InfoResist

Tag: Держдеп

  • США закриють дипломатичні місії за кордоном, що зашкодить роботі ЦРУ

    США закриють дипломатичні місії за кордоном, що зашкодить роботі ЦРУ

    Адміністрація Дональда Трампа готується до масштабного скорочення дипломатичних місій США по всьому світу, що може значно підірвати діяльність американської розвідки. За даними посадовців, Держдепартамент планує закриття щонайменше 12 консульств до літа, а також розглядає можливість закриття значно більшої кількості дипломатичних представництв. Про це повідомляє The New York Times.

    Ці заходи є частиною ширшої політики скорочення витрат уряду США та реалізації стратегії «Америка передусім», що передбачає зменшення міжнародного впливу США. Закриття посольств і консульств завдасть удару по роботі американських спецслужб, адже більшість агентів ЦРУ працюють саме під дипломатичним прикриттям.

    Скорочення також передбачають масові звільнення місцевих співробітників, які складають дві третини персоналу закордонних місій і відіграють ключову роль у зборі інформації та дипломатичній роботі.

    Особливо занепокоєні у ЦРУ, адже скорочення дипмісій обмежить можливості для розвідки в регіонах, де США протистоять впливу Китаю та Росії. Крім того, скорочення торкнеться військових аташе, представників торгового департаменту, фінансових інспекторів і співробітників правоохоронних структур, що може ускладнити роботу зі запобігання терористичним загрозам, незаконному обігу зброї та наркотиків.

    Водночас Китай уже випереджає США за кількістю дипломатичних представництв у світі, і скорочення американських місій лише посилить цей розрив, дозволяючи Пекіну зміцнювати свої позиції в міжнародних організаціях та формувати нові союзи.

    Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що дипломатичний корпус має адаптуватися до сучасних реалій, і розпорядився скоротити будь-які вакантні посади, які не заповнювалися два роки. Водночас у самому Держдепартаменті зростає напруга через масові звільнення – лише за перші два місяці року свої заяви подали понад 700 співробітників, що в рази перевищує середньорічний рівень звільнень у минулі роки.

    Рішення про закриття консульств вже офіційно доведено до Конгресу, і серед можливих об’єктів скорочення називаються дипломатичні місії в Італії, Франції, Німеччині, Португалії та Бразилії.

    Наслідки таких змін можуть мати довготривалий ефект, серйозно послаблюючи дипломатичну та розвідувальну присутність США у світі.

    • Газета NBC News повідомляла, що Державний департамент США припинив фінансування програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яка підтримувала відновлення енергетичної інфраструктури України.
    • Розвідка США заявила, що Росія та Китай розпочали вербування звільнених американських держслужбовців з доступом до державних таємниць, використовуючи масштабні скорочення персоналу, ініційовані адміністрацією Дональда Трампа.
  • ЗМІ: Адміністрація Трампа може розморозити фінансування деяких програм в Україні

    ЗМІ: Адміністрація Трампа може розморозити фінансування деяких програм в Україні

    Державний департамент США розглядає можливість розширення винятків із замороження зовнішньої допомоги, що може дозволити Україні отримати економічну та безпекову підтримку, яка наразі заблокована. Про це повідомляє POLITICO.

    Наразі йдеться про можливість фінансування таких програм, як розмінування та боротьба з наркотрафіком. Водночас залишається неясним, чи будуть передбачені винятки для військового фінансування, що знаходиться під контролем Держдепу.

    З часу повномасштабного вторгнення Росії Конгрес виділив понад $175 мільярдів на допомогу Україні та іншим країнам, які постраждали від війни. Однак рішення адміністрації Дональда Трампа про замороження допомоги створило значні труднощі для організацій, які раніше отримували кошти, включаючи гуманітарні місії.

    Держдепартамент у своїй заяві не підтвердив, чи будуть надані нові винятки, зазначивши лише, що «програми, які відповідають національним інтересам США, продовжуватимуть діяти».

    Рішення про можливі винятки свідчить про суперечності у підході до України серед команди Трампа. Президент нещодавно жорстко критикував Володимира Зеленського та намагався заблокувати ухвалення резолюції ООН, яка засуджує російське вторгнення. Водночас окремі високопосадовці, як-от спеціальний посланник з питань Росії та України Кіт Келлог і держсекретар Марко Рубіо, займають більш стриману позицію щодо Кремля.

    Документи свідчать, що ще у січні розглядалися винятки для фінансування економічної підтримки України, програм охорони здоров’я та демократичних ініціатив. Проте програми, пов’язані з політикою різноманіття та інклюзії (DEI), не підлягатимуть виняткам.

    Процес отримання винятків ускладнений бюрократичними процедурами. Держдепартамент вимагає від кожної програми окремо довести відповідність критеріям, що затягує виділення коштів навіть для тих ініціатив, які вже отримали дозвіл на фінансування.

    Сенатор-демократ Джин Шахін закликала Рубіо пришвидшити розгляд винятків для України, наголошуючи, що замороження допомоги має реальні наслідки для українців. Вона навела приклад польської організації, яка через нестачу коштів була змушена припинити надання психічної допомоги українським біженцям, що загрожувало життю пацієнтів.

    «Це розриває серце», – заявила Шахін, додавши, що замороження допомоги «підриває національні інтереси США».

  • Держдеп оголосив, про що домовились з росіянами у Ер-Ріяді

    Держдеп оголосив, про що домовились з росіянами у Ер-Ріяді

    США та Росія досягли низки домовленостей під час переговорів у Саудівській Аравії. Повідомлення Держдепу передає журналіст Остап Яриш. Формулювання збережені.

    • Встановити механізм консультацій для роботи з подразниками у наших двосторонніх відносинах, щоб нормалізувати роботу наших дипломатичних представництв.
    • Призначити відповідні команди високого рівня, щоб розпочати роботу над якнайшвидшим припиненням конфлікту в Україні — у спосіб, який є тривалим, стійким і прийнятним для всіх сторін.
    • Закласти основу для майбутньої співпраці з питань, що становлять взаємний геополітичний інтерес, а також історичних, економічних та інвестиційних можливостей, які виникнуть після успішного завершення конфлікту в Україні.
    • Сторони нинішньої зустрічі обіцяють бути залученими, щоб переконатися: процес просувається вперед своєчасно та продуктивно.
    • У Ер-Ріяді завершилися переговори між Росією і США. Росіяни були не дуже задоволені результатами.
    • США та Росія обговорюють триетапний план припинення війни в Україні, що включає проведення виборів у Києві, а також можливість перемир’я, про що свідчать дипломатичні джерела, знайомі з ходом переговорів у Саудівській Аравії.
  • NYT: Люди Трампа таємно відвідали Білорусь. Готують “велику угоду”, щоб отримати важіль впливу на Кремль

    NYT: Люди Трампа таємно відвідали Білорусь. Готують “велику угоду”, щоб отримати важіль впливу на Кремль

    Американська дипломатія здійснила несподіваний крок до нормалізації відносин із Білоруссю, коли високопосадовець Держдепартаменту США таємно прибув до Мінська на зустріч із президентом Олександром Лукашенком та головою білоруського КДБ. Це стало першою зустріччю Лукашенка з високопосадовцем США за останні п’ять років і може стати початком розморожування відносин між Вашингтоном і найближчим союзником Росії.

    Як повідомляє The New York Times, заступник помічника держсекретаря США Крістофер В. Сміт разом із двома іншими американськими представниками перетнув кордон із Литвою на автомобілі після переговорів у Мінську. Завдяки втручанню білоруського КДБ їм вдалося звільнити трьох ув’язнених – одного американця та двох білоруських політв’язнів. Їх доставили до Вільнюса, де Сміт назвав звільнення «спецоперацією» та «великим досягненням у межах політики Трампа щодо миру через силу».

    За словами джерел, які були присутні на дипломатичних брифінгах у Вільнюсі, наступним кроком може стати «велика угода»: Лукашенко погодиться звільнити більше політв’язнів, зокрема ключових опозиційних фігур, у відповідь на пом’якшення санкцій США щодо білоруських банків та експорту калійних добрив, що є важливим економічним ресурсом країни.

    Білорусь, яка зазвичай зловтішається з будь-яких ознак того, що вона виходить зі своєї ізоляції, також здебільшого мовчала, хоча ведучий державного телебачення Ігор Тур вніс нотку таємничості, припустивши, що пан Сміт не був справжнім лідером американської делегації і що в ній також брав участь більш високопоставлений чиновник.

    Вигнання Лукашенка з міжнародної арени почалося після президентських виборів 2020 року, які західні країни визнали сфальсифікованими. Масові протести були жорстоко придушені, а Лукашенко, залишившись без підтримки Заходу, зміцнив зв’язки з Москвою. Він дозволив використовувати білоруську територію для російського вторгнення в Україну у 2022 році, що зробило його режим токсичним для Європи та США.

    Однак останні події можуть свідчити про зміну американської стратегії. Опозиція, хоча й підтримує діалог із Лукашенком, застерігає, що пом’якшення санкцій має відбутися лише після припинення репресій. Франек Вячорка, керівник апарату Світлани Тихановської, зазначив: «Ми вдячні президенту Трампу за цей прорив, але санкції повинні бути зняті лише в обмін на звільнення всіх політичних в’язнів».

    Наразі у Білорусі, за даними правозахисної організації «Весна», залишається 1226 політв’язнів, хоча Лукашенко вже звільнив понад 200 із них, зокрема двох американців, від початку президентства Трампа.

    Деякі аналітики вважають, що нинішня дипломатична ініціатива США є частиною ширшої стратегії щодо Росії.

    Пьотр Кравчик, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Польщі, який працював з першою адміністрацією Трампа над послабленням російського впливу на Білорусь, сказав, що Білорусь є “частиною ширшого американського підходу до Росії”.

    За його словами, Сполучені Штати “протистоять Росії в Україні, в Африці, в нафтогазовому секторі та в кількох інших стратегічних сферах”. “Переговори з Білоруссю створюють додаткові важелі для США, щоб дати сигнал Росії, що вони повинні бути більш уважними до американських аргументів”.

    Попри це, залишається питання, як Кремль відреагує на можливе зближення Білорусі із Заходом. Оглядач Артем Шрайбман зазначає, що у Москві можуть «запанікувати» через такі сигнали, однак Лукашенко наразі не має швидкої чи легкої можливості дистанціюватися від Росії через економічну залежність.

    Деякі джерела зазначають, що Трамп не має чіткої стратегії щодо Білорусі, проте його фактор створює політичну динаміку, коли Лукашенко намагається привернути увагу Вашингтона.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.