Серед апаратів, що брали участь в атаці на Москву і Підмосков’я, були безпілотники літакового типу, які використовують аеродинамічну схему «качка». Про це повідомляє ВВС Україна.
Як пише видання, основна особливість літаків і дронів схеми “качка” в тому, що маленькі крильця-стабілізатори (горизонтальне оперення), які зазвичай розташовують у хвості апарату за великими крилами, тут розміщені спереду. А позаду тут розміщений двигун або пропелер. Тому в польоті виглядає так, наче літальний апарат летить задом наперед.
Але саме така схема застосовувалась в перших літаках, які створювали піонери повітроплавання, наприклад, бразильсько-французький винахідник Альберто Сантос-Дюмон в 1906 році.
Згодом вона втратила популярність. Як пояснює ВВС Україна військовий ЗСУ і оператор БПЛА Руслан (позивний “Інженер”), сучасна звична для нас форма літаків виникла тому, що вона більш керована в польоті. А також є стабільнішою при злеті та посадці й під час непередбачуваних вітрів.
Тому хвостове оперення, яке насправді заважає підйомній силі літального апарату, але допомагає в його стабілізації і керуванні, перенесли в задню частину.
Щоправда, на це зараз витрачаються ресурси літака, бо двигуну та гвинтам потрібно тягнути додаткову вагу хвостових стабілізаторів, також потрібно збільшити і площу крила, на яку лягає ця додаткова вага.
“Качка” – більша оптимальна аеродинамічна форма, зауважує військовий. “Але ця схема більш примхлива у керуванні, і керувати нею можуть уже більш досвідчені пілоти, – каже “Інженер”, – Конструювання самого літального апарата має бути дуже-дуже ретельним, особливо це стосується центра мас літака”.
Якщо центр мас буде зміщений взад чи вперед – літак впаде, якщо буде якась нештатна ситуація, то пілоту набагато важче буде виправити літак, бо він сам собою не стабілізується.
Саме тому з “качкою” раніше було багато аварій, аж поки не зʼявилась сучасна електроніка, авіоніка, автопілоти та політні контролери – за допомогою них стало значно легше керувати такими літальними апаратами.
Для польотів на дальні відстані “качина” форма має низку переваг.
Вона більш ефективна, оскільки сам літальний апарат менший і легший при тій самій дальності польоту і вантажопідйомності, в нього менший мотор і гвинт тихіший, що дозволяє не перевищувати звукове навантаження.
Менша площа крила має менші шанси засвітитися на російських радарах, ну а менші габарити загалом збільшують шанси прошмигнути повз ППО, каже “Інженер”.
Якщо в цивільній авіації “качка” за 100 років суттєво втратила популярність, то у військовій справі така форма літальних апаратів поширена.
“Схема “качка” достатньо поширена у військовій справі. Майже всі керовані ракети класу “повітря-повітря” зроблені по цій схемі. І зенітні наземні ракети також. Чому? Тому що вони більш маневрові і їм легше вразити ціль”, – каже ВВС офіцер ЗСУ, керівник компанії, що займається безпілотною авіацією, Юрій Касьянов.
Одна з причин – бо це дозволяє розмістити двигун позаду ракети чи дрона, а попереду поставити спеціальну оптику і апаратуру наведення.
Касьянов зауважує, що такі БПЛА, які атакували Москву, могли керуватися оператором або летіти в автономному режимі, тобто за заздалегідь закладеним маршрутом.
“Перший варіант малоймовірний, бо тоді оператор мав би бути десь на даху будинку в Москві. Скоріше за все, на 99% ці апарати керувались в автопілотному режимі”.
Такий БПЛА не особливо складний у виготовленні, але потребує спеціалізованих умінь на етапі проєктування, каже експерт. Зокрема і тому безпілотники-“качки” не є масовим продуктом і їх застосування – скоріше виняток, ніж правило.
Російські ЗМІ зазначають, що дрони, які атакували Москву, – це апарати вартістю 30-200 тисяч доларів з розмахом крил 4 метри і дальністю польоту до тисячі кілометрів. Протидіяти їм за допомогою РЕБ начебто неможливо, їх можна лише збити.
Вони мають бензиновий двигун і не надто потужний кумулятивний заряд з бойовою частиною до 2 кг.
“Бойова частина такого безпілотника, щоб він долетів до Москви, навряд чи буде перевищувати 10 кг, – пояснює Юрій Касьянов. – Але питання не в потужності бойової частини, а у влучності ураження певного об’єкта”.
Наприклад, щоб уразити російську новітню зенітно-ракетну установку С-300 достатньо і 1,5-2 кг вибухівки. Головне – потрапити в ціль.
Деякі російські політичні діячі і військові експерти висловили припущення, що безпілотники були запущені з території РФ, а не України. Саме тому їм, начебто, вдалося безперешкодно подолати відстань до столиці Росії.
Юрій Касьянов скептичний щодо цього. Він впевнений, що БПЛА летіли з території України. Насамперед, тому що важко уявити переміщення такого великого об’єкта з пусковою апаратурою через кордон двох держав, що зараз ретельно охороняється.
Російська влада, каже він, просто не хоче визнавати наявність далекобійних безпілотників у України і слабкість власної системи ППО.
Хто з українських виробників виготовляє такого типу БПЛА, Юрій Касьянов відмовився говорити, але вказав на один нюанс: “Ця атака жодним чином не пов’язана з “Укроборонпромом”, я це знаю. Він безпілотники такого типу не виробляє”.
Головний інструктор та засновник центру підготовки операторів БПЛА “Крук” Антон Фролов каже, що українські виробники постійно експериментують з формою і параметрами своїх дронів.
“В українському озброєнні використовуються будь-які типи безпілотних літальних апаратів. Кожного місяця ми створюємо щось нове: нові форми, нові технології, нові частоти зв’язку”, – каже він.
Важливо, щоб БПЛА ефективно виконували покладені на них завдання, зауважує розробник.
“Які були цілі цих безпілотників, я точно не знаю. Вірогідно, були певні військові цілі, але ймовірно противник частину БПЛА збив, а якась частина під впливом РЕБ “заблукала” і влучила в житлову будівлю. – зазначає Юрій Касьянов. – Зрозуміло, що в цьому випадку більше йде мова про морально-психологічний вплив на противника”.
