InfoResist

Tag: НАТО

  • ЗМІ: Нідерланди не підтримують передання винищувачів Gripen Україні. Процес “на паузі”

    ЗМІ: Нідерланди не підтримують передання винищувачів Gripen Україні. Процес “на паузі”

    Питання передачі Україні шведських винищувачів Gripen поки що призупинено через побоювання розпилення ресурсів, що висловили високопосадовці НАТО. Про це пише Defense Express.

    Начальник Генштабу Нідерландів Онно Ейхельсхайм заявив про необхідність уникати передачі Україні великої кількості систем, оскільки країна не має достатньо пілотів для їхнього обслуговування.

    Генерал також назвав недоцільною передачу винищувачів Mirage 2000-5, оскільки це може розпорошити ресурси, створивши потребу у підтримці кількох типів літаків.

    “Підготуйте українців до F-16, забезпечте їх зброєю, грошима, логістикою, запасними частинами, які доступні в усьому світі, для того, щоб ці літаки постійно були в робочому стані та працювали без перерв”, – наголосив Ейхельсхайм.

    Defense Express припускає, що ця позиція відображає колективну думку ряду військових та чиновників НАТО, які “поставили на паузу” передачу шведських винищувачів.

  • Європейські війська в Україні: лідери визначаються з рівнем ризику

    Європейські війська в Україні: лідери визначаються з рівнем ризику

    Французьке видання Le Monde підкреслює, що серед європейських лідерів знову розпочалися конфіденційні консультації щодо можливості введення військ країн Європи на територію України для допомоги в закінченні російсько-української війни.

    Як відомо, коли з ініціативою щодо можливої участі військ країн – членів НАТО у російсько-українському конфлікті виступив президент Франції Емманюель Макрон, а це відбулося у другу річницю великого нападу Володимира Путіна на нашу країну, пропозиція французького президента з великою опозицією була сприйнята в європейських країнах і навіть у Сполучених Штатах.

    Небагато хто погодився з тим, що є доцільність у таких радикальних заходах. Однак обрання президентом Сполучених Штатів Дональда Трампа змінило все. Багато хто досі очікує, що новообраний президент Сполучених Штатів домовиться з російським президентом Володимиром Путіним щодо умов закінчення війни в Україні. Однак мало хто може пояснити, якими мають бути важелі впливу Дональда Трампа на Володимира Путіна для того, щоб російський президент дійсно відмовився від своєї амбітної імперіалістичної мети знищення української державності із приєднанням територій сусідньої держави до Російської Федерації.

    У порівнянні зі своїм попередником Джо Байденом, Дональд Трамп багато говорить про необхідність завершення війни Росії проти України шляхом домовленостей із Путіним. Однак якщо говорити про інструменти, які він має, вони не сильно відрізняються від тих інструментів, якими володів Джозеф Байден. І може скластися ситуація, коли дипломатичні зусилля Дональда Трампа призведуть до звичайнісінького фіаско, а від подальшої допомоги Україні новий американський президент просто відмовиться, і тоді, звичайно, виникне критична ситуація.

    Вже зараз ніхто не розуміє, як буде виглядати американська допомога Україні в ситуації, коли згадки про цю допомогу практично відсутні у новому американському бюджеті. А спікер палати представників американського конгресу Майк Джонсон, який має всі шанси бути переобраним на цю посаду в палаті нового скликання, що розпочне роботу одночасно із поверненням Дональда Трампа до Білого дому, вже підкреслив, що у нього немає жодних апетитів фінансувати Україну.

    Ситуація може змінитися, коли Дональд Трамп усвідомить реальність ситуації, в якій він опинився, коли став президентом Сполучених Штатів. І це, звичайно, стосується не тільки України, а й інших конфліктів, які випадуть на час його перебування в Овальному кабінеті. Однак є сподівання, що новий американський президент реалістично оцінить ситуацію.

    І є розуміння того, що Трамп просто може втратити інтерес до російсько-української війни як до конфлікту, який не дасть йому можливість відчувати себе миротворцем і не посилить його репутацію сильного лідера.

    І тоді, звісно, головний тягар проблем може лягти на Європу. Саме тому президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Великої Британії Кір Стармер обговорюють можливість створення ядра коаліції, яка буде допомагати Україні, якщо Сполучені Штати Трампа просто відмовляться від тієї ролі, яку Америка грала у цивілізованому світі після Другої світової війни. А вірогідність саме такого негативного розвитку подій є дуже великою і дуже небезпечною не тільки для самої України, а й для тих європейських країн, які продовжили сподіватися на важливу стабілізаційну роль Сполучених Штатів у світі. І зараз, у зв’язку з появою Дональда Трампа на політичній арені в оточенні ультраправих політиків і прихильників, можуть втратити такі сподівання на найближче майбутнє.

    Однак виникає питання, в якому вигляді війська таких країн, як Франція і Велика Британія, а мова йде саме про сухопутні війська, можуть з’явитися на території України, і, найголовніше, коли вони зможуть з’явитися. Чи погодяться у Парижі та Лондоні ввести свої війська в ситуації, коли російсько-українська війна триватиме. Чи навпаки вони будуть очікувати завершення вогню, щоб бути гарантами того, що новий напад Росії на українську територію не відбудеться.

    Але тоді ми знову потрапляємо у ту ж саму пастку, яку Володимир Путін натхненно готує для Дональда Трампа: навіщо припиняти вогонь і закінчувати війну Росії проти України, якщо не буде нового шансу розпочати військові дії й врешті-решт знищити ненависну Володимиру Путіну державу.

    Адже абсолютно очевидно, що Володимир Путін буде готовий припинити вогонь тільки в ситуації, якщо у нього будуть шанси вже незабаром розпочати нову, ще більш масштабну війну проти України, яка закінчиться вже остаточним знищенням української державності буквально на всій українській території.

    Це саме те, чого Захід не хоче дозволити російському правителеві. Так, на Заході вже починають усвідомлювати, що можуть погодитися з контролем Володимира Путіна над тими територіями, які сьогодні окупує Російська армія, і над тими територіями, які вона прагне окупувати до моменту, поки не знайдеться можливість досягти закінчення воєнних дій. Однак ані у Франції, ані у Великій Британії не бажали б знищення української держави, що буде приголомшливою поразкою не тільки європейських країн, а й Сполучених Штатів.

    Хоча очевидно, що в оточенні Дональда Трампа цього просто не усвідомлюють у зв’язку з обмеженістю політичних поглядів людей, які супроводжуватимуть нового американського президента під час його каденції. В такій ситуації лідерам європейських країн доведеться, як це і було останні роки, визначатися з рівнем ризику, тому що великого сенсу сподіватися на те, що Путін дасть військам європейських країн увійти на територію України, немає.

    Навпаки будь-яке рішення про припинення вогню, якраз буде супроводжуватися не тільки відмовою України від участі в НАТО, але й гарантіями від країн-членів НАТО, що жодний їхній військовослужбовець ніколи не буде присутній на українській землі.

    Поза сумнівом Путін буде наполягати на такому варіанті. І якщо рахуватися із тим, що бажає Путін, тоді, звичайно, ніяких військ європейських країн на території України не буде, ніякого вступу України до НАТО не буде. А нова російсько-українська війна, ще більш масштабна і приголомшлива, буде. І тому європейським лідерам, як і взагалі лідерам колективного заходу потрібно або ризикувати реальним конфліктом із Володимиром Путіним, або не морочити голову ані собі, ані нам.

  • У НАТО закликали дати Україні ракети дальністю понад 5000 км

    У НАТО закликали дати Україні ракети дальністю понад 5000 км

    Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію із закликом надати Україні ракети середньої дальності, здатні бити на відстань 1000-5500 кілометрів. Про це йдеться у резолюції ПА НАТО.

    У документі пропонують надати Україні всі засоби, зокрема ракети середньої дальності, для захисту і стримування подальшої агресії РФ.

    Народний депутат Єгор Чернєв уточнив, що йдеться про ракети дальністю 1000-5500 кілометрів. Такими, зокрема, є ракети Tomahawk.

    “Українській делегації вдалося переконати західних колег підтримати мою пропозицію і включити цей пункт до резолюції чергової сесії Асамблеї”, – сказав депутат та пояснив, що цей пункт у резолюції “створює юридичне підґрунтя” для рішення країн-членів НАТО про передачу таких ракет.

    Серед іншого в резолюції закликали активізувати політичні та практичні зусилля для якнайшвидшого запрошення України до НАТО, підтримувати План перемоги президента Володимира Зеленського та “формулу миру” і залишатися вірними принципу “нічого про Україну без України”.

  • Росія почала терористичну війну проти НАТО

    Росія почала терористичну війну проти НАТО

    Тим часом у Вільнюсі вантажний літак компанії DHL впав на двоповерховий житловий будинок, спричинивши сильну пожежу. На борту перебували два пілоти і два співробітники.

    Показово, що ще не пройшло і місяця з повідомлення польської прокуратури про підготовку росіянами терактів на рейсах тієї ж компанії DHL, що мали відбуватися у напрямку США та Великобританії. І от літак DHL вибухає у небі Литви.
    Минулого тижня, після інформації про дозвіл завдавати удари західними ракетами по рашці, я прогнозував на радіо саме таку «відповідь» з боку росіян. Нарощування тероризму у державах НАТО.

    Це абсолютно вписується у логіку терористичної російської держави. Завдавати пряму відповідь ракетами вони поки що бояться. Хоча і кричать скрізь про «вступ у війну з НАТО». Тому будуть накручувати маховик тероризму. Можете не сумніватися. І до цивільних літаків, різанин у людних місцях та вибухів будинків дійде.

    А головний російський терорист, у властивій для нього манері, буде висловлювати «співчуття» та «шкодувати» щодо того, що «політичні розбіжності не дають їм разом з західними державами боротися проти тероризму».
    Україна домагається давно визнання рашки «державою – спонсором тероризму». Це може зробити Білий Дім, але не хоче. Бо «не на часі», і взагалі «не треба закривати шляхи дипломатії».

    Тому навіть такий відвертий теракт як удар по «Охматдиту» вони воліли не помічати. Хоча навіть матеріалів, зібраних ДБР та СБУ більш ніж досить, аби все було зрозуміло. Зрозуміло, що це теракт, здійснений з метою залякування цивільних українців.

    «Захід» займав просту позицію. Так, це теракти. Але теракти «усього лише» проти українців. Тому можна не зважати. Вони думали, що терористи обмежаться Україною, і знову помилилися. Починається терористична війна рашки проти НАТО. І це якраз той формат війни, де рашка сповнена професіоналів та кваліфікованих фахівців. Вони ВМІЮТЬ це робити. Можете навіть не сумніватися. Технологію відпрацьовували не одне десятиліття. І що на це відповісти? Це ж треба буде доводити. Знаходити докази. А вал паніки буде ширитися, і саме на нього буде спиратися рашизм.

    Не можна ігнорувати тероризм. Навіть якщо цей тероризм «усього лише» проти України. Адже цей тероризм прийде і до вас.

  • Bloomberg: Адміністрація Байдена хотіла закликати до запрошення України в НАТО, але передумала

    Bloomberg: Адміністрація Байдена хотіла закликати до запрошення України в НАТО, але передумала

    Адміністрація чинного президента США Джо Байдена розглядала можливість публічно закликати до офіційного запрошення України в НАТО, але відмовилася від цих планів. Про це повідомляє Bloomberg.

    “Адміністрація Байдена також розглядала можливість публічно закликати до офіційного запрошення до вступу в НАТО, але вирішила відмовитися від цього з огляду на малу ймовірність успіху в короткостроковій перспективі. Путін також сформулював членство, про неминучість якого союзники заявили в липні, як casus belli”, – пише видання.

    Bloomberg зазначає, що натомість буде укладено низку двосторонніх домовленостей у сфері безпеки, які нададуть Україні певні гарантії.

  • Меркель розповіла, чому перешкоджала вступу України до НАТО

    Меркель розповіла, чому перешкоджала вступу України до НАТО

    Колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель під час свого перебування на посаді намагалася перешкодити прагненню України швидко приєднатися до НАТО. Про це вона написала у своїх мемуарах “Свобода. Спогади 1954 – 2021”, передає Die Zeit.

    У 2008 році на саміті НАТО в Будапешті тодішній президент США Джордж Буш пропонував приєднати Україну та Грузію до програми прийняття нових членів до альянсу – Плану дій щодо членства в НАТО, але Меркель і Ніколя Саркозі, який тоді був президентом Франції, виступили проти.

    Меркель пише, що бачила ризики щодо присутності російського Чорноморського флоту на українському півострові Крим. За її словами, такого поєднання з російськими військовими структурами не було з жодним із кандидатів на членство в НАТО. Також вона стверджує, що тоді лише меншість українців підтримувала членство країни в Альянсі.

    “Я вважала ілюзією припускати, що статус кандидата на вступ захистив би Україну і Грузію від агресії Путіна, що цей статус мав би такий стримувальний ефект, що Путін пасивно сприйняв би розвиток подій. Чи можна було тоді уявити, що в надзвичайних ситуаціях країни-члени НАТО відповіли б військовою силою – матеріалами і військами – і втрутилися б?”, – йдеться в книжці.”

    У результаті, наголошує Меркель, було досягнуто компромісу, згідно з яким жодна із зазначених країн не отримала захисту від Альянсу.

    “Той факт, що Грузія та Україна не отримали зобов’язання щодо статусу кандидатів, для них став “ні” для їхніх сподівань. Той факт, що НАТО також запропонувала їм спільну обіцянку членства, для Путіна стало “так” членству в НАТО для обох країн та оголошенням війни”, – підсумувала Меркель.

  • Блінкен запевнив у зміцненні підтримки України у наступні кілька місяців

    Блінкен запевнив у зміцненні підтримки України у наступні кілька місяців

    Державний секретар США Ентоні Блінкен запевнив НАТО, що адміністрація чинного президента Джо Байдена посилить підтримку України протягом наступних кількох місяців і намагатиметься зміцнити Альянс за цей час. Про це він заявив під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, повідомляє “Європейська правда”.

    Під час зустрічі з Рютте в Брюсселі Блінкен заявив, що розгортання північнокорейських військ на допомогу Росії у війні проти України отримає “рішучу відповідь”.

    Також, за його словами, в штаб-квартирі Альянсу вони обговорили роботу, яку НАТО має виконати для зміцнення своєї оборонно-промислової бази.
    Він акцентував, що адміністрація США, чиє правління завершується, у наступні місяці “продовжуватиме підтримувати все, що ми робимо для України”.

    “Президент Байден має цілковитий намір використовувати кожен день, щоб продовжувати робити те, що ми робили останні чотири роки, а саме – зміцнювати цей Альянс”, – сказав Блінкен.

  • ЗМІ: У НАТО розглядають дві відповіді на відправлення військ КНДР у Росію

    ЗМІ: У НАТО розглядають дві відповіді на відправлення військ КНДР у Росію

    Потенційні відповіді НАТО на відправлення військових КНДР до Росії для участі у війні проти України можуть передбачати посилення підтримки України та розбудову партнерства в Індо-Тихоокеанському регіоні. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

    Як зазначає видання, потенційні відповіді НАТО на відправлення північнокорейських військових до Росії “обмежені”.

    “Але вони можуть включати посилення підтримки України та розбудову партнерства в Індо-Тихоокеанському регіоні”, – кажуть джерела.

  • Президент Словаччини: Ми з Шольцем погодилися, що питання вступу України в НАТО на порядку денному не стоїть

    Президент Словаччини: Ми з Шольцем погодилися, що питання вступу України в НАТО на порядку денному не стоїть

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Словаччини Петер Пеллегріні погодилися, що вступ України до НАТО, як того вимагає президент Володимир Зеленський у своєму Плані перемоги, наразі не є реалістичним. Про це Пеллегріні заявив під час візиту до Берліна, пише iRozhlas.

    «Ми з канцлером погодилися, що сьогодні питання вступу України не стоїть на порядку денному, не може стояти на порядку денному і не є реалістичним», – сказав Пеллегріні після зустрічі з Шольцем.

    Президент Словаччини додав, що навіть у Німеччині не сприймають План Зеленського «як доконаний факт».

    Пеллегріні зазначив, що він відвідав Берлін незабаром після того, як Шольц провів переговори з президентом США Джо Байденом, президентом Франції Еммануелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером щодо України та розвитку подій у війні з Росією.

    За словами словацького президента, його розмова з Шольцем показала, що «існує також заклик з боку інших світових лідерів до реалістичного погляду на майбутній розвиток подій» у війні в Україні.

    Він також додав, що і Німеччина, і Словаччина вважають, що у випадку мирних переговорів рішення має приймати насамперед Україна.

    Оновлення: Шольц в інтерв’ю ZDF заявив, що Альянс вже ухвалив рішення щодо перспектив вступу України на самітах у Вільнюсі та Вашингтоні, і, на його думку, наразі немає потреби у нових рішеннях.

    «Країна, яка веде війну, не може стати членом НАТО. Усі це розуміють, і з цього приводу немає жодних розбіжностей. У НАТО запрошення зазвичай швидко пов’язується з членством», — додав він.

  • У Зеленського спростували інформацію про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО

    У Зеленського спростували інформацію про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО

    Інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності. Про це заявив речник президента України Сергій Никифоров, повідомляє Укрінформ.

    «Інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності. Ці чутки вигідні тим, хто хоче створити хибне враження, наче вступ України не має широкої підтримки серед членів Альянсу. Насправді ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації», – сказав Никифоров.

    Він зазначив, що запрошення – це перший пункт Плану перемоги президента України і надійний шлях до справедливого і тривалого миру.

    Никифоров нагадав, що Володимир Зеленський презентував План міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства.

    • Politico повідомляло, що сім країн НАТО гальмують запрошення України до Альянсу.
  • ЗМІ: Щонайменше сім країн чинять опір вступу України до НАТО

    ЗМІ: Щонайменше сім країн чинять опір вступу України до НАТО

    Ряд ключових членів НАТО не зацікавлені у вступі України до Альянсу. Про це повідомляє Politico.

    “За словами чотирьох американських і натовських чиновників і дипломатів, які на умовах анонімності поділилися останніми внутрішніми дискусіями, Німеччина та США є одними з найбільших держав, що повільно реагують на заклик Зеленського щодо негайного запрошення до вступу в НАТО”, – ідеться в матеріалі.

    Угорщина і Словаччина також чинять опір вступу України до НАТО. Лідери цих країн займають загалом прокремлівську позицію: прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував кошти ЄС на озброєння України і вийшов із програми НАТО з надання летальної допомоги Києву.

    У свою чергу прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо попередив, що вступ України до НАТО “стане хорошим підґрунтям для третьої світової війни”, і пообіцяв, що “ніколи не погодиться” на це.

    “Такі країни, як Бельгія, Словенія чи Іспанія, ховаються за спинами США та Німеччини. Вони не хочуть”, – сказав один із посадовців НАТО.

    Втім, офіційні особи, які спілкувалися з Politico, прагнули наголосити, що ані США, ані Німеччина не виключають можливого вступу України до альянсу.

  • Німці проти вступу України до НАТО: чому це викликає здивування

    Німці проти вступу України до НАТО: чому це викликає здивування

    Президент заявив, що німці мають скепсис щодо нашого вступу в НАТО. Це викликає здивування і ось чому.

    Німеччина стала членом НАТО в 1955 році. Власне, стала Західна Німеччина, яка не визнавала Східну Німеччину окремою державою і розривала дипломатичні відносини з будь-якою країною, яка визнавала. Більше того, Західну Німеччину прийняли в НАТО саме через загрозу Радянського Союзу і з метою зміцнення європейської безпеки. При чому, при вступі було зроблено застереження, що стаття 5 поширюється тільки на підконтрольну територію Німеччини. То ж наскільки цинічно виглядає сьогодні німецький скепсис.

    Але якщо перейти в практичну площину, то в ній ми побачимо, що росіяни заливають грошима своїх сателітів і ведуть колосальну пропаганду в своїх інтересах. То ж ми маємо скепсис щодо нашого членства в країні, де він суперечить здоровому глузду.

    А що ми? А нічого. Ми майже нічого не робимо в переконуванні німців. Бо зрештою ми і в переконуванні самі себе нічого вже давно не робимо.

  • Зеленський: Україна не обговорює вступ до НАТО в обмін на території

    Зеленський: Україна не обговорює вступ до НАТО в обмін на території

    Президент Володимир Зеленський наголошує, що Україна не обговорює отримання членства в НАТО в обмін на відмову від окупованих Росією українських територій. Про це глава держави сказав на зустрічі з журналістами.

    “Ми не обговорюємо це. Але вважаю, що ці вкиди в медіа не випадкові. Мабуть, такі думки у деяких партнерів можуть бути. Тому, напряму вони не комунікують це зі мною, ці питання. Але через медіа, зрозуміло, перевіряють його градус. Думаю, тут все залежить від суспільства України”, – наголосив Зеленський.

    При цьому, як зазначив президент, на всіх переговорах зараз Україна порушує питання гарантій безпеки.

    “Найкраще – це НАТО. Під час війни – запрошення, абсолютно відкрите, з сильною позицією в будь-якому форматі дипломатії. Це запрошення, я вважаю, не залежить від думки Росії. Коли в цьому будуть впевнені й ще деякі партнери – що вони сильніші, ніж Росія, тоді у нас все буде в цьому сенсі позитивно”, – підкреслив Зеленський.

    Водночас, у нього уточнили, чи припускає Україна, що може початися розмова про частковий вступ до НАТО без окупованих територій.

    “Всі розуміють, що який би шлях у нас не був, юридично ніхто визнавати окуповані території територіями інших держав не буде. Друге, чому я наголошую на запрошенні? Тому, що воно дається країні в міжнародно визнаних кордонах. І це для мене принципова річ: отримати запрошення під час війни. Я вважаю, що це сильна частина пакету, який ми пропонуємо. Це не просто запрошення, а запрошення, поки війна ще не закінчилась. А вже який вступ, як він буде відбуватись, скільки — це наступний крок, дипломатія. Можуть бути різні формати”, – зазначив глава держави.

  • Головний інструмент закінчення війни. Про що говорять Зеленський і Залужний

    Головний інструмент закінчення війни. Про що говорять Зеленський і Залужний

    І президент України Володимир Зеленський, і колишній головнокомандувач ЗСУ, а тепер посол України у Великій Британії Валерій Залужний говорять про євроатлантичну інтеграцію України як про головний інструмент, який може призвести до закінчення російсько-української війни. У відповідь не лунає ніякої конкретики, хіба що генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив на невідворотності вступу України до НАТО, хоча й не назвав жодних конкретних термінів такого приєднання, пише Віталій Портников для Радіо Свобода.

    Але, як реально може виглядати євроатлантична інтеграція України, якщо українці матимуть справу не з побажаннями, а із процедурою?

    Насамперед рішення про запрошення України до НАТО має ухвалити Євроатлантична рада, тобто для ухвалення цього рішення не потрібно навіть зустрічі на вищому рівні, достатньо наради послів країн-членів альянсу. Саме на цій нараді мають бути визначені критерії, які мають бути враховані для вступу України в Північноатлантичний альянс.

    Коли нещодавно приймали Фінляндію і Швецію – привілейованих партнерів НАТО – було констатовано, що їхнє партнерство з альянсом вже призвело до того, що за стандартами вони не відрізняються від інших членів НАТО й тому відстані від запрошення і рішенням щодо членства фактично не існувало. Щодо України можуть бути застосовані інші механізми, але це також залежить від того, коли саме Україну запросять до НАТО – може, на той момент країна вже також буде відповідати стандартам альянсу, а може, доведеться зробити «домашню роботу», на виконання якої знадобиться кілька років.

    Однак, коли Україну визнають такою, що відповідає всім стандартам, саміт НАТО має ухвалити рішення щодо її прийняття. Проблем із цим, звісно, вже не буде. Адже якщо запрошення до членства буде ухвалено голосами всіх членів Євроатлантичної ради, це означатиме, що й на саміті НАТО має бути ухвалено відповідне рішення – звичайно, в разі, якщо за час між запрошенням і самітом не зміниться керівництво в одній чи кількох країнах-членах НАТО і новий уряд не підтримає позицію попередників.

    Однак, будемо сподіватися, що матимемо справу із консенсусом усіх країн НАТО і національним консенсусом у кожній з них. І ось саміт НАТО урочисто ухвалює відповідне рішення. Чи означає це, що Україна вже стала повноправним членом альянсу і на неї розповсюджується знаменита 5-а стаття?

    Ні, не означає. Прапор України біля резиденції НАТО буде піднятий тільки після того, як всі парламенти країн-членів НАТО ратифікують відповідний протокол. Скільки на це буде потрібно часу, зараз не скаже ніхто. Якщо у деяких лідерів буде бажання не заперечувати консенсусу всередині НАТО, але й не нехтувати власними стосунками з Москвою, вони можуть піти шляхом гальмування рішення. Та й навіть без Москви можна уявити собі спроби такого гальмування – скажімо, якщо будуть потрібні якісь поступки від Вашингтону і буде розуміння, що у США зацікавлені у євроатлантичній інтеграції України.

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пішов саме таким шляхом під час прийняття до НАТО Фінляндії і Швеції. Останньою умовою Ердогана для вступу Швеції виявилася поставка його країні винищувачів F-16. Який до цього стосунок мала Швеція? Ніякого, просто Ердоган бажав отримати ці літаки. А зараз турецький президент наголошує, що членство України в НАТО – не ті питання, які потрібно вирішувати поспіхом. Нагадаю ще й про очевидну опозицію до вступу України з боку премʼєр-міністрів Угорщини і Словаччини Віктора Орбана і Роберта Фіцо.

    Вагомий сигнал на адресу Росії

    Чи можливі якісь проміжні гарантії безпеки між рішенням про запрошення і рішенням про членство та рішенням про членство і остаточною ратифікацією цього рішення парламентами країн НАТО? Теоретично після запрошення до НАТО окремі країни НАТО – ми розуміємо, що мова йде насамперед про США і Велику Британію як ядерні держави – можуть надати власні гарантії, але важливим є питання змісту цих гарантій.

    Під час вступу Швеції і Фінляндії такі гарантії були у сильній політичній підтримці з боку країн НАТО, поглиблених військових навчаннях, розширенні присутності Північноатлантичного альянсу в Балтійському морі. Крім того, планувалося посилення співпраці у сфері розвідки та протистояння різним загрозам, у тому числі в кіберпросторі.

    Як бачимо, нічого схожого на 5-у статтю – і це при тому, що Швеція і Фінляндія ні з ким на момент приєднання до альянсу не воювали – в цих гарантіях немає, вони, за великим рахунком не сильно відрізняються від тих угод, які Україна вже підписує з окремими державами-членами НАТО. Але навіть наявність таких гарантій заперечувалася. І треба розуміти, що рішення про будь-які гарантії до вступу до НАТО – питання доброї волі Вашингтону і Лондону. За великим рахунком, аналогічні гарантії безпеки можна було б мати і без процесу вступу.

    Але головне, що потрібно зрозуміти – суть, коли починає діяти 5-а стаття. Тобто коли Україна отримує право звернутися до партнерів за військовою підтримкою в разі нападу на себе. Тільки після того, як закінчується процес інтеграції, тільки після того, як всі парламенти ратифікують протокол про прийняття України. Саме тому у плані перемоги Володимира Зеленського мова йде саме про запрошення до НАТО. Бо якщо б мова йшла про прийняття, це хронологічно мав би бути не перший, а останній пункт плану.

    Запрошення ж до НАТО у Києві розглядають як вагомий сигнал на адресу Росії – що Україна буде в НАТО і союзники не відмовляться від її прийняття до альянсу. І в цьому є очевидна політична логіка.

    Ось тільки Володимир Путін останні роки звертає увагу не на сигнали, а на дії.

  • Командувач сил США в Європі: Наприкінці війни в Україні російська армія буде сильнішою, ніж сьогодні

    Командувач сил США в Європі: Наприкінці війни в Україні російська армія буде сильнішою, ніж сьогодні

    Росія зазнала в Україні досить великих втрат. Але російські збройні сили вивчають, вдосконалюють і впроваджують досвід війни. Про це заявив в інтерв’ю Der Spiegel головнокомандувач збройних сил США в Європі, генерал Крістофер Каволі.

    “Наприкінці війни в Україні, як би це не виглядало, російська армія буде сильнішою, ніж сьогодні. Ці сили будуть на кордоні нашого альянсу. Ними командують ті самі люди, які вже сприймають нас як ворогів і потім будуть дуже злитися на те, як пройшла війна. Тож матимемо суперника з реальними навичками, масовістю та чітким наміром. Ось чому ми маємо бути готові і потребуємо збройних сил, які зможуть цьому протистояти”, – заявив Каволі.

    Генерал зауважив, що Росія є постійною загрозою для альянсу та безпеки в усій Європі, тому що Москва все більше грає з такими гравцями, як Китай і Північна Корея. Це робить її глобальною проблемою, абсолютно новою динамікою.

    “Загроза дуже серйозна. Я вважаю за краще описати, наскільки це гостро по відношенню до нас. НАТО має мати більше можливостей, ніж наш супротивник. Тому ми маємо швидко виконувати вимоги, які випливають із планів оборони. Коли я кажу швидко, я маю на увазі, що ми повинні бути швидшими за росіян. Тільки так ми можемо їх стримати”, – додав американський командувач.

  • Le Monde: США готові запросити Україну до НАТО

    Le Monde: США готові запросити Україну до НАТО

    США більше не заперечують проти запрошення України до НАТО. Зміна позиції Штатів може змінити й думку Берліну, який раніше виступав проти цього, повідомляє Le Monde з посиланням на джерела.

    Президент США Джо Байден у пʼятницю в Берліні обговорив з лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії Олафом Шольцом, Емманюелем Макроном і Кіром Стармером план перемоги Володимира Зеленського. США, які разом з Німеччиною блокували кроки з приєднання України до НАТО, тепер принципово не заперечують проти простого запрошення Києва до Альянсу.

    За словами неназваного європейського дипломата, якщо на президентських виборах у США переможе кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс, можна припустити, що Байден розпочне роботу над запрошенням України вже в перехідний період.

    Кілька джерел Le Monde вважають, що зміна позиції Вашингтону може змінити й думку Берліну, який виступає проти включення України до НАТО.

    При цьому лідери США, Німеччини, Франції та Великої Британії не можуть вирішити питання щодо запрошення України до НАТО вчотирьох — для цього потрібна ширша підтримка членів Альянсу, а Туреччина й Угорщина, найімовірніше, будуть проти швидкого зближення Києва з Альянсом.

    Україна була головною темою на зустрічі чотирьох лідерів у Німеччині, зазначає Le Monde. Лідери держав прагнули скоординувати свої відповіді на план перемоги.

    «Це амбітний план, що порушує складні питання, з яких немає спонтанного збігу думок», — сказало газеті одне з джерел серед дипломатів.

    Ще одне питання плану перемоги, яке обговорювали лідери в Берліні, — удари по території Росії далекобійною зброєю західного виробництва. США та Німеччина хочуть обмежити ризик ескалації, тоді як Франція і Велика Британія налаштовані більш рішуче. Лідери погодилися, що далекобійних ударів може бути замало для кардинальної зміни ситуації на фронті. Однак до спільного рішення глави держав не дійшли, і його не встигнуть досягти до виборів у США, пише Le Monde.

  • Салліван про вступ України у НАТО: Потрібно ще провести реформи

    Салліван про вступ України у НАТО: Потрібно ще провести реформи

    Радник Білого дому з питань безпеки Джейк Салліван заявив, що для членства України в НАТО необхідно провести відповідні реформи та виконати умови безпеки. Про це він сказав під час спілкування з пресою на борту президентського літака Air Force One, пише Голос Америки.

    Салліван нагадав про позицію США, озвучену під час саміту НАТО у Вашингтоні: місце України та майбутнє України – в Альянсі.

    «Потрібно ще попрацювати, щоб дійти туди, включаючи реформи та умови безпеки. Отже, питання полягає в тому, як побудувати міст від того, де ми зараз є, до можливого членства України в НАТО. І відповіддю на це запитання стали результати саміту у Вашингтоні, включаючи інституціоналізацію апарату підтримки безпеки для України», – сказав він і додав, що Байден намагається зробити підтримку України такою, що буде розрахована на довгострокову перспективу.

  • Білий дім: У НАТО дискутують про запрошення України, консенсусу немає

    Білий дім: У НАТО дискутують про запрошення України, консенсусу немає

    Країни-члени НАТО обговорюють надання Україні офіційного запрошення до Альянсу, однак на сьогоднішній день консенсусу з цього питання немає. Про це заявив представник адміністрації президента США Джо Байден.

    “Серед членів НАТО ведеться дискусія про запрошення. Поки що немає консенсусу про те, щоб запропонувати Україні запрошення. Але, як ви знаєте, на саміті НАТО кілька місяців тому, в середині липня, всі 32 члени Альянсу підтвердили, що Україна перебуває на незворотному шляху до членства. Отже, питання полягає в тактиці того, як заохотити цей шлях і як досягти консенсусу щодо наступних кроків”, – сказав він.

    Посадовець додав, що позиція США і Байдена полягає в тому, щоб “поставити Україну в позицію сили”.

    “Ми хочемо, щоб вона перемогла в цій війні. І ми повинні дати їй необхідні для цього можливості. Але ми не можемо зробити це поодинці. Ми повинні зробити це з нашими партнерами і союзниками, тому президент Байден закликав до Рамштайнського саміту”, – сказав він.

    Представник адміністрації Байдена припустив, що відповідна зустріч відбудеться в листопаді.

  • Зеленський: Я сказав Трампу – або в України буде ядерна зброя, або членство в НАТО

    Зеленський: Я сказав Трампу – або в України буде ядерна зброя, або членство в НАТО

    Президент Володимир Зеленський у спілкуванні з кандидатом у президенти США Дональдом Трампом обговорив необхідність вступу України до НАТО, згадавши при цьому відмову Києва від ядерної зброї. Про це український лідер розповів на пресконференції після засідання Європейської ради, передає ЄП.

    Глава держави нагадав про Будапештський меморандум, який не зміг захистити Україну після відмови від ядерної зброї.

    “Хто з цих великих країн, усіх ядерних держав постраждав? Усі? Ні, одна – Україна. Хто віддав ядерну зброю? Усі? Одна – Україна. Хто сьогодні воює? Україна. У розмові з Дональдом Трампом я йому сказав: “У нас виходить так, який же вихід? Або в України буде ядерна зброя – і тоді це для нас захист. Або ми повинні мати якийсь альянс. Крім НАТО, на сьогодні ми не знаємо дієвих альянсів”, – розповів Зеленський.

    Президент наголосив, що на сьогодні Україна обирає НАТО, а не ядерну зброю. Він також додав, що Трамп назвав його аргументи “справедливими”.

  • Ми не на тому етапі: У США прокоментували можливість запрошення України в НАТО

    Ми не на тому етапі: У США прокоментували можливість запрошення України в НАТО

    Цього літа НАТО наголосило, що Україна неодмінно стане членом Альянсу. Наразі тривають перемовини про наближення до вступу, заявила постійна представниця США при НАТО посолка Джуліанна Сміт на онлайн-брифінгу для журналістів, повідомляє РБК-Україна.

    “Щодо запрошення, я думаю, що позиція НАТО щодо цього була дуже чіткою. Цього літа на 75-му ювілейному саміті ми заявили, що Україна йде незворотним шляхом членства і що Україна стане членом Альянсу”, – заявила посолка.

    Водночас вона висловилась з приводу бажання України отримати запрошення до НАТО.

    “Ми зараз не на тому етапі, коли Альянс говорить про надання запрошення в короткостроковій перспективі. Але, як завжди, ми продовжуватимемо розмови з нашими друзями в Україні, щоб поговорити з ними про те, як вони можуть продовжувати наближатися до цього Альянсу”, – повідомила Сміт.

  • Путін дізнається з американських газет, що Україна вже в НАТО

    Путін дізнається з американських газет, що Україна вже в НАТО

    Під час першої зустрічі з 32 послами НАТО новий генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що Україна має швидко стати членом НАТО. “Україні місце в НАТО. Без сильної, незалежної України не може бути тривалої безпеки в Європі”, – сказав він. Рютте вступає на посаду в неспокійний час. Світова арена переживає напругу через різні конфлікти й зараз великої уваги вимагатиме війна в Україні. Також додає напруженості і війна на Близькому Сході, в яку втягнутий Іран. Крім того, Іран вже не перший рік постачає зброю Росії, яка використовується Москвою проти України.

    Незабаром Рютте доведеться висловити позицію НАТО не тільки стосовно російсько-української війни, а й щодо формування Альянсом надійної протидії агресивної експансії

    Росії на Захід. Наразі дуже важливо, щоб Північноатлантичний альянс збільшив свою роль стримуючого фактора для Російської Федерації. Адже геополітичні апетити Путіна поширюються на увесь Європейський континент.

    Можливо не варто демонструвати завищені очікування, проте важко заперечити, що Марк Рютте був дієвим лідером Нідерландів протягом усіх років свого прем’єрства. Йому довіряють, його поважають за знання своєї справи та вміння завжди доводити розпочате до завершення, якими б серйозними не були виклики, що постали перед ним.

    І навряд чи новий генсек Альянсу взагалі буде розглядати пропозиції, котрі надходять з деяких європейських столиць. Що, мовляв, ідеально було, якби Україна поступилася Росії вже окупованими територіями, а в обмін на це стала членом НАТО. Буцімто у цьому випадку російський диктатор більше не міг би продовжувати наступ проти України. Оскільки Україна, як член НАТО, отримувала б гарантовану допомогу від усіх країн-членів, і Путін не був би божевільним, щоб вести війну проти НАТО.

    При цьому абсолютно не враховується той факт, що Москва вимагає від України таких абсурдних поступок, що будь-яка угода з нею не видається можливою. Кремль по-суті ні на йоту не відмовляється від своїх початкових вимог квітня 2022 року, які й тоді, й зараз виглядають як неприкрита капітуляція Української держави.

    Марк Рютте повинен навести порядок в оборонному клубі НАТО, щоб вони могли швидко прийняти Україну до Альянсу, не анонсуючи своє рішення доти, поки його буде остаточно прийнято.

    Усе це могло б виглядати наступним чином: 12 жовтня, під час зустрічі Контактної групи з питань оборони України, що відбудеться в Німеччині, і яку очолить президент США Джо Байден, приймається рішення – Україна у найкоротші терміни стане членом НАТО. Але після засідання в форматі “Рамштайн” не буде офіційно повідомлено коли це відбудеться. А у короткий проміжок, після 5 листопада і до Нового 2025 року, це питання буде оперативно вирішене. Тоді Путін дізнається з американських газет, що Україна вже в НАТО.Власне це тільки один із можливих варіантів, можуть бути й інші. Але якщо США і Захід на нього наважаться, це докорінним чином може змінити весь хід російсько-української війни.

    Коли Україна приєднається Альянсу, після цього якась частина військ держав НАТО перемішається на кордони України з Російською Федерацією і Білоруссю, а інша займає позиції по всій лінії зіткнення російських та українських армій. Таким чином українська армія отримає можливість сконцентрувати свої зусилля на певних ділянках фронту, проводячи наступальні дії та прориваючи російську оборону.

    Зараз такий сценарій може виглядати аж занадто оптимістичним, чи навіть ірреальним, проте якби президент США Джо Байден на завершення своєї каденції наважився на подібний рішучий крок, то увійшов би до вітчизняної та світової історії, як один із найкращих американських президентів ХХІ століття.

    Оперативне вирішення для України натовського питання гальмує тільки те, що воно має бути одноголосним рішенням. Це великий недолік НАТО, коли одна нація має можливість накласти вето на волю інших.

    Можливо, у такому разі, до основоположних документів НАТО мусять оперативно бути внесені поправки, котрі зафіксують можливість в таких критичних для всього Заходу випадках, як війна Росії з Україною, перенести можливість прийняття до Альянсу з політичної площини до військової. Тоді це питання буде вирішуватися на рівні натовських генералів.

    Що така можливість теоретично існує, говорить той факт, що в НАТО не може не бути розробленої процедури, за якою у разі виникнення необхідності прийняття дуже швидкого рішення (наприклад, запуску Росією ракет з ядерними боєголовками по європейським столицям), для миттєвої відповіді був потрібен обов’язковий консенсус. Так само таким же екстремальним викликом є агресивна війна РФ з Україною.

    Варто пригадати, що Марк Рютте був прем’єр-міністром, коли російська установка “Бук” збила малайзійський Boeing-777 рейсу MH-17, внаслідок чого загинули 298 осіб, у тому числі 183 громадяни Нідерландів. Ця трагічна подія, безумовно, впливає на погляд Рютте на Путіна і донині.

    Рютте дуже добре знає, як діють росіяни. Протягом цього часу вони знову і знову брехали йому в очі. Також він був у Києві 2 лютого 2022 року, щоб продемонструвати солідарність з Україною безпосередньо перед початком Великої війни. На той момент він знав, що Росія вторгнеться, і це був не просто випадковий візит. Він є переконаним та послідовним прихильником і союзником України, й виглядає, що здатен на неочікувані й нестандартні кроки для того, щоб допомогти Україні швидко стати членом НАТО.

    Винятковість позиції Рютте ще й у тому, що він знайомий особисто з більшістю впливових європейських і американських політиків та має унікальну політичну кмітливість, яка конче необхідна в часи найбільших геополітичних викликів для Північноатлантичного альянсу. Він знає всіх і розуміє, як виходити з ситуацій високого стресу. У цьому його вагомі переваги, якими він не забариться скористатися найближчим часом.

    Відомий своєю прямотою та ефективними підходами, Рютте видається сьогодні найкращим союзником України на її шляху до НАТО. Він має великий потенціал стати сильним лідером Альянсу, й це, безумовно, піде на користь всій об’єднаній Європі, складовою частиною якої є і Україна.

    Важливим моментом вступу Марка Рютте на пост генерального секретаря Альянсу, є те, НАТО потребує реорганізації. Російсько-українська війна висвітлила усі його сильні та слабкі сторони, і відштовхуючись від цього й має діяти його новий керівник.

    Виклики, котрі постають перед Північноатлантичним альянсом, перевершують необхідність тільки стримування агресії Росії в Україні. Також новому керівнику НАТО обов’язково необхідно буде враховувати, що Російська Федерація стала інструментом агресивної зовнішньої політики Китаю. Коли Пекін, наприклад, двічі давав Путіну добро на вторгнення до України, в 2014 та 2022 роках після закінчення Олімпіад. Формально нібито залишаючись до цього непричетним.

    Кремль вже не раз озвучував одну з фіктивних причин нападу на Україну, що, мовляв, вступ Української держави до НАТО несе великі загрози для Росії. Чим розширення Північноатлантичного альянсу загрожувало РФ? Ні Україна, ні Східна Європа ніколи не прагнули завойовувати Московщину. Вони хотіли стабільності, гарантування своєї безпеки та економічного зростання. Але в Кремлі вважають, що стабільна, процвітаюча і добробутна держава Україна біля кордонів РФ несе найбільшу небезпеку вже самим фактом свого існування.

    Марк Рютте є досвідченим професійним політиком, який готовий кинути виклик Путіну й піти на ризики, які до того розглядалися, як провокування ескалації з Москвою. Тому не потрібно вигадувати варіантів прийняття України до НАТО частинами її територій.

    Можна зробити все простіше та ефективніше. Україна стає членом НАТО, але до остаточного звільнення її земель, стаття 5 договору Північноатлантичного альянсу розповсюджується тільки на ті території, які не окуповані ворогом. Таким чином надається гарантія, що Україна більше ніколи не потрапить під п’яту московських колонізаторів.

    Захід мусить продемонструвати новий тон рішучості у своєму лідерстві. А Рютте стати ефективним лідером для НАТО у нашому глибоко поляризованому та нестабільному світі. Бо виявлення слабкості перед ворогом – це найкоротший шлях до Третьої світової війни.

    Адже глобальна світоглядна боротьба ведеться не тільки за незалежність України, а й за майбутнє всієї західної цивілізації. І тут ні Захід, ні Україна не повинні програти. Саме ці завдання лягають на плечі досвідченого Марка Рютте на його новій посаді. Можна не сумніватися, що він виконуватиме їх у своїй виваженій, ефективній та дипломатичній манері.

  • США не хочуть воювати за Україну, тому вони проти вступу до НАТО

    США не хочуть воювати за Україну, тому вони проти вступу до НАТО

    Бачу, як всі кинулися обговорювати матеріал, розміщений у британській Financial Times. Ну там де знову “території в обмін на членство”, і що начебто це уже “узгоджена позиція західних урядів та України”.

    Саме так це все було подано у “сенсаційних матеріалах”, які облетіли українські ЗМІ.

    Про що ж там насправді? Насправді там лише про “обговорення варіантів”.

    Водночас, у статті чітко вказано, що США проти виходу за межі статусу «майбутнє України в НАТО» та «вступ на незворотному шляху». Вашингтон нібито “побоюється, що надання гарантій взаємної оборони згідно зі статтею 5 договору НАТО залучить США у війну”.

    Крім того, велике питання, чи будуть США (не кажучи вже про їхніх європейських союзників), готові взяти на себе військові зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу.

    Ну, тобто, фактично у цій публікації мова про те, що і так усім зрозуміло.
    Якісь люди (переважно – різноманітні “аналітики” та “експерти”, відставні європейські політики та інші особи, не обтяжені роботою та повноваженнями) обговорюють “а от що б, якби Україну взяти у НАТО шматками”.

    З практичної ж точки зору США не хочуть (як не хотіли вчора, або до 24 лютого 2022 року) брати на себе конкретні зобов’язання захищати зі зброєю у руках суверенітет України.

    У будь-яких кордонах: без Криму, без Донецька, без Києва або без Львова. Питання не у кордонах, питання у тому, що США не хочуть брати на себе зобов’язання воювати за Україну ЗА ЖОДНИХ УМОВ, що неодноразово офіційно оголошували у Вашингтоні.

    США просто не хочуть, щоб навіть гіпотетично поставала можливість, що вони будуть змушені воювати за Україну. І саме тому вони проти вступу України до НАТО.

    Це – головне. Все інше – спекуляції, які мають головною метою “розхолодити” західну публіку, та переконати її, що “мир в Україні” легкий та досяжний уже завтра. Це, у свою чергу, повинно забезпекчувати зниження уваги до України та її підтримки.

    Саме у такому режимі “західні ЗМІ” працюють десь уже два роки. З осені 2022 року, коли, після звільнення Херсону, М. Міллі заявив, що “настав час для переговорів”.

  • ЗМІ: Байден може просунути заявку України в НАТО до кінця президентства

    ЗМІ: Байден може просунути заявку України в НАТО до кінця президентства

    Джо Байден може просунути заявку України на вступ до НАТО до кінця свого терміну на посаді президента США. Про це повідомляє Financial Times.

    За даними неназваного західного чиновника, “попередні ознаки” того, що Байден готовий вплинути на статус української заявки до НАТО, проявилися під час поїздки Володимира Зеленського до Вашингтона. Як саме Байден може це зробити за місяці, що залишилися в Білому домі, видання не уточнює.

    Дехто вважає, що моделлю для України може бути приклад членства Західної Німеччини в Альянсі, яке тривало більше трьох десятиліть до падіння Берлінського муру та возз’єднання зі Сходом. Але навіть це потребуватиме масштабного розгортання сил США та їхніх партнерів. Однак будь-яка адміністрація у Вашингтоні, як Демократична, так і Республіканська, найімовірніше, не погодиться через зосередженість на загрозі Китаю.

    Усе, що не дотягує до повноправного членства, навряд чи буде достатнім, щоб зупинити військову агресію Кремля.

    “Навіть якщо ми отримаємо запрошення від НАТО, це нічого не означатиме. Це політичне рішення”, – заявив високопоставлений український чиновник.

    У своїй останній поїздці до Європи перед відходом із посади президента Байден головуватиме на зустрічі України та її союзників у Німеччині 12 жовтня.

  • Reuters назвало головні завдання Рютте на посаді генсека НАТО

    Новому генеральному секретарю НАТО Марку Рютте знадобляться всі отримані під час перебування прем’єр-міністром Нідерландів навички створення коаліцій, щоб зберегти єдність Альянсу в умовах україно-російської війни та політичної невизначеності у Вашингтоні. Про це йдеться в матеріалі Reuters.

    Агентство зазначає, що Рютте на посаді матиме багато проблем, перша з яких – можливе повернення на посаду президента США скептика Альянсу Дональда Трампа, а також заклики східноєвропейських членів щодо додаткового посилення захисту та прохання України про збільшення військової допомоги.

    Посадовці та дипломати НАТО очікують, що Рютте не змінить пріоритети Єнса Столтенберга – мобілізація підтримки офіційного Києва, підштовхування країн НАТО до збільшення видатків на оборону, а також залучення США до забезпечення європейської безпеки.

    57-річний Рютте, який обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів упродовж 14 років, є досвідченим політиком на світовій арені.

    “Той факт, що він (Рютте – ред.) має досвід у пошуку шляхів просування вперед, компромісів, переконання людей, налагодження зв’язків із людьми, – я думаю, це буде дуже й дуже корисно”, – сказала колишня міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен, яка  працювала за часів Рютте.

    Крім того, наголошується, що на новій роботі Рютте перебуватиме під тиском з боку членів НАТО у Східній Європі, щоб довести, що він розуміє їхнє бажання більшого захисту від РФ і може їм допомогти.

    “Одним із випробувань для нього стане: якими є амбіції НАТО щодо східного флангу і особливо зміцнення східного флангу?” – сказав Петер Батор, який до початку цього року був послом Словаччини в НАТО.

  • Ердоган заявив, що вступ України в НАТО не є питанням, з яким треба поспішати

    Ердоган заявив, що вступ України в НАТО не є питанням, з яким треба поспішати

    Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган  заявив, що вступ України в НАТО «не є питанням, з яким треба поспішати». Про це він сказав в інтерв’ю NBC News.

    Виступаючи в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, Ердоган також сказав, що США та інші члени НАТО нібито «не хочуть, щоб Україна була державою-членом».

    «Це не ті питання, з якими треба поспішати… І коли ми думаємо, коли ми приймаємо рішення, ми завжди беремо до уваги позицію інших країн-членів НАТО, ми обговорюємо ці можливі питання за столом переговорів і відповідно до цього приймаємо остаточне рішення», — наголосив він.

    Ердоган також заявив, що відносини між Туреччиною та Росією розширюються.

    «Наші відносини з Росією багатовимірні, політичні, економічні, культурні, пов’язані з оборонною промисловістю… Є багато вимірів, аспектів, і наша солідарність, наша взаємодія триває, і з кожним днем ці відносини розширюються в економічному плані», — заявив він.

  • Politico: Росія заявила про готовність до війни з НАТО в Арктиці

    Politico: Росія заявила про готовність до війни з НАТО в Арктиці

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ “повністю готова” до конфлікту з НАТО в Арктиці. Так впливовий американський новинний сайт Politico трактував заяву, зроблену російським чиновником напередодні.

    У інтерв’ю, яке було опубліковано на сайті МЗС, Лавров сказав: “Ми бачимо, як НАТО нарощує навчання, пов’язані з можливими кризами в Арктиці. Наша країна повністю готова відстоювати свої інтереси у військовому, політичному та військово-технічному плані”.

    “Коментарі знаменують собою новий раунд брязкання зброєю з боку Кремля, який останніми роками неодноразово погрожував НАТО та її союзникам розв’язати ядерну війну”, – пише Politico.

  • У Кремлі образилися, що НАТО не сприйняло серйозно погрози Путіна через далекобійні удари по РФ

    У Кремлі образилися, що НАТО не сприйняло серйозно погрози Путіна через далекобійні удари по РФ

    Позиція НАТО не сприймати серйозно слова президента РФ Володимира Путіна про нібито наслідки дозволу Україні атакувати територію РФ далекобійною західною зброєю є “провокаційною і небезпечною”. Про це заявив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.

    “Таке показне бажання не брати всерйоз до уваги заяви російського президента – це крок абсолютно недалекоглядний, непрофесійний”, – сказав він.

    Пєсков назвав позицію НАТО “надзвичайно провокаційною та небезпечною”.

    • Раніше Путін погрожував, що дозвіл на далекобійні удари Києву “означатиме, що країни НАТО, Сполучені Штати і європейські країни перебувають у стані війни з Росією”.
    • Туск пояснив, що означають погрози Путіна через далекобійні удари.
    • Ексрадник Трампа застеріг Кремль від застосування ядерної зброї.
  • Стандарти НАТО трохи відстали від того, як розвинулися й використовуються безпілотники під час війни

    Стандарти НАТО трохи відстали від того, як розвинулися й використовуються безпілотники під час війни

    Після того, як до Румунії нещодавно залетіли два непроханих шахеди, в країні зібрали засідання представників Міноборони та комітету Сенату з питань оборони. Румуни вирішували важливе питання – як змінити закони, щоб можна було легше збивати дрони.

    Обговорювали приблизно таке: що їх повітряний простір захищений НАТО (навіть винищувачі підіймали, всі діла), але входження в нього отого російського безпілотника на відстань близько 40 км, на період 40 хвилин можна вважати вразливістю.

    Звісно, можна вважати вразливістю. Бо якщо ця фігня летить зі швидкістю, хай 100 км/год, а у вас де там від кордону вже Бухарест починається. Нагадайте?

    Тому, кажуть вони, треба привести у відповідність законодавство. І зробити це в екстреному порядку. Міноборони Румунії вже в процесі погодження чотирьох законопроєктів на тему.

    Я бачу це десь так. І зараз давайте опустимо вже 5 статтю договору про безпеку НАТО.

    У вас в державі вже є затверджене законодавство й інтегрований з НАТО договір щодо дій проти літальних апаратів, які використовують повітряний простір Румунії несанкціоновано. Так, ви кажете, що це законодавство прийнято ще у 2001 році. Та й взагалі, стандарти НАТО трохи відстали від того, як швидко розвинулись і змінилось використання безпілотники за час війни. І воно все більш про повітряні судна. І є спеціальні військові процедури НАТО блаблабла…

    Окей, я розумію, законодавство – це важлива штука. Але у вас в законі вже прописано, що літальним апаратом вважається будь-який апарат і пілотований, і безпілотний, і керований, і некерований. І далі, відповідно ж закону, вже приймається рішення про попередження, супроводження, посадку чи збиття. Тобто номінально законодавство вже дозволяє хуячить.

    Окей, припустимо, що потрібно перетрясти законодавство на предмет нюансів. Типу, хто буде відповідати, якщо цей шахед впаде на якогось фермера. Бо якщо уставу такого нема, то ніякий солдат не буде жати на кнопку, щоб не отримати по голові. Кого будуть судити за помилку, якщо зіб’ють не те, що треба і т.д. і т.п. Це все зрозуміло і логічно. Але це треба було б зробити ще на вчора і не тільки Румунії.

    Окей, а що заважає збивати дрони над морем? Ви ж у своїй економічній зоні. Вірогідність, що він там щось роз’їбе чи підпалить мінімальна. Булькне в море, та й по всьому.

    Та й впевнений, що двосторонні договори між Україною, Молдовою та Румунією чудово б врегулювали питання збиття російських літунів у якійсь обговореній зоні на кордоні, якщо воно вже спромоглося залетіти так далеко.

    В обсчім, не розумію, чого вони там зволікають. Якщо всім натом вони то будуть приймати, то чекати нам до віслючої пасхи. Надія на те, що Румунія таки не буде відкладати своє нове законодавство у шухлядку, а прийме його десь так швидко, як передала обіцяний Patriot. А за ними вже підтягнуться інші зацікавлені європейські союзники.

    Президентка комітету Сенату Румунії з питань оборони Ніколета Паулюк сказала, що приймати поправки до закону будуть у екстреному порядку. Типу ми вже довели передачею Patriot, що готові не відкладати відповідне законодавство до нових віників.

    Тож чекаємо, що за правила для зальотних приймуть в Румунії.

  • Bloomberg: РФ може атакувати країни НАТО у відповідь на дозвіл далекобійних ударів

    Bloomberg: РФ може атакувати країни НАТО у відповідь на дозвіл далекобійних ударів

    Кремль може посилити гібридні атаки на країни НАТО у відповідь на дозвіл США та Європи бити далекобійною зброєю по Росії. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на неназваних офіційних осіб Європи та США.

    Як пише Bloomberg, чиновники побоюються, що може збільшитися кількість диверсій та кібератак на країни НАТО. Інший же анонімний співрозмовник повідомив, що Росія може навіть наважитися завдати ударів по американським військам – прямих чи непрямих. Наприклад, атакувати їх на Близькому Сході чи в інших регіонах.

    За словами одного з неназваних чиновників, президент США Джо Байден 13 вересня має обговорити застосування британських далекобійних ракет, підкріплених навігаційними даними США, із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

    Але будь-які дальні удари, якщо їх схвалять, завдаватимуться виключно по обмеженій кількості військових об’єктів, каже один із чиновників. Він також вважає, що Росія використовуватиме цю інформацію для пропаганди в Африці та Латинській Америці, де вербує найманців для війни.

    Bloomberg також процитував російського диктатора Володимира Путіна, який 12 вересня заявив, що такий крок зробить країни НАТО “безпосередніми сторонами конфлікту”. Він пообіцяв ухвалити “відповідні рішення”.

  • Путін прокреслив нову «червону лінію». Що тепер?

    Путін прокреслив нову «червону лінію». Що тепер?

    Путін досить чітко прокреслив «червону лінію» щодо застосування Україною ракет Storm Shadow і ATACMS по території РФ.

    Він сказав (цитата з Медузи): «Йдеться про те, щоб ухвалити рішення про те, що країни НАТО безпосередньо беруть участь у військовому конфлікті чи ні», — заявив Путін.

    На думку Путіна, якщо рішення ухвалять, це «змінить саму суть, природу конфлікту», і це означатиме, що країни НАТО воюють із Росією.

    Дуже добре, що він це сказав.

    Тепер, коли відповідні удари буде завдано, доведеться йому бити по країнах НАТО. Тут уже місця для маневрів не залишається.

    Ну а наслідки можливих ударів по НАТО для РФ будуть катастрофічними.

    Дуже важливо, щоб зараз американці та британці в останній момент не злякалися і не передумали. Потрібно, щоб вони відкрито й однозначно перетнули «червону лінію», яку особисто Путін уперше за всю війну провів публічно та недвозначно. (До цього лише Медведєв і тому подібні гобліни з такими заявами виступали).

    Дуже важливо показати йому (і всьому світу), що ця «червона лінія» нічого не варта, що для цивілізованого світу погрози Путіна більше не мають значення.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.