Папа Римський Франциск звернувся до української молоді із закликом прощати попри виклики війни. Про це він заявив під час відеоконференції з українською молоддю, повідомляє Vatican News.
Онлайн-зустріч проводили зі собору Воскресіння Христового в Києві. Тому архієпископ Святослав Шевчук попередив, що присутнім доведеться піти в укриття, якщо розпочнеться повітряна тривога.
Під час заходу Папа Римський Франциск прочитав молитву та відповів на питання українців, які проживають в Україні та поза її межами.
Так, відповідаючи на запитання про те, чи «варто помирати за Батьківщину» та «як плекати нашу віру в боротьбі за життя, коли у світі знецінюються саме життя», Папа погодився, що сьогодні ми є свідками знецінення життя. Зокрема, сама війна є тим, що завжди несе винищення. Протиотрутою ж він назвав діалог.
«Завжди діалог, діалог між собою, навіть з тим, хто проти нас. Будь ласка, не втомлюйтеся вести діалог. Мир будується через діалог. Це правда, що іноді це не вдається, через упертість декого, але завжди потрібно робити зусилля», – сказав він.
«Ворожими кулями і ракетами знищені цілі міста. Відбувається геноцид нашого народу», – сказала Юлія. «Як у цьому побачити мир?» – запитувала вона. Папа Франциск, помітно зворушений, також вказав на війну, яка «завжди руйнує», і на голод, серед перших наслідків війн: «Це жахливо! Це одна з найпотворніших речей у війні». Папа згадав, як кожного вечора телефонує до парафії в Газі: «Вони розповідають мені про те, як вони голодують. Тому що війна призводить до цього…».
«У всіх молодих людей є місія, – сказав Франциск, відповідаючи на інше запитання, – коли в країні, на батьківщині є труднощі, молодь має обов’язок нести “містику батьківщини”. Сьогодні місія молодих українців – бути патріотами. І ви не повинні ховатися від усіх проблем, які у вас є, від війни. Бути патріотами, любити свою Батьківщину! Зараз Ваша Батьківщина поранена війною… Але любити Батьківщину. Це прекрасна річ».
35-річна Тетяна, яка приєдналася з Чикаго, згадала про багатьох дітей, які втекли від «Іродів сьогодення». «Як пробачити і навчити дітей пробачати, коли біль і несправедливість війни залишають глибокі рани в серці?» – запитувала вона.
«Одна з найважчих речей – це прощати, і це дорого коштує кожному, в тому числі й мені, – зізнався Святіший Отець. – Але мені допомагає ця фраза: я повинен прощати, як і мені прощено. Кожен з нас повинен шукати у своєму житті моменти, коли ми були прощені. Прощення – це дуже складно. Ми завжди стараємося воювати і відповідати на удар ударом». «Мені, – додає Франциск, – допомагає думка: я був прощений і я повинен прощати. А це нелегко… Мистецтво прощення не є легким, ми повинні рухатися далі. Ми повинні прощати один одному. Завжди».