Tag: НАБУ

У Національному антикорупційному бюро відреагували на те, що Генпрокурор Ірина Венедіктова закрила справу проти бізнесмена Олега Бахматюка – там стурбовані таким рішенням. Про це повідомляється у Facebook НАБУ.

Закриваючи справу, Венедіктова послалася на рішення Печерського суду. У НАБУ ж зазначають, що дане рішення ще не набрало чинності.

“НАБУ та САП подали 15 червня 2020 року апеляційну скаргу на рішення Печерського райсуду. Апеляційне провадження відкрито. Засідання призначили на 17 та 19 червня. Однак через те, що Печерський районний суд м.Києва не надіслав вчасно матеріали справи, засідання в апеляційній інстанції не відбулося — його перенесли на 20 липня», – йдеться в заяві.

По-друге, як зазначають у відомстві, в їх справах вже траплялися непоодинокі випадки, коли суди виносили рішення, виходячи за межі своєї компетенції, намагаючись таким чином втрутитися у кримінальний процес. Після цього НАБУ все ж оскаржувало такі рішення та їх скасовували.

У Бюро зазначають, що справу не можна закривати, оскільки слідство має докази причетності підозрюваних, серед яких колишній бенефіціар «VAB банку» Олег Бахматюк, і ще 9 осіб, до заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту Нацбанку.

Як повідомлялося раніше, Венедіктова закрила справу проти бізнесмена Олега Бахматюка, якому належав «VAB Банк», і ексзаступника голови Нацбанку Олександра Писарука. В «Центрі протидії корупції» вважають, що це незаконно.

Позаштатний агент НАБУ Євген Шевченко сподівається, що за викриття хабара в 6 млн доларів він отримає винагороду. Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook.

13 червня Шевченко, через якого Микола Злочевський передав НАБУ і САП хабар, написав жартівливий пост із зображенням сови.

«Іноді я просто хочу, щоб мене хто-небудь обійняв і сказав: «Знаю, важко, але все буде добре. Ось тобі шоколадка і 6 мільйонів доларів», – йдеться в пості.

Під картинкою Шевченко додав, що “шоколадку так і не дали”. В коментарях до цього посту один з користувачів запитав, чи виплатять Шевченку винагороду за викриття, на що він відповів «Сподіваюся :)».

Згідно із законом про викривачів корупції, який парламент прийняв минулого року, українці отримали можливість “здавати” корупціонерів за винагороду – 10% від суми хабара. Виходячи з цього, Шевченко очікує, що за свою допомогу він отримає 600 тисяч доларів (близько 16 млн гривень).

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10213635858610671&set=a.2647853775490&type=3

Нагадаємо, перший заступник голови ДПС Києва Микола Ільяшенко і голова з правових питань компанії Burisma Андрій Кіча дали хабар у 6 млн доларів за закриття кримінальної справи проти Миколи Злочевського, власника компанії, членом Наглядової ради якого був син екс-віце-президента США Джо Байдена.

До справи про пропозицію хабара в 6 мільйонів доларів керівникам НАБУ і САП за закриття провадження проти ексміністра екології Миколи Злочевського можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. Про це повідомили під час брифінгу керівник САП Назар Холодницький і НАБУ Артем Ситник.

За словами Ситника, справа Злочевського спочатку розслідували ГПУ, а потім воно було передано в НАБУ. Зараз слідство припинено через те, що йде розшук підозрюваних.

Суть підозри, за яким пропонувався хабар, полягає в причетності до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Нацбанку, який видавався на “РеалБанк” та легалізації цих коштів. Ситник розповів, що зловмисники вимагали закрити справу Злочевського до його дня народження.

НАБУ і САП використовували для викриття затриманих підроблену постанову про припинення виробництва, так як до того, як гроші були передані, вони хотіли переконатися, що справу закрито.

У даній справі затримано три людини – перший заступник голови Державної податкової служби Києва Микола Ільяшенко і два довірених особи Злочевського. Один з них – глава з правових питань компанії Burisma Андрій Кіча, другий – колишній працівник ГФС.

Також перевіряється причетність до злочину працівників Офісу генпрокурора.

Як розповів керівник САП Назар Холодницький, 6 мільйонів доларів – це рекордна сума хабара для України. З неї 5 мільйонів призначалося безпосередньо особі, яка повинно була прийняти процесуальне рішення про закриття справи і 1 мільйон – за консультаційні послуги посередника.

Крім цього, в період, коли відбувалися слідчі і процесуальні дії, в Офісі генпрокурора з флешки однієї з працівниць, що обіймає адміністративну посаду в Офісі, був онлайн-моніторинг ЄРДР з приводу того, чи дійсно це рішення не тільки на папері, а зазначено в ЄРДР.

В Офісі генпрокурора повідомляють, що почали службове розслідування.  Зараз встановлюється коло причетних до втручання в ЄРДР осіб. У разі підтвердження інформації, буде вирішуватися питання про їх відсторонення від займаних посад та притягнення до відповідальності.

Перший заступник голови Державної податкової служби Києва Микола Ільяшенко і голова з правових питань компанії Бурисма Андрій Кіча давали хабар за закриття кримінальної справи проти Миколи Злочевського, власника компанії, членом Наглядової ради якої був син екс-віце-президента США Джо Байдена. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив головний редактор видання Цензор.НЕТ  Юрій Бутусов.

За його словами, Ілляшенко передавав хабар позаштатному агенту НАБУ Євгену Шевченка, який фігурує у багатьох судових процесах бюро. В автомобілі Ілляшенко знайшли 1 мільйон доларів. Цю суму йому дали за посередництво.

Бутусов нагадав, що в НАБУ і САП справа Бурісми тривалий час лежала неповижно, так як причетність Злочевського довести було нереально. Тим більше, на тлі хаосу у владі.

«Ільяшенко з’явився на зустріч, гроші передавалися після внесення Холодницким рішення про закриття справи в Єдиний реєстр судових рішень. Він зажадав доказ прийняття рішення щодо закриття справи», — написав журналіст.

Переконавшись, що умова виконано, Ілляшенко передав гроші. Під час передачі його і затримали.

Характеризуючи Ільяшенка, Бутусов зазначив, що мова йде про одного з найвпливовіших людей у владі. Людина «вирішує питання» в податковій і тіньових сферах.

Журналіст нагадав, що про цього персонажа було розслідування “Слідство. Інфо”. Автори останнього виявили у чиновника 11 квартир, заміський особняк. І це тільки те, що можна дізнатися з відкритих баз даних.

Багато років Ілляшенко – один з керівників податкової. Його фінансове становище серйозно покращився ще при Януковичі, за минулої влади вплив тільки зміцнився. При Зеленскому Злочевський став незамінним. Знаходиться в хороших відносинах з багатьма людьми з влади, в тому числі з главою ВП Андрієм Єрмаком.

Президент змінив майже все керівництво служби, а Ілляшенко залишив.

За відомостями Бутусова, Ілляшенко познайомив Шевченка з Кічею. Виявилося, що 14 червня у Злочевського день народження. До нього він хотів отримати подарунок – закриття згаданого справи.

Тим більше, не секрет, що глава держави збирається замінити Ситника і Холодницкого. Таким чином їм надавалася можливість заробити перед відставкою.

«Ільяшенко був гарантом “порядності” сторін хабара, він вважав Шевченка своєю довіреною особою», – додав журналіст.

Шевченко зв’язався з керівництвом НАБУ і процес пішов.

6 млн доларів – рекордний хабар для східноєвропейських країн, які служили прикладом боротьби з корупцією.

Тепер, вважає Бутусов, Зеленський повинен подумати, хто лобіював інтереси Злочевського в Офісі президента, з ким зустрічався там, не було в ОП інших друзів Бурісми, які збивають керівництво антикорупційних органів спеціально, щоб привласнити ці мільйони.

https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/4154935594546705

Раніше повідомлялося, що детективи НАБУ зафіксували факт надання хабара в 6 млн доларів керівництву Бюро і главі САП за прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Національне антикорупційне бюро змінило підозру першому заступникові секретаря Ради національної безпеки і оборони Олегу Гладковському. Про це повідомляє прес-служба відомства.

Зокрема, у справі про зловживання з оборонним замовленням у 2017 році Гладковському збільшили суму інкримінованих збитків з 10,62 млн грн до більш 17,44 млн грн. У НАБУ також нагадали, що Гладковського звинувачують у закупівлі вантажних автомобілів за завищеними цінами.

За версією слідства, виробником і постачальником транспортних засобів була компанія, що належала чиновнику і його близьким особам. Разом з тим Гладковський не задекларував доходи своєї дружини від здачі елітної нерухомості в центрі Києва. Мова йде про 164 тисячі доларів.

Як повідомлялося раніше, САП пред’явила підозри фігурантам «справи Свинарчуків».

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) закрило справу проти колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрія Гримчака, якого підозрювали в корупції. Про це він пише на своїй сторінці в Facebook.

За словами Гримчака, антикорупціонери закрили справу, порушену проти нього за ст. 366 ККУ (службове підроблення), у зв’язку з відсутністю складу злочину.

Ексчиновник пообіцяв оприлюднити у соцмережі відповідний звіт, як тільки його захист отримає весь пакет документів.

У НАБУ повідомили в коментарі виданню “TheБабель“, що йдеться про кримінальну справу про недостовірне декларування майна, яке відкрили за зверненням бюро.

Антикорупціонери підтвердили, що “дійсно не знайшли складу злочину” і додали, що провадження, за яким Гримчак проходить як підозрюваний у вимаганні хабара, залишається відкритим.

Нагадаємо, Гримчака разом з його помічником затримали за підозрою у вимаганні $1,1 млн хабаря в серпні минулого року.

16 серпня Деснянський райсуд Чернігова обрав Гримчаку запобіжний захід у виді утримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 6 млн грн. Заставу не внесли.

У жовтні Генеральна прокуратура змінила підозру Гримчаку на зловживання впливом.

20 грудня Вищий антикорупційний суд зменшив суму застави Гримчаку до 2 млн грн, а 30 січня 2020 року відправив його на цілодобовий домашній арешт. 13 лютого суд продовжив Гримчаку запобіжний захід у виді домашнього арешту до 13 квітня.

На початку квітня САП завершила розслідування у справі ексчиновника і передала його до суду.

Національне бюро розслідувань України відкрило кримінальне провадження проти генерального прокурора Ірини Венедіктової за заявою фігуранта одного з виробництв Офісу Генерального прокурора. Про це йдеться у відеозверненні Венедіктової, оприлюдненому прес-службою ОГП.

За словами Венедіктової, оскільки заявник фігурує у одному із проваджень Офісу генпрокурора, вона повідомила НАЗК про потенційний конфлікт інтересів.

“Саме тому, задля уникнення маніпуляцій щодо цього факту, я повідомила НАЗК про потенційний конфлікт інтересів і постановила про відвід від виконання повноважень керівника органу прокуратури та Генерального прокурора в цьому провадженні”, – розповіла Венедіктова.

За словами генпрокурора, у неї немає суинівів щодо «професійності і доброчесності» правоохоронців.

“Генеральний прокурор нічим не відрізняється від інших українців. Однак має проявляти найвищий рівень відповідальності. Тому мої дії були і зараз є виключно в межах закону”, — додала вона.

Як повідомлялося раніше, Національне антикорупційне бюро України порушило кримінальну справу проти генерального прокурора Ірини Венедіктової через незадеклароване майно.

У понеділок, 4 травня, співробітники Національного антикорупційного бюро України повідомили про підозру у вчиненні нових злочинів колишньому командувачу Нацгвардії Юрію Аллєрову, екс-нардепу Максиму Микитасю і посадовим особам компанії-забудовника по справі про привласнення майна Нацгвардії на суму 81,64 млн грн. Про це повідомляється на сайті НАБУ.

Відзначається, що 30 квітня підозри також оголосили двом іншим виявленим учасникам злочинної схеми. Мова про колишнього начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління та екс-заступника начальника відділу централізованих розрахунків, обліку та звітності фінансово-економічного управління Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ.

Так, кількість підозрюваних у даній справі збільшилася до восьми осіб.

Крім того, бюро розслідувало нові епізоди діяльності підозрюваних.

Встановлено, що екс-командувач Нацгвардії отримав 125 тисяч доларів хабара за сприяння забудовнику, з яких 25 передав екс-заступник начальника квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ.

Крім того, детективи стверджують, що екс-парламентарій і керівники компанії надали чиновнику Нацгвардії квартиру в 76,00 кв. м. (Ринкова вартість – 1,82 млн грн). Слідчі розцінюють цей факт як хабар, надану під виглядом придбання житлоплощі близькою родичкою екс-командувача по спецціні- 592,8 тисячі гривень.

За час дії злочинної групи багаторазово використовувалися фіктивні документи.

Нагадаємо, 2 жовтня минулого року НАБУ оголосило про підозру колишньому главі «Укрбуду», екс-нардепу Максиму Микитасю через афери з квартирами для нацгвардійців. 4 жовтня суд призначив екс-нардепу заставу в розмірі 5,5 млн грн і зобов’язав носити електронний браслет.

25 листопада Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду збільшила розмір застави. Після того, як за Микитася внесли заставу в розмірі 80 млн грн, він вийшов на свободу.

Національне антикорупційне бюро України порушило кримінальну справу проти генерального прокурора Ірини Венедіктової через незадеклароване майно. Про це йдеться у відповіді Бюро на запит «РБК-Україна».

«За результатами розгляду повідомляємо, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 24.04.2020 детективи Національного бюро внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань», – сказано в повідомленні.

Порушити кримінальну справу проти Венедіктової НАБУ зобов’язав Вищий антикорупційний суд. Зробив він це за позовом ексголови одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка. Він стверджує, що генпрокурор не задекларувала годинника за 10 тисяч євро та членство у громадській організації з ознаками прибутковості.

Нагадаємо, раніше у генпрокурора Ірини Венедіктової помітили дорогий швейцарський годинник фірми Hublot, який вона не вказала в своїй декларації.

Пізніше активіст Сергій Стерненко опублікував фотографію постанови суду про розгляд його скарги на бездіяльність антикорупційного бюро.

Директор НАБУ Артем Ситник заявляє, що бюро рухається до оголошення підозр у справі Приватбанку. Про це він заявив в інтерв’ю “24 каналу”.

Відповідаючи на репліку, що він сам у березні говорив, що справа перебуває на фінальному етапі і питання “Чому Коломойському досі не вручили підозру?”, Ситник пояснив, що НАБУ рухається до оголошення певних підозр у цій справі.

“Я сказав, що в цій справі є суттєвий прогрес. Він, передусім, виражається в тому, що на той час генпрокурор Руслан Рябошапка передав ці справи в НАБУ. У нас була частина справи, а частина – розслідувалася Офісом генпрокурора. Тоді прийняли рішення, що ці справи будуть всі в НАБУ, їх передали. І надалі ми рухаємося в тому, щоб почати оголошувати певні підозри”, – сказав він.

Ситник зазначив, що одна із статей, яка розслідується в рамках справи Приватбанку – розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах, передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.

Відповідаючи на питання про замовників і організаторів кампанії по його звільненню, директор НАБУ назвав імена екс-власника Віейбі банку Олега Бахматюка і олігарха, колишнього власника “Приватбанку” Ігоря Коломойського.

“По-перше, сам пан Бахматюк не приховує того, що він дуже незадоволений розслідуваннями НАБУ. Якщо коротко, то суть цієї справи – розкрадання державних коштів у сумі 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Але чому пан Бахматюк вибирає спосіб певних замовних акцій та іншого, ніж повернення цих коштів до бюджету. Інша сторона в тому, що як раз це особа організовує мітинги і медійну кампанію, і в цьому підтримує інший олігарх – це пан Коломойський”, – додав він.

За його словами, в НАБУ 2 основних виробництва.

“Дело “Укрнафти” – там вже встановлено, що сума збитку понад 10 мільярдів гривень, а також вже підготовлені проекти підозр, які зараз на стадії узгодження в антикорупційній прокуратурі. Справа “Приватбанку”, в якому збитки державі становлять понад 100 мільярдів гривень. Це 2 справи, які дійсно спонукають чергового олігарха приєднуватися до компанії тих людей, які хочуть звільнення директора НАБУ”, – підкреслив він.

Ситник також зазначив, що Коломойський “не основний, а один із замовників цієї кампанії” (по його звільненню – ред.).

Раніше повідомлялося, що британський Верховний суд відмовив у задоволенні клопотань, поданих Коломойським і Геннадієм Боголюбовим про дозвіл оскаржити рішення Апеляційного суду від жовтня 2019 року по справі «Приватбанку».

Вищий антикорупційний суд України зобов’язав НАБУ відкрити кримінальне провадження стосовно генерального прокурора Ірини Венедіктової. Про це у соцмережах повідомив активіст Сергій Стерненко.

“Суддя вищого антикорупційного суду задовольнила мою скаргу на бездіяльність слідчого та зобов‘язала НАБУ відкрити кримінальне провадження за моєю заявою”, – написав Стерненко.

Він нагадав, що подавав заяву щодо недекларування генеральним прокурором Іриною Венедіктовою годинника марки Hublot і членства у ГО з ознаками прибутковості.

Активіст додав, що після внесення відомостей до ЄРДР буде клопотати також і про дослідження фактів недекларування відомостей про право оренди/користування квартири Венедіктовою, про що днями повідомляли журналісти програми «Схеми».

Як повідомлялося раніше, у генпрокурора Ірини Венедіктової помітили наручний годинник люксової фірми Hublot, інформацію про який вона не вказала у своїй декларації про доходи.

Вищий антикорупційний суд України зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити кримінальне провадження в відношення екс-міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Про це повідомляє прес-служба суду.

Як вважає заявник, Омелян, його заступник, державний секретар відомства, а також топ-чиновники Міністерства довели державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» до банкрутства. Зокрема, це сталося внаслідок зловживання владою, службових підробок, грубих порушень законодавства, а також невиконання судових рішень.

Заявник просить суд визнати незаконною бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до єдиного реєстру досудових рішень, а також зобов’язати детектива НАБУ розпочати досудове розслідування та невідкладно внести до ЄРДР відомості по кожному окремо вказаним кримінальним правопорушенням і відносно кожної службової особи окремо.

При розгляді скарги суд встановив, що інформація, яка міститься в заяві ГО “Бердянський антикорупційний центр”, дійсно не була внесена до реєстру в рамках досудового розслідування кримінального провадження.

Як повідомлялося раніше, генеральний прокурор Ірина Венедиктова завела справу на Петра Порошенка, його підозрюють у порушенні процедур призначення суддів.