Не дамо перетворити цю трагічну історію на чиюсь піар-кампанію!”- додали в Командуванні.
Курсант Харківського університету Повітряних Сил ім. Кожедуба Валентин Рейзер, який мав летіти у фатальному АН-26, розповів про загиблих побратимів. Своїми зворушливими спогадами він поділився в інтерв’ю «Високому замку».
Рейзер довго відмовлявся говорити з журналістами через пережитий шок. Багатьох із загиблих курсантів він знав особисто, а найтісніше спілкувався і дружив з Віталієм Вільховим зі Львівської області.
“Знав всю 133-ту групу. Ростислав Булій, Олександр Клевець, Микола Микитченко, Богдан Матвійчук, Костянтин Зибюк, Руслан Шеремет… Всі вони перейшли на третій курс. Я був їхнім одногрупником, але кілька днів тому перевівся на інженерний факультет, на спеціальність «авіаційне озброєння»», – розповідає юнак.
За його словами, вся група була дружною і складно когось виділити. З Вільховим він познайомився ще у військовому ліцеї імені Героїв Крут у Львові.
“Він був на рік старший за мене. У нас було багато спільних друзів, знайомих. З перших днів знайшли з ним спільну мову. Ходили разом у звільнення. Він ні в чому нікому не відмовляв. Відгукувався на прохання кого завгодно про допомогу. Умів підтримати товариша у важку хвилину», – згадує Рейзер.
Курсант зазначив, що у військовому літаку, який розбився під Чугуєвом, повинен був літати і він, проте обставини склалися інакше.
“Важко усвідомити, що я втратив стільки друзів. І я уявляю, яка це страшна втрата для їхніх рідних”, – додав хлопець.
Також Рейзер сказав, що у нього майже немає спільних фото з однокурсниками, оскільки більшість їхніх спільних знімків були на телефоні єдиного курсанта, що вижив – В’ячеслава Злочевського.
“Телефон цей знищив вогонь. Ми постараємося через служби мобільного сервісу відновити його номер – а заодно і фотографії з нашими друзями», – підсумував Рейзер.
Фахівці завершили розшифровку бортових самописців літака АН-26, який розбився тиждень тому під Чугуєвом. Про це заявив головний інспектор Міноборони Ігор Воронченко, повідомляє РБК-Україна.
За його словами, розшифровка “чорних ящиків” завершена, тепер проводиться моделювання всього польоту. Вся інша інформація по цьому процесу поки засекречена.
Воронченко уточнив, що це зроблено для того, щоб “не було упереджених дій і наговорів”, оскільки “це дуже педантична справа”.
У середу, 30 Вересня, на Львівщині в останню путь проводили курсанта Віталія Вольхового. Про це повідомляється на сторінці в Facebook Оперативного командування»Захід”.
Зазначається, що попрощатися з хлопцем прийшли його рідні, друзі, військовослужбовці та просто небайдужі люди.
Відомо, що Вольховому було 20 років, він мріяв стати пілотом з дитинства.
Причиною аварії військового літака АН – 26 в Харківській області міг стати людський фактор, що наклався на технічні несправності. Про це заявив віце-прем’єр-міністр України, голова урядової комісії з розслідування обставин катастрофи Олег Уруський.
За його словами, на сьогоднішній день триває процес розшифровки “чорних ящиків” повітряного судна, який повинен завершитися на цьому тижні. Уруський також зазначив, що у слідства є кілька версій катастрофи.
“Тим не менш, стає зрозумілим, що на технічні несправності, які мали місце, наклався людський фактор в різних його проявах”, – додав він.
Голова Комісії також повідомив, що на території військової частини а4104 вже відбувається збір фюзеляжу літака, а слідчі вже провели ряд важливих заходів, серед яких призначення судово-медичних експертиз, виїмка документів з організації та проведення польотів, допит понад 40 осіб свідків катастрофи.
Сам Уруський відвідав вижив курсанта В’ячеслава Злочевського, зазначивши, що стан молодого чоловіка стабільний і він швидко йде на поправку.
Єдиний курсант, який вижив в авіакатастрофі під Чугуєвом, В’ячеслав Золочевський вийшов з лікарняної палати на вулицю і розповів журналістам про трагічний політ. Про це йдеться в сюжеті “ТСН“.
Мати В’ячеслава Ірина сказала, що з тих пір, як дізналася про катастрофу АН-26 на Харківщині, не може нормально спати і не може “відійти”. У п’ятницю її син подзвонив попередити про те, що з 18:00 до 21:00 повинен був бути в небі, а близько 21:00, відразу після трагедії, Ірина дізналася про авіакатастрофу з соцмереж і побачила відео палаючого літака.
“Я скрізь очима шукала сина. Це був якийсь страшний сон, скільки хлопців не повернулося”, – зі сльозами розповіла мати В’ячеслава.
Вона зізналася, що тепер у її сина два дні народження і сльози на її очах скоріше можна назвати сльозами радості від того, що її син залишився живий. Жінка додала, що серце поки не відпускає і те, що сталося, дуже боляче.
Під час першої після аварії прогулянки Ірина хотіла підтримати сина, тому що йому ще складно самостійно ходити, але він не показував, що потребує допомоги. У нього перебинтована голова і на обличчі безліч швів. Лікарі діагностували у курсанта множинні гематоми і струс мозку, вперше на ноги після аварії він встав у неділю.
“У сорочці народився, кажуть. Залізний”, – упевнений хлопець.
Для нього третій курс університету був довгоочікуваним, оскільки під час практики курсанти повинні були відпрацьовувати польоти і за плечима у нього було всього 5 годин у небі. В’ячеслав сидів практично поруч із кабіною пілота під час фатального польоту, на другому робочому місці праворуч.
За словами курсанта, все було нормально до того, як літак різко накренився і хлопця підкинуло в повітря. Він відключився і, можливо, від вірної смерті його врятувало те, що він виявився придавлений фюзеляжем, а коли опритомнів, зміг виповзти. В’ячеслав зазначив, що поки не готовий ділитися тим, що пережив у ті хвилини.
Хлопець з дитинства мріяв стати пілотом і в родині завжди була сувора дисципліна. Його мати навіть зберегла відео з дитячого садка, де В’ячеслава називають льотчиком. Тепер курсант вирішує, чи буде він продовжувати навчання у ВНЗ і каже, що йому потрібен час.
“Я ще не знаю. Може бути, може і ні. Все має зажити, по-перше”, – додав він.
Медики впевнені, що курсант не затримається в госпіталі, але попереду місяці реабілітації.
26 вересня під Чугуєвом в авіакатастрофі АН-26 загинув старший лейтенант Ашраф Мсуя, нащадок вихідця зі Східної Африки, Танзанії. Про це повідомляти видання “СК”.
Чоловік не знав, всього свого родоводу, але знав, що його бабуся, корінна харків’янка, пов’язала своє життя з темношкірим вихідцем зі Східної Африки, Танзанії. Так само вчинила і його мама, вийшовши заміж за студента медуніверситету з Танзанії. Але на батьківщину його не поїхала. Батька маленький Ашик ніколи не бачив.
У дитинстві мав проблеми з ровесниками через темний колір шкіри. Мріяв стати футболістом.
Тренувався і через 9 років його запросили в спецшколу»Металіста”. За цю команду виступав більше року, після чого пішов у міні-футбол. Коли йому було 16 років, надійшла пропозиція про перший професійний контракт. До клубу “Лаум”, який виступав у Першій лізі чемпіонату країни. Україна. Але Ашраф знову захотів у Великий футбол. На той момент у хлопця вже був агент, який обіцяв влаштувати талант в сильний клуб. Відповідні пропозиції надходили, але агент стверджував, що молодий чоловік ще «сирий», відмовляв. У підсумку хлопець вирішив з футболу піти і не шкодував надалі про це.
Хлопець став учнем-заочником в академії фізкультури і працював хостесом, швейцаром, офіціантом в престижному ресторані. Добре заробляв, міг дозволити собі жити на широку ногу.
Потім почалася криза, і на роботі у Ашрафа трапилися проблеми, пропала можливість оплачувати навчання. Під час весняного призову 2010 року намагався потрапити на строкову службу. В останній декаді травня він прибув до військової частини Севастополя.
Причому тільки він з усього заклику вивчив абетку Морзе і міг бути радіотелеграфістом. На початку 2011 в Лівії йшла громадянська війна, військові брали участь в евакуації звідти українських громадян.
» Я з ранку до ночі прослуховував мережу борту, летить, і знав, скільки людей на борту, залишки палива і т.ін. Таким чином брав дистанційну участь у цій операції”, – розповідав він.
Так чоловік став старшим солдатом.
Після двох з половиною місяців перебування вдома Ашраф вирішив йти в армію контрактником. Його взяли зв’язківцем і відправили служити лінійним спостерігачем в штаб при Харківському університеті Повітряних Сил.
Тоді ж став представляти себе офіцером, а в 2012 році вступив до ХУПС на льотний факультет на спеціальність штурман.
Після початку російської агресії чоловік дуже переживав за країну і просив направити його в зону АТО. Не відправили.
Але до війни він несподівано зустрівся зі своїм батьком. Зв’язавшись з ним на початку 2013 року, Ашраф відправився на літніх канікулах в Танзанію. Тоді йому виповнилося 22 роки. З’їхалася вся його рідня. Відчуття були незабутні. Батько, лікар-інспектор, пропонував йому залишитися, але він відмовився. Там він пробув 10 днів.
“Чесно кажучи, я б не зміг там жити. Я виріс тут і так прикипів до української землі, що хочеться залишити після себе щось саме в Україні»,-говорив Ашраф, який бажав вже до того моменту стати першим темношкірим генералом в країні.
Бортові самописці літака Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України, що розбився в Харківській області, вже знадені. Про це повідомив голова урядової слідчої комісії, віце-прем’єр України Олег Уруський.
За його словами, в результаті аварії “чорні ящики” повітряного судна вціліли, вся інформація на них збережена. Процес дешифрування здійснюють авіаційні експерти під контролем Державного бюро розслідувань.
Передбачається, що розшифровка займе близько 3-5 днів.
Він також повідомив, що уламки літака були перевезені на територію військової частини а4104 в м.. Чугуєві Харківської області, де вони знаходяться під цілодобовою охороною ДБР.
Загиблий в авіакатастрофі під Чугуєвом штурман Олексій Остапенко листувався в месенджері з 7-річною донькою за кілька хвилин до загибелі. Про це розповіла дружина офіцера Олена Остапенко в коментарі ТСН.
Вона показала листування, в якому дівчинка писала батькові, що хвилюється за нього, а вже після авіакатастрофи запитала: “Тату, ти живий? Тут впав літак”.
Олена зазначила, що дочка заспокоювала її, коли чоловік перестав виходити на зв’язок.
“Мені дитина сказала: “Мамо, почекай. Він, можливо, мені щось відповів”. І вона дістає телефон, і я бачу це листування. Мене це не те, щоб зворушило. У мене було таке відчуття, що вона ніби щось передчувала в цей момент”,- сказала дружина загиблого.
Тепер Олена побоюється, що винними в авіакатастрофі можу визнати членів екіпажу. Вона зазначила, що чоловік незабаром мав отримати кваліфікацію першого класу. Він жив своєю роботою і вмів її робити.
“Це його професія, це його покликання. Тому що ось прям чогось іншого, окрім як літати, він не вмів», – додала дружина загиблого.
Єдиний вцілілий в авіакатастрофі під Чугуєвом курсант В’ячеслав Злочевський розповів, що як йому вдалося врятуватися. За словами юнака, його накрило фюзеляжем. Про це повідомив голова Харківської обласної державної адміністрації (ОДА) Олексій Кучер на брифінгу.
Злочевський пояснив Кучеру, коли той відвідував його в лікарні, що після падіння літака його накрило фюзеляжем, тому вогонь не дістався до курсанта.
На деякий час хлопець знепритомнів, а коли прийшов до тями, то покинув охоплену вогнем частину літака.
Окрім цього, Кучер повідомив, що в Харківську область прибувають родичі загиблих курсантів. Наразі встановлено контакти з 20 сім’ями, з 16 із них проведені зустрічі. Рідних загиблих забезпечують житлом, харчуванням, медичною та психологічною допомогою.
Голова ОДА додав, що вже визначені особи, ДНК яких буде використано для експертизи тіл загиблих. Сьогодні, 28 вересня, розпочнуть відбір зразків. На проведення експертизи знадобиться два-три тижні.
Небайдужі жителі Харкова несуть квіти і лампадки до Харківського національного університету Повітряних сил імені Кожедуба, щоб вшанувати загиблих в авіакатастрофі під Чугуєвом. Про це повідомляє “Укрінформ“.
Квіти і лампадки люди залишають біля головного корпусу університету, поруч із плакатами з написами “Нехай земля буде небом для них” і “Пілоти не вмирають, вони йдуть у вічний політ і назавжди залишаються в небі”.
Зазначається, що люди чекають зустрічі з керівництвом ВНЗ, щоб висловити співчуття. З рук у руки передають смартфони, де на ресурсі одного з телеканалів розміщені фото загиблих.
У мережі з’явилися фотографії місця падіння АН-26, зроблені з висоти пташиного польоту. Вони розміщені на сторінці в Facebook видання “Сегодня”.
На кадрах, зроблених з гелікоптера, можна побачити залишки лайнера і роботу фахівців.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив Україні співчуття у зв’язку з авіакатастрофою літака АН-26. Про це повідомляє Telegram-канал “Пул першого”.
Номінальний білоруський лідер при цьому звернувся “від усього білоруського народу і від себе особисто”.
“Висловлюю щирі співчуття і слова підтримки братньому народу України, рідним і близьким загиблих”, – заявив він.
Зверненню білоруського диктатора передувала заява Російської військово-повітряної академії.
Там зазначили “що глибоко вражені трагедією”.
“Закохані в небо, співпереживають кожну втрату колег як свою. Небо нікого не розділяє на своїх і чужих”, – стверджують представники країни-агресора.
Військовий літак АН-26, що розбився під Чугуєвом, імовірно зачепитися крилом за землю, що призвело до аварії. Про це заявив міністр оборони Андрій Таран під час спілкування з журналістами, передає прес-служба Міноборони.
“Попередній аналіз показує, що швидше за все літак зачепився крилом за землю”, – сказав міністр.
Таран зазначив, що спочатку все йшло за планом і літак виконував тренувальні польоти для навчання курсантів. За штурвалом знаходився пілот – інструктор, а курсанти по черзі сідали в крісло праворуч від нього, щоб вчитися управлінню літаком.
За оцінкою фахівців, сталася відмова одного з датчиків у лівому двигуні літака, тобто, відмовив не сам двигун. Таран додав, що двигун мав у запасі ще понад 5 тисяч льотних годин до наступного ремонту.
Глава Міноборони розповів, що літак 1977 виробництва, тобто йому 43 роки, але він міг здійснювати польоти ще 3 роки без оновлення ресурсу. Йдеться не про двигуни, і про сам борт. Він також підкреслив, що протягом вчорашнього дня літальний апарат здійснив 6 злетів і 5 посадок і повинен був працювати до 23:00.
“Безумовно, сталася жахлива трагедія, причини будемо з’ясовувати. Остаточні висновки будуть зроблені після розшифровки бортових самописців”, – підсумував Таран.
Як повідомляє прес-служба СБУ, навчальні польоти почалися в п’ятницю о 18:50 і повинні були тривати до 22:50.
За попередньою інформацією, всі польоти виконував командир екіпажу. Після виконання частини маршруту о 20:38 він доповів керівнику польотів про відмову лівого двигуна, о 20:40 – запросив захід на посадку, о 20:43 – пройшов дальній привід, о 20: 45 сталася авіакатастрофа.
Київський “Завод 410 ЦА” закінчив відновлення літака АН-26, який був пошкоджений під час підготовки до випробувального польоту. Про це повідомляє пресслужба “Укроборонпрому”.
“Роботи з відновлення льотної придатності літака тривали тиждень, фахівці працювали в дві зміни, але виконали весь комплекс невідкладних робіт”, – сказано в повідомленні.
У пресслужбі повідомили, що повітряне судно буде готове до контрольного польоту і передачі Повітряним сила ЗСУ вже найближчим часом.
Також зазначається, що перевірка, яка має встановити причини пошкодження, поки триває.
