Офіційно Україна дотримується курсу на інтеграцію Збройних сил з НАТО, проте неоднозначні заяви, кадрова політика та інші рішення міністра оборони Андрія Тарана ставлять під сумнів його прихильність до Альянсу. Про це йдеться в статті BBC News Україна «Менеджмент часів Сталіна: що не так з новим міністром оборони і його заявами про НАТО».
Відтоді, як Міністерство оборони очолив Андрій Таран, потік тривожних новин від цього відомства не припиняється. Поки з вуст віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадима Пристайка, а також міністра закордонних справ Дмитра Кулеби звучать пронатовські заяви, дії Тарана викликають занепокоєння експертів.
«Недосяжність» стандартів Альянсу
У березні 2020 року під час свого представлення перед колективом оборонного відомства новий очільник Міноборони Андрій Таран заявив, що повна адаптація ЗСУ до стандартів НАТО є «амбітною, але недосяжною».
Після цього Тарана розкритикували багато експертів, зокрема його попередник Андрій Загороднюк, який виступав за курс в Альянс. За його словами, такі заяви міністра оборони викликають занепокоєння.
Такої ж думки і керівник програми дослідження проблем міжнародної безпеки Ганна Шелест.
«Ми бачимо, що є різнополярні процеси. Ми бачимо, що на політичному рівні змін немає, а як буде на практичному рівні – це інше питання», – сказала вона.
Сам Таран після своєї заяви про «недосяжний» НАТО не зміг пояснити журналістам, що мав на увазі. На прохання уточнити свої слова, він сказав «я не налаштований на спілкування».
Пояснення довелося давати депутатам на закритому засіданні оборонного комітету Верховної Ради. Нардеп від фракції «Голос» Сергій Рахманін розповів, що Таран запевнив членів комітету, що його не так зрозуміли. Він нібито мав на увазі, що не потрібно давати гучних обіцянок, а потрібно зосередитися на практичних речах – дотримання стандартів Альянсу та сумісності окремих підрозділів українських військ і сил НАТО.
«З мого досвіду, коли кажуть, що стандарти нам потрібні тільки для взаємодії з підрозділами НАТО під час навчань, мають на увазі, що нікуди не хочуть інтегруватися. Ця риторика – добре відома», – пояснило ВВС джерело з оборонної сфери.
Ліквідація Офісу реформ
Найбільший скандал, який розгорівся в МОУ після призначення Тарана, пов’язаний з ліквідацією Офісу реформ. Протягом п’яти років група громадських експертів займалася впровадженням реформ у Збройні сили України та курувала різні проєкти, зокрема електронні закупівлі, підготовку військових медиків за стандартами НАТО, реформу харчування і т.д.
Наприкінці березня очільниця Офісу реформ Олеся Фаворська заявила, що за дорученням секретаря Міноборони їх вигнали з приміщення, яке вони займали, і переселили в інше військове містечко. Потім експертам заблокували перепустки в міністерство і Генштаб.
10 квітня Таран підписав наказ про ліквідацію Проектного офісу реформ. У своїй манері міністр за весь час не знайшов часу, аби зустрітися з представниками Офісу реформ і пояснити їм причину їхньої ліквідації. Замість цього, Міноборони створило Директорат оборонної політики, який має продовжити реформи.
Втім, зі звинуваченнями на адресу Офісу реформ виступила прессекретар міністра оборони Світлана Павловська. У коментарі BBC News України вона заявила, що у експертів відомства була велика зарплата в 100 тис. грн, хоча вони не виконували свою роботу належним чином і ні разу за пів року не зібралися.
“Туди входили люди різні, більшість з них не мають життєвого досвіду, не мають дипломів про вищу освіту. Як же вони можуть займатися реформою такого потужного відомства і такого стратегічно важливого напряму в життєдіяльності нашої держави?», – стверджує Павловська.
В Офісі реформ звинувачення керівництва МОУ назвали нісенітницею. Ексміністр оборони Загороднюк також став на бік ПОР. За його словами, в останні місяці робота експертів була більш ніж активною, а їхні зарплати становили в середньому 30 тис. грн з податками.
Також, за словами Загороднюка, необґрунтованими є звинувачення у відсутності вищої освіти. Приміром, Фаворська має диплом політолога Києво-Могилянської академії. Ще вона закінчила магістерську програму міжнародних відносин університету Джорджтаун у Вашингтоні і прослухала курс з оборонного менеджменту в Академії оборони Великої Британії.
“З представниками Офісу реформ спілкувалися президенти, так не робиться. Такий менеджмент нагадує 30-ті – 40-ті роки за Сталіна і Берії”, – заявив представник офіцерського корпусу, знайомий з ситуацією.
Кадрова політика Тарана
Обурення багатьох пронатовських експертів і офіцерів викликало звільнення ексзаступника начальника штабу Військово-морських сил України (ВМСУ) з євроінтеграції капітана першого рангу Андрія Риженка, який був помічником Загороднюка.
Риженко активно співпрацював з силами НАТО. Він був відповідальним за напрямок євроатлантичної інтеграції та посилення безпеки в Чорноморському регіоні. Також Риженко сприяв отриманню американських патрульних катерів типу Island і катерів типу Mark VI.
У коментарі журналістам Риженко сказав, що проблема Тарана – в комунікації. Він жодного разу з ним не зустрівся і навіть не попередив належним чином про скорочення.
При цьому це не єдине спірне кадрове рішення Тарана. 21 квітня він відправив у запас досвідченого полковника ЗСУ Віктора Кевлюка, який довгий час проходив навчання в ЄС.
Що чекає Збройні сили України?
Всі експерти, з якими поговорила BBC News Україна, визнають, що дії і заяви Тарана, а також його небажання спілкуватися з громадськістю, викликають тривогу. Однак робити глобальні прогнози про провал курсу на НАТО – передчасно.
Депутат з оборонного комітету від фракції “Європейська солідарність” Михайло Забродський вважає, що відсутність у Тарана чіткої програми ставить у глухий кут, а його неоднозначні заяви виглядають безвідповідально.
Військовий експерт і колишній офіцер Генштабу ЗСУ Олег Жданов переконаний, що надалі інтеграція з НАТО буде відбуватися в основному на словах.
НАТО поки ніяк не реагує на дії нового керівництва Міністерства оборони України. Водночас у дипломатичних колах журналістам повідомили, що вивчатимуть роботу новоствореного Директорату оборонної політики.
