Коли в Конгресі почався процес імпічменту президента, Трамп перевершує сам себе.
Мене іноді лають за те, що я критично ставлюся до Дональда Трампа. Можливо, є такий гріх! Але для свого виправдання хочу зауважити, що він мені не подобається лише з громадянської точки зору. Він і справді знищує найважливіші американські і міжнародні інститути, допомагає наймерзеннішим диктаторам, зраджує друзів і союзників і поводиться як остання скотина.
Але все це його робить ідеальним президентом США з погляду новин.
Як журналіст, я його просто обожнюю. У США ніколи не було більш яскравого і ненудного президента. Був Білл Клінтон, який курив марихуану, грав на саксофоні і зраджував дружині з Монікою Левінськи, але це дрібниці й дурниці в порівнянні з нинішнім господарем Білого дому. Про це пише автор на сайті “НВ”.
Щодня моє журналістське серце завмирає, коли я відкриваю американські газети. І ви знаєте, Трамп майже ніколи не підводить. Він чудить, не припиняючи, за що велике йому спасибі від мене особисто і від усіх інших журналістів світу. Без нього ми, напевно, голодували б.
Ну а в ці дні, коли в Конгресі почався процес імпічменту президента, Трамп перевершує сам себе.
Я вже розповідав, як він прийняв катастрофічне для США рішення піти з північної Сирії. Він здав своїх союзників курдів Туреччині, допоміг Ірану дотягнутися до Ізраїлю і дав Путіну з Асадом можливість розширити свої території.
Дивлячись на все це, конгресмени і сенатори з обох (!) партій направили до Трампа делегацію, намагаючись переконати його не клеїти дурня і повернути війська в Сирію.
Скандал з Пелосі
Серед інших на цю зустріч пішла і спікер Палати представників Конгресу Ненсі Пелосі. Втім, до кінця зустрічі вона не висиділа. Разом з лідерами демократів в обох палатах, вона вийшла з Білого дому ще до завершення зустрічі. У всіх трьох були здивовані і розсерджені обличчя. На законне питання журналістів про те, що трапилося, Чак Шумер (лідер сенатської меншості) розповів, що Дональд Трамп замість обговорення близькосхідної проблеми почав лаяти останніми словами Ненсі Пелосі.
Президент США, розлючений тим, що Пелосі дала старт імпічменту, назвав її «політиком третього сорту». Спікер на це холоднокровно відповіла: «Добре, але що робити з терористами ІД, які зараз масово тікають з в’язниць у північній Сирії?». Трамп на це відповів: «Серед них повно комуністів. Ти маєш бути радою за них, Ненсі!». Після цих слів Пелосі сказала Трампу, що його «зовсім поплавило» і пішла із зустрічі. З нею разом пішли й інші демократи.
Цю історію вони і розповіли журналістам. Трамп, однак, вирішив, що останнє слово повинно бути за ним. Він написав у Твіттері повідомлення, в якому відповів, що «поплавило» не його, а саму Ненсі Пелосі. І як доказ своїх слів додав фотографію із зустрічі. На ній видно, як спікер стоїть і, вказуючи на Трампа пальцем, щось йому говорить. Ну а він у відповідь кричить на неї. Буйним там виглядає все-таки він сам.
Пелосі, звісно ж, моментально взяла цю фотографію на обкладинку своєї сторінки у Фейсбуці. Її можна зрозуміти — вона виглядає там як вихователька дитячого садка, яка повчає неслухняного малюка — Трампа.
Лист Ердогану
Я не пам’ятаю випадку, щоб спікер палати представників Конгресу і президент США публічно так скандалили. Але це був лише цвіт. Одразу після цього в пресі з’явилася фотокопія листа Дональда Трампа президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану. Лист цей якраз був про Туреччину, Сирію і курдів.
Майже всі спочатку подумали, що це не справжній лист, а фальшивка. Річ у тому, що Трамп там застосовує дуже вже непрезидентські слова і звороти. Починається він так: «Давай нормально все повирішуємо. Ти ж не хочеш, щоб тебе звинувачували, що ти замочив купу народу. А я не хочу ламати тобі всю економіку, хоча й можу!»
Далі Трамп радить Ердогану поговорити з людиною, яку в Туреччині вважають головним терористом. Ну а закінчується президентський лист так: «Поводься нормально і не ввійдеш в історію як чорт. Не корч із себе крутого і не будь дебілом. Я тобі подзвоню трохи пізніше».
Реально, дуже складно було повірити, що це офіційний документ. Але це так. Трамп дійсно пише такі листи. В Анкарі офіс Ердогана підтвердив отримання цього послання. Там пояснили, що президент Туреччини прочитав лист, і він йому зовсім не сподобався. Ердоган його викинув у кошик для сміття, що, загалом, не дивно.
Дивно інше: Трамп ухитрився двічі вистрілити собі в ногу. Спочатку він зрадив курдів і союз з ними, коли оголосив про виведення військ з Сирії. Ну а потім він обізвав головного турка чортом і дебілом, посварившись і з ним.
Наслідки
Зараз Конгрес введе дуже жорсткі санкції проти Туреччини, після чого США втратять і свого давнього союзника по НАТО — Туреччину, і своїх союзників у Сирійській війні — курдів. Навіщо все це було робити — збагнути важко.
Але це ще не все. Зараз у Туреччині зберігаються десятки американських ядерних бомб. Якщо Ердоган серйозно образиться, він може взяти ці бомби собі і стати ще однією ядерною державою. Це настільки серйозна ситуація, що Держдепартамент і Міністерство енергетики з Пентагоном вже думають, як вивозити свою ядерну зброю з Туреччини.
До речі, почати евакуацію бомб вони теж бояться, бо розуміють, що це означатиме остаточний розрив відносин з Анкарою і, ймовірно, вихід Туреччини з НАТО. Це було б геополітичною катастрофою. Розвал НАТО Трампу не пробачать навіть його власні друзі з Республіканської партії. Але зараз справа швидко, дуже швидко йде саме в цьому напрямку.
Знаєте, я місяць тому думав, що Конгрес навряд чи почне процедуру імпічменту. Потім думав, що почне, але не збере голосів за імпічмент. Тепер я думаю, що в нижній палаті збере, а у Верхній (тобто в Сенаті — навряд чи). Але якщо Трамп витіснить Туреччину з НАТО, то голоси за його відставку знайдуться і в Сенаті. Ось тоді його викинуть з Білого дому, віддадуть під суд і запроторять до в’язниці. До речі, про в’язниці є цікава історія.
Нинішній адвокат Трампа Руді Джуліані в кінці 1990-х працював мером Нью-Йорка. Його головним поліцейським комісаром був тоді чоловік на ім’я Берні Керик. Джуліані його дуже хвалив, дуже любив, стояв за нього горою. Так любив, що на честь Керика перейменували в’язницю на Манхеттені, яка раніше називалася The Tombs.
Все б добре, але через кілька років з’ясувалося, що Керик на своєму посту щось махлював з податками, брав на роботу нелегалів, підробляв документи і займався чортзна-чим ще. Він попався, його судили і посадили. Як ви розумієте, не аби куди посадили а в тюрму, яка носила його власне ім’я. Цікаво, як він себе відчував у цей момент.
Але тут всі зрозуміли, що якось недобре вийшло, і в’язниці повернули стару назву. Керик своє відсидів, написав книжку і вже вийшов на волю. А ось Руді Джуліані перебуває під слідством, яке ведуть його колишні колеги з прокуратури Нью-Йорка. І тепер Джуліані хвалить, любить і обожнює не Керіка, а Дональда Трампа. На місці президента США я б почав хвилюватися.