InfoResist

Tag: Росія

  • РосЗМІ: Новий міністр оборони РФ зустрічався з Пригожиним і дотримується заповіді “Не вбий”

    РосЗМІ: Новий міністр оборони РФ зустрічався з Пригожиним і дотримується заповіді “Не вбий”

    Новопризначений міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов зустрічався із засновником терористичної ПВК “Вагнера” Євгеном Пригожиним і “курирував” його діяльність. Про це повідомляє центр “Досьє“.

    “Вони з Пригожиним іноді сиділи прямо в обнімку – природно, один до одного на “ти”, “Жень” і таке інше. Їхні робочі зустрічі нагадували сімейні посиденьки з чаєм – неформально проговорювали всі питання, потім кивали на молодших співробітників, і ті вже все оформляли в справжню доповідь”, – розповів співрозмовник журналістів.

    Зазначається, що інформація про зустрічі з Бєлоусовим і його підлеглими міститься в “особистому календарі” Пригожина, який є в розпорядженні журналістів.

    В архіві пошти Бєлоусова, який опинився в розпорядженні центру “Досьє”, йдеться про те, що у 2018 році він отримав доповідь із аналізом перспектив розвитку приватних військових компаній у Росії. У ній йшлося про те, що ПВК набувають особливо важливого значення на тлі протистояння Росії зі США та Великою Британією і розширення “сірих зон” міжнародних конфліктів.

    Згідно з доповіддю, ПВК мають формуватися “під повним контролем держави”. ПВК “Вагнера” в доповіді було названо компанією, яку курує міністерство оборони.

    В архіві пошти знайшлося зведення життєвих принципів Бєлоусова. Цей документ у різних варіаціях чиновник пересилав сам собі багато разів. У ньому він описував свою «місію», «закони» та «заповіді», якими він живе. У документі йдеться, що Білоусов дав «сім обітниць Пресвятій Богородиці». Серед цих обітниць — займатися спортом, читати по 30 сторінок на день, «дотримуватися чистоти до жінок» і «щодня молитися за матір та тата». Серед заповідей, яким слідує новий міністр оборони — «Не убий».

  • ЄС схвалив передачу Україні доходів від заморожених активів РФ

    ЄС схвалив передачу Україні доходів від заморожених активів РФ

    Європейський союз схвалив передачу Україні доходів від заморожених активів Росії. Про це повідомив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.

    “Сьогодні в рамках ЄС ми ухвалили рішення щодо передачі Україні коштів, отриманих у результаті заморожування активів російського Центрального банку. Тільки цього року ця сума може скласти до 3 млрд євро”, – повідомив він.

    Глава чеського зовнішньополітичного відомства додав, що 90% коштів підуть на військову підтримку.

    “Росія має заплатити за шкоду, завдану її агресивною війною”, – наголосив Ліпавський.

  • Загибель президента Ірану: друзі Путіна навряд чи спатимуть спокійно

    Загибель президента Ірану: друзі Путіна навряд чи спатимуть спокійно

    Загибель президента Ірану Ібрагіма Раїсі абсолютно нічого не змінить ані у внутрішній, ані у зовнішній політиці цієї країни. Справа в тому, що хоча Іран і є диктатурою, але це диктатура з елементами демократії. І президент там є виборною посадою, його легко замінити. Президент в Ірані особливо ні на що не впливає. Це суто офіційна фігура, яка виголошує промови з трибун, наприклад, трибуни ООН.

    Голову роль в управлінні Іраном відіграє духовний лідер – аятола Алі Хаменеї. Якби загинув аятола Хаменеї, це була б проблема, бо від нього залежить дуже багато. А таких, як президент Ірану, там скільки завгодно, тож протягом пари годин знайдуть нового. Тому жодних змін у політиці Ірану не буде.

    Зокрема не відбудеться змін у співпраці Ірану та Росії – Москва й надалі буде отримувати від нього зброю. Такі питання в Ірані вирішує аятола Хаменеї, а також керівництво Корпусу вартових Ісламської революції, а не президент. Оскільки ті люди, які в Ірані ухвалюють рішення, не постраждали, тому нічого не зміниться.

    Втім, слід зазначити, що Іран усе менше і менше співпрацює з Росією щодо продажу їй зброї. Але не тому що боїться санкцій, а тому що йому самому потрібна зброя для власних цілей, зокрема, задля стримування напруги навколо Ізраїлю.

    До того ж, виробництво шехедів росіяни налагодили у себе, хіба що купуватимуть у Ірану певні комплектуючи для них. Росіяни у Татарстані виробляють достатньо велику кількість безпілотників, ба більше, вони змогли їх модернізувати. І те, чим Росія зараз атакую Україну, краще за іранські шахеди.

    Можна помітити, що останнім часом щось стається з проросійськими політиками: спочатку Фіцо, тепер от Раїсі. Це випадковість. Втім, можна сказати і про певну закономірність: якщо людина йде всупереч певному загальному руху, вона наражає себе на більшу небезпеку, як і пішохід, який у годину пік намагається перебігти проспект Перемоги.

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо пішов шляхом конфронтації всередині свого суспільства, почав просувати співпрацю з Росією. Це конфронтаційна для європейської країни теза. Умовно кажучи, Фіцо пішов навпростець через проспект Перемоги у годину пік, відповідно, його “збила машина”. Якби він цього не робив, нічого б не сталося.

    Загибель президента Ірану Раїсі є випадковістю. Бо так замовне вбивство не здійснюють. Воно завжди характеризується надійністю: система вбивства вибудовується таким чином, щоб із вірогідністю 90% і вище ціль була знищена. А якщо десь у тумані вертоліт кудись врізається і падає, це абсолютно неконтрольований процес, і результат тут не гарантований: чи то він впаде, чи то ні, чи то загине ціль, чи то ні. Якби президента Ірану хотіли б знищити, то за 10 тисяч доларів знайшли б якогось стрільця, який убив би його зі снайперської руки, і це було б абсолютно надійно. А з вертольотом – ненадійний варіант. Не схоже на замовне вбивство.

    Та це не означає, що друзі Путіна можуть спати спокійно. Зокрема, Орбан: далеко не всі в Угорщині сприймають його та його позицію, тож він також може догратися. Тому Орбан, думаю, зараз буде дещо стриманішим у проголошенні підтримки Путіна.

    Попри те, що все, що сталося з Фіцо та Раїсі, було випадковістю, друзі Путіна обов’язково напружаться і будуть зважати на ці приклади.

  • Росія погрожує Заходу: мегаманіяка Путіна потрібно зупинити в Україні

    Росія погрожує Заходу: мегаманіяка Путіна потрібно зупинити в Україні

    Рупор путінського режиму РИА новости розмістило статтю “Киевский режим втягивает США и Европу в большую войну, заявил Володин”. В ній вірний соратник Путіна, голова Державної Думи РФ В’ячеслав Володін прямо погрожує Заходу, якщо той не припинить свою допомогу Україні.

    Володін наголосив, що “Будь-яке використання американської та європейської зброї для нападу на мирні міста Російської Федерації вимагатиме застосування більш потужної зброї для захисту громадян нашої країни”. Цікаво, де він побачив мирні міста в Росії, яка вже більше 2 років веде криваву війну на території України, знищує українські міста та села, і вбила величезну кількість мирного українського населення.

    Володін зазначив, що українські законодавці намагаються переконати Сполучені Штати дозволити Києву використовувати зброю, надану США, для ударів по території Росії. “Цей шлях веде до трагедії, яка може торкнутися всього людства, – сказав він, – західні політики мають усвідомити свою відповідальність і зробити все, щоб не довести ситуацію до глобальної катастрофи”.

    Трагедія вже є – це війна Росії в Україні. Але не Україна починала цю криваву і жорстоку війну. Це точно в московському стилі – напасти на когось, а потім обвинувачувати у всьому жертву свого нападу. Так було в Грузії, так було в Сирії, і так нині відбувається в Україні. Схоже, що очільники Росії живуть у якомусь своєму альтернативному світі.

    Цей Володін тупо озвучує наративи Путіна. Однак цікаво було б дізнатися, як це “спеціальна військова операція”, раптом переросла у війну “з усім світом? Московити надто принижені своїм провалом в Україні, тому й розкручують історію про те, що вони воюють з США, Європою і НАТО. Китайська маріонетка Путін хоче здобути перемогу там, де не зможе цього зробити, тому в хід знову пішли погрози. А, як відомо – сильний ніколи не буде погрожувати, бо переконаний у своїй силі.

    При цьому російські генерали добре знають, що Росія не може завоювати Україну, а її шанси виграти війну проти США і НАТО – біля нуля відсотків. Не зрозуміло, навіщо уся ця войовнича риторика путінських політичних слуг типу Володіна. Адже на даний момент Російська Федерація навіть вже не “паперовий тигр”, якою її можна було вважати до початку Великої війни. Вона не більше, як великий рихлий пацюк, що поки що володіє ядерною зброєю. І не більше.

    Володін мав би рацію, якби сказав, що це Путін втягнув Росію у війну із Заходом, але він вірний васал диктатора, тому неможливо було очікувати на те, щоб з його вуст прозвучав хоч грам правди. Намагаючись на руїнах СРСР побудувати нову Російську імперію, кремлівці наперед вже порахували Україну її частиною, і ніяк не можуть змиритися з тим, що цей проект зазнає краху.

    Москва зробила протистояння з Америкою і Європою головним чинником своєї внутрішньої політики, і тепер їй нікуди відступати. Путін замахнувся на силову зміну сучасного міжнародного порядку, і будь-яка угода з Росією – це завжди бутафорія та обман. Про що можна домовлятися з тими, хто ніколи не дотримується досягнутих раніше домовленостей.

    Але коли ми говоримо про терористичну війну Росії, то тут необхідно розуміти, що мета Путіна і його злочинної камарильї не тільки знищити державність України. Він хоче відновити Російську імперію, статус РФ, як великої держави та сфери впливу, які Росія драматично для нього втратила більше як 32 роки тому, з розпадом Радянського Союзу в грудні 1991 року. І він дав це чітко зрозуміти.

    По-суті – це вже Третя світова війна, тільки на початку її холодного стану. Адже минуло понад 2 роки, і немає жодної тенденції, що вона може закінчитися швидко. Крім того, допомога Китаю, Ірану і Північної Кореї Російській Федерації стала прямим втручанням, й це вже більше зрозуміло і тим, хто раніше волів би вірити, що Пекін, як він публічно декларує, дотримується нейтралітету. Згодом Китай пошкодує, що приєднався до імперіалістичних реваншистських колонізаторів. Але зараз Сі Цзіньпін вважає, що він хитріший за всіх, і усі його подальші наміри дуже важко спрогнозувати.

    Викривлена імперська ментальність режиму Путіна, спонукає продовжувати звинувачувати Україну і Захід у власних злочинах. Варто пригадати, що диктатор розпочав повномасштабне вторгнення та геноцид українців після безглуздого ультиматуму Росії НАТО, вимагаючи, щоб з Північноатлантичного альянсу вийшли всі країни, які приєдналися до нього після 1997 року. І весь час Росія регулярно повторює свої ядерні загрози.

    Можливо, росіянам варто задуматись над цією заявою Володіна, і визначитись, як вони насправді ставляться до того, що Путін втягнув їх в глобальний конфлікт. Єдиний спосіб зупинити такі тоталітарні держави, як Російська Федерація від захоплення інших країн, це дотиснути їх економічно. Щоб її населення нарешті відчуло на собі, що війна в Україні ведеться за рахунок різкого погіршення їхнього рівня життя та добробуту. Видно, що інакше вони нічого не зрозуміють.

    По-іншому до росіян ніяк не дійде, що Путін не лише атакує і дестабілізує регіон Східної Європи. Він ще грубо порушує норми світового порядку, котрі були встановлені після Другої світової війни, а це вимагає адекватної цій загрозі відповіді. Хоча взагалі виглядає дивним, погрожувати ескалацією, коли ви вже самі давно ескалюєте.

    Коли НАТО не втрутиться у цю війну, Росія знайде більш жорстокі способи вбити більше мирних українців. Людство вчиться на колишніх помилках, наслідках минулих жахливих війн. І якщо Російська Федерація змогла б знищити Україну, то наступними цілями були Грузія і Молдова. Після цього Естонія, Латвія, Литва та Польща.

    Можна сказати, що Путін зробив фальстарт, про який він зараз вже можливо і жалкує. Якби диктатор продовжував дотримуватися стратегії, яку він виробив для себе раніше щодо України, підтримуючи там п’яту колону, фінансуючи та засилаючи на її територію диверсантів під виглядом сепаратистів для дестабілізації Української держави, то міг би досягнути куди більших успіхів, ніж зараз. Іти ва-банк із широкомасштабним вторгненням було поганим рішенням, й тепер він застряг у війні, яка вщент руйнує всі колишні позиції, які Росія мала до того у світі.

    Так само у внутрішній політиці Путін перебуває в дуже скрутному становищі. Збереження його влади тепер напряму залежить від того, як довго він буде ще спроможний вести свою терористичну війну в Україні. Якби він відступив, російські еліти перестали б прислухатися до нього і виконувати накази, що надходять з Кремля. Він потрапив у замкнуте коло, яке створив сам своїми руками.

    Зараз можна з впевненістю сказати, що Заходу потрібно було діяти зовсім інакше, коли Путін переткнув межу і Московія здійснила широкомасштабне вторгнення в Україну. Правилом мусила стати глобальна колективна єдність у той момент, коли будь-яка нація порушує установленні міжнародні правила і закони. Так само як після трагедії 7 жовтня 2023 року в Ізраїлі всі демократичні держави повинні були оголосити війну ХАМАС. Але й цього разу нічого такого не сталося.

    Кремлівці довго прикидалися хорошими хлопцями, і західники воліли цьому вірити, хоча для цього не було жодних підстав. Врешті-решт, це лише посилило бажання Путіна скористатися наївністю та недалекоглядністю Вашингтона і Брюсселя. Тепер же на Заході дотримуються стратегії дозованої допомоги, яка не тільки вбиває українців, а й в результаті коштує набагато дорожче, ніж якби допомога Україні надавалася відповідно до потреб фронту. А з диктатором потрібно боротися, як з маніяком, масовим вбивцею, який вчинив геноцид українців.

    Може це для когось буде не зовсім прийнятним порівнянням, але через майже 2 тисячі років московити хочуть зробити з українцями те, що було вчинено ворогами з єврейським народом. Вигнати українців з їх власної землі.

    Можливо, саме через цю призму варто розглядати війну Росії в Україні. Адже в результаті війни вже мільйони українців були змушені виїхати за кордон, а Путін мріє про те, аби їх в Україні не залишилося зовсім, щоб потім заселити наші землі пришлими росіянами. Як це вже було з євреями, коли на їхні території претендують “палестинці”, які свого часу були вигадані КГБ в Москві на Луб’янці для того, щоб не дати ізраїльтянам спокійно жити і працювати у своїй процвітаючій державі.

    Якщо далі продовжувати проводити паралелі між Ізраїлем та Україною, то в ХХІ столітті ісламістські терористи з ХАМАСу хочуть знищити Ізраїльську державу, а імперські терористи з Російської Федерації – незалежну Українську державу.

    Захід не повинен дозволити російському божевільному ведмедю виграти війну в Україні, бо тоді диктатор продовжить вторгнення і на інші європейські землі. Не дивлячись на те, що Росія найбільша за територією країною у світі, вона одночасно є однією з найменш заселених.

    Навіщо московцям ще території не зрозуміло, коли вони ніяк не можуть дати лад на тих, що вже встигли заграбастати в інших народів. Але російська патологічна жадібність підштовхує їх до все нових авантюр. І цього разу все може закінчитися цілком прогнозованим розвалом Російської Федерації.

    Очевидно, що Путін ніколи добровільно не визнає свою вину. Необхідно створити для РФ таку критичну ситуацію, щоб він вимушений був вивести свої війська з окупованих українських територій. Москва розуміє тільки силу, тому сила мусить бути застосована стосовно тих, хто націлився на перекроювання наявного світового порядку. Мегаманіяка потрібно зупинити в Україні.

  • WSJ: Європа бачить ознаки російського саботажу, але відкрито звинувачувати Кремль побоюється

    WSJ: Європа бачить ознаки російського саботажу, але відкрито звинувачувати Кремль побоюється

    Влада європейських країн дедалі частіше підозрює Росію в причетності до диверсій на об’єктах критичної інфраструктури та вбачає “російський слід” в актах саботажу, але зазвичай не може знайти переконливих доказів, щоб безпосередньо звинуватити Кремль. Про це пише The Wall Street Journal.

    Як приклад однієї з таких диверсій видання наводить пошкодження восени 2023 року підводного газопроводу Balticconnector, який пролягає в Балтійському морі між Естонією і Фінляндією. Фінські слідчі пов’язали вихід газопроводу з ладу із судном Newnew Polar Bear, яке перебувало неподалік у момент аварії. Зареєстроване в Китаї судно з російським екіпажем вийшло з порту Калінінграда, перетнуло лінію газопроводу в момент аварії, а потім пришвартувалося в Петербурзі. Як з’ясувала The Wall Street Journal, вивчивши супутникові знімки, упродовж більшої частини шляху його супроводжував атомний контейнеровоз “Севморпуть”.

    Коли Newnew Polar Bear вийшло в наступний рейс і проходило біля берегів Скандинавії, фінські слідчі, які займалися розслідуванням причин пошкодження газопроводу, зв’язалися зі своїми норвезькими колегами. Ті хотіли зупинити судно і відправити його на перевірку, але дійшли висновку, що у них не вистачає доказів. “Лише за тиждень чи два у нас було б достатньо доказів, щоб зупинити й обшукати судно, але на той час було б уже надто пізно”, – сказав WSJ норвезький посадовець.

    Ще один приклад – чотиригодинне порушення залізничного сполучення на півночі Німеччини в жовтні 2022 року. За словами німецьких слідчих, було пошкоджено два кабелі, розташовані більш ніж за 300 кілометрів один від одного, а ті, хто це зробив, були дуже добре знайомі з пристроєм мережі. У причетності до диверсії слідство також підозрює Росію. Але великого резонансу, як зазначає слідчий, який говорив із WSJ, цей інцидент серед німецьких пасажирів, що часто стикаються із затримками поїздів, не спричинив.

    За словами співрозмовників видання, виявити атаки, що здійснюються переважно на морські енергетичні об’єкти, транспортні мережі та підводні комунікації, стає дедалі важче через те, що Росія, імовірно, здійснює їх із залученням цивільних осіб і комерційних суден.

    Виконавців таких диверсій, як пише WSJ, можуть вербувати через телеграм або чати популярних онлайн-ігор, але найчастіше вони навіть не підозрюють, що діють в інтересах Росії. Своєю чергою, оператори комерційних або рибальських суден, що опиняються поруч із критично важливими підводними об’єктами в момент пошкодження, рідко мають прямий зв’язок із російською владою. До того ж вони охоче розмовляють зі слідством і заявляють про свою невинність. Крім того, як зазначає WSJ, слідчі і прокурори повинні дотримуватися високого стандарту доказування у кримінальних справах, прийнятого в європейських системах правосуддя.

    Деякі чиновники, з якими поговорила WSJ, вважають, що одна з цілей Москви під час здійснення подібних атак, що призводять до інфраструктурних збоїв, – посіяти страх і недовіру. Вони вважають, що розумніше замовчувати про наявні підозри, ніж висувати звинувачення. Однак деякі країни все ж почали виступати з публічними попередженнями – як, наприклад, агентство безпеки Норвегії, яке планує 21 травня опублікувати велику доповідь з аналізом загрози російського саботажу. З різкою заявою виступило і НАТО, яке звинуватило Росію в посиленні диверсійних кампаній, а також кампаній дезінформації та “інших гібридних операцій”.

    Європейські країни перевели системи захисту критично важливої інфраструктури в режим підвищеної готовності, збільшили штат працівників служб безпеки і розмістили більше камер і датчиків на залізничних і морських об’єктах. У кількох країнах розслідується ще низка інцидентів: у Польщі затримали підозрюваного в роботі на російську розвідку, який, за даними влади, планував підпалити об’єкти у Вроцлаві, а німецька прокуратура у квітні затримала двох громадян Росії та Німеччини, підозрюваних у шпигунстві на користь Москви з метою зриву західної військової допомоги Україні. Але від звинувачень на адресу Росії, що стосуються конкретних атак, європейські уряди утримуються, побоюючись загострення відносин із Москвою. До того ж такі атаки часто не відповідають критеріям, за якими їх можна було б визнати актами військової агресії, оскільки в них задіяні цивільні судна.

    Декілька співрозмовників WSJ кажуть, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну російські дослідні кораблі, здатні сканувати морське дно, нанесли на мапу найважливішу підводну інфраструктуру навколо Європи і визначили потенційні цілі на випадок конфронтації з НАТО. Такі самі побоювання є в американських чиновників щодо підводних кабелів у Тихому океані.

  • Британська розвідка: У Росії можуть повернути трудову повинність

    Британська розвідка: У Росії можуть повернути трудову повинність

    Росія відчуває дефіцит робочої сили, який стає значною проблемою в деяких сферах. Про це говориться у зведенні розвідки Міністерства оборони Великої Британії.

    Розвідка звернула увагу на оцінку російського видання “Известия”, згідно з якою у 2023 році в Росії не вистачало 4,8 мільйона працівників. Зокрема, російська транспортно-логістична галузь не змогла заповнити 25% вакансій водіїв вантажівок протягом минулого року.

    Дефіцит робочої сили частково спричинений війною Росії в Україні, що призвела до мобілізації частини працездатного населення та еміграції деяких кваліфікованих спеціалістів.

    Ще однією причиною стали обмеження на працевлаштування мігрантів, введених після терористичного акту ІГІЛ-К під Москвою 22 березня 2024 року.

    Внаслідок дефіциту робочої сили група російських парламентаріїв розглядає можливі зміни в закон про працю. Якщо їх ухвалять, це означатиме, що держава зможе переміщати працівників із місць, де їх надлишок, туди, де бракує робочої сили.

    “Переміщення буде тимчасовим, а працівники переводитимуться лише за їхньою згодою. Однак, хоча це і не примусово, це потенційний крок до мобілізації робочої сили”, – зазначають у міноборони Британії.

  • У РФ заявили про пошкодження як мінімум однієї установки на Слов’янському НПЗ після атаки дронів

    У РФ заявили про пошкодження як мінімум однієї установки на Слов’янському НПЗ після атаки дронів

    На Слов’янському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї внаслідок атаки безпілотників 19 травня пошкоджено щонайменше одну установку. Про це повідомляє «РИА Новости» із посиланням на представника компанії «Слов’янськ ЕКО».

    У Міноборони РФ заявили, що в ніч на неділю над територією Краснодарського краю було знищено і перехоплено 57 БПЛА.

    Голова Слов’янського району Кубані Роман Синяговський повідомив про падіння шести безпілотників на територію нафтопереробного заводу і що, за попередніми даними, постраждалих та сильних руйнувань немає.

    Пізніше директор з комплексної безпеки групи компаній “Слов’янськ ЕКО” Едуард Труднєв розповів, що на території підприємства є видимі руйнування. НПЗ призупинив роботу.

  • Як РФ заміщує населення окупованих територій

    Як РФ заміщує населення окупованих територій

    Думаю, вираз “батогом і пряником” відомий багатьом. У політиці, якщо коректно, це називається системою стимулів і примусу. І це використовує РФ для корекції у вигідному для себе ключі демографічної картини на окупованих територіях України.

    Алгоритм, у принципі, відпрацьований на Кримському півострові. Ще на початку 2017 року я відзначав тенденції і називав задіяні програми. У 2023 році він почав працювати по окупованих регіонах материкової частини України.

    Як це працює?

    Місцевих жителів активно “паспортизують” і переоформляють нерухомість уже за російськими законами. Теоретично, видані державними органами України документи діятимуть (виходячи з прийнятих норм для цих територій) до 2028 року. На практиці окупаційна влада поспішає, намагаючись завершити процес набагато швидше.

    Паралельно з цим частину жителів окупованих регіонів російська влада прагне вивезти на територію РФ і поселити там. Активно працюють програми “переселення” громадян України. Серед основних можна вказати

    – програми “розміщення українських біженців”. Це документування, дозвіл на тимчасове проживання. Але зазвичай у регіонах Сибіру, Далекого Сходу. До речі, дозвіл на тимчасове проживання в “безквотному” режимі з 2024 року поширюють на “всіх українців” (але це окрема тема аналізу).

    – держпрограма переселення співвітчизників, за якою вихідці з країни колишнього СРСР могли переселитися в РФ з отриманням “підйомних” (з другої половини 2024 року не діє для громадян України з окупованих областей, які РФ оголосила своїми)

    – З 2023 року для жителів регіонів, які РФ оголосила “своїми”, запрацювала програма підвищення трудової мобільності, що стимулює переселення фахівців до 18 Суб’єктів Федерації (де склалася складна демографічна ситуація). Насамперед це райони Сибіру і Далекого Сходу (ну і Магадан з Камчаткою – куди ж без них). Але є і депресивні регіони європейської частини. Наприклад, Псковська, Тамбовська, Калузька області. Залежно від регіону так само пропонується фінансовий стимул до переїзду.

    – Окремо варто згадати програми “вимивання мізків”. Це програми росспівробітництва і прикордонного співробітництва, які фінансують навчання, зокрема, українських дітей у російських вишах. Запущені були в 2015, в 2019 і в 2020-му був збільшений поріг (кількість можливих учасників). У 2022-23 окремий фокус на вихідцях з України та Білорусі.

    Таким чином, частину жителів різними способами виманюють, переселяють у досить віддалені регіони РФ. Частину, як наприклад, унікальних фахівців, переселяють із застосуванням примусу. Де фінансові виплати застосовуються як альтернатива тиску на людину в місці проживання: “поїдеш, не буде проблем, та й грошей отримаєш”.

    На перший погляд, створюється парадоксальна ситуація – з і без того не найбільш населених (з урахуванням біженців) регіонів Кремль намагається виселити досить велику кількість людей. Йдеться про обсяги, не менше 10-15% від населення, що залишилося під окупацією.

    Але на місце вивезених і, значною мірою біженців, які втекли від “русского мира”, завозяться “нові громадяни”. Для яких, насамперед, використовується механізм фінансового стимулювання. Йдеться про кілька різних за своїм складом і характеристиками потоків.

    1. Управлінці – найбільш нечисленна група, з якою, в принципі, все зрозуміло. Це жителі РФ, які заради майбутнього кар’єрного зростання деякий час працюють на окупованих територіях. Йдеться не тільки про органи влади, але, наприклад, про податкові органи, поліцію. Більшість із них приїжджає тимчасово, тому вони нас цікавлять меншою мірою.

    2. Молоді фахівці та фахівці для цивільної інфраструктури. А ось тут цікавіше. Йдеться про вчителів, медиків, інженерів комунальних підприємств. Для цих людей, залежно від спеціальності, передбачені так звані “підйомні” (разові виплати), доплати за умови роботи (примітно, що місцеві фахівці – українці часто таких не отримують), доступ до пільгових іпотечних програм (про це трохи нижче).

    3. Пенсіонери з районів Крайньої Півночі. Ця програма у 2015-17 роках дала досить потужний потік переселенців до Криму. З 2018 до 2023 року квоти (фінанси) виділялися на мізерному рівні. У 2024-му є підстави вважати, що квоти будуть, але значна їх частина – в окуповані Росією українські регіони. І люди поїдуть, тому що навіть поствоєнний прифронтовий регіон за якістю життя (не кажу вже про клімат) заздалегідь кращий за умовні Магадан або Воркуту.

    4. Силовики. Йдеться насамперед про офіцерів і контрактників ЗС РФ і Росгвардії, а також їхні сім’ї. Для цих категорій працює будується службове житло. А ті, хто вирішив залишитися, мають можливості стати учасниками “військової іпотеки” – отримати іпотечний кредит під 8% річних (максимум). Військові пенсіонери так само входять до цієї категорії і є “найбільш бажаним” міграційним ресурсом для Кремля.

    Але крім програм, власне, спрямованих на переселення, є фінансові програми, які “купують лояльність” місцевих мешканців і, паралельно, так само стимулюють міграційні потоки.

    Ключовою такою програмою є пільгова іпотека під 2% річних, яка поширюється якраз на окуповані території. З одного боку це ніби як “для місцевих жителів”, які встигли отримати російське громадянство. Але схема коли за офіцером умовної “Росгвардіі” приїжджає сім’я і вже дружина оформляє ту саму “іпотеку під 2%” цілком реальна. Як реальна реклама програми і для молодих фахівців, яких РФ перетягує на окуповані території. На жаль, реально і для частини громадян України, які поспішають отримати “російський паспорт” для доступу до цього ресурсу поліпшення своїх житлових умов.

    Велике будівництво і переділ власності

    Виникає питання: а де ж селити всіх цих понаїхавших. І тут є два основні механізми.

    1. велике будівництво. Дійсно в низці міст Росія починає масштабне будівництво. Йдеться як про об’єкти інфраструктури, так і про житло. Нові “квадратні метри” частково надаються тим, хто втратив житло під час боїв. Це на камеру, щоб показати “турботу”. А ось більша частина йде або як “службове” (тобто орендне) житло, або як квадратні метри, доступні до продажу. Фінанси – з перерахованих вище програм. І якщо пільгова іпотека навряд чи є “прибутковою” з точки зору фінансів (вона вигідна для Кремля в розрізі зміни демографічної картини), то освоєння грошей за програмами переселення з районів крайньої півночі цілком дає змогу “заробити тут і тепер”.

    2. Переділ власності. На початку тексту я згадував переоформлення власності. Ще раз нагадаю, що формально процес триває до 2028 року. У реальності окупаційна влада поспішає. Зокрема, щоб швидко запустити ринок вторинного житла. З одного боку, це викуп квартир у тих, хто “виїжджає” і, відповідно, тим уже нікуди повертатися. З іншого – націоналізація “нічийного житла” – тобто житлоплощі, яка належить українцям, які виїхали подалі від “русского мира”. З 2024 року додатковим стимулювальним фактором стало розширення програми “іпотеки під 2%” на вторинний ринок житла на окупованих територіях. Тобто нові переселенці можуть шукати собі житло, не чекаючи результатів “великого будівництва”.

    Висновки та можливі цілі РФ

    З урахуванням політики заміщення населення в Криму, реалізованої Кремлем, можна спрогнозувати, що РФ розраховує:

    – Замістити 10-15% населення (що залишилося під окупацією) на вихідців з інших Суб’єктів Федерації до 2025-26 років. Поправка. Йдеться про молоде і відносно молоде покоління, морально готове до мобільності. А так само про ту категорію, думки і життєві установки якої легше змінити. Замість них приїдуть “ідеологічно заряджені” жителі РФ, зокрема військові та пенсіонери.

    – Уже 2025 року (а, можливо, і 2024-го) показати “зростання населення” за рахунок міграційних потоків. (Це буде використано пропагандою на внутрішньому полі як демонстрацію “бурхливого розвитку територій під російським управлінням”). А до 2026-27 років отримати щонайменше 20-25% населення, які переїхали в регіон, що вже перебуває під окупацією.

    У такому разі Кремль під час проведення, наприклад, переговорів про припинення вогню може навіть “погодитися” на проведення референдумів у майбутньому. На яких голосуватимуть “жителі регіонів”.

    Для України основним завданням є не допустити помилок “кримського кейсу”. Нагадаю, що ми вкрай мало звертали уваги на процеси переселення. Хоча це могло стати однією з основних тез комунікації щодо Криму. Нам необхідно якомога швидше:

    а) Розробити й опублікувати контури програми з відновлення майнових прав після деокупації регіонів. Сьогодні є низка розробок аналітичних центрів, але немає затверджених на державному рівні алгоритмів. Таке можна пробачити, якщо війна триває менше 2-х років. Якщо більше, то накопичуються проблеми, які вже не вирішити без спеціальної державної політики. Особливо, якщо врахувати, що ми, на відміну від РФ, обмежені (в силу прагнення до вступу в ЄС) рамками законності та поваги до прав людини.

    б) Регулярно відстежувати і публікувати як якісні (які програми працюють), так і кількісні (скільки людей задіяно) показники російської політики щодо заміщення населення. Це необхідно не тільки на пост-війну. Але навіть на моменті можливих переговорів про припинення вогню і політичні механізми повернення території. Ми маємо знати скільки людей виїхало, кого привезли замість них, скільки привезли. І це, до речі, теж один із пунктів майбутніх політичних претензій до РФ.

    в) І, нарешті, пам’ятати, що одним із чинників, які впливають на динаміку міграційних процесів є стан фронту. А це вже питання підтримки Сил Оборони України, зокрема громадянами країни. Надії на те, що наші проблеми вирішуватимуться руками “сильних союзників” шкідливі. Партнери можуть допомогти фінансово, морально, трохи (в силу своїх інтересів) політично. Вирішувати наші проблеми повинні, насамперед, ми самі.

  • Росія зазнала масованого удару. Знищено корабель ЧФ, пошкоджено НПЗ

    Росія зазнала масованого удару. Знищено корабель ЧФ, пошкоджено НПЗ

    Південь Росії й окупований Крим вночі зазнали масованої атаки безпілотників і ракет. Про це повідомляє російське Міноборони.

    Оборонне відомство окупантів каже, що нібито знищили 61 безпілотник та 9 ракет ATACMS.

    Один із дронів упав на території нафтопереробного заводу у Слов’янську-на-Кубані. Канал Astra опублікував відео з моментом удару.

    Телеграм-канал Baza стверджує, що дрони намагалися атакувати аеродром у станиці Кущевська (Краснодарський край). В атаці брали участь щонайменше п’ять безпілотників. Про наслідки канал не повідомляє.

    В окупованому Криму місцеві канали писали про вибухи у Саках, Євпаторії і Перевальному. В останньому – місце базування 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони. Там розташовані бокси для зберігання військової техніки й озброєння, а також, ймовірно, паливно-мастильних матеріалів

    В Командуванні ВМС повідомили, що Силами оборони України знищено морський тральщик чф рф проєкту 266-М «Ковровец».

  • ЗМІ: Союзники Франції обурені запрошенням представника РФ на 80-ту річницю висадки в Нормандії

    ЗМІ: Союзники Франції обурені запрошенням представника РФ на 80-ту річницю висадки в Нормандії

    Рішення Франції запросити Росію на заходи з нагоди 80-ї річниці операції з висадки в Нормандії, яка відзначається 6 червня, викликало нерозуміння й обурення в її союзників. Про це повідомляє Politico.

    Посадовці з Великої Британії та ще двох союзників Парижа висловили занепокоєння щодо запрошення представника Росії з огляду на символічний характер такого кроку й проблеми дипломатичної взаємодії з російськими гостями.

    Британський урядовець заявив журналістам, що дії Франції – зокрема нещодавнє прийняття лідера Китаю Сі Цзіньпіна та участь посла в “інавгурації” Путіна – “викликають занепокоєння”.

    За його словами, французький президент Еммануель Макрон створив враження, що “перебуває “над сутичкою”, і що зрештою збирається стати свого роду мирним посередником” щодо України, що Лондон вважає “абсолютно недоречним”.

    Дипломат із іншої європейської країни (якої саме, Politico не вказує) заявив, що Париж “застав усіх зненацька”, запросивши Росію на святкування 80-річчя висадки в Нормандії, й висловив розчарування відсутністю пояснень з боку Франції.

  • Зеленський: Захід побоюється програшу Росії в цій війні

    Зеленський: Захід побоюється програшу Росії в цій війні

    Країни Заходу бояться програшу Росії у війні. По це президент України Володимир Зеленський сказав на зустрічі з журналістами, передає РБК-Україна.

    “Я вважаю, що партнери бояться програшу Російської Федерації в цій війні. Вони хотіли б, щоб Україна перемогла так, щоб Росія не програла. Бо це буде непередбачуваний програш і непередбачувана геополітика”, – сказав Зеленський.

    Але, як заявив президент, “так воно не працює”.

    “Щоб Україна перемогла, нам треба дати все те, з чим перемагають”, – додав він.

  • Путін нікому не довіряє, його паранойя зростає

    Путін нікому не довіряє, його паранойя зростає

    Днями російський диктатор Володимир Путін здійснив низку кадрових перестановок у російській владі. Зокрема, новим міністром оборони став Андрій Бєлоусов, колишній міністр Сергій Шойгу став секретарем Ради нацбезпеки РФ, а ексголова Ради Нацбезпеки РФ Микола Патрушев став помічником Путіна з питань кораблебудування.

    Усі ці перестановки є свідченням трансформації та реконфігурації путінської системи стримування противаг. Зокрема, суттєвого послаблення Шойгу і Патрушева, які значно посилилися минулого року після усунення Пригожина. Тому Путіну зараз треба їх послабити, а для цього їх потрібно було висмикнути з насижених місць, де вони мали великий вплив.

    Зараз і Шойгу, і Патрушева залишили у команді Путіна, але на інших посадах і з набагато меншим впливом. Формально високий статус у Шойгу залишається, але багатомільярдних бюджетів, які є в Міноборони, вже немає. Але окрім високого статусу залишаються і ризики для Шойгу, оскільки його щойно призначили, а згодом вже заарештували нового високопосадовця з міноборони РФ, Кузнєцова, який керував кадрами. Але в цілому ризики для Шойгу залежать більше від того, наскільки він причетний до корупції та від сентиментів Путіна стосовно його спільних подорожей до Сибіру.

    З формальної точки зору посада міністра оборони – одна з ключових, особливо у таких мілітарних країнах, як Росія. Але Патрушев зробив не менш впливовою і посаду секретаря Ради нацбезпеки РФ. Замість колишнього директора ФСБ, яким Патрушев був 16 років поспіль, він став помічником Путіна з питань кораблебудування, що теж можна сприймати іронічно.

    Таке пониження може бути повʼязано з тим, що останнім часом було багато розмов про те, що Патрушев нібито став другою людиною в країні, і що саме він керує країною замість Путіна. Його вплив був дуже сильним – він міг впливати і на ФСБ, і на інші силові структури, що, можливо, не подобалося Путіну. Тепер Патрушев втрачає значну частину влади, а зважаючи на його вік, марно чекати нового карʼєрного стрибка. Хоча пониження може стати і поступовим відходом на пенсію. Між іншим, як і для Шойгу.

    До речі, Дюмін, один з улюбленців Путіна, теж став його помічником. А це схоже на те, що у Путіна буде особистий, кухонний військовий кабінет, через який він буде контролювати і Бєлоусова на посаді міністра оборони, віцепремʼєра Мантурова як куратора ВПК. Патрушев, до речі, контролюватиме Шойгу (адже його апарат в Раді безпеки РФ залишився), Шойгу – своє колишнє відомство, а їх обох – Дюмін.

    Усе це свідчить про те, що Путін нікому не довіряє, його паранойя зростає. Саме тому він ускладнює систему стримування противаг. А якщо Путін прагне зберегти владу над усіма, тому ні про який відхід Путіна та передачу комусь влади взагалі не йдеться.

    При цьому є цікавий нюанс – у Росії поступово піднімаються політичні сини, тобто формується щось на кшталт родинної аристократії. Наприклад, син Патрушева став віцепремʼєром, а син близького друга Путіна, олігарха Ковальчука, став керівником Рахункової палати. До речі, Бєлоусов – людина, яка близька не лише до Путіна, але й до його доньки, Катерини Тихонової. Доньку Путіна багато порівнюють з Тетяною Дяченко, донькою Єльцина, яка за часів пізнього президентства свого батька мала вплив і на кадрову політику, і на політичні рішення. Тим паче, що подейкують, що Тихонова теж посилює свій вплив, зокрема, і на кадрову політику. Варто зауважити, що в Україні свого часу теж існувала подібна тенденція, але усунення Януковича її припинило.

    Якщо паранойя Путіна посилюватиметься, то, як і у випадку зі Сталіним, рано чи пізно це може датися взнаки і спровокувати боротьбу за владу. І якщо Путін тасує свою колоду, це вже свідчить про таку боротьбу. Адже не лише Путін був незадоволений посиленням Шойгу та Патрушева – цим були незадоволені і Ковальчук, і деякі інші. Тому боротьба в оточенні Путіна – це бомба сповільненої дії.

    Головне у кадрових перестановках, які провів Путін – те, що вони зроблені не для війни проти України. Путін робить ставку не на пришвидшення війни, не на штурм Харкова, Києва чи Одеси, а на ресурсну війну. Бєлоусов і Мантуров – це люди, які не є військовими, але будуть опікуватися ресурсним забезпеченням війни проти України. І до цього нам та нашим партнерам потрібно готуватися, тому що у війні ресурсів самостійно вистояти буде важко. І якщо це ресурсна війна, то Захід має прискорити конвертацію свого економічного потенціалу у військові ресурси. Грубо кажучи, йому потрібно робити те, що було у 1970-1980-х роках – вести гонку озброєнь. А враховуючи економічний потенціал колективного Заходу, це, зрештою, призведе до поразки Росії. Так само, як свого часу гонку озброєнь програв Радянський Союз.

  • Reuters: Україна готується до великого наступу РФ найближчими тижнями

    Reuters: Україна готується до великого наступу РФ найближчими тижнями

    Росія продовжує посилювати тиск на українських захисників на сході, Україна готується до великого наступу окупаційних військ найближчими тижнями. Про це повідомляє Reuters.

    Зазначається, що після повідомлень про бої в північних районах прикордонного міста Вовчанськ, розташованого приблизно за 45 км від Харкова, український Генеральний штаб заявив, що Сили оборони почали контратаку, щоб завдати удару у відповідь по загарбниках.

    В Україні говорять, що Росія, можливо, готується до великого наступу найближчими тижнями. Поблизу Сумської області ворог нарощує сили.

    Аналітик із Black Bird Group Пасі Паройнен сказав Reuters, що наступ РФ на Харківщині виглядає як спроба втягнути у бій обмежені резерви Києва перед початком основного літнього наступу.

    “Якщо Україна перерозподілить сили в Харкові та Сумах, вона зможе зберегти частину території, можливо, запобігти артилерійському обстрілу мирних жителів Харкова, можливо, навіть відтіснити противника до кордону. Але це може коштувати їм війни, якщо резерви не будуть доступні для реагування на кризи під час літнього наступу Росії”, – наголосив він.

  • WSJ: Перед війною РФ запустила в космос апарат із компонентами ядерної антисупутникової зброї

    WSJ: Перед війною РФ запустила в космос апарат із компонентами ядерної антисупутникової зброї

    За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення в Україну Росія запустила в космос супутник “Космос-2553”, який несе компоненти системи антисупутникового ядерного озброєння. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    Зазначається, що в лютому 2022 року за кілька тижнів до вторгнення Росії в Україну РФ запустила в космос дослідницький апарат “Космос-2553”.

    Цей супутник, за словами американських чиновників, призначений для тестування компонентів потенційної протисупутникової зброї, яка може нести ядерний пристрій.

    За словами джерел, “Космос-2553” не несе ядерної зброї, але американські чиновники кажуть, що на ній є неядерні компоненти нової російської системи озброєнь.

    Ця зброя у разі її розгортання дасть Москві можливість знищити за допомогою ядерного вибуху сотні супутників на низькій навколоземній орбіті “в тій частині космосу, де домінують апарати уряду США та компанії SpaceX”.

    Один співрозмовник видання назвав супутник “прототипом” зброї, але інші кажуть, що російська програма не просунулась так далеко. “Космос-2553” досі рухається навколо Землі “незвичайною орбітою”.

    В останні місяці в адміністрації президента США Джо Байдена Конгресі стурбовані російською ядерною протисупутниковою програмою.

    Про запуск цього супутника повідомляли в Міноборони Росії та в “Роскосмосі”, проте про призначення супутника в релізах говорилося мало – тільки те, що він оснащений системами для відпрацювання “в умовах впливу радіації та важких заряджених частинок”.

    Співрозмовники видання вважають твердження російської сторони про мету запуску апарату неправдоподібними та заявляють, що він запущений у рамках російської ядерної антисупутникової програми.

  • Путін та Цзіньпін наполягають на “політичному” рішенні війни в Україні

    Путін та Цзіньпін наполягають на “політичному” рішенні війни в Україні

    Лідер КНР Сі Цзіньпін під час пресконференції з президентом РФ Володимиром Путіним заявив, що Китай та РФ виступають за політичне врегулювання війни в Україні, яку розпочала Росія. Про це повідомляє The Telegraph.

    Путін зараз перебуває з візитом у Китаї, зустрівся із Сі Цзіньпіном.

    Лідери країн провели пресконференцію, де йшлося про поглиблення зв’язків Китаю та РФ і співпрацю у сфері торгівлі та основних зовнішньополітичних питань.

    Зокрема, там ішлося про війну між Україною та Росією, яку в Китаї називають “кризою”.

    Не називаючи жодних подробиць щодо подальших кроків, Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Росія наполягають на “політичному вирішенні” війни в Україні, тоді як Путін висловив подяку за “зусилля Китаю щодо врегулювання української кризи”.

    Путін також сказав, що проінформує Сі про ситуацію на полі бою.

    Заява Сі з’явилася на фоні стурбованості Заходу тим, що Китай зміцнює російську економіку та постачає компоненти озброєнь для конфлікту в Україні.

    Путін у четвер 16 травня заявив, що закрите військово-політичне партнерство в Азійсько-Тихоокеанському регіоні є “шкідливим”.

    Торгівля між Китаєм та РФ процвітає. Китай став основним експортним ринком для постачання енергоносіїв, які підтримують скарбницю Кремля.

    Сі та Путін та їх делегації провели близько 45 хвилин переговорів. На пресконференції Путін заявив, що дискусії були “теплими та товариськими” і продемонстрували важливість відносин між двома країнами.

    Він сказав, що обидві країни працюють над створенням “багатополярного світу” і що багато їхніх підходів до глобальних та регіональних проблем схожі.

  • Politico: РФ заробляє мільярди, продаючи нафту в ЄС через Туреччину

    Politico: РФ заробляє мільярди, продаючи нафту в ЄС через Туреччину

    Використовуючи лазівку у санкціях, Туреччина маскує російську нафту під власну та експортує її до ЄС, приносячи Росії мільярдні прибутки. Про це повідомляє Politico.

    Згідно з дослідженнями Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) та Центру вивчення демократії (CSD), а також незалежним звітам Politico, російська нафта, схоже, масово надходить до ЄС через Туреччину.

    За словами старшого аналітика з енергетики CSD, Туреччина стала стратегічною зупинкою для російських паливних продуктів, що перенаправляються до ЄС, генеруючи сотні мільйонів податкових надходжень для Кремля.

    У період з лютого 2023 року по лютий 2024 року Туреччина збільшила свої закупівлі в Росії на 105% порівняно з попередніми 12 місяцями. За цей же період турецький експорт палива до ЄС підскочив на 107%.

    “Це не означає, що кожна партія палива, яка прибуває до ЄС з Туреччини, є російською. Туреччина має нафтопереробні заводи, які можуть переробляти майже 1 мільйон барелів нафти на день. І турецькі фірми також, ймовірно, перепродують частину неросійського палива до ЄС” , – йдеться у повідомленні.

    Загалом схема, за якою російське пальне потрапляє до ЄС, повʼязана з лазівкою в санкціях. Так, попри обмеження існує дозвіл на імпорт в ЄС “змішаного” палива, якщо воно маркується як неросійське.

    За даними дослідження така схема принесла Москві до 3 млрд євро тільки з трьох портів (Джейхан, Мармара-Ереглісі та Мерсін) за 12 місяців після того, як ЄС заборонив російське паливо в лютому 2023 року.

    Південно-східний порт Джейхан, наприклад, має обмежене автомобільне та залізничне сполучення з нафтопереробними заводами, що дає йому мало засобів для отримання великих поставок палива, окрім танкерів, що стоять біля його причалів.

    З лютого 2023 по 2024 рік порт прийняв приблизно 22 млн барелів палива, 92% яких надійшло з Росії, що втричі більше, ніж він імпортував з Москви роком раніше. За той самий період 85% експорту палива з порту йшло до ЄС.

    Аналогічна ситуація відбувається й в західному порту Мармара-Ереглісі та південному – Мерсін. Обидва порти продемонстрували однакові щорічні сплески російського імпорту — удвічі в Мармара Ереглісі та втричі в Мерсіні — що збіглося зі стрибком експорту до ЄС.

    Митні органи Греції, яка є одною з найбільших імпортерів такого палива,  повідомили, що вони здійснюють “відповідний контроль як на етапі митного оформлення, так і після нього”, і що “на сьогодні жодних порушень не виявлено”.

    Проте видання пояснює, що на практиці перевіряється документ із зазначенням походження вантажу, який називається “сертифікатом походження”. Імпорт палива з російськими документами здебільшого є незаконним згідно із законодавством ЄС, але просто зміна бренду Туреччини старих вантажів на новий турецький сертифікат – ні.

  • У Британії попередили, що Росія готує «фізичні атаки» на країни Заходу

    У Британії попередили, що Росія готує «фізичні атаки» на країни Заходу

    Директорка Центру урядового зв’язку Великої Британії (GCHQ) Енн Кіст-Батлер попередила, що Росія готує «фізичні атаки» проти Заходу, в той час як представники британської та американської розвідки розкрили подвійну загрозу, що виходить від Москви й Пекіна. Про це вона сказала на конференції CyberUK в Бірмінгемі, передає The Telegraph.

    Кіст-Батлер, призначена торік на посаду керівника спецслужби, що відповідає за ведення радіоелектронної розвідки та забезпечення захисту інформації органів уряду й армії, у своїй першій великій промові підкреслила безпосередню загрозу з боку Кремля і «епохальний» ризик, який становить Китай для Британії та її союзників.

    За її словами, GCHQ вважає, що Москва прагне піти далі, ніж просто атаки в кіберпросторі. У GCHQ «все більше занепокоєні зростаючими зв’язками між російськими спецслужбами й проксі-групами для проведення кібератак, а також підозрами у фізичному спостереженні й диверсійних операціях», йдеться у повідомленні.

    Кіст-Батлер наголосила, що Москва «виховує і надихає» групи кіберзловмисників, а «в деяких випадках, схоже, координує фізичні атаки проти Заходу». Наприклад, минулого тижня британцеві було пред’явлено звинувачення у підпалі будівлі в Лондоні, і прокуратура звинуватила його в роботі на російську ПВК «Вагнер».

    У ході виступу на конференції, глава GCHQ зазначила, що «Путін не відмовився від своєї максималістської мети підкорити населення України». Вона додала, що підтримка Києва з боку Великої Британії залишається «непохитною».

    Попри зростаючу загрозу з боку Росії, Кіст-Батлер зауважила, що Китай становить неабияку небезпеку для Британії, представляючи «справжній і зростаючий кібернетичний ризик для Сполученого Королівства».

  • Блінкен прокоментував можливість застосування Україною зброї США по РФ

    Блінкен прокоментував можливість застосування Україною зброї США по РФ

    Держсекретар США Ентоні Блінкен прокоментував можливість використання Україною американської зброї на території РФ. Про це заявив на спільній пресконференції з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у Києві, передає “Європейська правда“.

    Блінкен ухилився від прямої відповіді на уточнювальне питання про те, чи дозволять США бити по території РФ американською зброєю, але повторив, що США не заперечують проти ударів по РФ у принципі.

    “Ми чітко окреслили свою політику, але це рішення, яке має ухвалити Україна. А ми забезпечимо, щоб Україна мала те озброєння, якого вона потребує успіху на полі бою”, – заявив він.

  • Reuters: США попередили Raiffeisen про санкції через співпрацю з Росією

    Reuters: США попередили Raiffeisen про санкції через співпрацю з Росією

    Міністерство фінансів США у письмовій формі попередило австрійський Raiffeisen Bank International, що доступ до фінансової системи США може бути обмежений через його ділові відносини з Росією. Про це повідомляє Reuters.

    За даними джерела агентства, 6 травня заступник міністра фінансів Уоллі Адеймо направив лист RBI, висловивши занепокоєння з приводу розширення RBI у Росії, а також угоди на суму 1,5 млрд доларів із російським магнатом, який перебуває під санкціями.

    Хоча угода, пов’язана з Олегом Дерипаскою, була скасована Raiffeisen через кілька днів після отримання листа, джерело повідомило, що побоювання Міністерства фінансів США щодо бізнесу Raiffeisen у Росії зберігаються.

    Це попередження є найсильнішим на даний момент для найбільшого західного банку на території Росії і було багатомісячним тиском з боку Вашингтона, який вже більше року займається розслідуванням діяльності австрійського кредитора в країні.

    Представник Raiffeisen заявив, що компанія вийшла з угоди зі Strabag і не укладала жодних подібних угод. За його словами, RBI “значно скоротив” діяльність у Росії та вжив широких заходів щодо зниження ризиків, пов’язаних із санкціями.

    “RBI продовжить працювати над деконсолідацією своєї російської дочірньої компанії”, – сказав представник у коментарі Reuters.

  • Блінкен закликав Україну боротися з корупцією, щоб не стати як Росія

    Блінкен закликав Україну боротися з корупцією, щоб не стати як Росія

    Держсекретар США Ентоні Блінкен упевнений, що Україні потрібно не лише перемогти РФ, але також і подолати корупцію всередині країни, щоб не стати схожою на Росію. Про це він заявив під час виступу у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського у рамках візиту до української столиці 14 травня.

    Блінкен закликав владу України до продовження реформ для того, щоб вони не лише приймалися, а й втілювалися і мали відчутний вплив на життя людей.

    “Це означає викорінення лиха корупції раз і назавжди. Перемога України на полі бою не дасть їй стати частиною Росії. Перемога у війні з корупцією не дасть Україні стати схожою на Росію”, – наголосив держсекретар.

    Він зокрема підкреслив, що президент РФ Володимир Путін намагається використати корупцію, щоб посіяти розбрат в Україні, і попри помітні досягнення у боротьбі з нею “вісім із десяти українців все ще вважають, що є закони, писані для еліт та закони для інших”.

    “Оборона України від корупції має бути такою ж міцною, як і її військова оборона”, – додав Блінкен.

    Як приклади він навів незалежні суди, вільні ЗМІ, антикорупційну інфраструктуру та проведення вільних і чесних виборів.

  • Росіяни зайшли в північну частину Вовчанська та обходять його зі сходу

    Росіяни зайшли в північну частину Вовчанська та обходять його зі сходу

    Російські війська зайняли північну частину Вовчанська Харківської області та обходять місто зі сходу. Про це повідомив аналітик BILD Юліан Рьопке.

    У ніч на середу Генштаб ЗСУ повідомив, що в районі Вовчанська та Лук’янців Харківської області українські війська відійшли на вигідніші позиції. За інформацією експерта BILD з аналізу відкритих даних Рьопке, ЗС РФ увійшли до північної частини Вовчанська, бої там йдуть у районі м’ясокомбінату. Опір їм чинять, у тому числі «Легіон “Свобода Росії”» та «Російський добровольчий корпус».

    Наступаючі російські війська намагаються обійти місто за 4 км на схід. Там їм вдалося перерізати дорогу з Вовчанська до Тихого. На околицях Вовчанська ЗС РФ зайняли села Плетенівка, Огурцове, Гатище та Бугроватка. Темп просування ЗС РФ знизився у порівнянні з першими днями наступу. ЗСУ ввели в бій РСЗВ «Град», БТР-82А та шведські БМП CV-90.

    Одночасно ЗС РФ наступають на захід від села Липці. Там їм вдалося взяти села Стрілеча, Красне, Пильна, Борисівка, а також увійти до Лук’янців та Глибокого. Рьопке зазначає, що на цьому напрямі окупанти наступають однією піхотою практично без техніки. Це знижує швидкість їхнього просування.

    Спікер Міноборони України в ефірі телемарафону підтвердив, що деякі піхотні групи окупантів увійшли до Вовчанська та намагаються закріпитися у північній частині міста.

    “Є тенденція до стабілізації, але все одно тривають важкі бої. Ворог намагається розтягнути фронт, десь зв’язати наші сили. Дійсно завдання наше знищити окупанта. І це робиться у великій кількості. Окупанти гинуть на підходах до Вовчанська, його околицях і в самому місті теж», – зазначив речник Міноборони.

  • Що означає візит Блінкена в Україну

    Що означає візит Блінкена в Україну

    Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен прибув до української столиці з неоголошеним візитом – першим після того, як конгрес в США ухвалив рішення про виділення нової допомоги Україні.

    Блінкен цим візитом насамперед збирається продемонструвати підтримку України з боку Сполучених Штатів, однак тепер не тільки декларативно, а й конкретною фінансовою підтримкою, що необхідна Україні у її протистоянні з Російською Федерацією, і, звичайно, підтримку українським Збройним Силам, які потребують нової зброї для того, щоб зупинити наступальні дії російських агресорів на українській землі. Державний секретар Сполучених Штатів виступатиме із промовою, в якій буде підкреслювати важливість такої підтримки, а також звертатиметься до українців зі словами, які будуть пов’язані з перспективою подальших взаємин між США та Україною, та запевненнями, що Сполучені Штати будуть продовжувати допомагати стільки, скільки буде потрібно для того, щоб витримати російську навалу.

    Тим більше важливо, що президент Російської Федерації Володимир Путін демонструє своє бажання продовжувати війну на виснаження проти сусідньої держави, а останні кадрові рішення в уряді Російської Федерації демонструють, що російський президент стурбований посиленням міністерства оборони Росії як головного відомства, яке має забезпечити йому більш ефективні дії проти України та й усього цивілізованого світу.

    Зараз у західних країнах більше усвідомлюють ту глобальну небезпеку, яка пов’язана з протистоянням з Росією, і що війна – це тільки перший етап глобальної кризи з непередбачуваними наслідками для усього цивілізованого світу.

    Також державний секретар буде обговорювати зі своїми українськими співрозмовниками, насамперед із президентом України Володимиром Зеленським, ситуацію, пов’язану із підготовкою до Саміту миру під швейцарським Люцерном.

    Як відомо, Україна сподівалася, що учасники цього саміту обговорять так звану Формулу миру, яку репрезентує український президент і яка має на увазі насамперед підтримку принципів справедливого завершення російсько-української війни. Саміт, хоча і не наближає нас до реального закінчення війни, мав стати серйозною дипломатичною перемогою України, та й не тільки України, бо на ньому очікується присутність президента Сполучених Штатів Джозефа Байдена, який також підкреслить готовність допомагати Україні у її баченні завершення війни з Росією, відновлення територіальної цілісності й міжнародного права.

    Однак останніми днями стало очевидно, що Росія за допомогою своїх союзників переходить у справжній дипломатичний наступ, який може реально вплинути на позицію тих країн Глобального Півдня, які все ж таки будуть готові надіслати своїх представників на Саміт миру.

    На практиці це означатиме, що під час зустрічі під Люцерном, її учасники будуть обговорювати різні варіанти того, як може закінчитися російсько-українська війна. План, оприлюднений міністерством закордонних справ Китайської Народної Республіки, і який очевидно вже 16-17 травня будуть обговорювати під час своєї зустрічі у Пекіні президент РФ Володимир Путін та голова Китаю Сі Цзіньпін, є планом заморозки конфлікту, що створює для Російської Федерації комфортні умови загарбання України у недалекому майбутньому, і те, що з таким планом виступає саме голова КНР, який, фактично, підтвердив свою прихильність саме такому розвитку подій під час власного європейського турне, створює серйозні дипломатичні проблеми як для України, так і для Сполучених Штатів. І щоб обговорити, як Вашингтону і Києву виходити з цієї дипломатичної пастки, яку готують для цивілізованого світу Москва і Пекін, Ентоні Блінкен також потребує серйозних розмов з українським керівництвом.

    Окрім того, серйозною загрозою є подальша допомога Китаю Росії. Американські дипломати вже відкрито говорять, що за останні місяці Китай визначився з необхідністю активно підтримати Росію в її намаганні перемогти Україну в багаторічній війні на виснаження, яку запланував у своєму політичному календарі як головну мету Володимир Путін.

    Ми можемо говорити про серйозну допомогу китайських компаній військово-промисловому комплексу Російської Федерації. Сполучені Штати намагаються вплинути на Китай, щоб завадити цій допомозі й таким чином, у зв’язку із війною Росії проти України, ми знаходимося на порозі нової великої конфронтації між Вашингтоном і Пекіном, адже очевидно, що керівництво Китайської Народної Республіки збирається ігнорувати ці американські попередження і робити все можливе, щоб допомогти своїм російським друзям і стратегічним партнерам.

    У Китаї та й в інших авторитарних державах це розглядають як важливу перемогу диктатур у їхній боротьбі з демократіями та через це загострюється ситуація у світі, і тому так загострюється і буде загострюватися ситуація на російсько-українському фронті найближчими роками російсько-української війни.

    Для того, щоб обговорити всі ці виклики і їхнє подальше збільшення, для того, щоб зрозуміти, як у такій ситуації діяти Сполученим Штатам і Україні, Блінкен і прибув до української столиці.

    Звичайно ж, на цю подорож також впливає передвиборча ситуація у Сполучених Штатах. Можливо, це перший такий виборчий цикл, на який реальний вплив зараз має не тільки внутрішня політика, а й зовнішньополітичний контекст: насамперед не війна в Україні, а криза на Близькому Сході, яка серйозна погіршує позицію президента Байдена серед його власного електорату.

    Таким чином, американській адміністрації треба з одного боку продовжувати підтримувати Україну і протистояти російській агресії, а з іншого продовжувати підтримувати Ізраїль, однак так, щоб контролювати гуманітарну ситуацію в секторі Гази, певна територія якого продовжує контролюватися терористичною організацією ХАМАС, і також намагатися діяти так, щоб не завадити президенту у його передвиборчій боротьбі.

    Ось всі ці складні задачі і є частиною тих завдань, які ставить перед собою державний секретар під час сьогоднішнього перебування в українській столиці та розмов з представниками керівництва України.

  • РФ прийняла на озброєння ракету “Булава”, яка була розроблена майже 30 років тому

    РФ прийняла на озброєння ракету “Булава”, яка була розроблена майже 30 років тому

    Міжконтинентальна балістична ракета (МБР) морського базування “Булава” прийнята на озброєння ВС РФ. Про це повідомляє “ТАСС“.

    Московський інститут теплотехніки почав розробляти міжконтинентальну балістичну ракету морського базування 1998 року. Юрій Соломонов, який був керівником проєкту розробки, розповів, що Булаву прийняли на озброєння 7 травня 2024 року.

    “7 травня цього року підписано указ про прийняття на озброєння ракетного комплексу “Булава”, – сказав він. 

    Носіями МБР “Булава” є атомні підводні ракетні крейсери стратегічного призначення проєктів 955/955А (шифр “Борей”/”Борей-А”).

    У складі Північного та Тихоокеанського флотів ВМФ РФ знаходяться сім крейсерів цих проєктів будівництва “Севмашу”. Кожен із них несе 16 МБР “Булава”. 

    За даними відкритих джерел, твердопаливна МБР “Булава” має дальність польоту понад 9 тис. км, може нести у складі головної частини від 6 до 10 бойових блоків індивідуального наведення потужністю 100-150 кт кожен. Стартова маса ракети – близько 37 тонн. 

  • Forbes: Росія вдруге за 2 місяці знищила 3 українські вертольоти під Павлоградом

    Forbes: Росія вдруге за 2 місяці знищила 3 українські вертольоти під Павлоградом

    Вдруге за два місяці українські вертольоти приземлилися поблизу лінії фронту на сході України для дозаправки і переозброєння – і були помічені російським безпілотником, що летить над ними. Про це повідомляє Forbes.

    За кілька хвилин російська балістична ракета “Іскандер” вдарила по вертольотах, підірвавши три одиниці цієї техніки біля Павлограда.

    Ця втрата є нищівною для невеликих авіаційних сил української армії. За даними видання, постраждали пара ударних вертольотів Мі-24 і штурмовий вертоліт Мі-17, що їх супроводжував. Гелікоптери виконували денні завдання у суботу, приземлилися на так званому “передовому пункті озброєння та дозаправки” (FARP), перш ніж їх помітив ворожий дрон.

    FARP – це поле поблизу лінії фронту, де гелікоптери можуть безпечно приземлитися, щоб війська підтримки могли примчатися з вантажівками, навантаженими пальним та боєприпасами. Ідея полягає в тому, щоб екіпажі вертольотів швидко завершили дозаправку та переозброєння і вилетіли до того, як ворог зможе націлитися.

    Українці щодня проводять операції FARP, оскільки їхні вертольоти виконують місії на низькій висоті вздовж лінії фронту – доставляють провізію і  поранених військових та кидають некеровані ракети на російські сили.

    Протягом перших двох років широкомасштабної війни FARP були відносно безпечними – мабуть, через те, що українська ППО захищала пункти заправки. Процес виявлення цілей та отримання дозволу на атаку був повільним.

    Але боєприпаси української ППО закінчились. Росія навчилася швидше наводитися та атакувати.

    “Росія використовує нову технологію для покращення зв’язку між датчиками та стрілками”, – написав прапорщик британської армії Блер Баттерсбі.

    Цієї весни російські безпілотники заходили глибше в український тил. Російські ракети та бомби почали націлюватися на найуразливіші та найцінніші українські засоби в тилу.

    Американський генерал Клер Гілл та його колега майор Бріджіт Дей передбачили цю проблему ще три роки тому. Армія США звикла встановлювати великі FARP для десятків гелікоптерів. Але часи змінилися.

    “Лише тому, що це спрацювало у минулому, не обов’язково означає, що це можна буде повторити. Концепція великих FARP має невеликі шанси на виживання”, – написали Гілл та Дей.

    Вони мали рацію навіть у випадках, коли FARP менше. 13 березня або незадовго до цього російський безпілотник помітив трійку штурмових гелікоптерів Мі-8 або Мі-17 зі складу 12-ї бригади армійської авіації української армії, які переозброювалися в полі у Новопавлівці.

    Ракета “Іскандер” знищила два вертольоти і вбила щонайменше двох пілотів. Через два місяці це повторилося – і приблизно у тій же місцевості.

    З лютого 2022 року українці втратили 40 вертольотів. Але вони відреставрували деякі старі судна, а також отримують допомогу від своїх іноземних союзників. Однак це не означає, що українська армія не мусить хвилюватися. Кожна втрата гелікоптера може означати двох або більше загиблих або поранених членів екіпажу, а досвідчених авіаторів важче замінити, ніж борти.

    “Втрати на вразливих FARP можуть продовжуватися, якщо українці не прискорять процедури переозброєння та дозаправки, не додадуть більше протиповітряної оборони над FARP або не перейдуть до безпечніших нічних операцій – або якоїсь комбінації всіх трьох”, – пише видання.

  • Безпілотники атакували поїзд поряд із Головним ракетним арсеналом РФ під Волгоградом

    Безпілотники атакували поїзд поряд із Головним ракетним арсеналом РФ під Волгоградом

    Український безпілотник атакував потяг під Волгоградом до РФ – дев’ять вагонів зійшли з рейок, спалахнули цистерни з паливом. Про це повідомляє Telegram-канал Mash.

    Вночі відбулася атака на станцію Котлубань, перекинулися вантажні вагони. Рятувальники ліквідували спалах, постраждалих немає. Зараз рух затриманих поїздів відновлено в одному напрямку.

     

    За даними з відкритих джерел, у селищі Котлубань вже багато років діє арсенал Головного ракетного артилерійського управління Міністерства оборони Росії, а будівництво нових цехів та вантажно-розвантажувальних майданчиків до них ведеться як мінімум із минулої зими. В 2021 році ЗМІ опублікували фото будівництва нових складів.

  • FT: Путін запускає військову машину на довгу дистанцію

    FT: Путін запускає військову машину на довгу дистанцію

    На третій рік війни Володимир Путін змінив міністра оборони, щоб змусити “скрипучу російську воєнну машину” працювати так довго, як це потрібно. Про це повідомляє Financial Times.

    Зазначається, що несподіваний переворот у Кремлі цими вихідними, внаслідок якого економічний технократ очолив військові зусилля, свідчить про те, що Путін зробив ставку на те, що російський військово-промисловий комплекс переживе Україну та її західних прихильників.

    “Путін нарешті зрозумів, що війна вступила в нову фазу, фазу битви за ресурси. … за те, у кого їх більше і чиї ланцюги постачання краще організовані”, – сказав журналіст і редактор радіостанції “Эхо Москвы” Олексій Венедиктов.

    Путін доручив новому міністру оборони Андрію Бєлоусову наглядати за рекордними для Росії витратами на оборону в 10,8 трлн рублів (117,2 млрд доларів), які, за словами Кремля, потребують цивільного керівника, щоб “відповідати динаміці поточного моменту”.

    Це момент, коли Росія отримала перевагу. Її війська просунулися вперед на сході Донбасу і загрожують проривом у Харківській області.

    “Щоб здійснити таку зміну варти серед наступу, треба бути дуже впевненим у собі”, – сказала російська політологиня Катерина Шульман.

    За словами журналістів, оголошуючи про призначення Бєлоусова, Кремль дав зрозуміти, що він зосередиться на розбудові російського оборонного сектору, де заводи працюють у кілька змін, щоб збільшити виробництво зброї та боєприпасів у кілька разів. Зміни, зроблені після приведення Путіна до присяги на п’ятий термін, який продовжить його правління щонайменше до 2030 року, є частиною нових призначень, що вказують на першочергове значення оборонного сектору для бачення Кремлем шляхів перемоги у війні.

    Автори підкреслюють, що попри тріумфальні заяви Кремля про те, що збройові заводи працюють цілодобово, в останні місяці з’явилися ознаки серйозних розривів у російському оборонному виробництві. Інтенсивність обстрілів з боку Росії, хоча вона все ще набагато вища, ніж з боку України, також знизилася з 60 000 снарядів на день у першому півріччі війни до 10 000 на сьогодні. Міністерство зношує артилерійські стволи швидше, ніж виготовляє нові, і визнало, що може виробляти лише половину снарядів, необхідних для серйозного прориву.

    Один високопоставлений західний чиновник сказав, що головним висновком є те, що Росія налаштована на довгострокову розбудову військово-промислового комплексу країни.

    “Шойгу хотів сам керувати армією, але його амбіції стали на заваді. У Бєлоусова немає амбіцій командувати військами”, – зазначив колишній високопоставлений кремлівський чиновник.

    Минулого місяця російські спецслужби заарештували Тимура Іванова, одного з найближчих помічників Шойгу і заступника міністра оборони, відповідального за будівництво. Цей крок був широко витлумачений як удар по Шойгу і визнання того, що Москва погано контролює, як витрачається її зростаюче військове фінансування.

    Більш важливим мотивом для Путіна, однак, могло бути бажання послабити Шойгу, а можливо, і Миколи Патрушева, якого відсторонили від посади секретаря Ради безпеки – двох важковаговиків, кожен з яких має свої власні клани і свити. “Можливо, вони обидва мали плани на неминучу постпутінську епоху. Пізні персоналістичні автократії бояться таких речей”, – сказала Шульман.

  • Україна може однією стрімкою воєнною операцією звільнити Крим

    Україна може однією стрімкою воєнною операцією звільнити Крим

    Моє слово (так, не моє звичайно, а Президента Французької республіки Еммануеля Макрона) відгукнулося дуже голосно.

    7 травня у статті “Особистий поєдинок” я розповів, як за два з половиною місяці своєї просвітницької роботи Макрон навчив Захід не боятися путінського ядерного шантажу, перестати обмежувати себе в протистоянні агресору надуманими “red lines”. І, нарешті, як завдати путінській Росії беззаперечну військову поразку, посиливши ВПС України десятком ескадрилій Нормандія-Дніпро.

    А вже 12 травня Путін звільнив зі своїх постів міністра оборони РФ Шойгу та Секретаря Ради Безпеки РФ Патрушева. Найбільш значуща, звісно, відставка Патрушева.

    Далі текст мовою оригіналу.

    Патрушев – ключевой идеолог стратегии ядерного шантажа как основного инструмента РФ в объявленной ею Западу войне. Долгое время эта стратегия срабатывала, сковывая решимость Запада. Но Запад не может бесконечно отступать перед питерской шпаной, размахивающей ядерным ломом (в Украине, в Прибалтике, далее везде?). Он не может просто с улыбкой исчезнуть из мировой истории подобно Чеширскому коту.

    Когда?то это позорище должно было закончиться, но, похоже, в США закончились политики с мужскими достоинствами. Пришлось Президенту Франции поговорить с Путиным по-пацански и для убедительности помахать немного своими восемьсот восьмидесяти стратегическими ядерными боеголовками.

    Макрон обнулил и обратил в посмешище ядерный шантаж Путина. Соответственно сдав в архив “стратегического мыслителя” Патрушева.

    Показательна смена акцентов пропагандонского цеха. Франции и Великобритании уже грозят из Кремля не ядерным апокалипсисом, а всего лишь массовой гибелью их военнослужащих на поле боя в Украине.

    Провал стратегии ядерного шантажа окончательно лишил Путина шансов на ту Победу, которую они с Патрушевым замыслили и громко анонсировали – уничтожение украинского государства. Острейшей для него проблемой становится теперь сведение партии к условной ничьей, достаточно для него “почетной”, чтобы он смог сохранить политическую власть. (Фиксация каких-то территориальных приобретений, например).

    В любом случае кардинальное снижение заявленных целей войны (не вспоминая уже про призыв к НАТО собирать монатки и убираться вон ) потребует назначения виновными очень высокопоставленных фигур.

    Громкий драматический арест кошелька Шойгу Иванова означал что Путин уже запланировал Большой процесс воров и изменников в министерстве обороны.

    “Честный старик” Белоусов поставлен гражданским министром, чтобы ужаснуться и поведать согражданам всю правду о чудовищном воровстве, разложении и предательстве не только аппарата МО, но и значительной части генералитета. Путин надеется, назвав ТАКИХ ВИНОВНЫХ, соскочить с меньшими для себя потерями с колеи проигранной им, по большому счету, войны.

    Два основных темничка, вбрасываемые сейчас Кремлем на внешнюю аудиторию – это “долгая война” и “корейский сценарий”. Причем, насколько я могу судить по деятельности кремлевской агентуры в Вашингтоне, на этот раз в отличие от переговоров весной 2022-го это уже настоящий корейский сценарий без всяких ограничений, накладываемых на “Южную” Украину. Часть украинских территорий аннексируется Россией, остальная Украина – независимое государство, обеспечивающее свою безопасность, как собственным военным потенциалом, так и любыми военно-политическими союзами, будь то с НАТО. Entente Cordiale или ЕС. Кремль надеется соблазнить такой “Кореей” США и часть украинского общества, уставшего от войны. Альтернатива “корейскому сценарию” – “долгая война” Не знаю, насколько долгая, но еще месяца полтора, пока не восстановится хоть какой-то баланс снарядов и ракет, пока не подоспеют западные самолеты, русские будут способны продолжать наносить разрушительные удары по украинским городам и бросать своих солдат в мясные атаки на украинские позиции.

    Если бы российско-украинская война сводилась к классической войне на истощение вдоль тысячекилометровой линии соприкосновения, то возможно стоило бы, по крайней мере, рассмотреть “корейский сценарий”. Но у этой войны другой центр тяжести (по Клаузевицу). Это Крымский полуостров, самый уязвимый сектор российской военной машины. Без собственной авиации и флота Украина уже вышвырнула российский ВМС из крымских портов и ежедневно обстреливает вражеские позиции на полуострове.

    Какой невероятной глупостью и каким черным предательством было сдать Автономную республику Крым и ее замечательных жителей в какую-то русскую “Северную Корею”. В то время как при минимальной помощи своих верных союзников (Франция, Великая Британия, Швеция, Румыния, Польша) Украина может без всякой войны на истощение одной стремительной военной операцией освободить Республику Крым.

    И где тогда будут “корейский сценарий” и “долгая война”?

    И будет ли после этого Путин?

  • РосЗМІ: Будинок глави управління кадрів Міноборони РФ “взяли штурмом”. Генерала заарештовано

    РосЗМІ: Будинок глави управління кадрів Міноборони РФ “взяли штурмом”. Генерала заарештовано

    Начальника головного управління кадрів Міністерства оборони РФ, генерал-лейтенанта Юрія Кузнєцова було затримано 13 травня. Про це повідомило державне агентство ТАСС із посиланням на правоохоронні органи.

    За інформацією російських Telegram-каналів, Кузнєцова “затримали у власному ліжку”, а силовики, які прийшли по нього, “діяли навмисне жорстко” та “з ломами “винесли” ворота й вікна в маєтку головного військового кадровика.

    Пізніше картка справи щодо повного тезки Юрія Кузнєцова стала доступною на сайті 235-го гарнізонного військового суду в Москві.

    Mash повідомляє, що Кузнєцова заарештовано. Проти нього порушено справу за статтею про одержання хабара в особливо великому розмірі (ч.6 ст. 290 КК РФ).

    Як заявили у СК, у 2021 – 2023 роках, будучи начальником 8 управління Генерального штабу ЗС РФ, Кузнєцов отримав хабар від представників комерційних структур. Під час обшуку вдома у Кузнєцова знайшли понад 100 млн рублів у рублях та іноземній валюті, предмети розкоші, колекційні годинники і золоті монети.

    У 2010 році генерал-лейтенанта Кузнєцова призначили начальником 8 управління Генштабу збройних сил РФ, а у травні 2023 року його призначили начальником головного управління кадрів Міноборони РФ.

  • ЗМІ: У РФ збираються захищатися від гранат з дронів гумовими тентами

    ЗМІ: У РФ збираються захищатися від гранат з дронів гумовими тентами

    Прикордонники з Калінінградського інституту ФСБ РФ заявили, що винайшли гумову броню, від якої відскакують гранати. Про це повідомляє Telegram-канал Mash.

    На думку росіян, цей винахід має захистити машини від скидів боєприпасів з безпілотників та дронів. Вже оформлено патент на розробку.

    По суті це тент для даху з пружної еластичної сітки, яка з’єднана пружинами з каркасом. За задумом розробників, броня деформується під гранату і не дає спрацювати підривнику при ударі, нахиляється та відкидає предмет убік. Росіяни сподіваються, що це захистить водіїв у прикордонних районах РФ.

    Серед недоліків розробки — висока вартість та значні витрати матеріалу на створення одного такого тенту.

  • ЗМІ: Базу ППО РФ на горі Ай-Петрі пошкоджено під час ранкової атаки. Ліквідовано командира частини

    ЗМІ: Базу ППО РФ на горі Ай-Петрі пошкоджено під час ранкової атаки. Ліквідовано командира частини

    13 травня в районі 6 ранку кілька ракет (імовірно, Storm Shadow) атакували військову частину 85 683 росіян на горі Ай-Петрі в Криму. Про це повідомляє Telegram-канал ASTRA з посиланням на джерела в екстрених службах анексованого півострова.

    На горі знаходиться “таємна” військова база ППО 3-го радіотехнічного полку ЗС РФ.

    Внаслідок влучення ракет територія в/ч отримала пошкодження, ліквідовано командира в/ч 85683 Олександра Кулакова та ще одного військовослужбовця. Також є поранені, їхня кількість уточнюється.

    У радянські роки на вершині гори Ай-Петрі було створено Радіотехнічний центр далекої розвідки та наведення військ ППО. Куполи захисних споруд радарів у вигляді куль нерідко привертали увагу туристів. Під цими куполами ховаються радіолокаційні комплекси, писали раніше «Крим. Реалії». Там же облаштоване військове містечко для тих, хто обслуговує ці об’єкти.

    3-й радіотехнічний полк – військове формування у складі радіотехнічних військ ВКС РФ, сформоване у 2014 році після анексії Криму Росією на базі 40-ї радіотехнічної бригади ЗСУ.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.