Tag: економіка

  • Мінфін: Податки для ФОПів в Україні зростуть до 18%

    Мінфін: Податки для ФОПів в Україні зростуть до 18%

    В Україні планують підвищити податки для фізичних осіб-підприємців. Про це йдеться у Звіті Мінфіну про стан виконання Національної стратегії доходів у 2024 році.

    Уряд планує змінити умови оподаткування для ФОПів. Зокрема, для юросіб 3-ї групи планують поступово збільшити єдиний податок до 18%, а згодом взагалі прибрати зі спрощеної системи оподаткування. Також планують об’єднати ФОП 2-ї та 3-ї групи зі ставками від 3% до 17%, що диференціюватимуться залежно від виду діяльності.

    Повідомляється, що уряд також має намір запровадити обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для платників податків другої групи. Також протягом трьох років будуть переглянуті ставки єдиного податку для сільськогосподарських підприємств.

    Ініціативу Мінфіну прокоментував нардеп та перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

    “Не знаю, хто там в Уряді вирішив що хоче піднімати податки на ФОПів до 18%… Але скажу, що нуль на це шансів! Наш податковий Комітет це ніколи не пропустить. Не тільки я, але і, переконаний, колеги з Слуги ніколи не проголосують”, – написав він.

    Железняк також порадив представникам Мінфіну замість того, щоб підвищувати податки, звернути увагу “як мільярди спускаються на махровий популізм в стилі «1000 Зеленського/ кешбек» або корупційний ідіотизм по закупівлі російського ядерного мотлоху”.

  • МВФ оприлюднив негативний сценарій для України: Війна може не закінчитися у наступному році

    МВФ оприлюднив негативний сценарій для України: Війна може не закінчитися у наступному році

    Експерти Міжнародного валютного фонду оновили негативний прогноз щодо сценарію війни в Україні, згідно з яким, військові дії триватимуть до середини 2026 року. Про це йдеться у Меморандумі.

    У попередньому прогнозі МВФ базовий сценарій передбачав закінчення війни у четвертому кварталі 2025 року, а негативний – завершення війни в середині 2026 року.

    Оновлений сценарій передбачає тривалішу та більш інтенсивну війну, а також шок для економіки. Передбачається, що загальний дефіцит зовнішнього фінансування в негативному сценарії становить $177,2 млрд порівняно з $148 млрд у базовому сценарії.

    За прогнозами аналітиків, більш тривала війна призведе до скорочення реального ВВП з подальшим повільним відновленням і вищої та стійкішої інфляції. За негативним прогнозом, шок в економіці України розпочнеться в I кварталі 2025 року.  За прогнозами аналітиків, буде помітний вплив на роботу компанії та повернення мігрантів. У Меморандумі передбачаються масштабні пошкодження української енергетики та постійні вимкнення світла. За негативним сценарієм, ВВП буде слабшим на  -2,5% у 2025 році, порівняно із базовим прогнозом. Через високі потреби в обороні та слабку економіку зростатиме дефіцит бюджету у 2025-2026 роках.

    За оцінками експертів, сповільниться відновлення виробництва в Україні. Його темпи розвитку залишатимуться нижчими за довоєнний рівень упродовж більш тривалий проміжок часу, ніж було спрогнозовано раніше. Це пов’язано із більш помітною шкодою основному капіталу та дефіцитом робочої сили.

    В МВФ зазначають, що навіть за негативного сценарію в середньостроковій перспективі, можливе зближення з базовим рівнем завдяки «якорю» вступу до Євросоюзу, міграційним потокам і приватним інвестиціям. Обговорення з українською владою під час шостого огляду підтвердили надійність програми в таких умовах.

    “Загалом, широкомасштабні обговорення з владою планів дій у надзвичайних ситуаціях під час шостого огляду підтверджують, що програма залишається надійною навіть у разі такого негативного сценарію”, – йдеться у повідомленні.

  • В українців зростають зарплати. Це економічне диво під час війни забезпечено допомогою Заходу

    В українців зростають зарплати. Це економічне диво під час війни забезпечено допомогою Заходу

    Чи зростають доходи українців? Будьте обережні із відповіддю.

    Українці так звикли до ниття і помиральної ями, що немає більшого гріха, ніж зруйнувати цей комфортний світ, де все погано і буде ще гірше.

    А якщо ти дозволив собі це зробити, то гнів народний впаде на твою голову

    Варто лише сказати, що в українців стрімко зростають доходи, як люди проклянуть тебе. І що це зростання доходів є одним із факторів зростання цін, яке дійсно прискорилось у другий половині 2024 року.

    Тому люди бідкаютьсяі ненавидять за розмови про зростання доходів. А між тим, цифри говорять про інше. Да і досвід українців, які б шукали когось для отримання послуги чи не дай боже шукали б персонал, має говорити про зовсім інші речі.

    То про що говорять факти?

    Доходи українців сильно впали у 2022 році. Війна зробила нас всіх біднішими. Інфляція 2022 року була на рівні 26%. Девальвація привела до падіння середньої зарплати в Україні з рекордного рівня у 514 доларів (рекорд за всю історію) до 460 доларів.

    Таким чином, у 2022 року реальні доходи українців (доходи, із врахування інфляції) впали. На тлі війни, девальвації гривні і загальної рекордної інфляції у світі. От в Америці Трампа вибрали, бо там інфляція була рекордна за 40 років у 2022 році і простий американський нарід не пробачив це демократам. І це був єдиний рік під час повномасштабного вторгнення коли падали доходи українців і коли падав рівень життя.

    Але потім був 2023 рік. І зараз йде 2024 рік.

    Це ті роки, коли в Україні завдяки західній допомозі тримається макрофінансова стабільність і зростають зарплати. В тому числі зростають тому, що бізнес відчуває гострий брак кадрів. Людей не вистачає. І це змушує піднімати зарплати. Все просто.

    В результаті це були роки стрімкого зростання заробітної плати. В результаті, середня зарплата в доларах на кінець 2024 року вийде на рівень 515 доларів (по результату 2023 року середня зарплата зросла до 477 доларів), що відповідає рівню довоєнного 2021 року.

    А в 2025 році середня зарплата в доларах має досягнути рівня 543 долари, що виведе реальну зарплату (з урахування інфляції) на рівень 2021 року. І, звісно, буде новим історичним рекордом. Але це поки що прогноз. А що по факту?

    А по факту, реальні доходи українців, які впали на 11,7% у 2022 році в результаті зросли на 4% у 2023 році і 11,9% в 2024 році.

    Ще раз, реальні доходи українців, із врахування інфляції, вийдуть у 2025 році на рівень 2021 року, року до повномасштабного вторгнення. І це прогноз, який є у і НБУ, і аналітиків.

    Як це можливо? Бо доходи зростають швидше ніж інфляція. Гривнева зарплата зростає швидше, ніж ціни зростають у гривні. Не по конкретним товарам, а вцілому. Інфляція в Україні за три роки повномасштабного вторгнення склала 46% (гривневий показник). Зарплата в гривні зросла більше. Кожен може взяти калькулятор і порахувати, згадуючи, який курс гривні ми мали у 2021 році.

    Це можна не сприймати. Можна рвати на собі волосся і кричати про зубожіння. Але це математичний факт. Який побіжно підтверджується постійним ростом покупок, які українці роблять у магазинах.

    І так, це і є те саме економічне диво під час війни. Забезпечено допомогою Заходу.

    І це дійсно одна з причин зростання цін. Бо таке радикальне збільшення доходів (2023 і 2024) без зростання продуктивності праці не могло б не приводити до інфляційного тиску. Разом з енергетичними проблемами і іншими факторами.

  • Коли закінчиться війна в Україні: МВФ оновив прогноз

    Коли закінчиться війна в Україні: МВФ оновив прогноз

    Експерти Міжнародного валютного фонду оновили прогноз щодо закінчення війни в Україні. За оновленими оцінками, війна у кращому випадку триватиме до кінця 2025 року, йдеться у Меморандумі.

    “Відповідно до поглядів експертів з безпеки та бюджетного планування влади, програма тепер передбачає поступове завершення війни в останньому кварталі 2025 року в базовому сценарії та до середини 2026 року в негативному”, – йдеться в тексті меморандуму.

    Водночас експерти впевнені, що Україна зможе підтримувати базове зростання економіки.

    У попередньому червневому прогнозі МВФ базовий сценарій передбачав закінчення війни наприкінці 2024 року, а негативний – завершення війни наприкінці 2025 року.

    Загалом базовий сценарій передбачає, що вплив війни буде зосереджено на територіях із уже зниженою економічною активністю. При цьому в МВФ попереджають, що триваліша війна передбачає більш негативний вплив на економічні показники через більш постійну невизначеність, нестачу робочої сили, тиск імпорту, пов’язаний з обороною і ремонтом, і динаміку населення.

    Економічний прогноз МВФ

    У 2024 році зростання реального ВВП прогнозується на рівні 3%. У 4-му кварталі економіка ще більше сповільниться через збільшення дефіциту енергоносіїв через вищий попит в опалювальний сезон. За оцінками експертів, дефіцит енергії взимку становитиме 3-4 ГВт. Інфляція продовжить зростати до 9% (р/р) до грудня.

    У 2025 році відновлення реального ВВП відбуватиметься повільніше (2,5-3,5% рік до року) через негативний вплив тривалішої війни. Інфляція сповільниться до 7,5% на кінець року через послаблення тиску з боку витрат.

    Повоєнний період. Оновлений базовий сценарій демонструє більш повільне післявоєнне відновлення виробництва, що відображає повільніше повернення мігрантів, яке призведе до більших втрат населення в довгостроковій перспективі. Загалом, оновлений базовий сценарій передбачає кумулятивне падіння реального ВВП на 2 відсоткові пункти.

  • Апокаліпсис відміняється

    Апокаліпсис відміняється

    Тільки лінивий не написав, що фінансовій світ рушиться. Японський фондовий ринок впав на 12%, найбільше з 1987 року, а американський ринок так гепнувся зранку, що сходу втратив 2 триліони доларів капіталізації.

    Коротше кажучи, на світових фондових ринках була кровава різня бензопилою.
    І знов пішли згадки про 2008 рік, світову фінансову кризу і американську рецесію. Час називати понеділок чорним і стрибати з дахів хмарочосів. А японці звісно мають свою сталу практику поведінки, коли честь постраждала і їм підказувати не треба.

    А ще й серпень. Традиція…
    Але понеділок завершився. А зранку у вівторок Японія зростає на 10%, відіграючи більшість втрат попереднього дня. Американські індекси зростають. Сонце сяє. І навіть біткоїн відновлюється.

    Що це було? Поки що немає причин вважати, що ми бачимо початок повноцінної кризи на фінансових ринках. І виглядає так, що ми спостерігаємо сильну корекцію. Хоча для остаточних висновків треба почекати трошки довше. Бо початок як корекції, так і фінансового обвалу, може виглядати абсолютно однаково.

    Ринки дійсно сильно впали за останні пару торгових днів. Все почалося ще в п’ятницю, коли завалились американці. Японці це свято пропустили, бо власне вже пішли відпочивати в той момент, коли американці у п’ятницю приступили до розпродажів. І саме тому понеділок виявився таким негативним в Токіо. Вони просто наздоганяли із традиційною японською завзятістю. На додачу, паралельно дуже сильно укріплювалась японська ієна. Це стало результатом рішення їх Центрального Банку. Але фішка в тому, що японський фондовий ринок, який так сильно падав, обліковується як раз у ієнах. Що логічно. І тому коли ціни в ієнах стрімко падали, в доларах вони не те, щоб сильно змінювались, адже паралельно зростав курс японської валюти.

    Що спричинило цей процес? Що стало спусковим гачком у п’ятницю, коли американці почали продавати, продовживши це робити в понеділок? Страхи рецесії. Після кількох років дуже сильної економіки в США, коли статистика, що виходила, відволікала від думок про рецесію, останні данні були менш оптимістичні. Особливо дані з ринку праці. І це підігріло страхи. І пішли розпродажі. А ще й серпень. Не те, що є якесь астральне прокляття. Просто є відпустки. Багато людей не працює. А в результаті на ринку низька ліквідність і будь-які рухи отримують більшу амплітуду.

    Тут треба зазначити важливі моменти. Перше – ринки приступили до розпродажів після дуже довгого періоду зростання і перебуваючи близько до історичних максимумів. Тобто дуже довго накопичувався цей потенціал для падіння. І тому навіть зниження такого масштабу залишає ринки дуже дорогими.

    Друге – саме рецесія. Дійсно, іі ймовірність стали оцінювати як більшу. Але яка це ймовірність? Банк Goldman Sachs переглянув оцінку ймовірності рецесії і поставив іі на рівень 25%. Така собі ймовірність. Точно не виглядає як невідворотна подія.

    Тому мова і йде про те, що скоріш за все ми маємо справу із корекцією і час панікувати не настав. Чи може він настати? Та звісно. По-перше, ринки дуже довго зростали. І накопичили купу дисбалансів. І купу бульбашок надулося. Не просто так Уорен Баффет, цей здоровий глузд фондового ринку, вже дуже сильно вийшов в кеш. Бо ринки дуже дорогі. І зростали переважно на хайпі. Як наприклад хайп Штучного інтелекту, що дуже нагадує історію доткомів з 2000 року. Що розігнав окремий сегмент ринку і тягнув за собою всі індекси. Другий момент – це високі ставки. Вийшовши на тропу війни з інфляцією американський регулятор суттєво підняв ставки, вартість грошей в економіці. І це після десятиліття, коли гроші нічого не вартували і були завжди доступні. Це мало спричинити наслідки. Але поки що вони не значні. Або приховані. Так чи інакше, це може стати спусковим гачком для справжньої кризи, а не просто для корекції.

    Рано чи пізно ринки проваляться і криза станеться. Але як то кажуть «не сьогодні». Схоже, що не сьогодні.

    І окремий привіт тим, хто вирішив ховатися від проблем у біткоїні. Як актив, що має стати контр циклічним захисником у період криз. Цей біткоїн, звісно, і дуже очікувано, завалився більше всіх. Бо він є чисто спекулятивним активом. І є індикатором схильності спекулянтів до ризику. Коли сонце сяє, ринки зростають і страху немає, то люди готові ризикувати. І зростає біткоїн. Але коли небо затягує тучами і треба пересидіти в тихому місці, то починають продавати те, що маркується як найбільший ризик. І тому починають з продажу біткоїна. І тому коли справжня криза станеться, коли ми побачемо не корекцію, а саме падіння ринків на 30%, 40%, а може і 50%, то лусне і бульбашка біткоїна. І захистити цей актив, як золото, під час криз нікого не зможе. Може ця корекція стане нарешті уроком для тих, хто бачить у біткоїні щось більше, ніж воно є насправді.

    А що Україна? Поки триває війна наша інтеграція в світову економіку обмежена і кризу ми відчули б тільки через падіння цін на метал і руду. З іншого боку, навіть така корекція суттєво вдарила по вартості нафти. Що ж казати про справжню кризу. І по російському бюджету це вдарило б дуже сильно. Тому Путін, хоча і постійно провокує міжнародну нестабільність, має молитися на американський фондовий ринок і щоб з ним нічого не сталось. Чи вплинуло б на рівень підтримки України союзниками? Навряд чи. Бо ці суми є дуже незначні на тлі інших витрат.

  • Чи чекає Україну фінансова катастрофа через можливий дефолт?

    Чи чекає Україну фінансова катастрофа через можливий дефолт?

    The Economist написав заголовок про дефолт і катастрофу для України. Його передрукували всі поважаючі себе видання в Україні. Тим більше з таким клікбейтним заголовком гріх не опублікувати.

    Чи чекає Україну фінансова катастрофа? Ні.

    Навіть якби зараз в Україні стався дефолт по зовнішньому боргу, то те нічого б не змінило. Бо всі наслідки дефолту без самого дефолту у нас і так вже є через війну. Але ж і дефолту не планується…

    Що ж відбувається? Йдуть перемовини з кредиторами по реструктуризаціі зовнішнього комерційного боргу. Єврооблігацій. Загальна сумма – 20 млрд доларів приблизно. І ці перемовини не з явились зненацька. Це абсолютно планова процедура, про яку всі знали останні два роки. То ж нічого екстроординарного не відбувається.

    Що сталося 2 роки тому? Після нападу Росії стало зрозуміло, що обслуговувати зовнішній борг «не на часі». Занадто сильно удар по економіці завдала війна. І це було зрозуміло всім. Українському уряду, самим кредиторам і будь-якому фінансисту в світі. Тоді всі виплати бо зовнішньому боргу заморозили і вирішили «за два роки все стане ясно, тоді і розберемося, що з цим робити». Пам ятаєте ті часи, з вайбом 2-3 тижні…

    Два роки пройшло. Не багато що прояснилось. Але годинник тікає. І треба щось робити. Тому і йдуть перемовини.

    Чим вони можуть закінчитись? Перший варіант – домовились. Реструктуризація. Там точно буде списання біля 50 відсотків від суми боргу і пролангація решти на років 10. І інші технічні деталі. Про які зараз йдуть перемовини.

    Другий варіант – це ще одна заморозка. Коли ніхто нікому нічого не платить, а мінфін з кредиторами приходять до висновку, що нічого не ясно і треба ще почекати. Ну може через рік стане зрозуміліше.

    Є тут дефолт? Ні. Немає. Нікому він не потрібен. Чи може статися так, що просто перемовини затягнуться і не встигнуть завершитись до часу Х? Так. Але тоді інвестори і Україна погодяться проводити перемовини далі і це назовуть «технічний дефолт», а через місяць таки домовляться.

    Все. Жодних катастроф. Жодних страшних наслідків.

    І ще одне. Це стосується виключно зовнішнього боргу. Ринку ОВДП нічого не загрожує. Там як останні два роки все платилося, так і буде платитися. Бо це всередині країни. Бо переважно в гривні. І ніхто сам собі в ногу стріляти не буде.

  • Що нас чекає після війни: 3 найбільші міфи, у які вірять українці

    Що нас чекає після війни: 3 найбільші міфи, у які вірять українці

    Українці продовжують перебувати у депресії. І одним з факторів цього стану є багато економічних міфів, дуже деструктивних, які засіли в голову українців і які активно підживлюються російською пропагандою. Створюючи враження, що все пропало і в України немає майбутнього. Хорошого майбутнього.

    Перший міф. Напевно, ключовий. Після війни Україну чекає шалена бідність. Причому нема жодного пояснення, чому раптом це може статися. Мабуть, люди орієнтуються на досвід радянського союзу, де у 1946 році був голод. Але ж він зовсім не релевантний. Може згадують 90-і, коли перехід до Незалежності не призвів до економічного процвітання. Але забувають, що це було поєднання шоків. Як дефолту Радянського Союзу, економіка якого лежали в руїнах вже в кінці 80-х, що в результаті і призвело до розпаду Союзу, так і руйнації звичною економічної моделі, заснованої на насильницькій кооперації всередині радянського союзу. Але, головне, що це взагалі нічого не має спільного з нашою ситуацією.

    І якщо подивитись на прогнози МВФ, то видно, що в той рік, коли Фонд закладає кінець війни, йде різке економічне зростання. Не падіння. А саме зростання. Чому? Бо під час війни ніхто нікуди не інвестує. Є страх. І невизначеність. Як тільки війна закінчується, той відкладений інвестиційний попит починає працювати, бізнес більш активно інвестує, йде зростання економіки. І зростання економіки ніколи не приводить до збільшення бідності. Тим більше, у нас вже йде відновлення економіки на тлі помірної інфляції. Макроекономічна ситуація здорова. Таким чином економіка України готова до прискоренного зростання в той момент, коли не буде заважати війна. І навіть споживчий попит не треба буде витягати з дна. Бо люди в Україні зараз дуже активно споживають, хоч при цьому і постійно бідкаються. Проте навіть під час війни ми бачимо певне економічне диво, коли завдяки грошах Заходу, зростають зарплати, а ресторани і торгівельні центри заповнені людьми. Що є якраз дуже незвичною ситуацією для будь-якої війни.

    І так, звісно як тільки війна закінчиться ми будемо отримувати менше бюджетної допомоги. Але вона нам і не буде потрібна в таких обсягах. В нас був дуже контрольований дефіцит бюджету до 2022 року. І різке його зростання продиктоване саме війною. Закінчення війни буде означати і закінчення космічних витрат на війну.

    Додатковим стимулом для економічного зростання стане європейська інтеграція. І з цим пов’язаний другий міф. Який також набув популярності останнім часом. А саме – Україну не чекають у Європі. Цей міф став популярний на тлі протестів польських фермерів, які перекривали кордон. Які, чомусь, багато хто з українців сприйняв як сигнал, що Україну не пустять до Європи.

    Але це зовсім не так. Ба більше, всередині ЄС є абсолютний консенсус, що Україна стане членом ЄС. Причому це публічно підтримують навіть затяті любителі Путіна, такі як угорці і словаки. Не кажучи вже про провідні країни ЄС. Да, ми не знаємо, пройде 5 років чи 7. Але це і не так важливо. Гроші в країну заходять на етапі кандидатства, коли інвестори розуміють, що країна доєднається до ЄС і поспішають приєднатися до історії успіху. А цифри економічної динаміки всіх «нових» країн ЄС чітко показують, що приєднання до ЄС призводить саме до економічного зростання і підвищення рівня життя людей. Хоч і може вбити певні види бізнесу.

    І так, звісно польські фермери будуть протестувати. Але це звична ситуація. І це лише польські фермери. Це не позиція держави Польща. Те саме було, коли до ЄC доєднувалась Іспанія і протестували французи. Навіть доходило до загибелі людей. Але це жодним чином не зупинило процес доєднання Іспанії до ЄС. Хоч і забезпечило багато бардаку в новинах. Але це мішура. Просто фон. Те саме відбувалось коли Польща доєднувалась до ЄС, а протестували німецькі фермери. Фермерство в Європі – це про дотації. І тому умовним польським фермерам важливіше бути на кордоні, ніж в у себе в полі. Бо саме з дотацій вони харчуються.

    Тому буде багато бардаку, будуть складні перемовини, але ц не змінює суті. Україна вже сприймається як майбутній член ЄС. І це не змінять польські фермери.

    І третій міф, пов’язаний з економікою. Що війна нас заганяє в такі борги, які ми ніколи не віддамо. Дуже популярний наратив, який постійно поширювали росіяни і їх посіпаки в Україні, про борговий зашморг підступного Заходу. Але насправді нічого такого немає. Український борг дійсно зростає підчас війни. І це не дивно. Проте зростає не такими темпами, як, наприклад, борг Британії під час Другої Світової. На кінець 2024 року очікується, що відношення боргу до ВВП в Україні буде десь трохи вище за 90%. Це набагато менше, ніж боргове навантаження купи країн ЄС. І, наприклад, Шрі-Ланка, у якої сталися великі економічні проблеми через популізм зараз має програму МВФ, мета якої за 10 років вийти на рівень Боргу до ВВП на рівні 95%.

    Тому зростання українського боргу не є чимось критичним. Тут допомагає, що в нас була дуже здорова макроекономічна політика після Майдану і ми ввійшли у війну з низьким рівнем боргового навантаження. Плюс, треба ж розуміти, який ми борг додаємо. Наш борг зростає за рахунок двох речей. Перше – це внутрішній борг у гривнях. Це взагалі не проблема. І це борг перед українськими банками і українськими громадянами. Обслуговування цього боргу не буде проблемою, особливо на тлі того, як зараз активно знижується вартість запозичень на внутрішньому ринку. Другий напрямок – це кредити ЄС. Але це кредити десь на 30 років під 0%. Тобто кредити, які не мають відсотків. А саме відсотки зазвичай лягають тягарем на бюджет і ускладнюють життя. А Україні дають безвідсоткові позики. Так, колись їх треба буде погасити. Але за 30 років інфляція з’їсть більшу частину тіла кредиту. А Україна вже буде членом ЄС, коли доведеться повертати борги ЄС.

    Тому зашморгу немає. Від Заходу. На відміну від Росіян, які колись хотіли упіймати Україну у таку пастку, коли давали Януковичу в борг 15 млрд доларів з датою погашення в один день. І встигли дати лише 3 млрд доларів. Які, на щастя, їм ніхто не збирається віддавати. І так само Китай заганяє в борги Африку. Але це інша історія. Яка дає нам урок.

    То ж немає жодним причин мати негативні наслідки щодо економіки України після війни. Особливо на тлі європейської інтеграції, яка завжди супроводжується вливання значних грошей з фондів ЄС у розбудову інфраструктури нової країни-члена.

    І, звісно, після війни нас чекає багато проблем. Травми, пов’язані з війною. Депопуляція. Ризики повторення війни. Це все буде. Але жоден із цих моментів не здатен розвернути ситуацію на 180 градусів і замість економічного зростання призвести до бідності і зубожіння.

  • Які неприємності нас чекають без грошей Дяді Сема?

    Які неприємності нас чекають без грошей Дяді Сема?

    Ми не цінуємо те, що ми маємо, поки ми це не втратимо

    І західна фінансова допомога тому яскравий приклад. І ні, ми ще не втратили іі. Але навіть ризики того, що через передвиборче політиканство у США ми можемо не отримати грошей змушують зрозуміти і відчути, а що було б без цієі безпрецендентної допомоги. Допомоги, якій немає аналогів у світовій історіі. Загальний обсяг вже узгоджених сум, які Україна отримала з початку року, складає 233 млрд доларів. Такого не було ніколи.

    І наявність такої допомоги сприймається як належне.

    Як і те, що під час війни у нас є стабільний курс валют і чорний ринок не відрізняється від офіційного в 100 раз.

    Як і те, що під час війни інфляція в країні знизилась до 5 відсотків, тобто майже відсутня, незважаючі на стандартні стрибки цін на яйця.

    Як і те, що незважаючи на війну, яка йде вже 2 роки, в Україні досі не відбулося підвищення податків. Ба навіть більше, певний час діяли податкові пільги. Це нонсенс під час війни, взагалі то.

    Як і то, що у нас повні магазини, не тільки товарів, а й людей, які ці товари купують. І це не можна скидувати на корупціонерів. Ні, корупціонери то про купівлю преміум авто під час війни і це також є, а от супермаркети наповнені звичайними людьми. Диво чи ні, але в телеефірах постійно питають економістів, а що там із зростанням доходів людей. Під час війни. Під час агресіі сильного ворога. Під час окупаціі частини територіі ядерною державою, яка кидається кожен день своїми ракетами і шахедами.

    В Україні ні на день не зупинялись соціальні виплати і банківські платежи. Пенсіі і стипендіі виплачують як за годинником.

    Люди, схоже, почали сприймати таку аномальну ситуацію як належну. Забуваючи, що це, бляха, диво. Це унікальна історія. Так, взагалі то, не буває.

    І тому раптом поява розмов про План Б від Нацбанку і Мінфіну всіх раптом застала зненацька. Як так «непопулярні кроки»? Як так? Ми не хочемо. Дайте зростання пенсій і зарплат.

    І треба розуміти, що поки що всі аналітики закладають план А. Тобто очікують, що рано чи піздно американці проголосують допомогу нам. Тому план Б – це просто необхідність «по роботі». Вони мають його мати.

    З боку Нацбанка це, звісно, запуск друкарського верстата. Із відповідними наслідками, яких не уникнути у разі чого. Тобто більша інфляція в наслідок девальваціі гривні. Ми бачили це влітку 2022 року, поки західна допомога ще не систематизувалась і не надходила ритмічно.

    З боку Мінфіна – зростання податків, в тому числі на споживання. Так так, мова про акцизи і ПДВ. І податків для бізнесу.в тому числі того, хто сидить на спрощенних схемах не маючи на це морального права. І підвищення тарифів. До ринкового рівня. Бо сплачувати різницю і перекривати для всіх пільгові тарифи грошей вже не буде. Тобто зростання вартості електроенергіі і опалення. Радикальне зростання.

    Можно було б ще пошукати гроші на митниці. Звісно. Але ж ми з вами дорослі люди і розуміємо, що там все рівно не знайдуть, а гроші будуть потрібні вже.

    Приємно це? Звісно ні. І добре, що це лишень план Б на крайній випадок. Але про нього треба говорити. Щоб більше цінувати те, що ми маємо. Щоб розуміти, від чого нас рятують гроші Заходу. І щоб не робити дурні, яка може послабити нашу підтримку.

  • Економічного фронту не існує

    Економічного фронту не існує

    Як і культурного, інформаційного чи освітнього. І річ не в тому, що всі ці сфери неважливі – якраз навпаки. Економіка, що працює, дозволяє тилу виживати, культура – це колективна пам’ять нації, а освіта – це інвестиція в її майбутнє. Але зараз усі ці слова не римуються зі словом “фронт” – як би хто не намагався.

    Тому що під час війни такі конструкції – банальна апропріація. І за ступенем недоречності мало чим відрізняються від спроб назвати пиво “Герої не вмирають”, а піцу – “Чорнобаївкою”.

    З 24 лютого минулого року війна стала центральною темою нашої щоденності. Кожен українець знає, як звучить сигнал повітряної тривоги. Майже кожен має знайомих, які воюють чи волонтерять. Війна перетворилася на головне джерело легітимності – і що ближче ти до неї, то більше умовної ваги має твоє слово.

    Раніше ми знали три концепти успіху. Три формули соціального престижу. Матеріальний успіх – гроші. Соціальний капітал – популярність та зв’язки. І критерій суспільної корисності – наприклад, якщо ти працював хірургом у перинатальному центрі. Кожен із цих чинників дарував своєму власнику додаткову гучність висловлювання. Кожен із них додавав ваги його словам. Одних слухали, бо вони багаті. Інших – через їхню популярність. Третіх – через значущість справи, якій вони присвятили своє життя.
    Але тепер над усім цим з’явився новий чинник престижу. Піксель.

    Доленосність того, що відбувається на фронті, наділила військових додатковою легітимністю. Військова форма почала надавати додаткової ваги висловлюванню. Служба в армії стала означати приналежність до найважливішої професійної касти країни.
    Не дивно, що у багатьох виникла спокуса торкнутися нової теми, здатної дарувати популярність і престиж. Маркетологи перефарбовували упаковки у камуфляжні кольори. Запускали в серію товари з псевдовоєнним іміджем. Експериментували з неймінгом – і на ринку з’являлися горілка “Бахмут” та редис “Азовсталь”.
    Так ось. Все це – апропріація.

    Спершу цей термін означав спробу присвоїти елементи однієї культури представниками іншої культури. Коли скопійоване використовується поза оригінальним контекстом. Більше того, коли воно використовується всупереч бажанням представників культури-донора.

    Найчастіше цей термін звучить у контексті спроб корінних народів захистити свою культурну спадщину. У тих же США регулярно точаться дискусії про право компанії Chrysler називати свій джип Cherokee. Команда Національної футбольної ліги “Washington Redskins” (“Вашингтонські червоношкірі”) у 2020 році була перейменована на “Washington Commanders”. А після скарг корінних новозеландців уряд Нової Зеландії обмежив комерційне використання в тій же рекламі традиційного танцю “хака”.

    Культурна (або субкультурна) апропріація стала ще одним чинником нової української реальності. У наших широтах апропріація змінила контекст, але зберегла наповнення. Тепер можна говорити про спроби людей, які не мають відношення до армійської та військової субкультури, використовувати її елементи для комерційного просування товарів. Фактично, поки одні інвестують у колективне благо, інші намагаються привласнити іміджеві дивіденди.

    Причому найгірше, що можуть зробити бренди, які попалися на спекуляціях – відмахуватися від претензій з боку носіїв цієї військової легітимності. Щонайменше тому, що так вони руйнують основу культурного феномену, на плечах якого збираються в’їхати в чарівний світ підвищеної впізнаваності та високих продажів.

    У країні, що воює, закономірно виникає лінія напруги між фронтом і тилом. Між аскетизмом прифронтового побуту і неоновими вивісками тилового міста. Але в тому й річ, що подібна наелектризованість неминуче виникає в будь-якій країні, що зіткнулася з масштабними випробуваннями. Епідемії чи землетруси так само вбивають емоційний клин між тими, хто від них постраждав, і тими, хто ні. І все визначається лише тим, чи поглиблюють люди цей розкол, а чи намагаються перекидати через нього мости.

    Будь-яка недоречна апропріація у цьому сенсі провокує напругу. Вбиває клин. Збільшує дистанцію. Зчитується як присвоєння. Сіє недовіру серед людей у формі до тих, хто її не носить.

    В обпаленій війною країні головним завданням маркетолога стає не брендінг і не неймінг. Персональна відповідальність бізнесу за нових умов – включити сито людської емпатії. Західний світ уже давно це зрозумів – і тому перед запуском нових продуктів обговорює їх із представниками різних соціальних груп. Нам не потрібно вигадувати велосипед. Рецепти та рішення давно знайдені.

    Війна кожному з нас надала нові статуси. Одних вона зробила військовими. Інших – волонтерами. Третіх – переселенцями. Четвертих – людьми з інвалідністю. П’ятих – залишила цивільними. У кожної групи – свої контексти, свої болючі точки та свої значущі символи. Якщо вас щось не зачіпає, це не означає, що це не зачіпає нікого. Якщо вам щось здається кумедним, це не означає, що всі збігаються з вами в оцінках. Міру доречності висловлювання визначає той, кому воно видається недоречним. Війна залишає рани, і якщо у вас не болить, можливо, вам просто пощастило. Іноді ближнього потрібно просто любити.

    А економічного фронту насправді не існує. Натомість є економічний тил. А заразом культурний, інформаційний чи освітній.

  • FT повідомила про “потьомкінське село” в економіці РФ, створене Путіним

    FT повідомила про “потьомкінське село” в економіці РФ, створене Путіним

    Російська влада, у тому числі Володимир Путін, неодноразово заявляла, що економіка країни добре справляється з санкціями та наслідками війни з Україною, проте це не так. Про це повідомляється в статті Financial Times під заголовком “Потьомкінська економіка Путіна“.

    У статті зібрані факти та думки авторитетних фахівців, які свідчать про те, що цифри, що наводяться російською владою, не відображають реального стану економіки.

    Приховати реальний стан справ в економіці Путіну вдалося, засекретивши після початку війни значну частину даних, вважають економісти, яких цитує Тоні Барбер у матеріалі FT.

    Джеффрі Зонненфельд і Стівен Тянь з Єльського інституту вищого керівництва взагалі називають дані про ВВП Росії «винахід уяви Путіна». Вони також критикують МВФ за використання цих відомостей у прогнозі, який обіцяє зростання російської економіки на 0,3% за підсумками року.

    «Наші дані показують, що після вторгнення в Україну Кремль публікує дедалі ретельніше відібрані економічні звіти, вибірково відкидаючи несприятливі показники та публікуючи лише сприятливіші», — пишуть вони.

    На приховування даних звертав увагу також польський економіст Петро Дзержановський. Деякі публічні відомості дозволяють поставити під сумнів дані про економіку, що озвучуються російською владою.

    Барбер звернув увагу на показники безробіття у Росії. Росстат повідомляв, що у 2022 році вона виявилася рекордно низькою: 3,7%. Однак приховане безробіття, згідно з аналізом FT та оцінками консалтингової мережі FinExpertiza, минулого року рекордно зросло і перевищило 12%.

    2022 року Росстат зафіксував мінімальний за всю історію спостережень рівень бідності. Номінальні зарплати того ж року, за даними Росстату, зросли на 12,7%, а реальні впали лише на 1%.

    Проте Барбер звернув увагу на непрямий показник добробуту — роздрібний продаж, який у жовтні 2022 року впав майже на 10% порівняно з жовтнем минулого року. Їхнє скорочення свідчить про зниження доходів сімей, зазначає він. На це вказує і падіння продажів автомобілів на 59% за 2022 рік.

    ВВП Росії за підсумками 2022 року скоротився на 2,1% — це менше падіння, ніж прогнозували влада та експерти. При цьому економіст Сергій Гурієв говорив, що ВВП країни не може надійно відображати здоров’я економіки країни, що воює, навіть якщо уряд не маніпулює даними. Додаткові витрати на війну та апарат держбезпеки змушують залишити менше коштів на соціальні сектори економіки, на що вказує аналіз Reuters.

    Водночас доходи Росії від нафти та газу, які з радянських часів були пов’язані зі зростанням ВВП, у першому кварталі 2023 року впали приблизно на 50% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    До цього можна додати вплив на економіку масштабної еміграції, яка розпочалася після вторгнення, зазначає автор. За даними дослідження старшого наукового співробітника Інституту Петерсона Еліни Рибакової, у 2022 році з Росії виїхала рекордна з 2008 року кількість осіб – до 1,5 млн. Близько 10% з них, згідно з аналізом журналістки Маші Борак у MIT Technology Review, працювали в секторі IT.

    Цей важкий удар для економіки доповнюється загальними демографічними проблемами країни: великою надмірною смертністю під час пандемії та низькою очікуваною тривалістю життя, яке фіксує Світовий банк (менше ніж 75 років для жінок та менше ніж 65 — для чоловіків). Все це не означає, що в короткостроковій перспективі російська влада не зможе підтримувати ведення війни, зазначає Барбер.

    “Якщо припустити, що до травня 2024 року не буде ні припинення вогню, ні врегулювання, я думаю, що Росія зможе продовжити війну”, – додав він.

  • «Я часто від вас чув: „Там надійніше“. А тепер?»: Путін зустрівся з підприємцями та розповів, де і як треба вести бізнес

    «Я часто від вас чув: „Там надійніше“. А тепер?»: Путін зустрівся з підприємцями та розповів, де і як треба вести бізнес

    Президент Росії Володимир Путін заявив, що економіка РФ починає розвиватися за новою моделлю. Про це він сказав на зустрічі із найбільшими підприємцями країни.

    За його словами, у 2023 році в Росії буде цільова інфляція – “нижче, ніж у країнах єврозони, які нескінченно чекають на колапс РФ”. Він очікує, що за підсумками березня інфляція в РФ становитиме близько 4%. При цьому зростання роздрібного товарообігу у квітні вийде на 5%, в його основі стабільність ринку праці, зниження інфляції та зростання зарплат.

    “Один американський письменник сказав, що чутки про його смерть сильно перебільшені. Ось так само і з нашою економікою”, – сказав Путін.

    Серед іншого, російський диктатор заявив про плани держави підтримувати підприємців, які не ховають активи в офшорах.

    “Ви знаєте, я ж з багатьма тут багато років знайомий, і часто чув: ну там надійніше. А тепер? Ті, хто залишилися тут і реально працює, виявилися розумнішими, енергійнішими та ефективнішими за тих, хто поїхав і дає там поради нашим недоброзичливцям. І успіх очевидний, я зараз щойно про це сказав”, – заявив Путін.

    Він також зазначив, що “Росії вдалося компенсувати закриття західних ринків і, загалом зовнішньоторговельний оборот країни минулого року зріс більш ніж на 8%, профіцит торговельного балансу у 2022 році становив $332 млрд”.

  • ЗМІ: Шольц і Макрон пригрозили Байдену відповіддю через недобросовісну конкуренцію

    ЗМІ: Шольц і Макрон пригрозили Байдену відповіддю через недобросовісну конкуренцію

    Лідери Німеччини та Франції Олаф Шольц і Еммануель Макрон обговорили занепокоєння з приводу недобросовісної конкуренції з боку США та потенційної необхідності для Європи дати відповідь. Про це повідомляє Politico .

    За даними видання, переговори Шольца та Макрона тривали протягом трьох з половиною годин за обідом з рибою, вином та шампанським у Парижі в середу. Обидва лідери погодилися, що нещодавні американські плани державних субсидій – це заходи, що спотворюють ринок, та їхня мета – переконати компанії перенести своє виробництво в США, за словами людей, знайомих з їхніми дискусіями. На їхню думку, цю проблему має вирішити Євросоюз.

    Макрон і Шольц переконані, що Європа не може залишатися осторонь, якщо Вашингтон просуватиме свій Закон про зниження інфляції, який пропонує зниження податків та енергетичні пільги для компаній, які інвестують на американській землі, у його нинішньому вигляді.

    Видання зазначає, що лідери Німеччини та Франції зійшлися на думці, що якщо США не скоротять масштаби, то ЄС доведеться завдати удару у відповідь. Потрібні аналогічні схеми стимулювання для компаній, щоб уникнути недобросовісної конкуренції чи втрати інвестицій. Такий крок ризикує завести трансатлантичні відносини до нової торгової війни.

    Однак перед цим Шольц і Макрон хочуть спробувати досягти рішення шляхом переговорів із Вашингтоном. Це має бути зроблено за допомогою нової “Робітничої групи ЄС-США згідно із Законом про зниження інфляції”, яка була створена під час зустрічі президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн та заступника радника президента США з питань національної безпеки Майка Пайла у вівторок.

  • Долар по 50 грн: ЗМІ опублікували деталі урядового макропрогнозу на наступний рік

    Долар по 50 грн: ЗМІ опублікували деталі урядового макропрогнозу на наступний рік

    2023 року курс долара може досягти 50 грн, а індекс споживчих цін становитиме 30,6%. Відповідні показники закладено у макроекономічному прогнозі Міністерства економіки, передає ЕП .

    Згідно з макропрогнозом, на початку 2023 року курс долара становитиме 42 грн, а наприкінці року гривня девальвує до 50 грн. У Міністерстві економіки розраховують, що ВВП України наступного року має зрости на 4,6%. За підсумками 2022 року він скоротиться на 33,2%.

    Уряд також упевнений у тому, що наступного року продовжиться зростання цін. Зокрема, закладена у макропрогнозі інфляція за підсумками 2023 року має становити 30,6% (станом на червень вона становила 22,2%). Рівень безробіття, за розрахунками Мінекономіки, має становити 28,2%, а середня зарплата – 18508 грн.

    На базі зазначеного макропрогнозу Міністерство фінансів має становити бюджет на наступний рік. Згідно з Бюджетним кодексом, текст бюджету уряд має внести до парламенту не пізніше 15 вересня.

  • Виробник чаю Lipton залишає російський ринок

    Виробник чаю Lipton залишає російський ринок

    Міжнародна чайна компанія Ekaterra припиняє виробництво своєї продукції біля країни-агресора. Про це повідомляється в пресрелізі компанії, передає «Інтерфакс-Україна».

    Ekaterra ухвалила рішення піти з російського ринку «через поточне операційне середовище».

    “Це означає, що Ekaterra має намір припинити виробництво чаю марок Lipton, Saito і Brooke Bond в Росії до кінця 2022 року, незабаром після цього припиняться і продаж”, – пояснили в компанії.

    Ekaterra – один із найбільших світових виробників чаю, якому належить 34 бренди. Зокрема, PG tips, Pukka, T2, TAZO та Lipton.

  • Bloomberg: У Росії відбувся дефолт по зовнішньому боргу вперше з 1918 року

    Bloomberg: У Росії відбувся дефолт по зовнішньому боргу вперше з 1918 року

    У РФ вперше з 1918 року стався дефолт суверенного боргу в іноземній валюті через санкції , ведені за напад на Україну. Про це повідомляє Bloomberg.

    Протягом місяців Росії знаходила шляхи обходу санкцій, які унеможливили платежі закордонним кредиторам. Однак наприкінці дня у неділю, 26 червня, закінчився пільговий період для виплати відсотків у розмірі 100 млн дол. У разі пропуску платежів це вважається дефолтом.

    Bloomberg пише, що це ознака того, що Росія перетворюється на “економічного, фінансового та політичного ізгоя”.

    З початку березня валютні резерви центрального банку Росії залишаються замороженими, а найбільші банки відірваними від світової системи.

    Однак з огляду на збитки, які санкції вже завдали російській економіці, дефолт скоріше має символічне значення.

    Сама ж РФ відмовилася визнавати дефолт. Росіяни стверджують, що мають кошти на покриття будь-яких рахунків, але немає можливості зробити оплату.

    Минулого тижня в Росії оголосили, що перейдуть на обслуговування свого непогашеного суверенного боргу 40 млрд дол. в рублях. При цьому в РФ критикують “форс-мажорну” ситуацію, яку нібито штучно створив Захід.

  • Посол: Під час війни в Україні Німеччина на 60% збільшила імпорт з Росії

    Посол: Під час війни в Україні Німеччина на 60% збільшила імпорт з Росії

    Німеччина, незважаючи на війну в Україні, останніми місяцями значно збільшила імпорт з країни-агресора. Про це написав у Twitter посол України у ФРН Андрій Мельник.

    “Це божевілля. Незважаючи на російську загарбницьку війну, Німеччина в січні-квітні 2022 року збільшила імпорт з Росії на 60% (!) і перерахувала Москві майже на 6 мільярдів євро більше. При цьому торгівля України з Німеччиною впала на 11%», – заявляє Мельник.

    Дипломат посилається на дані Східного комітету німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft) – великої регіональної економічної ініціативи.

    З даних ВКГЕ також випливає, що в цей період експорт у РФ скоротився на 26,6%.

    При цьому товарообіг між Україною та Німеччиною у той же період скоротився на 11,8% (імпорт упав на 5,4% порівняно з попереднім періодом, експорт – на 15,7).

  • У ЄС розповіли про план щодо заміщення російського газу

    У ЄС розповіли про план щодо заміщення російського газу

    Європейський Союз розробив план заміщення російського газу, щоб позбавитись енергетичної залежності. Про це повідомив єврокомісар із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, передає DW.

    За його словами, ЄС імпортує із РФ близько 155 млрд кубометрів газу на рік. В рамках нової стратегії Брюссель планує отримати 50 млрд кубометрів за рахунок ввезення зрідженого газу зі США або Катару.

    Ще 10 млрд кубометрів буде отримано наявними трубопроводами. Крім цього, 25 млрд кубометрів замінить альтернативна енергетика: морські вітряні турбіни та сонячні панелі.

    Бретон наголосив, що президент РФ Путін використовує газ, щоб розділити Європу. І він намагався зробити це протягом багатьох років.

    “Він намагався роз’єднати нас за допомогою своєї вакцини Sputnik, але це не спрацювало. Він зробив усе, щоб втрутитися у наші демократії за допомогою Russia Today, а тепер використовує газ, щоб поділити нас”, – зазначив єврокомісар.

    “Газпром” припинив постачання газу провідним компаніям вже п’яти європейських країн за відмову платити у рублях.

  • FT: У РФ настала технологічна криза через санкції. Виробляти своє обладнання не виходить

    FT: У РФ настала технологічна криза через санкції. Виробляти своє обладнання не виходить

    Російські компанії зіткнулися з технологічною кризою через західні санкції. Як наслідок, у РФ виник брак напівпровідникових схем, а також електричного та комп’ютерного обладнання для забезпечення дата-центрів, повідомляє Financial Times.

    За даними видання, більшість найбільших світових виробників мікросхем, зокрема Intel, Samsung, TSMC та Qualcomm, повністю пішли з російського ринку після введення США, ЄС та Великою Британією експортного контролю на товари з використанням мікросхем, створених у цих країнах.

    Це призвело до дефіциту більших, бюджетних мікросхем, що використовуються у виробництві автомобілів, побутової та військової техніки.

    Також різко скоротилися поставки досконаліших напівпровідників, які використовуються в передовій побутовій електроніці та ІТ-обладнанні.

    “І здатність країни імпортувати іноземні технології та обладнання, що містить ці чіпи, включаючи смартфони, мережеве обладнання та сервери даних, була різко обмежена”, – йдеться у статті.

    Один із керівників західних виробників чіпів заявив, що всі маршрути постачання від комп’ютерних серверів до iPhone – “все – зникло”.

    Враховуючи, що Росія не може експортувати більшу частину своєї сировини, імпортувати критично важливі товари або отримати доступ до світових фінансових ринків, економісти прогнозують скорочення ВВП країни на 15%.

    Видання наголосило, що експортний контроль над технологіями “подвійного використання”, які можуть мати як цивільне, так і військове застосування – один із найбільш серйозних та довготривалих наслідків для економіки Росії.

    У РФ є кілька вітчизняних компаній із виробництва мікросхем, а саме АТ “Мікрон”, MCST та Baikal Electronics. Однак вони покладалися на імпорт значної кількості готових напівпровідників від іноземних виробників, таких як SMIC у Китаї, Intel у США та Infineon у Німеччині. Останні дві компанії працювали із заводами у Тайвані та Європі.

    MCST розглядає варіант перенесення виробництва власної продукції на російські заводи, що належать “Мікрону”. Проте ще минулого року «Сбербанк» заявив, що чіпи “Ельбрус”, розроблені MCST, “катастрофічно” провалили всі перевірки. Зокрема, пам’ять, обробка інформації та робота інтернет-зв’язку у вітчизняних мікросхемах значно поступається чіпам від Intel.

    Передбачалося, що РФ зможе налагодити ланцюги постачання з «сірого ринку», тобто купуючи західну продукцію у торгових посередників в Азії та Африці через брокерів. Але світовий дефіцит мікросхем та критично важливого комп’ютерного обладнання означає, що ці канали пересохли.

    «Деякі китайські компанії другого рівня готові до постачання. На російських складах є запас комплектуючих, але це не той обсяг, який їм потрібен, він не стабільний, і ціни зросли щонайменше вдвічі», – повідомив експерт.

    За словами голови Інституту інтернет-досліджень у Москві Карена Казаряна, деяким компаніям вдалося налагодити постачання з Казахстану. Проте виконавчий директор одного з виробників чіпів заявив, що “якщо говорити про споживчу електроніку, телефони, комп’ютери та сервери, то в більшості випадків виробники за межами Росії не поставляють такі товари до РФ, навіть якщо мікросхеми в цих продуктах належать Китаю”.

    Він додав, що, попри пасивну реакцію влади КНР на російську агресію проти України, кілька китайських компаній вирішили припинити продаж своїх смартфонів у Росії. Ці компанії побоялися, що бездіяльність вплине на їхні бренди.

  • США наблизили дефолт Росії, якого так намагалися уникнути у Кремлі

    США наблизили дефолт Росії, якого так намагалися уникнути у Кремлі

    Міністерство фінансів США наблизило дефолт Росії за зовнішніми боргами, чого намагалися не допустити в Москві. Про це повідомляє “Агентство.Новини” із посиланням на західні ЗМІ.

    Американське відомство не продовжило ліцензію, яка дозволяє РФ робити виплати за своїм держборгом інвесторам із США. Це збільшило ймовірність першого з 1917 року дефолту за зовнішніми позиками Росії.

    Втім, його оголошення мало що змінить по суті, оскільки країна-агресор уже фактично втратила можливість займати місце на зовнішньому ринку, проте Москва до останнього робила все, щоб уникнути дефолту. У травні РФ виплатила купон за декількома випусками єврооблігацій у валюті, хоча спочатку хотіла переводити гроші в рублях у відповідь на санкції, але відмовилася від цієї ідеї, побоюючись дефолту.

    Ця ліцензія частково відкладала набуття чинності антиросійських санкцій. Її дія закінчується опівночі у середу за нью-йоркським часом. Без цієї ліцензії російська влада може втратити можливість переказувати гроші іноземним інвесторам у доларах, а компаніям і громадянам США заборонять отримувати виплати за російськими бондами.

    Таким чином, дефолт РФ за зовнішнім боргом може наступити вже наприкінці червня. Річ у тім, що перші після скасування ліцензії виплати за зовнішнім боргом мають бути проведені 27 травня. У цей день Росії необхідно перерахувати загалом 100 млн дол. Якщо купонні платежі не пройдуть, то країна матиме 30 днів, щоб знайти рішення, інакше буде оголошено дефолт.

    За інформацією Bloomberg, до кінця невідомо, чи призведе скасування ліцензії до швидкого дефолту, адже власники російських держоблігацій за межами США все ще можуть отримувати кошти, а більшість із них зараз перебувають в Європі.

    Міністр фінансів США Джанет Йеллен минулого тижня заявила, що навряд чи відгук ліцензії матиме великий вплив як на глобальний фінансовий ринок, так і на Росію, адже путінська країна і так уже відрізана від світових ринків капіталу, «і так буде далі».

    Зазначається, що Мінфін РФ підготувався до можливого відкликання ліцензії, перевівши наприкінці минулого тижня до Національного розрахункового депозитарію (НРД) кошти для виплати купонів по євробондах Росія-2026 та Росія-2036 у доларах та євро. За першою позикою Москва має виплатити понад 71 млн дол., а за другою – понад 26 млн євро.

    «Ми можемо тільки здогадуватися, чого найбільше непокоїть Кремль у зв’язку з дефолтом: тінь, яку він кине на досягнення Путіна в економіці, репутаційні збитки, ефект доміно, що запускається у фінансах дефолтом, чи щось ще. Але ясно одне: Росія прагнула уникнути цього сценарію, вона була готова проводити платежі навіть у дорогоцінній іноземній валюті», – наголосив професор юридичних досліджень Тім Семплс у коментарі The New York Times.

  • Не буде навіть “Балтики”: Два найбільші виробники пива йдуть з РФ

    Не буде навіть “Балтики”: Два найбільші виробники пива йдуть з РФ

    Нідерландська пивоварна компанія Heineken N. V. повідомила про намір піти з Росії у зв’язку з російською агресією в Україні. Про це повідомляється у заяві компанії.

    “Ми вражені й глибоко засмучені тим, що війна в Україні продовжує розгортатися і загострюватися”, – йдеться в повідомленні Heineken.

    У компанії оголосили про припинення інвестицій та експорту в РФ, виробництва, продажу та реклами бренду. Також у Heineken наголосили, що не будуть приймати будь-якої вигоди або прибуток від свого бізнесу в Росії.

    Після стратегічного огляду своєї діяльності в компанії дійшли висновку, що право власності Heineken на бізнес в країні-агресорі “більше не є стійким і життєздатним в нинішніх умовах”.

    У зв’язку з цим компанія вирішила покинути РФ і передати бізнес новому власнику.

    “Ми прагнемо впорядковано передати наш бізнес новому власнику згідно з міжнародним і місцевим законодавством. Щоб забезпечити безпеку і благополуччя наших співробітників, а також мінімізувати ризик націоналізації, ми дійшли висновку, що важливо продовжувати недавно скорочені операції протягом цього перехідного періоду”, – додали в Heineken.

    У компанії підкреслили, що до кінця цього року виплатять зарплати своїм співробітникам і зроблять все можливе, щоб забезпечити їхнє майбутнє на працевлаштування.

    “Ми не отримаємо прибутку від будь-якої передачі права власності. Після завершення передачі Heineken більше не буде представлений в Росії”, – підсумували в компанії.

    Оновлення. Ще один великий виробник пива Carlsberg йде з російського ринку.

    “Ми ухвалили важке та невідкладне рішення про продаж всіх наших підприємств у Росії, що, на нашу думку, є правильним рішенням у поточній ситуації. Після цього ми більше не будемо присутні в Росії”, – йдеться у повідомленні компанії.

    Раніше Carlsberg оголосив про рішення призупинити виробництво пива в РФ, але вирішив продовжити продаж місцевого бренду пива “Балтіка”, який також належить компанії.

  • Польща і США виступають за виключення РФ з G20. Китай – проти

    Влада Китая не підтримує ініціативу про виключення Росії з G20 (“Великої двадцятки”). Про це повідомив представник МЗС КНР Ван Веньбінь, передає CNN. 

    За його словами, Росія “є важливим членом G20”. Він зазначив, що РФ належить до числа найбільших економік світу, які “об’єднані” в клубі “Великої двадцятки”. 

    У Китаї вважають, що ніхто з членів G20 не має права “вигнати іншу країну”. 

    Веньбінь додав, що “Велика двадцятка” повинна “практикувати справжню багатосторонність” і “зміцнювати солідарність і співпрацю”. 

    Напередодні міністр економічного розвитку Польщі Петро Новак заявив, що питання про виключення РФ з “Великої двадцятки” обговорювалося на зустрічах, які пройшли минулого тижня у Вашингтоні. 

    Новак наголосив, що у Вашингтоні позитивно відреагували на ініціативу виключити Росію з “двадцятки”. 

    Джерело в адміністрації США повідомило Reuters, що РФ порушила міжнародні норми, а це неминуче має позначитися на її участі в багатосторонніх глобальних форумах. 

  • Посол КНР: Китай ніколи не нападе на Україну, ми будемо допомагати

    Посол КНР: Китай ніколи не нападе на Україну, ми будемо допомагати

    Китай ніколи не нападе на Україну, а поважатиме той шлях, який обирають українці. Про це заявив надзвичайний і повноважний посол КНР в Україні Фань Сяньжун на зустрічі з головою військової адміністрації Львівської області Максимом Козицьким. 

    За його словами, Китай, навпаки, допомагатиме Україні, зокрема в економічному напрямку. 

    “Наша країна за один рік імпортує товари з усього світу вартістю понад 3 трлн доларів. Ми готові допомагати вам розвиватися. У цій ситуації, яка є зараз у вас, будемо вчиняти відповідально. Ми побачили, наскільки велика єдність українського народу, а це означає і його силу”, – наголосив Сяньжун. 

    Він додав, що КНР назавжди залишиться “хорошою силою для України і в економічному, і в політичному плані”. Пекін поважатиме “той шлях, який обирають українці, бо це суверенне право кожного народу”. 

    У свою чергу Козицький подякував китайському дипломату за гуманітарну допомогу Китаю для України. 

    За даними ЗМІ, Росія попросила у Китая надати їй військову техніку для підтримки свого вторгнення в Україну. 

    • У Китаї спростували запит Росії на військову допомогу. 
    • Однак пізніше в західних ЗМІ з’явилася інформація, РФ просить у свого сусіда “готову до вживання їжу” для військових. 
  • У Росії товари для гігієни та побутова хімія подорожчали на 40-70%

    У Росії товари для гігієни та побутова хімія подорожчали на 40-70%

    Великий американський виробник побутової хімії і товарів для гігієни P&G (Ariel, Fairy, Pampers, Gillette) вирішив підвищити відпускні ціни на свою продукцію в середньому на 40% у зв’язку девальвацією рубля, подорожчанням логістики і матеріалів. Про це повідомляє “Коммерсантъ”. 

    Зазначається, що глобальні компанії, які відмовилися від інвестицій в РФ у зв’язку з війною проти України, переглядають ціни на свою продукцію. Зокрема, P&G, яка постачала частину товарів до Росії з Польщі, довелося радикально перебудовувати логістику. Це призвело до сильного подорожчання продукції компанії. 

    Один з дистрибуторів P&G в листі попередив клієнтів, що вартість продукції компанії збільшиться в середньому на 43% з 15 березня. Закупівельні ціни на засоби для прання зростуть у межах 30%, на миючі засоби — на 26%, на професійні засоби для прибирання – на 74%. 

    Вартість товарів для дитячої гігієни підвищується на 47%, жіночої — на 33%, товарів для краси і здоров’я — на 67%, засобів по догляду за волоссям — на 63%, засобів по догляду за порожниною рота — на 58%, засобів для гоління — на 65%. 

    На тлі війни РФ проти України, P&G разом з іншими глобальними компаніями оголосила про припинення інвестицій в російський бізнес, зокрема в маркетинг і промо. Крім того, компанія має намір скоротити портфель в РФ, залишивши основні товари. Поки обидва заводи P&G в Росії продовжують працювати: в країні випускається 60% товарів, зокрема марки Pampers, Ariel, Tide, Lenor, «Міф», Fairy, Mr. Proper, Discreet, Gillette. 

    В офісі P&G у Східній Європі пояснили журналістам, що компанія коригує відпускні ціни через ” нестабільну ситуацію на російському ринку, безпрецедентні труднощі в ланцюжку поставок», значне подорожчання транспортних послуг, сировини і матеріалів, вплив курсів валют. 

    Додамо, що компанія “Coca-Cola HBC Росія” також повідомила своїх клієнтів про підвищення цін на напої бренду з 14 березня на 15%, соки — на 19%, каву — на 30%. 

  • Україна шукає способи отримати $415 млрд золотовалютних резервів РФ, заарештованих Заходом

    Україна шукає способи отримати $415 млрд золотовалютних резервів РФ, заарештованих Заходом

    Міністерство економіки спільно з урядами інших країн шукають механізм передачі Україні заарештованих золотовалютних резервів центробанку Росії у розмірі 415 млрд дол. Про це заявив заступник міністра економіки Денис Кудін в ефірі Всеукраїнського марафону, передає “Укрінформ”. 

    За його словами, зазначеної суми достатньо, щоб перекрити прямі одноразові втрати. 

    “Ми розраховуємо, що найближчим часом спільно з урядами інших країн ми знайдемо юридичний механізм, яким чином можуть надійти ці гроші Україні для відновлення і компенсацій”, – зазначив Кудін. 

    Він наголосив, що РФ повинна буде виплатити репарації Україні після капітуляції. Репарації бувають в двох видах: грошові та натуральні. 

  • Danone продовжить працювати в Росії, але пообіцяла зупинити інвестиції

    Danone продовжить працювати в Росії, але пообіцяла зупинити інвестиції

    Французький виробник продуктів харчування Danone відмовився йти з російського ринку, але пообіцяли закрити все нові інвестиції. Про це повідомляє пресслужба компанії в Twitter.

    У Danone заявили, що солідарні з Україною і мають намір пожертвувати 500 тис. євро Червоному Хресту. Гроші підуть на ліки продукти для українців.

    “Ми в Danone глибоко здивовані тим, що бачимо кожен день з початку вторгнення в Україну. Danone і всі її працівники висловлюють солідарність з людьми, які страждають звірствами війни”, – сказано в повідомленні.

    Разом з тим компанія не готова відмовитися від бізнесу в РФ.

    “Ми вирішили зупинити всі інвестиційні проєкти в Росії, але поки збережемо наше виробництво і дистрибуцію свіжих молочних продуктів і дитячого харчування, щоб як і раніше задовольняти базові потреби місцевого населення в продуктах харчування”, – повідомили в компанії.

    • Українське METRO зажадало закрити російську “дочку”, але в керівництві компанії відмовили.
  • Лондон зупиняє торги російських компаній. Їхні активи визнали “непридатними для інвестицій”

    Лондон зупиняє торги російських компаній. Їхні активи визнали “непридатними для інвестицій”

    Лондонська біржа зупинила торги акціями 27 емітентів, які пов’язані з Росією. Американська корпорація Morgan Stanley виключила ці компанії з індексів країн, що розвиваються, адже РФ тепер ” не придатна до інвестицій», повідомляє Financial Times з посиланням на заяву LSE.

    Серед компаній, виключених з торгів на біржі – «En+», «Сбербанк», «Газпром», «ЛУКОЙЛ» і «Полюс». За даними LSE, виключення з торгів пов’язане з війною Росії проти України.

    Індексний бізнес LSE, FTSE Russell повідомив, що російські акції будуть вилучені з усіх його індексів акцій після початку торгів 7 березня.

    Financial Times пише, що такий крок знаменує собою різкий розрив в останні два десятиліття, коли Лондон став основним офшорним центром для ведення бізнесу російських компаній і олігархів.

    Складові російського індексу, що котируються на Московській біржі, будуть вилучені за нульовою вартістю. Будь-які російські глобальні депозитарні розписки-сертифікати, що дозволяють інвесторам робити ставки на російські акції на світових ринках – теж будуть видалені з нульовою вартістю.

    Більш того, за підсумками консультацій, проведених MSCI, інвестори назвали російські активи “непридатними для інвестицій” і закликали вилучити російські цінні папери з Індексів Morgan Stanley для ринків, що розвиваються.

  • Московська біржа показала сильне падіння з 2008 року

    Московська біржа показала сильне падіння з 2008 року

    Московська біржа показала рекордне падіння з листопада 2008 року. Про це повідомляють російські ЗМІ.

    Індекс Московської біржі до закриття основної торгової сесії втратив 14,2% і таким чином впав до позначки в 2910,49 пункту.

    Найбільше впали акції компаній “Сбербанк”, “Аерофлот”, “Інтер РАО”, “магніт”, НЛМК, “Роснефть”, які втратили на ринку від 8% до 18%.

    Також посилив зниження Російський рубль. За один Американський долар в кінці банківського дня пропонували 78,8 російського рубля, а за євро – 89,39 рубля.

  • «У приватних розмовах кажуть – катастрофа”: ЗМІ пишуть про наради в уряді РФ щодо готовності до санкцій

    «У приватних розмовах кажуть – катастрофа”: ЗМІ пишуть про наради в уряді РФ щодо готовності до санкцій

    В уряді Росії провели серію нарад щодо готовності окремих секторів російської економіки до санкцій, які будуть введені в разі нападу на Україну. Про це повідомляє The Bell з посиланням на джерела, близькі до уряду.

    Наради проводив перший віцепрем’єр РФ за підсумками стрес-тестів («навчань») російських компаній і системно значущих банків (до списку входить 13 російських фінустанов). Обговорювалося можливе відключення Росії від системи SWIFT, а також заборона на постачання програмного та іншого високотехнологічного обладнання.

    Свої доповіді озвучили представники реального і фінансового сектора економіки, а також інфраструктурних компаній, зокрема «Пошти Росії», «Аерофлоту» і «РЖД».

    Раніше російські ЗМІ писали, що подібні «навчання» з відключення IT-інфраструктури від підтримки Microsoft, Nvidia, VMware, SAP та інших компаній проводилися в банку «Сбєр».

    “Звітують всі бадьоро, але в приватних розмовах кажуть — катастрофа», – сказав один зі співрозмовників видання.

    Інше джерело пояснило, що при введенні санкцій на конвертацію рубля в долар, євро або британський фунт у банків Росії точно буде проблема з рефінансуванням зовнішнього боргу.

    Щодо інфраструктури, то тут РФ покладається на китайських підрядників.

    «На Huawei конкретно ніхто не наполягає, але це рекомендація, яку варто враховувати в поточних умовах», – додало джерело з великого державного банку.

    • Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон анонсував введення міжнародних санкцій проти Росії у разі порушення російськими військами кордону України.
    • За даними ЗМІ, США підготували санкції проти найближчого оточення Путіна і будуть готові їх ввести в разі агресії проти України.
    • Bloomberg повідомив, що Конгрес США вже погодивши основну частину положень законопроєкту про можливі санкції проти РФ.
  • Стало відомо, на що можна буде використовувати кошти “Економічного паспорта”

    Стало відомо, на що можна буде використовувати кошти “Економічного паспорта”

    Законопроект про економічний паспорт, який був внесений президентом Володимиром Зеленським на розгляд парламенту, передбачає створення Фонду майбутніх поколінь. Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

    Фонд майбутніх поколінь буде призначений для того, щоб накопичувати Державні внески на користь учасників з інвестуванням активів, а також з виплатами. Активи формуватимуть з бюджетних коштів, які надходять в результаті сплати ренти за використання надр для видобутку корисних копалин, а також з інвестицій за учасників Фонду.

    Уточнюється, що державні внески будуть виробляти щороку на кожного учасника Фонду, який досяг 18 років.

    Виплати з Фонду після досягнення повноліття можуть використовуватися учасниками Фонду для:

    1) навчання в українських навчальних закладах;

    2) купівлі житла в Україні;

    3) переказу грошей на свій рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення;

    4) лікування.

    Також повідомляється, що Зеленський подав на розгляд парламенту законопроекти з назвами “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків в систему економічного паспорта”, “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь” та “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України про відповідальність за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь”.

    Даними документами планується регулювати здійснення державних внесків до системи економічного паспорта, звільнення залучених коштів від оподаткування, а також порушення інтересів учасників Фонду.

    Стверджується, що прийняття зазначених законопроектів дозволить державі інвестувати в Молодь і створить необхідні умови для розвитку освіти та економіки в країні. Гроші, які молодь отримає для навчання, дасть їй більше гнучкості при виборі освітньої траєкторії, а перспективи людей будуть менше залежати від матеріального становища їхніх батьків.

    Також можливість використовувати гроші з фонду для лікування допоможе хоча частково покрити необхідні витрати дітям з важкими хворобами.

    • Володимир Зеленський заявляв, що діти, народжені в Україні, зможуть отримувати гроші від використання надр держави.
  • Мінфіну доведеться взяти 180 млрд гривень позик через дефіцит бюджету

    Мінфіну доведеться взяти 180 млрд гривень позик через дефіцит бюджету

    За підсумками 2021 року дефіцит державного бюджету по загальному фонду становить близько 170 мільярдів гривень при плані на рік в 220 мільярдів. Про це розповіла голова Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки Дар’я Марчак, повідомляє видання”Економічна правда”.

    Марчак уточнила, що дефіцит державного бюджету в кінці 2021 року буде нижче, ніж це передбачено в законодавстві при обліку боргових виплат і економії за видатками.

    Уточнюється, що фінансування навіть такого обсягу бюджетного дефіциту вимагатиме активізації боргових запозичень Міністерством фінансів, а це важко реалізувати без співпраці з Міжнародним валютним фондом, або ж без виходу на зовнішні ринки.

    Марчак пояснила, що тільки для погашення дефіциту за останні два місяці 2021 року Мінфіну необхідно буде запозичувати близько 180 мільярдів гривень.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.