У Миколаєві суддя Володимир Алейніков визнав солдата, який розстріляв командира танкового батальйону 36-ї ОБрМП Євгена Чорноконя, невинним в умисному вбивстві. Про це повідомляє «Преступности.НЕТ» з посиланням на вирок Центрального районного суду Миколаєва.
Командир батальйону миколаївської 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського майор Євген Чорноконь загинув в кінці липня 2022 року. Він боронив державу з 2014 року.
Ввечері 28 липня минулого року п’яний солдат Валентин Гандебура зайшов у польову кухню на території місця тимчасової дислокації у Миколаєві та затіяв суперечку з майором, в ході якої чергою вистрілив у офіцера з табельного автомата. Комбат загинув на місці.
Дії обвинуваченого кваліфікували за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України («Умисне вбивство»).
Гандебура у суді свою вину визнавав та погоджувався за матеріалами слідства. Він говорив, що шкодує за вчинення і просив мінімальне покарання в межах санкції статті. Адвокат підтримав позицію свого клієнта.
Обвинувачений розповів у суді, що в той день разом з іншими військовослужбовцями розвантажував фуру з напоями, та випадково дізнався, що відповідно до складених документів він та інші особи, що проходили службу разом із ним, отримали однострій.
За його словами, також в той день він вживав алкоголь, оскільки у його товариша по службі був день народження. Медики після злочину зафіксували сп’яніння в 1,93 проміле алкоголю.
Солдат вирішив піти до командира батальйону та з`ясувати питання про форму. За його словами, він дослав патрон до патронника, оскільки знав, що буде задавати «неприємні» запитання та завбачав, що розмовляти із ним не захочуть.
Він підійшов до Чорноконя, який сидів у столовій на лавці у компанії командира взводу та відразу сказав: «Чому за документами видано форму, а ми її не отримали?» У відповідь його відправили до своїх командирів, а він сказав, що ті направили його до комбата.
Потім Чорноконь помітив його сп’яніння та запитав про це – солдат підтвердив. Після цього майор повідомив, що викличе військову службу правопорядку і буди приймати ряд рішень щодо стану військовослужбовця.
Обвинувачений також зазначив, що з самого початку розмови лейтенант, який був з Чорноконем, дістав пістолет, зняв його з запобіжника та запитав: «Чого ти підійшов з автоматом?», а після цього наводив пістолет на нього.
Військовослужбовець сказав, що на всі ці події він відреагував чергою з автомату в бік командира батальйону. Коли побачив мертвого комбата, то віддав автомат лейтенанту і почав чекати подальших подій.
Свої дії точно не міг пояснити. Сказав, що був злим та негативно відреагував на дістаний лейтенантом з кобури пістолет.
Експерт знайшов у тілі Чорноконя п’ять куль від автомату обвинуваченого, які стали причиною смерті.
Також під відеозапис був проведений слідчий експеримент за участю командира взводу, який став безпосереднім свідком злочину. Він підтвердив події та деталізував факти спору між солдатом та майором.
Свідок розповів, що п’яний військовослужбовець крім питань про форму питав про навчання, участь у бойових діях, коли Чорноконь «буде з ним нормально спілкуватися». Обвинувачений направляв автомат на майора, тому лейтенант приготував свій пістолет і наказав солдату повністю розрядити автомат. Чорноконь сказав лейтенанту прибрати пістолет та продовжив розмову. Він нагадав про субординацію та пояснив щодо форми те, що крім танкового батальйон є інші підрозділи, де та потрібніша. Також лейтенант підтвердив,що майор почав телефонувати у ВСП та говорити про виниклу проблему з обвинуваченим. Потім обвинувачений різко направив автомат на майора та вистрілив чергою у нього.
При цьому суддя не погодився з кваліфікацією злочину, яку запропонував військовий прокурор. Він зазначив, що вбитий виконував службові функції, вів робочий діалог з лейтенантом, в який грубо втрутився його підлеглий, а потім і розстріляв свого начальника.
Алєйніков вказує, що «предметом в межах цього кримінального провадження, є встановлений порядок несення військової служби; цей об`єкт вочевидь не є елементом злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України».
У зв’язку з цим суддя вважає, що і досудове слідство повинен був проводити не слідчий Нацполіції, а Державне бюро розслідувань.
З 3 серпня Гандебура знаходився під арештом у слідчому ізоляторі. Після оголошення виправдувального вироку його по рішенню суду негайно звільнили з під варти.
На даний час прокуратура подала апеляцію на цей вирок.
