Tag: Китай

  • Нові морські технології Китаю викликають занепокоєння у військових експертів

    Нові морські технології Китаю викликають занепокоєння у військових експертів

    Китай розробив нові морські інженерні рішення, які, на думку західних аналітиків, можуть бути використані для військових цілей у разі вторгнення на Тайвань. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться зокрема про гігантські баржі, що з’єднуються у плавучий пірс і здатні швидко доставляти важку техніку на берег, а також новий пристрій для перерізання підводних кабелів на рекордній глибині до 4000 метрів. Обидва рішення розглядаються як частина зростаючого потенціалу Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).

    Кадри з баржами вперше з’явилися в соцмережах КНР цього місяця і згодом були геолокалізовані біля пляжу поблизу міста Чжаньцзян, де базується Південний флот китайських ВМС. За даними супутникових знімків, баржі переміщувалися вздовж узбережжя, здійснюючи випробування спільно з цивільними суднами типу RO-RO. Експерти відзначають, що баржі можуть швидко створювати тимчасовий причал для висадки сотень одиниць техніки на годину.

    Аналітик Дж. Майкл Дам вважає, що це “суттєве посилення амфібійних спроможностей” НВАК. А Томас Шугарт зазначив, що на Заході немає нічого подібного. Водночас ці баржі вразливі для вогню і ймовірно використовуватимуться лише після встановлення контролю над морем і повітрям.

    Міністерство оборони Тайваню підтвердило, що ці баржі дозволяють швидко вивантажувати основні бойові танки та іншу техніку, і продовжує стежити за ними.

    Також стало відомо про новий китайський пристрій для різання підводних кабелів, який здатен перерізати навіть посилені лінії зв’язку на глибинах у два рази більших, ніж прокладені нині кабелі. Хоча такі пристрої можуть використовуватися для обслуговування, в контексті нещодавніх пошкоджень підводних ліній навколо Тайваню, експерти вказують на можливе військове призначення.

    На тлі поглиблення військової модернізації Китай продовжує щодня направляти бойові літаки та кораблі поблизу Тайваню. Американська розвідка вважає, що Сі Цзіньпін доручив армії бути готовою до вторгнення до 2027 року.

  • Welt: Китай розглядає можливість участі в миротворчих силах в Україні

    Welt: Китай розглядає можливість участі в миротворчих силах в Україні

    Китай розглядає можливість участі в потенційній миротворчій місії в Україні. Про це повідомляє Welt am Sonntag з посиланням на джерела серед європейських дипломатів.

    Китайські дипломати проводили консультації в Брюсселі, щоб з’ясувати, наскільки така участь могла б бути прийнятною або навіть бажаною з точки зору європейських країн.

    У дипломатичних колах ЄС вважають, що залучення Китаю до так званої «коаліції охочих» може підвищити готовність Росії прийняти присутність миротворчих сил в Україні. Водночас наголошується, що питання є «делікатним».

    Контекстом для обговорень став анонс президента Франції Емманюеля Макрона про новий саміт коаліції на підтримку України, що має відбутися наступного четверга.

    «Мета саміту — чітко і, можливо, докладніше підтвердити зобов’язання щодо короткострокової підтримки України», — заявив Макрон після саміту ЄС у Брюсселі. Участь у паризькому саміті візьме і президент України Володимир Зеленський.

    Як Макрон, так і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер висловили готовність направити миротворчі сили до України у разі досягнення перемир’я між Києвом і Москвою — ідею, яку Росія наразі категорично відкидає.

    Британський уряд раніше повідомляв, що участь у коаліції готові взяти понад 30 країн у тій чи іншій формі. Макрон і Стармер вже кілька тижнів координують позиції європейських союзників щодо подальшої підтримки України, зокрема організувавши низку зустрічей у Парижі та Лондоні.

    Тим часом у понеділок США планують провести новий раунд переговорів з Росією та представниками України щодо припинення вогню. Макрон у Брюсселі підкреслив, що відмова Москви погодитися на 30-денне перемир’я, запропоноване США та Україною, свідчить про те, що «Росія наразі не зацікавлена у мирі». Він також зазначив, що нічні атаки російських дронів і ракет лише підтверджують небажання Кремля завершити війну.

  • Китай стратив чотирьох громадян Канади

    Китай стратив чотирьох громадян Канади

    Китай стратив чотирьох громадян Канади за звинуваченнями у злочинах, пов’язаних з наркотиками, що є рідкісним випадком застосування смертної кари до громадян західних країн. Про це повідомляє WSJ.

    Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі заявила, що разом із колишнім прем’єр-міністром Джастіном Трюдо намагалася втрутитися у справу та добитися пом’якшення вироків, а також просила про милосердя для інших канадців, які перебувають у подібній ситуації.

    «Ці громадяни Канади, які мали подвійне громадянство, за версією Китаю, були залучені до злочинної діяльності, пов’язаної з наркотиками», – повідомила Жолі у середу.

    МЗС Китаю відкинуло критику з боку Канади, заявивши, що всі підсудні, незалежно від національності, отримують однакове ставлення відповідно до закону.

    «Канада повинна поважати верховенство права та не втручатися в судовий суверенітет Китаю», – заявила представниця китайського МЗС Мао Нін, не надавши деталей щодо конкретних справ.

    Китай має один із найжорсткіших законів щодо наркотиків, де контрабанда може каратися довічним ув’язненням або смертною карою. За даними Amnesty International, Китай страчує більше людей, ніж будь-яка інша країна, хоча точна кількість виконаних смертних вироків залишається невідомою.

    У 2019 році канадець Роберт Ллойд Шелленберг був засуджений до смертної кари за звинуваченням у контрабанді понад 200 кг метамфетаміну. Однак, за останніми даними, він не входив до числа страчених у 2024 році і, ймовірно, досі перебуває у китайській в’язниці.

    Amnesty International Canada різко засудила дії Китаю.

    «Ці шокуючі та нелюдяні страти канадських громадян мають стати сигналом тривоги для Канади», – заявила Кетті Нівябанді, генеральна секретарка організації.

    Вона закликала уряд Канади продовжити тиск на Пекін щодо дотримання прав людини, зокрема у справах Хусейна Целіля – канадця уйгурського походження, який у 2007 році отримав довічне ув’язнення в Китаї за звинуваченнями у тероризмі. Його родина та правозахисники наполягають на політичному характері вироку та вимагають його звільнення.

  • У Китаї заявили, що готові допомогти Україні у відновленні після війни

    У Китаї заявили, що готові допомогти Україні у відновленні після війни

    Китай готовий надати Україні підтримку у повоєнному відновленні країни, а також продовжувати надавати іншу допомогу. Про це заявив речник Китайського агентства міжнародного розвитку та співробітництва Лі Мін, пише China Daily.

    “Ми готові й надалі надавати допомогу в межах наших можливостей відповідно до побажань зацікавлених сторін, що, звісно, включає повоєнну відбудову”, – сказав Лі.

    За його словами, Китай вже надав Україні чотири партії гуманітарної допомоги. Лі Мін також сказав, що “Китай і надалі буде позитивною силою для світового миру і стабільності та прогресивною силою для глобальної справедливості та рівності”.

  • BYD кидає виклик Tesla: Нова зарядка за 5 хвилин і стрімке зростання продажів у Китаї

    BYD кидає виклик Tesla: Нова зарядка за 5 хвилин і стрімке зростання продажів у Китаї

    Китайський виробник електромобілів BYD представив революційну систему зарядки «Super E-Platform», яка дозволяє заряджати електромобіль за 5 хвилин для подолання 250 миль. Це значно перевершує можливості Tesla, чия система Supercharger потребує 15 хвилин для зарядки на 200 миль. Про це пише CNN.

    Щоб підтримати нову технологію, BYD оголосила про будівництво 4 000 ультрашвидких зарядних станцій по всьому Китаю.

    «Наша мета – зробити зарядку електромобілів такою ж швидкою, як заправку бензинового авто», – заявив голова BYD Ван Чуаньфу під час презентації.

    Попередні замовлення на моделі BYD з цією технологією вже відкриті, а перші поставки заплановані на наступний місяць.

    Новина про нову зарядну систему спричинила стрибок акцій BYD на 6%, досягнувши рекордного рівня на Гонконзькій біржі.

    Того ж дня Tesla запустила безкоштовне тестування своєї довгоочікуваної системи Full Self-Driving (FSD) у Китаї, яке триватиме до 16 квітня.

    Однак останнє оновлення FSD виявилося недостатньо функціональним, що змусило компанію залучити китайського техногіганта Baidu для покращення технології.

    За даними China Passenger Car Association, BYD контролює 32% ринку нових енергетичних транспортних засобів у Китаї, тоді як Tesla – лише 6,1%.
    Продажі Tesla в січні впали на 19%, поступившись не лише BYD, а й Geely та SGMW (спільному підприємству SAIC, Guangxi Auto і General Motors).

    У відповідь BYD оголосила про безкоштовне впровадження системи автопілота «God’s Eye», тоді як Tesla пропонує FSD за $99 на місяць або одноразово за $8 000.

    За даними Financial Times, китайська влада може затримати видачу ліцензії на FSD Tesla, використовуючи це як важіль у торгових переговорах з адміністрацією Трампа.

    Таким чином, Tesla стикається з подвійним викликом. BYD випереджає її за інноваціями та ціною. Політична ситуація може затримати впровадження нових технологій Tesla у Китаї.

    BYD, тим часом, продовжує зміцнювати свої позиції та закріплює статус лідера ринку електромобілів у Китаї.

  • Китайські акції стають новим прихистком для інвесторів на тлі торговельної війни Трампа

    Китайські акції стають новим прихистком для інвесторів на тлі торговельної війни Трампа

    На тлі загострення торговельної війни, ініційованої президентом США Дональдом Трампом, глобальні інвестори звернули увагу на китайські акції як перспективну альтернативу американським активам. Про це пише Reuters.

    З моменту приходу Трампа в Білий дім у січні, гонконзький індекс Hang Seng зріс на 17%, тоді як індекс S&P 500 впав приблизно на 9%. Американський фондовий ринок наразі перебуває під тиском, демонструючи втрату $SPX в розмірі близько 9%.

    Значне зростання китайського ринку відбулося завдяки технологічному сектору, акції якого зросли на 29% у 2025 році, досягнувши найвищого рівня за останні три роки. За словами представника компанії J.P. Morgan, значний обсяг коштів перетікає саме з американського ринку, а також із ринків Південної Кореї та Індії.

    Інтерес до китайських акцій зростає також через порівняно нижчу оцінку: коефіцієнт ціни до прогнозованого прибутку для китайських компаній наразі складає приблизно 7, тоді як для американських – близько 20. Проте залишається певна обережність серед інвесторів через попередній досвід втрат, спричинених регуляторними діями китайського уряду та питаннями щодо стабільності економіки країни.

    Однак експерти бачать значний потенціал для зростання через технологічні інновації, такі як успішний запуск AI-стартапу DeepSeek та перспективу додаткових стимулів китайської влади для підтримки економіки.

    “Китай тепер є дорослим у кімнаті”, – зазначив головний азійський стратег Pictet Wealth Management Донг Чен.

    За даними Morgan Stanley, у лютому цього року в китайські акції було інвестовано 3,8 млрд доларів після трьох місяців активного відтоку коштів.

  • Китайські держкомпанії скорочують закупівлі російської нафти через санкції США

    Китайські держкомпанії скорочують закупівлі російської нафти через санкції США

    Державні нафтові компанії Китаю скорочують або призупиняють закупівлі російської нафти після останніх санкцій США проти Москви. Два китайські імпортери повністю припинили купувати російську нафту, а ще двоє значно зменшили обсяги поставок, повідомляють джерела на ринку. Про це пише Reuters.

    Санкції, запроваджені 10 січня адміністрацією колишнього президента США Джо Байдена, спрямовані проти російських нафтових компаній Gazprom Neft і Surgutneftegaz, а також страхових компаній та понад 100 суден, що транспортують російську нафту. Це призвело до різкого скорочення поставок російської нафти до Китаю та Індії.

    За інформацією джерел, китайські державні компанії Sinopec та Zhenhua Oil призупинили закупівлі російської нафти, що має бути завантажена у березні, через побоювання щодо співпраці із підсанкційними підприємствами.

    Скорочення закупівель з боку китайських державних компаній вплинуло на ціни на російську нафту, що скоротило прибутки Москви та посилило економічний тиск напередодні можливого укладення перемир’я з Україною.

    Один із представників китайської нафтової компанії повідомив, що компанія тимчасово припинила угоди з Росією для перевірки відповідності санкційним вимогам і чекає «чіткішого розуміння» можливої угоди між США та Росією щодо завершення війни.

    «Якщо переговори приведуть до послаблення або скасування санкцій проти російської нафти, ми повернемося до закупівель», – додало джерело на умовах анонімності.

    Нафта, що постачається Surgutneftegaz і Gazprom Neft, становить приблизно третину морських поставок російської нафтової марки ESPO blend, основного сорту для експорту на Далекий Схід. У середньому ці дві компанії щомісяця постачають до Китаю близько 1,2 мільйона тонн нафти (приблизно 300 тисяч барелів на добу).

    Однак незалежні нафтопереробники Китаю почали компенсувати скорочення закупівель державних компаній, підтримуючи ціни на ESPO blend на рівні $2,50–$3 за барель вище за ICE Brent на умовах доставки в березні.

    При цьому PetroChina, яка традиційно закуповує ESPO blend у Роснафти, продовжила закупівлі морем, але зменшила обсяги. Аналогічно скоротила обсяги поставок CNOOC, яка регулярно купує та перепродає російську нафту.

    Попри це, PetroChina продовжує отримувати 800–900 тисяч барелів нафти на добу з Росії трубопроводом відповідно до довгострокового контракту.

    Водночас Sinopec, найбільший імпортер нафти в Азії, компенсує скорочення російських постачань закупівлею сировини з Західної Африки, Близького Сходу та Бразилії.

    Попри санкції та скорочення закупівель, Китай залишається найбільшим споживачем російської нафти, забезпечуючи близько 20% всього імпорту нафти в країну. Державні компанії Китаю купують приблизно 1,3 мільйона барелів російської нафти на день, тоді як незалежні переробники беруть решту обсягів.

    Китай офіційно виступає проти односторонніх санкцій, проте тиск США змушує його компанії діяти обережніше, переглядаючи свої стратегії постачання та шукаючи альтернативні джерела енергоносіїв.

  • Мережа ресторанів Haidilao виплатить компенсацію 4 тис. клієнтів після інциденту із сечею у бульйоні

    Мережа ресторанів Haidilao виплатить компенсацію 4 тис. клієнтів після інциденту із сечею у бульйоні

    Мережа ресторанів китайського хотпоту Haidilao заявила, що компенсує витрати понад 4 000 клієнтам, які відвідали один із її закладів у Шанхаї після того, як двоє відвідувачів справили нужду в бульйон.

    Відео, на якому двоє чоловіків мочаться в хотпот під час вечері в приватній кімнаті одного з ресторанів Haidilao, почало поширюватися в мережі наприкінці лютого.

    Компанія заявила, що інцидент стався 24 лютого, але їй знадобилося чотири дні, щоб визначити точний час і місце події. Лише 6 березня вдалося встановити, що випадок стався у закладі в центрі Шанхаю.

    «Ми повністю усвідомлюємо, що ніяка компенсація не може повністю загладити цей інцидент», – йдеться у заяві компанії. Haidilao також визнала, що інцидент виявив прогалини в підготовці персоналу, який не зміг вчасно виявити проблему.

    Компанія звернулася до поліції в місті Цзяньян, провінція Сичуань, де знаходиться її штаб-квартира, та в інші міста.

    За даними шанхайської поліції, двоє причетних осіб – 17-річні юнаки – вже затримані. Haidilao також подала на них цивільний позов.

  • ЗМІ: Німецька розвідка вважала, що COVID-19 пішов з лабораторії.  Меркель і Шольц це приховали

    ЗМІ: Німецька розвідка вважала, що COVID-19 пішов з лабораторії. Меркель і Шольц це приховали

    Німецька зовнішня розвідка дійшла висновку, що пандемія COVID-19 майже напевно виникла в лабораторії в Ухані, проте уряд Німеччини не оприлюднив ці висновки. Про це повідомляють газети Zeit та Süddeutsche Zeitung, пише Time.

    За даними розслідування, в 2020 році канцелярія Ангели Меркель доручила Федеральній розвідувальній службі Німеччини (BND) вивчити походження вірусу. BND проаналізувала відкриті дані та матеріали, отримані в межах операції “Saaremaa”, яка включала інформацію з китайських дослідницьких установ, зокрема Інституту вірусології в Ухані.

    Згідно з висновками розвідки, було виявлено докази проведення високоризикових експериментів, які штучно модифікували природні віруси, а також численні порушення правил безпеки в лабораторії. Ймовірність того, що вірус походить з лабораторії, оцінювалася у 80-95%.

    Попри це, Меркель вирішила не розголошувати отримані результати. Після зміни уряду в 2021 році тодішній голова BND Бруно Каль ще раз передав цю інформацію канцелярії Олафа Шольца, але звіт так і не став публічним.

    Наприкінці минулого року німецький уряд доручив зовнішнім експертам перевірити висновки розвідки, проте їхні результати поки не оприлюднені. Представник уряду заявив, що Німеччина “не коментує розвідувальні питання”.

    Китай неодноразово відкидав версію про лабораторне походження вірусу. Однак дедалі більше урядів дійшли цього висновку. У січні Центральне розвідувальне управління США оприлюднило оцінку, згідно з якою аналітики надають перевагу версії витоку з лабораторії.

    Водночас Пекін посилається на спільне розслідування китайських фахівців і Всесвітньої організації охорони здоров’я, яке в 2021 році дійшло висновку, що лабораторне походження вірусу є “вкрай малоймовірним”. Однак директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус закликав до нового розслідування, наголосивши, що “всі гіпотези залишаються відкритими”.

  • Далай-лама заявив, що його наступник народиться поза Китаєм

    Далай-лама заявив, що його наступник народиться поза Китаєм

    Далай-лама заявив у новій книзі, що його наступник народиться поза Китаєм, що загострює суперечку з Пекіном щодо контролю над Тибетом. Про це повідомляє CNN.

    У своїй книзі “Voice for the Voiceless”, яка виходить у вівторок, 89-річний духовний лідер тибетського буддизму вперше чітко зазначив, що його наступник з’явиться на світ у «вільному світі», тобто поза межами Китаю. Раніше він лише припускав, що може реінкарнуватися за межами Тибету, можливо, в Індії, де він перебуває у вигнанні.

    «Новий Далай-лама народиться у вільному світі, щоб продовжити традиційну місію – бути голосом універсального співчуття, духовним лідером тибетського буддизму та символом Тибету», – написав Далай-лама.

    Далай-лама XIV, Тенцзін Г’яцо, у 1959 році втік до Індії після невдалого повстання проти влади комуністичного Китаю. Пекін наполягає, що обере його наступника самостійно, однак Далай-лама заявив, що будь-який обраний Китаєм наступник не буде визнаний.

    Китай називає Далай-ламу «сепаратистом», а представник МЗС КНР у понеділок заявив, що він є «політичним вигнанцем, який займається анти-китайською діяльністю під прикриттям релігії».

    Минулого місяця Пекін висловив сподівання, що Далай-лама «повернеться на правильний шлях» та визнає, що Тибет і Тайвань є «невід’ємними частинами Китаю». Це твердження відкинули в уряді Тибету у вигнанні.

    Прихильниками Далай-лами є, зокрема, актор Річард Гір і колишня спікер Палати представників США Ненсі Пелосі. Він зазначив, що може прожити до 110 років, а також висловив переконання, що боротьба тибетців за свободу продовжиться навіть після його смерті.

  • Майбутнє світового лідерства: США, Китай або Європа?

    Майбутнє світового лідерства: США, Китай або Європа?

    Той центр сили у світі, який заявить зараз про захист слабших — згуртує навколо себе ще більше країн. Таким центром сили може стати Китай.

    Могла би обʼєднана Європа, але… на жаль.

    Конкурувати Китаю буде коаліція на чолі зі США, лідерство яких може ослабнути наступними роками, але в середньостроковій перспективі все ж таки альтернативи поки не видно. Хоча надія на європейське лідерство ще залишається.

    Знову — двополюсний світ. Такий вже звичний. Холодна війна й локальні війни. Багаті й бідні.

    І знову «світовий уряд», «техно – радикали», «масони»…

    Нічого нового вже не буде. Вже все це на планеті Земля було. Нам навряд чи вдасться кардинально змінити хід історії.
    А от грамотно зорієнтуватися, та зберегти Україну і обʼєднатися зараз з тими, кому це також потрібно, щоб потім зайти в клуб з парадних дверей, а не спостерігати із підворіття, було б правильно.

  • Китай проти переговорів США та РФ без участі України та ЄС

    Китай проти переговорів США та РФ без участі України та ЄС

    Спеціальний посланник Китаю з європейських питань Лу Шає заявив, що вражений тим, як Дональд Трамп поводиться з союзниками США в Європі, та наголосив, що мирна угода щодо України не може ухвалюватися лише Вашингтоном і Москвою. Про це пише South China Morning Post.

    “Якщо подивитися на те, як адміністрація Трампа проводить відверто домінуючу політику щодо Європи, поводячись із союзниками таким чином, то, чесно кажучи, з європейської точки зору, це досить приголомшливо,” – заявив Лу під час панельної дискусії на засіданні Народної політичної консультативної ради Китаю (CPPCC).

    Він підкреслив, що переговори між США і Росією щодо врегулювання війни не можуть ігнорувати думку інших сторін, зокрема європейських держав.

    “Рішення мають обговорюватися на рівноправних умовах, а не нав’язуватися обмеженим колом країн. Це не повинно вирішуватися лише між США та Росією, особливо зважаючи на занепокоєння Європи, яка відчуває, що такі дипломатичні маневри її просто відсувають убік,” – заявив китайський дипломат.

    Китай натякає Європі на переосмислення відносин

    Відносини між ЄС і Китаєм погіршилися за останні три роки через побоювання Брюсселя щодо китайського промислового надлишку та зближення Пекіна з Москвою. Однак дипломатичні потрясіння після повернення Трампа до Білого дому можуть, за словами китайського дипломата, стати приводом для «переоцінки» європейськими країнами своєї політики щодо Китаю.

    Водночас Лу заперечив, що Пекін намагається скористатися кризою у трансатлантичних відносинах.

    “Це не так. Ми не прагнемо послаблювати США, розділяючи їхніх союзників. Ми прагнемо будувати щирі партнерства, засновані на спільних інтересах,” – наголосив він.

    Попри це, Лу дав зрозуміти, що Європа повинна переглянути своє ставлення до Китаю:

    “Сподіваюся, наші європейські друзі скористаються цією можливістю, щоб переглянути деякі свої минулі підходи до Китаю і, як мінімум, зайняти більш позитивну позицію,” – заявив він.

    Його коментарі пролунали на тлі загострення відносин між Європою і США після різкої сутички Трампа з Володимиром Зеленським, а також його погроз анексувати Гренландію та ввести нові мита на європейські товари.

  • У Китаї заявили, що готові до “будь-якого типу війни зі США”

    У Китаї заявили, що готові до “будь-якого типу війни зі США”

    Китай попередив США, що готовий воювати у “будь-якій” війні, коли президент Дональд Трамп запровадив нові торговельні тарифи.  Про це повідомляє Українська служба ВВС.

    Дві найбільші економіки світу наблизилися до торговельної війни після того, як Трамп ще більше підняв тарифи на імпорт з Китаю. На це Китай швидко відповів підвищенням на 10-15% мит на американську аграрну продукцію.

    “Якщо США хочуть війни – тарифної, торговельної чи будь-якої іншої – ми готові воювати до кінця”, – йдеться у заяві китайського посольства в Х у відповідь на офіційне повідомлення адміністрації США.

    Це одна із найжорсткіших заяв від Китаю відтоді, як Трамп став президентом США. І вона пролунала тоді, коли китайські лідери збираються в Пекіні на щорічний з’їзд Народних зборів, ерзац-парламенту, який лише затверджує ухвалені за зачиненими дверима рішення, зазначає видання.

    У середу китайський прем’єр Лі Цян оголосив, що цього року Китай може наростити витрати на оборону на 7,2%. І попередив, що “зміни, яких не бачили впродовж століття, відбуваються по всьому світу із великою швидкістю”.

    Китайські лідери, які зібралися в Пекіні, намагатимуться запевнити населення, що економіка країни може зростати попри загрозу торговельної війни.

    Китаю досить добре вдається зберігати імідж стабільної, мирної країни на противагу США, яких Пекін звинувачує в участі у війнах на Близькому Сході та в Україні.

    Китай також може сподіватися заробити політичний капітал на діях Трампа проти таких своїх союзників як Канада та Мексика, які також зазнали тарифного удару. Однак Китай навряд чи заходитиме зі своєю риторикою надто далеко, аби не відлякати потенційних нових світових партнерів.

    У своїй промові голова китайського уряду наголосив, що країна і далі ставатиме більш відкритою і сподівається залучити більше закордонних інвесторів.

    “Китай і раніше давав зрозуміти, що готовий до війни. У жовтні минулого року президент Сі наказав війську посилити готовність до війни саме тоді, коли відбувалися навчання поблизу Тайваню. Але між бойовою готовністю та готовністю до війни є різниця”, – пише Українська служба ВВС.

    Допис в Х від китайського посольства дублював заяву міністерства закордонних справ країни, зроблену напередодні. В ній також порушувалося питання звинувачень з боку США на адресу Китаю у потоці фентанілу до Сполучених Штатів.

    “Проблема фентанілу є безпідставним приводом до підвищення тарифів на імпорт з Китаю. Нас не лякають погрози. З нами булінг не працює. Тиск, примус і погрози – це не те, як треба вести справи з Китаєм”, – йшлося в заяві.

    Відносини між США та Китаєм завжди були напруженими. Коментар китайського посольства в Х швидко поширився в соцмережах, і його можуть використати “яструби” в адміністрації Трампа як доказ того, що Пекін є найбільшою політичною та економічною загрозою для Вашингтона.

    Офіційні китайські представники сподівалися, що відносини зі США за Трампа можуть отримати більш позитивний напрямок, коли новий американський президент запросив китайського лідера Сі на свою інавгурацію та заявив, що за кілька днів до повернення у Білий дім мав із ним “чудову телефонну розмову”.

    Були також і повідомлення про можливість другої телефонної розмови, але вона так і не відбулася.

    Китаю вже доводиться боротися із низьким споживанням, кризою на ринку нерухомості та безробіттям.

    Напередодні Народних зборів китайські лідери пообіцяли інвестувати у кволу економіку мільярди доларів.

    За даними Стокгольмського інституту вивчення війни, Китай має другий за обсягами військовий бюджет у світі – 245 млрд доларів. Але це значно менше, ніж мають США.

    Пекін витрачає на оборону 1,6% ВВП. І це також менше за США, а також Росію. Проте аналітики вважають, що Китай применшує, скільки насправді витрачає на оборону.

  • Китай, Канада та Мексика відповіли на нові мита Трампа контрзаходами

    Китай, Канада та Мексика відповіли на нові мита Трампа контрзаходами

    З вівторка набули чинності нові тарифи США на імпорт із Китаю, Канади та Мексики, що викликало жорстку відповідь цих країн і загрозу масштабної торговельної війни. Про це пише The Washington Post.

    Китай ввів мита до 15% на низку американських сільськогосподарських товарів і вніс понад 20 компаній США до чорного списку. Обмеження торкнулися експорту американської сої, м’яса та зернових – ключових продуктів, які Китай закуповує в США.

    Президент Дональд Трамп підвищив мита на китайські товари на 10 процентних пунктів, довівши їх загальний рівень на деякі категорії до 45%. Також він запровадив 25% мита на товари з Канади та Мексики, поставивши під загрозу 31-річну історію вільної торгівлі в Північній Америці.

    Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо назвав дії США «необґрунтованими» та оголосив про відповідні заходи: мита на 107 мільярдів доларів американського імпорту, з яких 21 мільярд доларів набуде чинності негайно.

    Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум також пообіцяла ввести відповідні мита та заявила про майбутні переговори з Трампом у четвер.

    Китайська влада запровадила 15% податок на американські курятину, пшеницю та кукурудзу, а також 10% мита на сою, сорго, яловичину, свинину та інші продукти. Крім того, Пекін заборонив низці американських компаній торгувати або інвестувати в Китай.

    Реакція ринків на торговельне загострення була миттєвою: ф’ючерси на пшеницю та кукурудзу впали більш ніж на 2%, акції John Deere втратили 2,6%, General Motors – 3,2%, а Ford – 2,9%.

    Торгова війна почалася після повернення Трампа до Білого дому та швидко набрала обертів. На початку лютого він запровадив 25% мита на товари з Канади та Мексики, звинувативши їх у недостатньому контролі наркотрафіку та міграції. Одночасно він наклав 10% мита на китайські товари, заявивши, що Пекін не зупиняє потік фентанілу до США.

    Китай відповів митами на американське вугілля, скраплений газ, сільськогосподарську техніку та нафту, а також розпочав антимонопольне розслідування проти Google і розширив чорний список компаній.

    Аналітики попереджають, що новий виток тарифної ескалації може перерости у тривале економічне протистояння між двома найбільшими світовими економіками.

  • Аналітики: Китай розробляє величезний атомний авіаносець, який конкуруватиме з найбільшим у флоті США

    Аналітики: Китай розробляє величезний атомний авіаносець, який конкуруватиме з найбільшим у флоті США

    Китай вже має найбільший у світі військово-морський флот, але нові супутникові знімки показують, що КНР розробляє величезний атомний авіаносець, який міг би змагатися з найбільшим судном в американському флоті, розповіли NBC News п’ять аналітиків після вивчення нових супутникових зображень.

    Зображення китайського суднобудівного заводу в Даляні, що на північному сході Китаю, свідчать про те, що новий корабель надасть змогу винищувачам злітати з чотирьох частин польотної палуби. Аналітики дійшли висновку, що це свідчить про новий дизайн корабля — несхожий на будь-який інший у китайському флоті.

    Аналітики зробили цю оцінку, вивчивши знімки, надані NBC News компанією Maxar Technologies, оборонним підрядником із штаб-квартирою в Колорадо, якого використовує уряд США.

    Три нинішні китайські авіаносці мають можливість запускати літаки лише з трьох частин: з передньої частини та центральної частини палуби. Його останній авіаносець, недавно спущений на воду «Фуцзянь» (тип 003), має три електромагнітні катапульти для запуску винищувачів, пояснив Дуїтсман.

    США мають 11 суперракетоносців, які можуть запускати літаки з чотирьох місць.

    «Ми вважаємо, що це випробування обладнання і макету для майбутнього авіаносця типу 04», — сказав Майкл Дуїтсман, дослідник Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна, неурядової організації в Каліфорнії, що займається зупинкою поширення зброї масового ураження.

    Загальна думка, за його словами, полягає в тому, що «новий авіаносець матиме чотири катапульти», що дозволить запускати більше літаків і зрівняти можливості з американськими авіаносцями, такими як USS Gerald R. Ford — найбільший і найсучасніший авіаносець ВМС США. Щоб розмістити чотири катапульти, корабель потрібно буде зробити більшим за «Фуцзянь», зрівняним за тоннажем з американськими авіаносцями та з атомною силовою установкою.

    Супутникові знімки суднобудівного заводу в Даляні на північному сході Китаю демонструють інженерний прототип модуля з двома напрямними, або траншеями.

    Ці напрямні «очевидно, пов’язані з катапультами», – сказав Х. І. Саттон, незалежний морський аналітик із Великої Британії. «Але це не сам авіаносець, що наразі будується. Замість цього це означає, що верф готується до виробництва авіаносців», – сказав він у телефонному інтерв’ю минулого тижня.

    Китай не визнав, що розробляє новий суперавіаносець, а Лю Пен’юй, речник посольства в Вашингтоні, відмовився коментувати новий дизайн. Він заявив, що оборонна політика країни є «суто оборонною за своєю природою».

    Тим часом США не приховують, що розглядають Китай як пріоритет. Міністр оборони Піт Гегсет заявив лідерам НАТО цього місяця, що вони повинні взяти на себе більшу частину тягаря безпеки в Європі, щоб вивільнити американську військову міць.

    Він сказав, що США «мають справу з конкурентом на рівних у вигляді комуністичного Китаю, який має можливості й наміри загрожувати нашій батьківщині та ключовим національним інтересам у Індо-Тихоокеанському регіоні». Він також додав, що США «пріоритизують стримування війни з Китаєм у Тихому океані».

    Дуїтсман сказав, що для Китаю не є незвичайним будівництво експериментальних секцій нового корабля перед тим, як розпочати остаточне будівництво, і подібні деталі були помічені за кілька років до закладки «Фуцзяня» — першого авіаносця, повністю розробленого в Китаї.

    Дві напрямні, які можна побачити на останніх супутникових зображеннях, розташовані під збіжними кутами, що відповідає загальній конфігурації американських суперавіаносців, які мають чотири електромагнітні катапульти — дві на передній частині (носу) та дві в центрі палуби. Через просторові обмеження на льотній палубі вони не розташовані паралельно, а збігаються.

    Однією з причин, чому ця конкретна секція ймовірного авіаносця типу 004 вимагає прототипу, є самі електромагнітні катапульти, за словами іншого дослідника Центру імені Джеймса Мартіна, Сета Хосфорда.

    Ця технологія вперше була розгорнута США на авіаносцях класу Ford. Електромагнітна катапульта кріпиться до носа літака, швидко розганяючи його вперед і дозволяючи злітати. Це досягається за допомогою великих магнітів, а не парових поршнів, які використовувалися на старих американських авіаносцях.

    «Фуцзянь» використовує цю технологію для двох носових катапульт, але вони розташовані досить далеко одна від одної, і Хосфорд сказав, що їхні магнітні поля менш імовірно взаємодіятимуть між собою.

    Прототипний модуль у Даляні має дві направляючі, розташовані досить близько одна до одної, і Хосфорд зауважив: «Якщо у вас є електромагнітні катапульти, що фактично перетинаються, ви можете зіштовхнутися з усілякими проблемами».

    Супутникові знімки з Даляня – не перший сигнал того, що Китай рухається в напрямку будівництва атомного суперавіаносця, який може зрівнятися з американськими аналогами.

    У листопаді група аналітиків з Інституту міжнародних досліджень Міддлбері, що є частиною Центру імені Джеймса Мартіна, опублікувала супутникові докази того, що Китай уже створив прототип морського реактора для великого надводного військового корабля. У сучасну епоху лише суперавіаносці потребують такої енергетичної системи.

    Сам Китай не приховує своїх амбіцій створити так званий флот синіх вод, який міг би зрівнятися з американським, і вже кілька років розвиває авіаносне суднобудування.

    Лю, речник посольства Китаю, заявив, що країна «ніколи не буде брати участь в агресії та експансії, але також ніколи не відмовиться від своїх законних прав та інтересів, і рішуче протидіятиме всім загрозам і викликам».

    «Китай завжди дотримувався стратегії самооборони і не бере участі в гонці озброєнь з будь-якою іншою країною», – сказав він, додавши, що Китай “завжди вживав конкретних заходів для захисту миру в усьому світі і забезпечення стабільності і впевненості в світі”.

  • ISW: Росія демонструє поглиблення відносин з супротивниками США

    ISW: Росія демонструє поглиблення відносин з супротивниками США

    Попри зусилля президента РФ Володимир Путіна демонструвати готовність до переговорів із США, Росія «продовжує демонструвати поглиблення відносин із американськими супротивниками». Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики нагадали, що секретар Радбезу РФ Сергій Шойгу 28 лютого провів зустріч з лідером КНР Сі Цзіньпіном і міністром закордонних справ КНР Ван Ї у Пекіні, щоб «обговорити питання двосторонньої безпеки, а також міжнародні та регіональні питання».

    В огляді зазначається, що Шойгу і Сі також підкреслили необхідність продовження координації зусиль на «ключових міжнародних майданчиках», включаючи БРІКС і Шанхайську організацію співробітництва, а також дипломатичних зусиль щодо «вирішення української кризи».

    Шойгу наголосив, що відносини між Росією і КНР начебто досягли «безпрецедентних» висот.

    В ISW наголосили, що представники торгово-промислової палати Курської області 27 лютого підписали угоду про співпрацю з торгово-промисловою палатою Пхеньяна «з метою розвитку двосторонніх економічних зв’язків і розширення виробничих можливостей між підприємствами Курської області та Північної Кореї».

    «Росія продовжує зараховувати себе до супротивників Сполучених Штатів, підкреслюючи важливість зміцнення і підтримки союзників і партнерів США, в тому числі України», – підсумували у звіті.

  • CNN: Росія та Китай починають вербувати звільнених американських держслужбовців

    CNN: Росія та Китай починають вербувати звільнених американських держслужбовців

    Іноземні спецслужби, зокрема Росії та Китаю, посилюють зусилля з вербування американських держслужбовців, які працюють у сфері національної безпеки та були звільнені або очікують звільнення. Про це повідомляє CNN з посиланням на джерела в розвідці США.

    За даними розвідки, противники США намагаються використати масштабні скорочення федеральних службовців, ініційовані адміністрацією Дональда Трампа та оголошені Офісом управління персоналом цього тижня.

    Російські та китайські спецслужби націлюються насамперед на осіб, які мають допуски до державних таємниць і можуть володіти критично важливою інформацією про інфраструктуру та бюрократичний апарат США. Дві країни вже створили спеціальні вебсайти з вербування та активно залучають працівників через платформу LinkedIn.

    «Ці звільнені службовці зараз найбільш уразливі – без роботи, злі через звільнення», – заявило одне з джерел.

    Джерела в ЦРУ також підтверджують, що у відомстві розглядають ризики, пов’язані з масовими звільненнями, і шукають способи їхнього мінімізації. Водночас директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард назвала подібні попередження проявом нелояльності до країни та заявила про необхідність звільнення таких співробітників.

    «Вони самі себе викривають, використовуючи CNN як пропагандистський рупор», – заявила Габбард в ефірі Fox News, додавши, що такі працівники «не віддані Америці» та мають бути «викорінені».

    Колишній директор контррозвідки Ради національної безпеки США Холден Тріплетт наголосив, що історично звільнені співробітники, які вважають, що з ними повелися несправедливо, набагато частіше передають секретну інформацію.

    «Ми фактично створюємо ідеальне середовище для вербування», – зазначив Тріплетт.

    Тим часом у ЦРУ та Пентагоні розглядають значне скорочення персоналу. Міністерство оборони заявило, що найближчим часом може звільнити понад 5 000 співробітників. ЦРУ вже звільнило понад 20 офіцерів, які працювали над питаннями різноманітності, причому деякі з них оскаржують своє звільнення в суді.

    Крім того, CNN повідомляє, що ЦРУ ненавмисно могло розкрити конфіденційну інформацію. В рамках виконання розпорядження про скорочення персоналу агентство передало Білому дому список усіх співробітників, які працюють у ЦРУ менш ніж два роки, через незахищену електронну пошту. Серед них є агенти, які готувалися до роботи під прикриттям, і тепер вони можуть потрапити під скорочення.

  • Трамп оголосив про запровадження тарифів для Китаю, Мексики та Канади з 4 березня

    Трамп оголосив про запровадження тарифів для Китаю, Мексики та Канади з 4 березня

    Президент США Дональд Трамп підтвердив, що заплановані тарифні обмеження, спрямовані проти Китаю, Мексики та Канади, набудуть чинності 4 березня. Про це він заявив на своїй сторінці у TruthSocial.

    За словами Трампа, наркотики, особливо фентаніл, продовжують надходити до США через кордони з Мексикою та Канадою, тоді як значна частина цієї речовини виробляється в Китаї. Він наголосив, що минулого року через поширення цих “небезпечних і високоадиктивних отрут” у США загинуло понад 100 тисяч людей, а за останні два десятиліття кількість жертв сягнула мільйонів.

    “Ми не можемо дозволити цьому лиху й далі шкодити США”, – заявив Трамп, пояснивши, що нові економічні заходи покликані змусити інші країни активніше боротися з контрабандою наркотиків.

    У зв’язку з цим він підтвердив, що додатковий тариф у 10% на китайські товари набуде чинності 4 березня. Крім того, він зазначив, що інші заходи економічного тиску торкнуться Мексики та Канади, хоча деталей не навів.

    “Дякую за увагу до цього питання. Нехай Бог благословить Америку!” – підсумував президент.

  • Рубіо: США мають намір послабити зв’язки Росії та Китаю

    Рубіо: США мають намір послабити зв’язки Росії та Китаю

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне послабити зв’язки Росії та Китаю, але без провокування конфлікту між ядерними державами. Про це повідомляє Bloomberg.

    “Я не знаю, чи вдасться нам коли-небудь повністю відірвати їх (росіян – ред.) від відносин із китайцями. Я також не думаю, що перебування Китаю і Росії на шиї один в одного є корисним для глобальної стабільності, оскільки вони обидві є ядерними державами”, – сказав він.

    На думку аналітиків, президент США Дональд Трамп зближується з Росією, щоб посварити її з Китаєм – так званий “зворотний Ніксон”. 53 роки тому президент США Річард Ніксон відвідав Китай, що послабило вплив Москви і наблизило Пекін до Вашингтона, змінивши світовий баланс сил на десятиліття.

    Хоча Китай похвалив Росію за переговори зі США щодо війни в Україні, поки неясно, як це вплине на Пекін. Перед вторгненням 2022 року Сі Цзіньпін і Володимир Путін оголосили про “безмежну дружбу” і об’єднали зусилля проти Америки.

    Рубіо зазначив, що подальше зближення Китаю і Росії стане проблемою для США, якщо Москва перетвориться на молодшого партнера Пекіна. Санкції ізолювали російську економіку, але торгівля з Китаєм допомагає Кремлю втриматися на плаву.

    У своєму інтерв’ю Рубіо охарактеризував американо-китайські відносини як “велику історію 21-го століття” і сказав, що Вашингтон матиме розбіжності та конфронтацію як із Пекіном, так і з Москвою, але наголосив, що важливо підтримувати відносини з обома.

  • Китай підтримав мирні ініціативи Трампа щодо України на G20

    Китай підтримав мирні ініціативи Трампа щодо України на G20

    Китай висловив підтримку мирним зусиллям президента США Дональда Трампа щодо врегулювання війни в Україні під час зустрічі міністрів закордонних справ G20 у Південній Африці. Про це пише Reuters.

    Глава китайського МЗС Ван Ї заявив, що Китай підтримує “всі зусилля, які сприяють миру в Україні, включно з нещодавнім консенсусом між США та Росією”. Однак він не повторив попередню позицію Пекіна, що у будь-яких переговорах мають брати участь усі зацікавлені сторони, включно з Україною та Європою.

    За словами аналітиків, Китай позитивно ставиться до потепління відносин між США і Росією, проте уважно стежить за розвитком переговорів, аби запобігти можливому негативному впливу на власні інтереси. Деякі експерти вважають, що Пекін може прагнути до участі у повоєнній реконструкції України та отримання впливу на безпекову архітектуру Європи.

    Водночас союзники США, зокрема Велика Британія, Німеччина та Австралія, висловили підтримку президенту України Володимиру Зеленському.

  • The Economist: США запропонували відправити в Україну миротворців із Китаю та Бразилії

    The Economist: США запропонували відправити в Україну миротворців із Китаю та Бразилії

    Американські чиновники висунули ідею розміщення вздовж можливої лінії припинення вогню в Україні військових із неєвропейських країн, зокрема Китаю та Бразилії. Про це пише The Economist.

    За інформацією видання, віцепрезидент США Джей Ді Венс сказав європейським чиновникам, що сили, які складатимуться лише з європейців, будуть менш ефективними для стримування Росії від нападу.

    Кому саме таку пропозицію зробили американські чиновники, не уточнюється. The Economist зазначає, що Росія виступає проти будь-якого розміщення іноземних військ в Україні, “тому Трампу доведеться переконувати Путіна”.

    У той же час президент України Володимир Зеленський заявив, що Китай може взяти участь у мирних переговорах. Про це Зеленський сказав журналістам, коментуючи запитання про переговори в Саудівській Аравії між представниками РФ і США, пише “Інтерфакс-Україна”.

    Зеленському поставили запитання, чи готовий він розглядати КНР як учасника мирного процесу.

    “Ми ж завжди говорили, що ми готові мати присутність серйозних гравців. Але за столом переговорів у цей момент будуть ті, хто готові взяти на себе відповідальність як гарантій безпеки, так і допомоги, так і зупинки Путіна, так і інвестування у відновлення України”, – відповів глава держави.

    Зеленський також зауважив, що Китай почав проявляти зацікавленість у тиску на лідера РФ Володимира Путіна, щоб примусити його припинити війну.

    Він нагадав про зустріч між міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та його китайським колегою Ван І, у якій також брав участь очільник Офісу президента Андрій Єрмак.

    «Важливо нам говорити з керівниками Китаю, сприяти тиску на Путіна, щоб він закінчив війну. Ми бачимо, мені здається, вперше зацікавленість Китаю», – наголосив Зеленський.

    Також Зеленський наголосив на важливості залучення країн Глобального Півдня до тиску на Росію.

  • Трамп хоче, щоб Китай та РФ скоротили витрати на оборону удвічі

    Трамп хоче, щоб Китай та РФ скоротили витрати на оборону удвічі

    Президент США Дональд Трамп хоче зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпіном і главою Кремля Володимиром Путіним, щоб обговорити скорочення витрат на оборону.

    Як повідомляє Reuters, зустріч може відбутися, після того, як війни в Україні та Секторі Гази “вляжуться”.

    “Коли ми все владнаємо, то однією з перших зустрічей я хочу провести з президентом Китаю Сі і президентом Росії Путіним. І я хочу сказати: давайте скоротимо наш військовий бюджет удвічі”, – сказав він.

    За словами Трампа, він також хоче відновити переговори про денуклеаризацію з обома країнами.

    Такий крок, як пише видання AP, суперечитиме десятиліттям традиційного позиціонування республіканців у сфері національної оборони.

  • Politico: Китай розширює вплив у світі через відмову США від USAID

    Politico: Китай розширює вплив у світі через відмову США від USAID

    Китай хоче оперативно заповнити прогалини у фінансуванні, які виникли через призупинення роботи Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Це може розширити вплив КНР у всьому світі. Про це пише Politico.

    Так, за даними Annapurna Express, китайські посадовці вже звернулися до уряду Непалу, аби замінити USAID власним фінансуванням. Влада Островів Кука — стратегічно важливого архіпелагу в Тихому океані — теж чекає, що призупинення роботи USAID у регіоні створить вікно можливостей для Китаю. А недержавні організації, що діють у Колумбії, кажуть, що китайський уряд зацікавлений заповнити прогалину у фінансуванні.

    Аналітики застерігають, що розформування USAID може мати довгострокові наслідки для глобальної конкуренції США з Китаєм, зазначає Politico.

    «Китай уже звʼязується з партнерами. Вони заповнять порожнини в місцях на кшталт Камбоджі й Непалу — і це лише місця, про які ми знаємо», —каже Франциско Бенкосме, очільник відділу політики USAID щодо Китаю за каденції адміністрації президента США Джо Байдена.

    Республіканець Майкл Соболік, дослідник Китаю в Гудзонському інституті й колишній помічник сенатора Теда Круза, заявляє, що USAID було альтернативною для країн, що розвиваються і шукають інвесторів для розвитку інфраструктури. Тепер же цю нішу може зайняти Китай. Також Агентство фінансувало незалежні медіа в Африці та Південно-Східній Азії, де зростає вплив контрольованих китайським урядом видань.

    «Авжеж, USAID займалося певними дуже сумнівними речами, які варто переглянути. Але не треба виплескувати з ночов воду разом із немовлям. Пекін сподівається, що ми саме це й зробимо», — каже Соболік.

    Згідно з документом, який отримало Politico, демократи з Комітету зі справ Китаю при Палаті представників США розробили нову стратегію, аби донести до адміністрації президента Дональда Трампа, що розформування USAID стане перемогою Пекіну. Вони переконані, що в той час, як Китай постійно інвестує за кордон і розробляє нові логістичні маршрути, США мають розбудовувати роботу USAID, а не гальмувати її. Утім, республіканська частина комітету не стає на захист USAID і підтримує позицію американської влади.

  • Росія і Китай навчилися використовувати свою взаємозалежність, як зброю проти Заходу

    Росія і Китай навчилися використовувати свою взаємозалежність, як зброю проти Заходу

    У китайській впливовій газеті “Global Times”, яка є англомовним варіантом “Женьмінь Жібао” – офіційної газети Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, з’явилася стаття директора Інституту стратегічного співробітництва між Китаєм і Росією з університету Ціньхуа Ван Ці під назвою “Xi holds talks with Putin, calls for guiding China-Russia ties toward greater heights” (Сі проводить переговори з Путіним, закликаючи спрямувати китайсько-російські зв’язки на більші висоти). Підзаголовок статті “Mutual trust, close strategic coordination highlighted in 1st interaction in 2025” (Взаємна довіра, тісна стратегічна координація, підкреслені під час першої взаємодії у 2025 році).

    Варто зазначити, що якщо на міжнародній арені лідер Китаю Сі Цзіньпін намагається подати Китайську Народну Республіку, як нейтральну державу, котра стоїть осторонь війни Російської Федерації в Україні, то для внутрішнього користування в Пекіні не приховують, якими в дійсності є стратегічні плани КНР щодо Росії. Адже Китай сьогодні використовує Москву в ролі важеля, який має зруйнувати існуючий світовий порядок. Але “Великий Сі” робить вигляд, що Китай тут ні при чому.

    Вже на початку статті, котра розміщена в рупорі ЦК Компартії Китаю, підкреслюється те, які цілі ставить Сі Цзіньпін перед своїм політичним васалом Путіним на 2025 рік. Стаття починається так: “Голова Китаю Сі Цзіньпін розмовляв із президентом Росії Путіним під час відеозустрічі, коли обидва лідери привітали двосторонні зв’язки під час своєї першої зустрічі у 2025 році. Сі закликав обидві сторони консолідувати та розширювати двосторонні відносини та наполягати на поглибленому розвитку практичної співпраці”.

    Не важко здогадатись, які плани приховуються за побажанням Сі Цзіньпіна “консолідувати та розширювати двосторонні відносини та наполягати на поглибленому розвитку практичної співпраці”. “Практично співпрацюючи” з РФ Китай націлює Путіна на знищення України, вважаючи, що 2025 рік цілком прийнятна дата для “історичної місії”, яку взяв на себе російський диктатор.

    Ван Ці зазначає: “Китайські експерти вважають, що віртуальна зустріч підкреслює високий ступінь стратегічної взаємодовіри та тісної стратегічної координації між двома країнами. На відміну від деяких західних країн, які визначають свої стратегічні відносини з точки зору зовнішніх суперників і альянсів, співпраця між Китаєм і Росією не спрямована проти будь-якої третьої сторони, а поглиблення китайсько-російських зв’язків має міцний ендогенний імпульс”.

    Говорити, що “співпраця між Китаєм і Росією не спрямована проти будь-якої третьої сторони” – це чисте лукавство, адже якби не допомога Китаю, Північної Кореї та Ірану, то війна Росії в Україні цілком могла б закінчитися більше року тому. Проте в Пекіні розраховують, що Путіну, за підтримки КНР, вдасться здобути перемогу. А після цього вже можна буде вирішувати питання з непокірним Тайванем.

    Власне, це вже не перша спроба Китаю і Росії (самопроголошеної правонаступниці СССР), об’єднатися і спробувати знищити провідну роль колективного Заходу на міжнародній арені. В минулому Москва та Пекін вже об’єднувалися під скіпетром монолітного комунізму, щоб знищити існуючий світовий порядок. І як би багато чого можна було сказати про колишнього президента США Річарда Ніксона та державного секретаря Генрі Кіссінджера, вони принаймні на деякий час зруйнували цю загрозу. Радянсько-китайський альянс тоді не витримав перевірки на міцність, як до того і фальшивий альянс між військовими злочинцями Гітлером і Сталіним.

    Далі “Global Times” зазначає, “Сі підкреслив, що в новому році він готовий працювати з Путіним, щоб продовжувати спрямовувати китайсько-російські відносини до більших висот, справлятися з невизначеністю зовнішнього середовища за допомогою стабільності та стійкості китайсько-російських відносин, спільно просувати розвиток і відродження двох країн, а також підтримувати міжнародну чесність і справедливість”.

    Коли Сі Цзіньпін думає, що “справлятися з невизначеністю зовнішнього середовища”, і при цьому ще й “підтримувати міжнародну чесність і справедливість”, полягає в допомозі Путіну в знищенні державності України, то він у цьому дуже помиляється. Адже імітуючи побудову багатополярного світу, Пекіну й Москві не вдасться досягнути світової гегемонії. Рано чи пізно країни, які зараховують себе до Глобального Півдня, почнуть розуміти, що без технологій і наукових здобутків держав Глобальної Півночі, вони не зможуть бути конкурентоздатними в ХХІ столітті. А облудна гра у “рівність всіх”, яку невміло демонструють їм Росія та Китай, здатна завершитися для них не тільки економічною, а й політичною катастрофічною залежністю від цих самозваних кандидатів у супердержави.

    “Global Times” наголошує: “Сі закликав обидві сторони продовжувати поглиблювати стратегічну координацію, зміцнювати взаємну підтримку та захищати законні інтереси двох країн, зазначивши, що Китай і Росія повинні консолідувати та розширювати двосторонні відносини та сприяти поглибленому розвитку практичного співробітництва… Лі Хайдун, професор Університету закордонних справ Китаю, сказав “Global Times”, що постійна взаємодія між лідерами Росії та Китаю виявляє високий рівень стратегічної взаємної довіри між двома країнами, і вони підкреслюють, що стратегічна координація між двома країнами при вирішенні регіональних і глобальних питань є тісною та плідною”.

    Китай та Росія під “взаємною підтримкою та захистом законних інтересів двох країн” та “стратегічною координацією між двома країнами при вирішенні регіональних і глобальних питань” розуміють регіональне та глобальне домінування Пекіна і Москви, що підтверджує їх неприховані гегемоністські імперські наміри. КНР і Російська Федерація прагнуть створити новий світовий порядок, за якого намагання Росії поглинути Україну виглядає тільки як початок експансії цього геополітичного тандему на Європейському континенті.

    Далі “Global Times” пише: “Під час діалогу Сі Цзіньпін зазначив, що цього року виповнюється 80 років перемог у Війні опору китайського народу японській агресії, Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу та Світовій антифашистській війні, а також 80-річчя заснування ООН. Китай і Росія повинні спільно захищати міжнародну систему, орієнтовану на ООН, і результати перемоги у Другій світовій війні… Китай і Росія повинні використати це як можливість спільно захистити міжнародну систему, зосереджену на ООН, і перемогу у Другій світовій війні, сприяти дотриманню всіма країнами цілей і принципів Статуту ООН, підтримувати загальновизнані основні норми, що регулюють міжнародні відносини, і практикувати справжню багатосторонність, підкреслив Сі”.

    Наразі цю статтю в “Global Times” можна сприймати, як маніфест двох диктаторських тоталітарних режимів, які за будь-яку ціну прагнуть досягти переділу світу під свої гегемоністські ревізіоністські потреби. Адже те, що “КитаєРосія” пробує видавати за побудову нового світового порядку під проводом ООН, в дійсності є нічим іншим, як спробою підім’яти під себе Організацію Об’єднаних Націй. При цьому використовуючи держави Глобального Півдня, як мовчазних статистів у цьому геополітичному сумнівному дійстві.

    Та хоча Китай та Росія запевняють, що будують багатополярний світ, у якому до всіх націй ставитимуться однаково, як і передбачалося в ООН, насправді ні КНР, ні Російська Федерація взагалі не мають права бути членами Ради Безпеки ООН, оскільки обидва щодня порушують численні закони Організації Об’єднаних Націй. Не говорячи вже про геноцид Росією українського народу, а Китаєм геноцид уйгурів та тибетців.

    Сі Цзіньпін за будь-яку ціну прагне очолити світ. Тут для нього Путін є незамінним подільником, який не хоче розуміти того, що він підставляє Росію заграючи з Китаєм, котрий має великі територіальні претензії до поки що ще існуючої в сучасних кордонах Російської Федерації.

    Сі вважає Китайську Народну Республіку окремою китайською цивілізацією, і усі ті, хто в Америці та Європі купують товари під маркуванням Made in China, мають усвідомити, що цим вони фінансують гегемоністські плани Комуністичної партії Китаю, китайського Військово-промислового комплексу та допомогу Росії у її війні в Україні. Тому об’єднана Європа, як вона вже спромоглася майже відмовитись від російських енергоносіїв, мала б різко скоротити надходження на Європейський континент і продукції, що вироблена в Китаї. Не можна фінансувати того, хто хоче тебе знищити, роблячи вигляд, що нібито тобі допомагає.

    “КитаєРосія” хоче присвоїти собі контроль не тільки над Арктикою, а й над усім світом. Спочатку вони висувають свої претензії на нафту, газ та мінеральні ресурси в Арктиці, яку Москва вже порахувала частиною свого міфічного “русского мира”. І якщо Сполучені Штати та Європа не відреагують на це відповідним чином, то наступним кроком Путіна буде захист цих “споконвічно російських територій” від підступного Заходу, який зазіхає на те, що давно вже справедливо належить Російській Федерації.

    Арктичне співробітництво Росії та Китаю є куди більш небезпечним, ніж може здатися на перший погляд. Оскільки в разі незаконного захоплення ресурсів, на які вони не мають жодного права, Москва та Пекін планують використати їх для підкорення всього світу. Свого часу колективний Захід не зупинив спільними зусиллями вторгнення Росії до українського Криму та Донбасу, чим спровокував Велику війну Російської Федерації в лютому 2022 року. Повторення цього в Арктиці здатне легко спровокувати Третю світову війну. І це потрібно враховувати вже зараз.

    Але Китаю від Путіна потрібні не технології радянських часів, їх вже давно російській диктатор передав КНР. Йому потрібні природні ресурси і території, де вони залягають. Росія – колись в часи СССР наддержава, після 25 років правління узурпатора тепер покладається на безпілотники з Ірану, погані ракети та війська з Північної Кореї, а тепер і на технології з Китаю.

    Результатом кривавої війни Росії в Україні для Пекіну стало, що тепер Китай має ослаблену Росію, стабільний північний кордон, газопроводи з Росії для отримання дешевого газу та дешевшу нафту. Проте стаття в “Global Times” вказує на те, що Китай хоче підвищити ціну для Російської Федерації за підтримку її війни проти України.

    Однак результатом геополітичного симбіозу цих двох тоталітарних держав стало те, що Росія і Китай навчилися використовувати свою взаємозалежність, як зброю проти Заходу. Тому найбільшим завданням для демократичних країн стане розбити цей злочинний тандем, який націлився на знищення існуючого світового порядку.

    Очевидно, що після закінчення російсько-української війни світовий порядок вже ніколи не буде таким, яким він був до 24 лютого 2022 року. Проте, в жодному разі не можна допустити, щоб Пекін і Москва нав’язали світові свої збочену версію світового порядку.

    Порядку, де правитиме груба сила, більші країни відбиратимуть території у слабших держав, при цьому проголошуючи, що це вони роблять виключно задля необхідності забезпечення безпеки на своїх власних кордонах.

  • Китай запроваджує мита у відповідь на товари зі США і проведе розслідування щодо Google

    Китай запроваджує мита у відповідь на товари зі США і проведе розслідування щодо Google

    Міністерство торгівлі Китаю оголосило про намір запровадити мита у відповідь проти США на низку товарів. Про це повідомляє CNN.

    У вівторок, 4 лютого, набрали чинності додаткові 10-відсоткові мита на весь китайський імпорт до США. Своєю чергою уряд КНР запровадить 15-відсоткові мита на вугілля і скраплений газ зі США, а також 10-відсоткові мита на сиру нафту, сільськогосподарську техніку, автомобілі великої вантажопідйомності.

    Крім того, Міністерство торгівлі Китаю та його митна адміністрація заявили, що запроваджують експортний контроль на вольфрам, телур, рутеній, молібден і товари, пов’язані з рутенієм, для “захисту інтересів національної безпеки”.

    “Одностороннє підвищення тарифів США серйозно порушує правила Світової організації торгівлі. Воно не тільки не допомагає у розв’язанні власних проблем, а й завдає шкоди нормальному економічному і торговельному співробітництву між Китаєм і США”, – йдеться в заяві китайської влади.

    Очікується, що нові тарифи Пекіна на експорт США почнуть діяти 10 лютого.

    У свою чергу Державне управління з регулювання ринку Китаю заявило, що проводить розслідування проти Google за підозрою в порушенні антимонопольного законодавства.

  • США висунули ультиматум Панамі щодо впливу Китаю. Президент Муліно відповів

    США висунули ультиматум Панамі щодо впливу Китаю. Президент Муліно відповів

    Державний секретар США Марко Рубіо під час зустрічі з президентом Панами Хосе Раулем Муліно висунув ультиматум щодо зменшення впливу Китаю в зоні Панамського каналу, попередивши про можливі заходи в разі відсутності негайних змін. Про це повідомляє Reuters.

    За словами Рубіо, контроль Комуністичної партії Китаю над Панамським каналом є прямою загрозою для його функціонування та порушує Договір про постійний нейтралітет каналу.

    Держсекретар наголосив, що у разі відсутності негайних змін Сполучені Штати “зажадають вживання заходів, необхідних для захисту своїх прав згідно з Договором”.

    Трамп після свого обрання президентом неодноразово заявляв, що США мають намір повернути контроль над каналом. Він не уточнював, що має на увазі. Зона Панамського каналу, збудованого на початку XX століття, тривалий час була під керуванням США, проте 1999 року остаточно перейшла під юрисдикцію Панами.

    При цьому слід зазначити, що після візиту Рубіо президент Панами Рауль Муліно заявив, що Панама не поновлюватиме меморандум про співпрацю з китайською ініціативою “Один пояс, один шлях”.

    The Washington Post пише, що незважаючи на те, що Муліно відкинув будь-які переговори щодо суверенітету Панамського каналу, є думка, що Панама може бути відкритою до компромісу, за якого операції з управління каналом буде відібрано в гонконзької компанії Hutchison Ports, якій було надано право керувати ним упродовж 25 років без тендера.

    • Трамп обіцяв повернути контроль над Панамським каналом, який “експлуатує Китай”, а також перейменувати Мексиканську затоку на Американську затоку.
  • ЗМІ: Китай будує військовий командний центр у Пекіні вдесятеро більший за Пентагон на випадок війни

    ЗМІ: Китай будує військовий командний центр у Пекіні вдесятеро більший за Пентагон на випадок війни

    Китай будує в західній частині Пекіна величезний військовий командний центр, який буде набагато більшим за Пентагон. Про це повідомляє Financical Times.

    У розпорядженні видання опинилися супутникові знімки, на яких зафіксовано будівництво за 30 кілометрів на південний захід від Пекіна, на території площею близько 1500 акрів.

    Аналітики вважають, що об’єкт може слугувати місцем для зведення також великих твердих бункерів, що використовуватимуться для захисту вищого керівництва Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) у випадку конфлікту, зокрема за умов потенційного застосування ядерної зброї.

    У свою чергу, низка офіційних посадових осіб уряду США заявили, що об’єкт може стати найбільшим у світі військовим командним центром, розміри якого перевищуватимуть масштаби Пентагону як мінімум удесятеро.

    Згідно з аналізом супутникових знімків, будівельні роботи розпочалися у середині 2024 року.

    Будівництво об’єкту відбувається на тлі того, як НВАК працює над створенням новітніх озброєнь та військових проектів напередодні 100-річного ювілею, який відзначатиметься у 2027 році. За оцінками американської розвідки, китайський лідер Сі Цзіньпін поставив перед армією завдання розвинути військовий потенціал, достатній для можливої ​​атаки на Тайвань до цього терміну.

    “Якщо це підтвердиться, цей новий передовий підземний командний бункер для військового керівництва, включаючи президента Сі як голову Центральної військової комісії, сигналізує про наміри Пекіна створити не лише звичайні збройні сили світового класу, а й передовий потенціал ведення ядерної війни”, – заявив Денніс Уайлдер. , колишній керівник відділу аналізу Китаю в ЦРУ.

  • В OpenAI кажуть, що китайська DeepSeek “вкрала” дані ChatGPT для навчання ШІ

    В OpenAI кажуть, що китайська DeepSeek “вкрала” дані ChatGPT для навчання ШІ

    Американська компанія OpenAI заявила, що має докази використання її штучного інтелекту китайським конкурентом DeepSeek для навчання власного чат-бота. Про це повідомляє Financial Times.

    За даними OpenAI, китайська DeepSeek нібито застосовувала метод “дистиляції” – процес, під час якого одна модель штучного інтелекту багаторазово ставить запитання іншій, щоб навчитися на її відповідях.

    “Проблема в тому, що модель створено для власних цілей”, – сказала в коментарі виданню людина, близька до OpenAI.

    В умовах обслуговування OpenAI зазначено, що користувачі не можуть “копіювати” будь-який із сервісів компанії або “використовувати результати для розроблення моделей, що конкурують з OpenAI”.

    OpenAI разом зі своїм ключовим партнером Microsoft “досліджували акаунти, що ймовірно належали DeepSeek і використовувалися минулої осені, і заблокували їх за підозрою в дистиляції”.

    Експерти кажуть, що для менших китайських та американських лабораторій ШІ крадіжка навчальних даних у таких компаній, як OpenAI, є звичною справою – оскільки повноцінний процес навчання вимагає чимало вливань.

    • Китайська компанія DeepSeek представила безкоштовний чат-бот R1, який за кількома тестами випередив американський ChatGPT у здатності до міркувань.
  • Reuters: Китай та Індія призупинили закупівлю російської нафти

    Reuters: Китай та Індія призупинили закупівлю російської нафти

    Китай та Індія призупинили закупівлю російської нафти з поставкою в березні на тлі зростання витрат на фрахт танкерів, яких не торкнулися санкції США. Про це пише Reuters з посиланням на трейдерів.

    За їхніми словами, ціна на російську сиру нафту ESPO, що експортується з порту Козьміно в Тихому океані, зросла на 3-5 доларів за барель порівняно з маркою ICE Brent. Це пов’язано з різким підвищенням ставок фрахту суден. Наприклад, для танкера типу «Афрамакс» за маршрутом до Китаю вони збільшилися «на кілька мільйонів доларів».

    10 січня США запровадили нові санкції, які зачепили доходи Росії від експорту нафти і газу. Під обмеження потрапили дві з чотирьох найбільших російських нафтових компаній – «Газпром нефть» і «Сургутнефтегаз» і понад 180 танкерів, які, імовірно, перевозять російську нафту та нафтопродукти, порушуючи санкції західних країн. Ці обмеження викликали стрибок цін на фрахт танкерів, оскільки деякі покупці і порти в Китаї та Індії стали відмовлятися приймати судна, що потрапили під санкції.

    Фінансовий директор індійської Bharat Petroleum Corp Ltd повідомив Reuters минулого тижня, що компанія не отримала жодних нових пропозицій на березневу поставку, як це зазвичай буває в середині кожного місяця, і очікує, що кількість пропозицій на березень скоротиться порівняно із січнем і груднем.

    Російська нафта становила 36% імпорту Індії і майже п’яту частину імпорту Китаю в 2024 році.

    За даними аналітичної компанії Kpler, останні санкції зачіпають танкери, які перевозять близько 42% морського експорту нафти Росії, переважно в Китай. США зажадали від Індії розвантажити ці танкери з російською нафтою до 27 лютого і здійснити за них платежі до 12 березня. У Китаї судна, що потрапили під обмеження, стикаються із затримками під час вивантаження нафти, незважаючи на тимчасове звільнення від санкцій.

    За даними Kpler, імпорт сирої нафти з Росії до Китаю впав до шестимісячного мінімуму минулого тижня і перебуває на рівні 717 тисяч барелів на день.

    Що стосується Індії, перебої в поставках російської сирої нафти становлять до 450 тисяч барелів на добу, зазначає Reuters. Індійські нафтопереробні заводи шукали альтернативні поставки з країн Близького Сходу, Африки та США на березень і квітень, оскільки очікують скорочення поставок з Росії, повідомляє агентство.

  • ЗМІ: Найбільші порти Китаю закрили вхід для танкерів “тіньового флоту” Росії

    ЗМІ: Найбільші порти Китаю закрили вхід для танкерів “тіньового флоту” Росії

    Китайська компанія Shandong Port Group заборонила танкерам, які перебувають під санкціями, заходити у свої порти. Про це пише Reuters з посиланням на поінформовані джерела.

    Shandong Port Group контролює одні з найбільших і найважливіших портів Китаю, включно з Циндао, Річжао і Яньтай. Вони є основними терміналами імпорту підсанкційної нафти.

    Згідно з рішенням компанії, Shandong Port Group забороняється швартувати, розвантажувати і надавати суднові послуги танкерам зі списку Управління з контролю за іноземними активами, що ведеться Міністерством фінансів США.

    Торік провінція Шаньдунь імпортувала близько 1,74 млн барелів на день нафти з Ірану, Росії та Венесуели, що становить близько 17% китайського імпорту.

    Наразі активний тіньовий флот, що возить нафту в обхід санкцій, налічує 669 танкерів, оцінює аналітик Lloyd’s List Intelligence Мішель Віз Боккман. Російські барелі, за її оцінками, регулярно перевозять близько 250-300 суден, не враховуючи танкери Sovcomflot, що потрапив під західні обмеження.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.