РФ планує після завершення навчань з ядерного стримування “Стійкий полудень” – Steadfast Noon, які стартували 17 жовтня та триватимуть до 30 жовтня, провести свої навчання “Гром”. Про це пише військовий портал Defense Express.
Точних строків проведення “Гром-2022” поки не озвучено, більше того, за договором з США, Кремль має заздалегідь попередити про них, щоб це не виглядало початком ядерної атаки.
Як зазначає Defense Express, це мають бути другі навчання за рік, бо у 2021 році вони не проводились і були перенесенні на 19 лютого. Тобто відбулись буквально напередодні вторгнення та частково проходили поблизу України з пусками балістичних та крилатих ракет, а за ними особисто спостерігав Путін, який запросив до свого бункера й Лукашенко. Ще тоді, через залучення сил Південного військового округу та Чорноморського флоту РФ було зроблено припущення, що це можливо репетиція завдання ракетного удару по Україні.
Тепер навчання, з огляду на озвучену очільником Головного управління розвідки МОУ Кирилом Будановим, більше зміщені на перевірку міжконтинентальних балістичних ракет, хоча й існує велика вірогідність запуску крилатих ракет по Україні.
Зокрема мова йде про запуски з трьох підводних ракетоносіїв, гіперзвукових ракет, балістичних міжконтинентальних ракет наземного базування, запуски з літаків стратегічної авіації, а також випробувальний пуск РС-28 “Сармат”. З огляду на перелік сил та засобів, ключовим районом випробувань стане північ РФ.
Defense Express зазначає, що будь-які пуски не означають використання ядерного озброєння, а його випробування у атмосфері, космосі та під водою заборонені договором від 1963 року та з цього часу СРСР, а потім і РФ його дотримувався.
Більше того, останні ядерні випробування були проведені напередодні розпаду СРСР у 1990 році. Тоді був здійснений підземний груповий підрив восьми зарядів загальною потужністю у 70 кілотонн на полігоні Нова Земля “Об’єкт 700”. З цього часу, як мінімум офіційно, у РФ жодних практичних випробувань ядерних зарядів не проводили.
Водночас треба нагадати, як у РФ традиційно перевіряють готовність міжконтинентальних балістичних ракет, строки експлуатації яких для деяких систем вже давно перевищили всі закладені нормативи.
Наприклад, Р-36М2 “Воевода”, більш відомі під натівською назвою “Сатана”, у кількості до 46 ракет та відповідають за доставлення понад 30% всіх ядерних зарядів балістичних ракет. Їх випуск завершився з розпадом СРСР, а їх максимальний строк використання був оцінений до 2005 року, після чого продовжувався, в останнє нібито до 2020 року.
Перевірка ж їх реальної готовності відбувалось шляхом відстрілу найстарішої ракети, якщо вона виконувала своє завдання, то строк експлуатації продовжувався. Якщо ні, то запускали іншу і так далі, поки завдання не було виконано.
Але це відносно “молоді” ракети у порівнянні з УР-100Н (РС-18), яких ще 20-24 одиниці знаходяться у шахтах, а останню з яких випустили до 1985 року.
Питання щодо готовності стосується й такої балістичної ракети, як “Тополь”, що була прийнята на озброєння у 80-х роках та була модернізована до “Тополь-М” у середині 90-х. 18 радянських “Тополів” ще на озброєнні, а 78 російських “Тополь-М” були виготовлені до 2011 року.
Вся інша компонента наземної ядерної тріади базується на близько 170 одиницях нової модернізації “Тополя” під назвою “Ярс”, який поставили на озброєння у 2009 році. Але тут вже питання відносно надійності будь-якої сучасної “аналоговнєтної” російської зброї.
Тобто, якщо брати наземну компоненту, то 88 ракет були вироблені понад 30 років тому, 78 одиниць близько 20 років тому, що становить маже 50% всього арсеналу. Аналогічна ситуація, апроксимовано, стосується й балістичних ракет підводного базування.
“Але ще одне питання відносно ядерної зброї РФ – це й стан ядерних боєприпасів. З чим нібито пов’язано бажання Кремля провести підземні ядерні випробування, бо й у них є строки зберігання, при цьому, нібито, значно коротші ніж у звичайної конвенційної зброї. Але про їх проведення неодмінно стане відомо й країнам НАТО, як й реальний результат, що може викрити реальну ситуацію з тим, що й останнього козиря у Москві вже немає”, – пише портал.