InfoResist

Tag: НАТО

  • ЗМІ: Європа вже не хоче відправляти до України миротворців — розглядають альтернативні гарантії безпеки

    ЗМІ: Європа вже не хоче відправляти до України миротворців — розглядають альтернативні гарантії безпеки

    Європейські зусилля зі створення системи безпеки для України зміщуються від ідеї відправлення військ до пошуку альтернатив через політичні та логістичні обмеження, а також опір з боку Росії та США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дипломатичні джерела.

    У четвер Франція прийматиме близько 30 лідерів і делегацій у рамках «коаліції охочих», яка має узгодити подальші кроки. Раніше Париж і Лондон розробляли плани щодо відправлення тисяч військових для забезпечення майбутнього припинення вогню в Україні. Проте дипломати вказують, що реалізація таких планів нині малоймовірна.

    «Вони відходять від ідеї наземних військ і намагаються переосмислити формат, який міг би бути більш доцільним», — зазначив один із європейських дипломатів.

    Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер публічно заявляли про готовність надати військових, але наразі безрезультатно шукають підтримки з боку США. Москва вже заявила, що не погодиться на жодну пропозицію щодо присутності військ НАТО в Україні.

    Натомість увага учасників саміту зосереджена на посиленні обороноздатності України для стримування нових атак, моніторингу дотримання обмежених режимів припинення вогню, зокрема щодо морських цілей та енергетичної інфраструктури, створенні потенційної миротворчої місії у разі мирної угоди.

    У концептуальному документі саміту згадується про можливість створення європейських сил запевнення в межах майбутнього мирного врегулювання за підтримки США.

    Стармер наголосив, що планувальники зосереджуються на безпеці неба, морів та кордонів України. Деякі союзники, однак, не підтримують ідею без гарантій з боку США чи міжнародного мандата — через високу вартість, брак ресурсів і ризик прямого зіткнення з Росією.

    Також розглядаються варіанти:

    • підтримки України через розміщення додаткових сил у країнах-сусідах, таких як Румунія;
    • посилення східного флангу НАТО в межах існуючих програм, зокрема Enhanced Forward Presence;
    • розширення дії гарантій, подібних до 5-ї статті НАТО, без офіційного членства України в Альянсі.

    За словами європейських посадовців, навіть якщо силова присутність в Україні не реалізується, дискусії створюють динаміку та демонструють, що Європа здатна до дій у довгостроковій перспективі.

  • FT: Європа на тлі заяв Трампа готується до заміни США в НАТО

    FT: Європа на тлі заяв Трампа готується до заміни США в НАТО

    Найбільші країни Європи нині працюють над спільними планами щодо захисту континенту на випадок виходу США з НАТО. Про це пише Financial Times із посиланням на слова чотирьох проінформованих європейських посадовців.

    Зазначається, що лідери європейських країн побоюються, що Білий дім може різко скоротити розміщення військ чи техніки або зменшити участь у спільних завданнях НАТО. Країни Європи нині обговорюють перебирання на себе основної відповідальності за оборону континенту для того, щоб уникнути хаосу в разі одностороннього виходу США з Альянсу.

    За даними джерел видання, в таких обговореннях нині беруть участь Велика Британія, Франція, Німеччина та країни Північної Європи. Вони працюють над конкретним планом з перерозподілу фінансового й військового тягаря на Європу, який планують представити США у червні перед щорічним самітом лідерів НАТО в Гаазі. Повідомляється, що документ включатиме тверді зобов’язання щодо збільшення європейських оборонних витрат і нарощування військового потенціалу.

    Проте європейські країни не мають такого військового потенціалу та ядерного стримування, як США. За оцінками посадовців, для того щоб вийти на такий рівень, Європі знадобиться від 5 до 10 років.

    “Збільшення витрат – це єдина можлива стратегія: розподіл тягаря та зменшення залежності від США. Ми розпочали ці переговори, але завдання настільки масштабне, що багато хто відчуває себе перевантаженим”, – сказав один із посадовців.

    Окрім того, Франція і Британія нині ведуть активні дискусії щодо створення “коаліції рішучих” без участі США, яка має забезпечити підґрунтя для гарантування миру після завершення війни в Україні.

    • Президент США Дональд Трамп розглядає можливість виведення 35 000 американських військовослужбовців із Німеччини та їх передислокацію до країн Східної Європи, зокрема в Угорщину, яка наклала вето на новий пакет військової допомоги Україні на саміті ЄС у Брюсселі.
    • Президент США Дональд Трамп обговорює з радниками можливість зміни підходу до участі США в НАТО, що може включати відмову від захисту країн-членів, які не витрачають встановлений відсоток свого ВВП на оборону.
  • Принц Вільям відвідав базу НАТО в Естонії неподалік від кордону з Росією

    Принц Вільям відвідав базу НАТО в Естонії неподалік від кордону з Росією

    Принц Вельський відвідав Естонію, щоб засвідчити підтримку британським військовим, які служать на передовій НАТО біля кордону з Росією, та висловити повагу до мужності українського народу. Це його перший візит до країни.

    У п’ятницю, на другий день поїздки, принц Вільям прибув на військову базу в Тапа на півночі Естонії у військовій формі та береті. Він провів тренування разом з естонськими військовими на танку Challenger 2, а також взяв участь у церемонії передачі обов’язків.

    Вільям, який є полковником-покровителем полку Mercian Regiment, зустрівся з солдатами 1-го батальйону полку, які замінюють Королівських драгонів-гвардійців на службі в рамках місії НАТО в Естонії. У розмові з військовими він поцікавився: «Як вам працюється з британцями? Можете говорити відверто, не треба казати щось хороше тільки тому, що я тут!»

    Під час прибуття до Таллінна в четвер Вільяма прийняв президент Естонії Алар Каріс. Напередодні візиту міністра збройних сил Великої Британії Люк Поллард припустив, що британські війська, які наразі дислоковані в Естонії, можуть бути перекинуті до України. Наразі в таборі Тапа перебувають 900 британських солдатів у межах операції Cabrit.

    Президент Каріс зазначив: «Сьогодні вранці міністр оборони Великої Британії заявив, що, ймовірно, частину цих військ буде направлено в Україну. Сподіваюся, дехто з них залишиться тут також».

    За словами представника Кенсінгтонського палацу, зустріч мала велике значення для принца, адже дозволила йому подякувати Естонії за рішучу підтримку України з початку війни. Візит, як підкреслили в палаці, став черговим прикладом того, як принц Вельський представляє Сполучене Королівство на міжнародній арені.

    Під час візиту Вільям також відвідав Талліннську школу свободи, де навчаються українські біженці. У спілкуванні з учнями він сказав: «Це були дуже важкі роки для вас. Але весь світ бачить, наскільки українці стійкі. Ви усміхнені, сильні, духовні. І це справді помітно».

    Прийнявши у подарунок браслет дружби в кольорах українського прапора, принц пожартував: «Моя донька, напевно, захоче його в мене відібрати. Мені подобаються українські кольори. Ідеально».

    Завершив свій день Вільям візитом до компанії чистої енергетики, символічно через місяць після того, як країни Балтії остаточно відмовилися від російської енергосистеми на користь європейської. Протягом усього візиту принца радо вітали місцеві мешканці, які збиралися на вулицях, щоб зробити селфі з майбутнім королем.

  • Генсек НАТО Рютте: Після війни відносини з Росією мають бути нормалізовані

    Генсек НАТО Рютте: Після війни відносини з Росією мають бути нормалізовані

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що після завершення бойових дій в Україні відносини з Росією мають бути поступово нормалізовані. Про це він сказав в інтерв’ю агентству Bloomberg.

    «Було б нормально після завершення війни з Росією крок за кроком відновити нормальні відносини», – зазначив Рютте.

    Водночас він наголосив, що наразі до цього ще далеко, і Захід повинен продовжувати тиск на Москву, щоб змусити її серйозно поставитися до переговорів.

    «Ми повинні переконатися, що вони готові серйозно брати участь у переговорах з американською адміністрацією і, звичайно, з українцями», – додав генсек НАТО.

  • Міністр оборони Франції: 15 країн готові надати гарантії безпеки Україні

    Міністр оборони Франції: 15 країн готові надати гарантії безпеки Україні

    Міністри оборони Великої Британії, Німеччини, Франції, Польщі та Італії зустрілися в Парижі для обговорення питань безпеки України. Про це повідомляє BBC.

    Очільник Міністерства оборони Франції Себастьян Лекорню, який головував на переговорах, заявив, що головною гарантією безпеки для України стане допомога її збройним силам. За його словами, близько 15 країн розглядають можливість надання певних гарантій безпеки.

    “Це складний процес… Ми маємо враховувати питання безпеки в Чорному морі, захисту ядерних електростанцій в Україні… і почати розподіляти ці зобов’язання між собою”, – зазначив Лекорню.

    Міністри оборони знову зустрінуться через 15 днів. Лекорню пояснив, що цей термін обрано через можливе прийняття Росією режиму припинення вогню.

    “Якщо Росія погодиться на перемир’я, ми скористаємося цими 30 днями, щоб сформувати структуру безпекових заходів”, – додав він.

    У той же час Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі закликав Путіна «прийняти перемир’я, розпочати переговори і припинити війну».

  • США провели навчальні польоти в Британії, щоб показати рішучість захищати союзника

    США провели навчальні польоти в Британії, щоб показати рішучість захищати союзника

    Американські військові літаки здійснили навчальні польоти в небі Великої Британії у середу вранці, демонструючи готовність США захищати країни-члени НАТО. Про це повідомляє The Times.

    Винищувачі F-15 та F-35 з 48-го авіаційного крила, дислокованого на базі ВПС Лейкенгіт у Саффолку, розпочали дводенні польоти вранці. У заяві американських військових наголошується, що тренування є необхідними для підтримки бойової готовності та здатності “захищати суверенне небо у будь-який час доби”.

    Речниця 48-го авіаційного крила майор Гоуп Кронін зазначила, що ранкові польоти є “критично важливим елементом бойової підготовки”. Вона також висловила вдячність місцевим громадам за розуміння у зв’язку з можливими незручностями.

    Жителів Східної Англії та прилеглих регіонів попередили, що польоти триватимуть з 6:45 ранку до 18:00. У заяві також наголошується, що операції відповідають стандартним військовим тренуванням та проводяться згідно з регламентом Міністерства оборони Великої Британії.

    Ці навчання відбулися на тлі зростаючих дискусій щодо майбутнього НАТО. У четвер генеральний секретар Альянсу Марк Рютте відвідає Вашингтон для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, щоб обговорити перспективи трансатлантичного партнерства та війну в Україні.

    Трамп раніше заявив, що США не захищатимуть країни НАТО, які не виконують вимоги щодо оборонних витрат. Він також зазначив, що стаття 5 договору НАТО, яка передбачає колективну оборону, має застосовуватися лише до тих, хто “сплачує свої внески”.

  • Міністр оборони Нідерландів: Зеленський не має погоджуватися на угоду, яка призведе до нового інтербелуму

    Міністр оборони Нідерландів: Зеленський не має погоджуватися на угоду, яка призведе до нового інтербелуму

    Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс під час виступу на Паризькому форумі оборони та стратегії попередив, що «Європа стоїть на роздоріжжі», оскільки «загрози з боку Росії лише зростають» і часу на правильне рішення майже не залишилося. Про це пише The Guardian.

    «Ми не маємо багато часу, щоб зробити все правильно, у нас є лише один шанс», — заявив Брекельманс.

    Посилаючись на нещодавні заяви Дональда Трампа щодо П’ятої статті НАТО, він нагадав про історію Альянсу.

    «НАТО було створене у 1949 році для запобігання майбутнім війнам шляхом об’єднаної сили», – сказав він.

    Він також звернув увагу на символіку, яка супроводжує кожного, хто входить до штаб-квартири НАТО.

    «Сьогодні, коли ми підходимо до входу в штаб-квартиру НАТО, ми проходимо повз великий уламок Берлінської стіни з лівого боку — це символ завершення Холодної війни. А праворуч — понівечений шматок сталі з веж-близнюків, нагадування про 9/11 і вплив тероризму. Це також нагадування про те, як наші американські союзники звернулися за допомогою, і про те, як європейські союзники відповіли на цей заклик», – каже Брекельманс.

    Він наголосив, що майбутнє Європи визначається вже сьогодні.

    «Я не можу не замислюватися: які релікти війни з’являться поруч із цими через п’ять чи десять років? Чи буде це шматок бетону з житлового будинку в Харкові?» Чи буде це частина інтернет-кабелю з Північного моря? Це неможливо передбачити, але я вже знаю, що наші дії у найближчі дні та тижні будуть вирішальними для того, яким буде наступне десятиліття», – заявив він.

    Щодо України Брекельманс заявив наступне: «Президент Зеленський не повинен погоджуватися на угоду, яка призведе до якогось нового інтербелуму, коли агресія постійно висітиме над горизонтом. Він має вести переговори з позиції сили».

    Говорячи про плани російського президента Володимира Путіна, міністр попередив:

    «Путін чітко дав зрозуміти, що Україна — це не кінцева зупинка на його шляху до імперського минулого. Він продовжить свої агресивні, агресивні спроби розширити вплив і територію Російської імперії у своїй мрії про відновлення “Русского мира”. Це мрія Путіна, але це нічний кошмар для решти Європи. Настав час дати Путіну зрозуміти, що його мрії не відповідають реальності».

    Завершуючи свою промову, Брекельманс підкреслив:

    «Якою б жорстокою не була ця війна, українців неможливо змусити замовкнути. Їх можна змусити підкоритися. Українці воюють на передовій нашої свободи та безпеки проти російської тиранії та агресії. Це передова свободи та безпеки Європи».

  • Лекорню: Франція проти демілітаризації України. Це елемент майбутньої системи безпеки

    Лекорню: Франція проти демілітаризації України. Це елемент майбутньої системи безпеки

    У Парижі міністр оборони Франції Себастьян Лекорню відкрив Паризький форум оборони та стратегії, на якому понад 30 керівників армій обговорюють роль Європи та Заходу в підтримці України в межах потенційної мирної угоди з Росією. Про це повідомляє The Guardian.

    Лекорню заявив, що Європа вступила в «новий період» своєї історії, який відрізняється як від часів холодної війни, так і від епохи «мирних дивідендів». За його словами, сучасний світ є ареною боротьби глобальних держав за вплив.

    Французький міністр також зробив натяк на нову адміністрацію США, зауваживши, що учасники форуму обговорять, як НАТО та Захід можуть захищати східний фланг, якщо «завтра внесок деяких країн – або однієї країни зокрема – зменшиться».

    Щодо України Лекорню наголосив, що необхідно ретельно планувати підтримку будь-якого потенційного припинення вогню, зважаючи на історичну схильність Росії до порушення подібних домовленостей.

    Водночас міністр підкреслив, що Франція категорично відкидає можливість демілітаризації української армії, оскільки вважає її важливим елементом майбутньої системи безпеки.

  • ЄС надсилає більше військ до Боснії, оскільки Росія захищає сербського Додіка

    ЄС надсилає більше військ до Боснії, оскільки Росія захищає сербського Додіка

    Європейський Союз збільшує чисельність своєї миротворчої місії в Боснії після того, як лідер боснійських сербів Мілорад Додік, нещодавно засуджений судом, заборонив діяльність державних інституцій у сербських регіонах, викликавши побоювання щодо можливого сепаратизму.

    Про це йдеться в заяві Європейських сил у Боснії та Герцеговині (EUFOR), оприлюдненій у п’ятницю ввечері.

    «Ми тимчасово збільшимо чисельність наших сил. Це проактивний захід, спрямований на підтримку Боснії та Герцеговини в інтересах усіх її громадян», – зазначається в повідомленні EUFOR.

    EUFOR не уточнила деталей, але, за даними місцевих ЗМІ, пише Politico, наступного тижня до наявного контингенту в 1 100 військових буде додано ще 400 солдатів.

    Місія в Боснії, відома як операція «Алтея», забезпечує виконання мирної угоди, підписаної після війни 1992–1995 років. Додіка, який очолює сербський регіон Боснії, в кінці лютого засудили за порушення цієї угоди.

    Росія розкритикувала вирок у вигляді одного року ув’язнення та шестирічної заборони на політичну діяльність, назвавши його «політично вмотивованим». Минулого вівторка Москва ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН для обговорення цього питання.

    Додік неодноразово зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, відкрито підтримуючи його антизахідні погляди. Він заявляє, що Брюссель не має права втручатися у справи таких країн, як Україна та Боснія.

    Боснія та Герцеговина отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2022 року.

    Ультранаціоналісти організували протести на підтримку Додіка. Тим часом парламент боснійського сербського регіону ухвалив закони, що забороняють діяльність державних сил безпеки, розвідки, судових і прокурорських органів на території Республіки Сербської.

    Ці дії відповідають давнім погрозам Додіка про те, що якщо боснійські суди, які він вважає «нелегітимними», продовжуватимуть його переслідувати, то він ініціює відокремлення сербського регіону від Боснії. Саме такі настрої спричинили війну в 1990-х роках, яка забрала понад 100 000 життів і призвела до геноциду боснійських мусульман у Сребрениці.

    Мирна угода, що завершила війну, закріпила складну систему розподілу влади між трьома основними етнічними групами країни — хорватами, боснійцями та сербами. Дії Додіка загострюють протистояння між сербами та іншими громадами країни.

    Державний секретар США Марко Рубіо засудив кроки Додіка.

    «Дії президента Республіки Сербської Мілорада Додіка підривають інституції Боснії та Герцеговини і загрожують її безпеці та стабільності», — заявив Рубіо у соцмережі X у п’ятницю. Він закликав «регіональних партнерів» приєднатися до протидії «небезпечній і дестабілізуючій поведінці» Додіка.

  • Очільник німецької розвідки: Росія може перевірити єдність НАТО та випробувати статтю 5

    Очільник німецької розвідки: Росія може перевірити єдність НАТО та випробувати статтю 5

    Глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль заявив, що Росія може спробувати перевірити єдність Заходу, зокрема тестуючи дію статті 5 НАТО про колективну оборону. Про це він повідомив в інтерв’ю німецькому мовнику Deutsche Welle.

    За словами Каля, Кремль розглядає можливість перевірки надійності принципу НАТО, згідно з яким напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.

    “Ми дуже сподіваємося, що цього не станеться і нас не поставлять перед таким випробуванням. Однак ми маємо виходити з того, що Росія хоче нас перевірити та випробувати єдність Заходу”, – заявив Каль.

    Він зазначив, що час можливої провокації з боку Росії залежатиме від ходу війни в Україні. Якщо бойові дії завершаться раніше, ніж у 2029–2030 роках, це дозволить Москві швидше відновити свої ресурси та створити загрозу для Європи.

    “Також можливий сценарій, за якого конкретна загроза чи спроба шантажу з боку Росії проти європейців виникне раніше, ніж ми розраховували”, – додав Каль.

    Він зазначив, що Росія прагне повернути світовий порядок, подібний до ситуації в Європі наприкінці 1990-х років, коли присутність НАТО була обмежена, а сфера впливу Москви розширювалася на Захід – ідеально, на думку Кремля, без присутності США в Європі.

    • Високопоставлений представник НАТО Джеймс Аппатурай заявив, що існує реальна ймовірність нестандартних атак Росії на країни НАТО, які можуть призвести до значних жертв або економічних збитків, зокрема, через гібридні дії, такі як диверсії та підпали.
    • Газета Financial Times повідомила, що європейські спецслужби попередили про підготовку Росією насильницьких диверсій по всій Європі, включаючи вибухи та підпали, що здійснюються як безпосередньо, так і через підставних осіб, з метою створення максимального тиску на кількох фронтах.
  • ЗМІ: Трамп розглядає виведення військ США з Німеччини та їх передислокацію в Угорщину

    ЗМІ: Трамп розглядає виведення військ США з Німеччини та їх передислокацію в Угорщину

    Президент США Дональд Трамп розглядає можливість виведення 35 000 американських військовослужбовців із Німеччини та їх передислокацію до країн Східної Європи. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела в адміністрації.

    За інформацією видання, Трамп розлючений тим, що Європа нібито «підштовхує до війни», і розмірковує над зміною підходу до участі США в НАТО, який би надавав перевагу країнам-членам Альянсу з вищими витратами на оборону.

    Одним із варіантів передислокації розглядається Угорщина, яка підтримує тісні зв’язки з Росією та нещодавно наклала вето на новий пакет військової допомоги Україні на саміті ЄС у Брюсселі.

    Віцепрезидент США Джей-Ді Венс нещодавно заявив, що Вашингтон може переглянути військову присутність у Німеччині, якщо Берлін не змінить свою політику.

    «Оборону Німеччини повністю субсидує американський платник податків. Чи терпітимуть це американці, якщо у Німеччині саджають у в’язницю за твіт? Очевидно, що ні», – сказав він під час виступу на Конференції консервативних політичних дій (CPAC).

    За даними The Telegraph, США також можуть вимагати від європейських союзників фінансових внесків на утримання військ, якщо вони залишаться на континенті.

    На тлі можливого скорочення військової присутності США у Європі Велика Британія та Франція активізували зусилля щодо створення «коаліції охочих», яка могла б розгорнути миротворчу місію в Україні після можливого завершення війни. Водночас європейські лідери наголосили, що продовжать підтримку Києва попри опір Угорщини.

  • У МЗС відреагували на ідею Мелоні поширити на Україну дію п’ятої статті НАТО

    У МЗС відреагували на ідею Мелоні поширити на Україну дію п’ятої статті НАТО

    Міністерство закордонних справ перебуває на зв’язку з італійськими партнерами, щоб з’ясувати деталі пропозиції прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні поширити на Україну дію статті 5 Договору НАТО без надання повноправного членства в альянсі. Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу, повідомляє Укрінформ.

    Тихий зазначив, що українська сторона вітає заяву Мелоні як частину дискусії про надання Україні дострокових безпекових гарантій і гарантування загалом безпеки та миру для України.

    «Ми перебуваємо на зв’язку з італійськими партнерами, щоб з’ясувати конкретику цієї пропозиції. Вона зараз пролунала як загальна ідея. Ми хочемо зрозуміти, що саме мається на увазі більш детально, більш конкретно під цією розмовою», – сказав речник МЗС.

    Він додав, що Україна вважає, що де-факто вже є частиною колективної безпеки євроатлантичного простору, тому «занепокоєння і страхи, які стосуються інтеграції України в НАТО», були і залишаються перебільшеними.

  • Дуда вважає, що Україні можуть не знадобитися європейські миротворці через США

    Дуда вважає, що Україні можуть не знадобитися європейські миротворці через США

    Президент Польщі Анджей Дуда вважає, що якщо Україна і США укладуть “угоду про копалини”, то миротворча місія європейських військ в Україні “не обов’язково” буде потрібна. Про це він сказав у штаб-квартирі НАТО 6 березня, передає Politico.

    На думку польського лідера, Україна може стати стратегічним місцем для США, якщо угоду про корисні копалини буде укладено.

    “Я переконаний, що США захищатимуть свої власні інтереси, і вони можуть зробити це через політику”, – сказав він.

    У зв’язку з цим Дуда вважає, що миротворча місія НАТО або Європи “не обов’язково буде потрібна” в цьому випадку. Він додав, що Росія і США натомість можуть домовитися про місію під керівництвом ООН.

  • Sky Shield: чи стане повітряний щит переломним у війні?

    Sky Shield: чи стане повітряний щит переломним у війні?

    Група колишніх міністрів оборони, глав МЗС і генералів НАТО виступила з ініціативою створення SkyShield – системи захисту повітряного простору України від ракетних атак Росії. Це не просто ідея, а продуманий план, який може змінити хід війни.

    У проєкті беруть участь колишні військові та політики зі США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Польщі та країн Балтії. Серед них – Бен Ходжес і Філіп Брідлав, екскомандувачі армії США в Європі, Пітер Маккей, колишній міністр оборони Канади, а також експрем’єри та депутати Європарламенту.

    SkyShield не є офіційною місією НАТО, але формується коаліцією європейських країн, готових надати військові літаки та інфраструктуру. Це дозволить уникнути формального залучення Альянсу, водночас використовуючи його розвідувальні та командні потужності.

    Проєкт передбачає розгортання 120 сучасних винищувачів – F-16, F-16AM/BM, Eurofighter Typhoon, Mirage 2000 і JAS 39 Gripen. Ці літаки злітатимуть із європейських баз, виконуючи бойове патрулювання та забезпечуючи захист України від крилатих ракет і безпілотників.

    Для ефективної роботи системи також знадобляться літаки дальнього радіолокаційного виявлення (AEW&C), паливозаправники та розвідувальні дрони. Вони стежитимуть за повітряним простором, оперативно передаючи дані українським ППО.

    У документі наголошується, що розгортання 120 літаків – це реалістичне завдання для Європи. У 1999 році в Косові НАТО використовувало понад 1000 бойових машин у значно складніших умовах. У цьому випадку йдеться про операцію набагато меншого масштабу, яка відбуватиметься над безпечною територією України.

    По-перше, система запобігатиме руйнуванню українських міст та інфраструктури, захищаючи їх від ракетних атак. Це означає, що сотні тисяч життів будуть врятовані, а енергетична система країни зможе працювати без перебоїв.

    По-друге, це зменшить навантаження на наші ППО та дозволить українським ВПС зосередитися на східному фронті, що збільшить їхні можливості у стримуванні російської армії.

    По-третє, SkyShield відкриє Україні доступ до технічних стандартів НАТО. На нашій території з’являться центри обслуговування та ремонту західної авіації, що спростить інтеграцію до Альянсу.

    Нарешті, економічний ефект теж буде значним. Безпечне небо дозволить українським портам працювати без перебоїв, що особливо важливо для експорту зерна та відновлення економіки. Крім того, захист інфраструктури підвищить довіру інвесторів і створить умови для повернення біженців.

    Автори проєкту вважають, що ризик військової ескалації мінімальний. Росія за останні роки неодноразово демонструвала, що, попри агресивну риторику, уникає прямих зіткнень із Заходом. НАТО вже 21 рік патрулює Балтику, регулярно перехоплюючи російські літаки в міжнародному повітряному просторі, але це жодного разу не призвело до відкритого конфлікту. У Сирії російські ВКС також діяли обережно, намагаючись не вступати в протистояння із західною коаліцією.

    Крім того, SkyShield не передбачає вторгнення в російський повітряний простір. Літаки працюватимуть у зоні, де Росія вже давно не ризикує з’являтися. Отже, Кремль, найімовірніше, обмежиться стандартним набором загроз, дипломатичних заяв і кібератак.

    Але головне питання не в реакції Москви, а в тому, як довго Європа готова спостерігати за руйнуванням України, не використовуючи очевидні можливості для її захисту.

    SkyShield не стане зброєю перемоги, але він змінить саму логіку війни. Якщо Україна отримає повноцінний повітряний щит, Росія опиниться в новій реальності:

    – ракетні удари більше не працюватимуть як інструмент тиску;

    – російська армія втратить одну з найважливіших тактичних переваг.

    SkyShield – це не акт доброї волі, а один з способів закрити одну з найбільш уразливих дір у системі європейської безпеки, доки ще є час. Питання лише не в тому, чи хоче Європа створити цей повітряний щит. Питання в тому, що буде, якщо вона цього не зробить. Без серйозних оборонних рішень ця війна затягнеться на роки, руйнуючи не лише Україну, а й послаблюючи сам Захід.

  • Саміт у Лондоні: як Європа змінює правила гри?

    Саміт у Лондоні: як Європа змінює правила гри?

    Саміт у Лондоні, скликаний британським прем’єр-міністром Кіром Стармером невдовзі після візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона, ще раз показав, як швидко змінюється політична карта Європи. Нещодавно ми говорили про континент через призму НАТО та Європейського Союзу. Тепер же Велика Британія – країна, яка вийшла з ЄС і пережила складні переговори щодо своєї подальшої співпраці з Брюсселем – зібрала у Лондоні європейських лідерів, пише Віталій Портников для Крим.Реалії.

    Але саміт не обмежився представниками ЄС і НАТО. Однією з ключових фігур зустрічі став Володимир Зеленський. Серед учасників були не лише лідери «традиційної» Європи, а й, наприклад, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо та міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Це означає неформальне визнання нової реальності: західна спільнота шукає нові формати співпраці, навіть якщо відсутність американської делегації поки що виглядає прикрим політичним непорозумінням.

    Втім, зрозуміло, що європейські лідери активно обговорюють можливі моделі безпеки. Президент Франції Еммануель Макрон говорить про розміщення французької ядерної зброї в інших країнах Європи. Імовірний майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонує переговори з Парижем і Лондоном щодо ядерного стримування. Кір Стармер та Еммануель Макрон обговорюють з Дональдом Трампом можливі кроки щодо відновлення відносин із Володимиром Зеленським і навіть презентують свій план перемир’я. А ідеї переозброєння Європи, які раніше сприймалися як щось далеке, стають частиною реальної політики: невдовзі після саміту голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила амбітний план модернізації європейських збройних сил. Акумулювати 800 мільярдів євро – це серйозна амбіція. Але я цілком припускаю, що цей план буде здійснюватися у форматі навіть ширшому, ніж Європейський Союз.

    Звичайно, логічніше було б почати реалізовувати ці ініціативи ще в лютому 2022 року, коли Росія пішла на повномасштабне вторгнення в Україну. Ще краще, якби європейські лідери усвідомили загрозу в 2014 році, коли Володимир Путін, грубо порушуючи міжнародне право, оголосив про анексію Криму. Проте минуле десятиліття минуло в очікуванні: європейці сподівалися, що євроатлантична модель стримування спрацює, а санкції, запроваджені США, ЄС, Великою Британією та іншими країнами Заходу, змусять Кремль відмовитися від експансіоністських амбіцій.

    Цього не сталося. Більше того, тепер у Вашингтоні всерйоз обговорюютькомпроміси з Путіним і, схоже, навіть не намагаючись змусити його повернути окуповані території. Але анексія, війна та окупація чужих земель відбуваються саме в Європі. І, гадаю, тільки від європейців залежить, чи зможуть вони зупинити Росію, запобігти новій хвилі агресії та захистити континент від нових воєн і життя без законів і правил.

  • Мелоні пропонує поширити на Україну дію статті 5 НАТО без надання членства

    Мелоні пропонує поширити на Україну дію статті 5 НАТО без надання членства

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію статті 5 Договору НАТО на Україну без надання їй членства у військовому альянсі, що, за її словами, стане “гарантією стабільної, довготривалої та ефективної безпеки”.

    Про це вона сказала журналістам у кулуарах саміту ЄС у Брюсселі, повідомляє Financial Times.

    Вона сказала: “Поширення на Україну того ж покриття, яке мають країни НАТО, було б, безумовно, набагато ефективнішим, але водночас було б чимось відмінним від членства в НАТО. Я думаю, що це було б стабільною, тривалою, ефективною гарантією безпеки, більшою, ніж деякі з пропозицій, які я бачу”.

    Відповідаючи на запитання, в чому різниця між пропозицією Мелоні і наданням Україні повноправного членства в НАТО, речник італійського уряду сказав, що цей крок гарантує, що положення про взаємну оборону буде активоване “також для захисту України… навіть на території за межами НАТО, незалежно від членства Києва”.

    Мелоні також виключила залучення італійських військ у разі укладення угоди про припинення вогню в Україні, додавши, що розгортання “європейських військ, французьких чи британських, є найскладнішим рішенням”.

    “Я продовжую бути дуже спантеличеною цією пропозицією”, – сказала вона.

  • ЗМІ: Трамп хоче відмовитись захищати союзників по НАТО, які недостатньо фінансують оборону

    ЗМІ: Трамп хоче відмовитись захищати союзників по НАТО, які недостатньо фінансують оборону

    Президент США Дональд Трамп обговорює з радниками можливість зміни підходу до участі США в НАТО, що може включати відмову від захисту країн-членів, які не витрачають встановлений відсоток свого ВВП на оборону. Про це повідомляють три чинні та колишні високопосадовці США, а також один представник Конгресу, на яких посилається NBC News.

    За словами джерел, Трамп хоче “перекалібрувати” зобов’язання США в НАТО таким чином, щоб вони більше відповідали внескам союзників у спільну безпеку. Він неодноразово заявляв, що більшість країн НАТО витрачають на оборону недостатньо, змушуючи США нести надмірний тягар.

    Якщо ця політика буде реалізована, США можуть не захищати країни-члени НАТО, які не виконують вимог щодо оборонних витрат. Це стане відходом від основного принципу Альянсу – Статті 5, згідно з якою напад на одного члена НАТО є нападом на всіх.

    Трамп також розглядає можливість зміни розміщення американських військ у Європі, переміщуючи їх до країн, які відповідають фінансовим критеріям оборонних витрат.

    Офіційний представник Ради національної безпеки США у письмовій заяві зазначив, що “Президент Трамп підтримує НАТО та Статтю 5”, однак конкретно не прокоментував можливі зміни.

    Сенатор-демократ Кріс Кунс заявив, що європейські дипломати висловлюють занепокоєння щодо намірів Трампа.

    “Мене контактували кілька європейських послів, занепокоєних чутками, що Трамп може зробити негативну заяву про НАТО. Якщо вас не турбує все, що він говорить і робить у зовнішній політиці – ви просто не звертаєте уваги,” – сказав він в інтерв’ю NBC News.

    Трамп уже погрожував виходом США з НАТО під час першої каденції. Нещодавно він закликав країни-члени збільшити оборонні витрати до 5% ВВП, хоча навіть США не досягають цього показника.

    За останніми даними НАТО, у 2023 році 23 країни Альянсу витратили на оборону понад 2% ВВП, а Польща, США, Греція, Латвія та Естонія перевищили 3% ВВП.

    Очікується, що можливі зміни в політиці США щодо НАТО матимуть значний вплив не тільки на безпеку Європи, а й на підтримку України. Трамп уже вимагає від європейських союзників узяти на себе більшу роль у фінансуванні військової допомоги Києву та у післявоєнному відновленні безпеки.

  • РФ визнає відправлення європейських миротворців в Україну залученням НАТО в конфлікт

    РФ визнає відправлення європейських миротворців в Україну залученням НАТО в конфлікт

    Потенційне розміщення європейського миротворчого контингенту в Україні означатиме пряме офіційне залучення країн НАТО в конфлікт із Росією. Про це заявив голова МЗС РФ Сергій Лавров, пишуть росЗМІ.

    “Ведеться ця дискусія з відверто ворожою метою, вони ж не приховують, для чого їм це треба”, – заявив Лавров.

    За словами російського міністра, Москва “розглядатиме присутність цих військ на українській території точно так само, як розглядала потенційну присутність НАТО в Україні”.

    “Ми категорично не будемо спостерігати за подібного роду діями. Це означатиме, ще раз хочу сказати, вже не нібито гібридне, а вже пряме, офіційне, неприховане залучення країн НАТО у війну проти Російської Федерації. Цього допустити неможливо”, – заявив Лавров.

    Він зазначив, що під якими б прапорами – національними або під прапором Євросоюзу – не пропонувалося розмістити подібні континенти, “все одно це будуть натовські війська”.

    Варто зазначити, що Росія вже 3 роки заявляє, що вона нібито воює із “Заходом” і НАТО.

    • Як писали ЗМІ, європейські країни таємно працюють над планом щодо відправки миротворців в Україну для забезпечення дотримання мирного врегулювання з Росією, при цьому кількість і склад сил залежить від умов угоди, а остаточне рішення буде ухвалено після уточнення лінії зіткнення.
    • Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що дискусія в Європі щодо можливого розгортання миротворчих сил в Україні ризикує потрапити в “російську пастку”.
  • План Sky Shield: Як Європа без НАТО може захистити Київ від росіян

    План Sky Shield: Як Європа без НАТО може захистити Київ від росіян

    Європейські військово-повітряні сили у складі 120 винищувачів можуть бути розгорнуті для захисту неба від російських атак на Київ та захід України, при цьому не провокуючи ширший конфлікт з Москвою.  Про це йдеться у плані, розробленому військовими експертами, повідомляє The Guardian.

    Повідомляється, що “Небесний щит” стане зоною повітряної охорони Європи, яка діятиме окремо від НАТО. Це допоможе припинити атаки російських крилатих ракет і безпілотників на міста та інфраструктуру.

    Згідно з планом, зона охоплюватиме три діючі атомні електростанції України, а також Одесу та Львів, але не фронтову лінію чи східну частину країни. Заначається, що відповідний захист неба може “досягти більшого військового, політичного та соціально-економічного впливу, ніж 10 000 європейських сухопутних військ”.

    За даними видання, серед прихильників “Небесного щита” – Філіп Брідлав, колишній генерал ВПС США та верховний головнокомандувач НАТО в Європі, сер Річард Ширрефф, колишній генерал британської армії та заступник верховного головнокомандувача НАТО на початку минулого десятиліття, а також колишній президент Польщі Олександр Квасьневський.

    Залучені до обговорення сторони вважають, що динаміка подій минулого тижня дозволяє знову повернутися до ідей щодо захисту частини повітряного простору України. Водночас цей план підкреслює, наскільки важливим і ефективним може бути повітряний захист як елемент гарантій безпеки для Києва у разі припинення вогню.

    Водночас, західні політичні кола занепокоєні тим, що винищувачі країн-членів НАТО можуть призвести до небезпечної ескалації бойових дій, якщо літак будь-якої сторони атакують чи зібʼють.

    Однак прихильники плану стверджують, що “ризик для пілотів Sky Shield є низьким”, оскільки Москва не наважувалася відправляти свої бойові літаки за межі лінії фронту. За словами розробників схеми, фактична відстань від російських літаків буде у “понад 200 км”.

  • Politico: Розвідка під загрозою, Трамп руйнує довіру усередині НАТО

    Politico: Розвідка під загрозою, Трамп руйнує довіру усередині НАТО

    Обмін розвідданими між країнами НАТО перебуває під загрозою, оскільки члени Альянсу стають дедалі більш настороженими одне до одного, а землетрус, спричинений Дональдом Трампом, ризикує погіршити ситуацію. Про це розповіли Politico нинішні і колишні посадовці Альянсу і служб безпеки з країн-членів НАТО.

    Між традиційними західними членами Альянсу і новачками з колишнього комуністичного Сходу вже давно існує напруженість, викликана недовірою. Вона посилилася після нападу Росії на Україну, коли проросійська Угорщина, до якої нещодавно приєдналася Словаччина, стала розглядатися як ненадійна, сказали вісім нинішніх і колишніх посадовців НАТО і служб безпеки, обізнаних з обміном розвідданими в Альянсі.

    Але зараз перехід США під керівництвом Трампа на бік Росії розхитує основу Альянсу, змушуючи країни замислитися над ризиком обміну розвідданими з Вашингтоном, сказали п’ятеро посадовців.

    Плутанина навколо надійності США посилилася цього тижня, коли з’явилися повідомлення про те, що вони тимчасово припинили обмін розвідданими з Україною, щоб чинити тиск на Київ і змусити його сісти за стіл переговорів з Росією.

    “У кулуарах НАТО багато перешіптуються про майбутнє обміну розвідданими в рамках Альянсу”, – сказала Джуліан Сміт, посол США в НАТО при Джо Байдені до листопада, додавши, що вона “чула занепокоєння від деяких союзників” щодо того, чи буде Вашингтон продовжувати ділитися розвідданими з Альянсом.

    Вибір Трампа на посаду директора національної розвідки Тулсі Габбард також викликав занепокоєння, сказав Густав Грессель, аналітик Національної академії оборони у Відні і колишній співробітник Європейської ради з міжнародних відносин.

    Габбард повторювала російські тези щодо воєн в Україні та Сирії, а також зустрічалася з колишнім президентом Сирії Башаром Асадом, який був ізольований міжнародною спільнотою за використання хімічної зброї проти власних громадян.

    Минулого місяця Financial Times повідомила, що високопосадовець Білого дому Пітер Наварро наполягає на виключенні Канади з мережі обміну розвідданими “П’ять очей” – форуму, до якого також входять Велика Британія, Австралія та Нова Зеландія і який вважається найбільш тісною багатонаціональною групою з обміну розвідданими у світі.

    Декілька посадовців заявили, що зміна позиції США ще не вплинула на обмін розвідданими, але висловили побоювання, що це може статися незабаром.

    Один з нинішніх посадовців НАТО сказав, що після катастрофічної зустрічі в Білому домі між президентом України Володимиром Зеленським і Трампом у п’ятницю виникло “природно багато запитань”. Але співробітники “зберігали спокій і продовжували працювати”, додав посадовець.

    Колишній посадовець НАТО підтвердив, що багато обміну розвідданими відбувається на двосторонньому рівні, а не на зустрічах між усіма членами НАТО.

    Обмін розвідувальною інформацією може бути дуже потужним, як це сталося, коли адміністрація Байдена розтрубила про підготовку Росії до нападу на Україну, що відіграло вирішальну роль у попередженні союзників і згуртуванні зусиль у відповідь.

    Але три роки потому, після рішучих політичних змін за часів Трампа, майбутня роль американської розвідки опинилася під питанням.

    “Зараз питання полягає в тому, чи залишиться обмін розвідданими ключовою рисою трансатлантичної роботи в НАТО, зважаючи на питання, які виникають у членів Альянсу щодо того, чи є США неупередженими у своєму ставленні до війни в Україні і майбутніх переговорів”, – сказала Джуліан Сміт.

  • Зеленський про можливу відставку: Міняюся на НАТО

    Зеленський про можливу відставку: Міняюся на НАТО

    Президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий піти у відставку, якщо Україну приймуть до НАТО і буде закінчено війну. Про це він сказав у коментарі британським журналістам.

    За його словами, зміна глави держави в Україні буде складним процесом.

    “А що стосується того, щоб піти з посади – змінювати мене буде непросто. Тобто мало просто провести вибори, треба ще й не допустити мене. Це трохи складніше. Вийде, що треба домовлятися зі мною, а я сказав, що міняюся на НАТО. Значить, я виконав своє завдання. Якщо є НАТО і війна закінчилася, значить, я виконав свою місію”, – заявив Зеленський.

    Український лідер також висловився про тиск з боку міжнародних партнерів, які можуть намагатися впливати на рішення України.

    “Це виглядає так, що люди розповідають українцям, яким у них має бути президент. Особливо якщо ці люди обіймають офіційні посади. Це, якщо чесно, виглядає неконструктивно і недемократично. Можливо, це вихід для всіх – і для Путіна, і для всіх, якщо я не такий гнучкий, як вони кажуть. Ну, так, я міняюся на НАТО, чесно кажу”, – сказав президент.

  • Ілон Маск виступає за вихід США з НАТО й ООН

    Ілон Маск виступає за вихід США з НАТО й ООН

    Американський мільярдер і політик Ілон Маск прокоментував ідею виходу США з НАТО й ООН. Про це він написав у соціальній мережі Х.

    Маск прокоментував допис політичного коментатора Девіда Дж. Фрімена, в якому йшлося про те, що США час виходити з НАТО та ООН.

    «Я погоджуюсь», – написав Маск.

    • 21 лютого сенатор-республіканець Майк Лі з Юти вніс до Конгресу проєкт щодо повного виходу США з ООН у 2025 році і всіх пов’язаних з нею агентств та припинення фінансування їхньої діяльності.
  • “Це російський наратив”: Каллас відкинула слова Трампа про неможливість членства України в НАТО

    “Це російський наратив”: Каллас відкинула слова Трампа про неможливість членства України в НАТО

    Єдиною дієвою гарантією безпеки для України є членство в НАТО. Про це під час візиту до Вашингтона заявила висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кая Каллас, передає AFP.

    “Чому ми в НАТО? Тому що ми боїмося Росії. І єдине, що дійсно працює – єдина гарантія безпеки, яка працює – це парасолька НАТО”, – сказала вона.

    Каллас також відповіла на заяву президента США Дональда Трампа про те, що війна з Росією почалася через бажання України вступити в НАТО. Трамп також сказав, що Україна “може забути” про членство в Альянсі за будь-якого врегулювання.

    “Ці звинувачення абсолютно не відповідають дійсності. Це російський наратив, на який ми не повинні купуватися”, – наголосила вона.

  • ЗМІ: План ЄС з пошуку сотень мільярдів євро на оборону складається з трьох частин

    ЗМІ: План ЄС з пошуку сотень мільярдів євро на оборону складається з трьох частин

    У рамках найбільшої безпекової ініціативи в Європі з часів холодної війни ЄС планує виділити сотні мільярдів євро додаткового фінансування на оборону – і цей план, який обговорюють, складається з трьох частин. Про це пише Bloomberg.

    Нова архітектура безпеки почне формуватися на екстреному засіданні лідерів ЄС 6 березня. Потім 19 березня комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс і глава дипломатії Кая Каллас представлять нову оборонно-промислову стратегію. До того часу переговори про розширення ресурсів блоку тривають.

    “У цей момент, який буває раз на покоління, нам потрібне “термінове мислення” і стратегічний план переозброєння Європи”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн в Брюсселі цього тижня після візиту в Україну.

    План фінансування оборони фон дер Ляєн, за даними агентства, складатиметься з трьох елементів. Всі вони складні, і неясно, якою мірою вони будуть реалізовані, кажуть джерела агентства.

    Перша частина покликана дозволити державам-членам більше витрачати за рахунок послаблення фіскальних правил. За словами деяких посадовців, це може допомогти мобілізувати щонайменше 160 мільярдів євро.

    Переговори зосереджені на виключенні витрат на оборону з розрахунків дефіциту. Деталі необхідно узгодити, зокрема, що вважати оборонними витратами, як довго триватиме цей виняток і чи буде фактором досягнення цільового показника НАТО у 2%.

    Друга частина полягає в тому, щоб уможливити витрати на рівні ЄС за допомогою нового спільного інструменту. Ці гроші в основному будуть використовуватися для інвестування в спільні проєкти в таких сферах, як протиповітряна оборона, можливості для завдання ударів на великі відстані, ракети, безпілотники і штучний інтелект військового рівня.

    Деякі високопосадовці ЄС і країни-члени закликають до можливості спільних запозичень, але ця ідея завжди викликає суперечки і розколює Євросоюз.

    Третя частина складається з послаблення інвестиційних обмежень для Європейського інвестиційного банку. Наразі йому дозволено інвестувати лише в товари подвійного призначення. Зміна відкрила б шлях до додаткового фінансування і з боку приватних банків.

    Окрім цих трьох компонентів, фон дер Ляєн під час закритих обговорень висунула ідею можливого перерозподілу невитрачених коштів ЄС, включаючи гроші, зібрані для відновлення після пандемії коронавірусу, кажуть співрозмовники.

  • Рубіо каже, що єдина загроза для НАТО – це союзники, які не вкладають в армію

    Рубіо каже, що єдина загроза для НАТО – це союзники, які не вкладають в армію

    Держсекретар США Марко Рубіо не вважає, що НАТО перебуває під загрозою, однак небезпеку для нього становлять союзники, які виділяють недостатньо на оборону. Про це Рубіо сказав в інтерв’ю Fox News, транскрипт інтерв’ю наводить Держдеп.

    За словами Рубіо, НАТО не в небезпеці.

    “Єдине, що ставить НАТО під загрозу, це те, що у нас є члени НАТО, які майже не мають армій, або чиї армії не дуже боєздатні, тому що вони витратили 40 років, не витрачаючи на них жодних грошей. Ми є НАТО”, – заявив він.

    За його словами, йдеться про багаті країни, особливо в Західній Європі.

    “Вони мають багато грошей. Вони мали б інвестувати їх у свою національну безпеку, але вони цього не роблять. У вас є країни, які витрачають 1,5 відсотка, 1 відсоток своєї економіки, і ми просто не можемо продовжувати це субсидіювати. Це несправедливо і нежиттєздатно”, – наголосив Рубіо.

    “Ось що ставить НАТО під загрозу, так це те, що в деяких випадках у нас немає членів Альянсу. Зараз це зробили інші. Польща, Чехія – є купа країн, які зробили це, але деякі не зробили. І це багаті країни – Німеччина, Франція”, – додав він.

    • НАТО не дослухається до закликів Дональда Трампа значно збільшити витрати на оборону, і хоча чиновники країн Альянсу погоджуються з необхідністю подальшого зростання видатків, вони не підтримують цифру в 5% ВВП, вважаючи її політично й економічно неможливою для більшості членів, проте на саміті в Гаазі в червні очікується узгодження нової мети, можливо, близько 3% ВВП, що стане викликом для багатьох країн, які наразі намагаються досягти 2% ВВП.
  • Трамп повторив путінську дезінформацію: Україні про НАТО можна забути, через це почалась війна

    Трамп повторив путінську дезінформацію: Україні про НАТО можна забути, через це почалась війна

    Президент США Дональд Трамп заявив, що в межах майбутньої угоди про “припинення війни” в Україні виключає можливість її членства в НАТО. Про це він сказав на засіданні свого кабінету у середу, 26 лютого.

    На питання про те, на які поступки має піти Україна в майбутньому врегулюванні, Трамп сказав, що “про НАТО можна забути”.

    “Я думаю, що, можливо, саме через це все і почалося”, – додав він.

    Це не правда. Насправді у липні 2021 року Володимир Путін опублікував довгу статтю під назвою «Про історичну єдність росіян і українців», в якій він виклав свої погляди на Україну та українців. Ця стаття стала ключовим документом, який підкреслює імперські амбіції Росії щодо України та Білорусі.

    В цій роботі він заперечує існування України як окремої нації, вважаючи її територію історично російськими землями, які були відібрані у Росії. Путін стверджує, що росіяни та українці є одним народом, що належить до так званої триєдиної російської нації.

    Ця стаття стала ідеологічним підґрунтям для російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року та була включена до списку обов’язкових робіт для вивчення в російських військових академіях.

    Першим, хто почав активно транслювати тезу про те, що причиною вторгнення Росії в Україну стала загроза вступу України до НАТО, був Володимир Путін та російська пропаганда. Таким чином президент США Дональд Трамп продовжує транслювати російську дезінформацію.

  • Венс попередив, що США можуть вивести війська з Німеччини через проблеми зі свободою слова

    Венс попередив, що США можуть вивести війська з Німеччини через проблеми зі свободою слова

    Віцепрезидент США Джей-Ді Венс заявив, що адміністрація Трампа може переглянути військову присутність у Німеччині, якщо Берлін продовжить обмежувати свободу слова. Про це він сказав у четвер увечері під час виступу на Конференції консервативних політичних дій (CPAC) у Вашингтоні.

    Венс прямо розкритикував німецьку політику обмеження онлайн-висловлювань.

    «Подумайте про це», – сказав Вeнс. «Уся оборона Німеччини фінансується американськими платниками податків. Сьогодні в Німеччині перебувають тисячі й тисячі американських військових. Ви думаєте, що американський платник податків буде терпіти це, якщо вас у Німеччині посадять у в’язницю за публікацію образливого твіта? Звісно, ні».

    Його слова викликали гучні оплески аудиторії CPAC і продовжили різке загострення риторики адміністрації Трампа щодо відносин із європейськими союзниками.

    Ця заява прозвучала після того, як Венс виступив на Мюнхенській конференції з безпеки, де звинуватив європейських лідерів у підриві демократичних цінностей через міграційну політику та цензуру інакомислення.

    На CPAC він продовжив критику, заявивши, що адміністрація Байдена зробила більше для обмеження свободи слова у США та Європі, ніж будь-яка інша американська влада в історії.

    «Адміністрація Байдена зробила більше для знищення свободи слова не лише в Сполучених Штатах, а й у Європі, ніж будь-яка адміністрація в американській історії», – сказав він. «Слідуйте за прикладом Дональда Дж. Трампа – це свобода слова, кордони та суверенітет. Це майбутнє нашої спільної цивілізації».

    Висловлювання Вeнса можуть сигналізувати про намір адміністрації Трампа чинити тиск на Німеччину та інших союзників по НАТО, погрожуючи скороченням військової присутності в Європі. Наразі в Німеччині розміщено близько 35 000 американських військових, що є спадком післявоєнних зобов’язань США та холодної війни.

    Попри те, що адміністрація Трампа вже давно критикує європейські уряди за недостатні витрати на оборону, коментарі Венса пов’язують це питання не з фінансовими аспектами, а з внутрішньою політикою Берліна.

    Представник канцлера Олафа Шольца відмовився коментувати заяву Венса, однак наголосив на відданості Німеччини демократичним принципам та європейській безпеці.

  • ЗМІ: США розглядають автоматичний вступ України до НАТО у разі порушення Росією мирної угоди

    ЗМІ: США розглядають автоматичний вступ України до НАТО у разі порушення Росією мирної угоди

    Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість включення в мирну угоду з Росією положення, яке гарантуватиме Україні автоматичний вступ до НАТО, якщо Москва порушить домовленості. Про це повідомляє NBC News з посиланням на чотирьох американських посадовців, знайомих з перебігом переговорів.

    Таке рішення покликане запобігти повторній агресії з боку Росії та гарантувати, що Україна отримає довгостроковий захист від майбутніх загроз.

    Ця пропозиція розглядається в контексті більш широких переговорів між США, Україною та Росією щодо можливого завершення війни.

    Водночас позиція Вашингтона щодо членства України в НАТО викликала суперечливі сигнали. Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що НАТО-інтеграція Києва є “нереалістичним результатом” мирного врегулювання. Проте після критики його висловлювань у Білому домі зазначили, що “все ще залишається на столі”.

    Джерела телеканалу стверджують, що в чернетках промови йшлося про те, що гарантії безпеки для України «не повинні надаватися через членство в НАТО».

    Автоматичний вступ до НАТО у разі нового російського вторгнення міг би стати альтернативною гарантією безпеки, яка б забезпечила захист України без негайного розширення Альянсу. Проте поки що це питання залишається предметом переговорів, і українська сторона продовжує наполягати на більш чітких зобов’язаннях з боку Заходу.

    Своєю чергою, угода щодо рідкоземельних металів – найважливіший компонент побудови стратегічного партнерства між США та Україною, що в підсумку сприятиме гарантіям безпеки для Києва після завершення війни, – пише телеканал.

  • ЗМІ оприлюднили план Заходу по складу “сил стримування” в Україні

    ЗМІ оприлюднили план Заходу по складу “сил стримування” в Україні

    Редакторка The Times Ліза Браун повідомила, що західні чиновники розкрили деталі плану створення “гарантійної” місії для підтримки України.

    За її словами, ініціатива передбачає:

    • Менше 30 000 військових під проводом Європи розмістять у ключових містах, портах та критично важливих об’єктах інфраструктури по всій Україні, але без присутності на сході країни.
    • Технічний моніторинг кордону, зокрема використання розвідувальних літаків, супутників та дронів, щоб забезпечити повний огляд ситуації.
    • Захист повітряного простору з метою відновлення комерційних авіаперельотів, а також можливість перехоплення та знищення загроз з повітря.
    • Підтримку з боку США, включаючи літаки, розміщені в Румунії та Польщі, які можуть оперативно втрутитися у разі потреби.
    • Посилення наземних сил на східному фланзі, готових до швидкого розгортання у разі загострення ситуації.

    Ця ініціатива покликана забезпечити довгострокову безпеку України та запобігти новій ескалації з боку Росії.

    • У лютому європейські країни таємно працюють над планом відправлення миротворців в Україну для забезпечення дотримання майбутнього мирного врегулювання війни з Росією.
    • 16 лютого США запросили у європейських країн список зброї та військ, які вони можуть розмістити в Україні в рамках гарантій безпеки після завершення війни з Росією.
    • 17 лютого європейські країни розглядали можливість відправки до України до 30 тисяч військових у межах плану створення сил стримування на випадок відновлення бойових дій Росією.
    • 18 лютого європейські лідери розійшлися в думках щодо питання відправлення військових в Україну під час екстреного саміту в Парижі, де обговорювалися миротворчі плани та участь США у гарантуванні безпеки України.
  • Росія поставила нові умови для припинення війни в Україні

    Росія поставила нові умови для припинення війни в Україні

    НАТО має відмовитися від обіцянки прийняти Україну до альянсу, яку було дано Києву на саміті в Бухаресті 2008 року. Про це заявила офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова.

    “Членство України в НАТО для нас неприйнятне. При цьому відмови приймати Київ у НАТО зараз недостатньо, альянс повинен дезавуювати свої бухарестські обіцянки 2008 року, відповідно до яких Україні гарантувався вступ до Північноатлантичного блоку в майбутньому”, – сказала вона.

    Захарова також заявила, що Росія виступає проти розміщення західних військових в Україні. За її словами, “найкращою гарантією безпеки” для України будуть нейтральний статус, відмова від участі у військових блоках і ядерної зброї.

    • Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія не проти вступу України до ЄС.
This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.