InfoResist

Tag: Євросоюз

  • Боррель закликав європейців купувати зброю для ЗСУ в українських виробників

    Боррель закликав європейців купувати зброю для ЗСУ в українських виробників

    Віце-президент Єврокомісії, високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель закликав європейські країни купувати зброю для Збройних сил України в українських виробників оборонної промисловості. Про це він сказав під час виступу на Форумі оборонних індустрій Україна-ЄС.

    “Ми повинні інтегрувати українські оборонні потужності, з промислової точки зору, з нашими. Якщо говорити конкретно, це означає, зокрема, сприяння спільним закупівлям між європейськими та українськими оборонними промисловостями”, – заявив він.

    Боррель наголосив, що український ОПК має багато потенціалу, однак потребує додаткового фінансування.

    “Якщо обладнання, яке потребує Україна, може бути швидко виготовлене українською оборонною промисловістю, то я скажу – давайте купувати в них. Давайте допоможемо їм виробляти (обладнання – ред.) вдома”, – додав він.

    Також Боррель заявив про важливість того, щоб обладнання вироблялося саме в Україні за європейської підтримки.

    “Ми заощадимо на транспортуванні та вироблятимемо прямо там, де ця продукція необхідна”, – сказав він.

    • Данія стала першою країною, яка виділила кошти на закупівлю озброєння та військової техніки для ЗСУ в українських виробників.
  • Стефанішина заявила, що Україна не буде примусово повертати українців з-за кордону

    Стефанішина заявила, що Україна не буде примусово повертати українців з-за кордону

    Україна не повертатиме примусово чоловіків призовного віку з-за кордону. Про це повідомила у Брюсселі в інтерв’ю DW віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

    Вона запевнила, що надання своїх даних ТЦК та СП не означає автоматичної мобілізації на фронт.

    “Україна ухвалила закон про мобілізацію  і ми маємо розуміти, у якому обсязі ми можемо заміняти хлопців на фронті. Йдеться про потенціал мобілізації – облік і інформацію. І це першочергова мета нашого рішення”, – заявила віцепрем’єрка.

    Стефанішина повідомила, що у травні Україну відвідає єврокомісарка з внутрішніх справ та міграції Ільва Йоганссон для обговорення з українською владою питання подальшого юридичного статусу українців за кордоном, адже чинний механізм тимчасового захисту в ЄС діятиме до березня 2025 року.

    “Тому обмежень і примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку в країну, яка воює, не буде. Але у питаннях війни немає приємних рішень і давайте не забувати, що війна триває і ми маємо її виграти”, – наголосила Стефанішина.

  • У ЄС відреагували на рішення МЗС про консульські послуги для чоловіків за кордоном

    У ЄС відреагували на рішення МЗС про консульські послуги для чоловіків за кордоном

    У Європейському Союзі прокоментували рішення МЗС України про призупинення надання послуг чоловікам мобілізаційного віку в дипломатичних установах. Про це представники Єврокомісії заявили під час брифінгу в Брюсселі, передає ЄП.

    Представниця Єврокомісії Аніта Хіппер заявила, що директива ЄС щодо тимчасового захисту продовжує діяти незалежно від статі та призовного статусу громадян.

    “Ми взяли до уваги це оголошення. Я не маю конкретних коментарів, якщо говорити про директиву щодо тимчасового захисту. Ми не робимо розрізнення за статтю або призовним статусом людей”, – сказала вона.

    У свою чергу, представник Єврокомісії Ерік Маммер зазначив, що Єврокомісія не має права коментувати рішення уряду України щодо “заходів, необхідних з огляду на конфлікт”.

  • Боррель: Нових систем ППО для України поки що ніхто публічно не пообіцяв

    Боррель: Нових систем ППО для України поки що ніхто публічно не пообіцяв

    Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз хоче передати Україні нові системи ППО, але нових систем поки що ніхто публічно не пообіцяв. Про це повідомляє DW.

    “Сьогодні під час консультацій ми почули заяви про те, що в рамках цієї ініціативи одні країни ЄС нададуть як фінансову, так і матеріальну підтримку, а інші – знову переглянуть свої резерви й повідомлять, які можливості в них є”, – розповіла журналістам після засідання ради держсекретарка міністерства оборони ФРН Зімтьє Меллер.

    Боррель теж зазначив, що кілька держав-членів Євросоюзу висловили готовність зробити конкретний внесок у надання Києву систем ППО.

    “У нас є список із 20 різних видів протиповітряного потенціалу, і ми розглядали їх усі – хто що робить, що ще можна зробити, деякі країни ухвалили конкретні пропозиції в рамках німецького альянсу або чеської ініціативи, а тепер мають ухвалити остаточні рішення. Я думаю, що зараз все вже дозріло, все сказано, і я впевнений, що вони ухвалять відповідні рішення”, – зазначив Боррель.

    Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс повідомив, що Вільнюс має певне обладнання, яке може бути використане в Україні.

    Його польський колега Радослав Сікорський пояснив, що ті дві системи Patriot, які є в розпорядженні Варшави, потрібні країні, щоб збивати ракети, які летять через її кордон, тому доцільніше просити про це сусідів на заході.

    Міністр оборони Швеції Пол Йонсон не виключив можливості передати Україні Patriot, але зазначив, що поки його країна “готова підтримати німецьку ініціативу переважно фінансово”.

    Найбільше запитань на тему надання Patriot Україні ставили міністру закордонних справ Іспанії, яка, за деякими даними, має у своєму розпорядженні 20 таких установок. Однак Хосе Мануель Альбарес Буено заявив, що вважає помилкою навіть спілкуватися публічно на цю “надзвичайно делікатну тему”.

    “Я розумію медійний інтерес до цієї проблеми, але не думаю, що розповідати, що саме, коли і як надається, наблизить нас до миру в Україні”, – сказав він на брифінгу після зустрічі в Люксембурзі.

  • У Європарламенті визнали, що не зможуть чинити тиск на держави ЄС щодо Patriot

    У Європарламенті визнали, що не зможуть чинити тиск на держави ЄС щодо Patriot

    Європарламент у четвер відмовився проголосувати за аудит бюджету Європейської Ради та Ради ЄС на 2022 рік у спробі змусити лідерів ЄС підтримати Україну додатковими системами Patriot, однак у парламенті визнали, що навряд чи їхній тиск буде результативним. Про це повідомляє Politico.

    Видання зазначає, що рішення Європарламенту багато хто сприймає як театралізовану виставу, оскільки орган не має повноважень змусити Раду надати Україні зброю.

    Обидва інститути, наголошує видання, перебувають у тривалій бюджетній суперечці, тому що Рада відмовляється брати участь в аудиторських перевірках парламенту, а Європарламент жодного разу з 2009 року не схвалював рішення щодо виконання бюджету Ради.

    Депутат від Ірландії Люк Мін Фланаган заявив, що Раду не турбує голосування.

    “Їм байдуже. Рада не зустрічається з нами, не розмовляє з нами і не відповідає на запитання”, – сказав він.

  • ЗМІ: Європейські дипломати у США готуються до можливої перемоги Трампа на виборах

    ЗМІ: Європейські дипломати у США готуються до можливої перемоги Трампа на виборах

    Європейські дипломати у Вашингтоні почали шукати можливості для зустрічей із соратниками Дональда Трампа, щоб підготуватись на випадок його перемоги на наступних президентських виборах у США. Про це повідомляє CNN із посиланням на свої джерела.

    За інформацією джерел, дипломати ЄС за кожної зручної нагоди – у клубах, готелях, посольствах, аналітичних центрах – ставлять питання про політичні наміри Трампа та його можливі кадрові рішення у разі перемоги на виборах, щоб далі передавати цю інформацію до своїх столиць.

    Таким чином європейські чиновники намагаються передбачити дії Трампа та підготувати можливі запобіжники для НАТО та зусиль щодо підтримки України, яка обороняється від російської агресії.

    У матеріалі сказано, що в посольствах з’являються неофіційні списки деяких колишніх високопосадовців Трампа, включаючи колишнього директора національної розвідки Джона Реткліффа, держсекретаря Майка Помпео, радника з нацбезпеки Роберта О’Браєна та колишнього головного радника віце-президента Майка Пенса Кейца Пекена.

    Один із ексчиновників адміністрації Трампа каже, що провів близько 30 зустрічей із європейськими дипломатами, присвяченими можливим його діям у разі повернення на посаду.

    CNN також звертає увагу на те, що активність напередодні листопадових президентських виборів різко контрастує з передвиборчою кампанією 2016 року, коли більшість дипломатів припускали, що переможе Гілларі Клінтон, і не докладали особливих зусиль для встановлення контактів із союзниками Трампа чи будь-якими республіканськими зовнішньополітичними колами.

  • ЄС закрив небо для турецької авіакомпанії Southwind через зв’язки з Росією

    ЄС закрив небо для турецької авіакомпанії Southwind через зв’язки з Росією

    Європейський Союз заборонив польоти над своєю територією зареєстрованій в Туреччині авіакомпанії Southwind Airlines через підозри у зв’язках із Росією. Про це повідомило турецьке видання Turizm Guncel.

    Зазначається, що таке рішення було ухвалено в рамках санкцій, запроваджених ЄС щодо РФ після початку російської збройної агресії проти України.

    За інформацією німецького таблоїда Bild, авіакомпанія Southwind була заснована незабаром після початку війни в Україні. Формально вона базується в турецькій Антальї, проте всі три її літаки і більша частина співробітників – з російської компанії Nordwind Airlines. Остання, своєю чергою, належить турфірмі Pegas Touristik, власники якої – росіяни з турецьким корінням.

    Як повідомляє Turizm Guncel, власне розслідування щодо діяльності компанії провела і влада Фінляндії. За його результатами було ухвалено рішення відкликати її дозвіл на здійснення рейсів з Анталії до Гельсінкі. Пізніше аналогічне рішення ухвалила влада ЄС, заборонивши літакам Southwind входити до повітряного простору Євросоюзу.

    Авіакомпанія планувала також запустити рейси з Туреччини до Берліна, Дюссельдорфа, Франкфурта, Мюнхена та Штутгарта, пише Turizm Guncel.

  • ЄС не віддасть Україні 5 млрд євро доходів від активів РФ

    ЄС не віддасть Україні 5 млрд євро доходів від активів РФ

    Євросоюз вирішив не передавати Україні 5 млрд євро прибутку, отриманого від інвестування заморожених російських активів у 2022-2023 роках. Про це повідомляє Politico із посиланням на письмову відповідь Euroclear.

    Гроші залишаться у Брюссельському депозитарії цінних паперів Euroclear як страховка на випадок судових позовів з боку Москви.

    “Прибуток за 2022-2023 роки, пов’язаний з російськими замороженими активами, відокремлений від прибутку, отриманого в рамках “звичного бізнесу”. Ми не розподіляємо цей прибуток серед акціонерів і зберігаємо його до отримання подальших вказівок. Дані гроші будуть використані для покриття витрат, ризиків і збитків, яких зазнали центральні депозитарії цінних паперів через війну в Україні” – пояснили в Euroclear.

    Як передає DW, міністр юстиції України Денис Малюська не згоден з такою аргументацією, наголошуючи, що п’ять мільярдів євро – непомірно велика сума для страховки на випадок судових тяжб.

    Він також зазначив, що Euroclear зазнав прямих збитків через війну в Україні лише на 34 млн євро. Водночас експерти-юристи застерігають, що конфіскація прибутку від російських заморожених активів заднім числом стала б “юридичним мінним полем”.

    Згідно з планами Єврокомісії, на допомогу Україні мають перераховуватися лише доходи від заморожених активів ЦБ Росії за вирахуванням податків.

    Втім, це стосується лише доходів від активів РФ, отриманих після 15 лютого цього року. 90% цієї суми хочуть направити через Європейський фонд миру на закупівлю зброї для Києва, а решту 10% – на відновлення України. Ця схема має ще отримати одностайне схвалення всіх країн ЄС, але остаточного консенсусу в Євросоюзі поки що не досягнуто.

    Politico, посилаючись на джерело в уряді Бельгії, повідомляє, що станом на лютий Росія подала вже 94 судових позови проти Euroclear, який діє на підставі бельгійського законодавства, домагаючись повернення заморожених грошей російського Центробанку.

  • ЗМІ: У ЄС порахували, скільки може втратити Україна від нових обмежень агроімпорту

    ЗМІ: У ЄС порахували, скільки може втратити Україна від нових обмежень агроімпорту

    Бельгійське головування у Раді ЄС оновило проєкт угоди про продовження безмитної торгівлі з Україною, врахувавши нові обмеження. Про це повідомляє “Радіо Свобода” з посиланням на джерела в дипломатичних колах ЄС.

    Оновлений проєкт частково врахував вимоги Польщі й Франції. За документом, базовий період, який братимуть до уваги, визначаючи обсяги постачань української агропродукції, охоплюватиме не лише 2022 і 2023 роки, а й другу половину 2021 року, коли обсяги українського імпорту були нижчими. Україна виступила проти цієї пропозиції.

    За оцінками Єврокомісії, озвучених на закритому засіданні послів країн-членів ЄС, Україна втратить 86 млн євро, якщо друге півріччя 2023-го братимуть також за основу розрахунків.

    Загалом же обмеження, що базуватимуться на оцінках імпорту за половину 2021-го, а також за 2022 і 2023 роки, оцінили у 331 млн євро втрат для українського бюджету.

    Польща й Франція підтримали оновлений варіант угоди, заручившись підтримкою низки країн ЄС, зокрема Італії, Угорщини, Австрії.

    Проти поправок виступають Німеччина, Нідерланди, Фінляндія, країни Балтії, Люксембург.

    Попередній проєкт домовленості, погоджений із Європарламентом, передбачав, що квоти на наступний період, котрий почнеться з червня цього року, розраховуватимуть, виходячи з обсягів українського агроімпорту за 2022-2023 роки, коли для нього вже діяли пільги – відсутність мит і квот.

  • ЗМІ: Рішення саміту ЄС щодо України та Молдови може ускладнитися через прогрес Боснії

    ЗМІ: Рішення саміту ЄС щодо України та Молдови може ускладнитися через прогрес Боснії

    Прогрес Боснії і Герцеговини на її шляху приєднання до ЄС може ускладнити лідерам Євросоюзу на саміті цього тижня ухвалення рішення щодо України та Молдови. Про це пише Euractiv.

    Повідомляється що Єврокомісія надасть письмовий звіт щодо Боснії та Герцеговини і дасть усні оцінки щодо України та Молдови в рамках зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі 21 березня. За даними видання, обговорення цього питання на саміті може затягнутися.

    Боснія відстає від України та Молдови на один крок, її початок переговорів про вступ до ЄС обумовлено завершенням низки реформ. Так, у нещодавньому звіті щодо розширення ЄС відзначався обмежений прогрес Боснії, особливо у сфері виборчих реформ.

    Декілька країн, зокрема Франція, Нідерланди та Данія, висловили застереження щодо рівня прогресу Боснії.

    “Якщо лідери ЄС дадуть зелене світло, нам потрібно буде обговорити, що має перевагу: процес, заснований на заслугах, чи геополітична необхідність”, – сказав виданню дипломат ЄС.

    Між тим більшість країн-членів ЄС наполягають на рівному ставленні до всіх трьох країн.

    “Ми занепокоєні тим, що раптом ми знову починаємо пов’язувати країни докупи, що є помилкою, якої ми припустилися в минулому та яка ризикує дискредитувати весь процес”, – сказав дипломат ЄС, маючи на увазі болгарське вето щодо Північної Македонії, яке зупинило і прогрес Албанії.

  • ЗМІ: Угорщина знову скаржиться державам ЄС на “утиски угорців” в Україні

    ЗМІ: Угорщина знову скаржиться державам ЄС на “утиски угорців” в Україні

    Угорщина надіслала іншим державам-членам Європейського Союзу лист із претензіями до України щодо захисту угорської національної меншини. Про це повідомляє “Радіо Свобода“.

    У листі Угорщина повторює вимогу відновити права національних меншин угорської громади в Україні на рівень, який існував до 2015 року. Йдеться зокрема про вільне використання угорської мови в Україні та право на політичне представництво на регіональному та національному рівнях.

    “Усупереч попереднім обіцянкам, потреби представників угорської громади в Україні були проігноровані, наприклад, у випадку визначення предметів, які мають викладатися українською мовою в школах угорської меншини”, – стверджується у листі.

    Будапешт також нарікає на зміни у співвідношенні населення після зміни меж адміністративних районів в Україні, через що вважає невиправданим мінімальні 10% представництва нацменшини для мовних прав, і вимагає свого делегата у Верховній раді.

    Вимога стосовно гарантування прав нацменшин є однією з ключових для подальшого руху України в ЄС.

  • У ЄС погодили виділення €5 млрд на військову допомогу Україні. Politico дізналося про обставини

    У ЄС погодили виділення €5 млрд на військову допомогу Україні. Politico дізналося про обставини

    Посли ЄС погодилися поповнити на 5 млрд євро Європейський фонд миру, кошти з якого йдуть на зброю для України. Про це повідомили у Раді ЄС.

    Європейський фонд миру створили в березні 2023 року для фінансування всіх дій спільної зовнішньої та безпекової політики, що стосуються військових і оборонних питань. Зокрема, цей фонд ЄС покликаний фінансувати зміцнення потенціалу країн, які не входять до ЄС.

    У січні цього року Bloomberg повідомляв, що Європейська служба зовнішніх справ створила документ із пропозицією до держав ЄС реформувати Європейський фонд миру.

    У рамках механізму фінансування цього фонду країни-члени отримують відшкодування за зброю, яку вони передають Україні.

    Європейське зовнішньополітичне відомство тоді запропонувало, зокрема, зафіксувати ставки відшкодування за надсилання зброї і надати більші бонуси для спільних ініціатив між європейською та українською промисловістю. Компенсації за передачу зброї із запасів і нових закупівель поступово скасовуватимуть, ішлося в документі пропозиції.

    Також очікується, що фонд матиме два основні «європейських стовпи»: надання летальної та нелетальної підтримки Україні шляхом спільних закупівель через європейську промисловість, а також продовження навчання й оснащення українських військ. Інструмент доповнюватиме будь-яку двосторонню допомогу Україні від країн-членів.

    Зовнішньополітичне відомство передбачає, що фонд слугуватиме задоволенню найнагальніших потреб України в артилерії, боєприпасах, безпілотниках і ППО, а також у нелетальних елементах, зокрема в засобах для розмінування, військовій медичній підтримці та кібернетичних засобах.

    Як повідомляє Politico, Німеччина, Франція та Угорщина з різних причин спочатку виступали проти схвалення внеску в 5 млрд євро до Європейського фонду миру на 2024 рік.

    Німеччина виступала за те, щоб із внесків до Європейського фонду миру відраховувались 100% прямої військової допомоги, яку член Євросоюзу надає Києву. Їй також не подобалось, що деякі держави передають Україні старе озброєння, а натомість за гроші фонду хочуть придбати значно дорожче нове.

    На практиці це означало б, що Берлін як найбільший донор військової допомоги Україні в ЄС взагалі не платитиме внесків до ЄФМ, що ставило б під загрозу наповнення фонду – й, відповідно, постачання зброї Києву. Зрештою, Німеччина погодилась на компроміс: погодилась на рівень скорочення внесків до ЄФМ нижче 50%.

    Франція своєю чергою наполягала, що Європейський фонд миру має використовуватись для відшкодування лише зброї, виробленої в ЄС. Компроміс передбачає, що це правило стане обов’язковим після певного перехідного періоду, який ще точно не встановлений. Це дозволить підтримати зокрема й ініціативу Чехії з закупівлі снарядів за межами ЄС.

    Що стосується Угорщини, то вона погодилася використати “конструктивне утримання від голосування”, тобто не голосувала ані за, ані проти на зустрічі послів. Попри це, Будапешт усе ще блокує виділення траншу з Європейського фонду миру у 500 мільйонів євро.

  • Макрон підтримав ініціативу Чехії щодо закупівлі 800 000 снарядів для ЗСУ

    Макрон підтримав ініціативу Чехії щодо закупівлі 800 000 снарядів для ЗСУ

    Президент Франції Еммануель Макрон підтримав чеський план постачання сотень тисяч артилерійських снарядів в Україну з країн, які не входять до Європейського Союзу. Про це повідомляє Bloomberg.

    За словами Макрона, Франція візьме участь у цій ініціативі, не пропонуючи фінансових деталей. Він зазначив, що Європейський фонд миру ЄС також може бути частково використаний для її фінансування.

    “Чеська ініціатива надзвичайно корисна, ми її підтримуємо і братимемо в ній участь. Вона полягає в тому, щоб шукати боєприпаси скрізь, де вони доступні та сумісні з обладнанням, яке ми доставили”, – сказав Макрон у вівторок у Празі разом із президентом Чехії.

  • Євросоюз посилить перевірки українського зерна, щоб заспокоїти фермерів

    Євросоюз посилить перевірки українського зерна, щоб заспокоїти фермерів

    Європейський Союз на фоні протестів фермерів посилить перевірку дотримання домовленостей при імпорті зерна з України. Про це заявила єврокомісарка з транспорту Адіна Валеан, передає Reuters.

    “Закриття кордонів ніколи не є гарною ідеєю, тим більше кордонів із сусідом, який так потребує повідомлення. Поки угоди виконуються правильно, проблем бути не повинно, і ми працюємо над посиленням реалізації”, – зазначила Валеан.

    Вона наголосила, що ЄС має переконатися в тому, що перевізники не порушують угоди та в їхньому праві на транзит.

    Єврокомісарка наголосила, що країни Євросоюзу також виграють від торгівлі з Україною. Експорт автомобільними дорогами з Польщі, Румунії та Словаччини збільшився на двоцифрові показники, що перевищило зростання товарів, що надходять до цих країн.

    Вона додала, що це “свідчить про те, що прикордонні країни також отримують прибутковий обмін”.

    Валеан зазначила, що в січні поточного року транзитом пройшли 3 млн тонн українського зерна, 2,04 млн з яких – через Румунію.

    З моменту створення коридорів солідарності у травні 2022 року Україна через них експортувала загалом 64 млн тонн зерна, олійних культур та супутніх товарів.

  • Стефанішина звинуватила Порошенка у спробі зриву євроінтеграції

    Стефанішина звинуватила Порошенка у спробі зриву євроінтеграції

    Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина звинуватила голову фракції “Європейська солідарність” Петра Порошенка у спробі зриву євроінтеграції через його лист до єврокомісара зі скаргами про недопуск опозиції за кордон. Про це вона заявила у коментарі “Європейській правді“.

    “Вважаю, проявом найвищого цинізму звернення до єврокомісара з питань розширення, фактично із закликом зупинити подальший рух України переговорним процесом через особисті інтереси”, – заявила Стефанішина.

    Вона зазначила, що “є певна дискусія” щодо ситуації з відрядженнями представників різних гілок влади в умовах військових обмежень, і “це не питання однієї-єдиної конкретної особи, хоча президент Порошенко і намагається представити це саме так”.

    Стефанішина наголосила, що вона – представниця уряду і не може оцінювати процедури у парламенті, але зазначила, що “цей лист показує найгірше в нашій політиці”.

    “Дуже показово, що ні автор, ніхто з його команди не хизується ним у соцмережах. Думаю, вони не очікували, що єврокомісар опублікує скріни. Тобто, припускаю, сподівалися приховати свою безпосередню роль у майбутніх негативних рішеннях по Україні. Це обурливо.  Ми, об’єднавшись, ухвалили справді історичні рішення, незважаючи на війну, рухалися швидко, вибиваючи аргументи всіх скептиків. Сьогодні виявилося, що є ті, хто готовий знецінити досягнення всієї країни заради свого інтересу”, – сказала Стефанішина.

    • 29 лютого європейський комісар з розширення Олівер Варгеїоприлюднив листа від Порошенка, в якому той поскаржився йому на «дискримінацію опозиції» в Україні.
  • Член Бундестагу назвав три країни, що блокують купівлю снарядів для України, які обіцяв Петр Павел

    Член Бундестагу назвав три країни, що блокують купівлю снарядів для України, які обіцяв Петр Павел

    Голова комітету закордонних справ Бундестагу Міхаель Рот різко розкритикував рішення Франції, Греції та Кіпру заблокувати покупку боєприпасів для України за межами Європейського Союзу. Про це повідомляє NV.

    За його словами, таке блокування є однією із великих стратегічних помилок Європейського Союзу.

    “Купляй європейське – звучить добре, і це кристально ясно. Ми зобов’язані розвивати європейську оборонну промисловість. Але наші друзі тут, в Україні, потребують більшої кількості військової техніки, амуніції прямо зараз”, – зазначив Рот.

    У зв’язку з цим він пропонує закуповувати військову техніку для України на світовому ринку.

    “І я знаю, що це звучить трохи дивно, але якщо величезний пакет допомоги Україні не пройде через Конгрес США, то нам доведеться купувати військове обладнання в Сполучених Штатах і ми повинні бути до цього готові”, – заявив член Бундестагу.

    Другою стратегічною помилкою голова комітету Бундестагу назвав минулорічну обіцянку країн ЄС поставити Україні 1 млн снарядів до березня цього року, оскільки ця обіцянка не була виконана.

    “Ми гарні на словах, особливо на словах президента Єврокомісії, але ми не такі гарні, як мали б бути, коли справа доходить до дій. Тому ми не можемо виконати нашу обіцянку доставити мільйон артилерійських снарядів до кінця березня. Ми доставимо близько 500 тис “, – наголосив Рот.

    • 17 лютого президент Чехії Петр Павел повідомив, що його країна знайшла креативний спосіб дістати снаряди для України, але потребує фінансування для цього.
  • Євросоюз затвердив 13 пакет санкцій проти РФ: що він включає

    Євросоюз затвердив 13 пакет санкцій проти РФ: що він включає

    Європейський Союз затвердив 13 пакет обмежувальних заходів проти Росії. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.

    У рамках нового пакету санкцій обмежувальні заходи запроваджуються щодо додаткових 106 фізичних та 88 юридичних осіб за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Таким чином, тепер загалом європейські санкції цього типу застосовуються проти понад 2 тисяч фізичних та юридичних осіб.

    Санкції спрямовані на військовий та оборонний сектори та пов’язаних з ними осіб, включаючи тих, хто причетний до постачання зброї з КНДР до Росії, а також представників судової влади, місцевих політиків та осіб, відповідальних за незаконну депортацію та військове перевиховання українських дітей.

    До списку санкцій були також включені 27 нових компаній, які безпосередньо підтримують військово-промисловий комплекс Росії в її агресивній війні проти України. На ці компанії поширюватимуться суворіші експортні обмеження щодо товарів і технологій подвійного призначення, а також щодо товарів та технологій, які можуть сприяти технологічному вдосконаленню сектора оборони та безпеки РФ.

    Деякі компанії розташовані в третіх країнах (Індії, Шрі-Ланці, Китаї, Сербії, Казахстані, Таїланді та Туреччині) і були залучені до обходу торгових обмежень. Інші компанії є російськими та причетні до розробки, виробництва та постачання електронних компонентів для військово-промислового комплексу РФ.

    Ухвалене рішення також розширює список заборонених товарів, які можуть сприяти технологічному вдосконаленню російського сектору оборони та безпеки. До списку додали компоненти для розробки та виробництва безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

  • Reuters: Євросоюз зніме санкції зі співзасновника “Яндекса”

    Reuters: Євросоюз зніме санкції зі співзасновника “Яндекса”

    Країни Європейського союзу погодилися зняти санкції з бізнесмена і співзасновника російської компанії “Яндекс” Аркадія Воложа, на якого влада ЄС наклала обмеження після російського вторгнення в Україну. Про це повідомляє Reuters із посиланням на три джерела.

    За даними агентства, європейська влада зніме санкції з Воложа і ще з двох осіб після 15 березня, коли антиросійські обмеження буде продовжено. Кого ще виключать із санкційного списку, Reuters не уточнює.

    Сам Волож інформацію про це поки що не коментував.

    Волож потрапив під європейські санкції через повномасштабне вторгнення РФ в Україну в червні 2022 року.

    На початку лютого 2024 року стало відомо, що після продажу російського “Яндекса” Волож і далі розвиватиме частину бізнесу компанії за кордоном. У серпні 2023 року бізнесмен виступив проти війни.

  • Єврокомісарка Сімсон: ЄС не зацікавлений у продовженні контракту на транзит російського газу

    Єврокомісарка Сімсон: ЄС не зацікавлений у продовженні контракту на транзит російського газу

    Наразі європейські країни не зацікавлені в продовженні контракту на транзит газу з РФ, після російських маніпуляцій на газовому ринку вони працюють над диверсифікацією поставок. Про це повідомила європейська комісарка з енергетики Кадрі Сімсон, передає “Інтерфакс-Україна“.

    “ЄС не зацікавлений у продовженні контракту на транзит газу з росіянами. Ми готувалися до завершення цього контракту протягом двох років, коли почалися маніпуляції на газовому ринку, і в нас є альтернативні варіанти для гарантування безпеки поставок. Наразі наш основний фокус – забезпечення максимальної підтримки України та якнайшвидша відмова від російського газу”, – сказала Сімсон, слова якої наведені в релізі Міністерства енергетики України за результатами двосторонньої зустрічі з його очільником Германом Галущенком в рамках Міністерської зустрічі Міжнародного енергетичного агентства в Парижі.

    Своєю чергою, Галущенко подякував Єврокомісії за останній грант для Фонду підтримки енергетики України у розмірі 58 млн євро, з яких 46,4 млн євро уже надійшли на рахунок. За його словами, значна частина внеску буде спрямована на закупівлю газових турбін для АТ “Оператор газотранспортної системи України”.

    Він зазначив, що таким чином Єврокомісія вже надала грант до Фонду підтримки енергетики у розмірі 63 млн євро, і є другим його найбільшим спонсором.

    У релізі також наголошується, що сторони обговорили питання забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, з огляду на складну ситуацію на окупованій росіянами Запорізькій АЕС.

  • Bloomberg: ЄС оцінює наслідки можливого президентства Трампа

    Bloomberg: ЄС оцінює наслідки можливого президентства Трампа

    Європейська комісія розпочала офіційну оцінку наслідків виборів президента США у листопаді 2024 року, зокрема того, яким може бути потенційне президентство Дональда Трампа у разі його переобрання. Про це повідомляє Bloomberg.

    За словами співрозмовника Bloomberg, Єврокомісія у своїй оцінці наслідків виборів у США приділяє особливу увагу сценарію, у якому Трамп стає переможцем.

    Як пояснив високопосадовець ЄС, стиль експрезидента США стає дедалі агресивнішим, і країни-члени Євросоюзу поділяють думку, що його повернення до Білого дому може призвести до чергового загострення торгівлі через Атлантичний океан.

    Наприклад, Bloomberg дізнався, що кампанія Трампа планує у разі перемоги вжити низку протекціоністських заходів проти ЄС, серед яких – запровадження мінімального тарифу в 10% та контрзаходи проти європейських податків на цифрові послуги.

    Як нагадує агентство, за президентства Дональда Трампа США запровадили тарифи на сталь та алюміній з ЄС, посилаючись на міркування національної безпеки. Євросоюз відповів власними контрзаходами, а 2021 року досяг взаєморозуміння з адміністрацією Джо Байдена.

    Європейські чиновники переймаються тим, що США можуть припинити допомогу Україні і навіть спробувати вийти з НАТО, якщо Трамп переможе на президентських виборах.

  • Угорський закон про “захист суверенітету” порушує права людини. ЄС розпочав юридичний процес

    Угорський закон про “захист суверенітету” порушує права людини. ЄС розпочав юридичний процес

    Європейська комісія запустила юридичну процедуру проти Угорщини через закон про «захист суверенітету», влада може використати цей закон, щоб впливати на незалежні медіа та громадські організації. Про це повідомляє Politico.

    Закон про «захист національного суверенітету» Угорщини було ухвалено наприкінці грудня 2023 року. Вже в січні в Угорщині було створено новий державний орган із повноваженнями розслідувати політичну діяльність, що здійснюється від імені іноземних інтересів або фінансується ними.

    В уряді Угорщини стверджують, що закон покликаний убезпечити волю виборців від неправомірного іноземного втручання. Проте активісти порівнюють його з російським законом про «іноземних агентів». Прийнявши його, Росія змусила замовкнути свої так звані опозиційні медіа, які фінансуються з-за кордону, і обірвала критику влади.

    Єврокомісія бачить в угорському законі засіб обмеження свободи слова та інших основних європейських свобод: права на захист приватних даних, свободу інформації, свободу зборів та виборчого права громадян Євросоюзу.

    Комісія вже надіслала Будапешту офіційне повідомлення про початок юридичної процедури. Угорський уряд має два місяці, щоб відреагувати на пред’явлені проти нього звинувачення.

  • Politico: У ЄС побоюються помсти та кібератак після конфіскації російських активів

    Politico: У ЄС побоюються помсти та кібератак після конфіскації російських активів

    Країни-члени Європейського союзу побоюються російської відплати та кібератак після конфіскації заморожених активів Центробанку РФ. Про це повідомляє Politico.

    Зазначається, що протягом місяців чиновники ЄС шукають шляхи використання заморожених активів РФ на суму близько 200 мільярдів євро, але це постійно створює нові проблеми. Зараз деякі уряди виношують план, щоб спробувати досягти такого ж результату, не вирішуючи поки що долю активів.

    Так, група промислово розвинених країн G7 розглядає пропозицію використовувати ці активи як запоруку банківських кредитів, які можуть профінансувати відновлення України. Кошти буде конфісковано, якщо Росія відмовиться виплачувати репарації після закінчення війни.

    За словами журналістів, такі пропозиції з’явилися на тлі занепокоєння з приводу відплати Москви за конфіскацію активів, включаючи потенційні кібератаки на західні країни.

    Декілька європейських чиновників, які брали участь в обговоренні, попередили, що це може спровокувати зворотну реакцію проти європейських активів у Росії. Це накладається на попередження, що це може заплямувати репутацію єврозони, зробивши її менш привабливою для інвесторів, пише видання.

    Вказано, що у Європі побоюються, що Москва може помститися, подавши шквал апеляцій проти Euroclear, бельгійського фінансового депозитарію, який зберігає переважну більшість російських резервів у Європі.

    За словами бельгійського чиновника, яки обізнаний з ходом судових процесів, російські компанії вже подали 94 позови до Росії з вимогою повернути кошти, заблоковані у Euroclear.

    “Euroclear додав, що, ймовірно, програє судові справи у Росії, оскільки країна “не визнає міжнародні санкції”. Це посилює побоювання, що повна конфіскація може призвести до того, що західні активи в Росії стануть об’єктом відплати”, – пише видання.

    У той же час бельгійський чиновник, який також говорив на умовах анонімності, попередив, що Кремль може відповісти, націлившись на заморожені активи в Росії, за які відповідає Euroclear.

    Дипломат ЄС також застеріг, що Росія може посилити свої кібератаки на західні фінансові установи, намагаючись повернути гроші. А керівник компанії з кібербезпеки висловив стурбованість, що Москва отримає можливість перенаправляти великі фінансові транзакції на російські рахунки.

  • ЗМІ дізналися про компроміс ЄС із Орбаном заради виділення Україні 50 млрд євро

    ЗМІ дізналися про компроміс ЄС із Орбаном заради виділення Україні 50 млрд євро

    Лідери ЄС домовилися про компроміс з Угорщиною, щоб схвалити виділення Україні макрофінансової допомоги у розмірі 50 млрд євро, та запобігти вето з боку Віктора Орбана. Про це повідомляє Politico із посиланням на трьох європейських дипломатів.

    За даними співрозмовників видання, європейським лідерам вдалося переконати Орбана трьома пропозиціями.

    Одна з них передбачає щорічний звіт Єврокомісії про реалізацію пакета допомоги.

    Крім того, відбудуться дебати на рівні лідерів про реалізацію пакета. Також, за необхідності, через два роки Європейська рада попросить Єврокомісію запропонувати перегляд нового бюджету.

    До проєкту висновків також було додано рядок, що відсилає до висновків від грудня 2020 року, щоб гарантувати, що оцінка верховенства права в Угорщині Європейською комісією буде справедливою та об’єктивною.

    Видання зазначає, що у Брюсселі вважають ці поступки незначними, оскільки лідери уникнули сценарію, за якого Орбан мав би можливість щорічно накладати вето на фінансування для України. Однак водночас Орбан може проголосити перемогу вдома, заявивши, що Угорщина домоглася включення перегляду допомоги Україні.

    Згоди вдалось досягти після зустрічей з невеликими групами лідерів ЄС у четвер. Глава Євроради Шарль Мішель і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн разом з лідерами Франції, Німеччини та Італії провели зустріч за зачиненими дверима з угорським прем’єр-міністром.

    Потім до зустрічі приєдналися інші лідери, зокрема, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо.

    Кілька дипломатів заперечили, що Орбану були зроблені інші поступки.

  • ЄС схвалив пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро

    ЄС схвалив пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро

    Лідери 27 країн-членів Євросоюзу погодили пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки. Про це повідомив голова Європейської ради Шарль Мішель.

    “У нас є угода. Усі 27 лідерів домовилися про додатковий пакет підтримки України у розмірі 50 млрд євро в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує постійне, довгострокове фінансування для України”, — написав він у Twitter.

    Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що значна частина коштів чотирирічної програми Ukraine Facility буде направлена до держбюджету та допоможе у фінансуванні дефіциту. Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.

    У свою чергу, президент Володимир Зеленський звернув увагу на важливість того, що рішення було прийнято всіма 27 лідерами ЄС. За його словами, це ще раз доводить сильну єдність ЄС.

    “Продовження фінансової підтримки ЄС України зміцнить довгострокову економічну та фінансову стабільність, що не менш важливо, ніж військова допомога та санкційний тиск на Росію”, – сказав Зеленський.

    Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що сьогоднішня угода ЄС про виділення Києву 50 мільярдів євро «є кроком історичного масштабу».

    “Це демонструє, що будь-які розмови про передбачувану “втому” або “ослаблення підтримки” просто помилкові”, – зазначив він.

    Прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо заявив, що ЄС виконав свою обіцянку. Він наголосив, що на сьогоднішній день українці борються за свободу всіх європейців.

    Президент Європейського парламенту Роберта Метсола наголосила, що Україна є пріоритетом для ЄС.

  • ЗМІ: ЄС погодився на умову Орбана для виділення Україні 50 млрд

    ЗМІ: ЄС погодився на умову Орбана для виділення Україні 50 млрд

    Лідери Європейського Союзу запропонують на саміті 1 лютого щороку затверджувати пакет допомоги Україні у розмірі 50 млрд євро, щоб подолати опір Угорщини. Про це повідомляє Reuters із посиланням на проєкт висновків саміту.

    У новій редакції проєкту висновків саміту йдеться про те, що Європейська Рада щорічно проводитиме дебати щодо імплементації механізму з метою надання рекомендацій щодо підходу ЄС до ситуації, що склалася внаслідок війни Росії проти України.

    Програма допомоги Україні на 50 млрд євро Ukraine Facility має створити фундамент для швидкого відновлення та розвитку української економіки. Пакет має покрити потреби України на 2024-2027 роки.

  • ЗМІ: Орбан за зачиненими дверима визнавав, що Угорщина не завадить вступу України до ЄС

    ЗМІ: Орбан за зачиненими дверима визнавав, що Угорщина не завадить вступу України до ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час дебатів за зачиненими дверима у парламенті навесні 2023 року заявив, що Будапешт не зможе перешкодити вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляє угорське незалежне видання Telex із посиланням на неназвані джерела.

    За інформацією видання, під час непублічного засідання парламенту Орбан зазначив, що хоча він вірить, що Угорщина може досягти певних результатів, вона не зможе створити суттєвих перешкод для вступу України в ЄС.

    У матеріалі йдеться, що угорський прем’єр зазначив, що попри заперечення Будапешта, членство України в ЄС “проштовхнуть через нас відносно швидко”.

    За словами джерел, знайомих із деталями зустрічі, Орбан повідомив її учасників, що, згідно з даними розвідки, США пообіцяли Києву, що переговори про вступ до ЄС розпочнуться до кінця 2023 року.

    За даними видання, під час закритих дебатів він заявив, що Будапешт наполягатиме на тому, щоб Україна відновила права, якими угорська меншість користувалася до 2015 року.

    Прем’єр зазначив, що жодних інших нових пропозицій щодо захисту меншості не буде прийнято, оскільки неможливо знати, як ці норми працюватимуть на практиці, переказують його слова джерела.

  • ЗМІ: ЄС розробляє план підриву економіки Угорщини

    ЗМІ: ЄС розробляє план підриву економіки Угорщини

    Євросоюз підготував план економічних санкцій проти Угорщини, якщо вона не погодиться проголосувати за новий пакет допомоги для України. Про це пише Financial Times.

    Повідомляється, що якщо прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не піде на поступки, то керівництво ЄС може публічно заявити про припинення фінансування Будапешта з наміром “налякати ринки”.

    Газета зазначає, що Брюссель проведе дії щодо депреціації угорського форинту та зменшення інвестиційної привабливості Угорщини з метою заподіяння шкоди “робочим місцям та зростанню економіки країни”.

    Угорський міністр у справах ЄС Янош Бока заявив, що не чув про ці погрози, додавши, що Будапешт “не піддається тиску”. За його словами, 27 січня Угорщина направила нову пропозицію Брюсселю, давши попередню згоду на використання коштів з бюджету ЄС для надання допомоги Україні та випуск боргових зобов’язань співтовариства для покриття потреб Києва, якщо Євросоюз піде назустріч Будапешту та додасть пункт про можливість зміни свого рішення майбутньому.

  • ЗМІ: ЄС розглядає “ядерний варіант” покарання Угорщини у разі блокування допомоги для України

    ЗМІ: ЄС розглядає “ядерний варіант” покарання Угорщини у разі блокування допомоги для України

    Лідери Євросоюзу готові позбавити Угорщину права голосу, якщо угорський прем’єр Віктор Орбан блокуватиме схвалення 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні на саміті 1 лютого. Про це повідомляє Politico.

    За словами співрозмовників видання, після багатьох років м’якого підходу до Будапешта європейські дипломати дали зрозуміти, що “ядерний варіант” – усунення Угорщини від процесу голосування в ЄС – більше не є чимось неймовірним.

    П’ять європейських чиновників та дипломатів заявили, що інші країни ЄС готові виступити проти Будапешта, що стало б історичним кроком для лідерів, які покладаються на згуртованість та одностайність.

    “Якщо Орбан знову заблокує угоду про 50 млрд євро для України на лютневому саміті, застосування статті 7 для позбавлення Угорщини права голосу може стати реальним варіантом”, – заявив один із дипломатів.

  • ЗМІ: Угорщина не проти військового фонду ЄС для України на 5 млрд євро

    ЗМІ: Угорщина не проти військового фонду ЄС для України на 5 млрд євро

    Угорщина відмовиться від своїх заперечень проти створення фонду військової допомоги Україні з річним бюджетом у розмірі 5 мільярдів євро, що відкриває шлях до угоди про модернізацію механізму, спрямованого на стабільне постачання зброї Києву. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

    За словами знайомих із обговореннями джерел, Будапешт заявив про свій намір не перешкоджати досягненню консенсусу на зустрічі послів Європейського Союзу.

    Таким чином Угорщина має намір змінити свою позицію, яку вона висловила на початку цього тижня, коли заявила, що виступає проти реформування нинішнього механізму ЄС, який відшкодовує державам-членам кошти за зброю, яку вони відправляють в Україну.

    Видання не наводить пояснень різкої зміни позиції угорського уряду. Але рішення Будапешта збігається зі зростаючим тиском на прем’єр-міністра Віктора Орбана щодо схвалення вступу Швеції до НАТО.

  • ЗМІ: ЄС хоче оподаткувати заморожені активи РФ, але не конфіскувати їх

    ЗМІ: ЄС хоче оподаткувати заморожені активи РФ, але не конфіскувати їх

    Європейський Союз планує застосувати податок на надприбутки від заморожених активів центрального банку Росії, проте без конфіскації коштів. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з питанням.

    За даними агентства, група країн, включаючи Німеччину, чітко дали зрозуміти, що вони проти арешту російських активів із юридичних міркувань.

    Водночас наголошується, що міністри закордонних справ ЄС дали своє “політичне благословення” на запровадження податку на непередбачені доходи 22 січня 2024 року. Вони зазначили, що це питання обговорюватиметься послами країн-членів блоку пізніше цього тижня.

    Глава Європейської служби зовнішніх зв’язків Жозеп Боррель заявив, що Європейський Союз досяг угоди щодо використання доходів, отриманих із заморожених російських активів.

    Бельгійський міністр фінансів Вінсент Ван Петегем заявив у коментарі Bloomberg, що він переконаний у тому, що дискусія навколо цього питання матиме результат.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.