Канцлер Німеччини Ангела Меркель звернулася до своїх громадян у телевізійному зверненні через пандемію коронавірусу. Вона назвала ситуацію дуже серйозною і закликала населення діяти рішуче, солідарно і дотримуватися обмежень, оскільки вірус показав, наскільки люди вразливі. Повний текст екстреного телевізійного звернення Меркель оприлюднила «Новая газета»:
«Дорогі співгромадяни, зараз коронавірус серйозним чином змінює життя в нашій країні. Наше уявлення про повсякденність, про суспільне життя, про соціальну взаємодію — все це піддається випробуванню, як ніколи раніше. Мільйони з вас не можуть ходити на роботу, ваші діти не ходять у школи і дитячі садки, театри, кіно і магазини закриті, і, що, напевно, найважче — всім нам не вистачає особистих зустрічей, які сприймаються в інших обставинах як буденність.
Звичайно, в такій ситуації кожен з нас стурбований, ми ставимо собі питання, що буде далі. Сьогодні я таким незвичайним чином звертаюся до вас, бо хочу розповісти, чим я як канцлер, а також мої колеги в уряді керуємося в цій ситуації. Це і є відкрита демократія: ми приймаємо політичні рішення прозоро і пояснюємо їх. Ми намагаємося пояснювати наші дії максимально ретельно та інформувати про них, щоб внести ясність. Я твердо вірю, що ми впораємося з цим завданням, якщо дійсно всі громадяни зрозуміють його як завдання.
Тому дозволю собі висловитися так: все серйозно. І ви теж поставтеся до цього серйозно.
З часів возз’єднання Німеччини, ні, з часів Другої світової війни не було більшого виклику нашій країні, при якому так багато залежало б від наших спільних солідарних дій.
Я хочу пояснити вам, на якому етапі розвитку перебуває зараз епідемія в країні, розповісти, що роблять федеральний уряд і державні структури, щоб захистити всіх у нашому суспільстві та зменшити економічні, соціальні та культурні збитки. Але ще я хотіла б пояснити, чому для цього нам потрібні ви і що може зробити кожен з вас.
Про епідемію — все, що я скажу вам, засноване на постійних консультаціях федерального уряду з експертами інституту Роберта Коха та іншими вченими і вірусологами: у всьому світі ведуться інтенсивні дослідження, але досі немає ні терапії проти коронавірусу, ні вакцини.
Поки це так, можна зробити тільки одне, і це головне у всіх наших діях: сповільнити поширення вірусу, розтягнути його на місяці й таким чином виграти час. Час для того, щоб вчені могли розробити ліки та вакцини. Але насамперед час для того, щоб ми могли подбати найкращим чином про хворих.
У Німеччині чудова система охорони здоров’я, можливо, одна з кращих у світі. На неї можна покластися. Але навіть наші лікарні будуть повністю перевантажені, якщо в найкоротший час до них буде доставлено багато пацієнтів, у яких коронавірусна інфекція протікає важко.
Це не просто абстрактні цифри статистики, це чиїсь батько або дід, мати або бабуся, чиїсь партнери, це люди. Ми — суспільство, в якому важливе кожне життя, кожна людина.
Перш за все в цій ситуації я б хотіла звернутися до лікарів, медсестер та медбратів, усіх працівників наших лікарень і системи охорони здоров’я в цілому. В цій боротьбі ви воюєте за нас на передовій. Ви першими зустрічаєтеся з хворими, бачите, як важко протікають деякі випадки інфекції. І кожен день ви беретеся за роботу і допомагаєте людям. Ви робите велику справу, і я дякую вам за це від щирого серця.
Отже, завдання полягає в тому, щоб уповільнити просування вірусу на його шляху через Німеччину. Виконуючи це завдання, ми повинні — і це життєво важливо зосередитися на наступному: по можливості обмежити суспільне життя. Звичайно, в розумних межах, тому що держава повинна функціонувати і далі, природно, ми забезпечимо постачання населення і збережемо економічну діяльність по мірі можливостей.
Але все, що може загрожувати людям, все, що може зашкодити людині або суспільству, ми повинні зараз обмежити.
Ми повинні зменшити ризик зараження однієї людини іншою, як тільки можемо.
Я знаю, наскільки серйозними виявилися ці обмеження вже зараз: жодних заходів, ніяких ярмарків, ніяких концертів, перш за все, ніяких занять у школах і університетах, ніяких ігор в дитячому садку та на дитячих майданчиках. Я знаю, як жорстко вдираються в наше життя і нашу демократичну самосвідомість обмеження, про які домовилися федеральні та земельні уряди. Подібних обмежень ніколи ще не було в республіці.
Дозвольте вас запевнити: людина на кшталт мене, якій свобода пересування дісталася у важкій боротьбі, може знайти виправдання подібним обмеженням тільки за крайньої потреби. У демократичній країні вони можуть бути введені тільки на дуже серйозній підставі й тільки тимчасово — але зараз вони необхідні, щоб зберегти життя.
Тому з початку тижня запроваджено більш жорсткий прикордонний контроль та обмеження на в’їзд з деяких найважливіших сусідніх з нами країн. Економіці, великим і дрібним підприємствам, магазинам, ресторанам, самозайнятим вже зараз дуже важко. Наступні тижні будуть ще важчі. Запевняю вас: федеральний уряд робить все, що може, щоб пом’якшити економічні наслідки, і, перш за все, зберегти робочі місця.
Ми можемо зробити все необхідне, щоб допомогти нашим підприємцям і роботодавцям витримати це важке випробування, і ми зробимо це.
Кожен може бути впевнений — постачання продуктами буде забезпечено завжди. І якщо в якийсь момент полиці спорожніли, значить, вони будуть заповнені знову. Кожному, хто зараз йде в супермаркет, я б хотіла сказати: робити запаси має сенс, так було завжди. Але в міру. Гарячкова скупівля продуктів, як ніби їх більше не буде, безглузда і, зрештою, говорить про відсутність солідарності з іншими людьми.
І дозвольте мені сьогодні висловити подяку тим людям, яким дуже рідко дякують. Ті люди, які в ці дні сидять за касою супермаркету або наповнюють полиці, роблять одну з найтяжчих робіт на сьогодні. Дякуємо, що залишаєтеся на посаді заради співгромадян, працездатність магазинів буквально тримається на вас.
Тепер про саме необхідне: всі державні заходи будуть даремні, якщо ми не будемо використовувати найбільш дієвий засіб проти занадто швидкого поширення вірусу: нас самих. Вірус торкнувся кожного з нас без розбору, і тепер точно так само без розбору ми повинні допомагати один одному. Насамперед тим, що сприймемо проблему серйозно. Не впадати в паніку, але також ні на хвилину не допускати думки, що від вас нічого не залежить. Кожен на рахунку. Потрібні наші спільні зусилля.
Епідемія показала нам, наскільки ми вразливі й як залежимо від дбайливої поведінки інших. Але крім цього — як спільними діями ми можемо захистити і підтримати один одного.
Це залежить від кожного. Ми не приречені й не повинні відсторонено спостерігати, як поширюється вірус. У нас є проти нього кошти: ми повинні берегти один одного і зберігати дистанцію. Поради вірусологів однозначні: більше ніяких рукостискань, ретельно і часто мити руки, дотримуватися дистанції до інших людей, принаймні, півтора метра, і краще всього припинити контакти з дуже літніми людьми, тому що саме вони перебувають в найбільшій небезпеці.
Я знаю, як важко виконувати ці вимоги. Якраз у важкі часи ми хочемо бути ближче один до одного. Турбота для нас завжди проявлялась у тісному контакті і дотиках. Але, на жаль, зараз правильніше дотримуватися зворотного. І ми всі повинні зрозуміти: зараз саме дистанція — прояв турботи.
Зайти до когось з добрими намірами, необов’язкова подорож — все це може означати зараження, і від цього треба відмовитися. Експерти обґрунтовано кажуть: онуки не повинні зараз зустрічатися з бабусями і дідусями.
Ті, хто уникає непотрібних зустрічей, допомагають всім, хто зараз у лікарнях піклується про пацієнтів, число яких зростає. Так ми рятуємо життя. Це для багатьох буде важко, і тому зараз ми нікого не повинні залишати на самоті, ми повинні дбати про тих, кому потрібні співчуття і підтримка. Ми — родина і суспільство — знайдемо інший спосіб підтримати один одного.
Вже зараз виникло безліч креативних способів протистояти вірусу та його соціальним наслідкам. Вже зараз онуки записують подкасти для бабусь і дідусів, щоб ті не почувалися самотніми.
Ми всі повинні знайти спосіб показати дружній жест і розуміння: скайп, телефонні розмови, емейли а, може, взагалі знову почати писати листи. Адже пошта працює. Ми чуємо про чудові приклади допомоги літнім сусідам, які не можуть самостійно ходити за покупками. Я впевнена, виникне ще багато нового, і ми, як суспільство, покажемо, що ми нікого не залишаємо в біді.
Я звертаюся до вас: дотримуйтеся правил, визначених на найближчий час. Ми, як уряд, весь час будемо перевіряти, що можна виправити, що ще необхідно зробити. Ситуація розвивається, і, залишаючись у ній, ми повинні вчитися, щоб у будь-який момент може змінитися рішення і реагувати іншими способами. І всі наші дії ми будемо пояснювати.
Тому я прошу вас: не вірте чуткам. Вірте тільки офіційним повідомленням, які ми будемо переводити також на інші мови.
Ми — демократія. Ми живемо не примусом, а загальними знаннями і солідарністю. Це історичне завдання, і з ним можна впоратися лише спільно.
Я абсолютно впевнена, що ми подолаємо цю кризу, але наскільки будуть великі жертви? Скільки коханих людей ми втратимо? Це багато в чому залежить від нас. Ми можемо діяти рішуче і солідарно. Ми можемо прийняти обмеження і підтримувати один одного.
Ситуація серйозна, її фінал відкритий. Це значить, він буде залежати, зокрема, від того, як дисципліновано кожен з нас дотримується правил і наслідує їм.
Навіть якщо ми ще ніколи не переживали нічого подібного, ми повинні показати, наскільки щиро і розумно ми можемо себе поводити і цим рятувати життя. Це залежить від кожного з нас без винятку і, отже, від нас усіх.
Бережіть себе і своїх коханих. Я дякую вам».
