Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що “смерть мозку” настала у французького лідера Еммануеля Макрона, але не в НАТО.Про це повідомляє Anadolu.
“Макрон повинен перевірити свою голову, перш ніж оголошувати про “смерть мозку” НАТО. Тому що ці твердження підходять тільки для тих, хто переніс смерть мозку. Ви навіть не платите гроші, які потрібно заплатити НАТО”, – сказав він, звертаючись до французького президента.
Разом з тим Эдроган підкреслив, що Туреччина є важливою для НАТО країною, а країни ЄС не тільки ігнорують її потреби, але і самі нехтують своїми обов’язками перед НАТО.
Як повідомлялося раніше, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що на сьогоднішній день НАТО переживає «смерть мозку» у зв’язку з відсутністю координації між Європою і США і односторонніх дій ключового союзника – Туреччини – в Сирії.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що РФ не є ворогом Північноатлантичного альянсу (НАТО) і закликав до більш тісної співпраці. Про це повідомляє «DW».
«Чи є Росія нашим ворогом? Я так не вважаю», – заявив Макрон.
За словами лідера Франції, ворогом НАТО є «тероризм». Макрон додав, що хоче створити «нову архітектуру довіри та безпеки в Європі».
Для цього, на його думку, слід тісніше співпрацювати з РФ.
Президент Франції додав, що необхідно вести переговори з Росією щодо ядерного роззброєння з участю країн-союзників.
«Мова йде про безпеку Європи…Ми не можемо бути задоволені двосторонніми угодами», – сказав Макрон.
Нагадаємо, глава Євроради Дональд Туск розкритикував заклики Макрона переглянути відносини з Росією.
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує скоротити свій внесок у колективний бюджет НАТО, щоб зекономлені гроші направити на допомогу в боротьбі з агресором Україні й Грузії. Про це пише CNN з посиланням на джерела в Альянсі та оборонному відомстві.
На думку чиновників з НАТО і США, такий «символічний крок» пов’язаний з тим, що дехто продовжує сумніватися в прихильності Трампа Північноатлантичному Альянсу.
У загальному бюджеті НАТО частка Штатів становить близько 22%. Ця сума покривала витрати на утримання штаб-квартири Альянсу, спільні інвестиції в забезпечення безпеки та деякі спільні військові операції.
Джерела в Міноборони США повідомили, що Адміністрація Трампа має намір скоротити свій внесок приблизно до 16%. Стільки ж зараз платить НАТО Німеччина. У Трампа очікують, що дефіцит покриють внески інших країн-членів Альянсу.
Зазначається, що такий крок Вашингтона дійсно можна назвати символічним, оскільки бюджет НАТО невеликий – близько 2,5 млрд дол. До того ж він відділений від національних оборонних бюджетів, які, згідно з рекомендаціями НАТО, повинні становити мінімум 2% ВВП.
Утім, співрозмовник видання з НАТО підтвердив, що цього тижня члени-країни Альянсу вже домовилися про нову формулу розподілу витрат, яка передбачає, що частка європейських союзників і Канади збільшиться, а частка Штатів знизиться.
«Це є важливою демонстрацією прихильності союзників Альянсу до справедливішого розподілу тягаря», – додав дипломат.
Між тим один з представників Міноборони США заявив, що зекономлені гроші допоможуть профінансувати інші військові зусилля Штатів в Європі, зокрема вони підуть на допомогу країнам, які не входять у НАТО, але опинилися під ударом РФ – Україні та Грузії.
Нагадаємо, експерт Ради нацбезпеки США Олександр Віндман в рамках розслідування про імпічмент американського президента дав свідчення Конгресу про те, що Трамп особисто блокував військову допомогу Україні.
Вступ України в НАТО не стоїть на порядку денному через військовий конфлікт з РФ. Про це заявив помічник президента США з нацбезпеки Роберт О’Браєн на форумі міжнародної безпеки в Галіфаксі.
“Не думаю, що це привабливо привести Україну прямо зараз…, яка знаходиться в конфлікті з Росією. Ми не хочемо прямого військового конфлікту з Росією”, – заявив помічник Трампа.
Він підкреслив, що ідея НАТО полягає в тому, щоб запобігти війні з РФ і стримати її. Слова О’Браєна процитував у Twitter один із учасників форуму, президент Канадської міжнародної ради Бен Роусвелл.
“Засновник Галіфакс Форуму Пітер Маккей запитує радника з національної безпеки США Роберта О’Браєна, чи наближається Україна до НАТО? Відповідь О’Браєна: Росії це не сподобається”, – йдеться в повідомленні.
Перший з п’яти новітніх безпілотників RQ-4D програми Наземного спостереження НАТО (AGS) 21 листопада приземлився на базі Сігонелла в Італії. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на прес-службу Альянсу.
Дрон вилетів 20 листопада з бази Палмдейл в Каліфорнії (США) і приземлився на авіабазі AGS в Італії через 22 години.
AGS розробляється при значній участі 15 союзників – Болгарії, Чехії, Данії, Естонії, Німеччини, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії та США.
Нові безпілотники будуть колективно належати і експлуатуватися усіма країнами-членами НАТО. Всі союзники НАТО також будуть мати доступ до даних, отриманих AGS.
Всього на озброєння НАТО повинні надійти п’ять RQ-4D. Зараз дрони знаходяться на різних етапах тестування. Після того, як кожен з літальних апаратів прибуде на головну оперативну базу в Сігонеллі, розпочнеться етап верифікації, щоб забезпечити повну відповідність системі. Вся система AGS буде передана силам НАТО після завершення випробувань і перевірки працездатності.
Початкові експлуатаційні можливості очікуються в першій половині 2020 року.
20 листопада міністри закордонних справ країн-членів НАТО на зустрічі в Брюсселі домовилися визнати космос однією зі сфер військової діяльності Альянсу. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг в Twitter.
“Пишаюся історичним рішенням НАТО про визнання космосу оперативною сферою поряд з повітрям, і сушею, морем і кіберпростором. Космос є частиною нашого повсякденного життя. Це також важливо для стримування і захисту Північноатлантичного союзу – від навігації до розвідки і виявлення ракет”, – йдеться в повідомленні.
Proud of #NATO's historic decision to recognise space as an operational domain, alongside air, land, sea & cyber. Space is part of our daily lives. It is also essential to the Alliance's deterrence & defence – from navigation to intelligence to missile detection. pic.twitter.com/skOmf0fg2i
У МЗС Росії стверджують про те, що заява генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга про те, що космос стане сферою нової оперативної діяльності альянсу, викликає тривогу, передає “Інтерфакс“.
“Військове планування альянсу націлене на досягнення переваги у всіх середовищах зі всіма наслідками у вигляді мілітаризації, ескалації напруженості”, – підкреслила представник МЗС РФ Марія Захарова на брифінгу 21 листопада.
За її словами, “тепер альянс, НАТО добрався і до космосу”. Захарова зазначила, що Москва має намір стежити за тим, як будуть втілюватися наміри Столтенберга щодо того, що в космосі НАТО не буде розміщувати зброю. Також вона закликала країни НАТО приєднатися до Москви в прагненні не допустити перетворення космосу на арену збройного протистояння.
Росія відпрацьовує в Україні кібератаки, які потім можуть бути спрямовані проти країн НАТО і ЄС. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов під час зустрічі з делегацією представництва НАТО в Україні.
За його словами, кіберзагрози з боку росіян украй небезпечні як для України, так і для країн-членів Альянсу і Європи в цілому.
«В Україні Росія відпрацьовує кібератаки, які у майбутньому можуть бути спрямовані проти країн-членів НАТО, Європейського Союзу», – зазначив секретар РНБО.
За словами Данілова, нинішні виклики у сфері безпеки вимагають нестандартних підходів до їх вирішення. Також він висловив думку, що досвід, який Україна отримує в боротьбі з російською гібридною агресією, є корисним для країн-членів НАТО.
Крім того, Данілов подякував Альянсу за політичну підтримку України у «вкрай складній ситуації російської агресії». «Ми впевнені, що переможемо у цій війні, – сказав Секретар РНБО України. – Це наша країна, і ми нікому її не віддамо».
Співпрацюючи з НАТО у новому форматі, Україна зможе налагодити більш ефективний процес надання і використання допомоги Альянсу. Про це заявив віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Дмитро Кулеба, передає РБК-Україна.
Уряд має намір сфокусуватися на Силах спецоперацій, військово-морському флоті і логістики.
За його словами, в НАТО прийняли рішення про оптимізацію своїх механізмів надання допомоги державам-партнерам, створивши програму “один партнер – програма”.
При цьому в України з Альянсом, Кулеба каже, «особливо глибокий і масштабний формат відносин». Більш того, надалі Україна стане прикладом для інших.
Віце-прем’єр нагадав, що ще в 2008 році було прийнято політичне рішення про те, що Україна стане членом НАТО. Далі має бути початок процедури вступу. За п’ять років Кабмін має намір спільно з Альянсом «виконати домашнє завдання» і після закінчення цього терміну «сісти з ними за стіл і сказати: хлопці, ми готові, тепер ваша черга».
«Я вважаю, що ми в НАТО вступимо раніше, ніж в ЄС», – резюмував віце-прем’єр.
Раніше Кулеба заявляв, що в даний час ЄС не може обіцяти Україні членство, а тому українська стратегія євроінтеграції зараз полягає в тому, щоб давати можливість українському бізнесу працювати в ЄС, а єс – в Україні.
Ситуація на Сході України змушує країни, що входять в НАТО, переглянути питання оборони альянсу. Про це заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель в щотижневому подкасті, який розміщений на сайті федерального уряду.
“Через конфлікт в Україні та анексії Криму тема національної оборони і оборони альянсу знову більшою мірою виявилася в центрі уваги”, – сказала канцлер.
За її словами, збройним силам Німеччини необхідні фінансові ресурси, щоб виконувати функції оборони.
“Підвищення оборонних витрат служить на благо Бундесверу і тим самим безпеки Німеччини”, – вважає канцлер.
Меркель заявила, що НАТО є ключовим оплотом євробезпеки. Вона зазначила проекти створення бойового літака і танка, а також співробітництво Німеччини з НАТО за програмою PESCO (постійне структуроване співробітництво у сфері оборони).
Нагадаємо, раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив, що на сьогоднішній день НАТО переживає «смерть мозку» у зв’язку з відсутністю координації між Європою і США і односторонніх дій ключового союзника – Туреччини – в Сирії.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг і канцлер Німеччини Ангела Меркель у четвер висловили свою думку щодо слів президента Франції Еммануеля Макрона про “смерть мозку” НАТО. Про це повідомляє DW.
Меркель назвала слова французького лідера “різкими” і підкреслила, що “НАТО залишається основою нашої безпеки”, а також, що точка зору Макрона не відповідає її поглядам на ситуацію в Альянсі. Столтенберг підтримав канцлера і заявив, що НАТО не втратило своєї сили.
“Європейська єдність не може замінити трансатлантичну єдність”, – зазначив генсек НАТО.
На його думку, будь-яка спроба віддалити Європу від Північної Америки створює ризик для ослаблення Альянсу, а також може розвалити Європу. Він вказав на те, що США посилює свій внесок у Європу, розміщуючи більше своїх військових і проводячи більше військових навчань.
“Реальність полягає в тому, що ми здійснюємо все більше (дій) разом і посилюємо нашу спільну оборону”, – констатував Столтенберг.
Нагадаємо, раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив, що на сьогоднішній день НАТО переживає «смерть мозку» у зв’язку з відсутністю координації між Європою і США і односторонніх дій ключового союзника – Туреччини – в Сирії.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що на сьогоднішній день НАТО переживе “смерть мозку” у зв’язку з відсутністю координації між Європою і США і односторонніх дій ключового союзника – Туреччини – в Сирії. Відповідну заяву він зробив в інтерв’ю журналу The Economist.
“Немає ніякої координації в прийнятті стратегічних рішень між Сполученими Штатами та їх союзниками по НАТО. Жодної. Є неузгоджені агресивні дії іншого союзника НАТО, Туреччини, в області, де наші інтереси поставлені на карту”, – заявив Макрон.
Французький лідер не зміг однозначно відповісти на запитання, чи діє сьогодні положення статті 5, яке свідчить про те, що напад на одного союзника Північноатлантичного Альянсу розглядається як напад на всіх членів.
Разом з тим Макрон вважає, що США втрачають зацікавленість в європейських союзниках, про що свідчить рішення президента Дональда Трампа про виведення американських військ з північно-східної Сирії.
Раніше генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що на сьогоднішній день Україні немає сенсу подавати заявку на План дій щодо членства в НАТО.
Президент України Володимир Зеленський наказав Міністерству оборони до кінця 2019 року запровадити нову систему управління силами оборони, яка буде відповідати стандартам НАТО. Про це Зеленський заявив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради та уряду, повідомляє прес-служба Офісу президента.
Зазначається також, що у Міноборони має бути створений новий орган правопорядку – військова поліція.
«Президент вважає за необхідне, щоб до кінця року Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України створило концепцію об’єднаного реєстру ветеранів та розробило проєкт технічного завдання платформи «Е-ветеран», – йдеться в повідомленні.
Крім того, МВС має удосконалити процедуру видачі водійських прав і спростити акредитацію автошкіл.
Президент України Володимир Зеленський наказав посилити охорону складів з озброєнням і підвищити їх безпеку до рівня стандартів НАТО. Відповідний указ був підписаний 4 листопада, повідомляє прес-служба Офісу президента.
Згідно з документом, Кабінет міністрів повинен виділити кошти на посилення безпеки та врегулювати режим використання земель навколо військових об’єктів.
У свою чергу, Міністерство оборони проведе інвентаризацію озброєння і боєприпасів, і перегляне механізм захисту від надзвичайних ситуацій.
«Міноборони має посилити контроль за виконанням реконструкції технічних територій арсеналів; організувати належне електропостачання арсеналів, баз і складів ЗСУ, інфраструктури військових містечок; забезпечити створення комплексної системи моніторингу потенційно небезпечних військових об’єктів», – йдеться в повідомленні прес-служби.
Генштаб ЗСУ, згідно з указом, має підвищити безпеку арсеналів до рівня стандартів НАТО.
«Також Генштаб має…організувати охорону і оборону арсеналів, баз і складів ЗСУ і привести у відповідність з вимогами обсяги та порядок утримання запасів матеріально-технічних засобів на цих складах», – йдеться в повідомленні.
У Литві почалися військові навчання за участю близько 4 тис. військових з 11 країн-членів НАТО. Про це повідомляється на сайті командування Збройних сил Литви.
Навчання під назвою «Залізний вовк» триватимуть до 18 листопада, а повернення литовської техніки до баз заплановано на 18-22 листопада. Відточити свої бойові навички приїдуть солдати, зокрема, з Німеччини, Польщі, Естонії, Великої Британії та США.
У відомстві зазначили, що навчання проведуть на полігоні генерала Сільвестраса Жукаускаса в Пабраді, де будуть присутні близько тисячі військово-технічних підрозділів.
Зазначається, що солдати пройдуть навчання в проведенні наступальних і оборонних операцій. Головна мета навчань – взаємодія сил Альянсу.
Нагадаємо, що раніше в ЗМІ з’явилася інформація про проведення НАТО таємних навчань під назвою «Стійкий опівдні». В них брали участь, зокрема, німецькі військово-повітряні сили. Вони відпрацьовували застосування винищувачів-бомбардувальників, здатних нести атомну зброю.
За словами генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга альянс допомагає Україні через радників і трастові фонди. Останні були створені для допомоги в критично важливих сферах безпеки і оборони. В даний час з ними проблеми. Про це повідомляє ZN.UA.
Відзначається, що критично важливі сфери – це модернізація системи командування, управління, комунікації та комп’ютеризації (C4); логістика та стандартизація ЗСУ; кібербезпека; перепідготовка та соціальна адаптація військовослужбовців; медична реабілітація; протидія саморобним вибуховим пристроям та знешкодження вибухонебезпечних предметів; утилізація радіоактивних відходів; знищення звичайних боєприпасів, стрілецької і легкої зброї й хв.
Повідомляється, що в ці фонди країни НАТО добровільно перераховують кошти та їх наповнюваність складно назвати достатньою для ефективності.
Крім того, програми скоро закінчаться. Так, наприклад, перший етап роботи трастового фонду з кібербезпеки завершений, а відкриття наступного поки не узгоджено, а нові ніхто не пропонує.
Більш того, ряд країн вже піднімає питання про повне закриття для України трастових фондів.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив про те, що Україна і НАТО домовилися про оновлений пакеті проектів і практичних заходів в умовах подальшої співпраці.
Українська сторона пропонувала організувати в Одесі зустріч генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга із звільненими з Росії українськими моряками, але в Альянсі відмовилися. Про це йдеться в матеріалі “Дзеркало тижня” з посиланням на свої джерела.
За інформацією видання, проти була Франція, яка не хоче “дратувати” Росію зустріччю, яка, на думку Парижа, може “зірвати мирний процес і негативно вплинути на організацію переговорів у “нормандському форматі”.
Нагадаємо, раніше генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг заявив, що на сьогоднішній день для України немає сенсу подавати нову заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
Співпраця України з Німеччиною та Румунією буде сприяти збору розвідданих та допоможе стримати Росію «від прийняття жахливого рішення». Про це заявив колишній командувач Сухопутних військ США у Європі генерал Бен Ходжес, повідомляє Укрінформ.
За його словами, Україна повинна “завжди робити все можливе для самозахисту”.
“Україні важливо тісно співпрацювати з двома сусідами: Грузією та Румунією – над поліпшенням збору розвідувальних даних, раннього попередження, співпраці військово-морських сил. Подібне допоможе стримати Росію від прийняття жахливого рішення”, – сказав він.
Що стосується членства України в НАТО, то в США хочуть цього, впевнені, що її чекає членство, хоча і не відомо, коли саме.
“Тому важливою складовою безпеки є міцні двосторонні відносини між Україною та США, Румунією, Туреччиною, Грузією”, – сказав Ходжес.
Раніше генсек НАТО заявив, що Україні немає сенсу подавати заявку на ПДЧ, а потрібно зосередитися на досягненні відповідності стандартам НАТО.
На сьогоднішній день для України немає сенсу подавати нову заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО. Про це в інтерв’ю Європейської правді заявив генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг.
За його словами, замість дискусій про ПДЧ Україна повинна зосередитися на модернізації своєї оборони, боротьбі з корупцією і поліпшенні системи правосуддя.
“Адже якщо ви зміцнюєте оборонне відомство – це потрібно вам самим, незалежно від того, коли ви будете членом НАТО, незалежно від того, чи є у вас ПДЧ. У той же час ці реформи наближають вас і до отримання ПДЧ, і до членства”, – сказав він.
Генсек підкреслив, що відповідності стандартам НАТО є ключовим пунктом і найшвидшим способом отримати членство в Альянсі.
“Зараз треба зосередитися не так на цих формальностях, як на реальності. А реальність полягає в тому, що поліпшення, посилення інститутів безпеки за стандартами НАТО, збільшення сумісності Українських збройних сил, тобто їх здатності діяти разом із силами НАТО – це суть того процесу, коли держава йде до членства”, – додав Столтенберг.
Генеральний секретар також звернув увагу на те, що на сьогоднішній день країни-члени НАТО продовжують підтримувати ідею про вступ України в Альянс, однак досі не можна назвати конкретних термінів, коли це стане можливим.
Нагадаємо, 29 жовтня п’ятий президент України Петро Порошенко з трибуни Верховної Ради заявив, що нинішня влада повинна спрямувати в НАТО звернення про підтвердження наміри України отримати ПДЧ.
У свою чергу віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба звернув увагу на те, що за свою каденцію сам Порошенко не подавав заявку на ПДЧ. Також Кулеба заявив, що Порошенко напередодні свого відходу з поста президента підписав неузгоджений з НАТО указ, яким по суті зобов’язав вже нову владу подавати на ПДЧ.
Депутати і дипломати країни-агресора відреагували на заклик НАТО повернути тимчасово окупований Крим під контроль Києва, прозвучав на засіданні комісії Україна-НАТО в Києві. Про це повідомляє РИА Новости.
У заяві комісії сказано про рішуче засудження та невизнання анексії Криму Росією і міститься заклик повернути захоплене господареві.
“Ми засуджуємо продовжуване і широкомасштабне нарощування Росією військової сили в Криму, яке є частиною більш масштабної моделі російських агресивних діях в регіоні”, ‒ сказано зокрема у документі.
За словами заступника голови МЗС РФ Андрія Руденка російське зовнішньополітичне відомство не зобов’язане відповідати на кожну заяву НАТО.
«Питання з Кримом для нас закрито раз і назавжди. Ми це питання ні з ким і ніде обговорювати не маємо наміру, тим більше з НАТО», – все-таки відповів він.
У свою чергу, перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олександр Шерін засумнівався в тому, що альянс займається проблемами, які знаходяться в його компетенції, вважаючи рекомендацію НАТО відкритим замахом на територіальну цілісність і суверенітет держави-окупанта, будучи впевненим, що РФ по праву є великою державою, здатною відстояти незалежність.
Самозваний «депутат» від Криму Руслан Бельбек вважає заяву НАТО абсурдною, вважаючи, що альянс «не указ» Росії. Він навіть подумав, що в заяві блоку “багато політики і мало здорового глузду”.
“Так що будуть засуджувати нас у Києві або Брюсселі з приводу Криму чи ні, – це як Інтершум: звук є, а суті немає. А Україні приємно: у високих кабінетах прийняли, обласкали, дали надію, правда, нездійсненну”, – сказав колишній в’язень Сімферопольського СІЗО.
Втім, вважає абсурдною вказівку на приналежність Криму і політолог, член «Громадської палати Республіки Крим» Денис Батурин, процитувавши в ефірі радіо Sputnik мантру Володимира Путіна про те, що питання Криму “закрите остаточно”.
«Якщо НАТО і Київ бачать світ в якомусь іншому світлі, в світлі своїх геополітичних ілюзій ‒ це їх справа, а реальність ‒ зовсім інша», – сказав він, не згадавши про те, скільки і яких країн визнали півострів російським.
У його «реальності» нинішнє положення ґрунтується на результаті «референдуму» у березні 2014 року, які також не визнані більшістю країн світу, і хвилі кримчан, яка «законодавчо оформлена вищими органами Російської Федерації». Випускник Таврійського эколого-політологічного інституту виявив у західних політиків «свого роду психологічну травму, яку вони ніяк не можуть зцілити».
Раніше ЗМІ повідомили, що президент Чехії Мілош Земан запросив на урочистий прийом в Празькому граді представників невеликих кримськотатарських організації, лояльність Кремля, заявивши про визнання Криму частиною Росії.
Українські військовослужбовці вирушать на військові навчання НАТО в Іраку. Про це заявив генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг на спільному брифінгу з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає liga.net.
За його словами, Україна є одним з найближчих партнерів Альянсу, що забезпечує безпеку Атлантичного регіону.
“Ваші війська є в Афганістані, Косово. Також ви є частиною сил швидкого реагування НАТО. Я знаю, що ви готуєтеся до участі у навчальній місії НАТО в Іраку, де ми спільно боремося з тероризмом”, – зазначив Столтенберг.
Генсек у черговий раз підкреслив, що Північноатлантичний Альянс високо цінує партнерство з Україною.
Нагадаємо, 30 жовтня керівництво НАТО прибула в Україну і відвідав Одесу. 31 жовтня генсек зустрівся із Зеленським, взяв участь у засіданні комісії Україна – НАТО і виступив у Верховній Раді, де зробив низку важливих заяв.
Угорщина зняла своє вето із ухвалення заяви комісії Україна-НАТО, оскільки в останній момент її пропозиції до документу були враховані. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у коментарі державному агентству MTI, повідомляє Європейська правда.
За його словами, посли НАТО та України прийняли документ, в який “в останню хвилину, вже після офіційного дедлайну”, були внесені пропозиції Будапешту.
“Врешті-решт наші пропозиції були враховані, тому спільна заява рішуче виступає за утискувану громаду угорців та закликає Україну дотримуватися міжнародних правил і стандартів міжнародних організацій”, – сказав Сійярто.
В ухваленій заяві містяться дві згадки щодо прав угорської меншини в Україні.
Зокрема, в документі йдеться, що країни-члени НАТО закликають Україну повністю виконати рекомендації Венеціанської комісії щодо Закону про освіту, і Україна зобов’язалася це зробити.
Також у документі сказано, що “успіх реформ, включаючи боротьбу з корупцією, матиме вирішальне значення для створення основи для процвітаючої і мирної України, міцно вбудованої серед європейських демократій, прихильних загальним цінностям, повазі до прав людини, меншин і верховенства права”.
Нагадаємо, 30 жовтня Петер Сійярто повідомив, що Угорщина заблокувала заяву послів НАТО щодо України. За його словами, Будапешт ветував заяву нібито через утиски угорської меншини на Закарпатті.
Дану позицію пізніше підтвердив і прем’єр Угорщини Віктор Орбан під час конференції з російським президентом.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг виступив зі зверненням до парламенту на пленарному засіданні Верховної Ради 31 жовтня.
Столтенберг під час виступу запевнив, що НАТО не приймає і не прийме незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією.
“Більше п’яти років тому російські солдати незаконно анексували Крим. Цей акт завдав важкого удару по Україні, і він підірвав мир і стабільність у всій Європі”, – підкреслив генсек.
Також Столтенберг закликав Росію повернути контроль над Кримом Україні і припинити свої дії по дестабілізації на Донбасі. “Всі члени Альянсу з Європи та Північної Америки єдині у своєму засудження російської поведінки”, – додав він.
Недавній обмін утримуваними особами між Україною і Росією генсек НАТО назвав “кроком у правильному напрямку”. Також він підкреслив, що разом з зусиллями в нормандському форматі це допомагає повністю впроваджувати мінські угоди. Столтенберг підкреслив, що за реалізацію цих угод велику відповідальність несе РФ. Він додав, що Росія повинна припинити підтримку бойовиків і найманців на Донбасі і вивести свої війська і озброєння.
“Представники ОБСЄ повинні отримати повний доступ до всієї території України. І повинна бути понесена відповідальність за знищення літака рейсу МН17, коли загинули 298 людей”, – заявив Столтенберг.
Він також привітав прагнення президента Володимира Зеленського “знайти мирне вирішення” збройного конфлікту на Донбасі.
Крім того, Столтенберг зазначив, що в Альянсі очікують від України впровадження прийнятого закону про нацбезпеку.
“У цього новообраного парламенту є історична можливість змінити Україну на краще, і всі ви вже зробили потужний ривок вперед. І я очікую впровадження закону про національну безпеку, який був прийнятий в минулому році, з парламентським контролем над відомствами безпеки, оборонними інститутами, а також реформування Служби безпеки”, – сказав Столтенберг.
https://youtu.be/iFkRJexS3jI
Він зазначив, що радники НАТО будуть працювати з українськими парламентаріями над впровадженням євроатлантичних принципів і “найкращих зразків роботи для посилення верховенства права, для забезпечення права меншин, для боротьби з корупцією і для того, щоб всі аспекти державного життя були відкритими і прозорими”.
“Це буде підтримувати прагнення України вступити в НАТО. Як суверенна держава, Україна має право вибирати свої власні системи безпеки. Двері НАТО залишаються відкритими. Дорога для членства в НАТО не є легкою, і ті, хто хочуть цього, повинні мати відданість і здійснювати значні реформи, але, врешті-решт, членство – це рішення членів Альянсу і тих, хто хоче до нього приєднатися, і тільки вони. Ніхто за межами України не має право вето, час сфер впливу пішов в минуле”, – підкреслив генсек Альянсу.
Також Столтенберг розповів, як учора Північноатлантична рада відвідала Одесу, побувала у Національній морській академії, яку Альянс підтримує з початку анексії Криму. За його словами, вони були вражені академією і курсантами, з якими вони зустрічалися.
“Говорячи з курсантами, ми зрозуміли, що перед Україною стоїть чудове майбутнє, є велика надія на майбутнє. Україна пройшла значний шлях, і ще багато чого необхідно пройти. НАТО підтримує вас, тому що ми поділяємо одні і ті ж цінності – любов до свободи і демократії, повагу до прав людини та верховенство права”, – додав він.
Столтенберг нагадав, що під час свого виступу у Раді два роки тому він процитував Тараса Шевченка. “І я хочу ще раз його процитувати. Він написав: “Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, але ще гірше — спати, спати і спати на волі”. Свобода – це не просто право, а й обов’язок діяти не просто в своїх власних інтересах, а в інтересах усіх людей”, – сказав генсек.
Україна і НАТО домовилися про оновлений пакет проектів і практичних заходів в умовах подальшого співробітництва. Про це заявив президент Володимир Зеленський на брифінгу з Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Йенсом Столтенбергом після засідання Комісії Україна-НАТО, передає прес-служба глави держави.
“Сьогодні ми підвели підсумки співпраці, оцінили досягнуте і обмінялися думками про посилення нашої взаємодії. Комплексний пакет допомоги НАТО для України є історією успіху”, – сказав Зеленський.
Глава держави також повідомив про зацікавленість у розширенні програми з підготовки цивільного персоналу в секторі оборони, щодо вдосконалення професійної підготовки українських військових і поліпшення можливостей для розмінування.
Серед інших пріоритетів Зеленський позначив активну взаємодію з Альянсом щодо стійкості України перед гібридними погрозами і посилення кібербезпеки. Головною подією в цьому напрямку стануть спільні навчання Coherent Resilience 2020 в Чорному морі.
У свою чергу генсек НАТО зазначив, що союзники та партнери Альянсу виділили 40 мільйонів євро для розвитку сфер командування і контролю, кібероборони та медичної реабілітації. В контексті подальшого співробітництва Йенс Столтенберг повідомив, що є пропозиція розробити єдиний скоординований підхід.
Крім того, союзники продовжують проводити військові навчання для українських військовослужбовців, а радники Альянсу допомагають у проведенні реформ у секторі безпеки і оборони. Він також в черговий раз нагадав про непохитну підтримку України всіма країнами-учасницями НАТО.
Як повідомлялося раніше, президент Володимир Зеленський запропонував НАТО зробити Україну учасником програми розширених можливостей.
Президент Володимир Зеленський під час візиту членів Північноатлантичної ради НАТО заявив, що Україна готова до переходу на новий рівень співпраці з Альянсом. Про це глава держави сказав під час прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом у Києві, передає прес-служба Зеленського.
«Пропонуємо предметно розглянути приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО. Упевнений, що Україна готова до переходу на новий рівень співробітництва», – сказав президент.
Він наголосив, що Україна є послідовним та ефективним партнером Організації Північноатлантичного договору.
Фото: Сайт президент
Також Зеленський подякував, що у 2018 році на саміті в Брюсселі лідери країн Північноатлантичного Альянсу підтвердили рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна повинна стати членом НАТО.
«Зі свого боку ми розуміємо, що тільки ефективні реформи є запорукою нашого членства в Альянсі. Ми прагнемо трансформації України відповідно до стандартів НАТО і саме на цьому фокусуємо наші спільні зусилля», – зазначив глава держави.
За його словами, Україна хоче поглибити співпрацю з НАТО для зміцнення обороноздатності, посилення стійкості, підвищення взаємодії зі структурами Альянсу, а також з метою відновити стабільність і безпеку в Чорному морі.
«Ми очікуємо підтримку пропозиції України щодо практичних кроків з імплементації Чорноморського пакета НАТО, ухваленого у квітні цього року. Нам необхідно спільно посилювати здібності ВМС України в цьому важливому для нас регіоні », – додав Зеленський.
Нагадаємо, що Угорщина знову заблокувала заяву послів НАТО щодо України, яка повинно було бути ухвалена Північноатлантичною радою під час візиту до Києва.
Угорщина знову заблокувала заяву послів НАТО щодо України. Про це повідомив міністр закордонних справ Петер Сійярто, передає Daily News Hungary.
За його словами, Угорщина заблокувала заяву нібито через утиски угорської нацменшини на Закарпатті.
Заява послів НАТО щодо України повинна була бути ухваленою Північноатлантичною радою, яка перебуває в Україні з дводенним візитом.
Сійярто під час виступу на Євразійському форумі в Будапешті заявив, що Угорщина “не готова жертвувати інтересами 150 тисяч етнічних угорців на заході України заради геополітичних інтересів”, повідомляє “Укрінформ“.
Окрім цього, угорська влада також подала кілька пропозицій в спільну заяву щодо зобов’язання України виконувати свої обов’язки щодо меншин. Сійярто зазначив, що ці пропозиції базувалися на принципах Ради Європи і ООН.
Посли НАТО пропозиції Угорщини відхилили, через що Будапешт вирішив вдатися до способу ветування, який заважає не тільки роботі комісії Україна-НАТО.
«Позбавлення прав меншин однієї з країн-учасниць НАТО щонайменше заслуговує згадки в даному документі, і заява має містити положення про відновлення цих прав», – додав Сійярто.
Нагадаємо, що Угорщина звинувачує Україну в прагненні «зменшити етнічний склад угорців», що проживають на Закарпатті. У зв’язку з цим, Будапешт блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО і вимагає внести зміни в освітній закон.
Експрезидент і лідер фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко вкотре заявив про необхідність подати заяву в НАТО на отримання Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ), однак йому пригадали, що Україна вже писала таке звернення у 2008 році. При цьому віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба звинуватив Порошенка в тому, що він за свою каденцію не подав заявку на ПДЧ, а потім підписав неузгоджений з НАТО указ.
Заява Порошенка щодо ПДЧ
У вівторок, 29 жовтня, Порошенко з трибуни Верховної Ради заявив, що нинішня влада повинна спрямувати в НАТО звернення про підтвердження наміру України отримати ПДЧ.
«Дуже важливо подати сигнал нашим партнерам — нова влада підтримує курс на членство в НАТО, розпочатий раніше. Що це є консолідованою позицією — президента, уряду і Верховної Ради України. Влади і опозиції», – сказав експрезидент.
Він зазначив, що «добровільна відмова від ПДЧ» виглядає як самозречення від перспективи членства в НАТО і «небажання дратувати Путіна».
«Всі 10 країн, які зайшли в НАТО з початку століття, зайшли туди саме через ПДЧ. Всі без винятку, хто отримав ПДЧ, стали членами Альянсу», – додав Порошенко.
Його фракція «Європейська солідарність» запропонувала Раді підтримати розроблений нею проєкт заяви щодо отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
Порошенко на сьогоднішньому засіданні ВР
Україна відправляла заявку на ПДЧ ще 11 років тому
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в кулуарах Першого інвестиційного форуму в Маріуполі відреагував на заклик Порошенка. Він нагадав, що Україна зверталася до НАТО із заявою на отримання ПДЧ ще у 2008 році й ця заявка лишається чинною.
У свою чергу дипломат, ексміністр закордонних справ Володимир Огризко в коментарі InfoResist заявив, що в 2008 році НАТО не надало Україні ПДЧ, а зробило офіційну заяву про те, що одного разу наша країна стане членом Альянсу разом з Грузією.
“Така була офіційна заява саміту керівників НАТО. Вона не змінилася. Тобто, з формальної точки зору, все йде начебто в тому ж ключі. Зараз заговорили про новий формат відносин, ось дочекаємося завтра-післязавтра будуть у нас важливі натовські гості, вони про це будуть говорити. Але зараз вже зрозуміло, що про ПДЧ там не йтиметься, але буде нова форма написання завдань, які Україна має виконувати, і буде нова форма контролю виконання цих завдань”, – каже ексміністр.
Володимир Огризко
Подавати заявку на ПДЧ треба було ще при Порошенку
Звернення в НАТО на отримання Плану дій щодо членства потрібно було направляти самому Порошенку під час його президентства. Таку думку висловив InfoResist колишній офіцер оперативного управління Генштабу ЗСУ, полковник запасу Олег Жданов.
За його словами, ідея про ПДЧ дуже правильна, оскільки передбачає комплексну ревізію всієї країни: починаючи з політичних та фінансових питань і закінчуючи військовими і військово-технічними. Після цього, зазначає Жданов, від України вимагатимуть виконати план підготовки до членства. Однак робити таке звернення треба було ще раніше.
«Такий план для нас сьогодні вкрай необхідний. Єдине, що Петро Порошенко п’ять років динамив це питання. А тепер, ставши в опозицію, штовхає ногами нинішнього президента. Це треба було робити ще вчора», – наголосив офіцер.
Порошенку нагадали про підписання неузгодженого з НАТО указу
Також Кулеба заявив, що Порошенко напередодні того, як полишив свій пост, підписав неузгоджений з НАТО указ.
“Петро Олексійович Порошенко напередодні завершення свого перебування на посаді президента підписав указ, в якому по суті зобов’язав вже нову владу подавати на ПДЧ. Ця ініціатива не була узгоджена з НАТО і сама попередня українська адміністрація також за п’ять років не подала заявку на ПДЧ. Це була закладена така “міна уповільненої дії” вже під нову владу, і тепер ця тема активно розкручується”, – заявив віцепрем’єр.
На його думку, висловлювання Порошенка про термінову необхідність подати заявку на ПДЧ є спробою переконати людей, що нинішня влада нібито відмовляється від курсу в НАТО.
Дмитро Кулеба
Кулеба додав, що наразі не створені умови для звернення до Альянсу щодо ПДЧ і в першу чергу їх не створила попередня влада.
“Перше – не вирішене питання з Угорщиною. Друге – у грудні буде не саміт НАТО, це ще одна маніпуляція, це буде зустріч лідерів НАТО, і там не передбачено ніякого формату для взаємодії з партнерами. Тому куди подавати ПДЧ, навіть теоретично?” – підсумував Кулеба.
Раніше повідомлялося, що Міністерство закордонних справ та Міноборони виступили проти того, щоб повторно подавати заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
До Одеси з дружнім візитом прибули 4 кораблі ВМС країн НАТО. Про це 29 жовтня повідомляє прес-служба Міноборони.
Як зазначається, до причалу Одеського морського вокзалу пришвартувалися: румунський «Ros Lupu Dinescu», іспанський ESPS «Sella», італійський ITS «Numana» і болгарський BGS «Shkval».
Також повідомляється, що ці кораблі несуть патрулювання у Середземному морі в складі 2-ї постійної протимінної групи НАТО «SNMCMG2», а до Одеси вони прибули з дружнім візитом і пробудуть там протягом тижня.
Планується, що кораблі відвідає делегація НАТО на чолі з генсеком Йенсом Столтенбергом, візит якого в Україну почнеться з Одеси 30 жовтня. Також в рамках візиту запланована зустріч керівництва Альянсу з представниками ВМС ЗСУ, зокрема, зі студентами академії.
Новий формат відносин України і НАТО передбачає три ключові зміни в сфері переходу України на стандарти Альянсу. Про це йдеться у статті “Європейської правди”.
За даними джерел видання, деталі нового підходу до відносин ще обговорюються між союзниками, однак принципове рішення про їх перезапуск вже прийнято.
Відомо, що новий підхід передбачатиме зміну формату допомоги Україні з боку Альянсу, а також зміну підходів до того, як Україна буде адаптувати стандарти НАТО у власних збройних силах, і як Альянс це буде перевіряти.
У НАТО діє близько 2 тисяч рекомендованих стандартів. Водночас досі залишалося невизначеним те, яка кількість стандартів повинна впровадити Україна, щоб говорити про повну оперативну сумісність своїх збройних сил з натовськими.
“Є три головні зміни, які передбачаються новим форматом. По-перше, Україна і НАТО повинні спільно визначити, які стандарти вимагають впровадження”, – йдеться в статті.
Інша ключова зміна – повинні бути складені узгоджені з НАТО “дорожні карти впровадження кожного з тих стандартів, які будуть рекомендовані Україні”.
Третя зміна – буде передбачено механізм спільної з НАТО оцінки того, чи дійсно Україна виконала кожен з пунктів.
Планується, що ці документи будуть публічними. Також буде прийнятий графік впровадження кожного із стандартів.
Згідно домовленостям щодо нового формату взаємодії між Україною і НАТО, Альянс реформує систему допомоги Україні. Про це повідомляє “Європейська правда“.
25 жовтня під час візиту до штаб-квартири НАТО міністр оборони Андрій Загороднюк анонсував рішення Північноатлантичного альянсу і України про новий формат відносин, який незабаром буде прийнятий. Зокрема, зміни торкнуться системи допомоги Україні з боку НАТО.
За даними видання, в Альянсі в цьому році провели аудит допомоги Україні і прийшли до висновку про те, що на її адміністрування витрачається непропорційно багато коштів і ускладнюється координація інших проектів. Зазначається, що у зв’язку з цим всі програми і формати взаємодії планують об’єднати під одною “парасолькою”.
“Зараз у нас є трастові фонди, є програми в рамках окремих ініціатив, таких як Building integrity, Defence education enhancement program, Програма професійного розвитку, є програма “Наука заради миру і безпеки”, є взаємодія по лінії генштабу, є взаємодія з агенцією НАТО з питань підтримки і постачання, є взаємодія з командувачем об’єднаними силами НАТО в Європі, взаємодія по силах спецоперацій, по стратегічних авіаперевезеннях тощо”, – перерахував складові допомоги НАТО заступник міністра закордонних справ Єгор Божок.
За його словами, найближчим часом всі ці сфери діяльності будуть “упаковані” в один загальний план взаємодії з Альянском. Він додав, що “комплексний пакет допомоги” діє з 2016 року, і буде мати єдиний секретаріат у Брюсселі та Києві. Також Україна повинна визначити пріоритети, за якими вона очікує надання допомоги.
Підрозділ Сил спеціальних операцій (ССО ВСУ) отримав сертифікат на виконання бойових завдань у складі НАТО. Про це повідомляє «Радіо Свобода».
«Вперше в історії оперативно-тактична група спецоперацій від країни, яка не є членом Північноатлантичного альянсу, отримала оцінку «боєготові», – заявив командувач ССО генерал-лейтенант Ігор Луньов.
Українські спецпризначенці приєднаються до Сил реагування НАТО (NATO Response Force, скорочено NRF) вже в наступному році. Між тим в акредитації і сертифікації за стандартами SOF НАТО готується ще один підрозділ ССО.
Окрім того, нещодавно спецпризначенців ЗСУ залучали до оцінки підрозділу хорватських військових вимогам Сил реагування НАТО.
«Хорватія є членом НАТО, коаліцією вони забезпечені повністю – починаючи від транспортних засобів і гаджетів до в цілому бази за стандартами НАТО. Начебто все в наявності, однак хорватський підрозділ у NRF не проходить. Поки не готові», – розповів виданню український офіцер.
Нагадаємо, що раніше голова Міноборони Андрій Загороднюк повідомив про намір перезавантажити формат співпраці з НАТО для досягнення сумісного стандарту Збройних сил.
This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.
