На даний момент він залежний від Путіна. Тим більше, він деякою мірою вже ослаб і фізично, і організаційно. Він не показав ефективності на полі бою, не виконав жодного завдання, тому потрапив в опалу. Але після путчу зараз зʼявляється контроль у форматі “хто що робив та хто зрадив”. Під питанням якраз і сам Кадиров — він вичікує, адже він став дуже хитрим політиком, який переживав різні кризи. А можливо у період наступальних операцій, коли Росія буде системно програвати, тоді активізуються всі політичні сили і настане час Кадирова, який заявив, що він уже готує формат незалежної Чеченської республіки. В даній ситуації вони будуть підбирати такий формат дистанціюватимуться від Москви. Але це буде тільки тоді, коли режим буде настільки слабким під впливом ЗСУ та наших реальних перемог, поразки Росії і самого Путіна. Тобто коли вже багато політичних, військових структур Росії будуть думати, як усунути Путіна.
Або ж коли будуть його безпосередньо усувати — наприклад, силовики, політики, олігархи обʼєднаються та зрозуміють, що виходу немає, і для того, щоб зняти загрозу для Росії і для себе особисто, поставлять питання про усунення Путіна. Про це вже навіть говорив Гіркін, який вимагав від Путіна відставки, проведення операції “Наступник” вже замість Путіна. Тобто коли вже реально ситуація буде не визначеною, вони будуть зазнавати поразки, тоді вже по Путіну поставлять питання: усунути його фізично або політично. А Кадиров вже гратиме свою гру в незалежність і домовлятися з деякими політичними, військовими силами про те, що він буде з ними кооперуватися в тих або інших питаннях.
Хто може бути його союзником? Це можуть бути різні політичні сили, яким потрібен радикальний сценарій. Наприклад, ФСБ, які не підтримують з ним контактів через певні протиріччя. Дійсно, є окремі куратори, які ще тримають зв’язок, але так системно він постійно ігнорував саме спецслужбу. У Міноборони є деякі генерали, які підтримують з нею [ФСБ] контакт, особливо на полі бою та використовували ситуацію в плані агресії. У Кадирова є така комунікація — якщо ці генерали можуть увійти до перехідного уряду, то зрозуміло, що він підтримуватиме з ними контакт. Є низка регіональних олігархів, з якими вони ділили природний ресурси. Якихось визначальних фігур, які б підтримали Кадирова, немає. Скажу прямо — серед військових спецслужб, розвідки алергія на Кадирова, тому що він постійно тиснув на Путіна і намагався конкурувати з силовиками. Мало того, ігнорував не тільки їхні вказівки, а навіть вимоги закону. Постійно.
І навіть проводив арешти, затримання, катування, вбивства, що навіть викликало заперечення силовиків, тому що чеченці вбивали росіян. Тобто це були позасудові розправи, які не могли викликати підтримки ні в ФСБ, ні в МВС, ні в прокуратури Російської Федерації.
Він створив потужну фінансову базу, бо він з Москви витягнув усе, що можна, підготував деякі виробництва, копалини і, найголовніше, створив війська, велику частину, до 60 тисяч бойовиків-чеченців, які можуть воювати в горах. А це складно, бо їх там треба буде вибивати. Ще один важливий чинник — Кадиров зібрав величезну кількість озброєння, техніки і боєприпасів, що дає йому змогу воювати в горах роками.
На це він і розраховує — що з ним будуть рахуватися, послабленому уряду буде не до Чечні, і на цій основі він заявить про незалежність. Хоча ми знаємо, що під час поразки РФ чеченці, які воюють у складі Збройних сил України, реально будуть претендувати на визволення Ічкерії — уже є перехідний уряд в екзилі, який готовий очолити Чечню, і народ може їх дуже активно підтримати.
Поки що Кадиров будує свої плани як майбутній лідер незалежної Чечні.
