Американська дипломатія здійснила несподіваний крок до нормалізації відносин із Білоруссю, коли високопосадовець Держдепартаменту США таємно прибув до Мінська на зустріч із президентом Олександром Лукашенком та головою білоруського КДБ. Це стало першою зустріччю Лукашенка з високопосадовцем США за останні п’ять років і може стати початком розморожування відносин між Вашингтоном і найближчим союзником Росії.
Як повідомляє The New York Times, заступник помічника держсекретаря США Крістофер В. Сміт разом із двома іншими американськими представниками перетнув кордон із Литвою на автомобілі після переговорів у Мінську. Завдяки втручанню білоруського КДБ їм вдалося звільнити трьох ув’язнених – одного американця та двох білоруських політв’язнів. Їх доставили до Вільнюса, де Сміт назвав звільнення «спецоперацією» та «великим досягненням у межах політики Трампа щодо миру через силу».
За словами джерел, які були присутні на дипломатичних брифінгах у Вільнюсі, наступним кроком може стати «велика угода»: Лукашенко погодиться звільнити більше політв’язнів, зокрема ключових опозиційних фігур, у відповідь на пом’якшення санкцій США щодо білоруських банків та експорту калійних добрив, що є важливим економічним ресурсом країни.
Білорусь, яка зазвичай зловтішається з будь-яких ознак того, що вона виходить зі своєї ізоляції, також здебільшого мовчала, хоча ведучий державного телебачення Ігор Тур вніс нотку таємничості, припустивши, що пан Сміт не був справжнім лідером американської делегації і що в ній також брав участь більш високопоставлений чиновник.
Вигнання Лукашенка з міжнародної арени почалося після президентських виборів 2020 року, які західні країни визнали сфальсифікованими. Масові протести були жорстоко придушені, а Лукашенко, залишившись без підтримки Заходу, зміцнив зв’язки з Москвою. Він дозволив використовувати білоруську територію для російського вторгнення в Україну у 2022 році, що зробило його режим токсичним для Європи та США.
Однак останні події можуть свідчити про зміну американської стратегії. Опозиція, хоча й підтримує діалог із Лукашенком, застерігає, що пом’якшення санкцій має відбутися лише після припинення репресій. Франек Вячорка, керівник апарату Світлани Тихановської, зазначив: «Ми вдячні президенту Трампу за цей прорив, але санкції повинні бути зняті лише в обмін на звільнення всіх політичних в’язнів».
Наразі у Білорусі, за даними правозахисної організації «Весна», залишається 1226 політв’язнів, хоча Лукашенко вже звільнив понад 200 із них, зокрема двох американців, від початку президентства Трампа.
Деякі аналітики вважають, що нинішня дипломатична ініціатива США є частиною ширшої стратегії щодо Росії.
Пьотр Кравчик, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Польщі, який працював з першою адміністрацією Трампа над послабленням російського впливу на Білорусь, сказав, що Білорусь є “частиною ширшого американського підходу до Росії”.
За його словами, Сполучені Штати “протистоять Росії в Україні, в Африці, в нафтогазовому секторі та в кількох інших стратегічних сферах”. “Переговори з Білоруссю створюють додаткові важелі для США, щоб дати сигнал Росії, що вони повинні бути більш уважними до американських аргументів”.
Попри це, залишається питання, як Кремль відреагує на можливе зближення Білорусі із Заходом. Оглядач Артем Шрайбман зазначає, що у Москві можуть «запанікувати» через такі сигнали, однак Лукашенко наразі не має швидкої чи легкої можливості дистанціюватися від Росії через економічну залежність.
Деякі джерела зазначають, що Трамп не має чіткої стратегії щодо Білорусі, проте його фактор створює політичну динаміку, коли Лукашенко намагається привернути увагу Вашингтона.
