Tag: НАТО

  • Путін хоче створити в Євразії нову систему безпеки та пропонує країнам НАТО приєднатися до неї

    Путін хоче створити в Євразії нову систему безпеки та пропонує країнам НАТО приєднатися до неї

    Президент РФ Володимир Путін заявив, що потрібно створити нову безпекову систему в Євразії, до якої зможуть приєднатися європейські країни НАТО. Про це він сказав на зустрічі з керівництвом російського МЗС, передає “Інтерфакс“.

    “Вважаємо, що настав час розпочати широке обговорення нової системи двосторонніх та багатосторонніх гарантій колективної безпеки в Євразії. При цьому в перспективі треба вести справу до поступового згортання військової присутності зовнішніх держав у євразійському регіоні”, – заявив Путін.

    На його думку, в РФ “розуміють, що в нинішній ситуації ця теза може здатися нереалістичною”.

    “Однак це зараз. Але якщо ми вибудуємо надійну систему безпеки в майбутньому, у такій присутності позарегіональних військових континентів просто не буде необхідності. Так, за великим рахунком, якщо чесно, сьогодні ніякої необхідності немає – окупація тільки, ось і все”, – заявив Путін.

    За його словами, для цього потрібно налагодити діалог з усіма потенційними учасниками майбутньої системи безпеки. Насамперед він попросив представників МЗС опрацювати це питання з державами, «відкритими до конструктивної взаємодії з Росією».

    “Йдеться про те, щоб у найближчій перспективі сформулювати на євразійському континенті контур рівної та неподільної безпеки, взаємовигідного рівноправного співробітництва та розвитку. Важливо виходити з того, що майбутня архітектура безпеки відкрита для всіх євразійських країн, які забажають взяти участь у її створенні. Для всіх означає, що і європейські, натовські країни, безумовно, теж. Ми живемо на одному континенті, хоч би що відбувалося, не можна географію поміняти”, – заявив Путін.

    Він розповів, що обговорював цю ініціативу з головою КНР Сі Цзіньпіном, і вона узгоджується з китайськими ініціативами у сфері глобальної безпеки.

    Путін також підтримав ініціативу Білорусі про створення «Хартії багатополярності та різноманіття у 21 столітті». Білорусь також запрошувала західні країни приєднатися до принципів «для побудови справедливого світового порядку».

  • ЗМІ: НАТО зупинило обмін розвідданими з Угорщиною через позицію її влади

    ЗМІ: НАТО зупинило обмін розвідданими з Угорщиною через позицію її влади

    Занепокоєння в позиції угорської влади стосовно Північноатлантичного Альянсу призвели до того, що в НАТО обмежили обмін інформацією, зокрема й розвідувальною, з Угорщиною. Про це повідомив незалежний проєкт журналістських розслідувань у Східній Європі VSquare з посиланням на посадовця НАТО в Брюсселі.

    Рішення Альянсу означає, що Угорщина отримує менше інформації від своїх союзників як на двосторонньому рівні, так і через центральні канали НАТО.

    “Проблема полягає в тому, що наслідки відчувають усі, оскільки члени Альянсу обмінюються менш секретною розвідувальною інформацією через центральні канали НАТО, знаючи, що Угорщина також є серед одержувачів”, – сказав посадовець Альянсу.

    Він додав, що у зв’язку з цими обмеженнями в НАТО створили окремі канали передання інформації, до яких угорські представники не мають доступу й про які вони не знають.

    Колишній працівник однієї з європейських розвідок пояснив VSquare, що головна проблема для Альянсу – в політичному керівництві Угорщини.

    “Навіть якщо ми довіряємо їхнім старшим офіцерам розвідки, в кінцевому підсумку, якщо ми ділимося з ними інформацією, вона може потрапити в доповіді, які потрапляють на стіл Орбана”, – розповів він.

  • Україна та США підписали 10-річну безпекову угоду

    Україна та США підписали 10-річну безпекову угоду

    Президент США Джо Байден і президент України Володимир Зеленський 13 червня підписали 10-річну двосторонню угоду про безпеку, спрямовану на посилення оборонних спроможностей Києва. Про це повідомляє Reuters.

    Угода, підписана на полях саміту “Групи семи” в Італії, має стати кроком на шляху до “майбутнього членства України в НАТО” та підтверджує підтримку Сполученими Штатами Києва в захисті суверенітету й територіальної цілісності.

    “Для забезпечення безпеки України обидві сторони визнають, що Україна потребує значної військової сили, потужного потенціалу та постійних інвестицій у свою оборонно-промислову базу, які б відповідали стандартам Північноатлантичного Альянсу”, – йдеться в тексті договору.

    Там також закріплений намір США надавати довгострокову матеріальну, навчальну та консультативну, технічну, розвідувальну, безпекову, оборонно-промислову, інституційну та іншу підтримку для “розвитку українських сил безпеки і оборони, здатних захистити суверенну, незалежну, демократичну Україну і стримати майбутню агресію”.

    У разі збройного нападу на Україну або загрози такого нападу американські та українські посадовці, згідно з угодою, зустрінуться протягом 24 годин, щоб проконсультуватися та визначити, які додаткові оборонні потреби потрібні Україні.

  • Посолка США пояснила заяву Байдена про “мир в Україні без членства НАТО”

    Посолка США пояснила заяву Байдена про “мир в Україні без членства НАТО”

    Постійна представниця США при НАТО Джуліан Сміт, коментуючи нещодавню заяву американського президента Джо Байдена, заявила, що позиція Вашингтона щодо членства України в Альянсі не змінилася. Про це вона сказала на онлайн-брифінгу 12 червня.

    Як зазначила Сміт, лідери НАТО підтвердили минулого року, що Україна стане членом Альянсу.

    “Я вважаю, що президент мав на увазі в тому конкретному інтерв’ю той факт, що ми, Сполучені Штати, вважаємо, що українці все ще повинні виконати певну роботу, щоб відповідати критеріям та впроваджувати реформи, які необхідні для членства в НАТО”, – додала вона.

    Американська посолка наголосила, що Україна спільно з союзниками працює над впровадженням необхідних реформ, і у США вітають прогрес Києва у цьому напрямі.

    “Отже, мета залишається незмінною. Зобов’язання залишаються незмінними. І саме тому на саміті ви почуєте, як ми багато говоритимемо про побудову “мосту” до членства для наших друзів в Україні”, – підсумувала Сміт.

  • Столтенберг: Усі країни НАТО будуть зобов’язані постачати зброю Україні

    Столтенберг: Усі країни НАТО будуть зобов’язані постачати зброю Україні

    Усі країни-учасниці НАТО будуть зобов’язані постачати зброю Україні. Про це заявив генсек Альянсу Єнс Столтенберг на пресконференції.

    “Постачання зброї Києву стануть обов’язковими для країн НАТО, їх координуватимуть командні структури під керівництвом генерала Каволі”, – сказав Столтенберг.

    При цьому генсек Альянсу підтвердив, що Угорщина не братиме участі у постачанні летальної зброї в Україну та у відправленні туди своїх інструкторів, але братиме участь у фінансуванні “бюджету НАТО”. Своє рішення союзники вирішили ухвалити на тлі недавньої ситуації за допомогою від США, виділення якої не могли погодити пів року.

    “Ми бачили, що США 6 місяців погоджували додаткову допомогу Україні, ми також бачимо, що не всі країни НАТО поставили зброю. Якщо ми перетворимо це з добровільних поставок на зобов’язання перед НАТО, то, звичайно, поставки стануть масштабнішими та надійнішими. Різниця в тому, що тоді ми будемо використовувати командну структуру і спільне фінансування НАТО. Чим довше йде війна, тим важливіша для нас передбачуваність, звітність і справедливий розподіл витрат”, — сказав Йєнс Столтенберг.

    Він зазначив, що добровільні внески “зробили величезну різницю”, однак він вказав, що не всі країни поставили Україні необхідну зброю, а також нагадав, що у США пів року схвалювали необхідне фінансування для Києва.

  • Орбан пообіцяв не блокувати рішення НАТО щодо України

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що на зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом узгодив формат взаємодії щодо неблокування Будапештом рішень в Альянсі щодо України. Про це він сказав під час пресконференції з генсеком НАТО в Будапешті, передає ЄП.

    За його словами, позиція Угорщини щодо російсько-української війни відрізняється від позиції більшості держав НАТО.

    “Угорщина дала чітко зрозуміти, що вона не має наміру блокувати будь-які рішення в НАТО, які можуть відрізнятися від нашого, як ми вважаємо, аналізу ситуації. На чому ми сконцентрувалися на сьогоднішній зустрічі… так це на тому, що будь-які операції за межами (НАТО) повинні бути добровільними, і Угорщині було надано гарантії, яких вона вимагає”, – сказав Орбан.

    У свою чергу Столтенберг заявив, що він та Орбан “схвалили модальність для Угорщини не брати участь у підтримці НАТО для України”, яку Альянс планує надавати у майбутньому.

    “Ніхто з угорського персоналу не братиме участі в цій діяльності, і жодні фінанси Угорщини не будуть використані, щоб її підтримувати. Водночас прем’єр-міністр мене запевнив, що Угорщина не буде проти цих зусиль і дозволить іншим союзникам просуватися вперед”, – заявив генсек НАТО.

  • У чому успіх візиту Зеленського до Франції та чому треба брати Mirage 2000

    У чому успіх візиту Зеленського до Франції та чому треба брати Mirage 2000

    Атмосфера і результат візиту Володимира Зеленського до Франції показали, що у відносинах Києва і Парижа наразі спостерігається дуже позитивна динаміка. Поїздка мала на меті декілька цілей. По-перше, участь в офіційних урочистостях необхідна для підтримки і зміцнення партнерських зв’язків. По-друге, візит важливий у плані посилення співпраці і зі США, адже президент провів зустріч не лише з Еммануелем Макроном, а й із Джо Байденом. Зеленський також виступив і перед депутатами Національної асамблеї Франції, його слова викликали емоційну та позитивну реакцію.

    Зміцнення двосторонніх партнерських відносин між Україною та Францією, ймовірно, було головною метою. Це особливо важливо в контексті протистояння України російській військовій агресії. Франція підтвердила свою підтримку, яка позначилася в наданні нового пакету допомоги та підписанні низки угод: про постачання винищувачів Mirage, навчання українських військових на території Франції та спільних проєктів в оборонній промисловості. Візит Зеленського можна назвати дуже результативним.

    Поїздку Зеленського до Франції не слід розглядати в контексті того, що Париж відіграє вагому роль у таких процесах, як інтеграція України до Євросоюзу і НАТО.

    Питання вступу до ЄС рухається: були ухвалені принципові рішення про надання Україні статусу країни-кандидата і початок перемовин щодо європейської інтеграції. Наразі вирішується технічна проблема у вигляді політичної перешкоди – традиційного опору Угорщини. Будапешт чинить опір проведенню процедурної конференції наприкінці червня, в рамках якої має визначитися рамка перемовин. Це потрібно для запуску перемовин за трьома десятками різних напрямків між Україною та ЄС. І Угорщина все це гальмує. Але рішення все одно буде, питання лише в тому, коли це станеться: якщо наприкінці червня, то перемовини почнуться, ймовірно, влітку або восени. Або рішення з’явиться трохи пізніше.

    І Франція тут жодним чином не може допомогти Україні. Звичайно, в теорії Макрон міг би, як Шольц, провести якісь особливі перемовини з Орбаном за чашкою кави. Але особливих стосунків між Макроном і Орбаном помічено не було, тож у розв’язанні технічної і почасти політичної проблеми французький президент навряд чи буде помічником. У цій ситуації можна було сподіватися хіба що на вплив на Орбана прем’єр-міністра Італії Мелоні. Вона ідеологічно близька до Орбана, є особливі стосунки, тож Мелоні й могла б якось вплинути.

    Але вплив Франції тут за великим рахунком і не потрібен, адже інтеграцію України підтримує сам Євросоюз і Єврокомісія, очільницею якої, найімовірніше, залишиться Урсула фон дер Ляєн – активна прихильниця України в ЄС. За євроінтеграцію України виступає і більшість європейських країн. Прямий противник на сьогодні – лише Угорщина. Тому нам потрібно думати не про вплив того ж Парижа, а про тактику подолання постійних критичних спротивів з боку Угорщини.

    Що стосується просування питання вступу України до НАТО, то тут усе впирається в проблему Білого дому. Нам потрібно добитися зміни позиції президентської адміністрації. Перспектива вступу до НАТО залежатиме від того, коли і на яких умовах закінчиться війна. Доки триває війна, до Альянсу нас не приймуть, щоб не спровокувати бойові дії між НАТО і Росією.

    Нам потрібен не протекторат Франції, а нарощування військової підтримки України. У питанні допомоги Париж досі поступається, наприклад, Берліну, який за цим показником лідирує. Франція ж перебуває наприкінці першого десятка країн, які нам допомагають. І ось над посиленням допомоги від Парижа нам і треба працювати.

    Якщо говорити про припущення і прогнози щодо того, що Франція відправить свої війська до України, це, на мій погляд, фантазії. Адже Макрон напряму не обіцяв цього зробити. Риторика і конкретні дії Макрона нетотожні, і тому можна навести безліч прикладів. Макрон прагне стати новим європейським Черчиллем, лідером формування єдиної системи безпеки Європи. Загалом, нам потрібно підтримувати таку риторику Макрона і працювати з ним, що і робить президент Зеленський.

    Коаліція інструкторів, яку запропонував Макрон – це напрямок, над яким можна попрацювати. Але ж інструктори і війська на території України – не одне й те саме. Воювати за нас ніхто не буде, тому що це ризик прямого військового зіткнення НАТО з Росією. Проти виступлять США і ціла низка європейських країн. А от розширювати військову і політичну співпрацю між Україною і Францією необхідно. Зараз Макрон виявляє такий інтерес, і це потрібно максимально використовувати.

    Зазначу і важливий момент щодо винищувачів Mirage, які Франція має передати Україні. Париж уже пропонував Києву літаки, але їх не брали, бо сподівалися на постачання F-16. Проте поставки затягнулися. Політичне рішення було ухвалено ще рік тому, на саміті Великої сімки. Були рішення окремих країн, початок навчання українських фахівців з кінця минулого року. Але поки що жоден F-16 в Україну так і не прибув.

    І ситуація сьогодні, коли Росія має велику перевагу в повітрі, стала сигналом, що зараз потрібно використовувати всілякі джерела постачання авіації. Поки невідомо, скільки літаків Mirage ми отримаємо, але нам, очевидно, потрібна зброя. Якщо дають, треба брати. Провести навчання, подумати, як можна ефективніше використовувати ці літаки. До того ж в угоді зацікавлені обидві сторони. Франції вигідно просувати свою оборонну продукцію, як фактор впливу, а нам це важливо для зміцнення відносин з Парижем.

    Наскільки я розумію, у Mirage є низка важливих якостей для нинішньої війни. Літаки можна використовувати для запуску керованих авіабомб, а також ракет повітря-земля і повітря-повітря. Звичайно, є свої нюанси і в питаннях технічного обслуговування, як із тими ж F-16. Застосування Mirage не принесе переломів у війні, але нам потрібні винищувачі, тому їх потрібно брати. Зараз немає вибору, треба використовувати зброю, яку дають.

  • ЗМІ: Столтенберг відмовився від створення фонду допомоги Україні на $100 млрд

    ЗМІ: Столтенберг відмовився від створення фонду допомоги Україні на $100 млрд

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відмовився від планів створити пʼятирічний фонд військової допомоги Україні на $100 мільярдів після того, як зіткнувся з протидією з боку членів Альянсу, і замість цього просить країни продовжувати робити свої поточні внески. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела.

    Згідно з новою пропозицією, яка може отримати підтримку міністрів оборони країн-членів НАТО, коли вони зберуться в Брюсселі наступного тижня, члени Альянсу зобовʼязуються витрачати щонайменше €40 мільярдів на рік на летальну і нелетальну допомогу для України.

    Джерела кажуть, що це відповідатиме середньорічним внескам з моменту вторгнення Росії у 2022 році.

    НАТО визначить цілі пожертвувань для кожної країни на основі відсотка від її валового внутрішнього продукту, а потім, ймовірно, опублікує підсумки в щорічному звіті.

    Мета — забезпечити більшу прозорість щодо того, що члени Альянсу надають Україні, і водночас мʼяко тиснути на тих членів, які не виконують своїх зобовʼязань, кажуть співрозмовники агентства. Майже половина допомоги припадатиме на США, а решта — на 31 країну-члена Альянсу.

    Хоча цей план не передбачатиме нових грошей, НАТО сподівається, що він дасть Києву більшу передбачуваність щодо рівня підтримки в найближчі роки.

    За словами джерел, цю пропозицію широко підтримують майже всі члени Альянсу, хоча Угорщина залишається найбільшим противником. Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан попросив, щоб його країна мала можливість відмовитися від будь-якої поглибленої підтримки України.

  • ЗМІ: Німеччина “дратує” союзників по НАТО суперечками про назву програми підтримки України

    ЗМІ: Німеччина “дратує” союзників по НАТО суперечками про назву програми підтримки України

    Німеччина нібито викликає роздратування багатьох союзників у НАТО тим, що чинить опір слову “місія” у назві нової програми підтримки України. Про це дипломатичні джерела розповіли dpa, передає Spiegel.

    Програму нібито хочуть назвати NATO Mission Ukraine, а Німеччина висловлюється проти слова “місія” через побоювання, що це створить помилкове враження про нібито наміри НАТО відправляти в Україну західних військових і російська пропаганда додатково скористається цим для просування наратива про “агресивний блок” та різноманітної дезінформації.

    Для багатьох інших союзників ці аргументи Берліна нібито виглядають абсолютно “незрозумілими” та “непотрібним огляданням на Росію”.

    При цьому Німеччина повністю підтримує змістовну складову плану підтримки.

    Зі свого боку Берлін пропонує назвати програму підтримки PACT, що буде скороченням від Pledge Assistance Coordination and Training і дослівно описувати, що план НАТО передбачає координацію військової допомоги Україні. Але серед інших союзників ця ідея не знайшла підтримки.

    У МЗС Німеччини відмовилися від офіційних коментарів щодо цих дебатів, посилаючись на конфіденційність переговорів між союзниками.

  • НАТО хоче обмінюватися з Україною новими розвідданими після дозволів на удари по РФ

    НАТО хоче обмінюватися з Україною новими розвідданими після дозволів на удари по РФ

    НАТО планує розширити співпрацю з Україною у сфері обміну розвідданими після того, як українським військовим дозволили завдавати ударів по російській території. Про це заявив помічник генерального секретаря НАТО з нових безпекових викликів Давид ван Віл, передає Bloomberg.

    Ван Віл під час першого форуму оборонних інноваторів у Кракові розповів, що Альянс готує угоду, яка запроваджує нові рамки для обміну розвідувальними даними з Україною. Роботу над нею планують завершити до ювілейного саміту НАТО, який відбудеться 9-11 липня у Вашингтоні.

    Як пише Bloomberg, НАТО, зокрема, має намір обмінюватися з Україною розвідданими про можливості Росії в галузі радіоелектронної боротьби (РЕБ).

    За словами Ван Віла, Альянс також хоче допомогти Україні стати великим постачальником технологій після закінчення війни.

    “Українці впроваджують інновації з дуже високою швидкістю. Але, звісно, росіяни не дурні. Це означає, що інновації на полі бою – не статична річ. Це більше схоже на шахи”, – додав він.

  • “Не означає членство в НАТО”: Байден розповів, яким має бути мир в Україні

    “Не означає членство в НАТО”: Байден розповів, яким має бути мир в Україні

    Президент США Джо Байден заявив, що мир в Україні означає гарантування того, що Росія ніколи не зможе окупувати Україну, проте членство в НАТО для цього не є необхідним. Про це він сказав в інтерв’ю TIME.

    “Мир виглядає як гарантування того, що Росія ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не окупує Україну. Ось як виглядає мир. І це не означає НАТО. Це означає, що ми маємо такі самі відносини, як і з іншими країнами, куди ми поставляємо зброю, щоб вони могли захистити себе у майбутньому”, – сказав Байден.

    Американський лідер нагадав, що був одним із тих, хто не підтримував “НАТОізацію” України. Він також згадав часи, коли відвідував Україну, будучи сенатором та віце-президентом:

    “Там була значна корупція. Це була обставина, яка справді все обтяжувала”, – сказав Байден.

    Водночас президент США наголосив, що Захід не повинен допустити падіння України, оскільки це означатиме нестабільність для всіх країн уздовж кордону Росії, Балкан та Білорусі.

  • ЗМІ: НАТО готує сухопутні коридори для військ США на випадок великої війни з Росією

    ЗМІ: НАТО готує сухопутні коридори для військ США на випадок великої війни з Росією

    НАТО розробляє численні “сухопутні коридори”, щоб спрямувати американські війська й озброєння до східного флангу Альянсу на випадок великої наземної війни з Росією. Про це повідомляє The Telegraph з посиланням на неназваних офіційних осіб.

    Основний коридор передбачає висадку американських військових у порту Роттердама та подальше перекидання солдатів до Польщі через територію Нідерландів і Німеччини залізницею, пише видання. Також ведуться домовленості про розширення маршрутів до інших портів, щоб переконатися, що наземні лінії зв’язку не можуть бути розірвані силами противника. Зокрема йдеться про порти Італії, Греції та Туреччини.

    З італійських портів американські війська можуть бути доставлені по суші через Словенію, Хорватію до Угорщини, яка має спільний кордон з Україною. Подібні плани існують щодо транспортування сил із портів Туреччини та Греції через Болгарію й Румунію.

    Окрім цього, розробляються плани транспортування військ через порти на Балканах, а також через Норвегію, Швецію та Фінляндію.

    Screenshot

    Начальник Головного управління матеріально-технічного забезпечення НАТО генерал-лейтенант Олександр Солфранк розповів виданню, що порти в Нідерландах, Німеччині та країнах Балтії вважаються особливо вразливими до російських ракетних атак. Після попереджень про те, що Альянс має лише 5% необхідної протиповітряної оборони для прикриття свого східного флангу, командувач занепокоєний можливостями для захисту своїх ключових матеріально-технічних центрів.

  • Голова Міноборони Норвегії розповів, коли можливе протистояння НАТО та РФ

    Голова Міноборони Норвегії розповів, коли можливе протистояння НАТО та РФ

    Країни, що входять в НАТО, залишилися два-три роки, щоб підготуватися до відкритого протистояння з РФ. Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив голова Збройних сил Норвегії генерал Ейрік Крістоферсен.

    Він звернув увагу, що раніше в НАТО давали Росії до десяти років для відновлення військового потенціалу, виснаженого повномасштабним вторгненням в Україну.

    “Але я думаю, що тепер у нас знову менш як 10 років через ВПК, що майже без зупинки працює в Росії. Ми маємо вікно у два-три роки, щоб відновити наші сили, відновити наші військові запаси одночасно продовжуючи підтримку України” – сказав норвезький генерал.

    Командувач норвезьких Збройних сил зазначив, що за останній рік позиція Росії біля кордонів його країни значно не змінились, і це дозволяє Осло виконати вимоги для посилення обороноздатності, про які домовились у межах НАТО.

    “Тож ми можемо наповнити ці плани і ці рішення змістом протягом наступних років, але нам потрібно прискоритись. Ми повинні зробити це за два-три роки, щоб бути готовими до всього, що може статися”, – наголосив він.

  • ЗМІ: У НАТО є тільки 5% ППО, необхідної для захисту Центральної та Східної Європи

    ЗМІ: У НАТО є тільки 5% ППО, необхідної для захисту Центральної та Східної Європи

    У розпорядженні НАТО є лише п’ять відсотків засобів ППО, необхідних для захисту повітряного простору свого східного флангу. Про це свідчать внутрішні оцінки альянсу, пише Financial Times.

    За словами одного з високопоставлених дипломатів НАТО, альянс “зараз не має” здатності захищатися від ракет і повітряних ударів.

    “ППО – одна з найбільших дірок, які у нас є. Ми не можемо цього заперечувати”, – сказав інший дипломат НАТО.

    Минулого тижня Польща і Греція закликали Європейську комісію допомогти профінансувати загальноєвропейські системи ППО. За даними видання, у листі прем’єр-міністрів Греції та Польщі Кіріакоса Міцотакіса та Дональда Туска йдеться про те, що ППО – “важлива вразливість у нашій безпеці”.

    Один із чиновників стверджує, що нові оборонні плани НАТО, які склали 2023 року, значно збільшують вимоги до протиповітряної оборони за кількістю та готовністю. Багато країн інвестували у власну безпеку, тому НАТО все ще має сили для стримування Росії.

  • ЗМІ: Захід попросив Зеленського не говорити про членство України в НАТО цього року

    ЗМІ: Захід попросив Зеленського не говорити про членство України в НАТО цього року

    Західні країни попросили президента України Володимира Зеленського не чинити тиску на окремих союзників, щоб вони виступили на підтримку чіткого графіка приєднання України до НАТО. Про це з посиланням на джерела повідомляє The Telegraph.

    За словами співрозмовників видання, на саміті НАТО у Вашингтоні, який відбудеться з 9 до 11 липня, Україні не запропонують нічого, що дасть можливість країні просунутися на шляху до членства в альянсі.

    Причиною цього є побоювання деяких членів НАТО, що запрошення України до альянсу може призвести до того, що вони будуть втягнуті у війну проти Росії.

    У зв’язку з цим, пише видання, Німеччина та США “наполегливо застерегли” Україну від того, щоб вона вимагала визначити чіткі терміни її вступу до альянсу. Партнери України попередили Зеленського, щоб він не вимагав від альянсу “неможливого”.

    Стверджується, що на саміті НАТО у Вашингтоні лідери країн альянсу запропонують Україні те, що наразі називають “мостом” або “шляхом” до вступу, щоб продемонструвати підтримку цього процесу.

  • Не поставили обіцяне: Столтенберг назвав причину проблем України на фронті

    Не поставили обіцяне: Столтенберг назвав причину проблем України на фронті

    Україна потрапила у складну ситуацію на полі бою через те, що союзники НАТО не виконали своїх обіцянок і не поставили Києву необхідне озброєння. Про це заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг під час виступу на Парламентській асамблеї НАТО в Болгарії, повідомляє ZN.UA.

    Як зазначив Столтенберг, США витратили шість місяців на погодження нового пакету допомоги, а європейські союзники, які обіцяли мільйон набоїв, так і не поставили Україні нічого схожого на таку кількість.

    Вже у квітні міністри оборони країн НАТО зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським, який попросив збільшити постачання систем ППО, але союзники знову не виконали обіцяного щодо ППО.

    “І, звичайно ж, ці прогалини, ці затримки у військовій підтримці мали наслідки на місцях. Це не академічна теоретична річ. Той факт, що вони не отримують боєприпасів, вони не отримують протиповітряної оборони, вони не отримують обіцяних поставок, дуже ускладнив українцям захист своєї землі. Перевага в озброєнні, нездатність збити російські ракети, що наближаються, перевага в озброєнні на полі бою — звичайно, це має наслідки”, — заявив Столтенберг.

    Як зазначив генсек НАТО, це також є причиною того, що ситуація зараз на полі бою складна.

    “Ми бачимо наслідки авіаударів, ракетних ударів та решти, що ми бачимо в Україні. І це також причина того, чому союзникам необхідно терміново активізувати свої дії”, — наголосив Столтенберг.

  • BILD: НАТО обговорює можливість узяти під захист небо над заходом України

    BILD: НАТО обговорює можливість узяти під захист небо над заходом України

    Деякі країни НАТО готові розширити підтримку Києва і діяти безпосередньо на території України. Про це з посиланням на джерела повідомляє BILD.

    Як зазначає видання, за розширення допомоги виступають Естонія, Велика Британія, Польща, Канада, Литва, Франція. Проти – США та Німеччина. Остаточних рішень поки що немає, але тривають переговори одразу щодо кількох сфер:

    Навчання. Обговорюється навчання солдатів ЗСУ інструкторами НАТО на території України. “Думки про те, чи варто сотням тисяч українців літати Європою заради навчання, чи краще послати кілька інструкторів у Західну Україну, не слід скидати з рахунків. Розумніше й економічніше відправляти інструкторів в Україну”, – сказав BILD ексглава оперативного штабу Міноборони ФРН Ніко Ланге. Днями про те саме говорив глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.

    Логістика. За даними BILD, низка країн НАТО, зокрема Велика Британія, Канада та Естонія, готова в майбутньому доставляти зброю і боєприпаси не тільки до кордонів України, а й далі до лінії фронту. Зараз у кількох західних країнах розробляється концепція “передової логістики”.

    Протиповітряна оборона. Також обговорюється захист повітряного простору Західної України зенітними комплексами НАТО. Ініціатором “розширеної ППО” виступає Польща, але остаточного рішення поки немає.

  • Шість країн НАТО побудують “стіну дронів” на кордоні з РФ і Білоруссю

    Шість країн НАТО побудують “стіну дронів” на кордоні з РФ і Білоруссю

    Шість країн НАТО, які сусідять з Росією, домовилися створити “стіну безпілотників”, щоб захистити свої кордони. Про це повідомила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте після зустрічі в п’ятницю, 24 травня, зі своїми колегами з двох інших балтійських країн Латвії та Естонії, а також Польщі, Фінляндії та Норвегії, передає LRT.

    План використання безпілотних літальних апаратів для захисту був узгоджений через проблеми безпеки в регіоні на тлі війни Росії проти України.

    “Це абсолютно нова річ – стіна безпілотників, що тягнеться від Норвегії до Польщі, – і мета полягає в тому, щоб використовувати безпілотники та інші технології для захисту наших кордонів від провокацій з боку недружніх країн і для запобігання контрабанді”, – сказала Білотайте.

    Щоб створити таку “стіну безпілотників”, країни використовуватимуть БПЛА для моніторингу прикордонної території, а також системи боротьби з дронами, щоб зупинити використання дронів із ворожих країн для контрабанди та провокацій.

    За словами Білотайте, Литва вже планує посилити охорону свого кордону за допомогою безпілотників. Служба охорони державного кордону Литви нещодавно створила підрозділ БПЛА і зараз купує додаткові безпілотники і системи по боротьбі з дронами, наголосила вона.

    Тепер країни оцінять, яке “домашнє завдання” їм потрібно зробити, а потім за допомогою експертів національні органи складуть план впровадження “стіни дронів”.

    Вона не змогла сказати, коли саме ця ідея буде реалізована, але зазначила, що «стіна безпілотників» може бути створена за кошти ЄС.

  • Newsweek: Ідея введення військ НАТО в Україну знаходить все більше прихильників у Європі

    Newsweek: Ідея введення військ НАТО в Україну знаходить все більше прихильників у Європі

    Представник політичної партії президента Франції Еммануеля Макрона заявив, що прагнення країни до більш активної участі військ НАТО на території України потроху набирає сили і знаходить відгук у інших країнах Європи. Про це повідомляє Newsweek.

    Член парламенту від партії Макрона “Відродження” Бенджамін Хаддад, який вважається одним із лідерів французької зовнішньої політики, заявив, що НАТО та Європейський союз мають “переламати ситуацію” з президентом Росії Володимиром Путіним після більш ніж двох років повномасштабної війни.

    Як пише видання, Макрон прагне вивести Москву з рівноваги, і серед його нещодавніх пропозицій розміщення сил НАТО на території України на небойових ролях. Хоча США відразу ж відкинули цю ідею, вона знайшла прихильників у Європі, особливо у країнах, що розташовані вздовж російських кордонів.

    За словами Хаддада, імпульс до глибших зобов’язань НАТО, включаючи розгортання військ в Україні, “явно” зростає.

    “Цікаво було спостерігати, що у перші пару днів усі говорили: “Це ізольована позиція Франції. Але з того часу провідні європейські діячі висловили свою підтримку пропозиції – або принаймні відкритому обговоренню його”, – зазначив Хаддад.

    За його словами, серед них – президент Чехії Петро Павел, прем’єр-міністрка Естонії Кайя Каллас, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

    “Це важливо, тому що ці країни знаходяться на першій лінії. І це країни, які вже давно не довіряють Парижу та Берліну”, – наголосив Хаддад.

    Він зазначив, що Європа витрачає надто багато часу, турбуючись про ескалацію, тоді як саме Росія є країною, яка веде до ескалації. Хаддад запропонував західним столицям “творчо подумати” про те, як краще допомогти Києву у різний спосіб, включаючи потенційне розміщення військ на землі.

    Так, за його словами, зараз багато українських військ розміщено на кордоні з Білоруссю, щоб запобігти потенційному вторгненню з півночі. Тож західні війська можуть бути розгорнуті вздовж кордону як “перешкода”, як це робиться в країнах Балтії чи Польщі, щоб звільнити частину українських військ для відправлення на фронт”.

    “Звичайно, це потрібно робити скоординовано. Жодна країна не може зробити це сама”, – зазначив Хаддад.

  • Влада Естонії закликала НАТО “прокидатися” після натяку РФ на плани змінити кордон

    Влада Естонії закликала НАТО “прокидатися” після натяку РФ на плани змінити кордон

    Глава комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон заявив, що НАТО настав час “прокидатися” і довести здатність адекватно реагувати на погрози, зокрема після натяків Москви на плани перекроїти кордон у Балтійському морі. Про це він повідомляє у соцмережі Х.

    Міхкельсон відреагував на матеріал у Moscow Times про проєкт документа, що свідчить про плани РФ в односторонньому порядку змінити морські кордони країни з Литвою та Фінляндією у Балтійському морі.

    “Такими кроками Росія відчуває готовність НАТО захищатись. Досі він (Володимир Путін – ред.) отримував сигнал, що НАТО не наважується сваритися з Росією, як допомога Україні “напівсили” та обмеження на застосування західної зброї, “закривання очей” на залітання російських ракет та дронів, масштабне заглушення сигналу GPS, створення проблем для життєво важливої інфраструктури. Навіть посли країн НАТО не наважуються на спільний візит до Києва, щоб це не виглядало, ніби НАТО у стані війни з Росією”, – зазначив Міхкельсон.

    На його думку, Москва розглядає свою кампанію в Україні як частину битви за руйнування визначеного Заходом світового порядку і складова цієї стратегічної мети – підірвати авторитет НАТО.

    “Вже настав час союзникам в НАТО прокинутися і визначитися, якими симетричними або асиметричними кроками відповідати Росії. Інакше ми побачимо з боку Росії нові провокації, які врешті-решт можуть призвести до безпосереднього збройного конфлікту”, – заявив Міхкельсон.

    При цьому глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна не виключає, що повідомлення у ЗМІ про нібито наміри Росії змінити морські кордони в Балтійському морі – це спроба посіяти сум’яття.

    Міністр зазначив, що Естонія перебуває у тісному контакті з Фінляндією та Литвою щодо ймовірних планів Росії змінити кордони у Балтійському морі.

    “Ми очікуємо, що їхні кроки будуть відповідати міжнародному праву. Я не можу виключити, що повідомлення є спробою посіяти сум’яття, але ми зберігаємо розум холодним”, – заявив Тсахкна.

  • Прем’єрка Естонії: Деякі країни НАТО вже відправили своїх інструкторів в Україну

    Прем’єрка Естонії: Деякі країни НАТО вже відправили своїх інструкторів в Україну

    Деякі країни НАТО вже відправили свій персонал для навчання українських військових в Україні. Про це в інтерв’ю Financial Times заявила прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас.

    За її словами, країни, які відправили свій персонал в Україну, робили це “на свій страх і ризик”. Естонська прем’єрка вважає, що якщо російські війська завдадуть удару по іноземному персоналу, це не призведе до того, що автоматично спрацює стаття 5 Договору НАТО про взаємну оборону.

    “Я не можу собі уявити, що якщо там (в Україні – ред.) хтось постраждає, то ті, хто відправив своїх людей, скажуть: “Це стаття 5. Давайте бомбити Росію”. Це так не працює”, – сказала Каллас.

    У зв’язку з цим вона вважає необґрунтованими побоювання, що такий крок призведе до війни НАТО з Росією, тому що якщо Росія хоче напасти на країну Альянсу, то вона це зробить. Вона додає, що для того, щоб Естонія відправила в Україну своїх інструкторів, потрібне рішення парламенту країни.

  • Уряд Німеччини проти залучення ППО НАТО до захисту неба України

    Уряд Німеччини проти залучення ППО НАТО до захисту неба України

    Федеральний уряд Німеччини відкидає можливість участі НАТО у протиповітряній обороні України. Про це повідомляє n-tv.

    Речник уряду Штеффен Гебештрайт прокоментував дискусії про безпольотні зони в Україні, які б забезпечувалися, зокрема, західними країнами.

    За повідомленнями ЗМІ, політики з Християнсько-демократичного союзу, Вільної демократичної партії і “Зелених” висловили симпатію до створення захищеної зони в українському повітряному просторі, яка також могла б бути забезпечена з території НАТО.

    Гебештрайт заявив, що зараз мова йде про посилення протиповітряної оборони України. За його словами, Німеччина робить це, надаючи чергову систему ППО Patriot.

    “Це має бути нашою головною турботою на цей момент”, – сказав речник.

  • Туск розповів 10-річній дівчинці, чому НАТО не відправить війська в Україну

    Туск розповів 10-річній дівчинці, чому НАТО не відправить війська в Україну

    Північноатлантичний Альянс не хоче відправляти свої війська в Україну, бо вважає, що це може призвести до ядерної війни. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у розмові з 10-річною дівчинкою, передає Onet.

    Дитина запитала, чи не можна відправити в Україну війська ООН, як поступили під час війни в Югославії.

    “Це складна історія, і я не хочу вас лякати, але саме війська ООН у Югославії не витримали випробування, і солдати були німими свідками злочинів проти мешканців Сребрениці. Так що це не найкращий приклад”, – відповів він.

    Тоді школярка спитала польського прем’єра про допомогу Україні з боку НАТО. Туск сказав, що Альянс уже надає країні велику підтримку.

    “НАТО не хоче безпосередньо втручатися, посилати війська, тому що всі у світі бояться, що може початися ядерна війна. Усі запитують: чи можна вступити в пряму війну з Росією, чи це не надто великий ризик”, – додав він.

  • У НАТО відреагували на ядерні погрози РФ

    У НАТО відреагували на ядерні погрози РФ

    У НАТО у відповідь на оголошення РФ про проведення навчань з використанням тактичної ядерної зброї заявили, що ядерна риторика Росії є небезпечною і безвідповідальною. Про це прессекретарка НАТО Фара Дахлалла заявила у коментарі RMF FM.

    Прессекретарка зазначила, що “НАТО залишається пильним”, а ядерна риторика Росії – небезпечна та безвідповідальна.

    “Наше колективне стримування та оборона продовжуватимуть забезпечувати захист кожного дюйма території Альянсу”, – прокоментувала представниця НАТО.

    Прессекретарка особливо наголосила, що “Україна має право на самооборону, закріплену у Статуті ООН, і союзники по НАТО продовжуватимуть це право підтримувати”.

    При цьому Дахлалла зазначила, що “Росія розпочала цю незаконну війну і має її закінчити”.

  • Шмигаль: Україна знаходиться за крок до запрошення у НАТО

    Шмигаль: Україна знаходиться за крок до запрошення у НАТО

    Київ розраховує, що рішення щодо заявки України на членство в НАТО ухвалять у липні. Про це в інтерв’ю канадському телеканалу CBC заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

    «Наша армія працює за стандартами НАТО. Ми здійснили всі необхідні реформи і тепер знаходимося за крок до запрошення (в Альянс – ред.)», – сказав він.

    Шмигаль також зазначив, що Київ розраховує на те, що члени НАТО ухвалять рішення щодо заявки України на членство в Альянсі на наступному саміті НАТО у Вашингтоні в липні.

    Відповідаючи на запитання про те, чи прийме Україна додаткові війська з країн НАТО, Шмигаль сказав, що «підкріплення, безумовно, допоможе відкинути росіян, проте наразі Україна просить у партнерів військову техніку».

    «Якщо настане час, ми будемо безмежно вдячні і будемо раді», – зазначив прем’єр.

    • Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не зможе стати членом НАТО до перемоги у війні проти Росії.
  • НАТО може втрутитися у війну в Україні: ЗМІ з’ясували умови

    НАТО може втрутитися у війну в Україні: ЗМІ з’ясували умови

    НАТО конфіденційно та неофіційно визначило принаймні дві «червоні лінії», у разі перетину яких можливе пряме втручання Альянсу у війну в Україні. Про це пише la Repubblica.

    Видання наголосило, що наразі немає оперативних планів, які б передбачали відправку військ НАТО в Україну, а «червоні лінії», про які йтиметься, треба розглядати лише як можливі плани на випадок надзвичайних ситуацій, як-от залучення у війну в Україні третіх сторін.

    Перша «червона лінія» передбачає пряму чи опосередковану участь третьої сторони, наприклад, у разі можливого прориву на північному заході України. Видання зазначає, що «це створило б коридор між Україною і Білоруссю».

    «Тоді Мінськ був би безпосередньо втягнутий у війну. Його війська та арсенал мали б вирішальне значення для Москви. І ця обставина могла б тільки активізувати оборону на користь України», – пише la Repubblica.

    Друга «червона лінія» стосується військової провокації проти Прибалтики чи Польщі або цілеспрямованого нападу на Молдову.

    «Це не обов’язково вторгнення, яке може відбутися після наступу на Одесу, але й просто військовий удар для перевірки реакції Заходу», – йдеться у статті.

  • Несподіваний візит Столтенберга до Києва: що він означає

    Несподіваний візит Столтенберга до Києва: що він означає

    Щодо візиту Столтенберга, то, фактично, якщо усунути численні спекуляції, то основні заяви стосувалися того, що Україна не одержить запрошення до НАТО на найближчому саміті у Вашингтоні, обіцянок створення фонду для фінансування озброєнь для України на понад 100 млрд. доларів на 5 років, а також визнання з боку Генсека НАТО, що допомога від Альянсу для України надходила невчасно, що підривало довіру.

    Щодо запрошення, то офіційна позиція полягає у тому, що держави Альянсу побоюються, що його виголошення призведе до відкритого військового протистояння з російськими агресорами. Цей аргумент не витримує критики, бо між запрошенням та членством можуть пройти роки переговорів та ратифікацій. Власне, навіть Швеція, у якої не було жодних проблем з війною, територіальною цілісністю та “стандартами НАТО”, була змушена вступати до НАТО понад рік. Україна теж, очевидно, би вступала роками. І весь цей час НАТО би не мало жодного стосунку до війни в Україні.

    Відповідно, я повертаюсь до своєї позиції, що відмова НАТО від запрошення для України вступити до Альянсу на найближчому саміті – це просто спроба залишити поле для маневру у майбутніх переговорах та торгах з росіянами, аби потім можна було “продати” український нейтралітет як умову “політичного врегулювання”. А “відкликати” запрошення було б якось “невдобно”.

    Але тут ми з вами виходимо на ще одну важливу проблему. Проблема, зрештою, не у членстві України у НАТО. Ізраїль не у НАТО, але США їх захищають усіма доступними методами. НАТО – це, за великим рахунком, “розписка” з боку США захищати своїх союзників у Європі “оптом”. Єдина причина, чого України не приймали до НАТО, не давали ПДЧ, уникали конкретики щодо вступу – це те, що росіяни завжди давали зрозуміти, що будуть боротися за захоплення України усіма доступними для них засобами. І вони це довели на практиці, поклавши за завоювання України уже сотні тисяч своїх людей. Зрозуміло, що США не покладуть за Україну ні сотні, ні десятки тисяч, ні тисячі солдат. Це розуміють вони, це розуміють росіяни, а тому американці не хочуть брати на себе зобов’язання захищати Україну усіма засобами.

    Американці не хочуть брати на себе зобов’язання воювати за Україну, бо знають, що росіяни точно будуть воювати за захоплення України. Знали це завжди. Власне, коли примушували здати Україну ядерну зброю, то теж це знали, а тому вписали в Будапештський меморандум “запевнення”, і не стали ратифікувати його у Конгресі.

    Відповідно, стратегія США від початку війни – робити все, щоб росіяни “втомилися” від війни, і погодилися на якесь “врегулювання”. Санкції мали б цьому допомогти, а штучне постійне стримування України не повинно було дати росіянам піти на “ядерну ескалацію”. Американці, очевидно, вважали, і досі вважають, що для росіян це просто чергова “колоніальна війна”, і якщо зробити таку війну “невигідною”, то буде і “врегулювання”. Головне – дочекатися. Однак для російського керівництва це ніяка не колоніальна війна, а війна фундаментальна, екзистенційна, тому гроші і життя тут рахувати не варто. Переконати, що екзистенційна війна “невигідна”, і “краще не витрачати на неї ресурси” – марна справа. Тому, поки “західні партнери” України думали, чи не сильно “розізлять” росіян західні танки у руках українців, самі росіяни консолідували усі можливі ресурси для агресії проти України. Поки Захід та США думали, як “втримати баланс на фронті”, росіяни почали зміщати цей баланс у свій бік, бо вони нічим обмежені не були. А тут ще і політичні проблеми західних демократій, де будь-яке питання може стати предметом дискусій, почали втручатися у ситуацію. І замість “рівної та неквапливої” підтримки українці одержали піврічний провал у снарядах та інших необхідних компонентах. Замість “втоми росіян” – загрозу чергової навали.

    Ідея з “100 млрд. від НАТО” – спроба усунути політичні проблеми та зберегти схему підтримки України. Але вона продовжує стару модель, яка уже показала себе погано. Намагання “тримати баланс” між великою російською неоімперією та Україною, що значно менша за всіма параметрами, потребуватиме все одно великих ресурсів від НАТО. Це не може бути щось “дешеве”. То, можливо, уже час відмовитися від усіх цих “червоних ліній”, та спробувати нарешті не розтягувати, а сконцентрувати ресурси?

    У будь-якому випадку, до вступу до НАТО це поки що прямого стосунку не має. НАТО – це зовсім про інше. І це поки не про нас.

  • Зеленський: Україну візьмуть у НАТО тільки після перемоги

    Зеленський: Україну візьмуть у НАТО тільки після перемоги

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не зможе стати членом НАТО до перемоги у війні проти Росії. Про це він сказав під час зустрічі з генсеком Альянсу Єнсом Столтенбергом з офіцерами, які проходять курси фахової військової освіти за стандартами НАТО.

    “На мою особисту думку, ми будемо в НАТО, тільки коли переможемо. Я не вважаю, що у час війни нас візьмуть у НАТО. Це для когось ризик з членів НАТО, у когось є просто скепсис через це”, – сказав Зеленський.

    Глава держави також висловив упевненість у тому, що на момент ухвалення України до Альянсу ніхто не підніматиме питання про сумісність країни з НАТО та рівень українських військових. Президент вважає, що однією з причин сьогоднішньої війни є те, що Україна не була до цього в Альянсі.

    “Ще багато років тому був також відповідний скепсис деяких членів, і Росія дуже сильно працювала з нашими сьогоднішніми партнерами, у них був діалог. Вона робила все, щоби Україну не взяли не тільки в НАТО, а щоб в Євросоюз не взяли, щоб Україна просто не розвивалась, і щоб вона не була відірвана від впливу Російської Федерації”, – заявив президент.

  • Столтенберг заявив, що Україну навряд чи запросять до членства в НАТО на саміті у липні

    Столтенберг заявив, що Україну навряд чи запросять до членства в НАТО на саміті у липні

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україну навряд чи запросять до членства в альянсі на саміті у липні, оскільки таке рішення потребує згоди всіх 32 країн-членів. Про це він сказав під час візиту до Києва, повідомляє ВВС.

    Водночас він запевнив, що бачить Україну членом Північноатлантичного альянсу: “Я справді переконаний, що законне місце України – в НАТО”.

    Президент Володимир Зеленський сказав після переговорів із керівником альянсу, що липневий саміт у Вашингтоні може стати “моментом сили” для НАТО.

    “Ми вважаємо, що альянс не повинен боятися власної сили і не має права відступити від власних правил лише тому, що такого відступу хочуть у Кремлі”, – наголосив він.

    Столтенберг сказав, що наразі для альянсу пріоритетом є передача Україні американських систем ППО Patriot, а також інших систем, наприклад, NASAMS.

    “Потрібна ешелонована система ППО”, – визнав Столтенберг.

  • Столтенберг прибув до Києва з неоголошеним візитом і зустрівся із Зеленським

    Столтенберг прибув до Києва з неоголошеним візитом і зустрівся із Зеленським

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прибув до України з неоголошеним візитом і зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Про це повідомляє пресслужба НАТО.

    Це вже третій візит Столтенберга до України з початку повномасштабного вторгнення. На зустрічі він та Зеленський обговорили ініціативу щодо створення спецфонду фінансової підтримки української оборони на €100 млрд терміном на 5 років. За словами президента України, у союзників України є можливість втілити у життя таку ініціативу.

    Зеленський зазначив, що для української сторони дуже важливі деталі створення такого фонду. Президент підкреслив, що це має бути не за рахунок двосторонніх обсягів, які відзначені угодами щодо гарантій безпеки.

    Також на зустрічі обговорили додаткові системи Patriot для України. Зеленський зазначив, що поки в цьому питанні «немає конкретики».

    “Ми з нашого боку працюємо і аналітично, ми розуміємо, в яких державах що є, є відповідні діалоги, ми працюємо над додатковими системами Patriot”, – повідомив Зеленський.

    Крім того, президент упевнений, що додаткові пакети допомоги та ракети Patriot Україна отримуватиме «без пауз».

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.