Останні кілька тижнів у ЗМІ та соцмережах ледь не головним питанням є “Чи вдарить Путін по Києву 24 серпня?”
Ажіотаж підігрівається і рішенням влади України перевести працівників “урядового кварталу” в режим онлайн на цьому тижні, а також скоротити час роботи метрополітену.
Цілком логічне рішення, виходячи з логіки “краще переб..ти, ніж недо.. “. А також враховуючи фанатичну любов путлера до різних дат. Нагадаю, що в 2014-му регулярні війська рф зайшли в Україну саме напередодні 24 серпня, щоб влаштувати “Іловайський котел”.
Але я все-таки схиляюся до висновку про те, що “ракетного Армагеддону” з ударами “по центрах ухвалення рішень”, до яких закликає вся пропагандистська шелупонь Кремля зараз (особливо після убивства дочки Дугіна), не буде.
Розглянемо основні мотиви та їх доцільність:
1. Акт залякування?
Так за пів року в Кремлі вже повинні були зрозуміти, що кожна нова ракета, яка прилетіла в Україну, кожна нова безневинна жертва, чи то жінка, стара людина, дитина або просто випадковий перехожий, має абсолютно протилежний ефект.
Навпаки, українці згуртовуються ще сильніше і ще більше починають ненавидіти особисто путлера і росіян в цілому.
2. Вбити Зеленського?
Зрозуміло, що він не буде в цей день сидіти в своєму кабінеті і чекати “прильоту”.
Витратити десятки мільйонів доларів на ракетний залп, більшість з яких зіб’є ППО? А якщо навіть ті, що залишилися, долетять і вразять цілі?
До чого це призведе? До нових невинних жертв серед мирного населення. І не дай Бог, загибелі іноземних дипломатів.
Поруч з будівлею ВР, наприклад, знаходиться Посольство Китаю. Ви уявляєте рівень скандалу і наслідків для рашистів і особисто Путіна?
А враховуючи рукожопість і “точність високоточної зброї”, ризики дуже великі.
Я вже не кажу про те, що це буде сприйнято Заходом як черговий терористичний акт і посприяє введенню нових санкцій. А хіба для цього Ердоган приїжджав на зустріч із Зеленським з пропозиціями про переговори з пуйлом?
3. Новий наступ на Київ?
Ну це потрібно бути повним ідіотом, щоб прив’язати його до такої дати.
Війна все більше має ознак переходу в затяжну стадію з перспективою продовження бойових дій в наступному році.
Так, спроби наступу рашистів на півдні і зміни балансу сил ще напевно будуть до настання холодів. Але як мінімум з 9-го травня (якщо не раніше), сакральної для путінського режиму дати, Кремль відійшов від прив’язки досягнення будь-яких серйозних успіхів до конкретного “червоного дня календаря”.
Щось, звичайно, можуть запустити, щоб спробувати зіпсувати нам свято. Але вже навряд чи масований обстріл Києва, про який пишуть всі, кому не лінь. І тим більше новий наступ на Київ. Якщо він і буде, то точно пізніше. Поки вони до цього не готові. І Лукашенко все ще брикається, усвідомлюючи наслідки особисто для себе.
