Ймовірна відставка помічника президента Росії Владислава Суркова потенційно може стати не тільки результатом боротьби «веж Кремля», але і основою для досягнення нових домовленостей між Україною та країною-агресором. Про це в коментарі InfoResist заявили російський правозахисник Марк Фейгін і український політолог Володимир Фесенко.
Фантомні ідеї Суркова
Фейгін нагадав, що процес відходу Суркова триває вже кілька років. І останні розмови про це тривають два роки.
«Після відставки посла Білорусі Бабича усі прогнозували, що він займе позицію Суркова в якості куратора процесу в Україні. Це в принципі була обговорювана річ, що Сурков повинен піти. Таким чином бюрократична смерть Суркова була анонсована», – сказав він.
Між тим відсторонення путінського радника перетворилося на своєрідну гру.
«Сурков адже по суті поставив ультиматум перед Путіним, указ ще не вийшов про його відставку, але подана ним заява, що Пєсков підтвердив, та враховуючи всю зміну ситуації після відомих подій з відставкою уряду та внесення поправок в Конституцію, у Суркова фактично не залишається функціоналу», – додав він.
Тим часом заступником глава адміністрації президента призначений Дмитро Козак, який вже залучений у процес переговорів з Україною через помічника президента Дмитра Зеленського Єрмака.
«У цьому сенсі був створений новий полюс взаємин з українською владою. Тому зараз радник президента Сурков як раз по Україні і одночасно – Козак. Виникав конфлікт інтересів. У цій ситуації Сурков поставив ультиматум перед Путіним – я, або він».
І хоча відповідний указ ще не з’явився, але Фейгін вважає, що своїми інтригами Сурков набрид Путіну і буде звільнений.
«Змінюється загальна картина, змінюється загальний тренд, коли Сурков вже взагалі не потрібен зі своїми фантомними проектами», – зазначив правозахисник.
Він зазначив, що Козак в порівнянні з Сурковим – людина більш конкретний. І хоча стратегічно Фейгін не бачить, чим відрізняється один від іншого, то безперечно одне: обидва домагаються повернення України в російську сферу впливу.
«З точки зору тактики різниця напевно є. Бо Козак націлений на фінальний результат, а Сурков – це людина ігри, людина уяви, людина, яка отримує задоволення від процесу. По-моєму, в адміністрації і в усьому оточенні Путіна такі більше не потрібні», – вважає Фейгін.
«Конкретний» Козак
На його думку, йти Сурков не хоче і хотів би продовжувати роботу, якщо б у нього залишався функціонал. Тим більше, що йти помічникові президента нікуди. Він не може полетіти в улюблені США або в іншу західну країну, оскільки знаходиться під американськими та європейськими санкціями.
«Він іде просто до себе додому на Рубльовку. І буде там сидіти. Його, звичайно, можуть зробити будь-яким чиновником в держкорпорації, але явно не першою особою, не подарують йому держкорпорацію. Тим більше, він завжди був пов’язаний з тіньовим сектором», – зазначив експерт.
При цьому він зазначив, що, хоча дні Суркова і полічені, але для України великих, радикальних змін чекати не варто.
З тим, що мова йде тільки про тактичні зміни і вірогідність цієї відставки не говорить про зміну політики, згоден і Фесенко.
Він нагадав про слова соратника Олексія Суркова Чеснокова, який заявив, що російська політика в українському питанні змінилася. Однак політолог вважає таку заяву «відображенням тактичної боротьби».
«Навіть не зміни тактики, це скоріше боротьба різних тактичних ліній, тактичних пропозицій на українському напрямку між лініями Суркова і Козака, те, що в Росії називають боротьбою веж Кремля на українському напрямку», – сказав він.
На «українському фронті» без змін
При цьому політолог нагадав, що активність Суркова зростає кожного разу, як починаються пертурбації у владі.
«Сурков бореться за свій вплив і робить це з притаманною йому інтригою як публічних, так і таємних. Тому заява Чеснокова про те, що Сурков хоче піти, – це своєрідна інтрига. Ще питання, куди Сурков хоче піти і який статус хоче отримати», – додав він.
Одночасно помічник президента хотів би зберегти хоча б непряме вплив на окуповану територію Донбасу.
«У підсумку можна зараз сказати, що не то що політика змінюється, поки ми цього не бачимо, це скоріше відображення боротьби на українському напрямку навколо того, якою має бути політика РФ по відношенню до України», – зазначив експерт.
Домовлятися нема про що
Припущення про те, що рокіровки в російської влади можуть бути якось пов’язані з бажанням Путіна домовитися з Зеленським, Фейгін сприймає скептично.
«А що означає в поданні цих ЗМІ і цих аналітиків домовитися з Зеленським? Повернути Донбас? Припустимо, Путін погодився поставити на кордоні між Росією і Донбасом українських прикордонників, дати їм можливість контролювати кордон і фактично віддати цю територію назад. Тоді я б вважав це, так, радикальними змінами. Якщо воно понятійне, на що його тоді Путін повинен розміняти, наприклад, на визнання Криму російським?», – запитує він.
Фегін вважає, що цього не станеться, а уповільнена історія з вимогою проведення виборів на Донбасі під контролем ОБСЄ, з визнанням цих виборів, з прийняттям особливого статусу за законодавством України, продовжиться.
«Для Москви тут альтернативи немає. Кинути Донбас, повернути його Україні – це було б занадто великою ціною. За що? Якщо би ціною цього було б визнання Крим російським і зняття всіх санкцій, то так, вони б пішли на це. Але це дуже малоймовірно», – додав він.
Не вірить в кардинальні зміни російської політики і Фесенко.
«Обмін полоненими, домовленість з транзиту і так далі – це все деякі позитивні деталі, динаміки, але мінськими угодами всі принципові проблеми, і межа, і кардинальні розбіжності щодо політичної частини залишаються незмінними. Нічого не змінилося в цьому плані», – сказав він.
За словами Фесенка, не змінилася і військова ситуація на Донбасі.
Експерт припускає, що, якщо Сурков піде, а прийде Козак, щось начне змінюватися, з’явиться шанс на деяку конструктивність або на пошук компромісів.
«Так, ми бачили, що переговорна зв’язка Єрмак-Козак може працювати досить результативно, але в будь-якому випадку останнє слово за Путіним. А розбіжності з приводу статусу ОРДЛО, з приводу кордону так великі, що не знаю, чи вдасться там знайти компроміс. А якщо зрушення будуть незначні, ну питання про те, припустимо, візьмуть у нас ті чи інші компроміси, які можуть виникнути в ході переговорів Єрмака і Козака», – додав він.
Небезпека поза Кремля
Разом з тим, зазначає експерт, все буде залежати від того, наскільки Путін буде готовий йти на реальні компроміси, в тому числі і заради примирення з Заходом.
Фесенко звертає увагу та обставина, що на Україну посилився тиск у зв’язку з законом про децентралізацію.
«Якщо ми підемо на надмірні поступки за цим законом, зокрема, щодо різкого зниження впливу центру на регіональному рівні, то у нас може статися повзуча федералізація. Ризики є не тільки на російському напрямку, але і з точки зору збільшення тиску Заходу на Україну за законом про децентралізації», – резюмував Володимир Фесенко.
Раніше ЗМІ повідомляли, що з січня 2018 року робота Росії за напрямом України майже не велася, а після обрання на пост президента Володимира Зеленського, вона зовсім припинилася.
