Tag: Пригожин

Всі ці кривляння незрозумілі. До чого лукавити? Дійсно, ні у кого немає ніяких сумнівів в тому, що вбивця Пригожина – Путін. Їх і виникнути не може. Більш того, Путіна можна зрозуміти і навіть подякувати за розтин цього пекельного нариву. Але різник навіщось знову розвів цирк. Проте… Поки виходить не Cirque du Soleil, а убоге шапіто.

Рідкісний випадок, коли кривляння вбивці значно огидніше, ніж скоєний ним злочин.

Істинний вождь, впевнений в собі і в “почуттях народних” спокійно і твердо повідомив би публіці що: “так, шандарахнув я Пригожина Женю. Без всякого задоволення, але шандарахнув. Він сам винен, нічого було випендрюватися. І так буде з кожним”. Всі б все зрозуміли і схвалили цю прямоту. Тисячі кремлівських політологів підвели б “базу”. А “соловйови” розтрубили б її по всіх каналах.

Якби Пригожин збив літак Путіна – він не став би манірувати і придумувати міфічні підступи ЦРУ або ГУР.

Але Путін – винятковий боягуз. Тепер пропаганді доводиться віддуватися за його боягузтво. Все перетворилося на комедію. Красиво заперечувати абсолютну очевидність – немислимо складно. Це мистецтво, що вимагає зовсім іншого професійного рівня, ніж у “скабеєвих”.

Вважаю, що з вірогідністю 99% Пригожин та Уткін — всьо. Не 100% тому, що в Пригожина була (чи є) звіряча чуйка, він готувався ховатися, і в нього вистачило б цинізму і можливостей влаштувати криваве шоу для маскування втечі.
Але цей аспект значення вже не має: у суспільному полі «Вагнер» визнано обезголовленим.

При цьому не можу погодитися з величезним хором тих, хто вважає, що Пригожину помстився саме Путін. На моє переконання, замовники зухвалого і вдалого замаху інші.

Якби Путін хотів розібратися з колишнім другом і кухарем, то Пригожина просто б заарештували, як це відбулося з Суровікіним, і робили би з ним що завгодно. Але Пригожин почувався досить впевнено, пересувався літаками, з’являвся в інформаційному просторі. Все підтверджує те, що він зміг домовитися з Путіним, переконати його у власній корисності. Зокрема, у Африці, створюючи там зони напруженості, що давало б чемоданному фюрерку додаткові важелі для тиску на партнерів і союзників України.

Ще викликає запитання форма замаху. Це не путінська ФСБ-шна стилістика. Там слід було б очікувати отрути, як було з Навальним, або якогось нападу невідомо кого. Спецслужби не змінюють відпрацьовану схему дій, бо в них не так багато виконавців вищого рівню.

А тут посеред недоімперії бабах зенітною ракетою, про що кажуть характерні отвори від вражаючих елементів на уламках пригожинського авіалайнеру. Сукупність ознак робить для мене більш вірогідною версію, що це військове керівництво РФ.
Мабуть, у Пригожина трохи пригальмувало з Нігером, на що, до речі, натякає його останнє безглузде відео. От Шойгу з Герасимовим і скористалися моментом — звели рахунки.

Хтось каже, що Пригожин вже програв їм апаратну боротьбу і не створював небезпеки. Це так, але російська влада і суспільство загалом просякнуті зеківськими поняттями. Тому якщо не відповісти жорстко на наїзди, які вчиняв проти МО Пригожин, то за тамтешніми нормами — це добровільно визнати себе «опущеним». З відповідним ставленням як керівництва, так і підлеглих.
Якщо моя версія вірна (це стане зрозумілим протягом місяця), то це означає, що Путін слабшає. Настільки, що починаються події, не санкціоновані ним.

Про слабкість фюрерка, яка прогресує, свідчить також і постійне використання путінського двійника — того, якій рефлекторно плутає, на якій руці в нього годинник і зустрічі з яким не треба очікувати у карантині.
Відповідно, наприкінці цього, на початку наступного року у недоімперії можуть початися цікаві процеси. Влада у Росії неподільна, тому кремлівські очільники обов’язково вчепляться один одному у горлянку. І замахи на відомих впливових людей можуть стати системою. Кадиров вже готується перебратися до Саудівській Аравії?

Боротьба за владу в Кремлі безумовно на користь Україні. І може стати вагомим фактором перемоги.

P.S. Є ще одна очевидна версія загибелі ватажків «Вагнеру»: очільник ГУР Буданов обіцяв нам приємні новини? Ну от і виконав обіцянку…

Я був упевнений, що Пригожина Моль обов’язково вб’є.

У ж*пі Пригожина, та що там у ж*пі… У щілини між його сідницями харизми було більше, ніж у всьому Путіні – від верхівки і до п’ят. Володимир Володимирович не міг залишити в живих людину, яка як мінімум поводила йому МПХ по губах. А як максимум був здатний віддерти великого лідера сучасності на всі місця, прилюдно і з жартами.

Отаман Вагнера був людиною страшною, малоприємною, але, чорт забирай, чарівності негідника йому було не позичати. Харизма на 21 дюйм, проти путінських 5 сантиметрів. Брутальний, нахабний, рішучий… Міг же, чортяка, Москву взяти, Кремль спалити і повісити цього дрібнотравчатого диктатора на Спаській вежі за дзвіночки.

Проте не взяв, не спалив і не повісив. Чим підписав собі вирок.

Зрозуміло, що питання вирішать. Залишалося тільки зрозуміти – коли? І як?

Я чекав, що Пригожина пригостять чайком із полонієм – основним кремлівським делікатесом. Або, що в нього розвинеться ураганний рак. Інфаркт, знову ж таки, міг статися… все-таки вік. Стреси і таке інше…

Але цього разу знаряддям Моль обрала ППО. Щоб усіх скопом. Напевно.

Таргани у банці. Нехай жеруть один одного, що є сили.

Отже, офіційно конфлікт у трикутнику “Путін-Шойгу-Пригожин” закінчився. Але ніхто не досяг повного успіху. Не дивлячись на бурхливі вимоги ображеного міністра оборони Шойгу, Путін не наважився розправлятися з Пригожиним за цей карикатурний бунт, щоб не посилювати угруповання Шойгу-Герасимова в армії. Шойгу доводиться терпіти публічне приниження, бо на фронті без змін, а Пригожин не покараний. Для армії це доказ того, що, маючи величезні військові ресурси, дует Шойгу та Герасимов не має відповідних політичних ресурсів.

Стравлюючи Пригожина і Шойгу, Путін намагається залишитися арбітром між різними угрупованнями влади і свого оточення, але після бунту Пригожина всі розуміють, що російський президент втратив роль балансира і арбітра між вежами Кремля. Тепер він всього лише лідер наймогутнішого владного угруповання, а не господар або арбітр для всіх інших.

Для Пригожина офіційно місце заслання змінили з Білорусі на Африку, але частина вагнерівців під власним ім’ям залишилися в Білорусі і максимально наблизилася до кордону Польщі. Мабуть, до польських виборів у жовтні, з боку вагнерівців, слід очікувати прикордонних провокацій, які за планами Кремля повинні вплинути на виборчу кампанію в Польщі.

Заколот Пригожина зазнав невдачі і закінчився? Нічого подібного. Кухар-змовник прекрасно себе почуває, курсує між Пітером і Москвою (це підтвердив Лукашенко), йому повернули все нажите непосильною працею: гроші, золото, зброю, білий порошок, фотографії відрубаних голів і навіть перуки. Його армія не роззброєна і знаходиться там же, звідки починала заколот (і навіть близько не в Білорусі).

Так не буває. Будь-який заколот закінчується або перемогою заколотників, або їх арештом, втечею, висилкою. Потім їх можуть амніструвати, але спочатку повинні показово відшмагати.

Так ГКЧП, а потім Руцького і Хасбулатова заарештували, повозили мордою по столу, принизили і тільки потім амністували. Влада може святкувати перемогу над заколотом, тільки якщо заколотники розчавлені. Якщо вони на волі, при зброї і не вигнані, заколот триває.

Пригожин, мабуть, обдурив Путіна. Обіцяв піти в Білорусь, але обіцяти, не означає одружитися. Пригожин залишився в Росії і продовжує бути небезпечним військово-політичним гравцем.

Путін залишився в дурнях і показав себе слабаком, який не зумів добити Пригожина, який продовжує сидіти скалкою в його дупі.

Чекаємо на другий акт цього марлезонського балету. Для когось він може стати останнім.