Відносно вдала вилазка росіян під Сватове і невдала в Серебрянському лісі під Кремінною викликали певну тривогу, але не були несподіванкою. Зрозуміти, що відбувається, можна, якщо відповісти на два неминучих питання, пов’язаних з очікуваним масштабним проривом фронту ЗСУ і виходом до кордону.
Питання перше: як Кремль відреагує на цю подію? Відповідь очевидна, негативно і постарається зірвати всіма наявними засобами. Арсенал засобів обмежений і піддається обчисленню.
Якщо ЗСУ наступають на півдні, щоб вийти до Криму і Азовського моря, то саме логічний засіб цьому перешкодити – почати наступ на іншому кінці фронту на північному сході. Таких ділянок два. Перший, – в Луганській області від Кремінної до Сватового і далі до кордону. Другий, – вторгнутися ще раз в Харківську область і рушити по одному березі річки Оскіл, а по іншому наступати від Сватового до борової і Куп’янську.
Про концентрацію окупантами в Білгородській області між Валуйками і Уразово понад 100 тис. військ і 1200 танків та іншої техніки як “кулак” для наступу ще в червні говорив генерал Кривонос, намагаючись перенести цю тему з закритих форумів воєнспеців в широкий інформаційний простір. Скільки з цих 1200 танків гумові муляжі, а скільки справжні – окреме питання, як і те, розвідка якої союзної Україні країни надала цю інформацію генералу. Ймовірно, це була розвідка Естонії, яка з травня зробила кілька сильних заяв. Москва на них реагувала вигуком: “Що, у Естонії ще й розвідка є? Хто б міг подумати”.
Не виключено, що метою двох рейдів російських “легіонерів” до Шебекіно 23-24 травня і на початку червня було змусити генштаб РФ “засвітити” це угруповання.
Але Росія запідозрила недобре і не висунула її для відбиття “наступу” з України, незважаючи на те, що в першому рейді було два танки і кілька бронеавтомобілів. Генерал Генштабу РФ бігав по селу, піднімаючи взвод в атаку, щоб зрозуміти – це наступ або розвідувальний рейд.
Поки в Генштабі РФ розбиралися, що означає цей рух в районі Шебекіно і Грайворона, якась “вежа” Кремля зробила пропагандистський рейд на східний фланг НАТО. У Твіттері з’явився відеозапис з людьми у військовій формі, які говорять російською та польською мовою і спільними зусиллями намагаються завести бронетранспортер. З Твіттера відео перекочувало на медіаресурс, зареєстрований в Чехії і віщає на Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. Відео супроводжувало пояснення: в рейді беруть участь не тільки російські “легіонери”, а й польські “найманці”. Саме так, найманці.
Хтось у Кремлі хотів цим влаштувати дипломатичний скандал і “довести”, що військо польське вже увійшло до РФ.
Обидва цих рейду росіян проти росіян не зовсім надбання історії, так як 14 липня Залужний сказав “Вашингтон пост” кілька фраз, загальний зміст яких можна звести до того, що якщо знадобиться, то ЗСУ зайдуть на територію РФ.
В результаті таких розмов, рейдів та інших дій для Москви виник той ефект, який вона створює на білорусько-українському кордоні пересуваючи свої війська. Москві доводиться напружуватися, будувати укріплення в Білгородській області і тримати там велике угруповання на випадок нашого контрнаступу. Це угруповання є і джерелом для ротації сил окупантів на фронті. Третє її призначення – самій почати наступ на Луганщині до річки Оскол або на Харків для зриву нашого наступу на півдні.
Повторний наступ окупантів на Харків вкрай малоймовірний, якщо “кроти” знову їм чого не зіллють і не наобіцяють. Але і в цьому випадку Кремль ризикує нарватися на серйозне прикордонне бій з неясним результатом. В ході нього по Білгородщині буде прилітати так багато і густо, що її губернатор втомиться вважати “хлопки”. Якщо це вторгнення теж піде зовсім не за планом, то Москва може втратити частину території “Бєлгородської народної республіки”, а це вже політичні та пропагандистські незручності. У лютому 2022 р. так і сталося б, якби в 2019 р. результати виборів були іншими. Тому вторгатися на Харківщину знову для Кремля дуже ризиковано. Набагато спокійніше вести наступ по осі Сватове-Кремінна з метою зірвати наступ ЗСУ на півдні, а також зрушити фронт до р. Оскол і зрізати виступ навколо Сіверська, прикривши так Бахмут.
Те, що Москва провела минулого тижня пробні наступи в Серебрянському лісі і біля Сватового показує – ВСУ наступ веде, нехай і не настільки масштабне, як всім нам хочеться. Оскільки наш наступ ще не масштабний, то і вилазки ра**истів теж були локальними до пари йому. Герасимов і Кремль теж не поспішають спалювати під Сватове армію, так як знають, що втрату за два-три дні 20-30 тис.бійців убитими і пораненими, а особливо полоненими, буде неможливо приховати. Особливо, якщо колони в кілька тисяч полонених росіян стануть надбання світових ЗМІ. Для мешканців РФ таке буде шоком з дуже негативними наслідками для Кремля.
У такому контексті цікава ситуація між Бахмутом і Клещеевкой, де за даними карти “Діпстейт”, тиняється полк “Ахмат”. Якщо ЗСУ артилерійським вогнем або іншим способом зможуть знищити половину “Ахмата”, що призведе до його відведення з фронту, то у Кадирки до проблем зі здоров’ям додадуться політичні проблеми. Його нукери підписувалися грабувати і фоткатися, а не вмирати за мляву расею. Відновлювати полк буде не тільки складно, але і небезпечно, так як родичі загиблих можуть намагатися вбити Кадирку за законами кровної помсти. Тому Герасимов досі намагався тримати полк подалі від “нуля”. Якщо дані карти “Діпстейт” вірні, то раціонально скористатися близькістю “Ахмата” до фронту.
Ворушіння окупантів в районі Сватового і Кремінної поки не головний засіб, яким Кремль хоче перешкодити масштабному контрнаступу ЗСУ. Наступати на півдні окупантам складно, так як вони перекрили собі кисень мінними полями, пірамідами та іншими укріпленнями. Тому Кремль зробив ставку на ракетні обстріли Одеської області та провокації “вагнерівців” у Білорусі.
Москва зіткнулася з тією проблемою, що вона змогла захопити частину України, але не може ні узаконити захоплення, ні утримати силою цю територію, і виникає історична неминучість краху РФ.
