InfoResist

Tag: Євросоюз

  • ЗМІ: Європа вже не хоче відправляти до України миротворців — розглядають альтернативні гарантії безпеки

    ЗМІ: Європа вже не хоче відправляти до України миротворців — розглядають альтернативні гарантії безпеки

    Європейські зусилля зі створення системи безпеки для України зміщуються від ідеї відправлення військ до пошуку альтернатив через політичні та логістичні обмеження, а також опір з боку Росії та США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дипломатичні джерела.

    У четвер Франція прийматиме близько 30 лідерів і делегацій у рамках «коаліції охочих», яка має узгодити подальші кроки. Раніше Париж і Лондон розробляли плани щодо відправлення тисяч військових для забезпечення майбутнього припинення вогню в Україні. Проте дипломати вказують, що реалізація таких планів нині малоймовірна.

    «Вони відходять від ідеї наземних військ і намагаються переосмислити формат, який міг би бути більш доцільним», — зазначив один із європейських дипломатів.

    Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер публічно заявляли про готовність надати військових, але наразі безрезультатно шукають підтримки з боку США. Москва вже заявила, що не погодиться на жодну пропозицію щодо присутності військ НАТО в Україні.

    Натомість увага учасників саміту зосереджена на посиленні обороноздатності України для стримування нових атак, моніторингу дотримання обмежених режимів припинення вогню, зокрема щодо морських цілей та енергетичної інфраструктури, створенні потенційної миротворчої місії у разі мирної угоди.

    У концептуальному документі саміту згадується про можливість створення європейських сил запевнення в межах майбутнього мирного врегулювання за підтримки США.

    Стармер наголосив, що планувальники зосереджуються на безпеці неба, морів та кордонів України. Деякі союзники, однак, не підтримують ідею без гарантій з боку США чи міжнародного мандата — через високу вартість, брак ресурсів і ризик прямого зіткнення з Росією.

    Також розглядаються варіанти:

    • підтримки України через розміщення додаткових сил у країнах-сусідах, таких як Румунія;
    • посилення східного флангу НАТО в межах існуючих програм, зокрема Enhanced Forward Presence;
    • розширення дії гарантій, подібних до 5-ї статті НАТО, без офіційного членства України в Альянсі.

    За словами європейських посадовців, навіть якщо силова присутність в Україні не реалізується, дискусії створюють динаміку та демонструють, що Європа здатна до дій у довгостроковій перспективі.

  • У ЄС не зніматимуть санкції з Росії заради миру

    У ЄС не зніматимуть санкції з Росії заради миру

    Європейський Союз має намір продовжувати тиснути на Росію санкціями. Про це в коментарі “Суспільному” заявила прессекретарка Європейської Комісії Анітта Гіппер.

    За її словами, ЄС прагне максимально тиснути санкціями на Росію, щоб зменшити її здатність воювати проти України.

    “Припинення неспровокованої та невиправданої агресії Росії в Україні та безумовне виведення всіх російських збройних сил з усієї території України було б однією з головних передумов для зміни або скасування санкцій”, – сказала Гіппер.

    Водночас вона зазначила, що обмеження Євросоюзу не стосуються торгівлі сільськогосподарськими товарами, зокрема харчовими продуктами, зерном і добривом між Росією і третіми країнами.

    Речниця Єврокомісії наголосила, що завершення війни Росії проти України мало б найбільший і тривалий позитивний вплив на глобальну продовольчу безпеку.

  • Єврокомісія закликає громадян мати запаси їжі на 72 години на випадок війни або епідемії

    Єврокомісія закликає громадян мати запаси їжі на 72 години на випадок війни або епідемії

    Європейська комісія рекомендує громадянам мати вдома запаси продовольства на щонайменше 72 години для самозабезпечення у випадку кризових ситуацій. Відповідна норма міститься у проєкті стратегії “Союз готовності”, з яким ознайомилося POLITICO.

    «У разі серйозних збоїв найкритичнішим є початковий період», — йдеться в документі, де розглядаються можливі сценарії, зокрема війна, кібератаки, епідемії та кліматичні катастрофи.

    Віцепрезидентка Єврокомісії Роксана Мінцату, яка представить стратегію у середу, наголосила, що мета ініціативи — підвищення обізнаності на рівні домогосподарств. За її словами, меседж стратегії — це “полагодити дах, поки світить сонце”.

    Стратегія передбачає:

    • Рекомендації для країн-членів щодо зберігання критично важливих ресурсів, планування у разі кризи, доступності укриттів та забезпечення критичної інфраструктури.
    • Запровадження Європейської системи кіберсповіщення та тіснішу співпрацю з НАТО.
    • Створення “центру кризової координації” на базі нинішнього Центру реагування на надзвичайні ситуації.
    • Європейську стратегію резервування — поєднання централізованих резервів ЄС із внесками країн.
    • Посилення ролі бізнесу у плануванні, підготовці та обміні інформацією.
    • Інтеграцію питань безпеки та готовності до криз у шкільну освіту, фінансову політику та європейські інвестиції.

    Єврокомісія також оцінює потребу у новому законодавстві про готовність, яке б закріпило спільні стандарти та довгострокові цілі для посилення стійкості ключових функцій суспільства. У документі зазначено 30 основних напрямів дій у семи тематичних блоках, а також 60 конкретних завдань, запланованих на наступні два роки.

  • ЗМІ: Каллас критикують в ЄС через жорстку позицію щодо Росії

    ЗМІ: Каллас критикують в ЄС через жорстку позицію щодо Росії

    Голова дипломатичної служби ЄС Кая Каллас зіштовхнулася з критикою з боку низки європейських дипломатів через її войовничу риторику щодо Росії та спроби посилити військову допомогу Україні. Про це повідомляє Politico.

    Критика почалася вже з першого дня її перебування на посаді, коли під час візиту до Києва вона написала у соцмережі: «Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну». Деякі посадовці в ЄС вважають, що таким чином Каллас перевищила усталені рамки висловлювань.

    За словами одного з дипломатів ЄС, Каллас “досі поводиться як прем’єр-міністр”. Інші співрозмовники видання також вказали на відсутність консультацій з ключовими країнами-членами та на пропозиції, які подавались без попереднього погодження.

    Зокрема, обурення викликала ініціатива Каллас щодо термінової військової допомоги Україні після заяв віцепрезидента США Джей Ді Венса, який зневажливо висловився про загрозу з боку Росії. Каллас поширила документ із проханням надати щонайменше 1,5 млн артилерійських снарядів, розподіливши внески пропорційно до розміру економіки країн ЄС. Деякі держави сприйняли це як тиск.

    Частина дипломатів розкритикувала таку манеру дій, однак представник Європейської служби зовнішніх справ зазначив, що країни ЄС свідомо обрали “лідера воєнного часу” і що зараз “не час ховатися за процедурами”.

    На тлі цих подій Каллас також розкритикували за твіт, у якому вона заявила, що “вільний світ потребує нового лідера” — коментар після напруженої зустрічі президента США Дональда Трампа з Володимиром Зеленським. У деяких столицях вважають, що такі заяви можуть ускладнити відносини з адміністрацією Трампа.

    Попри це, дипломати визнають, що ще зарано робити остаточні висновки щодо її діяльності на посаді. Один із високопоставлених представників ЄС зазначив: “Журі ще не винесло вердикт”.

  • FT: Європа на тлі заяв Трампа готується до заміни США в НАТО

    FT: Європа на тлі заяв Трампа готується до заміни США в НАТО

    Найбільші країни Європи нині працюють над спільними планами щодо захисту континенту на випадок виходу США з НАТО. Про це пише Financial Times із посиланням на слова чотирьох проінформованих європейських посадовців.

    Зазначається, що лідери європейських країн побоюються, що Білий дім може різко скоротити розміщення військ чи техніки або зменшити участь у спільних завданнях НАТО. Країни Європи нині обговорюють перебирання на себе основної відповідальності за оборону континенту для того, щоб уникнути хаосу в разі одностороннього виходу США з Альянсу.

    За даними джерел видання, в таких обговореннях нині беруть участь Велика Британія, Франція, Німеччина та країни Північної Європи. Вони працюють над конкретним планом з перерозподілу фінансового й військового тягаря на Європу, який планують представити США у червні перед щорічним самітом лідерів НАТО в Гаазі. Повідомляється, що документ включатиме тверді зобов’язання щодо збільшення європейських оборонних витрат і нарощування військового потенціалу.

    Проте європейські країни не мають такого військового потенціалу та ядерного стримування, як США. За оцінками посадовців, для того щоб вийти на такий рівень, Європі знадобиться від 5 до 10 років.

    “Збільшення витрат – це єдина можлива стратегія: розподіл тягаря та зменшення залежності від США. Ми розпочали ці переговори, але завдання настільки масштабне, що багато хто відчуває себе перевантаженим”, – сказав один із посадовців.

    Окрім того, Франція і Британія нині ведуть активні дискусії щодо створення “коаліції рішучих” без участі США, яка має забезпечити підґрунтя для гарантування миру після завершення війни в Україні.

    • Президент США Дональд Трамп розглядає можливість виведення 35 000 американських військовослужбовців із Німеччини та їх передислокацію до країн Східної Європи, зокрема в Угорщину, яка наклала вето на новий пакет військової допомоги Україні на саміті ЄС у Брюсселі.
    • Президент США Дональд Трамп обговорює з радниками можливість зміни підходу до участі США в НАТО, що може включати відмову від захисту країн-членів, які не витрачають встановлений відсоток свого ВВП на оборону.
  • Welt: Китай розглядає можливість участі в миротворчих силах в Україні

    Welt: Китай розглядає можливість участі в миротворчих силах в Україні

    Китай розглядає можливість участі в потенційній миротворчій місії в Україні. Про це повідомляє Welt am Sonntag з посиланням на джерела серед європейських дипломатів.

    Китайські дипломати проводили консультації в Брюсселі, щоб з’ясувати, наскільки така участь могла б бути прийнятною або навіть бажаною з точки зору європейських країн.

    У дипломатичних колах ЄС вважають, що залучення Китаю до так званої «коаліції охочих» може підвищити готовність Росії прийняти присутність миротворчих сил в Україні. Водночас наголошується, що питання є «делікатним».

    Контекстом для обговорень став анонс президента Франції Емманюеля Макрона про новий саміт коаліції на підтримку України, що має відбутися наступного четверга.

    «Мета саміту — чітко і, можливо, докладніше підтвердити зобов’язання щодо короткострокової підтримки України», — заявив Макрон після саміту ЄС у Брюсселі. Участь у паризькому саміті візьме і президент України Володимир Зеленський.

    Як Макрон, так і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер висловили готовність направити миротворчі сили до України у разі досягнення перемир’я між Києвом і Москвою — ідею, яку Росія наразі категорично відкидає.

    Британський уряд раніше повідомляв, що участь у коаліції готові взяти понад 30 країн у тій чи іншій формі. Макрон і Стармер вже кілька тижнів координують позиції європейських союзників щодо подальшої підтримки України, зокрема організувавши низку зустрічей у Парижі та Лондоні.

    Тим часом у понеділок США планують провести новий раунд переговорів з Росією та представниками України щодо припинення вогню. Макрон у Брюсселі підкреслив, що відмова Москви погодитися на 30-денне перемир’я, запропоноване США та Україною, свідчить про те, що «Росія наразі не зацікавлена у мирі». Він також зазначив, що нічні атаки російських дронів і ракет лише підтверджують небажання Кремля завершити війну.

  • ЗМІ: ЄС знайшов спосіб розв’язати газову суперечку між Україною та Словаччиною

    ЗМІ: ЄС знайшов спосіб розв’язати газову суперечку між Україною та Словаччиною

    Європейський Союз розглядає новий план, який дозволить використати підземні газові сховища України для врегулювання конфлікту між Києвом і Братиславою. Про це повідомляє Politico з посиланням на двох європейських чиновників, обізнаних із перемовинами.

    Пропозиція, яку вперше обговорили єврокомісари під час візиту до Києва минулого місяця, має на меті зняти напругу навколо втрати Словаччиною прибутків після припинення газового транзиту з Росії в січні. До завершення угоди Словаччина отримувала до 500 мільйонів євро на рік від транзиту.

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо закликав Україну відновити угоду з Росією, погрожуючи припинити експорт електроенергії до Києва та згорнути підтримку українських біженців. Україна відмовилася виконувати ці вимоги.

    Тепер Єврокомісія обговорює план, який дозволив би відновити газові потоки до Словаччини без купівлі російського газу — що є принциповою умовою програми REPowerEU. Згідно з планом, Україна наростить імпорт газу з Греції та Туреччини і закачає до 10 млрд кубометрів у свої газові сховища. Взимку цей газ транспортуватимуть словацькими газопроводами до Угорщини та інших країн ЄС.

    Це, за словами чиновника Єврокомісії, «знову зробить Словаччину транзитною країною» та водночас відповідатиме принципам енергетичної незалежності від Росії.

    Рішення знайти компроміс ЄС ухвалив після того, як на саміті лідери доручили Комісії підготувати «дієві рішення щодо питання газового транзиту» — зокрема щоб заручитися підтримкою Фіцо для оборонних ініціатив.

    Водночас експерти зазначають, що план має низку технічних проблем. Потужність газопроводу Trans-Balkan, через який постачатимуть паливо, становить лише 2,5 млрд кубометрів — у чотири рази менше від необхідного. Крім того, високі транзитні тарифи в Румунії та Болгарії роблять транспортування газу економічно невигідним.

    Колишній керівник українського оператора ГТС Сергій Макогон сумнівається в доцільності плану, вказуючи, що країни-сусіди України вже мають достатні запаси газу, а покупці й трейдери — обмежений інтерес до використання українських сховищ через ризики обстрілів і високі витрати на транспортування.

    Попри це, в ЄС визнають стратегічне значення українських газових потужностей. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва підкреслила, що Україна має найбільші підземні сховища газу в Європі, які можуть забезпечити енергетичну безпеку як самої України, так і всього ЄС.

    • Європейські лідери запропонували відновити транзит російського газу через Україну як частину компромісної угоди, щоб уникнути блокування допомоги Києву з боку Словаччини. У проєкті підсумкової заяви саміту Європейської Ради зазначено, що Єврокомісія, Словаччина та Україна мають активізувати зусилля для пошуку рішення щодо газового транзиту, включно з його можливим відновленням.
  • В Угорщині пропонують перетворити Україну на «буферну зону» між РФ та ЄС

    В Угорщині пропонують перетворити Україну на «буферну зону» між РФ та ЄС

    Угорщина виступила із пропозицією створити «буферну зону» між Росією та оборонними структурами Європейського союзу. Про це заявив угорський міністр у справах ЄС Янош Бока в інтервʼю Financial Times.

    За словами угорського міністра, повернення Дональда Трампа до Білого дому означає, що ЄС більше не повинен підтримувати Україну зброєю або грошима.

    “Ми не бачимо безпеки Європи в інтеграції України в оборонні системи, але ми бачимо необхідність створення буферної зони між Росією і європейськими оборонними структурами, що відповідає інтересам як Росії, так і Європи”, – сказав Бока.

    Він додав, що “Україна може функціонувати як буферна зона лише в тому випадку, якщо існує консенсус між глобальними гравцями щодо того, що можна і що не можна робити на території України”, маючи на увазі насамперед США та Росію.

    “В іншому випадку це буде зона конфлікту, а не буферна зона”, – заявив угорський міністр.

    Він також стверджує, що “якщо США або ЄС робитимуть щось в Україні без схвалення Путіна, це саме по собі стане джерелом конфлікту”.

  • Лідери країн ЄС відмовилися виділити Україні €5 млрд на боєприпаси, хоча обіцяли €40 млрд

    Лідери країн ЄС відмовилися виділити Україні €5 млрд на боєприпаси, хоча обіцяли €40 млрд

    Лідери країн Європейського Союзу не підтримали запит України про виділення €5 млрд на закупівлю артилерійських снарядів, незважаючи на попередні плани розглянути військовий пакет у €40 млрд. Про це повідомляє Reuters.

    Президент України Володимир Зеленський звернувся до європейських лідерів на саміті в Брюсселі, наголосивши, що Україні терміново потрібні боєприпаси, зокрема 2 мільйони артилерійських снарядів, і попросив ЄС надати хоча б €5 млрд негайно.

    “Ми потребуємо коштів на артилерійські снаряди і дуже розраховуємо на підтримку Європи в розмірі щонайменше €5 млрд якнайшвидше”, – заявив Зеленський.

    Проте в підсумковій заяві лідерів ЄС, яку підтримали всі, окрім прем’єра Угорщини Віктора Орбана, міститься лише загальне зобов’язання продовжувати фінансову підтримку України.

    Високий представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас, яка просувала ініціативу надання Україні військової допомоги, закликала європейських лідерів до конкретних дій:

    “Чим сильнішою Україна буде на полі бою, тим сильнішою вона буде за столом переговорів”, – наголосила Каллас.

    Раніше пропозиція передбачала €40 млрд на військову допомогу, з розподілом коштів між країнами відповідно до їхнього економічного потенціалу. Однак цей план скоротили до €5 млрд через опір окремих держав, зокрема з Південної Європи.

    European Council

    Поки країни Балтії та Польща наполягають на збільшенні допомоги Україні, південні європейські країни демонструють стриманість. Президент Литви Гітанас Науседа закликав до негайного посилення обороноздатності Європи:

    “Ми маємо озброюватися, інакше станемо наступними жертвами російської агресії”.

    У той же час прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес висловив сумнів щодо терміна “переозброєння”, наголосивши, що південні країни ЄС мають інші виклики.

    Деякі лідери закликали ЄС запровадити спільний борговий механізм для фінансування оборонних витрат, зокрема прем’єр-міністри Греції та Італії. Однак Нідерланди виступили категорично проти випуску євробондів для фінансування оборони.

    Лідери ЄС визнають, що загроза нападу Росії на країни блоку зростає, і розглядають плани посилення оборонної співпраці. Водночас, незважаючи на заклики України та союзників у Східній Європі, фінансування військової допомоги відкладене.

  • ЗМІ: Євросоюз припинив обговорення конфіскації російських активів. Її не буде

    ЗМІ: Євросоюз припинив обговорення конфіскації російських активів. Її не буде

    Європейський союз припинив дискусію про конфіскацію заморожених російських активів. Про це свідчить текст висновків саміту ЄС від 20 березня, передає DW.

    “Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки Росія не припинить своєї агресивної війни проти України і не компенсує їй шкоду, завдану цією війною”, – ідеться в тексті, ухваленому лідерами країн Євросоюзу без змін.

    “Ми починаємо думати про ендшпіль в Україні, про мирні переговори, припинення вогню, мирну угоду, яка може бути підписана як через 3 місяці, так і через 3 роки. І люди починають розуміти, що мати ці активи може бути важливіше, ніж конфіскувати їх, не знаючи при цьому, що з ними робити”, – заявив напередодні саміту один європейський дипломат.

  • Понад половина європейців вважають Трампа “ворогом Європи”

    Понад половина європейців вважають Трампа “ворогом Європи”

    За результатами нового опитування, 51% європейців вважають президента США Дональда Трампа “ворогом Європи”, а 63% респондентів впевнені, що його обрання зробило світ менш безпечним. Про це пише Politico.

    Дослідження, проведене Le Grand Continent і Cluster 17 серед понад 10 000 людей у восьми найбільших країнах ЄС та Данії з 11 по 14 березня, свідчить про глибоку недовіру європейців до Трампа та його політики щодо Європи.

    Лише 13% опитаних вважають, що Трамп “поважає демократичні принципи”, тоді як 43% заявили, що він має авторитарні тенденції, а 39% вважають його дії схожими на диктаторські.

    Опитування також показало, що лише 10% європейців вірять, що США забезпечать безпеку ЄС, тоді як 70% вважають, що Європа повинна покладатися лише на власні сили.

    Думки розділилися щодо того, як саме має забезпечуватися оборона – через національні армії чи створення спільної європейської армії. Однак у більшості країн опитані підтримують ідею створення єдиних Збройних сил ЄС.

    Крім Трампа, негативне ставлення європейців проявляється і до його впливового радника, мільярдера Ілона Маска. Майже 8 з 10 опитаних заявили, що Маску не можна довіряти, а майже половина респондентів у Бельгії, Данії та Франції підтримують бойкот електромобілів Tesla.

    55% опитаних вважають високою ймовірність збройного конфлікту на території ЄС у найближчі роки. Найбільше занепокоєні жителі східних країн – Румунії (74%) та Польщі (71%), хоча саме в цих країнах рівень довіри до Трампа вищий, ніж у Західній Європі.

    Ці результати демонструють поглиблення розколу між Європою та США після обрання Трампа, а також зростаючу підтримку ідеї стратегічної автономії ЄС у сфері безпеки та оборони.

  • Європа відкладає мита на американський віскі та інші товари

    Європа відкладає мита на американський віскі та інші товари

    Європейський Союз відклав запровадження відповідних мит на американські товари до середини квітня, намагаючись уточнити список продукції, що потрапить під обмеження, та продовжити переговори з адміністрацією Дональда Трампа. Про це пише NYT.

    Європейська комісія, яка раніше анонсувала 50% мита на американський віскі, заявила, що всі заходи набудуть чинності одночасно у квітні, а не поступово з 31 березня, як планувалося спочатку.

    “Це дає додатковий час для обговорень із адміністрацією США”, – пояснив речник Єврокомісії Олоф Гілл.

    ЄС наразі консультується зі своїми 27 державами-членами щодо остаточного переліку товарів, які будуть обкладені новими митами. Попередній список, що містить 99 сторінок, включає широкий спектр продукції — від нижньої білизни та соєвих виробів до деталей машин. Загальний обсяг європейських заходів оцінюється у €26 мільярдів ($28 мільярдів).

    Однак Вашингтон уже дав зрозуміти, що не розпочне переговори до квітня. Трамп також пригрозив 200% митами на європейське шампанське, вино та інші алкогольні напої, що викликало суперечки серед європейських лідерів.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні попередила про ризик “торговельної ескалації”, а прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру заявив, що Європа ризикує завдати удару по власних виробниках.

    Комісар ЄС з торгівлі Марош Шефчович заявив, що США можуть оголосити про додаткові мита вже 2 квітня, і лише після цього переговори можуть розпочатися.

    “Ми залишаємося відкритими до діалогу, але водночас готуємо відповідь на нові заходи з боку США”, – підкреслив Шефчович.

    Таким чином, Брюссель намагається уникнути торговельної війни, зберігаючи простір для переговорів, але водночас готується до можливого загострення конфлікту зі США.

    • Президент США Дональд Трамп заявив, що країна не має справжньої вільної торгівлі, звинувативши світ у використанні США у торговельних відносинах, та висловив невдоволення рішенням ЄС у справі Apple про 16 мільярдів євро податкових зобов’язань, а також дискримінацією американського сільського господарства та автомобільної промисловості.
    • Трамп пригрозив 200% митами на вино, шампанське та алкогольні напої з ЄС у відповідь на 50 тариф, який Євросоюз запровадив на американське віскі, вказуючи, що такі дії сприятимуть розвитку американського виноробного бізнес.
  • ЄС кидає виклик Трампу “атакуючи” Apple та Google

    ЄС кидає виклик Трампу “атакуючи” Apple та Google

    Європейська комісія заявила, що Apple і Google можуть порушувати норми Закону про цифрові ринки (DMA)та зобов’язані змінити свої продукти, щоб уникнути штрафів до 10% від глобального доходу. Про це пише Politico.

    Це рішення стало черговим викликом адміністрації Дональда Трампа, яка вже заявляла, що розглядає DMA як частину торговельного конфлікту між США та ЄС.

    Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Тереса Рібера наголосила, що ці рішення «не є політичними», а лише реалізують законодавство ЄС.

    Комісія вимагає, щоб Apple відкрила доступ для сторонніх розробників до ключових функцій iPhone, зокрема сповіщень та підключення пристроїв, Google змінила алгоритми Play Store і Google Search, щоб зменшити пріоритетність власних сервісів на користь конкурентів.

    Рішення ЄС вже викликало критику з боку Вашингтона. У лютому Трамп підписав меморандум, у якому назвав DMA «зарубіжним рекетом», пообіцявши захищати американські компанії від «європейського втручання».

    Очікується, що Єврокомісія оголосить більш серйозні звинувачення та можливі штрафи для Big Tech вже цього місяця.

    Хоча Apple та Google погодилися на деякі зміни, ЄС наполягає, що їхні дії недостатні. Експерти вважають, що це рішення може змінити баланс цифрових ринків і значно посилити регулювання технологічних гігантів у Європі.

  • Канада готується приєднатися до нарощування військової промисловості ЄС

    Канада готується приєднатися до нарощування військової промисловості ЄС

    Канада веде переговори з Європейським Союзом про приєднання до нового оборонного проєкту ЄС, що дозволить їй брати участь у виробництві європейських бойових літаків та іншої військової техніки. Про це пише NYT.

    Участь Канади у програмі означатиме розширення виробничих потужностей країни, яка зможе виготовляти європейські оборонні системи, зокрема винищувачі Saab Gripen — конкурента американського F-35 від Lockheed Martin.

    Переговори проходять на тлі послаблення канадсько-американських відносин після обрання Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що Канада має стати частиною США, зокрема через військову залежність від Вашингтона.

    Новий прем’єр-міністр Канади Марк Карні здійснив свої перші закордонні візити до Парижа та Лондона, підкреслюючи нову орієнтацію країни на Європу.

    “Канада — це найбільш європейська з усіх неєвропейських країн”, — заявив він під час переговорів з європейськими лідерами.

    За умовами обговорюваної угоди, Канада отримає доступ до ринку ЄС для продажу військової техніки, зможе використовувати свої заводи для виробництва європейських оборонних систем, стане частиною нової військово-промислової ініціативи ЄС, спрямованої на зменшення залежності від США.

    Наразі в ЄС діє правило, що 65% компонентів оборонної продукції мають вироблятися в межах блоку або країн-партнерів. Канада може отримати статус пріоритетного партнера, забезпечуючи решту 35%, або інтегруватися ще глибше через додаткові угоди.

    ЄС наразі активно нарощує військові можливості, запроваджуючи програму оборонного фінансування на €150 мільярдів, а також послаблюючи бюджетні обмеження для збільшення витрат на армію.

    Це рішення зумовлене тим, що США обмежують допомогу Україні, що змушує Європу нарощувати власні можливості. Військові арсенали ЄС значно виснажені через передачу зброї Києву, Вашингтон залишається домінуючим гравцем на ринку оборонної промисловості, а Брюссель прагне змінити цей баланс. У документі Європейської комісії, опублікованому в середу, Канада вже згадується як потенційний учасник нової оборонної ініціативи ЄС.

    Попри активні переговори, проєкт співпраці між Канадою та ЄС поки що перебуває на ранній стадії. Очікується, що конкретні оборонні контракти будуть укладені після завершення офіційних консультацій.

    У середньостроковій перспективі Канада може стати ключовим постачальником військової техніки для ЄС, тим самим зменшуючи свою залежність від США.

  • ЄС представив план переозброєння Союзу та підтримки України

    ЄС представив план переозброєння Союзу та підтримки України

    Європейський Союз оприлюднив «Білу книгу європейської оборони – Готовність 2030», в якій викладено стратегію зміцнення обороноздатності ЄС у коротко- та довгостроковій перспективі. Документ передбачає мобілізацію до €800 мільярдів на оборону ЄС та спрямований на негайну підтримку України так зміцнення європейської безпеки в умовах зростаючих загроз.

    Ключові напрями оборонної стратегії ЄС

    • Закриття критичних прогалин у військових можливостях
    • Підтримка європейської оборонної промисловості через спільні закупівлі та фінансування розробок
    • Збільшення військової допомоги Україні та інтеграція української та європейської оборонних галузей
    • Формування єдиного оборонного ринку ЄС через спрощення регуляторних процедур
    • Розвиток проривних технологій, таких як штучний інтелект та квантові технології
    • Посилення готовності до найгірших сценаріїв, включаючи збільшення військової мобільності, поповнення запасів і зміцнення зовнішніх кордонів ЄС, особливо з Росією та Білоруссю
    • Розширення партнерства з однодумцями у світі

    Підтримка України

    Виступаючи на презентації документа, Кая Каллас, Верховний представник ЄС із зовнішньої політики, наголосила, що:

    «Україна має бути частиною цього процесу. Ми багато чому можемо навчитися з її бойового досвіду. Ми повинні не лише виробляти оборонні системи для України, але й разом із нею»

    Серед ключових ініціатив – виробництво щонайменше 2 мільйонів боєприпасів на рік та розширення виробництва ППО, дронів, навчання та оснащення українських бригад.

    «Росія веде війну на виснаження, Європа має бути готова»

    Каллас нагадала, що 40% російського федерального бюджету спрямовується на армію, що більше, ніж на освіту, охорону здоров’я та соціальну сферу разом узяті.

    «Незалежно від переговорів щодо миру, це довгострокова інвестиція у протистояння російській агресії. Україна повинна бути озброєна, щоб запобігти майбутнім нападам», – наголосила вона.

    На запитання про необхідний рівень фінансування оборони в Європі Каллас відповіла, що ціль НАТО у 2% ВВП вже недостатня.

    «Ми живемо в новій реальності, де формується новий світовий порядок. Це не холодна війна – це гаряча війна, і загроза існує реально», – додала вона.

    Очікується, що цей документ стане основою для координації оборонної політики ЄС та зміцнення підтримки України.

  • Politico: Північна Європа закликає ЄС пришвидшити вступ України

    Politico: Північна Європа закликає ЄС пришвидшити вступ України

    Низка країн Євросоюзу заявили, що Брюссель має терміново представити чітку дорожню карту для повноправного членства України в блоці. Про це пише Politico.

    У спільному листі, отриманому виданням у вівторок, високопоставлені дипломати зі Швеції, Фінляндії, Данії, Латвії, Литви та Естонії закликали Брюссель представити «конкретні пропозиції щодо того, як рішуче просунути процес приєднання України».

    Це відбувається на тлі того, що європейські країни намагаються посилити підтримку України в умовах загострення розбіжностей з президентом США Дональдом Трампом та його адміністрацією.

    «Підтверджуючи повну та беззастережну відданість перспективі членства України в ЄС, ми закликаємо прискорити процес приєднання», – йдеться у посланні. «Настав час для амбітних і ефективних рішень у цьому питанні».

    Хоча президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн публічно припустила, що Україна може приєднатися до блоку до 2030 року, підписанти зараз вимагають конкретних дій, щоб це дійсно сталося.

    «Україна продемонструвала вражаючий прогрес у реформах — тепер настав час мобілізувати зусилля, щоб допомогти Україні втілити це в життя», – йдеться в листі.

    Україна мала виконати масштабні політичні, економічні та законодавчі завдання, водночас продовжуючи боротися за захист своєї території, критичної інфраструктури та мирного населення від російських атак.

    Водночас, застерігають у листі, процес розширення має бути «передбачуваним і заснованим на власних досягненнях», тоді як «двосторонні питання, що суперечать загальним стратегічним інтересам Союзу, не повинні використовуватися для блокування прогресу, а мають вирішуватися через діалог у дусі доброї волі».

    • Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія не заперечує проти вступу України до Європейського Союзу, оскільки це є суверенним правом будь-якої держави, проте зазначив, що приєднання України до НАТО є загрозою для Росії.
  • ЄС планує створити військову супутникову мережу через сумніви в надійності США

    ЄС планує створити військову супутникову мережу через сумніви в надійності США

    Європейський Союз розглядає можливість створення нової супутникової мережі для забезпечення військової розвідки, прагнучи зменшити залежність від Сполучених Штатів у цій сфері. Ця ініціатива виникла після того, як президент Дональд Трамп призупинив обмін розвідувальною інформацією з Україною, що підкреслило вразливість Європи через її залежність від американських даних.​

    Андрюс Кубілюс, єврокомісар з питань оборони та космосу, в інтерв’ю Financial Times зазначив: «З огляду на зміни в геополітичній ситуації, Європейська комісія розглядає можливість розширення своїх супутникових потужностей для покращення геопросторової розвідки в інтересах безпеки». Нова мережа буде використовуватися для виявлення загроз, таких як переміщення військ, та координації військових дій. Вона доповнить існуючі програми навігації та спостереження за Землею, надаючи більш оперативні дані порівняно з нинішньою системою Copernicus, яка оновлює зображення приблизно кожні 24 години.​

    Кубілюс визнав, що проект буде дорогим і потребуватиме часу на реалізацію, тому він планує запропонувати державам-членам тимчасовий комерційний підхід. Він підкреслив: «Ми прагнемо створити специфічну систему як урядову службу спостереження за Землею з високими технологіями та високою доступністю даних». Передбачається, що система працюватиме на низькій навколоземній орбіті, що вимагатиме запуску десятків супутників. За словами Кубілюса, найкращі комерційні системи здатні відстежувати цілі та військові переміщення з оновленням кожні 30 хвилин.​

    Крім того, Європейська комісія працює над впровадженням мережі IRIS² — власної багаторівневої широкосмугової мережі на низькій навколоземній орбіті. Цього року планується завершити програму Govsatcom, яка об’єднає системи держав-членів.​

    Ці ініціативи є частиною ширшого оборонного плану ЄС, який передбачає надання 150 мільярдів євро у вигляді кредитів для держав-членів та можливість виключення певних оборонних витрат з фіскальних правил, що дозволить залучити додатково до 650 мільярдів євро. План також дозволить державам-членам звертатися до Комісії для спільної закупівлі озброєнь, об’єднуючи попит для отримання кращих цін.​

    Європейська комісія прагне, щоб ці кошти витрачалися на європейські продукти, включаючи країни як Норвегія та, можливо, Велика Британія. Обговорюється також можливість використання фондів для закупівлі української зброї для потреб збройних сил ЄС, оскільки вони коштують удвічі дешевше за західні аналоги та підтримують українську економіку.​

    План також визначає стратегічні сфери, в яких країни ЄС надмірно залежать від США, такі як транспортні можливості, дозаправка в повітрі та системи попередження і контролю. Особлива увага приділяється створенню системи протиракетної оборони, вартість якої може сягнути 500 мільярдів євро. Кубілюс підкреслив: «Ми беззахисні. Чи будемо ми розвивати цю систему ППО окремо в кожній країні чи колективно? Я вважаю, що краще мати спільну систему для координації та захисту всієї території».​

    Ці заходи спрямовані на зміцнення обороноздатності Європи та зменшення залежності від зовнішніх партнерів у сфері безпеки.​

  • FT: У ЄС хочуть застосувати проти Угорщини “ядерний сценарій”

    FT: У ЄС хочуть застосувати проти Угорщини “ядерний сценарій”

    Рішуче небажання Будапешта продовжити низку санкцій ЄС проти Росії в останні дні призвело до активізації обговорень серед держав-членів потреби того, аби позбавити Угорщину права голосу при ухваленні ключових рішень в Євросоюзі. Про це пише Financial Times.

    Згідно з публікацією, напередодні посли ЄС цілий день сперечалися з послом Угорщини в Брюсселі, який вимагав викреслити з санкційного списку російського олігарха Михайла Фрідмана та ще сімох осіб. В іншому разі Будапешт погрожував відмовиться підтримати продовження частини антиросійських санкцій ще на пів року.

    Зіткнувшись з можливістю того, що близько двох тисяч підсанкційних осіб, у тому числі Путін, можуть бути звільненими від санкцій через угорське вето, 26 послів погодились виключити трьох осіб зі списку. Щодо виключення ще одного прізвища домовилися тижнем раніше.

    Зрештою, за даними джерел, санкції було вирішено продовжити на шість місяців.

    Але остання спроба Угорщини шантажувати решту країн, щоб отримати переваги для Кремля, довела терпіння інших столиць до межі.

    “Багато посадовців знову відкрито обговорюють можливість застосування проти Угорщини процедури, передбаченої статтею 7 – ядерного варіанту позбавлення країни-члена права голосу, – але при цьому повністю усвідомлюють політичні виклики та наслідки такого кроку”, – йдеться у публікації.

    Між тим, якщо Угорщина повторить свій шантаж у липні, коли будуть ухвалювати рішення про продовження економічних санкцій проти Росії, включно із заморожуванням державних росактивів в Європі, рішучість держав ЄС вжити заходів проти Будапешта може досягти апогею.

    Непродовження санкцій могло би фактично розморозити до 30% від усього обсягу заморожених активів РФ. За оцінками, могло йтися про приблизно 60 млрд євро розморожених коштів або й дещо більше.

    • Як повідомляло Politico, дипломати Європейського Союзу висловили роздратування через спроби Угорщини і Словаччини зберегти імпорт російської нафти, що стало можливим завдяки використанню правил ЄС, тоді як інші країни блоку вже відмовилися від цього ресурсу.
  • Трамп пригрозив 200% митом на європейський алкоголь у відповідь на податок ЄС на віскі

    Трамп пригрозив 200% митом на європейський алкоголь у відповідь на податок ЄС на віскі

    Президент США Дональд Трамп заявив про можливе введення 200% мит на вино, шампанське та алкогольні напої з ЄС у відповідь на 50% тариф, який Євросоюз запровадив на американське віскі. Про це він написав у соціальній мережі Truth.

    «Європейський Союз, один із найагресивніших і найзловживаніших податкових і тарифних органів у світі, який був створений виключно для того, щоб скористатися Сполученими Штатами, щойно ввів жорстке 50% мито на віскі. Якщо цей тариф не буде негайно скасований, США незабаром запровадять 200% мито на все вино, шампанське та алкогольні продукти з Франції та інших країн ЄС», – написав Трамп.

    За його словами, такі дії сприятимуть розвитку американського виноробного бізнесу. Раніше США вже запроваджували підвищені мита на європейські товари через торговельні суперечки з Брюсселем.

    • Європейський Союз оголосив про запровадження мит на американські товари на суму 26 мільярдів євро у відповідь на рішення президента США ввести 25% мита на імпорт сталі та алюмінію, завдаючи прицільного удару по економічних інтересах республіканських штатів.
    • Велика Британія вирішила не вводити у відповідь мита на американську сталь та алюміній, прагнучи укласти торговельну угоду зі США, яка захистить країну від протекціонізму.
    • Трамп висловив невдоволення рішенням ЄС у справі Apple, в якій компанії було наказано сплатити 16 мільярдів євро податкових зобов’язань в Ірландії, заявивши, що ЄС несправедливо ставиться до американських компаній і обмежує імпорт американських товарів, таких як сільськогосподарська продукція та автомобілі.
  • Президент США пожалівся, як ЄС погано обійшовся з Apple

    Президент США пожалівся, як ЄС погано обійшовся з Apple

    Президент США Дональд Трамп розкритикував Європейський Союз за ставлення до компанії Apple у справі про 14 мільярдів євро ($16 млрд) податкових платежів в Ірландії, а також за обмеження щодо американських товарів. Про це він заявив під час зустрічі з ірландським прем’єром Міхолом Мартіном, повідомляє The Guardian.

    Трамп зазначив, що Apple “потрапила у велику невдачу” та зазнала несправедливого рішення, коли програла позов у Європейському суді.

    “Я вважав, що в них був дуже сильний позов, але вони втратили $16 мільярдів… Це несправедливо”, – заявив він.

    Звертаючись до Мартіна, Трамп наголосив, що не звинувачує Ірландію, а покладає відповідальність на Європейський Союз. Він заявив, що ЄС “переслідує американські компанії”, і звинуватив блок у дискримінації американського сільського господарства та автомобільної промисловості.

    “ЄС не приймає нашу сільськогосподарську продукцію. Вони не беруть наші автомобілі. А ми приймаємо мільйони машин – BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen – усе. Ми беремо мільйони автомобілів”, – сказав Трамп.

    Також він згадав свою розмову з колишньою канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, зазначивши, що у відповідь на його запитання, скільки Chevrolet продається в центрі Мюнхена, вона визнала, що “жодного”. “Так, це правда. Ми не маємо жодного”, – підсумував Трамп, додавши, що його не влаштовує така ситуація.

    Трамп заявив, що США мають “найкращих фермерів у світі”, і пообіцяв зміни у торговельних відносинах з ЄС.

  • Рубіо: Для досягнення миру в Україні Європа повинна ухвалити рішення щодо санкцій проти Росії

    Рубіо: Для досягнення миру в Україні Європа повинна ухвалити рішення щодо санкцій проти Росії

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що питання європейських санкцій проти Росії неминуче постане під час можливих переговорів про мир в Україні. Про це повідомляє The Guardian.

    «Щоб досягти миру в Україні, Європа повинна буде ухвалити певне рішення щодо санкцій», – наголосив Рубіо.

    Він зазначив, що Кремль, без сумніву, висуне вимогу про їхнє скасування під час будь-яких дипломатичних домовленостей.

    «Європейці запровадили серію санкцій проти Російської Федерації, і я уявляю, що під час переговорів, якщо ми до них дійдемо, росіяни порушать це питання», – додав він.

    Рубіо також звернув увагу на те, що переговори можуть охоплювати не лише санкції, а й долю заморожених російських активів та гарантії безпеки для України, які надали європейські країни.

    За його словами, питання участі ЄС у переговорах поки залишається відкритим, але без залучення Європи домовленості щодо майбутнього врегулювання будуть неможливими.

    • Сьогодні ж Рубіо підтвердив, що під час переговорів у Джидді сторони обговорювали можливий процес мирних переговорів, включно з питанням територіальних поступок. Рубіо заявив, що США передадуть пропозицію Росії щодо 30-денного припинення вогню, і висловив сподівання на позитивну відповідь Москви, підкресливши важливість залучення Європи до процесу безпеки України.
  • ЄС вводить мита на американські товари, головний удар – по республіканських штатах

    ЄС вводить мита на американські товари, головний удар – по республіканських штатах

    Європейський Союз завдав жорсткої відповіді на рішення президента США Дональда Трампа запровадити 25% мита на імпорт сталі та алюмінію. Брюссель оголосив дводенний етап відповідних санкцій, спрямованих на американські товари на суму 26 мільярдів євро, прицільно вдаривши по економічних інтересах республіканських штатів. Про це пише Politico.

    Як ЄС відповідає на тарифи Трампа

    З 1 квітня Єврокомісія повертає мита на американський експорт вартістю 8 мільярдів євро, що включає знакові американські продукти, такі як мотоцикли Harley-Davidson, бурбон та джинси.

    З середини квітня буде додано другий пакет мит вартістю 18 мільярдів євро, який ще має затвердити ЄС.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС “глибоко шкодує” про дії США, але мусить захищати свої економічні інтереси.

    «Мита — це податки. Вони шкодять бізнесу і ще більше – споживачам. Вони руйнують ланцюги постачання, створюють економічну невизначеність. Йдеться про робочі місця. Йдеться про ціни, які зростуть як у Європі, так і в США», — заявила вона.

    ЄС б’є по ключових секторах республіканських штатів

    Єврокомісія спеціально спрямувала мита на товари, що виробляються у штатах, які голосують за Трампа, з метою змусити місцевих республіканських політиків тиснути на Білий дім.

    До 99-сторінкового списку товарів потрапили:

    • М’ясо, птиця, фрукти та овочі, що вдарить по сільськогосподарських штатах, таких як Айова, Канзас та Небраска.
    • Алкогольні напої, бурбон, що вплине на виробництво у Кентуккі.
    • Жувальна гумка, нікотинові вейпи та пластирі, що зачепить тютюнову промисловість у Північній Кароліні.
    • Мотоцикли Harley-Davidson, що вдарить по Вісконсину – батьківщині знаменитого бренду.
    • Снігоочисники, намети, інструменти для майстерень та побутова техніка, що зачепить промислові штати.

    “Брюссель вирішив “вдарити молотком” по США, тому що він втомився від Трампа”, – цитує AP європейського представника сталеливарної промисловості.

    Чи можливий компроміс?

    Євросоюз залишає двері відкритими для переговорів, заявивши, що готовий “негайно скасувати мита, якщо буде досягнуто домовленості з адміністрацією США”.

    Проте ЄС не дозволить Трампу вести торгову війну без відповіді.

    «Європа серйозно ставиться до захисту своїх економічних інтересів, якщо Трамп розпочне повномасштабну торгову війну», – заявив представник Єврокомісії.

    США та ЄС мають найбільший у світі торговельний оборот – 1,7 трильйона доларів, і нинішній конфлікт може загрожувати стабільності світової економіки.

    Якщо ситуація не буде врегульована найближчим часом, Вашингтон може відповісти новими тарифами, що ще більше загострить відносини між двома економічними гігантами.

  • Західні партнери вітають угоду США та України про перемир’я

    Західні партнери вітають угоду США та України про перемир’я

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав угоду між США та Україною, досягнуту в Джидді, «визначним проривом» та закликав посилити зусилля для встановлення тривалого миру. Пише The Guardian.

    «Я щиро вітаю сьогоднішню угоду в Джидді і вітаю президента Трампа та президента Зеленського з цим визначним проривом», – заявив Стармер.

    Він наголосив, що це важливий момент для миру в Україні, а подальші дії залежать від Росії:

    «Як заявили делегації США та України, тепер рішення за Росією. Вона повинна погодитися на припинення вогню та завершення бойових дій».

    Стармер також повідомив, що у суботу скликає віртуальну зустріч країн, які готові підтримати припинення вогню, щоб обговорити подальші кроки.

    «Ми готові допомогти завершити цю війну справедливим і постійним шляхом, що дозволить Україні насолоджуватися своєю свободою», – додав він.

    Лідери ЄС підтримали мирну ініціативу

    Президент Європейської ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн опублікували спільну заяву, у якій привітали домовленості між США та Україною:

    «Це позитивний крок, який може стати шляхом до всеосяжного, справедливого і довготривалого миру для України», – зазначили вони.

    Вони також наголосили, що «тепер рішення за Росією» та заявили, що ЄС готовий відіграти свою роль у мирних переговорах разом із партнерами.

    Польща: «Європа готова допомогти»

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також висловив підтримку ініціативі та наголосив на важливості європейської участі в мирному процесі.

    «Здається, американці та українці зробили важливий крок до миру. І Європа готова допомогти досягти справедливого та тривалого миру», – написав Туск у X.

  • Війна в Україні сприяла зростанню залежності ЄС від американської зброї

    Війна в Україні сприяла зростанню залежності ЄС від американської зброї

    Згідно з дослідженням Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), війна в Україні значно зміцнила позиції США як головного експортера зброї у світі. За період 2020-2024 років американський експорт озброєнь зріс більш ніж на 20%, досягнувши 43% від загального обсягу світового ринку, пише NYT.

    “США перебувають в унікальній позиції, коли йдеться про експорт зброї. Їхня частка становить понад чотири рази більше, ніж у найближчого конкурента – Франції”, – зазначив директор програми SIPRI з питань трансферу озброєнь Мет’ю Джордж.

    Україна стала найбільшим імпортером озброєнь у період 2020-2024 років, збільшивши свої закупівлі майже в 100 разів у порівнянні з 2015-2019 роками. Загалом імпорт зброї до європейських країн зріс на 155%, що пов’язано як із загрозою з боку Росії, так і з тиском США на союзників щодо переозброєння.

    Це дослідження з’явилося на тлі того, що адміністрація президента Дональда Трампа чинить тиск на Україну щодо завершення війни. Трамп неодноразово заявляв, що США мають отримати компенсацію за військову допомогу Україні, зокрема у вигляді доступу до критичних мінеральних ресурсів країни. Президент України Володимир Зеленський відкинув цю позицію, наголосивши, що значна частина з 174 мільярдів доларів, виділених Конгресом США у відповідь на вторгнення Росії, фактично залишилася в американській оборонній промисловості.

    Тим часом адміністрація Трампа активно просуває продаж американської зброї союзникам. Минулого місяця Bloomberg повідомляв, що Вашингтон наполягає на тому, щоб європейські країни збільшили закупівлю американських озброєнь для зміцнення НАТО.

    Дослідження SIPRI також відзначає, що військова допомога Україні значно сприяла американським виробникам зброї. Більшість американських озброєнь надходила через механізм президентського вилучення (drawdown authority), що дозволяє США передавати зброю з власних резервів, а також через програми закупівель напряму у виробників. Крім того, європейські країни також використовували свої запаси, що створило додатковий попит на американське озброєння.

    Водночас експорт російської зброї різко скоротився – на 64% у порівнянні з попереднім п’ятирічним періодом. На думку SIPRI, падіння почалося ще до війни, зокрема через те, що Індія почала орієнтуватися на інших постачальників, а Китай наростив власне виробництво.

    Адміністрація Трампа прагне збільшити продажі зброї Індії. Минулого місяця президент США заявив прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді, що розраховує на “мільярдні” оборонні контракти, зокрема на постачання винищувачів F-35.

    Європейські країни значно активізували закупівлі американських озброєнь у 2020-2024 роках, і цей регіон вперше випередив Близький Схід за обсягами поставок. Проте багато з укладених контрактів ще не виконано, що може призвести до ще більшого зростання експорту США в наступні роки.

    У той же час, майбутні перспективи залишаються невизначеними. Зупинка американської допомоги Україні може вплинути на ринок, а європейські країни, попри зростання витрат на оборону, можуть прагнути зменшити залежність від США.

    “Деякі європейські союзники, можливо, почнуть більше покладатися на власне виробництво замість закупівель в Америці, з огляду на заяви Трампа та його ставлення до альянсу”, – зазначив експерт з питань озброєнь Вільям Д. Гартунг.

  • ЄС надсилає більше військ до Боснії, оскільки Росія захищає сербського Додіка

    ЄС надсилає більше військ до Боснії, оскільки Росія захищає сербського Додіка

    Європейський Союз збільшує чисельність своєї миротворчої місії в Боснії після того, як лідер боснійських сербів Мілорад Додік, нещодавно засуджений судом, заборонив діяльність державних інституцій у сербських регіонах, викликавши побоювання щодо можливого сепаратизму.

    Про це йдеться в заяві Європейських сил у Боснії та Герцеговині (EUFOR), оприлюдненій у п’ятницю ввечері.

    «Ми тимчасово збільшимо чисельність наших сил. Це проактивний захід, спрямований на підтримку Боснії та Герцеговини в інтересах усіх її громадян», – зазначається в повідомленні EUFOR.

    EUFOR не уточнила деталей, але, за даними місцевих ЗМІ, пише Politico, наступного тижня до наявного контингенту в 1 100 військових буде додано ще 400 солдатів.

    Місія в Боснії, відома як операція «Алтея», забезпечує виконання мирної угоди, підписаної після війни 1992–1995 років. Додіка, який очолює сербський регіон Боснії, в кінці лютого засудили за порушення цієї угоди.

    Росія розкритикувала вирок у вигляді одного року ув’язнення та шестирічної заборони на політичну діяльність, назвавши його «політично вмотивованим». Минулого вівторка Москва ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН для обговорення цього питання.

    Додік неодноразово зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, відкрито підтримуючи його антизахідні погляди. Він заявляє, що Брюссель не має права втручатися у справи таких країн, як Україна та Боснія.

    Боснія та Герцеговина отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2022 року.

    Ультранаціоналісти організували протести на підтримку Додіка. Тим часом парламент боснійського сербського регіону ухвалив закони, що забороняють діяльність державних сил безпеки, розвідки, судових і прокурорських органів на території Республіки Сербської.

    Ці дії відповідають давнім погрозам Додіка про те, що якщо боснійські суди, які він вважає «нелегітимними», продовжуватимуть його переслідувати, то він ініціює відокремлення сербського регіону від Боснії. Саме такі настрої спричинили війну в 1990-х роках, яка забрала понад 100 000 життів і призвела до геноциду боснійських мусульман у Сребрениці.

    Мирна угода, що завершила війну, закріпила складну систему розподілу влади між трьома основними етнічними групами країни — хорватами, боснійцями та сербами. Дії Додіка загострюють протистояння між сербами та іншими громадами країни.

    Державний секретар США Марко Рубіо засудив кроки Додіка.

    «Дії президента Республіки Сербської Мілорада Додіка підривають інституції Боснії та Герцеговини і загрожують її безпеці та стабільності», — заявив Рубіо у соцмережі X у п’ятницю. Він закликав «регіональних партнерів» приєднатися до протидії «небезпечній і дестабілізуючій поведінці» Додіка.

  • The Guardian: Європейські праві розкололися через Україну: підтримка Трампа може вдарити по їхніх рейтингах

    The Guardian: Європейські праві розкололися через Україну: підтримка Трампа може вдарити по їхніх рейтингах

    Праві популістські партії Європи не можуть визначитися, наскільки їм варто дистанціюватися від тиску Дональда Трампа на Україну. Деякі з них побоюються, що беззастережна підтримка американського президента зашкодить їхнім внутрішньополітичним рейтингам, пише The Guardian.

    Найбільше занепокоєння щодо політики Трампа спостерігається серед популістських партій Західної Європи та Скандинавії. Вони вбачають у його діях не лише загрозу для України, а й ознаки авторитаризму в США. Натомість у Східній Європі, де частина електорату прихильно ставиться до Росії, підтримка Трампа залишається стабільною.

    Перші ознаки негативного впливу тиску Трампа на Україну вже відображаються на політичних рейтингах. Наприклад, у Данії прем’єр-міністрка Метте Фредеріксен, яка активно виступає за підтримку України, має найвищий рейтинг за останній рік. У Великій Британії рейтинг Кіра Стармера також зріс, а згідно з опитуванням YouGov, 53% прихильників ультраправої партії Reform негативно ставляться до Трампа – на 25 пунктів більше, ніж раніше.

    Низка європейських популістських лідерів публічно розкритикувала позицію Трампа. Так, лідерка французького Національного об’єднання Марін Ле Пен назвала припинення військової допомоги Україні “жорстоким і неприйнятним”. Водночас вона відмежувалася від політики президента Еммануеля Макрона, заявивши, що не підтримає “нереалістичну європейську оборону” чи відправку французьких військових в Україну.

    Лідер Шведських демократів Джиммі Окесон засудив невизначену позицію Трампа щодо війни, заявивши, що підтримка України має бути чіткою. Лідер данських Демократів Інгер Стойберг назвала зустріч Трампа і Зеленського “шокуючою та огидною”, наголосивши, що Захід має підтримати Київ.

    Водночас у країнах, які схильні до співпраці з Росією, ситуація протилежна. В Угорщині прем’єр-міністр Віктор Орбан відмовився підтримати новий пакет військової допомоги Україні, а в Польщі підтримка антипольських, антиукраїнських наративів з боку правих популістів посилюється.

    Попри напруженість, європейські лідери намагаються використати ситуацію для консолідації підтримки України. Під час звернення до нації Макрон представив захист України як питання національного патріотизму, а не лише європейських цінностей. Велика Британія та Франція очолюють ініціативу щодо створення “коаліції охочих”, готових надати Києву військову підтримку в разі укладення мирної угоди.

    Таким чином, політика Трампа розділила європейських популістів, частина яких намагається дистанціюватися від його жорсткої позиції щодо України, побоюючись втрати електоральної підтримки, тоді як інші, особливо в Східній Європі, прагнуть скористатися ситуацією для посилення власних позицій.

  • У Великій Британії засудили трьох болгар за шпигунство на користь Росії. Ось їх таємні операції в ЄС

    У Великій Британії засудили трьох болгар за шпигунство на користь Росії. Ось їх таємні операції в ЄС

    Троє громадян Болгарії, які проживали у Лондоні, були визнані винними у шпигунстві на користь Росії. Суд назвав цю справу однією з найскладніших і найбільших операцій іноземної розвідки на британській території. Про це пише BBC.

    Катерина Іванова (33 роки), Ваня Габерова (30 років) та Тихомир Іванчев (39 років) входили до шпигунської групи, що діяла у Великій Британії у 2020–2023 роках. Вони збирали розвіддані про осіб та об’єкти, що цікавили Росію, включаючи американську військову базу в Німеччині та журналістів-розслідувачів, які викривали діяльність російських спецслужб.

    Під час розслідування поліція виявила тисячі повідомлень між учасниками угруповання, де обговорювалися плани викрадень, ліквідацій та використання «медових пасток» для маніпуляції жертвами.

    Поліція конфіскувала 221 мобільний телефон, 495 SIM-карт, 11 дронів та пристрої для зчитування даних із телефонів і перехоплення Wi-Fi сигналів.

    Слідство встановило, що шпигунська мережа діяла під керівництвом Орліна Руссева, який отримував прямі інструкції від австрійця Яна Марсалека, посередника між угрупованням та російськими спецслужбами. Руссев вербував інших болгар, які працювали у Великій Британії під виглядом представників різних професій: від косметологів до фінансових консультантів.

    Суд визнав Іванову, Габерову та Іванчева винними у змові з метою шпигунства, а Іванову – також у зберіганні підроблених документів.

    Раніше Орлін Руссев, Бісер Джамбазов та Іван Стоянов визнали свою провину у шпигунстві, і тепер їхні вироки можна оприлюднити.

    Операції шпигунів

    Операція 1

    Ціль: журналіст Христо Грозєв.

    Ян Марсалек та Орлін Руссев обговорювали, як діяти щодо Грозєва, включаючи розміщення агентів на сусідніх місцях у літаках. Він піддавався стеженню в різних країнах, а його нерухомість спостерігали в Австрії та Болгарії.

    Також розглядалися варіанти:

    • викрадення його ноутбука та телефону з передачею їх до російського посольства,
    • підпал його нерухомості,
    • викрадення Грозєва та доставка його до Москви,
    • його ліквідація.

    Операція 2

    Ціль: журналіст Роман Доброхотов.

    Шпигунська група відстежувала його пересування в кількох країнах. Вони обговорювали викрадення журналіста у Великій Британії та контрабандне переправлення його через Ла-Манш на човні.

    Під час одного перельоту Катерина Іванова сіла настільки близько до Доброхотова, що змогла побачити його PIN-код на телефоні.

    Операція 3

    Ціль: Бергей Рискалієв – колишній казахстанський політик, який отримав притулок у Великій Британії.

    Росія мала політичний інтерес у розробці відносин з Казахстаном, а переслідування опозиційного діяча могло допомогти в цьому процесі.

    Операція 4

    Ціль: організація акції біля посольства Казахстану у Великій Британії у вересні 2022 року.

    Шпигуни планували інсценувати фальшивий протест, щоб створити привід для передачі «розвідувальних даних» казахстанським спецслужбам. Це мало допомогти Росії здобути прихильність Казахстану.

    Операція 5

    Ціль: американська військова база Patch Barracks у Штутгарті, Німеччина.

    На цій базі українські військові проходили підготовку з використання систем ППО.

    Шпигуни планували використати високотехнологічні пристрої для збору розвідувальної інформації про присутність військових та їхнє навчання.

    Операція 6

    Ціль: Кирило Качур – російський громадянин, який певний час перебував у Чорногорії.

    Він працював в Слідчому комітеті Росії, але покинув країну у 2021 році. У 2023 році його офіційно оголосили «іноземним агентом».

    Слідство довело, що група вела масштабну діяльність у Європі, діючи на замовлення російських спецслужб. Поліція назвала цю справу серйозною загрозою національній безпеці Великої Британії.

  • Politico: ЄС дає великі обіцянки щодо оборони – але ризикує розчарувати Україну

    Politico: ЄС дає великі обіцянки щодо оборони – але ризикує розчарувати Україну

    Плани оголосити про великий пакет військової допомоги Україні на саміті в Брюсселі 6 березня провалилися ще до початку зустрічі. Про це пише Politico.

    Як зазначає видання, після десятигодинних переговорів в Брюсселі, попри публічні прояви підтримки Зеленському – який виступав перед журналістами разом із головами двох провідних інституцій ЄС, Урсулою фон дер Ляйен та Антоніу Коштою – фінальні висновки, узгоджені національними лідерами, зосередилися лише на спільних зусиллях щодо посилення фрагментованого оборонного сектору.

    Частина заяви, що стосувалася України, навіть не була узгоджена всіма 27 країнами ЄС через позицію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який не приховує свою підтримку Путіна та ще до зустрічі заявив про незгоду із заявою – і наполіг на своїй позиції.

    Решта членів ЄС спростували будь-які ознаки розколу. «Він уже робив таке раніше», – сказав журналістам канцлер Німеччини Олаф Шольц, який завершує свої повноваження. «Це не зруйнувало Європейський Союз».

    Без Угорщини 26 країн підписали заяву щодо України, у якій визначені червоні лінії для майбутніх мирних переговорів, надана підтримка вступу Києва до ЄС і підтвердили подальшу військову допомогу, але без конкретних цифр.

    Європейський дипломат, який говорив на умовах анонімності, захистив плани ЄС щодо збільшення військової допомоги Україні. Він зазначив, що робота над майбутніми пакетами озброєнь триватиме в рамках «коаліції охочих», яка потенційно включатиме і держави, що не входять до ЄС, такі як Велика Британія.

    За словами кількох дипломатів, перед самітом Кая Каллас намагалася об’єднати країни ЄС навколо ініціативи щодо виділення щонайменше 20 мільярдів євро військової допомоги для передачі Україні у 2025 році. Однак, попри тривалі переговори між дипломатами, ця ініціатива не отримала одностайної підтримки.

    На закритих переговорах лідерів Каллас заявила, що ЄС має зосередитися на наданні зброї для України, а не просто купувати її для власних потреб, повідомили два європейські дипломати.

    Зеленському вдалося отримати кілька конкретних зобов’язань у четвер, але не від ЄС. Норвегія пообіцяла збільшити пряму військову допомогу Україні до 8 мільярдів євро на 2025 рік, що більш ніж удвічі перевищує її попереднє зобов’язання.

    “У підсумку, коли саміт у Брюсселі завершився, було очевидно, що головним пріоритетом для Європи стало збереження безпекових гарантій США. А питання посилення позицій України – на полі бою та за столом переговорів – виявилося на другому плані”, – пише Politico.

  • Саміт у Лондоні: як Європа змінює правила гри?

    Саміт у Лондоні: як Європа змінює правила гри?

    Саміт у Лондоні, скликаний британським прем’єр-міністром Кіром Стармером невдовзі після візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона, ще раз показав, як швидко змінюється політична карта Європи. Нещодавно ми говорили про континент через призму НАТО та Європейського Союзу. Тепер же Велика Британія – країна, яка вийшла з ЄС і пережила складні переговори щодо своєї подальшої співпраці з Брюсселем – зібрала у Лондоні європейських лідерів, пише Віталій Портников для Крим.Реалії.

    Але саміт не обмежився представниками ЄС і НАТО. Однією з ключових фігур зустрічі став Володимир Зеленський. Серед учасників були не лише лідери «традиційної» Європи, а й, наприклад, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо та міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Це означає неформальне визнання нової реальності: західна спільнота шукає нові формати співпраці, навіть якщо відсутність американської делегації поки що виглядає прикрим політичним непорозумінням.

    Втім, зрозуміло, що європейські лідери активно обговорюють можливі моделі безпеки. Президент Франції Еммануель Макрон говорить про розміщення французької ядерної зброї в інших країнах Європи. Імовірний майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонує переговори з Парижем і Лондоном щодо ядерного стримування. Кір Стармер та Еммануель Макрон обговорюють з Дональдом Трампом можливі кроки щодо відновлення відносин із Володимиром Зеленським і навіть презентують свій план перемир’я. А ідеї переозброєння Європи, які раніше сприймалися як щось далеке, стають частиною реальної політики: невдовзі після саміту голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила амбітний план модернізації європейських збройних сил. Акумулювати 800 мільярдів євро – це серйозна амбіція. Але я цілком припускаю, що цей план буде здійснюватися у форматі навіть ширшому, ніж Європейський Союз.

    Звичайно, логічніше було б почати реалізовувати ці ініціативи ще в лютому 2022 року, коли Росія пішла на повномасштабне вторгнення в Україну. Ще краще, якби європейські лідери усвідомили загрозу в 2014 році, коли Володимир Путін, грубо порушуючи міжнародне право, оголосив про анексію Криму. Проте минуле десятиліття минуло в очікуванні: європейці сподівалися, що євроатлантична модель стримування спрацює, а санкції, запроваджені США, ЄС, Великою Британією та іншими країнами Заходу, змусять Кремль відмовитися від експансіоністських амбіцій.

    Цього не сталося. Більше того, тепер у Вашингтоні всерйоз обговорюютькомпроміси з Путіним і, схоже, навіть не намагаючись змусити його повернути окуповані території. Але анексія, війна та окупація чужих земель відбуваються саме в Європі. І, гадаю, тільки від європейців залежить, чи зможуть вони зупинити Росію, запобігти новій хвилі агресії та захистити континент від нових воєн і життя без законів і правил.

  • Орбан запитає в угорців, чи хочуть вони вступу України в ЄС. Використає пропагандистські інструменти

    Орбан запитає в угорців, чи хочуть вони вступу України в ЄС. Використає пропагандистські інструменти

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що угорці матимуть можливість висловити свою думку щодо вступу України до Європейського Союзу. Однак голосування матиме необов’язковий характер і, найімовірніше, буде складене так, щоб підтримати позицію уряду, який виступає проти євроінтеграції Києва. Про це пише Politico.

    Про це Орбан заявив після екстреного саміту лідерів ЄС у Брюсселі, де він став єдиним главою держави, який відмовився підписати спільну заяву про підтримку озброєння України.

    “Ми маємо національну консультаційну схему, яку регулярно використовуємо для збору думок громадян, і зараз скористаємося нею знову,” – заявив Орбан.

    За останнє десятиліття уряд Угорщини провів понад десяток подібних консультацій, зокрема з питань міграції та прав ЛГБТК+. Вони проходять у формі поштового опитування, де громадянам пропонуються запитання з заздалегідь сформульованими відповідями.

    Опозиція та громадянське суспільство Угорщини називають такі “консультації” пропагандистським інструментом, адже запитання часто формулюються тенденційно, а результати майже завжди відповідають позиції уряду.

    Так, у 2023 році в аналогічному опитуванні про міграційну політику ЄС угорців запитували, чи підтримують вони створення в країні “мігрантських гетто”. Хоча відповіли менш ніж 20% громадян, 99% з них виступили проти.

    Результати таких опитувань не є юридично обов’язковими, але Орбан використовує їх для виправдання своєї політики на міжнародній арені.

    “Вперше угорці отримають можливість вирішити, чи підтримують вони вступ України до ЄС,” – заявив речник угорського уряду Балаш Орбан.

    Раніше Угорщина вже блокувала переговори щодо вступу України до ЄС, вимагаючи додаткових гарантій та поступок, зокрема щодо прав угорської меншини в Закарпатті.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.