Китайський лідер Сі Цзіньпін готується до війни і закликає своїх генералів “наважитися на бій”. Про це повідомляє американське видання Foreign Affairs на підставі кількох останніх промов.
На щорічному засіданні китайського парламенту та його вищого політичного консультативного органу в березні Сі Цзіньпін вплутав тему готовності до війни у чотири окремі промови, в одній з яких він закликав своїх генералів “наважитися боротися”.
Його уряд також оголосив про збільшення на 7,2% оборонного бюджету Китаю, який подвоївся за останнє десятиліття, а також плани зробити країну менш залежною від іноземного імпорту зерна.
Крім того, в останні місяці Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність, нові бомбосховища в містах по той бік Тайванської протоки та нові офіси “Національної оборонної мобілізації” по всій країні.
“Поки що зарано говорити напевно, що означають ці події. Конфлікт не є зумовленим чи неминучим. Але щось змінилося в Пекіні, що політики та бізнес-лідери в усьому світі не можуть дозволити собі ігнорувати. Якщо Сі каже, що готується до війни, було б безглуздо не повірити йому на слово”, – йдеться у статті Foreign Affairs.
1 березня головний теоретичний журнал Комуністичної партії Китаю (КПК) опублікував есе під назвою “Під керівництвом Сі Цзіньпіна, який думає про зміцнення армії, ми переможно просуватимемося вперед”.
В есе під назвою “Цзюнь Чжен” – омонімом до “військового уряду”, що, можливо, означає найвищий військовий орган Китаю, Центральну військову комісію – стверджується, що “модернізація національної оборони та збройних сил має бути прискорена”.
В есе містився заклик до інтенсифікації військово-цивільного синтезу – політики Сі, яка вимагає від приватних компаній та цивільних установ служити воєнній модернізації Китаю. І, запозичуючи промову, яку Сі виголосив перед військовими лідерами Чинсе у жовтні 2022 року, автори зробили завуальовані уколи у бік США.
“Перед обличчям війни, яку нам можуть нав’язати, ми повинні говорити з ворогами мовою, яку вони розуміють, і використати перемогу, щоб здобути мир і повагу. У нову епоху Народна армія наполягає на застосуванні сили для припинення боротьби”, – йшлося в есе, де також перераховувалися перемоги Китаю у минулому.
У грудні Пекін оприлюднив новий закон, який дозволить Народно-визвольній армії Китаю легше активувати свої резервні сили та інституціоналізувати систему поповнення бойових підрозділів у разі війни.
З грудня китайська влада відкрила безліч офісів з мобілізації національної оборони – рекрутингових центрів – по всій країні, у тому числі в Пекіні, Фуцзяні, Хубеї, Хунані, Внутрішній Монголії, Шаньдуні, Шанхаї, Сичуані, Тибеті та Ухані.
Міста в провінції Фуцзянь через протоку від Тайваню почали будувати або модернізувати бомбосховища і щонайменше одну “лікарню швидкої допомоги воєнного часу”. У березні Фуцзянь і кілька міст провінції почали забороняти доступ до урядових сайтів із закордонних IP-адрес, “можливо, з метою перешкодити відстеженню підготовки Китаю до війни”.
На початку березня на Китайській народній політичній консультативній конференції, серед іншого, обговорювали план створення чорного списку активістів та політичних лідерів Тайваню, які виступають за незалежність. План, запропонований ультранаціоналістичним блогером Чжоу Сяопіном, дозволяв би вбивати осіб, внесених до чорного списку, включаючи віцепрезидента Тайваню Вільяма Лай Чинте, якщо вони не змінять своєї поведінки.
Пізніше Чжоу повідомив гонконзьку газету Ming Pao, що його пропозиція була прийнята конференцією і “передана відповідним органам влади для оцінки та розгляду”.
А прем’єр-міністр Лі Кецян, який іде у відставку, оголосив про військовий бюджет у розмірі 1,55 трильйона юанів (приблизно 224,8 мільярда доларів) на 2023 рік, що на 7,2% більше, ніж минулого року. Лі також закликав до посиленої “підготовки до війни”. Західні експерти вважають, що Китай занижує свої витрати на оборону.
Найбільш промовистими на двосесійних зустрічах були промови Сі. Китайський лідер у першій половині березня промовив чотири промови: одну перед делегатами Китайської народної політичної консультативної конференції, дві перед депутатами Всекитайських зборів народних представників та одну перед військовими та воєнізованими лідерами.
У них він описав похмурий геополітичний ландшафт, виділив США як противника Китаю, закликав приватний бізнес служити військово-стратегічним цілям Китаю і повторив, що вважає об’єднання Тайваню та материка життєво важливим для успіху своєї політики, спрямованої на досягнення великого омолодження китайського етносу.
У своїй першій промові Сі начебто готував промислову базу Китаю до боротьби та конфлікту.
“Найближчим періодом ризики та виклики, з якими ми стикаємося, будуть тільки збільшуватися і ставати більш серйозними”, – заявив китайський лідер.
Він закликав об’єднуватися, “вирішуватися на боротьбу і бути хорошими в боротьбі”, щоб “здобувати нові та великі перемоги”. Для “перемог” Сі пообіцяв “правильно спрямовувати” приватний бізнес інвестувати у проекти, які держава визначила пріоритетними.
У другій промові Сі виклав своє бачення китайської самодостатності та заявив, що рух Китаю до модернізації залежить від подолання технологічної залежності від іноземних економік, залежності від імпорту зерна та промислових товарів.
“Якщо нам не вистачатиме того чи іншого, міжнародний ринок нас не захистить”, – заявив Сі.
У третій промові перед представниками Народно-визвольної армії Китаю (НОАК) та Народної збройної поліції Сі заявив, що Китай має зосередити свої інноваційні зусилля на зміцненні національної оборони та створити мережу національних резервних сил, які можуть бути залучені у воєнний час.
Сі також закликав до кампанії “Освіта з питань національної оборони”, щоб об’єднати суспільство навколо НВАК, посилаючись на “Рух подвійної підтримки” – кампанію комуністів 1943 з мілітаризації суспільства в районі Яньань.
У четвертій промові (і першій на третьому президентському терміні) Сі оголосив, що “суттю” його великої кампанії омолодження є “об’єднання батьківщини”. Як вважає Foreign Affairs, цим він як ніколи ясно вказав на зв’язок між поглинанням Тайваню і його спробою зробити Китай знову “великим”.
Автори статті зазначають, що Сі активізує розрив ключових економічних та технологічних залежностей від демократичного світу на чолі зі США в очікуванні нової фази ідеологічної та геостратегічної “боротьби”, а його повідомлення про підготовку до війни та ототожнення національного омолодження з об’єднанням знаменують нову фазу в залякуванні Тайваню.
- Генерал США та голова Командування повітряної мобільності Майк Мініхан направив своїм підлеглим службову записку, в якій попередив, що США будуть у стані війни з Китаєм через два роки.
