Винищувачі F-16 можуть боротися з російськими бомбардувальниками, які останнім часом стали важливою силою, що дозволяє росіянам просуватися на фронті. Про це повідомляє ВВС.
“Щоб позбавити Росію переваги у повітрі, наш повітряний флот повинен мати від 120 до 130 сучасних літаків”, – сказав президент України Володимир Зеленський у недавньому інтерв’ю агентству AFP.
Винищувачі кожної країни несли свій набір озброєнь, що збігався за основними позиціями, але відрізнявся у спеціальних системах.
Винищувачі F-16 також можуть боротися з російськими бомбардувальниками, які останнім часом стали важливою силою, що дозволяє росіянам просуватися на фронті. Вони можуть і самі завдавати ударів, даючи можливість ЗСУ наступати.
Наприклад, F-16 ВПС Норвегії можуть застосовувати протикорабельні ракети Penguin і бомби з лазерним наведенням Paveway II, а данські – використовувати блоки радіоелектронної боротьби AN/ALQ-10, що ускладнюють наведення на літак ракет противника.
ЗСУ передадуть досить старі винищувачі. Вони сильно відрізняються за своїми можливостями від останніх модифікацій F-16, які США постачають в інші країни.
Деякі F-16 ВПС Нідерландів та Бельгії можуть нести тактичну ядерну зброю – США розміщували запаси ТЯЗ на території цих країн.
Є і менш значні відмінності, наприклад, в інтерфейсі або панелі приладів, але вони все одно роблять літаки несхожими один на одного.
Усі F-16 Данії, Нідерландів, Норвегії та Бельгії були збудовані раніше 1990 року і всі чотири країни модернізували свої літаки. Тепер багато їхніх характеристик наближені до більш сучасних винищувачів.
Ця програма знадобилася для відновлення планера літака, який практично у всіх винищувачів на практиці зазнавав більш суттєвих навантажень, ніж було заплановано: спочатку F-16 створювали як легкий фронтовий винищувач для повітряного бою, але часом він отримав більше функцій, що збільшило масу корисного навантаження, а це, своєю чергою, позначилося на стані планера.
У ньому з’явилися мікротріщини, деякі вузли необхідно було повністю замінити.
Крім того, в рамках програми замінили електронне обладнання F-16, зокрема частину начинки радара, що збільшило його дальність на 25%, покращили обладнання кабіни, включно із заміною дисплеїв та елементів управління, додали різні прилади, які допомагають керувати літаком у несприятливих умовах, і багато іншого.
Наприклад, для розширення номенклатури озброєння на багатьох літаках знадобилося змінювати проводку в крилі.
Для позначення програми модернізації винищувачів традиційно використовують термін Block з номером, що відповідає певній програмі. Наймасовішою сучасною модифікацією F-16 є F-16C (одномісний) або D (двомісний), модернізовані до рівня Block 52. Їхнє виробництво почалося в 1990-х. Більшість американських винищувачів – саме цієї модифікації.
Вважають, що старі винищувачі, які постачали в Європу і планують передати Україні, були модернізовані до цього рівня. Формально модернізовані літаки називаються F-16AM чи F-16BM.
Попри те, що винищувачі в чотирьох європейських країнах були модернізовані приблизно до одного загального рівня, деталі та спеціалізацію тих літаків, які поставлять ЗСУ, встановити важко, оскільки кожна країна замовляла собі свій унікальний літак, і навіть у рамках одних ВПС це могли бути різні машини.
Основною зброєю F-16 є протиповітряні ракети AIM-9L Sidewinder. Їх виробляють з кінця 1970-х років. Це ракети ближньої дальності, оптимальна дальність пуску – до 20 кілометрів. Крім того, ці літаки можна модифікувати для застосування авіаційних ракет IRIS-T ближнього радіуса, які ЗСУ використовує у ППО із наземних установок.
Російська авіація, швидше за все, постарається не вступати з пілотами ЗСУ в повітряні бої на коротких дистанціях. Але такі ракети будуть все одно корисні в боротьбі з російськими крилатими ракетами або дронами, якщо ЗСУ вирішать використовувати F-16 як перехоплювачі ППО.
На озброєнні у ВПС Данії є і більш дальні авіаційні ракети – AIM-120 AMRAAM. Їх вже використовують ЗСУ – їх можна запускати з наземних ЗРК NASAMS.
Дальність цих ракет в останній модифікації може перевищувати 120 км, проте європейські F-16 можуть застосовувати ранні версії з дальністю менше 100 км.
Цим літакам доведеться протистояти більш новим і важким російським, серед яких може виявитися Су-57 – винищувач п’ятого покоління, побудований із застосуванням технологій стелс. Їх називають літаки-невидимки, але це неправильно, ця технологія знижує помітність, скорочуючи дистанцію виявлення – радари F-16 виявлять їх ще пізніше, ніж інші російські літаки.
Особливе занепокоєння у багатьох експертів викликає дальність російського авіаційного озброєння.
Крім того, крім дальності, в повітряних боях важливі й інші параметри, серед яких не останній – підготовка як пілотів, так і офіцерів в штабах. Дуже багато залежатиме від планування та управління повітряним боєм.
Наявність летючих радарів А-50У, кількість яких в останні кілька місяців знизилася на дві одиниці, також досі відіграє важливу роль.
Тому передбачити результат повітряних боїв винищувачів із винищувачами таки важко.
Проти фронтових бомбардувальників Су-34 у F-16 більше шансів. Ці російські літаки застосовують авіабомби з модулями УМПК, які перетворюють їх на керовані високоточні боєприпаси.
Їх скидають з відстані приблизно 40-50 км на висоті близько 10 тис. метрів. Російська авіація використовує ці бомби дуже активно, багато в чому завдяки її наземним військам вдається просуватися на кількох ділянках фронту.
Але, перебуваючи на бойовому курсі перед скиданням бомби, такий літак досить вразливий, і якщо проти нього діятиме винищувач з ракетою, дальність якої перевищує ті 40-50 км, то це буде великою загрозою для Су-34.
Щоправда, Су-34 створили на базі винищувача Су-27, це досить маневровий літак, який може нести системи радіоелектронної протидії.
Це не найпростіша ціль, але російські ВПС, як показує досвід двох років війни, не схильні ризикувати дорогими літаками, і сама наявність загрози буде достатньою для того, щоб згорнути такі операції.
Винищувачі F-16AM і F-16BM ВПС Данії можуть використовувати керовані тактичні ракети AGM-65G Maverick для завдання ударів по наземних цілях. Їх також можуть застосовувати F-16 ВПС Нідерландів.
Данські винищувачі здатні застосовувати керовані авіабомби з лазерним наведенням GBU-12 Paveway II і GBU-24 – для цього використовують спеціальний підвісний модуль. Крім того, ці літаки можуть застосовувати керовані авіабомби GBU-31 JDAM – на їхньому прикладі Росія створила свої модулі УМПК.
F-16 інших країн-донорів України озброєні приблизно таким набором, але в деталях він може відрізнятися.
Винищувачі можуть завдавати ударів по наземних цілях. Тренування льотчиків на двомісних винищувачах можуть бути свідченням підготовки до подібних операцій. Другий член екіпажу керує високоточною зброєю.
Іншим свідченням такої підготовки є наявність пунктів “високоточні авіаційні боєприпаси” в пакетах американської допомоги. Там не уточнюють, яку саме зброю передадуть Україні.
Наявність в арсеналі данських літаків ракет AGM-65G Maverick, керованих авіабомб з лазерним наведенням GBU-12 Paveway II і GBU-24, дозволяє завдавати ударів по одиничних захищених цілях в ближньому тилу, а керовані авіабомби GBU-31 JDAM високої потужності дозволять ЗСУ застосовувати ту саму тактику, яку використовували російські війська останніми місяцями – розчищати собі шлях під час наступу.
При цьому максимальна швидкість у F-16 вища, ніж у Су-34. Оскільки дальність планування такої бомби залежить від висоти і швидкості під час пуску, це повинно дозволити їм запускати бомби з ще більшої відстані.
Попри модернізацію, F-16AM і F-16BM не пристосовані для застосування ракет AGM-88B HARM, які наводяться на сигнал радара. Українські авіатори навчилися запускати їх зі старих радянських МІГів і Су, але це застосування не розкриває всіх можливостей HARM, і успіх цього застосування досить обмежений.
Пізні модифікації F-16 можуть використовувати спеціальний блок наведення AN/ASQ-213, який дозволяє застосовувати такі ракети повною мірою. Але старі літаки, такі як ті, що отримає Україна, такий блок використовувати не можуть.
Вони будуть застосовувати ці ракети практично в тому ж режимі, що і Міг-29 або Су-27 ПС ЗСУ, тобто в дуже обмеженому варіанті.
В ідеальних умовах ці складні ракети можуть перед пуском налаштовуватися на виконання конкретного завдання в повітрі, що робить їх дуже ефективними.
Але на старих МіГ-29 або F-16AM вони налаштовуються у значно грубішому вигляді перед польотом, і це сильно знижує їхню ефективність.
F-16A і B-16B, ймовірно, сумісні з протикорабельними крилатими ракетами AGM-84 Harpoon. Принаймні, ВПС Тайваню, озброєні такими ж літаками, використовують ці ракети. А норвезькі винищувачі можуть запускати ще й ракети Penguin. Тому з появою таких винищувачів у ВМС України з’явиться більше можливостей для війни на морі.
Американські літаки не здатні застосовувати крилаті ракети Storm Shadow/SCALP, які українці запускають зі старих радянських бомбардувальників Су-24. Але данські F-16 здатні нести крилаті ракети AGM-154 Joint Standoff Weapon, дальність яких, залежно від висоти пуску, становить від 22 до 130 км.
Тому в будь-якому разі, попри досить обмежені можливості цих старих винищувачів, ЗСУ зможуть використовувати більше озброєнь.