Через п’ять тижнів після початку контрнаступу ЗСУ стало очевидним, що він просувається дуже повільно і на це є одна дуже вагома причина – протипіхотні міни. Про це повідомляє New York Times.
Зазначається, що поля, які мають перетнути українські військові, усіяні десятками типів мін – пластикових і металевих, за формою нагадують банки з-під жувального тютюну або газованки, з назвами на кшталт “відьма” та “лист”.
Також уточнюється, що ЗСУ заважає відсутність підтримки з повітря та глибока мережа оборонних споруд, збудованих росіянами. Але саме величезна кількість мін, розтяжок, мін-пасток та саморобних вибухових пристроїв змусила українські сили зупинитися за кілька кілометрів від того місця, звідки вони почали.
“Я не міг уявити собі нічого подібного. Я думав, що міни лежатимуть рядами, але ними заповнені цілі поля, всюди”, – сказав військовий, на ім’я Сергій.
NYT нагадує, що міни довгий час були однією з основ російських воєн: вони широко застосовувалися в Афганістані, Чечні та на ранніх етапах бойових дій в Україні, починаючи з 2014 року. Проте нинішні мінні поля на півдні України широкі та складні.
“Щоб знешкоджувати міни, має бути хороша мотивація та холоднокровність”, – сказав фахівець із розмінування Максим Присяжнюк.
Він прочісує поля вночі перед наступом піхоти. Поширеною тактикою росіян є те, що Присяжнюк назвав “хитрощами для ідіотів”: закопування протипіхотних мін перед розтяжкою для націлювання на солдата, який може спробувати знешкодити розтяжку.
До складніших вибухових речовин відносяться так звані міни, що стрибають, які, якщо на них наступити, вискакують і розкидають шрапнель, вражаючи всіх навколо. Росіяни також використовують міни, що приводяться в дію тонкими розтяжками жовтого кольору, які, якщо їх потривожити, можуть вибухнути і розкидати шрапнель.
При цьому Присяжнюк наголосив, що небезпека вибухів існує навіть тоді, коли шляхи розміновані. За його словами, окупанти часто запускають ракети, які розкидають над розчищеною територією невеликі важкопомітні зелені пластикові міни-пелюстки, які також називають мінами-метеликами.
Один із військових медиків у пункті стабілізації неподалік фронту зазначив, що міни є основною причиною поранень військових.
Видання пише, що на півдні ЗСУ атакують як мінімум на трьох напрямках, але поки що не прорвали основні лінії оборони росіян. В міру просування українські військові виходять за межі досяжності деяких своїх систем ППО і стають уразливими перед гелікоптерами росіян.
