У середу, 15 січня, південнокорейські слідчі увійшли до президентської резиденції, щоб затримати президента Юн Сок Йоля, якому оголосили імпічмент. Про це повідомляє Yonhap.
Повідомляється, що поліцейські та слідчі з Управління з розслідування корупції серед чиновників (CIO) і Національного слідчого управління (NOI) прорвалися через другий кордон автобусів, подолавши перший за допомогою сходів.
Правоохоронці брали участь у “фізичному зіткненні” зі службою безпеки. Поліція попередила, що будь-яка спроба чинити опір виконанню ордера може призвести до арешту.
До цього, політик тижнями переховувався в резиденції, не виходив на вулицю і не з’являвся на допити. Крім того, служба безпеки президента і військові блокували входи до резиденції, як цього разу, так і в попередні рази, щоб не допустити арешту.
Словацький школяр Симон Оманік на офіційному заході відмовився потиснути руку президенту Словаччини Петеру Пеллегріні. Хлопець вважає Пеллегріні «шахраєм і брехуном», пише видання Dennik N.
Оманік звинуватив словацького президента в тому, що він переміг на президентських виборах «шляхом обману і брехні народу» — зокрема й маніпулюючи темою війни, яку Росія розв’язала проти України.
«На додаток до одвічно популістських обіцянок дешевої їжі та дешевого газу, які популісти повторюють на кожних виборах, він також звинуватив свого опонента в тому, що той відправив би нас на війну в Україну. Він ніколи не послав би нас на неї, а якби й послав, то не мав би для цього жодного раціонального виправдання», — сказав школяр.
Як сказав Оманік журналістам, він вважає Пеллегріні «шахраєм і брехуном».
«Це (політика Пеллегріні) була брехня і замах на найнижчі людські інстинкти страху і, можливо, навіть антиукраїнські настрої в деяких частинах словацького населення. І я не думаю, що було б правильно потиснути руку такій людині або спілкуватися з нею, тому що я не згоден з нею і вважаю її шахраєм і брехуном», — підсумував школяр.
13 січня Пеллегріні провів прийом 35 старшокласників, які завоювали золоті, срібні та бронзові медалі на міжнародних предметних олімпіадах.
Школярі поступово отримали нагороди від міністра освіти країни Томаша Друкера, тиснули руку спершу йому, потім Пеллегріні, а потім фотографувалися з ними.
Однак, коли настала черга Оманіка, володаря бронзової медалі Центральноєвропейської математичної олімпіади-2024, то він відреагував на простягнуту руку президента Пеллегріні зневажливим жестом.
Крім того, до лацкана піджака Оманіка була приколота стрічка кольорів українського прапора.
Влада Південної Кореї не змогла заарештувати президента Юн Сук Йоля, щоб виконати ордер на його арешт через перешкоджання службою безпеки президента поліцейським і слідчим. Про це повідомляє BBC.
У Південнокорейському управлінні з розслідування корупції повідомили, що близько 80 поліцейських і слідчих увійшли до президентської резиденції в Сеулі рано вранці 3 січня для виконання ордеру на арешт, але були заблоковані службою безпеки президента.
Першочергово співробітникам Бюро розслідувань корупції, що увійшли до резиденції, перегородив шлях якийсь військовий підрозділ. Потім військові їх пропустили, але заарештувати президента не дозволила його служба безпеки.
Крім того, біля резиденції Юна зібралися близько тисячі його прихильників, які вимагали “анулювати імпічмент” і захистити президента Південної Кореї.
У підсумку команда слідчих покинула резиденцію під скандування прихильників президента Юна, які зібралися, “Ми перемогли!”. Генеральний прокурор скасував виконання ордера на арешт, посилаючись на безпеку людей на місцях. Ордер, який діє до 6 січня, залишається чинним і може бути продовжений.
Суд у Сеулі видав ордер на арешт тимчасово відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля в рамках кримінальної справи про воєнний стан, який нетривалий час діяв у країні. Про це повідомляє Yonhap.
Повідомляється, що суд задовольнив запит управління антикорупційних розслідувань, яке веде справу про заколот, порушену через те, як Юн Сок Йоль вводив у країні воєнний стан. Управління звернулося до суду після того, як президент тричі не прийшов на допит, проігнорувавши повістки.
Судом також було надано дозвіл на проведення обшуку в президентській резиденції Юна в рамках розслідування. Ордер дійсний протягом тижня, до 6 січня. Він також дозволяє затримати південнокорейського лідера на 48 годин.
Захист президента назвав виданий ордер на арешт незаконним і недійсним. Це перший випадок в історії Південної Кореї, коли ордер видано на арешт відстороненого від влади, але формально чинного президента країни.
Опозиційна Демократична партія Південної Кореї планує звинуватити президента Юн Сок Йоля в державній зраді та запустити процедуру імпічменту. Про це повідомляє Yonhap.
“Головна опозиційна Демократична партія заявила, що висуне звинувачення в державній зраді проти Юна, а також його міністрів оборони і внутрішніх справ, і оголосить їм імпічмент, щоб притягнути їх до відповідальності за ці дії”, – йдеться в повідомленні.
Лідер Демократичної партії Лі Чже Мен назвав оголошення воєнного стану “незаконним”, і заявив, що Юн “більше не є президентом” Південної Кореї.
На поточний момент шість опозиційних партій Південної Кореї подали до парламенту пропозицію про імпічмент президента Юн Сок Йоля.
Для винесення питання імпічменту на пленарне засідання парламенту необхідно мати більшість у дві третини голосів у парламенті, який складається з 300 депутатів. Після цього парламент матиме 72 години для голосування за дану пропозицію.
У разі успіху, далі рішення про те, чи є усунення Юна з посади виправданим, виноситиме Конституційний суд. На час розгляду справи в суді конституційні повноваження Юна будуть припинені. Президентські обов’язки візьме на себе прем’єр-міністр Хан Дак Су.
Косово звинуватило співробітників служби безпеки аеропорту в столиці Північної Македонії Коп’є в порушенні міжнародних правил після інциденту, під час якого президентка Вйоса Османі відмовилася віддати свій мобільний телефон під час перевірки на безпеку. Про це повідомляє RFE/RL.
Інцидент трапився 1 серпня, коли Османі та її супровід прямували до Словенії.
Політичний радник Османі Бекім Купіна заявив, що поведінка працівників македонського аеропорту суперечить усім міжнародним нормам, згідно з якими глави держав під час подорожей захищені дипломатичними привілеями та імунітетами. Він додав, що македонська сторона забрала особисту сумку президентки.
Купіна також зазначив, що глава держави відмовилася віддавати її телефон, оскільки “це було б серйозним порушенням”. За його словами, “співробітник служби безпеки аеропорту “намагався фізично штовхнути президентку, що змусило косовську поліцію втрутитися, щоб звільнити шлях”.
Інцидент був вирішений, коли спікер парламенту Північної Македонії Афрім Гаші особисто прибув до аеропорту й допоміг Османі та її супроводу продовжити поїздку.
Македонська влада відкинула звинувачення, а служба безпеки аеропорту заявила, що 1 серпня її співробітники проводили стандартну перевірку безпеки.
Масуд Пезешкіан переміг на виборах президента Ірану, випередивши прихильника жорсткої лінії Саїда Джалілі. Про це повідомив офіційний представник іранської виборчої комісії Мохсен Есламі, пише BILD.
За його словами, явка виборців становила 49,8%.
Вибори відбулися після того, як президент Ірану Ібрагім Раїсі загинув у вертолітній катастрофі 19 травня.
Масуд Пезешкіан – кандидат від так званих “реформаторів”. Цей термін використовується іранськими політиками для того, щоб отримати голоси супротивників режиму аятол, проте реальних реформ від цього табору годі й чекати. Пезешкіан – доктор медичних наук та багаторічний член іранського парламенту. За попереднього уряду він обіймав посаду міністра охорони здоров’я.
В одному з інтерв’ю Пезешкіан з гордістю розповідав, що після Ісламської революції він допоміг запровадити обов’язкові хустки для жінок у лікарнях та університетах. Крім того, Пезешкіан неодноразово проявляв себе як прихильник Корпусу вартових ісламської революції — ключового інституту режиму аятол, який відповідає за організацію терору всередині країни.
Пезешкіан здобув перемогу у другому турі виборів. У першому турі, який відбувся минулого тижня, жоден із кандидатів не набрав необхідної більшості голосів. Явка виборців у першому турі становила лише 40% — це найнижчий показник із часів Ісламської революції 1979 року.
Більшість українців вважають, що Володимир Зеленський має лишатися президентом до кінця воєнного стану. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного в рамках проєкту Mobilise наприкінці травня.
«70% респондентів погодилися з тим, що Зеленський має лишатися президентом до кінця воєнного стану (не згодні з цим – 22%). Залежно від регіону проживання з цим згодні 65-74% респондентів, тобто переважна більшість українців не піддають сумніву легітимність президента», – йдеться у пресрелізі.
При цьому, за даними опитування, більшість українців (56%) скоріше або повністю схвалюють діяльність Зеленського на посаді Президента України (скоріше або повністю не схвалюють – 37%). У попередньому опитуванні у вересні 2023 року 77% схвалювали його діяльність.
«Відповідно, рівень схвалення помітно знизився, проте лишається на високому рівні», – зазначили у КМІС.
This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.
