Американський торговець зброєю Марк Моралес заробляє мільйони на постачаннях зброї Україні за посередництва старшого сержанта української армії. Про це повідомляє The New York Times.
Як пише видання, підрядник із виробництва зброї з Флориди Марк Моралес платив старшому сержанту української армії Володимиру Койфману за організацію зустрічей зі своїми контактами в уряді.
“Ця незвичайна домовленість, на думку юристів, випробовує межі американського та українського антикорупційних законів, що забороняють платежі державним службовцям”, – йдеться в матеріалі.
Минулого місяця 6 чоловіків зустрілися у барі пентхауса одного з найрозкішніших готелів Києва, щоб обговорити прибутковий бізнес на озброєнні українських військ, повідомляє видання з посиланням на двох присутніх на зустрічі. Там були Моралес, Койфман, а також українські військові та урядовці. Як зазначає видання, зустріч дала змогу зазирнути у прихований аспект воєнної стратегії адміністрації Джо Байдена.
США надіслали Україні понад 40 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки, в тому числі сучасне озброєння. Але Пентагон також значною мірою покладається на маловідомих торговців зброєю, таких як Моралес, які мають зв’язки, необхідні для отримання боєприпасів, здебільшого низької якості або радянського калібру, з усього світу. Вони працюють у сумнозвісній тіньовій, клубній торгівлі зброєю, яка стала ще більш непрозорою після того, як Україна скасувала багаторічні антикорупційні правила, йдеться в матеріалі.
Моралес є одним з найважливіших постачальників для України. Пентагон уклав з його компанією Global Ordnance контракти на суму близько 1 мільярда доларів, переважно на постачання боєприпасів. І, як показують записи, він побудував додатковий бізнес на суму близько 200 мільйонів доларів, продаючи зброю напряму українцям.
Однак компанія Моралеса перебуває під слідством українських антикорупційних органів у зв’язку з угодою, яку урядовці назвали невдалою, пише NYT. При цьому в США у 2009 році Моралесу висунули звинувачення у змові та відмиванні грошей після того, як, за його словами, він став фігурантом запису, де обговорював методи дачі хабарів іноземним чиновникам. Зрештою прокуратура зняла з нього звинувачення.
Головний юрисконсульт компанії Моралеса, Global Ordnance, Брайан Ван Брант заявив виданню, що компанія дотримується закону.
Сержант Койфман, який має багаторічний досвід роботи в якості радника Національної гвардії України, був призваний на службу під час вторгнення Росії, свідчать документи, з якими ознайомилася The New York Times. Його точні військові обов’язки незрозумілі. Він розповів The Times, що є головним сержантом в українських силах територіальної оборони, де керує і тренує солдатів.
За словами одного з урядовців, Койфман є ключовою особою, до якої можна звертатися з питань озброєнь, хоча незрозуміло, чи це пов’язано з його військовою посадою, чи з його роллю в Global Ordnance, зазначає видання. У Global Ordnance Койфман керує підрядниками в Україні і “організовує зустрічі між нашим персоналом і Міністерством оборони України”, повідомив Ван Брант.
Сам Койфман стверджує, що його військова робота не оплачується. Ван Брант запевняє, що одна робота не має нічого спільного з іншою. “Global не платить за доступ. Ні раніше. Ні зараз. Ніколи”, – заявив він.
Так само стверджує й Койфман. “Ми щороку проводимо тренінги з цього питання і підписуємо відповідні документи”, – сказав він.
Американське законодавство забороняє компаніям платити іноземним чиновникам, щоб вони сприяли їхньому бізнесу. Закон не робить винятку для добровольців, таких як Койфман. Важливо, чи мають вони вплив, каже професор Колумбійської школи права Деніел Річман.
Українське законодавство загалом забороняє військовим займатися оплачуваною роботою за межами армії. Чи підпадає сержант Койфман під дію цього закону, залежить від його військових обов’язків, а не лише від звання, йдеться в матеріалі. На початку війни Койфман написав листа до Global Ordnance, в якому зазначив, що він “не є працівником уряду”, а радше “цивільним учасником бойових дій”.
Ван Брант сказав, що український уряд знав про роботу сержанта Койфмана на Global Ordnance. Він сказав, що Державний департамент, який регулює продаж американської зброї за кордоном, також провів перевірку сержанта Койфмана.
Зазначається, що Моралес також найняв Дениса Ванаша, якого NYT називає давнім радником міністра оборони, що залишив свою посаду на початку війни, щоб спілкуватися з міністерством від імені Global Ordnance. Ван Брант заявив, що міністерство підтвердило законність найму.
Конкуренти Моралеса розповіли, що він має несправедливу перевагу, але не через зв’язки з Койфманом або Ванашем, а через зв’язки з Пентагоном. Як розповіли два конкуренти Моралеса, у кількох випадках на початку війни він перебив пропозицію конкурентів щодо купівлі вибухових снарядів на болгарських збройових заводах.
Згідно з урядовими документами та інтерв’ю з торговцями зброєю і урядовцями, він переправляв в Україну ракети, снаряди, гранати і бронетехніку з Болгарії, Єгипту, Йорданії та Пакистану. І він далеко не єдиний торговець зброєю, який має зв’язки в українському уряді, зазначає видання.
При цьому, йдеться в матеріалі, непередбачуваним наслідком шалених закупівель в Україні стала конкуренція між державними фірмами та приватними дилерами. Це призвело до зростання цін, що коштувало Україні грошей. Коли уряд купує зброю у державних компаній, він отримує вигоду від угоди. Коли він купує у приватних продавців, прибуток отримують брокери.
Один із прикладів – закупівля бронетехніки для військових. Особа, яка брала участь в угоді, розповіла, що на початку повномасштабної війни державна компанія “Укрінмаш” уклала угоду з єгипетським продавцем на суму близько 65 мільйонів доларів на купівлю майже 200 машин. Потім угода зайшла в глухий кут. Незабаром після цього Моралес уклав контракт на поставку аналогічних машин за схожими цінами. Різниця полягала в тому, що прибуток отримає Global Ordnance, а не державна компанія.
Згодом почалися проблеми. За словами заступника міністра оборони Володимира Гаврилова, машини прибули неналежним чином укомплектованими, антикорупційні органи почали розслідування цієї оборудки. За словами одного з співрозмовників, слідчі ставлять питання як Моралесу, так і чиновникам Міноборони, які санкціонували контракт. Міністерство оборони заявило, що розслідування було закрито, однак антикорупційні чиновники цього не підтвердили.
