Tag: нафта

США, Норвегія і Казахстан є лідерами з постачання в Європу сирої нафти як енергетичної чи промислової сировини для переробки. Дані енергетичної статистики опублікував Eurostat.

У першому кварталі 2024 року імпорт нафти в ЄС розподілився між трьома країнами-лідерами:

США – 17,1%;
Норвегія – 13,6%;
Казахстан – 10,9%.

В цілому у першому кварталі 2024 року Європейський Союз імпортував енергоносіїв на суму 95,5 мільярда євро. Порівняно з першим кварталом 2023 року імпорт скоротився у вартісному виразі на 26,4%, а в кількості поставлених енергоносіїв на 10,4%.

“Вартість імпортованого природного газу в газоподібному стані в першому кварталі 2024 року знизилася на 56,8% порівняно з аналогічним кварталом 2023 року, а обсяги – на 11,7%. Така ж тенденція спостерігалася і для скрапленого газу”, – зазначають експерти Євростату.

Росія збільшила імпорт бензину з Білорусі, щоб усунути ризик дефіциту на внутрішньому ринку через атаки безпілотників на НПЗ та позапланові ремонти на російських заводах. Про це повідомляє Reuters із посиланням на чотирьох співрозмовників у галузі.

Зазвичай Росія є експортером палива та його постачальником на міжнародні ринки, але збій російської нафтопереробки змусив нафтові компанії імпортувати бензин.

Росія вже заборонила експорт бензину з 1 березня, щоб спробувати забезпечити достатньо палива для внутрішнього ринку після неодноразових атак українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи з початку року.

Росія зазвичай імпортує дуже невелику кількість палива з Білорусі, хоча вона зверталася до офіційного Мінська в серпні-жовтні минулого року, коли зіткнулася з дефіцитом палива, що призвело до стрімкого зростання цін на бензин і чергової заборони на експорт нафтопродуктів.

Цього року Росія знову збільшила імпорт бензину з Білорусі й у першій половині березня він досяг майже 3 тис. тонн.

У лютому Росія імпортувала 590 тонн, а в січні поставок з Білорусі не було.

Два джерела в галузі заявили, що обговорення щодо подальшого імпорту відбуваються між урядами РФ і Білорусі та нафтовими компаніями.

Один зі співрозмовників стверджує, що ці переговори є складними, оскільки Білорусь надає пріоритет експорту свого палива на міжнародні ринки.

Російські нафтові компанії стикаються із затримками в оплаті за нафту і паливо на кілька місяців, тому що банки в Китаї, Туреччині та Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) стають більш обережними через вторинні санкції США. Про це пише Reuters.

Повідомляється, що кілька банків у Китаї, ОАЕ і Туреччині за останні тижні посилили свої вимоги щодо дотримання санкцій, що призвело до затримок або навіть відмови в грошових переказах у Росію.

Агентство зазначає, що це дає змогу США досягати одразу двох цілей санкцій – перервати надходження грошей до Кремля, щоб покарати його за війну проти України, не перериваючи водночас глобальних потоків енергоносіїв.

Також стало відомо, що банки, побоюючись вторинних санкцій з боку США, почали вимагати від своїх клієнтів письмові гарантії того, що жодна фізична або юридична особа зі списку SDN (Special Designated Nationals) не бере участі в операції або не є бенефіціаром платежу.

Декілька джерел повідомили, що турецькі та китайські банки все ще обробляють платежі, але на це потрібні тижні і навіть місяці. Один зі співрозмовників агентства розповів, що незважаючи на те, що спочатку країна-агресор успішно обходила обмеження, проблеми повернулися з грудня 2023 року, після того, як банки та компанії усвідомили, що загроза вторинних санкцій США є реальною.

Усі індійські нафтопереробні заводи через санкції США відмовляються приймати російську нафту, яка перевозиться танкерами судноплавної компанії «Совкомфлот». Це додатково ускладнить торгівлю між двома країнами, яка зростала після початку вторгнення РФ в Україну, пише Bloomberg.

За словами джерел, приймати вантажі з танкерів «Совкомфлоту» припинили і приватні, і державні індійські НПЗ, включно з найбільшою Індійською нафтовою корпорацією. Нафтопереробники ретельно перевіряють права власності на кожне судно, щоб переконатися, що вони не повʼязані з компаніями, які підпадають під санкції.

Агентство зазначає, що кілька індійських компаній оперативної відповіді на запит не надали. У «Совкомфлоті» від коментарів відмовилися.

У лютому Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США запровадило санкції проти «Совкомфлоту» та 14 танкерів, у яких у контрольованої державою компанії є частка. Це стало доповненням до ширших заходів, які діють із жовтня щодо суден, які не належать «Совкомфлоту», та дружніх Росії компаній за порушення цінової стелі на російську нафту, встановлену країнами «Групи семи».

Індія після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року стала найбільшим покупцем російської нафти, проте посилення американських санкцій порушило торгівлю і призвело до того, що нафтопереробники почали шукати дорожчу нафту з інших регіонів, включно зі Сполученими Штатами.

За словами співрозмовників Bloomberg, проблеми «Совкомфлоту» означають, що у Росії поменшало танкерів для доставки нафти, а це призводить до скорочення знижок для покупців, щоб компенсувати вищі витрати на фрахт.

Внаслідок ударів українських дронів Росія втратила 13% від загальної потужності установок первинного перероблення нафти (де відбувається розділення нафти на основні фракції – бензинову, гасову, солярову). Це приблизно 115 000 тонн нафти на добу, свідчить аналіз Reuters.

Частина цієї потужності припадає на НПЗ з простою схемою перероблення, які випускають переважно фракції прямої гонки, а не товарне пальне.

Проте у лютому і березні українські дрони вперше почали бити по підприємствах, які виробляють автомобільний бензин і дизель для внутрішнього ринку Росії та мають набір вторинних установок: гідрокрекінгу, уповільненого коксування, гідроочищення, риформінгу. На цих підприємствах в аварійному простої зараз є установки первинного перероблення загальною потужністю 77 400 тонн нафти на добу.

За словами джерел Reuters, більшість установок заводи збирають відновити протягом півтора-двох місяців. На окремих підприємствах пошкодження первинної установки не завадить продовжити випуск товарного бензину.

Агентство порахувало, що внаслідок ударів дронів випуск бензину в Росії скоротиться на 5,8%, дизелю – на 6,6%. Таке скорочення може бути компенсоване іншими російськими НПЗ, які в низький сезон мають достатній запас потужності для нарощування виробництва.

Росія втратила 34 млрд євро експортного виторгу після запровадження західними країнами стелі цін на російську нафту і набрання чинності заборони на її імпорт морем до країн ЄС. Про це йдеться в доповіді Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), передає “Агентство. Новости“.

Нафтові санкції за рік своєї дії (вони були введені 5 грудня 2022) скоротили експортні доходи Росії на 14%, випливає з аналізу CREA. Аналітики зазначають, що обмеження сильно вплинули на доходи Росії в першій половині 2023 року і коштували 180 млн євро на день. Втім, до другої половини року Москві вдалося скоротити втрати до 50 млн євро на день.

У доповіді наголошується, що санкції спрацювали в основному за рахунок зниження цін на російську нафту в порівнянні зі світовими цінами, що призвело до втраченої вигоди у 32 млрд євро. Ще 2 млрд євро, яких недорахувалася Росія через обмеження, пов’язані зі скороченням обсягів експорту.

Збитки від обмежень виявилися значно меншими, ніж розраховували розробники санкцій, пише Politico. У доповіді наголошується, що зниження ефективності санкцій пов’язане з нездатністю західних країн забезпечити їхнє дотримання. Російська нафта продається вище за стелю, а нафтопродукти з російської нафти легально експортуються в західні країни.

Сукупні втрати від введених західними країнами обмежень (34 млрд євро) можна порівняти з витратами на безпеку, закладеними до федерального бюджету РФ на 2024 рік (3,4 трлн рублів). Це близько третини від закладених до бюджету витрат на оборону (10,4 трлн рублів, 105,5 млрд євро).

28 вересня парламент Болгарії проголосував за прискорення відмови від морського імпорту нафти із Росії. Про це повідомляє “БТА“.

Виняток із європейського ембарго дозволяє болгарському нафтопереробному заводу “Нафтохім” у Бургасі, що належить “Лукойлу”, імпортувати російську нафту до кінця 2024 року.

Болгарія самостійно вирішила перенести цей термін на кінець вересня 2024 року з поетапним скороченням обсягу постачання кожні три місяці.

Парламентська більшість спочатку взагалі планувала заборонити російську нафту з листопада цього року, але “Лукойл” назвав нереальною диверсифікацію за 30 днів. Компанія попередила, що це призведе до порушення роботи підприємства та різкого зростання вартості пального на внутрішньому ринку Болгарії.

Росія знайшла ефективний спосіб продавати свою нафту за ціною вище ліміту, встановленого країнами “Великої сімки”, завищуючи вартість транспортування нафти та супутніх послуг. Про це йдеться у розслідуванні Financial Times.

На підставі інформації, отриманої з контрактів на постачання російської нафти до Індії у травні-липні 2023 року, журналісти видання з’ясували, що ці перевезення здійснюються танкерами, які належать компаніям, які мають зв’язки з російськими нафтотрейдерами.

У балтійських портах ці танкери завантажуються нафтою за базовою ціною $50 за барель, що на $10 нижче за встановлену G7 нафтову стелю. Після прибуття до індійських портів вартість бареля нафти зростає з $50 до $66 за барель. Вартість перевезення бареля нафти за такою схемою, як уточнює FT, приблизно вдвічі вища за ринкову ($9 за барель). Журналісти FT вважають, що вказана різниця повертається до Росії.

Видання зазначає, що така схема дозволила Росії заробити з травня по липень додатково $800 млн. Виручка російського тіньового флоту, що возить 40 відсотків нафти, за цей період склала ще $350 млн. У результаті Росія лише за вказані в розслідуванні три місяці додатково заробила близько $1, 2 млрд.

Автори дослідження припускають, що подібна практика використовується і в нафтовій торгівлі Росії з іншими країнами, зокрема з Китаєм.

• Міжнародне енергетичне агентство повідомляло, що продаж нафти дорожчий за стелю цін приніс РФ більше 15 млрд доларів на місяць.

В липні 2023 року Росія продала на міжнародних ринках нафти на суму 15,3 мільярда доларів, це на 2,5 мільярда більше, ніж у червні. Про це йдеться у звіті Міжнародної енергетичної агенції (МЕА).

Середня ціна на російську нафту, що доставляється морем, зросла до 64,41 долара за барель, що вище за 60-доларову стелю, запроваджену країнами «Групи семи».

Майже 80% експорту російської нафти припали на Індію та Китай, ідеться в звіті. Зросли постачання до Східної Європи, скоротилися продажі Туреччині. Загальний експорт скоротився на 200 тисяч барелів, до 4,6 мільйона барелів на добу.

Липень 2023 став першим місяцем, коли середня ціна російської нафти сорту Urals офіційно перевищила цінову стелю, встановлену країнами Заходу в грудні 2022 року, щоб скоротити російські доходи. Однак перші повідомлення, що реальна ціна угод з російською нафтою вища за максимальну, зʼявилися ще в січні 2023 року.

Обмеження ціни продажу забезпечуються через заборону судноплавним і страховим компаніям працювати з постачальниками, які продають російську нафту вище від 60 доларів за барель.

Індія зіткнулася з кількома обмеженнями, що перешкоджають подальшому нарощуванню закупівель російської нафти. Про це повідомляє Bloomberg .

Повідомляється, що нафтопереробні заводи країни виявилися не готовими до роботи з російським паливом – вони будувалися для переробки індійської нафти, де менше сірки. У зв’язку з цим подальше нарощування переробки російської нафти призведе або до виробництва великої кількості мазуту, або до необхідності дорогого переобладнання, на яке керівники заводів не хочуть.

Так, наприклад, на заводі Bharat Petroleum у Мумбаї немає коксової установки, яка дозволяє переробляти більш сірчисту нафту. Тому частка російської нафти у сировині цього заводу становить близько 10%. На деяких нових заводах компанії ця частка сягає 40%.

Серед іншого Індія побоюється стати надто залежною від одного постачальника, експорт якого може зіткнутися з перебоями у разі посилення санкцій. У зв’язку з цим індійська сторона готова збільшити закупівлю російської нафти не більше ніж на 2-3%.

Керівники індійських НПЗ розповіли, що довгостроковий перехід на російське паливо завдасть шкоди відносинам з існуючими партнерами, особливо на Близькому Сході.

• ЗМІ повідомляли, що Індія збільшила імпорт російської нафти вдесятеро.

Керівник індійської нафтогазової компанії Indian Oil Вінод Кумар заявив у суботу, що на Росію може припадати майже третина імпорту сирої нафти компанії. Про це повідомляє Reuters.

“Частка російського імпорту сирої нафти, яка становила менш як 2% у 2021-2022 роках, зросла у 10 разів, приблизно до 20% в імпорті нафти Індією”, – сказав Кумар під час дискусії на Міжнародному економічному форумі в Санкт-Петербурзі.

Він додав, що очікує зростання частки імпорту російської нафти до Індії у 2023-2024 роках до 30%.

«Росія перенаправляє свої енергоносії із західних країн, які запровадили обмеження та санкції на торгівлю з Москвою, включаючи обмеження цін на нафту, після її вторгнення в Україну. Китай та Індія купують більшу частину перенаправленої російської енергії», – йдеться у матеріалі Reuters.

Історичний пік імпорту російської сирої нафти Індією було досягнуто у травні цього року.

Росія не змогла погодити валюту, за яку Індія могла б купувати в неї дешеву нафту. Про це повідомляє Reuters .

Повідомляється, що Москва відмовилася брати оплату в індійських рупіях. Індія розпочала роботу над механізмом торгівлі з Росією у рупіях ще у лютому 2022 року, але досягти угоди так і не вдалося. Частина торгових операцій зараз відбувається у валютах третіх країн, таких як дихрам. Їхня частка зростає, але більшість угод все одно здійснюються в доларах.

На сьогоднішній день Індія та Росія призупинили зусилля щодо врегулювання ситуації.

Так, індійські імпортери дешевої нафти та вугілля з Росії чекали на постійний механізм оплати в рупіях, щоб знизити витрати на конвертацію валюти. У свою чергу російська сторона вважає, що накопичення рупій “небажане”, оскільки рупія не є валютою, що повністю конвертується. Обидві сторони говорили про полегшення торгівлі у місцевих валютах, але принципи були формалізовані.

Більше того, Росія заявила, що вона хоче, щоб їй платили в китайських юанях або інших валютах, але не в рупіях.

Група з трьох країн Європейського Союзу закликає знизити верхню межу ціни на російську нафту в цьому місяці, щоб ще більше підірвати фінансування військової машини президента РФ Путіна. Про це пише Bloomberg.

Повідомляється, що Естонія, Литва та Польща запропонували знизити ліміт із $60 за барель до $51,45. Вони стверджують, що це буде на 5% нижче за ринкову ціну.

Євросоюз має обговорити зміну стелі цін на російську сиру нафту 15 березня. Цей перегляд відбуватиметься на регулярній основі кожні два місяці. Блоку потрібна одностайна підтримка 27 національних урядів, щоб затвердити таке рішення.

Цінові обмеження мають подвійну мету: спробувати зберегти потік російської нафти, але обмежити дохід Кремля від її експорту. Згідно з підрахунками, доходи РФ від продажу нафти в січні становили $13 мільярдів, а запропоноване зниження цінового ліміту знизило б їх на $650 мільйонів.

• За даними FT, США закликали кілька найбільших сировинних трейдерів не побоюватися угод із російською нафтою, якщо вони проходять у межах встановленої стелі цін.

Рішення скоротити видобуток нафти на 500 000 барелів на добу свідчить про те, що РФ не може продати все, що видобуває. Про це заявив помічник міністра фінансів США з економічної політики Бен Харріс, передає Reuters.

“Вони скоротили виробництво нафти, тому що просто не змогли її продати, а не тому, що хочуть використати нафту та нафтопродукти як зброю”, – сказав він.

Водночас він зазначив, що механізм обмеження цін на російську нафту в цілому спрацював так, як слід: доходи Кремля падають, а стабільність світових енергетичних ринків не постраждала.

Харріс звернув увагу на те, що навіть високопосадовці відверто визнають, що обмеження цін погано впливає на економіку Росії.

“Кремль змушений робити важкий вибір між гарматами та нафтою, зокрема скільки можна виділити на фінансування своєї війни”, – заявив Харріс.

• В останні місяці Росія видобувала приблизно 9,8-9,9 млн барелів на добу. Віце-прем’єр РФ Олександр Новак заявив, що з березня видобуток нафти скоротиться на 500 тисяч барелів на добу.

«Тіньовий» флот, який почав перевозити російську нафту після запровадження Євросоюзом ембарго на початку грудня, не зміг повністю замістити європейські танкери. Основна причина в тому, що значні обсяги нафти тепер прямують до Індії, що знаходиться від Росії, значно далі, ніж Європа – основний споживач російської нафти до ембарго. Про це повідомляє Bloomberg, пише Агентство. Новини.

Середній шлях російської нафти, що експортується з терміналів на Балтійському морі, зріс у січні 2023 року до більш ніж 14,5 тисяч кілометрів з близько 4,8 тисяч кілометрів роком раніше. Зростання часу доставки вантажів свідчить про те, що Росії потрібно більше танкерів, пише Bloomberg.

Для підтримки експорту на рівні січня цього року Росії найближчими місяцями буде потрібно флот із 203 танкерів для сирої нафти — 162 судна Aframax, здатних перевозити близько 700 тисяч барелів сирої нафти, і 41 Suezmax (близько 1 мільйона барелів), підрахував Bloomberg. Найбільша судноплавна компанія Росії «Совкомфлот» має 10 танкерів Suezmax і 32 судна Aframax. Разом із судами «тіньового» флоту їх замало, щоб задовольнити потреби Росії в експорті нафти, підсумовує агентство.

У результаті Росія почала активніше використовувати європейські судна. Якщо відразу після введення ембарго їхня частка в експорті російської нафти падала з 50% до 25%, то на початку лютого вона зросла приблизно до третини.

Більшість судів російського «тіньового» флоту зараз перебувають на зворотному шляху з Індії, уточнює агентство. Після того, як вони повернуться до російських портів, частка європейських танкерів у загальних постачаннях знову впаде. Але пізніше Bloomberg очікує на повторне зростання частки європейських танкерів, які мають право перевозити російську нафту тільки в тому випадку, якщо її ціна не піднімається вище 60 доларів за барель.

За даними Bloomberg, до Індії в січні прямували близько 85% постачання нафти з портів на заході Росії, ще близько 9% йшло до Гонконгу, 6% — до країн Середземномор’я. На початку минулого року Європа купувала майже 90% усієї нафти, що відвантажується із західних російських портів.