Бійці Третьої штурмової бригади заявили, що розпочали наступ у Харківській області. Перші кадри наступу оприлюднила пресслужба 3ОШБр у Telegram.
“Десь на Харківщині. Перші кадри з наступу у повному розпалі. Деталі згодом”, — йдеться у дописі.
У Третій штурмовій закликали чекати хороших новин від захисників на цьому напрямку.
Російські війська в Україні наступають уже понад пів року і, ймовірно, зможуть підтримувати нинішній темп ще місяць або два. У зв’язку з цим Україні слід почати планувати, як якнайкраще використовувати майбутнє ослаблення РФ. Таку думку висловив генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян у статті для журналу Foreign Affairs.
За його словами, до кінця 2023 року у Росії з’явилася можливість по-справжньому переломити хід війни в Україні, однак, за останні шість місяців вона загалом не змогла скористатися нею.
“Російським сухопутним військам вдалося відвоювати лише невеликі ділянки землі. Загалом загальна площа території, зайнятої Росією з січня 2024 року, становить близько 930 квадратних кілометрів. Важко назвати ці завоювання успіхом, якщо вони далися ціною втрати 180 000 солдатів російської армії, згідно з оцінками західної розвідки. Московські війська не закінчили наступ. Вони продовжують атакувати за кількома фронтами на землі і бомбити українську інфраструктуру з повітря. Але навіть найбільші і боєздатні військові формування не можуть підтримувати наступ вічно, і після втрати такої кількості військ вікно можливостей для Росії може скоро закритися”, – зазначив генерал.
Він упевнений, що незабаром у Москви не залишиться іншого вибору, окрім як призупинити наступ і перегрупуватися: “У військових інститутах це називається кульмінаційним моментом – час, коли в атакуючої сили закінчуються люди, техніка і потенціал, необхідні для ефективної боротьби”.
Як зазначив Раян, уже зараз Україна може уважно вивчати поле бою в пошуках ознак слабкості Росії, а також готуватися до нового наступу і переговорів на вигідних умовах:
“Вона може співпрацювати з НАТО для навчання і підготовки до нових наступальних операцій. Вона може керувати зовнішніми очікуваннями. І вона може розробити нову концепцію перемоги – таку, яка зробить військове становище Росії дійсно неспроможним. Саме тоді і тільки тоді Україна зможе вести переговори на вигідних умовах і здобути міцну перемогу”.
На думку генерала, на цьому шляху українській владі доведеться зіткнутися з додатковими перешкодами, які перебувають поза їхнім контролем, але й на багато чого з того, що визначатиме 2025 рік, Київ цілком зможе вплинути.
Насамперед йдеться про підготовку новобранців, вважає Раян: “Україні необхідно знайти швидкі та ефективні рішення для виховання і навчання більшої кількості окремих солдатів, а також для оснащення нових бригад”.
Крім того, на думку генерала, у Києва залишається можливість ефективно управляти своїми оперативними та стратегічними кампаніями зі знищення ворожих цілей, а також ухвалювати рішення про час і місце проведення майбутніх наступів.
“Наразі ударний комплекс Києва застосовується проти трьох ключових цілей: російської нафтової промисловості; стандартних військових об’єктів, як-от аеродроми, штаби, резерви військ, системи ППО та логістичні вузли; Криму і Чорноморського флоту Росії. Протягом наступних кількох місяців Україні доведеться ухвалювати складні рішення про те, як розставити пріоритети щодо цих цілей та скільки зброї тримати в резерві. Але ці рішення перебувають повністю в компетенції України. Так само, як і рішення про час і місце проведення майбутніх наступальних операцій. Остаточний вибір має залишатися ретельно охоронюваним секретом, щоб дати Києву максимальний шанс здивувати Москву”, – підсумував автор статті.
Колишній командир 125-ої бригади ТРО – генерал-лейтенант Артур Горбенко розповів, що відбити наступ росіян в напрямку Липців було нереально, бо не вистачало людей та засобів. Про це він сказав в коментарі УП.
Саме Горбенко зранку 10 травня під спостереженням генерал-лейтенанта Юрія Содоля керував відбиттям російського наступу в напрямку Липців. Його бригада, точніше два батальйони з п’яти зайшли на Харківщину в травні 2023-го, пише видання.
” … Липці, Глибоке, Стариця. Тобто лівим флангом були Липці, Глибоке, правим – Стариця, за нею річка Сіверський Донець, і це вже не моя зона відповідальності. А на бригаду навалили все! І “дали противнику прорватися в напрямку Вовчанська”, і “кинули позиції і втекли”. Батальйони робили все можливе і неможливе. Але втримати фронт, коли в тебе 6–8 людей на кілометр – просто нереально”, – розповів Горбенко.
За словами війського, він надсилав до вищого керівництва запит на посилення, на резерв.
“Не хочу називати прізвища й посади, але ми постійно надсилали заявки на поповнення людей, озброєння, боєприпасів. При цьому ми вказували, що рішення, які ми приймаємо, нереально було виконати наявним комплектом сил та засобів”, – додав колишній командир 125-ої бригади ТРО.
Проблема щодо загрози наступу російських військ з півночі є, вона не катастрофічна, але ігнорувати її не можна. Про це заявив очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю NV.
“Якщо я почну відповідати на це запитання, ми з вами ще спровокуємо паніку. Скажімо так: проблеми є, вони мають тенденцію до загострення”, – заявив Буданов у відповідь на питання, чи вплинуть плани РФ мобілізувати ще 300 тисяч своїх громадян на наступ загарбників на сході та півночі найближчими місяцями.
При цьому голова військової розвідки запевнив, що катастрофи немає. Однак не бачити проблеми, за словами Буданова, не вийде.
“Розумієте, це така для мене трохи анекдотична ситуація. Бо коли всі два роки кричали, що зараз із півночі буде атака, ми всім казали, що цього не буде. Нічого не було. У той момент, коли ми сказали, що зараз буде атака з півночі, всі одразу – а може, не буде?”, – додав Буданов.
Очільник ГУР не став уточнювати, про які саме напрямки йдеться.
“Я вже казав комусь із західної преси: хороших новин у мене в цьому році багато не буде, на жаль”, – констатував Буданов.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що втрати під час прориву РФ у Харківській області становлять вісім росіян до одного українця. Про це він сказав в інтерв’ю журналістам із Казахстану, Киргизстану та Узбекистану.
“Їхній прорив у напрямку Харкова, який стався трохи більше двох тижнів тому, [закінчився] військовими жертвами 1 до 8, один українець на вісім росіян”, – сказав він, зазначивши, що російському диктатору Володимиру Путіну “абсолютно начхати на розуміння людського життя”.
“До цього на тиждень було приблизно 2-3 тис. жертв – я постійно отримую аналітику про вбивство російських військових. 2-3 тис. сімей втратили своїх дітей. Та йому абсолютно наплювати. Путін у цей час у лазні перебуває, або де він там – у СПА, який показували неодноразово? Він у цей час займається зовсім іншим. Але ручки він свої маленькі не відмиє, звичайно, від усього цього кровопролиття”, – сказав він.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Полтаві вилучає низку таємних військових документів у рамках кримінального провадження, відкритого за фактами прориву окупантами державного кордону у Харківській області. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.
За даними досудового розслідування, 10 травня 2024 року у зоні відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Харків», оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця», Сухопутних військ ЗСУ в районі населених пунктів Стрілеча, Красне, Борисівка, Пильне Харківського району та Гатище Чугуївського району Харківської області, а також інших населених пунктів Харківщини (вздовж лінії держкордону України з РФ) під час штурмових дій противника мали місце факти залишення бойових позицій підрозділами ЗСУ. Йдеться про підрозділи чисельністю до однієї роти, які входили до складу першого ешелону оборони. Внаслідок цієї позаштатної ситуації наступ росіян довелося відбивати силами другого ешелону оборони.
За версією слідства, командування 125 бригади та підпорядковані їй підрозділи, у тому числі 415 окремого стрілецького батальйону, 23 механізованої бригади, 172 окремого стрілецького начебто не організували належним чином оборону позицій на кордоні Харківської області та РФ, що призвело до втрати вказаних позицій, військової техніки та особового складу підрозділу. Всього у матеріалах справи фігурують прізвища 28 військовослужбовців (командувач оперативно-тактичного угруповання, командир бригади, командири батальйонів, командири рот, начальник відділення розвідки штабу), причетність яких перевіряє ДБР.
Крім цього, слідство отримало доступи до рішень командирів вказаних військових формувань щодо виконання бойових розпоряджень в районі події; документів щодо достовірних даних про укомплектованість особовим складом, озброєнням та військовою технікою вищевказаних військових частин на 10 травня 2024 року; документів щодо стану фортифікаційного обладнання у місці події та інженерних загороджень; формулярів загороджень та інших документів.
Наразі у рамках розслідування призначено військову експертизу. Саме ж кримінальне провадження відкрито 11 травня 2024 року за фактами недбалого ставлення до військової служби (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу) і самовільного залишення поля бою (ст. 429 Кримінального кодексу). Максимальне покарання за цими статтями – 10 років позбавлення волі.
Розвідувальна спільнота Великої Британії проаналізувала наступальні дії окупаційної армії РФ і розповіла, навіщо Росія атакує Харківщину. Про це йдеться в розвідувальному огляді британського Міноборони.
Як зазначили у відомстві, новостворене північне угруповання російських окупаційних військ взяло під свій контроль кілька сіл у Харківській області, а за прикордонне місто Вовчанськ, яке майже напевно є найближчою метою Росії, зараз тривають бої.
“Відкриваючи додатковий напрямок для наступу, Росія майже напевно намагається відволікти українські ресурси від інших ділянок лінії фронту і створити загрозу Харкову, другому за величиною місту України”, – йдеться в огляді.
При цьому британські аналітики вважають малоймовірним те, що Росія наростила достатню бойову міць, щоб захопити місто без залучення своїх додаткових сил в цей регіон.
Прорив ворога на Харківському напрямку не те щоб зупинено, але, як формулюють на нашому воєнно-бюрократичному жаргоні, локалізовано. Тому вже можна аналізувати, як відбувається цей давно очікуваний, але несподіваний наступ.
І базою для порівняння просто проситься український наступ восени минулого року.
Обидва наступи були гучно анонсовані, про них міркували і у нас, і ворога, і у наших партнерів. Але до українського контрнаступу ворог готувався — ретельно і успішно. На відміну від нашого воєнно-політичного командування. Тому за декілька діб ворогу вдалося захопити територію, по різних оцінках, до 100 кв кілометрів. А нам подібного результату вдалося досягти лише за декілька місяців.
Агресор використав нову тактику. Раніше він пер бронетехнікою на наші позиції (до речі, так само, як намагалися робити ВСУ під час минулорічних наступальних дій). А зараз за підтримки артилерії просочується малими піхотними групами, обходить наші опорники, де чиниться спротив, і просувається далі. Фактично, призупинити його вдалося на околицях Вовчанська, там тривають дуже запеклі бої, цілком можливо, що зруйновані залишки міста доведеться покинути.
Наявність цієї нової тактики бентежить саме як факт. Ворог переважає нас чисельно та ресурсно. Якось компенсувати цю перевагу можливо за рахунок нестандартних креативних дій, що нам вдавалося на початку війни. Але якщо агресор почне переважати і у креативі, то перспективі невтішні.
Спостерігається помітна кількість наших полонених (підкреслю, ворожі теж є). А це свідчить про відсутність координації і своєчасних наказів про відхід. Тобто, про певну розгубленість командування на початковому етапі ворожого наступу.
Тепер про оборонні фортифікації на Харківщині — ця тема після масово тиражованого поста нашого розвідника Деніса Ярославського набула дуже широкого розголосу. І відразу пішли супер оптимістичні спростування і від воєнних, і від цивільних представників влади. В мене особисто навіть створилося враження, що це не ворог наступає, а ВСУ беруть в охоплення той даром нікому не потрібний Бєлгород…
Дійсно, поблизу фронту серйозні фортифікаційні споруди не будуть. Але навіть ті укріпленні другого-третього ешелону, які продемонстровані у соцмережах як зразок, не викликають захоплення у професійних будівельників. Бо нагадують укріпленні минулого сторіччя, а не сучасної високотехнологічної війни.
Відверто замовчується відсутність вдовж кордону з ворогом щільних мінних полів — як протитанкових, так і протипіхотних. А саме міни стали одним з головних факторів, які зупинили український наступ у 2023 році. З обох боків фронту фактично нема фото бронетехніки, яка підірвалася на мінах під час наступу на Харківщині. А от з минулої осені таких повно.
І абсолютно неприйнятною є критика військовослужбовця Д. Ярославського, який розповсюдив неприємну для влади інфу, на підставі того, що він свого часу начебто входив до медійного пулу В. Медведчука. Денис зараз на фронті, боронить Україну. Всім, хто з домашнього дивану критикує його за те, що він не з тими колись сфотографувався, треба просто заткнутися.
Задовбався повторювати ази медійної гігієни: доброчесність джерела інформації не гарантує її достовірність. І навпаки, якщо хтось стверджує, що два на два — чотири, не можна відмовлятися від цього рівняння лише тому, що людина вам не подобається.
А загалом, технологія «не можеш спростувати інфу — заплямуй її носія» розрахована на самих тупих, на відверте бидло, яке не здатне думати. І використовують її цинічні негідники. Тому вона дуже популярна у росії.
І останнє. Днями писав, що у ворога недостатньо сил, щоб захопити Харків, або Суми, або інше прикордонне обласне місто. Щодо Харкова позиція залишається незмінною, а от щодо інших міст з урахуванням ситуації з проривом ворога, що триває, моя впевненість дещо похитнулася.
Наступ на Харків
Росіяни вчаться. Але які росіяни? Солдати на тактичному рівні, командири на оперативному, але чи вчаться і чи можуть вчитись тупі совкові генерали на стратегічному? Власне, я в це не вірю, але переконатися в цьому ми зможемо в найближчі місяці якраз на Харкові.
Справа в тому, що наступ на Харків буде колосальним стратегічним прорахунком російського командування. Чому? Бо це вже було в лютому 2022 року. Зараз орки ведуть атакуючі дії по всьому фронту: Роботине, Кринки, Вугледарський напрямок, Часів Яр, Красногорівка, Куп’янський напрям. Щодня вони несуть колосальні втрати, які потребують колосальних поповнень. І ось в умовах відсутності серйозних проривів – вони відкривають ще один напрям. Зрозуміло – ціль розтягнути наші ресурси. Але ми обороняємося і несемо значно менші втрати. То ж для орків це означає ще один напрям втрат в техніці і людях, який треба постійно поповнювати.
Я розумію, що зараз багато “розумників” мені почнуть писати, щось там про безліміт путінського мяса і ресурсів. Я це все чув і в березні 22-го року, коли стверджував, що росіянам доведеться відступити з багатьох напрямів. Безлімітних ресурсів – не буває, і чим більше вони витрачаються, тим скоріше закінчаться.
путін не любить поразок, навіть найменших. То ж на всіх напрямах має бути просування, а отже ще більше сил і ресурсів, які по факту просто розмазуються на дуже довгу дистанцію фронту. При цьому кожне просування на кілометр коштує сотні солдат і десятки одиниць техніки. То ж, насправді, відкриття Харківського напряму – стратегічна помилка, яку вони вже робили. Саме розмазування військ на 7 напрямів вторгнення призвело до катастрофи путінських планів в 2022.
Зараз трохи неприємної правди. На стратегічному рівні війна виглядає зовсім інакше. Потрібне маневрування, розтягування сил ворога, потрібно щось жертвувати, нав’язувати йому небажані бої, виснажувати тощо. Тому перше і головне, що слід засвоїти всім – втрачена територія чи населений пункт не є катастрофою і поразкою. Так, це наші землі, так це наші люди, але нам треба думати як виграти війну, а не кожний бій, який нав’язує ворог. Ми менші, і ще й з партнерами – інвалідами, нам ніколи не виграти війну в лоб. Треба маневрувати, десь відступати, десь контратакувати. Війну можна виграти тільки завдавши ворогу втрат, при яких він не зможе продовжувати вести бойові дії. Це закон війни, який не залежить від наших з вами побажань.
Станом на зараз угрупування окупантів на Харківському напрямі майже таке ж за розмірами як і на Часів Яр. Тільки-от Харків не Часів Яр, де просування ворога буксує. Тому, очевидно, що зараз ніякого широкомасштабного наступу на Харків не передбачається. Ціль ворога – захопити ряд населених пунктів і скувати наші сили в спробах їх відбити. То ж чи варто нам вестись на цей план, тоді коли реальним напрямом удару орків є саме Часів Яр та Вугледар?
Як військовий я можу вам сказати, що з середини бачив повне розуміння дій ворога в Харківській області. Повірте, їх чекали, і сили оборони більш ніж достатні. Є певний задум, який реалізовує наше командування, і Харківський напрям – це історія, в якій варто довіритись ЗСУ. І не треба впадати в істерику при перших поганих новинах. По – інших напрямах я, на жаль, менший оптиміст.
Західна допомога до нас доїхала у дуже мізерному вигляді. Якби в нас було все, що вже навіть виділено – окупанти б не змогли і кордон пройти. Та це не так. Коли ви починаєте писати про мінування територій, то не розумієте, що навіть з мінами у нас вже є серйозні проблеми. І воювати в умовах обмежених ресурсів, виснажених бригад – це дійсно про військовий талант.
То ж на фоні поганих новин про окуповані села Харківської області, є і хороша новина – орками продовжують керувати ті ж тупі істоти, які спланували найгіршу операцію вторгнення в історії. Рано чи пізно – це позначиться на війні. Як це і було в 22 -му році.
Російські війська можуть розпочати наступ у напрямку Сум. Про це в інтерв’ю The New York Times заявив начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.
Як і більшість українських чиновників та військових експертів, Буданов вважає, що російські атаки на північному сході спрямовані на те, щоб розтягнути і без того невелику кількість українських військових та відвернути їх від бойових дій в інших місцях.
За оцінкою Буданова, українські війська зможуть зміцнити свої позиції та стабілізувати фронт протягом найближчих кількох днів. Але він очікує, що Росія розпочне новий “потужний наступ” у Сумській області.
Український офіцер Павло Величко, який діє біля російського кордону в Сумській області, повідомив, що останнім часом росіяни посилили обстріли околиць Сум.
“Не знаю, чи це щось означає, тому що ці місця й так часто обстрілювали. У будь-якому випадку ми в повній бойовій готовності”, – заявив офіцер.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон висловився щодо російських штурмових дій в Харківській області. Про це він сказав в інтерв’ю Sky News.
За словами Кемерона, це “надзвичайно небезпечний момент”, який “лише підкреслює, що це невиправдане, незаконне вторгнення Путіна в незалежну, суверенну країну”.
“І зараз він знову вторгся в неї з півночі від Харкова. Ми повинні зробити все можливе, щоб допомогти українцям”, – наголосив він.
З огляду на це міністр відзначив важливість того, що Лондон надав Києву річний пакет військової допомоги у розмірі 3 мільярдів фунтів.
“Ми заохочуємо інших робити те саме. І, що дуже важливо, ми зробили все можливе, щоб заохотити американців просунутись у питанні свого пакету допомоги. Тобто сумно, що на це пішло так багато часу, але це матиме значення”, – додав Кемерон.
Відповідаючи на питання, чи не запізнився американський пакет підтримки, глава МЗС визнав, що було б краще, якби він надійшов раніше.
“Нам усім потрібно робити більше, і це те, що робить Велика Британія, де ми маємо лідерство. Ми першими поставили танки, першими поставили протитанкову зброю, першими поставили далекобійну артилерію”, – вказав Кемерон.
Почастішали інформаційні вкиди про наступ на Сумську та Чернігівську області, який ворог начебто планує з дня на день. Лунають побоювання, що це буде повторення початку повномасштабного вторгнення у 2022 році з катастрофічними наслідками.
Інформую про те, що знаю.
Ворог дійсно бажає наступати не тільки на Авдіївському напрямку, але й на півночі. А ще й через Беларусь. А ще й з Криму. А ще й висадити десант під Одесою. І взагалі зустрічними ударами перерізати Україну навпіл.
Але недоімперія не має для цього практичних можливостей. Ті приблизно 200 тисяч вояків, яких агресор залучив до своєї армії, проходять навчання, і частина з них буде готова до бойових дій не раніше літа.
Зараз ворог має завдання до літа захопити максимальну частину Донецької області, і командування ЗСУ про це знає. Ситуація там вкрай важка, цього не слід приховувати, але не катастрофічна.
Наша аеророзвідка моніторить ситуацію як мінімум на 50 км за лінією фронту і за кордонами України. Супутникова розвідка наших партнерів контролює всі території поблизу фронту. Для реального наступу на півночі потрібне угрупування щонайменше 25 тисяч. Приховати таке скупчення живої сили і техніки неможливо. Від нашої та НАТІвської розвідки поки що не надходить інформації про підготовку наступу агресора на Суми і Чернігів.
Підкреслюю: поки що. Літом ситуація може змінитися, але про це буде відомо заздалегідь.
На сьогодні є всі підстави вважати, що ми маємо справу з ворожим ІПСО, яке має намір посіяти паніку і завадити нашому командуванню перекидати резерви на Авдіївський напрямок.
До речі, не всі захисні споруди, яки в нас будуються, відповідають необхідній якості. Але як раз у Сумський та Чернігівській областях справи більш-менш прийнятні. І ще: розмови про можливе введення французьких військ у якості польової жандармерії — це саме на той випадок, якщо вторгнення через північ стане реальним.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що армія РФ переважає Україну в артилерії та техніці, що дозволяє окупантам поступово просуватися на фронті. Про це Зеленський заявив під час онлайн-виступу на засіданні Європейської ради.
“Далі. Зброя для наших воїнів. Снаряди для нашої артилерії. Техніка. Дрони. Все, щоб тримати фронт. Зараз російська армія відчуває свою силу майже в усьому, що стосується збройної складової. І саме завдяки цій їхній перевазі – в артилерії, у техніці, у можливості діяти в небі – вони тиснуть на нас на фронті й поступово рухаються. Путін зараз сподівається, що йому вдасться його контрнаступ, і єдине коріння такого сподівання – дефіцит зброї у наших воїнів. Маємо вирвати це коріння загрози”, — сказав президент.
Він зазначив, що Україна активно працює зі США, щоб отримати відповідне рішення Конгресу щодо американського пакета підтримки.
“Прошу кожного з вас долучитися до комунікації з американськими партнерами, щоб їхня підтримка справді була. Також ми розраховуємо, що європейське лідерство в питаннях безпеки буде теж не менш визначальним і для України, і загалом – глобально”, — додав Зеленський.
Росія може готувати широкомасштабний наступ наприкінці весни або влітку з наміром захопити більше територій Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей. Про це пише Financial Times із посиланням на українських і західних офіційних осіб.
“Росія, можливо, готується до великомасштабної атаки наприкінці весни або влітку, сподіваючись захопити більше територій Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей. Кремль частково окупує ці території, які Путін незаконно анексував у вересні 2022 року”, – йдеться в публікації FT.
Крім того, Кремль може планувати напад на Харків, друге за величиною місто України на північному сході. Готуючись до цього, вони мобілізують сотні тисяч сил та обстрілюють місто ракетами.
Аналітики Північноатлантичного альянсу вважають нереальним перехід російської армії до наступу в Україні в найближчі місяці. Про це заявив журналістам у Брюсселі високопосадовець НАТО, що спілкувався на умовах анонімності, повідомляє Українська правда.
За словами джерела, НАТО не бачить ані здатності, ані підготовки до нападу з боку РФ.
“Хай якою є тактична ситуація зараз, видається малоймовірним, що Росія навесні зможе розпочати значну наступальну операцію”, – заявив представник керівництва Альянсу.
Ключовою умовою для значного наступу РФ в Альянсу вважають проведення мобілізації, у обсягах, суттєво вищих за нинішні, а цей процес потребує часу і наразі не запущений.
“Для того, щоб підтримувати серйозний наступ, Росії знадобилося би провести хвилю мобілізації. Але Путін не хоче цього робити дорогою до виборів. І хоча прихована мобілізація відбувається, ми це бачимо, але вона не дозволить розпочати справді серйозний наступ протягом весни”, – переконаний посадовець.
Представник НАТО наголосив, що це не суперечить активізації бойових дій на окремих ділянках фронту – на думку НАТО, РФ свідомо обрала саме такий шлях.
“Буде фокус на символічних невеликих операціях на кшталт того, що відбувається у Авдіївці, але стратегічного наступу ми не чекаємо”, – підкресли він.
У НАТО, утім, не мають інформації, чи не розпочнеться мобілізація після виборів, що свідчитиме про початок підготовки до подальших дій.
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов, коментуючи інформацію ЗМІ про загрозу нового наступу РФ на Харків, сказав, що на різних напрямках фронту на Харківщині не фіксують скупчення російських військ. Про це він повідомив під час брифінгу 5 січня, передає Суспільне.
“Скупчення (військ — ред.) ми наразі не спостерігаємо, не фіксуємо. Всі лінії кордону — ситуація у нас не змінилася, але ми моніторимо все в режимі онлайн, наші військові вживають всіх необхідних заходів, щоб бути готовим до будь-яких розвитків подій. Для того, щоб говорити про плани ворога про будь-який наступ, він має сконцентрувати підрозділи на тому чи іншому напрямку. Наразі такої концентрації немає. Об’єктивних причин казати, що ворог найближчим часом буде здійснювати певні штурмові дії по цьому напрямку (на Півночі — ред.) — немає. Однак ця ситуація може змінитися щохвилини”, — повідомив Синєгубов.
Водночас керівник обладміністрації розповів, що Росія не відмовилася від планів щодо окупації територій Харківської області.
“Ми розуміємо, що ворог від своїх намірів щодо можливого відбиття території, які він втратив під час звільнення восени 22 року, щодо міста Харкова, окупації можливої не відмовився. Маємо бути до цього готові”, — сказав Синєгубов.
Водночас начальник служби зв’язків з громадськістю командування Сухопутних військ Збройних сил України Володимир Фітьо назвав публікацію ЗМІ “маячнею”, пише LIGA.net.
За словами Фітьо, журналісти “все перекрутили” і в решті матеріалу немає “нічого нового”.
Він заявив, що The Telegraph посилається на “якісь незрозумілі підрозділи військової розвідки” і матеріал “не вартий уваги”.
Росіяни накопичують далекобійні ракети для того, щоб зірвати наступальну операцію України. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов.
Він підтвердив, що те, що масованих ракетних обстрілів не було вже півтора місяця, це — пауза, і зазначив, що жодної конспірології в цьому немає.
“Але є інша сторона. Росія за цей час теж виробляє нові ракети. Вона їх акумулює для зриву нашої наступальної операції. Вони на це сподіваються. І більша частина цих ракет буде застосована під час активних бойових дій. Але разом з тим вони нарощують свій потенціал”, — сказав керівник ГУР.
Відповідаючи на запитання щодо цілей РФ у цьому випадку, Буданов заявив, що здебільшого росіяни будуть бити по угрупованнях військ, які будуть формуватися.